У 2025 році освітня система продовжує зазнавати значних змін. Одним із ключових напрямів трансформації стала реформа у школах, націлена на підвищення ефективності навчання у старшій школі. Основний акцент робиться на гнучкість освітніх програм, дозволяючи учням зосередитися на профільних дисциплінах та уникнути навантаження.

Але що саме зміниться? Які предмети стануть обов’язковими, а які можна буде вивчати на вибір? Розберемося в деталях.

Докладніше про те, що в Україні відбувається глобальна реформа старшої школи, повідомляє “Стіна”, посилаючись на МОНограм.

Що вивчатимуть учні профільних класів?
Згідно з новою реформою в школах, учні 10–11 класів вивчатимуть природничі науки. Однак в 11 класі передбачається поглиблене вивчення цих дисциплін для тих, хто вибере їх як профільний напрямок, а також для тих, хто включить їх до індивідуального навчального плану як додатковий курс.

Щодо 12 класу, то тут передбачена система вибору. Учні, які вирішили продовжити поглиблене вивчення наук, зможуть вивчати їх на профільному рівні.

Інші учні зможуть вибрати окремі предмети, виходячи зі своїх інтересів та майбутніх освітніх планів.

Які дисципліни залишаться обов’язковими?
Крім профільних предметів, у старшій школі залишиться низка дисциплін, обов’язкових для всіх учнів. До них входять:

Українська мова та література;

Історія та громадянська освіта;

Іноземні мови;

Математика;

Фізична культура;

Захист України

Ці предмети формують базову освіту, необхідну кожному учневі, незалежно від його професійних планів.

Яким чином реформа вплине на освітній процес?
Головна мета реформи старшої школи – створити умови для якіснішої підготовки учнів до майбутнього.

На відміну від колишньої системи, де учні змушені були вивчати широкий спектр предметів з однаково високим навантаженням, нова модель дозволяє:

Зосередитися на профільних дисциплінах та курсах;

Підготуватися до вступу до вишу без необхідності звертатися до репетиторів;

Уникнути перевантаження та зубріння непотрібного матеріалу.

Навіщо вводяться зміни?
Реформа у школах спрямовано як поліпшення якості знань, а й у підготовку учнів до реального життя.

Тепер шкільна освіта стане адаптивнішою, надаючи кожному учневі можливість вивчати те, що дійсно важливо для його майбутньої професії.

Старша школа стає не просто місцем здобуття знань, а й простір для формування навичок, необхідних у дорослому житті.

Обов’язкові предмети формують фундаментальну освітню базу, профільні дисципліни допомагають підготуватись до майбутньої професії, а вибіркові курси розширюють кругозір та сприяють особистісному розвитку.

Таким чином, реформа старшої школи – це крок до більш сучасної, ефективної та адаптивної освіти, яка відповідає потребам сьогодення та відкриває більше можливостей для кожного учня.

Однак це зовсім не означає, що учні, що відзначилися, залишаться без визнання своїх заслуг. Школам надано можливість самостійно обирати форми заохочення учнів за рахунок власних коштів.

Докладніше про те, що у 2025 році для українських школярів готують неприємний сюрприз, повідомляє “Стіна”, посилаючись на МОНограм.

Історично склалося так, що традиція нагородження золотими та срібними медалями сягала корінням у радянське минуле. Однак у сучасних реаліях такі нагороди не надають випускникам жодних реальних переваг під час вступу до вищих навчальних закладів України.

У зв’язку з цим МОН ухвалило рішення відмовитися від їхнього фінансування на державному рівні. Натомість учні, які показали високі академічні результати, отримуватимуть свідоцтво про повну загальну середню освіту з відзнакою.

Важливо відзначити, що в багатьох розвинених країнах світу школи мають автономію в питаннях заохочення учнів. Визнання досягнень не обмежується виключно академічними успіхами, а охоплює й інші сфери – спортивні, мистецькі, наукові та соціальні.

Україна рухається у тому ж напрямку, надаючи навчальним закладам більше свободи у виборі форм підтримки та мотивації учнів.

Згідно з новим підходом, українські школи можуть самостійно приймати рішення щодо нагородження своїх учнів.

Серед можливих варіантів залишаються похвальні грамоти, листи подяки, спеціальні нагороди, пам’ятні знаки та навіть традиційні медалі – за умови, що їх виготовлення фінансуватиметься з позабюджетних джерел.

