Пілотний проєкт Міносвіти запустить уже в цьому році.

В Україні планують запровадити трирічну профільну середню освіту. Це означає, що українські школярі вчитимуться не 11 років, а 12.

Відомо, що пілотний проєкт Міністерство освіти і науки України запустить у 2025 році, а вже з 2027 – трирічну профільну середню освіту. Як розповів міністр освіти і науки України Оксен Лісовий, відповідну реформу організували так, щоб після випуску зі шкіл абітурієнти були краще підготовленими до університету.

При цьому міністр наголосив, що школярі зможуть самостійно обирати профілі навчання відповідно до власних інтересів.

Крім того, після 9 класу учні зможуть піти вчитися до професійного коледжу, а відповідно – швидше здобути нову професію. Починаючи з 2027 року, девʼятикласники матимуть ухвалити рішення – навчатися в академічному ліцеї або в професійному коледжі, відповідно до своїх зацікавлень та здібностей.

Також Оксен Лісовий помідомив, що плануються зміни і у сфері вищої освіти.

“Ми зараз працюємо з нашою командою директорату вищої освіти й за деякими напрямками передбачаємо скорочення бакалаврату. Ми окремо анонсуємо, коли прийдемо до цього рішення”, – сказав міністр.

Під час вступної кампанії-2024 від бюджетного місця в українських закладах освіти відмовилися 6,3 тисячі абітурієнтів. Таку інформацію навів заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький. За його словами, переважна частина осіб з цього числа вступили до українських університетів на контракт.

Також змін зазнала і типова освітня програма для 5 – 9 класів. Про це заявив заступник очільника МОН Андрій Сташків.

Посадовець каже: тепер школи матимуть більше можливостей для адаптації програм до конкретних потреб учнів.

Кожен заклад освіти може зменшити або збільшити кількість годин на вивчення певних предметів, залежно від рівня освітніх втрат. Також можна буде використовувати інтегровані курси, де замість двох окремих предметів викладатиметься один інтегрований”,– уточнив він.

І навів приклад: МОН розробило концептуальні засади реформування історичної освіти – курсів “Історія України” та “Всесвітня історія”.

“Аналогічно можна інтегрувати курси хімії, фізики й біології в один предмет: наприклад, “Природничі дисципліни”. Може йтися і про спільний курс української мови та української літератури”,– зазначив Сташків.

І додав, що насправді варіантів дуже багато. До прикладу, можна навіть інтегрувати іноземну мову й фізику – вивчати фізику англійською. Посадовець погоджується, що це непросто, адже вимоги до педагогів зростуть. Все ж нові стандарти як базової, так і старшої профільної освіти дають змогу це робити.

Заступник Лісового акцентував: інтеграція предметів зменшує загальну кількість дисциплін у школі, роблячи підхід до вивчення більш комплексним.

Він зазначив, що у 7-9 класі діти наразі мають близько 20 предметів. Таку кількість складно засвоїти і без стресу та онлайн-навчання (подекуди без гаджетів, адаптованих навчальних програм тощо). А в наших умовах – це на межі можливостей.

За словами міністра, діти все одно зосереджуються на головних для них предметах. Тому слід оптимізувати навчальні програми, щоб зрозуміти, яке навантаження отримують діти на уроках і на самостійне опрацювання вдома, та в якій формі відбувається навчання.

Він зазначив, що діти які навчаються за кордоном і в Україні мають подвійне навантаження, тому імовірно для таких дітей буде скорочено навчання, та залишаться лише унікальні предмети, ураховуючи тут також складнощі синхронізації із нашими предметами.

Ще одним важливими завданнями лісовий бачить цифровізацію та оптимізацію доступу до освіти шляхом створення індивідуальних кабінетів.

Ці дати рекомендувало міністерство освіти та науки України.

Проте остаточні дати канікул можуть бути й іншими, оскільки рішення про це ухвалюватимуть на місцях, зауважує Оглядач.

Згідно з порадою МОН, відпочинок дітей міг би скласти дев’ять днів поспіль, оскільки перед канікулами будуть вихідні в суботу та неділю.

Кожна школа/ліцей має право самостійно вирішити, коли учням піти на канікули. Чиновники зазначають, що в цьому контексті звертатимуть увагу на епідеміологічну обстановку в регіоні, ситуацію з безпекою, погоду та інші фактори.

Нагадаємо, що весняні канікули в Україні (кінець третьої навчальної чверті) традиційно відбуваються наприкінці березня.

