Автоматично особи, які порушують, будуть включені до Єдиного реєстру боржників для фізичних та юридичних осіб.
Громадяни України, які накопичили борги, матимуть обмеження в оформленні угод на нерухомість і виїзді за кордон.

Зокрема, це стосуватиметься осіб, які не виконують сплату аліментів, накопичили заборгованості за комунальні послуги та ігнорують штрафи за порушення ПДР.За оголошенням Міністерства юстиції, громадяни, які мають невиплачені заборгованості у 2024 році, обмежаться у здійсненні таких дій, як:

Продаж та покупка майна;
Виїзд за кордон;
Користування власним автотранспортом;
Використання банківських рахунків.
Заявлено, що особи з невиплаченими зобов’язаннями автоматично будуть включені до Єдиного реєстру, де зберігаються дані про будь-які майнові заборгованості фізичних та юридичних осіб.

Для скасування обмежень необхідно виконати рішення суду або погасити борг повністю. Тільки у цьому випадку обмеження будуть зняті автоматично, – повідомили у відомстві.

З’ясувати наявність боргів можна буде в Єдиному реєстрі боржників за цим посиланням.

Потрібно вказати:

ПІБ / найменування
реєстраційний номер облікової картки платника податків / ідентифікаційний код юридичної особи.

У Міністерстві юстиції пояснили, як розлучитися в умовах воєнного часу і чи потрібно для цього мати військовий квиток.

В Україні подружжя, яке не має дітей, має право подати заяву про розірвання шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану (стаття 106 Сімейного Кодексу України).

Якщо один із подружжя з поважної причини не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до органу ДРАЦС, таку заяву від його імені може подати другий партнер.

При цьому документ має бути нотаріально засвідчений або прирівняний до нотаріально засвідченого.

Орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу після спливу 1 місяця від дня подання заяви, якщо вона не була відкликана.

Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.

Позов до суду про розірвання шлюбу може пред’явити хтось один із подружжя (стаття 110 Кодексу).

Відповідно до частини третьої статті 115 Кодексу, розірвання шлюбу, здійснене органами ДРАЦС, засвідчується свідоцтвом про розірвання шлюбу, зразок якого затверджує Кабмін.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (частина третя статті 115 Кодексу).

Державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться будь-яким органом ДРАЦС за зверненням заявника (пункт 14 глави 1 розділу ІІ Правил у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях відповідно до Закону України “Про правовий режим воєнного стану”).

Важливо: заяви про державну реєстрацію та розірвання шлюбу, форми яких затверджені додатками 6, 9, 11, 12 до Правил, містить обов’язкову для заповнення графу “Відношення до військової служби”.

Там потрібно зазначити такі дані про людину:

де перебуває на обліку;
назва міста, номер поштової скриньки військової частини, де служить;
військове звання (категорія) (стосовно призовників зазначається “призовник”);
серія та номер військового квитка (тимчасового посвідчення) або посвідчення про приписку.

Таку інформацію зобов’язує вносити частина 4 статті 38 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” та пункт 57 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений постановою Кабміну від 30.12.2022 №1487.

Вони визначають, що органи ДРАЦС зобов’язані в 7-денний строк надати інформацію про розлучення відповідним ТЦКСП (військкомату), Центральному управлінню або регіональним органам Служби безпеки України, відповідному підрозділу Служби зовнішньої розвідки України.

Відомості про шлюб або розлучення нерозривно пов’язані з призовником, військовозобов’язаним, резервістом, його батьками та членами сім’ї (дружиною (чоловіком), дітьми) – їх потрібно обов’язково вносити до Реєстру.

Нагадаємо, раніше Міністерство юстиції пояснило, як змінити прізвище після одруження і які документи потрібно оновити, а Мінсоцполітики – як отримати грошову допомогу на дитину у 2023 році.

У Міністерстві юстиції України розповіли про те, які обов’язки і права у трудових мігрантів. Як відчувати себе “у своїй тарілці”.

Станом на сьогоднішній день, трудова міграція серед громадян України – досить поширена річ. Крім інвестування коштів в українську економіку, а також отримання нових спеціальностей за кордоном, це явище асоціюється з низкою ризиків, які пов’язані з соціальним захистом і пенсійним забезпеченням.