Питання про форму та порядок заохочення залишається на розсуд навчального закладу, що дозволяє адаптувати систему мотивації під його освітню стратегію.

Крім того, відзначати досягнення учнів можуть не лише школи, а й інші установи. Наприклад, органи державної влади, місцевого самоврядування, громадські організації, юридичні та фізичні особи також можуть ініціювати та фінансувати різні форми нагородження. Це сприяє створенню гнучкішого і мотивуючого освітнього середовища.

Заохочення учнів відіграє важливу роль у формуванні їхнього прагнення до знань та самовдосконалення. Позитивна оцінка успіхів підвищує мотивацію, допомагає розвивати впевненість у своїх силах і прагнення досягати нових висот.

При цьому важливо враховувати не лише академічні здобутки, а й інші заслуги – участь в олімпіадах, конкурсах, волонтерській діяльності та спортивних змаганнях. Кожен учень має унікальні здібності, і визнання його успіхів сприяє розвитку талантів та потенціалу.

Таким чином, відмова від державного фінансування медалей зовсім не означає скасування системи нагородження. Навпаки, школи отримують більше свободи та можливостей для заохочення своїх учнів.

Головне – створити систему мотивації, яка враховуватиме різноманітність талантів та досягнень кожного школяра, сприяючи їх подальшому розвитку та самореалізації.

В Україні вчителі ініціювали електронну петицію з вимогою скасувати наказ Міністерства освіти і науки України “Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання”. Ця петиція, яка вже набрала необхідні 25 тисяч підписів для розгляду урядом, викликала жваве обговорення серед педагогічної спільноти та батьків.

Нова схема оцінювання, розроблена МОН, включає чотири рівні оцінки предмета, що в свою чергу складаються з трьох балів кожен. Ця система має в результаті приводити до оцінки за 12-бальною шкалою. Проте, з моменту впровадження цих рекомендацій, на них почали надходити критичні відгуки.

Автор петиції, зокрема, зазначає, що нові рекомендації не покращують якість освітнього процесу, а лише додають додаткове бюрократичне навантаження для вчителів. Вчителі і батьки заявляють, що нова система оцінювання не є зрозумілою ані для педагогів, ані для батьків, що викликає ще більше труднощів у роботі шкіл.

Згідно з новими правилами, система оцінювання мала врахувати специфіку Нової української школи (НУШ), проте реформа викликала багато запитань серед вчителів. Освітні експерти вважають, що нова схема тільки збільшує навантаження на педагогів, без суттєвого покращення якості навчання. Як зазначила освітня експертка Іванна Коберник, нинішня система оцінювання є однією з найбільших проблем у сфері освіти, після питання безпеки в умовах війни.

Більше того, вчителі скаржаться, що система є надто складною для сприйняття та неефективною для розвитку учнів. Такі зміни створюють перепони для реального підходу до оцінювання, сприяючи більше бюрократії, ніж реальному покращенню навчального процесу.

Автори петиції пропонують переглянути підхід до оцінювання, щоб напрацювати простіші та ефективніші методи, які зменшать навантаження на педагогів і зроблять систему зрозумілішою для батьків та учнів. Вони закликають уряд відмовитись від нових рекомендацій і повернутися до більш практичного та доступного підходу до оцінювання знань.

Під час воєнного стану тривалість навчання у школах регламентує Кабінет міністрів України. Відповідно до вимог уряду, Міністерство освіти і науки України встановило тривалість і терміни канікул у школах, пише «Освіторія».

Весняні традиційно тривають в останній тиждень березня. МОН рекомендувало встановити їх на період з 24 до 30 березня.

Літні канікули триватимуть два місяці – з 30 червня до 31 серпня. У законі України «Про повну загальну середню освіту» зазначено, що закінчення навчального року має бути не пізніше 1 липня. Однак на початок відпочинку впливає те, наскільки навчання в умовах війни вплинуло на учнів, чи є в них освітні втрати та які активності будуть найбільш дієвими для їхнього подолання. Торік навчання у школах також тривало до 28 червня.

Що впливає на зміну дат канікул:

безпекова ситуація в регіоні;
можливі відключення електрики;
рішення адміністрації школи поділити навчальний рік на чверті, семестри чи триместри.
У країнах Європи тривалість літніх шкільних канікул дуже відрізняється. Учні можуть відпочивати від 6 до 14 тижнів (1,5-3,5 місяці) залежно від країни. У більшості країн система освіти встановила для учнів літній відпочинок тривалістю 8-12 тижнів (тобто 2-3 місяці).