Міністерство освіти і науки ініціює скасування здачі обов’язкового зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) у 2023 році. Про це 20 січня під час брифінгу заявив міністр освіти Сергій Шкарлет.

Скасування ЗНО у 2023 році – позиція Міносвіти
За його словами, ЗНО є головним інструментом вступу абітурієнтів до вищих навчальних закладів, проте Міносвіти ініціює нововведення з огляду на ситуацію з безпекою в Україні.

Шкарлет зазначив, що відомство, враховуючи побажання батьків та потенційних студентів, пропонує замінити ЗНО у 2023 році удосконаленим національним мультипредметним тестом, вносячи на розгляд Верховної Ради відповідний законопроєкт.

НМТ, якщо ініціатива буде схвалена парламентом, складатиметься з двох обов’язкових предметів — української мови та математики. Також абітурієнти мають обрати третю дисципліну – історія України, фізика, хімія чи біологія. Тривалість мультимедійного тесту становить 180 хвилин, а до нього буде включено три блоки питань.

НМТ з української мови, історії України, хімії та біології складатиметься з 30 тестових завдань, з іноземних мов – 32 завдання, з математики – 22 завдання, а з фізики – 20 завдань.

Нововведенням у 2023 році при здачі мультимедійного тесту, за словами Шкарлета, буде впровадження мінімального прохідного балу, який дорівнює не менше 10% для кожного предмета, залежно від максимальної кількості балів, яка буде запропонована у тому чи іншому варіанті тесту.

Абітурієнти допускатимуться до конкурсного відбору на бюджетні місця та можуть бути рекомендовані або переведені на такі місця за наявності конкурсного балу не менше 130. Для дітей загиблих захисників України, як запевняють у Міносвіти, така норма не застосовуватиметься.

Замість результатів НМТ 2023 року абітурієнти під час вступу можуть скористатися результатами тесту за минулий рік чи зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) 2020/2021 років. Реєстрація стартує у квітні, а випускникам дозволяється подавати до 20 заяв за всіма джерелами фінансування та підставами надходження, з яких не більше 5 заяв на бюджетні місця.

Скасування ЗНО у 2023 році — як проходитиме НМТ
Український центр оцінювання якості освіти у своєму пресрелізі від 20 січня попереджає, що зараз передбачено проведення двох сесій національного мультимедійного тесту — основної та додаткової. Головна кампанія НМТ запланована на червень 2023 року.

“Додаткова – у червні-липні. У додатковій сесії тестування зможуть взяти участь вступники, які з поважних причин не пройшли тестування під час основної сесії. Реєстрація для участі в оцінюванні проходитиме у квітні. УЦОЯО забезпечить безпаперову реєстрацію. Учасники зможуть самостійно обирати третій предмет НМТ і він буде універсальним. Цього року отримувачі повної загальної середньої освіти не проходитимуть підсумкової державної атестації”, — йдеться у повідомленні відомства.

Зазначимо, що у жовтні 2022 року Кабінет міністрів ініціював переведення деяких студентів-контрактників на бюджетне навчання.

Також повідомлялося, що восени 2022 року Міністерство освіти анонсувало нововведення, які можуть запрацювати під час майбутньої вступної кампанії. Так, профільне відомство через військове становище та міркування безпеки запропонувало скасувати обов’язкову здачу ЗНО, замінивши його національним мультимедійним тестом.

Про це в етері національного телемарафону повідомив заступник міністра освіти Андрій Вітренко.

За його словами, зараз проводиться аудит шкіл щодо того, чи є у них бомбосховища, щоб забезпечити безпеку дітей та педагогів.

“За нашими планами, відкриються школи, які зможуть бути забезпечені бомбосховищами. Такі школи в Україні є”, – сказав чиновник.

У МОН складають списки шкіл з бомбосховищами, щоб забезпечити безпеку дітей та вчителів.

“Ми опрацьовуємо механізми, за яких 1 вересня розпочнеться офлайн-навчання у школах. Все залежить від ситуації в країні”, – сказав Вітренко.

Як передає Укрінформ, про це в Телеграмі повідомив міністр освіти та науки Сергій Шкарлет.

“Враховуючи правовий режим воєнного стану, який спричинений військовою агресією російської федерації, агресивність російських військових і терористичних угруповань до національної системи освіти та науки, пропонуємо скасувати складання державної підсумкової атестації (ДПА), зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), єдиного вступного іспиту (ЄВІ) та єдиного фахового вступного випробування (ЄФВВ) як конкурсний критерій доступу до освітніх послуг в 2022 році виключно”, – написав Шкарлет.