В Мін’юсті вирішили розповісти, які права гарантує держава трудовим мігранту, і які обов’язки на них є.

Серед цих прав, зокрема:

права трудових мігрантів на належні умови праці, винагороду, відпочинок та соціальний захист;

право на пенсійне забезпечення.

Громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, мають право на добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Крім того, трудові мігранти, а також члени їх сім’ї можуть добровільно брати участь в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Для того, щоб стати учасником даної системи, потрібно подати заяву в спеціальний орган за місцем прописки. Там її розглянуть протягом одного місяця, за наявності передбачених законом підстав, укладе з трудовим мігрантом договір про добровільну участь.

Більш детально можна прочитати в Міністерстві юстиції України.

Однак, завжди так було і буде – де є права, там є і обов’язки.

Трудові мігранти зобов’язані сплачувати податок з грошей, які вони отримують за кордоном. Також, потрібно сплатити військовий збір у розмірі 1,5% від доходів.

Крім цього, все це потрібно буде внести в декларацію в кінці року.

Йдеться про майже 6 млн.грн власних коштів підприємства, які ПАТ «ВТБ БАНК» боргує ТОВ «Котнар-М».

«Товариство було змушене скаржитися у зв’язку з виявленням корупційних дій з сторони державних службовців, що призводить до порушення Конституційних прав, свобод та інтересів нашого товариства, а також у зв’язку з доведенням нашого товариства до банкрутства представниками російського бізнесу», – йдеться у заяві.

Обставинами для звернення з відповідною скаргою стала неможливість стягнення в добровільному порядку з ПАТ «ВТБ БАНК» грошові кошти, які незаконно перебували в користування банку на користь ТОВ «Котнар-М». Підприємство звернулося з заявою до Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу Господарського суду Закарпатської області від 03.06.2016 р. по справі № 5\58. Однак виконавча служба упродовж шести місяців двічі відмовила у відкритті виконавчого провадження, а третій раз зупинила виконання на період розгляду заяв самого боржника.

«Розуміючи безпідставність та надуманість дій державної виконавчої служби на протязі червня-листопада 2016 року підприємство зверталося ще декілька раз з відповідними скаргами до Міністра юстиції України на бездіяльність посадових осіб виконавчої служби м. Києва. Однак, починаючи з червня 2016 року посадові особи Головного управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у м. Києві перешкоджають виконанню рішення суду, і надають тільки формальні відписки»,- каже Степан Сюч, директор ТОВ «Котнар-М».

«Звертаючись до «міністерства справедливості», як в соціальній рекламі його називає міністр Петренко, ми бачимо безкарне «кришування» самим міністерством дій державних виконавців, які замість покладених на них обов’язків щодо виконання суду, навпаки, діють в інтересах російського банку, та у всі способи перешкоджають виконанню рішення суду, яке може бути виконане за один день, шляхом накладення арешту на кореспондентський рахунок банку і списання цих коштів», – коментує Степан Сюч, директор ТОВ «Котнар-М».

Україна може взяти на себе квоту однієї з країн Європейського Союзу на розселення мігрантів задля запровадження безвізового режиму з Європою.

Комісія при Міністерстві юстиції України з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації майнових прав і бізнесу з початку року запобігла спробам рейдерського захоплення майна на суму понад 125 млрд грн.

Про це на своїй сторінці в Facebook написав міністр юстиції Павло Петренко. «Більше 125 млрд грн – така вартість майна, яке за півроку врятувала від рейдерського захоплення спеціальна комісія при Мін’юсті. Це стало можливим завдяки прийняттю розроблених Мін’юстом законодавчих ініціатив. Зміни ввели дійсно дієвий і швидкий механізм боротьби з захопленням майна рейдерами», – написав міністр. Він зазначив, що якщо раніше подібні скарги розглядалися лише судами, що затягувалося на роки, то зараз спеціально створена комісія за заявкою власників майна розглядає скарги і приймає рішення протягом 30 днів. «З початку року до нас було спрямовано понад 900 відповідних скарг. 130 з них задоволено, реєстраційні дії скасовано, а нечисті на руку реєстратори позбавлені доступу до реєстру», – зазначив Петренко.