Найменше відпочивають діти у Швеції та Великій Британії – менше ніж 2 місяці.

8 тижнів (2 місяці) канікул мають школярі французької спільноти Бельгії, Данії, деяких німецьких землях, Франції, Нідерландах, деяких кантонах Швейцарії, Ліхтенштейні та Норвегії.

Понад 12 тижнів тривають літні канікули в Ірландії, Греції, Латвії, Португалії, Албанії, Ісландії, на Мальті, у більшості регіонів Італії.

Школярів позбавили головного стимулу добре вчитися – батьки у відчаї
Одним зі стимулів гарно вчитися для більшості школярів були саме медалі, які вони могли отримати по завершенню навчання в закладах освіти, тобто в школі після 11-ти класів, перед вступом до вишів. Та тепер все змінилося, і те, що стимулювало учнів – вирішили скасувати, тобто віднині по закінченню школи на відмінно школярі більше не отримуватимуть золоті та срібні медалі. Про це пише Стіна з посиланням на Міністерство освіти і науки України.

Отже, як зазначили в даному документі, оприлюдненому на сайті Міністерства, що тепер вже офіційно у школах більше не буде золотих і срібних медалей.

Міністерство освіти і науки скасувало нагородження випускників медалями — тепер у документах про освіту використовуватимуть формулювання «з відзнакою». Відповідний наказ набув чинності після реєстрації в Мін’юсті. При цьому свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти з відзнакою залишиться, як і раніше.

Слід також нагадати, що раніше нардепка Юлія Гришина в ефірі День.LIVE, заявила, що зекономлені кошти спрямують на потреби ЗСУ. У 2024 році на виготовлення медалей витратили 5,7 млн грн.

Міністерство освіти та науки України ініціювало громадське обговорення проєкту, який передбачає запровадження нової професії – “снайпер”. Згідно з пропозицією, навчання фахівців відбуватиметься у закладах професійно-технічної освіти.

Докладніше про те, що у МОН вирішили створити нову професію, інформує Обозреватель.

Проєкт Державного освітнього стандарту з даної спеціальності передбачає, що майбутні снайпери повинні мати такі ключові навички:

грамотність та математична точність;

особистісні та соціальні компетенції;

громадянська відповідальність;

психологічна стійкість та вміння вчитися.

Загальна підготовка включає вивчення вимог щодо охорони праці, надання першої медичної допомоги та розвиток навичок психологічної стійкості.

Формат навчання та освітні стандарти
Максимальна тривалість курсу первинної підготовки становить 1152 години. Програми навчання можуть розроблятися як навчальними закладами, так і підприємствами, однак вони мають бути узгоджені з роботодавцями та профільними освітніми центрами, а також затверджені органами управління освітою.

Основні рівні підготовки
Навчання снайперів буде поділено на кілька ключових етапів:

РН 1 – безпечне поводження зі снайперською зброєю;

РН 2 – підготовка снайперського комплексу до стрільби;

РН 3 – вибір та залишення позиції після виконання завдання;

РН 4 – спостереження та коригування вогню;

РН 5 – ведення точної стрілянини;

РН 6 – командна робота у снайперському підрозділі;

РН 7 – протидія ворожим снайперам.

Матеріально-технічне забезпечення
Для якісного навчання снайперів установи мають бути обладнані:

спеціальним снайперським спорядженням;

транспортними засобами (мікроавтобуси, вахтові автомобілі, квадроцикли, медичні машини);

сучасними технологіями (квадрокоптери, тепловізори, бароскопи, метеостанції, прилади нічного бачення);

засобами для стрільби (патрони різних калібрів, мішені, що рухаються, полігони, захисні навушники, компаси, карти);

медичними засобами та обладнанням.

Спеціальна кваліфікація “Снайпер-інструктор”
Для отримання звання “Снайпер-інструктор” необхідно пройти додаткове навчання тривалістю до 180 годин.

Вимоги до кандидатів включають наявність профільної освіти та стаж роботи снайпером не менше двох років.

Запровадження офіційної професії “снайпер” дозволить підвищити якість підготовки військових спеціалістів в Україні. Підсумки громадського обговорення проєкту будуть опубліковані на сайті Міністерства освіти та науки з 17 до 23 лютого 2025 року.