Зазначається, що скасування ЗНО сьогодні необхідно для збереження студентського контингенту, національного інтелектуального потенціалу, стимулювання до навчання в Україні, навіть у такий скрутний для країни та суспільства час.

Про це “Фактам” розповів начальник Головного управління загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України Юрій Кононенко.

Він зазначив, що за всі роки незалежної України – проводження лінійки не було обов’язковим.

“До неї можна по-різному ставитися. Разом з тим не варто говорити, що це пережиток минулого. Цього не треба робити. Є школи, де вважають, що це нормально. І коротку лінійку 1 вересня бажано проводити. Однак в принципі, бути лінійці 1 вересня чи ні – вирішує навчальний заклад”, – сказав Кононенко.

За словами чиновника, в сучасних умовах, якщо проводяться масові заходи такого типу, треба не забувати про соціальну дистанцію під час пандемії і врешті-решт аналізувати, чи є в цьому необхідність з точки нинішньої ситуації.

Звідки взялася лінійка?
Відзначимо, що таке поняття як лінійки на 1 вересня з’явилося ще в Радянському Союзі. До 1984 року 1 вересня проводилася урочиста лінійка, потім проводився так званий урок миру, потім інші уроки за розкладом, причому це був повний навчальний день (з 5-6 уроками). З 1984 року уроки в школах 1 вересня не ведуться, а проводяться тільки урочисті лінійки (коли учні шкіл шикуються в лінії відповідно до свого класу) та інші святкові заходи, на яких особлива увага приділяється першокласникам.

Про це передає FaceNews.ua.

“Наш наступний проект – проект про вчителів. Проект про підвищення їх соціального статусу, проект про підвищення їх зарплати. Разом з комітетом, разом з урядом було зроблено підвищення з 1 січня на 20% посадових окладів, ще розраховуємо на 8,4% підвищення в грудні. І це тільки початок “, – заявив Шкарлет.

У той же час глава Міносвіти нагадав про систему атестації вчителів, яка дозволяє отримати 20% надбавки шляхом “занурення в процес самооцінки і отримання сертифікат про атестацію”. Він зазначив, що це може звільнити викладачів від атестації в майбутньому.

Шкарлет додав, що зараз 3000 викладачів пройшли таку атестацію.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства освіти і науки з посиланням на відповідне рішення, затверджене на засіданні Кабміну, інформує Ukr.Media.

«В Законі «Про освіту» ми вперше припустили, що держава гарантує безкоштовне забезпечення не тільки паперовими, а також електронними підручниками. Тепер уряд ухвалив Порядок, яким визначається конкретний механізм. Причому йдеться і про електронні версії паперових підручників у форматі pdf, і про власне електронні підручники і посібники з аудіосупроводом», – розповіла міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

За її словами, доступ до таких підручників, право на використання яких придбано державою, отримають школярі та вчителі через Національну освітню електронну платформу.

Гриневич додала, що зараз майже готове ядро платформи і прийняте рішення стане одним із важливих кроків до наповнення її необхідним контентом.

Безкоштовними підручниками забезпечать тих, хто отримує повну середню освіту не тільки в школах та закладах профтехосвіти, але і в закладах профтехосвіти перед здобуттям вищої освіти (коледжі та технікуми). Педагоги також отримають безкоштовну навчально-методичну літературу.

Механізм визначення тиражу підручників буде новим. Тираж розрахують на найбільшу кількість учнів на 5-річний період використання підручника. Зокрема, видання підручників і посібників буде здійснюватися: один раз в 5 років з розрахунку 120% по мірі необхідності; для учнів з особливими освітніми потребами з розрахунку 160% від прогнозованої кількості.

Також вперше на рівні уряду передбачено формування резервного фонду підручників. За рахунок цього забезпечать потреби українців за кордоном: з української мови та літератури в 1000 примірників; з інших предметів українською мовою до 300 примірників; серії «Шкільна бібліотека» до 500 примірників.

Ознайомитися з текстом нової редакції можна на сайті установи.

З 2018 року раніше отриманий диплом спеціаліста прирівнюватиметься до диплому магістра.

Дипломи тих, хто раніше отримав освіту рівня спеціаліст, прирівнюються до магістерських. Це означає, що на дипломі буде написано “Спеціаліст”, але прирівнюватися він буде до “Магістра”.

Про це повідомляється на сайті Міносвіти.

Згідно із законом «Про вищу освіту», здобути її тепер можна за 5 ступенями: молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії та доктора наук.

