“За нашими оцінками, приблизно у 2,6 раза більше за той, який передбачено, тобто близько 6,5 тис. грн. Але в цьому питанні потрібно розглядати домогосподарство. Якщо це одна людина, то їй потрібно десь тих 6 тис., щоб оплатити оренду, квартплату, комунальні. Якщо людей двоє-троє, то з кожною наступною ця сума знижується. Треба розуміти, що цей мінімум не можна виводити лінійно для кожної людини, треба розглядати саме домогосподарства”, – сказала Жолнович.

Читай також: Держбюджет 2023: план утримання економіки та відновлення міст

За її словами, затверджений зараз прожитковий мінімум менший за реальний у кілька разів. Крім того, до нього прив’язано багато виплат: зарплати, посадові оклади, зарплати, штрафні санкції тощо.

“Окремі зарплати й посадові оклади розраховуються в прожиткових мінімумах, і мова йде про наші спецоргани. А таких прожиткових мінімумів в зарплаті може бути 10, 15, 20. І коли людині, що отримує допомогу в одному прожитковому мінімумі ми незначно збільшимо оклад, наприклад, на 1000 грн і перемножимо їх на 10–20 разів до заробітних плат, то це дуже суттєво збільшить видатки з бюджету”, – сказала міністр.

Вона додала, вже розроблено законопроєкт №3515 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення”, який вже дуже давно розглядається у Верховній Раді. Він складний, бо передбачає відв’язку прожиткового мінімуму від всіх інших невластивих для нього виплат, з якими його сьогодні пов’язують і через які, не можливо його безболісно підняти лише для категорій соціальних громадян.

Читай також: В Україні 1 грудня піднімуть мінімалку: Шмигаль назвав суму

Разом з тим, наприклад, у програмі малозабезпечених, щороку піднімається рівень забезпечення для працездатних осіб. Так, коли нараховують допомогу малозабезпеченим, то враховують 130% прожиткового мінімуму для дитини. Тобто не такий, який встановлено для дітей певного віку, а ще +30% додатково. Вважається, що це норма, яка повинна бути забезпечена і з неї вираховують допомогу щодо малозабезпечених.

“Але ми лише частина бюджету, ми не заробляємо цих грошей, тому я не знаю, які будуть планові надходження і що буде виведено з урахуванням спроможностей Наразі інфляцію попередньо розраховують на рівні 30%. І ми сформували й передали в Міністерство фінансів всі наші бюджетні запити, з урахуванням цих 30%, а також з урахуванням всіх гарантій, що визначені нормами нашого чинного законодавства. Відверто кажучи, це астрономічне збільшення. Якщо не помиляюсь, там лише по одній програмі нам треба було б видавати 100 млрд грн. Тому, очевидно, що зараз це не може бути повною мірою забезпечено й покрито Мінфіном”, – констатувала Жолнович.

За його словами, негативна кадрова ситуація в цих сферах стала наслідком радянського минулого, підходи та інструменти якого використовуються і сьогодні.

“У минулому радянська система освіти виробляла надмірну кількість педагогів і медиків, що прямо впливало на зниження рівня оплати їхньої праці. Натомість як компенсатор їм пропонувалося виходити раніше на пенсію і шукати іншу роботу – тобто, консервировувалася бідність в бюджетній сфері, а досвідчені кадри фактично виставлялися на вулицю. Лікар з 25 річним стажем за професією – це фахівець, якого треба берегти, а держава позбувалася їх, плативши копійки і відправляючи на пенсію раніше строку”, – заявив міністр.
Рева підкреслив, що сьогодні потрібно терміново виправляти ситуацію і забезпечити збереження кваліфікованих кадрів через підвищення їхнього рівня доходів.

“Сьогодні в Україні некомплект лікарських кадрів – досвідчені фахівці масово виїжджають за кордон працювати навіть середнім медичним персоналом. Адже вони не бачать перспективи підвищення свого соціального статусу.

Тому, замість того щоб виганяти їх раніше на пенсію – потрібно підвищувати зарплати, а через зарплати і рівень пенсійного забезпечення, таким чином мотивуючи фахівців залишатися працювати в Україні”, – підкреслив Андрій Рева.