МОН підготувало зміни щодо оплати праці та тарифних розрядів посад керівних та педагогічних працівників закладів дошкільної освіти.
Педагоги закладів дошкільної освіти чекають роз’яснень щодо оплати праці відповідно до положень нового Закону “Про дошкільну освіту”. Відповідно МОН працює над змінами в додатку 9 до наказу МОН від 26.09.2005 № 557 щодо оплати праці педагогічних працівників ЗДО. Окреслимо положення, які опрацьовує МОН.

Посадовий оклад (ставка заробітної плати) встановлюється педагогічному працівнику за робочий час, визначений відповідно до законодавства:

для керівника, вихователя-методиста, соціального педагога, асистента вихователя – 35 годин на тиждень;
для вихователя, практичного психолога та інших педагогічних працівників – 30 годин на тиждень.

Норма педагогічного навантаження (безпосереднє здійснення освітнього процесу з вихованцями), що є складовою частиною робочого часу педагогічного працівника закладу дошкільної освіти, становить для:

вихователя, інструктора з фізкультури – 25 годин на тиждень;
музичного керівника – 24 години на тиждень;
практичного психолога, вчителя-дефектолога, вчителя-логопеда – 20 годин на тиждень;
керівника гуртка (студії, секції тощо), вчителя – 18 годин на тиждень.
Педагогічне навантаження педагогічного працівника закладу дошкільної освіти менше вищезазначеної норми встановлюється за його письмовою згодою.

Робота педагогічного працівника понад норму педагогічного навантаження (виконання методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором) може здійснюватися поза межами закладу освіти.

Керівникам гуртків, секцій, студій та іншої форм гурткової роботи встановлюватимуть 10-12 тарифний розряд за ЄТС.

Крім того, засновники державних і комунальних закладів дошкільної освіти мають право:

встановлювати посадові оклади, доплати, надбавки та грошові винагороди у розмірі, що перевищує розмір, визначений Кабінетом Міністрів України,
встановлювати для працівників додаткові винагороди та допомоги, крім передбачених Законом України «Про дошкільну освіту» від 6 червня 2024 року № 3788-IX та іншими нормативно-правовими актами у сфері освіти.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України, з 1 січня 2025 року встановлюється щомісячна доплата в розмірі 1300 гривень за роботу в несприятливих умовах. Вчителі, які працюють з навчальним навантаженням більше ставки, отримуватимуть більшу доплату, однак її нарахування має свої особливості.

Мінімальна сума доплати – 1300 гривень

Доплата в розмірі 1300 гривень (включаючи податки) встановлюється для всіх педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти за основним місцем роботи незалежно від обсягу навчального навантаження. Це означає, що навіть якщо вчитель має менше ставки, він гарантовано отримає мінімальну доплату в розмірі 1300 гривень.

Як нараховують доплату для педагогів з більшим навантаженням?

Для вчителів, які мають навантаження більше ставки, розмір доплати визначається пропорційно. Наприклад:

18 годин на тиждень (повна ставка) – доплата 1300 грн.
25 годин на тиждень – доплата 1805,56 грн (1300/18*25).
20 годин на тиждень – доплата 1444,44 грн (1300/18*20).
Для педагогів, які працюють на декілька ставок або у різних закладах, доплата нараховується окремо за кожне місце роботи пропорційно до обсягу навантаження. Наприклад:

Вчитель з навантаженням 16 (основне місце роботи), 4 і 5 годин у трьох закладах отримає 1300 грн в основному закладі, а в інших – 288,89 грн та 361,11 грн відповідно.
Заступник директора, який має навчальне навантаження 6 годин – доплата 1300 грн як заступнику і 433,33 грн як вчителю.
Загалом у листі МОН наведено 18 різних комбінацій педагогічного навантаження як приклад розрахунків нової доплати. З повним текстом листа можна ознайомитись за посиланням.

Фінансування доплат

Доплата фінансується із спеціальної субвенції, закладеної в державний бюджет на 2025 рік. Загальний обсяг коштів на цей рік становить 11,997 млрд гривень. У першому півріччі 2025 року кошти субвенції розподілено на січень−червень в обсязі понад 4,6 млрд гривень. За підсумками аналізу використання субвенції у першому півріччі 2025 року та з урахуванням кількості педагогічних ставок на початок 2025/2026 навчального року, Уряд окремим рішенням розподілить нерозподілений обсяг субвенції. “Кошти цієї субвенції спрямовуються лише на виплату (з нарахуваннями) доплати за роботу в несприятливих умовах праці педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти, що встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2024 № 1286″, наголошено в листі МОН.