Він додав, що матеріали всіх таких справ Мін’юст передає в правоохоронні органи. «Я закликаю всіх представників бізнесу, які стали жертвами незаконних дій нечистих на руку реєстраторів, негайно звертатися до Мін’юсту, щоб ми могли якомога швидше відреагувати і забезпечити захист прав власності на майно», – написав міністр. Як повідомляв УНІАН, у рамках реформи державної реєстрації бізнесу та нерухомості Міністерство юстиції з 1 травня поточного року повністю передало свої функції в даній сфері районним держадміністраціям, міським радам, приватним нотаріусам та іншим акредитованим суб’єктам. У той же час, щоб запобігти можливим помилкам і зловживанням на початковому етапі реформи, Мін’юст створив спеціальну комісію, яка займається позасудовим розглядом скарг у даній сфері. У той же час, комісія не підміняє собою суд. Вона розглядає лише саму реєстраційну дію і, якщо виявляє порушення під час її вчинення, скасовує таку реєстраційну дію. На думку представників Мін’юсту, це істотно знижує небезпеку здійснення рейдерських атак за допомогою нотаріусів або інших акредитованих реєстраторів.

При цьому, якщо справа стосується корпоративного спору або інших питань, а реєстраційну дію було вчинено за правилами, то для її оскарження все одно доведеться звертатися до суду. Це, наприклад, стосується тих випадків, коли нотаріус не знав і не міг знати, що якісь з поданих документів підроблені. Точно так само комісія не розглядає скарги на ті реєстраційні дії, які вчинені за приписом суду. Комісія скасовує лише ті реєстраційні дії, в яких виявлені чіткі порушення, а випадки, коли однозначно визначити, чи було порушення з боку реєстратора, неможливо, доведеться розглядати в суді.

Про це в інтерв’ю «Радіо Свобода» заявила директор Департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції Тетяна Козаченко.

Водночас вона констатувала, що досі не вдалося люструвати жодного суддю.

«Але є деякі рішення. Справа в тому, що є єдине рішення Вищої ради юстиції щодо люстрації, заборона до екс-голови Вищого господарського суду Віктора Татькова. Це фактично людина, яка побудувала і була на чолі тієї архітектури, піраміди корупційності питань в господарських судах. Це комерційні суди України. І Вища рада юстиції виконала закон і визнала те, що до нього застосовуються заборони. І навіть направила подання до Верховної Ради про звільнення. І Верховна Рада поставила на обговорення у порядок денний. Однак зняла це питання. Тому що як всі майданівські судді, так і Татьков, до якого застосовуються люстраційні процедури, оскаржили подання на їх звільнення до Вищого адміністративного суду. І зараз Вищий адміністративний суд розглядає ці справи. І саме 16 травня буде наступне, можливо, остаточне засідання», – повідомила Козаченко.

Однак, за її словами, це одиничний випадок люстрації судді, і той оскаржується у суді.

«Ми бачимо, що у судів немає волі не те, що вони повертають з інших державних органів чиновників, високопосадовців, які подають позови, а на суддів в них взагалі не піднімається рука», – заявила директор Департаменту з питань люстрації.

Вона зазначила, що «корпорація суддівська намагається себе зберегти».

Джерело – http://zik.ua/

За півтора роки під дію закону про люстрацію потрапило лише 940 держпосадовців з 5 тисяч.

Про це в ефірі hromadske.tv розповіла голова департаменту з питань люстрації міністерства юстиції України Тетяна Козаченко.

За її словами, закон про люстрацію – це тимчасове усунення від посад “дуже вузького кола осіб”.

“Під люстрацію на більш ніж 300 тисяч державних службовців потрапляють всього не більше 5 тисяч осіб”, – сказала вона.

“Люстрація – це не те, що уявляють люди. Це не загальна справедливість і не ув’язнення всіх”, – підсумувала Козаченко.

Як повідомлялось, прокурор Генеральної прокуратури Владислав Куценко закликав міністра юстиції Павла Петренка розібратись із своєю підлеглою – Тетяною Козаченко, котра керує департаментом люстрації.

Раніше Козаченко висловила переконання, що прокуратура була і залишається заточеною під адміністрацію президента, і хоча де-юре це буде виглядати зараз не так, але де-факто нічого не зміниться з точки зору адміністративного впливу.

Джерело – http://www.pravda.com.ua/