Диплом бакалавра прирівнюватимуть до отримання повної вищої освіти.

З ієрархії наукових ступенів також прибрали «кандидата наук». Відтепер для продовження наукової діяльності у будь-якій спеціальності потрібно буде здобувати звання доктора філософії.

Всі, хто захищав дисертації, навіть з технічних спеціальностей, стають докторами філософії. Ті, у кого вже є таке звання, можуть отримати диплом доктора філософії.

Про це Лариса Ніцой пише на своїй сторінці у ФБ:

“Після наради в Міністерстві освіти поступово виходжу зі стану «нокдаун». По-маленьку відновлюю здатність розмовляти. Якщо відкинути кола, якими ми ходили з 15.00 до 18.20 навколо двох питань: вчителі-сепаратисти і мова освіти, наша розмова скорочено виглядає так:

– Пане Юрію, як покарати викладачів, які агітували за так звані ДНР-ЛНР, організовували референдум, а тепер і далі працюють у нашій освіті, навчають наших дітей. Їм ще й нагороди влада дає.

– У Міністерства немає ВАЖЕЛІВ впливу. Звертайтеся до СБУ.

– Чому Ви, маючи купу звернень і сигналів про проблему з учителями-сепаратистами, НЕ ЗАКЛАЛИ такі ВАЖЕЛІ в новий Законопроект про освіту, який Ви подали до Верховної Ради? В цьому Законі немає жодного згадування про дану проблему, чому?

Включається здивований міністерський юрист:
– А Ви що, закон читали?
– Ми читаємо все, що Ви пишете і бачимо все, що Ви робите. Чому Ви не заклали в новий закон вирішення даної проблеми?

– Подайте пропозиції, – каже Кононенко, – ми їх перенаправимо Верховній раді.

– Ми то подамо. Але чому це не зробило Міністерство? Скільки разів я чула тут у Міністерстві: «От почекайте, приймемо новий Закон про освіту, і все вирішимо». Ви подали новий закон – і в ньому жодним словом не згадується проблема вчителів-сепаратистів, наче їх не існує. У нас війна, і тема актуальна. Чому в законі про це не йдеться?

Міністерський юрист не витримує.
– Можна я візьму ноутбук і пошукаю?

Юрій Кононенко дозволяє. Юрист приносить ноутбук і починає вивчати проект закону про освіту, який подало Міністерство до Верховної Ради. Ми з активістами здивовано переглядаємося. Чомусь були впевнені, що Закон про освіту писали міністерські юристи. Виявляється, його писав хтось інший. Цікаво, хто?

– У мене наступне питання, – продовжую я. – Як Ви могли пропустити в законі ганебну сьому статтю.

– А що в ній не так? – дивується Кононенко.

– Ви знову всюди, де тільки можна, ввели навчання мовою меншин. Ми не проти меншин і не проти вивчення меншинами своєї мови. Але чому вона всюди? Ви навіть у Вишах ввели викладання мовою меншин. Таке навіть Табачник собі не дозволяв. Як Ви уявляєте таке викладання? Наприклад, у ВУЗі на лікаря вчиться вірменин вірменською, кримський татарин – татарською, угорець – угорською і т.д. Потім ці лікарі кожен своєю мовою розмовлятиме з пацієнтом і ставитиме діагноз? Для цього існує державна мова. Чи Ви за ідіотів нас маєте, які нічого не розуміють? У нас немає навчальної бази для вишів мовами меншин. Насправді цим пунктом Закону Ви нахабно і цинічно впроваджуєте на всіх рівнях російську мову.

– Згідно нашої Конституції, стаття 10, – каже Кононенко, – держава забезпечує меншинам навчання мовою меншин.

– Ви перекручуєте! Цитую Конституцію дослівно стаття 10: «В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України».

В Конституції немає викладання навчального процесу мовами меншин в школах і вишах. В Конституції немає 2 годин української на тиждень, а все інше мовою меншин. В Конституції немає утримання шкіл меншин за кошт держави. В Конституції немає навчання студентів у ВУЗах мовами меншин. Це все Ваше трактування. Це Ви все вигадуєте з однією метою – задавити українську.

– Але ми керуємося Європейськими Хартіями!