Важливі уточнення

Доплата є частиною заробітної плати, тому враховується при розрахунку середньої зарплати для відпусток.
Вона не виплачується за періоди, коли педагогічний працівник фактично не працює (відпустка, простій, призупинення трудового договору тощо).
Уряд також дозволив органам місцевого самоврядування встановлювати аналогічну доплату педагогам інших закладів, які фінансуються з місцевих бюджетів.

З 2024 року українські студенти-чоловіки мають можливість виїжджати за кордон для навчання в міжнародних програмах, після того, як з початку повномасштабного вторгнення Росії вони були обмежені у можливості виїзду.

Про це розповів заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький в інтерв’ю ZN.UA.

За його словами, для участі в програмах підвищення кваліфікації та конференціях можуть виїжджати за кордон також викладачі українських закладів вищої освіти.

“Для виїзду військовозобов’язаних науково-педагогічних працівників потрібен лист МОН до Державної прикордонної служби з проханням розглянути можливість перетинання кордону. З 1 січня до 30 вересня 2024 року міністерство підготувало 1297 таких листів. За цей період вчасно не повернувся з-за кордону аж один науково-педагогічний працівник”, – сказав він.

Винницький розповів, що з 1 січня до 1 квітня 2024 року українські ЗВО направили 561 студента за кордон для академічної мобільності, і всі чоловіки-студенти повернулися додому, що є позитивною статистикою.

Він повідомив, що до 2030 року Міністерство освіти і науки планує модернізувати мережу українських університетів, зокрема, скоротити їх кількість. Одним з критеріїв для укрупнення буде кількість “бюджетників”. Якщо менш як третина абітурієнтів вступатимуть на бюджет, це стане “червоною лінією” для МОН.

У МОН вирішили прибрати кілька «зайвих» предметів
В Україні планують провести реформу старшої школи, внаслідок якої приберуть деякі предмети зі списку обов’язкових. Це торкнеться, зокрема, фізики, хімії та біології. Про це повідомила прес-служба Міністерства освіти.

Там зазначили, що нововведення почнуть працювати з 2027 року, тоді як пілотний проект стартує у низці ліцеїв уже 2025 року.

За задумом авторів реформи, це дозволить учням мати більше контролю за вибором свого подальшого шляху. І тому МОН скорочує список обов’язкових вивчення предметів.

«Залишається все, що пов’язано з вивченням української мови та літератури, історії України, англійської мови та математики, фізичної культури та „Захисту України”. Це кожен громадянин має знати на належному рівні”, – йдеться у повідомленні.

Також учням доведеться обрати один предмет зі списку: мистецтво, технології, інформатика, фінансова грамотність.

Таким чином, зі списку обов’язкових предметів приберуть зарубіжну літературу, всесвітню історію, громадянську освіту, біологію/екологію, географію, фізику, хімію.

Щоб не відмовляти учням у всебічному розвитку, МОН хоче запровадити систему індивідуального підбору предметів як у своєму профілі, так і поза ним. Наскільки ефективною ця система стане зрозумілою вже після запуску пілотного проекту.

Як відомо, зарплати у сфері освіти залишаються одними із найнижчих по Україні. Менше освітян отримують хіба що працівники бібліотек, музеїв та інших закладів культури.

У школах нова реформа – вчитись буде непросто
Нові Рекомендації щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти затвердило МОН. У чому відмінність підходу щодо оцінювання учнів та чому воно стосується саме 5 – 9 класів? У серпні 2024 року Міністерство освіти і науки України затвердило Рекомендації щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти. Журналісти Суспільного звернулись за роз’ясненням, з яким можна познайомитися в матеріалі.

Що передбачають зміни в оцінюванні учнів 5 – 9 класів
Мета введення змін в оцінюванні – узгодити систему оцінювання в класах Нової української школи (НУШ) з Державним стандартом базової середньої освіти. Спільними для старих і нових критеріїв оцінювання залишаються рівні та 12 – бальна шкала. Проте тепер дається свобода закладу освіти використовувати власну шкалу оцінювання.

