Турбота про педагогів виявилася парадоксальною – ставка вчителя у столичних школах опустилася нижче за мінімальний рівень зарплати. Про це говорить освітній експерт і інституційні аудити, що проводить, Володимир Онацький.

Хоча вчителям у столичних школах обіцяли збільшення зарплати на 10%, виявилося, що ця “турбота” супроводжується скороченням доплат за престижність та муніципальні доплати, кожну на 10%.

Молоді вчителі стикаються з курсом 5699 гривень, який збережеться до жовтня, а потім підніметься до 5875 гривень. При цьому вічний карусельний обіг міністрів освіти не приносить суттєвих змін.

За словами Володимира, обіцянки міністра освіти про зарплату понад 15000 гривень для молодих вчителів у вересні 2022 року викликають сумніви, порушуючи реальність їх виконання.

Табелі із січневою зарплатою вже в руках багатьох вчителів. Незважаючи на деякий приріст у Києві, проблеми не зникають.

“Сумська область, прикордоння. Зарплати за січень ще немає. Все, що можна було зняти, зняли ще рік тому, що не можна залишили на мінімумі. Заступники за інтенсивність не отримують ще з 2022 року. А ще всіх педагогів відправляють у канікулярний час у відпустку без збереження заробітної плати. Якось так”, — пише колега Володимира.
Як видно, у регіонах ситуація ще більш напружена – відсутність доплати за інтенсивність та урізані зарплати викликають занепокоєння серед педагогічної спільноти.

Коментарі до допису Володимира Онацького / фото: скріншот Facebook

Почати варто з того, що таке постанова № 304. Її підписав ще Прем’єр Володимир Гройсман і стосується вона зарплат і премій для «окремої категорії керівних ПРАЦІВНИКІВ державних ОРГАНІВ, на яких не поширюється дія Закону України “Про державну службу “». Нагадаємо, що до цієї категорії відносяться міністри, включаючи прем’єр-міністра і його заступників.

Хто скільки отримує понад оклад вдалося дізнатися не відразу. Справа в тому, що на сайті Уряду є Постанова, але перехід на «розміри окладів та ПЕРЕЛІК, что додаються:» веде на неіснуючу сторінку. Але текст можна знайти в базі документів Верховної Ради. Дуже цікавий Закон. Саме там, до речі, закріплено, що оклад Президента України становить 28 тис грн.

А тепер, власне, про поправку. Є в 304-тій такий пункт:

2-1. Установити, що:

Прем’єр-міністру України, Першому віце-прем’єр-міністру України, віце-прем’єр-міністрам України, міністрам, їх першим заступникам і заступникам може виплачуватися премія за результатами Звіту про Виконання завдання Програми ДІЯЛЬНОСТІ Кабінету міністрів України, яка встановлюється щокварталу Прем’єр-міністрові України, Першому віце-прем’єр-міністру України, віце-прем’єр-міністрам України, міністрам Прем’єр-міністром України, а першим заступникам міністрів і заступникам міністрів – відповідним міністром згідно з поданням керівника державної служби в державному органі, у розмірі до 100 відсотків посадового окладу;

Ключові слова «за результатами Звіту про Виконання завдання Програми ДІЯЛЬНОСТІ Кабінету міністрів». Як відомо, Верховна рада НЕ проголосувала за програму діяльності Кабміну. Відповідно, в особистому вимірі членів Уряду, вони повинні бути позбавлені щоквартальної премії в розмірі «до 100%» окладу.

І що ж пропонує НАЗК? Воно пропонує замінити слова «Програми ДІЯЛЬНОСТІ Кабінету міністрів» на слова «Плану пріорітетних Дій Уряду». Різниця полягає в тому, що «програма» – голосується парламентом, а «план» – внутрішній документ Уряду, який не потребує ніякого стороннього схвалення. Він уже є і діє з 9 вересня. І ось сьогодні планується «відв’язати» премії від волі депутатів і прив’язати до рішення Уряду.

Є факт: НАЗК пропонує формулу збереження членам Уряду щоквартальної премії, яку вони недоотримають через неприйняття Верховною радою їх програми дій.

Що це в грошах? З відкритих джерел відомо, що оклад прем’єр-міністра складає 56 тис грн. У теорії, саме на таку суму він може отримувати щоквартально премію.

Про це заявив президент України Володимир Зеленський на Всеукраїнській нараді працівників вугільної галузі України.

– Я безмежно поважаю вашу складну, і без перебільшення, героїчну працю. Нам має бути соромно, що за цю працю ви отримали таке відношення зі сторони держави.

Я чудово розумію, що ситуація з вугільною галуззю є максимально критичною і потребує рішень ще на вчора.