– Припиніть нас дурити тими Хартіями, бо і тут Ви все перекручуєте, чи Ви думаєте, що їх читаєте тільки Ви, а ми бичкам хвости крутимо? Хартії придумали в Європі. Ми теж їх ратифікували. Вам не здається дивним, що в самих авторів хартій, у Європі, в школах НЕМАЄ ВИКЛАДАННЯ МОВАМИ меншин, а є ВИВЧЕННЯ МОВИ меншини. Відчуваєте різницю? Чому ми взяли Хартію і не взяли їхню мовну модель у школах меншин? Ви ж знаєте, що в них початкова школа 1-4 класи має викладання мовою меншини та державною мовою, в середній школі 5-9 класи викладання дисциплін мовою меншин зменшується і збільшується викладання предметів державною мовою. В старших класах 10-12 класи – викладання державною мовою. Це робиться з тим, щоб меншини інтегрувалися в суспільство і професійну й вищу освіту могли здобувати державною мовою. А якщо їм мало мови меншин, вони йдуть у платні школи, на платні курси. Поясніть, чому Ви не запроваджуєте їхню модель?

Не підходить Європейська модель, візьміть Канадську. Там дошкілля має мову меншини, у школах меншин викладання предметів здійснюється державною мовою, але кожного дня є два предмети мовою меншини. І така школа, де є всього два уроки мовою меншини у них вважається школою для меншини!!! У ВУЗах – викладання проводиться державною мовою. А якщо комусь мало мови меншини в школі, той за власний кошт вчиться додатково. Чому ви не берете за основу ці випробувані моделі, а вигадуєте погану зі СВОЇХ міркувань?

– Європа нас ще й рамковими конвенціями обмежує.

– Ви знову перекручуєте! І в Хартії, і в Конвенції крім захисту мов меншин ще і йдеться про ІНТЕГРАЦІЮ МЕНШИНИ в суспільство. Чому ви говорите про захист і не говорите про інтеграцію.

– Ми говоримо!

– А РОБИТЕ що? Що робить Міністерство освіти для інтеграції меншин в суспільство? Що робить міністерство з угорськими школами на Закарпатті? Кому, як не Вам відома ця катастрофічна багаторічна !!! проблема. Діти не знають української і не можуть здати ЗНО з української. В результаті приїздили угорці просити за цих дітей. Після закінчення школи в Україні ці діти їдуть отримувати професійну і вищу освіту в Угорщину, бо вони не можуть вчитися українською. Як ці угорські спеціалісти потім працюватимуть в Україні? Чи вони не працюватимуть тут? Чому тоді ми, українці, утримуємо зі свого бюджету школи для Угорщини і навчаємо за свій кошт дітей для Угорщини? Більше того, не знаю, чи Ви розумієте, що саме Ви, міністерство освіти, закладаєте підвалини для майбутньої проблеми (конфлікту) на Закарпатті, як на Сході. Угорці прийдуть захищати угорську меншину в Україні. І такі прецеденти вже є.

– Та припиніть, угорці дуже доброзичливо до нас ставляться, – усміхається Юрій Кононенко.

– Це Ви припиніть! Ми вже мали доброзичливих сусідів на сході. Після нашої розмови я починаю впевнюватися, що ви не по нерозумінню, Ви свідомо закладаєте нам у майбутньому конфлікт на Закарпатті. Може це будуть не танки, але конфлікт буде. Що Ви, міністерство, робить для інтегрування угорської меншини в українське суспільство? У них там немає українського телебачення? Ми вже мали проблеми з українським телебаченням на сході. Що ви зробили, куди зверталися, кому писали-наголошували, що це майбутня проблема і її треба вирішити зараз? У них не вистачає вчителів української? Ми вже мали таку саму проблему на сході. Що Ви зробили, як заохотили, що впровадили, щоб такі вчителі туди поїхали?

– Ми взяли курс на двомовну, білінгвальну освіту.

– Щоооо?! Як це?! Це такий жарт?! Так от що відбувається! От для чого в Законі про освіту, в цілому непоганому законі з новаторськими підходами, дорослою та інклюзивною освітою, ганебна сьома стаття про мову. Це підготовочка до двомовної освіти?! Спочатку в окремих регіонах, а тоді щоб розповзлося по всій Україні?!

Наші інтереси:
Під шумок війни та інших негараздів попускають питання української мови.

Про це під час засідання уряду заявила міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

«Зовнішнє оцінювання в 2016 році проводиться за такою методологією. Надалі тести будуть створюватися таким чином, щоб сертифікати цього оцінювання були дійсні упродовж двох-чотирьох років», – сказала міністр.

Вона зазначила, що на даний момент сертифікати дійсні тільки безпосередньо в рік здачі тестування. За словами міністра, це пов’язано з тим, що раніше не було методики порівняння результатів ЗНО різних років, передає УНІАН.

Джерело – http://zik.ua/