У МОН дали наступне роз’яснення, чому зміни стосуються саме навчання учнів 5 – 9 класів, а не 5 – 11 класів, які також навчаються за новим Державним стандартом базової середньої освіти.

“У 2024 – 2025 навчальному році за ним будуть навчатися 5 – 7 та 8 класи, які навчаються за пілотними проєктами НУШ. 8 – 9 класи не зможуть повною мірою використовувати нову систему оцінювання, оскільки навчаються за старим державним стандартом,”
– йдеться у листі.

У критеріях оцінювання 2011 року, які використовували школи ще до минулого навчального року, був основний акцент на знаннєвому компоненті.

“Відповідно, якщо ми аналізуємо ті критерії, то бачимо, що якщо учні відтворюють частину знань, тобто володіють якимись поняттями та змістом, це може вважатися високим рівнем досягнень,”
– зазначили у Міністерстві освіти.

Реформа НУШ і Державний стандарт базової середньої освіти, який уряд затверджено у 2020-му, базуються уже на компетентнісному підході (знання + уміння + цінності + ставлення).

Новий документ дає опис кожного бала шкали оцінювання. Його подано з урахуванням структури компетентності й наскрізних в усіх ключових компетентностей умінь: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно й письмово, критично й системно мислити, здатність логічно обґрунтувати позицію тощо.

У відомстві наголосили, що в критеріях 2024-го робота з інформацією закладена в кожну освітню галузь.

“Тобто це вміння розвивають і під час вивчення мови, і під час вивчення математики чи мистецтва. І це інформація різного штибу: текстова, візуальна тощо,”
– йдеться у повідомленні МОН.

Нові критерії оцінювання школярів
Рекомендації щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти окреслюють підходи до оцінювання результатів навчання учнів 5 – 9 класів. Зокрема, визначено:

загальні критерії оцінювання (визначають загальні підходи до встановлення результатів навчання учнів);
критерії оцінювання за освітніми галузями.
Критерії оцінювання мають чотири рівні (кожний наступний охоплює вимоги до попереднього й додає нові). Один рівень складається з 3 балів, які в сумі дають 12.

початковий (1–3 бали);
середній (4–6 балів);
достатній (7–9 балів);
високий (10–12 балів).
У Рекомендаціях надано детальний опис кожного бала шкали оцінювання. Окрім того, у документі запропоновано форму Свідоцтва досягнень учня / учениці. Якщо потрібно, школи можуть вносити в нього зміни, аби воно якнайліпше відповідало освітній програмі закладу освіти та потребам учнівства.

Що таке Свідоцтво досягнень
Свідоцтво досягнень – це документ, який висвітлює комплексну характеристику навчальної діяльності учня. Він складається з двох частин:

1. Характеристика навчальної діяльності. Тут учителі оцінюють рівень сформованості наскрізних умінь в учня/учениці наприкінці навчального року. Йдеться про розуміння прочитаного, висловлення власної думки, критичне і системне мислення, ініціативність тощо.

Оцінок у цьому розділі нема. Учитель лише визначає один із рівнів сформованості того чи того уміння: “Має значні успіхи”, “Демонструє помітний прогрес”, “Потребує уваги і допомоги”. Заповнювати цю частину свідоцтва вчителі можуть колегіально або це може робити класний керівник.

2. Характеристика результатів навчання. У цьому розділі виставляють бали за навчальні предмети/інтегровані курси щосеместрово й за рік. Спочатку вчитель виставляє бал за окремі групи результатів навчання, які визначено в Державному стандарті базової освіти. Після цього виводить загальну оцінку за семестр

За кожну з цих груп результатів навчання вчитель виставляє оцінку. Загальна оцінка за семестр формується на підставі чотирьох оцінок за групами результатів, а річна – на основі семестрових.

Як нововведення використовувати на практиці
Для організації оцінювання результатів навчання вчитель/вчителька має визначити форми формувального і підсумкового оцінювання під час планування освітнього процесу на семестр, формулювати зрозумілі для учнів навчальні цілі; основою для формулювання таких навчальних цілей є обов’язкові результати навчання, визначені Державним стандартом.

Насамперед це формувальне оцінювання, йому МОН рекомендує надавати перевагу.