Можна довго перераховувати усі проблеми, гадати як так сталося, але я впевнений, що є одна головна – зарплати, – наголосив Зеленський.

Він зазначив, що наразі стоїть два типи проблем:
-Нагальні;
-Стратегічні.
– Я дуже прошу в найближчі два місяці – березень, квітень – закрити всі борги повністю перед шахтарями.

Якщо не будемо це закривати, припустимо хоч одну добу, то, мені здається, буде справедливо, якщо весь уряд не буде отримувати заробітну плату в ці місяці, – заявив президент України.

Також президент доручив профільному міністру Олексієві Оржелю вирішити питання імпорту вугілля.

– Про який імпорт може йти мова, якщо країни з яких ми імпортуємо не пускають нас на свої ринки? Тому спочатку наше вугілля, наші шахтарі та наша електроенергія, тільки тоді ми зможемо обговорювати питання імпорту і це термінове завдання профільному міністру, – наголосив Зеленський.

Раніше президент Володимир Зеленський заявив про повне погашення зарплатних боргів перед українськими шахтарями.

Відповідну заяву зробив президент Володимир Зеленський під час зустрічі з Прем’єром Олексієм Гончаруком.

Глава держави наголосив, що винагорода за працю членів Кабміну повинна відповідати рівню економіки в Україні.

Якщо посадовці вимагатимуть збільшення заробітних плат, з ними доведеться прощатися. Зеленський закликав Гончарука запропонувати нову концепцію зарплат державних посадовців.

Депутатку від партії Порошенка Ірину Геращенко обурили зарплати міністрів уряду.

Про це вона 15 січня заявила з трибуни Верховної Ради.

Так, Геращенко почала вимагати від міністрів уряду Гончарука реальних економічних змін та перемоги у війні, а вже тоді підвищення собі зарплат.

Депутатка Порошенка заявила, що міністри необ’єктивно підняти собі зарплати до космічних сум.

Вона також похвалила Порошенка, мовляв за його часів такого не було.

Про це міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет сказав у інтерв’ю телеканалу “Наш”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я вам так можу сказати – насправді, зараз серед міністрів і заступників міністрів багато розмов йде про те, що вони просять більшу зарплату, офіційну зарплату, звісно, тому що, насправді, багато хто з них прийшов з приватного сектору. Вони бачать, що в приватному секторі вони могли б отримувати там, я не знаю, в 10, в 20 разів більше, ніж зараз. І їм, дійсно, складно підтримувати свої родини. На жаль, не у всіх міністрів є така фінансова подушка, як у мене, наприклад, чи деяких інших колег. Тому це дійсно в нас досить такі складні дискусії”, – сказав Дубілет.

За його словами, ситуація є складною, адже з одного боку є конкретні люди, яких треба залучити в урядову команду, але вони не можуть піти на ту зарплату, яка є у держсекторі. З іншого боку, додав міністр, підвищити їм зарплату також неможливо, бо на рівні мінімальних заплат це буде виглядати погано.

Відповідаючи на запитання щодо себе, Дубілет зазначив, що витрачає приблизно 3-5 тисяч доларів на місяць, з яких 2,5 тисячі йде на оренду квартири.

Дмитро Дубілет — український бізнесмен, IT-директор Приватбанку, співзасновник мобільного банку monobank. Син Олександра Дубілета, колишнього керівника правління Приватбанку, радник нинішнього голови СБУ Івана Баканова. З 29 серпня 2019 року – міністр Кабінету міністрів України.

Про це повідомляє Reuters.

Як пише агентство, причиною є незгода з політикою лідера партії Джеремі Корбіна.

Після того, як Корбін звільнив “тіньового” міністра закордонних справ Хілларі Бенна, у відставку подали “тіньовий” міністр охорони здоров’я Хайді Александр, міністр зі справ Шотландії Іен Мюррей, міністр у справах молоді Глорія де П’єро, міністр освіт Люсі Пауелл, міністр транспорту Лілліан Грінвуд та міністр з питань охорони навколишнього середовища Керрі Маккарті.

Декілька міністрів у своїх заявах зазначили, що сумніваються у здатності Корбіна привести партію до перемоги на наступних виборах.

Нагадаємо, на референдумі щодо членства Британії в ЄС 23 червня, за вихід Британії з ЄС проголосували 51,9% виборців, тоді як за те, щоб залишитися у складі ЄС проголосували 48,1%.

Премʼєр-міністр Великої Британії Девід Кемерон заявив, що піде у відставку в жовтні цього року.

В Празі 3-4 травня пройде зустріч міністрів закордонних справ країн Вишеградської четвірки та країн-учасниць “Східного партнерства”. Однією із тем зустрічі буде конфлікт на Донбасі та реформи в Україні.