“Це відстеження динаміки поступу учня/учениці. Саме формувальне оцінювання дозволяє коригувати освітній процес. Це ті реперні точки, які дозволяють простежити, як учень ішов з пункту А в пункт Б і що він на певному проміжку досяг,”
– пояснюють у МОН.

Якщо ж йдеться про підсумкове оцінювання, то тут оцінюють не прочитаний текст, не написаний твір, а результати навчання, які визначені в державному стандарті.

“Тобто там чітко визначено очікувані результати навчання, тому саме на них має орієнтуватися вчитель, пропонуючи учню-учениці те чи те завдання. Важливо й те, що, на відміну від 2011 року, учителеві треба ознайомлювати учнів з критеріями оцінювання. Не тільки загальними чи галузевими (тобто тими, що стосуються конкретної дисципліни), а і з критеріями оцінювання тієї чи тієї роботи. Тобто учень має розуміти, що за це завдання може отримати стільки-то балів, виконавши перше, друге, третє,”
– пояснили у міністерстві.

Крім того, вчитель може змінювати, добирати види діяльності й фіксувати навчальні досягнення як на кожному уроці, так і через діагностувальні проміжні роботи. Ці роботи можуть бути спрямовані на оцінювання певної групи чи груп результатів навчання. Таким чином вчитель може сам визначати, як саме проводити таке оцінювання.

У МОН зазначили, що вчителі зможуть більше ознайомитися з оновленими підходами до оцінювання під час проходження підвищення кваліфікації в обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти.

МОН запроваджує ще один новий предмет
У школах навчатимуть енергоефективності. Про це повідомили в матеріалі, оприлюдненому на сайті МОН.

МОН запускає проєкт «Уроки енергоефективності» для поліпшення культури свідомого використання енергії серед учнівства.

Як планується реалізація:

1. Розроблення навчальних модулів та їхня інтеграція в навчальну програму. Після проходження експертизи й надання грифів, школи зможуть інтегрувати навчальні матеріали в галузеві дисципліни 5–11 класів. Це не передбачатиме додаткового навантаження, а пропонуватиме матеріали для відповідних тем програм, щоб актуалізувати їх.

2. Розроблення додаткових матеріалів та інструментів: інтерактивних дидактичних ігор, відеороликів, навчальних матеріалів, сценаріїв для позаурочних заходів. Ці матеріали плануємо передати закладам освіти перед початком навчання у 2-му весняному семестрі.

3. Методологічна підтримка: вебінари та навчальні сесії для представників місцевих управлінь освітою, закладів освіти, обласних ІППО та вчительства для підтримки під час інтеграції модулів у навчальні програми.

4. Презентація цифрової інтерактивної платформи, яка передбачатиме курси з енергоефективності для 4–11 класів, а також допоміжні матеріали для вчительства. Це дасть змогу забезпечити рівний доступ до якісної освіти для всіх категорій дітей, зокрема для тих, хто навчається дистанційно.

Щоб впроваджувати теми енергоефективності в шкільну програму, МОН провело першу підготовчу зустріч із департаментами освіти ОВА. Спільно працюватимемо, щоб гарантувати ефективність впровадження, супервізію й підтримку на кожному з етапів реалізації.

«Уроки енергоефективності» стане частиною ширшої ініціативи впровадження теми зеленої енергетики в освіту в межах

Проєкт реалізується у співпраці Міністерства освіти і науки України спільно зі Всеукраїнською благодійною організацією «Інститут місцевого розвитку» (ВБО «ІМР») за підтримки Світового банку.

У школах буде по 7 предметів – що тепер вчитимуть діти, а що – ні
Учні старшої профільної школи, що буде запроваджена у 2027 році, вивчатимуть 7 обовʼязкових дисциплін – українську мову, літературу, історію України, англійську мову, математику, фізичну культуру й захист України. Про це повідомили в Міністерстві освіти і науки, презентуючи зміни, що відбудуться з упровадженням реформи профільної освіти.

Інші шкільні предмети будуть вивчатися учнями залежно від вибору профілю навчання.

Вибір предметів або курсів планується забезпечити завдяки навчальним програмам, над якими МОН уже почало працювати, а також створенню академічних ліцеїв.

Очікується, що ліцеями будуть переважно великі заклади освіти з кількома паралелями старших класів.

Завдяки цьому учнів можна буде обʼєднати в групи для вивчення різних предметів. Водночас що більше учнів на паралелі, то ширший вибір предметів може бути запропонований.

У МОН зазначають, що цей чинник є особливо актуальним для сільських шкіл і шкіл невеликих міст, де зазвичай замала кількість учнів не дає змоги організувати повноцінне профільне навчання.

Для допомоги учням у питанні вибору профілю у школах має бути запроваджена посада карʼєрного радника.

За планом МОН, це будуть фахівці, які пройдуть спеціальну підготовку і займатимуться консультуванням підлітків, їхнім супроводом у процесі особистісного визначення та професійного становлення.

Окрім того, упродовж навчання в 10 класі у школярів буде змога змінити обраний профіль навчання, якщо вони зрозуміють, що помилилися з вибором.

У 10 класі викладатиметься найменше «профільних» предметів і найбільше обовʼязкових для всіх учнів. В 11–12 класах кількість «профільних» і вибіркових уроків зросте.

Перед початком навчального року Міністерство освіти та науки України (МОН) винесло на громадське обговорення проєкт змін до “Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку, вихованців та учнів”.

Основний акцент було зроблено проблемі пропуску занять учнями без поважної причини. Під час обговорення порушувалися питання, пов’язані з тривалою відсутністю дітей у школах та можливими наслідками цього явища як для самих дітей, так і для їхніх батьків чи опікунів.

Докладніше про те, що Міносвіти придумало покарання батькам за шкільні прогули дітей, повідомляє 24 канал.

Міністерство освіти озвучило важливу ініціативу: скоротити допустимий термін відсутності дитини на уроках без надання медичної довідки чи пояснювальної записки з 10 до 5 робочих днів поспіль. Це нововведення покликане допомогти прискорити виявлення ситуацій, які можуть становити загрозу життю, здоров’ю чи розвитку дітей.

Зокрема, нововведення має на меті, щоб Національна поліція швидше реагувала на випадки, коли діти не відвідують школу з невідомих чи неповажних причин, що може свідчити про неналежне виконання батьками своїх обов’язків.

Чинні правила припускають, що учні можуть бути відсутні на заняттях без надання довідки чи пояснення до 10 днів поспіль. Якщо за цей період школа не отримує жодної інформації про відсутність дитини, адміністрація навчального закладу зобов’язана інформувати поліцію та служби у справах дітей.

Однак із можливим скороченням цього терміну до 5 днів відповідальність батьків за інформування школи про перепустки стане гострішою.

Підготовлений проєкт змін буде винесений на розгляд Кабінетом Міністрів найближчим часом, і якщо пропозиція буде прийнята, це вплине на освітній процес у країні. Батьки та опікуни учнів будуть зобов’язані оперативніше інформувати школу про причини відсутності дітей на заняттях.

Як документально підтвердити відсутність дитини
МОН роз’яснило, що причину відсутності дитини у школі можуть підтвердити кілька документів:

Медична довідка — необхідна у випадку, якщо дитина пропустила школу через хворобу.
Письмове пояснення батьків чи опікунів – допускається надання пояснювальної записки у довільній формі із зазначенням причини пропуску.
В умовах, коли дитина пропускає кілька днів, наприклад, через сімейні обставини або легке нездужання, достатньо повідомити класного керівника про це.

У більшості випадків школи приймають такі пояснення в усній формі через телефонні дзвінки або повідомлення в месенджерах, які використовуються для спілкування між батьками та педагогами. Якщо такого повідомлення недостатньо, школа може запросити письмову записку.

У випадку, якщо батьки заздалегідь знають про майбутню тривалу відсутність дитини в школі, наприклад, через поїздку, лікування в санаторії або участь у спортивних змаганнях та конкурсах, вони зобов’язані звернутися до адміністрації школи із заявою про заплановану перепустку.

У такій заяві необхідно вказати причину та період відсутності, а також надати документи, що підтверджують. Це може бути путівка до санаторію, направлення на лікування, або регламент участі у змаганнях чи конференціях. Зразок заяви можна уточнити в адміністрації навчального закладу.

В серпні 2024 року Міносвіти винесло на громадське обговорення проєкт змін до “Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку, вихованців та учнів”. Головним питанням, яке підіймалося, стало пропуск навчання дітей без поважної причини, повідомляє 24 канал.

За підсумками обговорення оприлюднено звіт, у якому запропоновано скоротити термін пропуску школи без довідки з 10 до 5 робочих днів поспіль із невідомих або без поважних причин.

Це робиться з метою, щоб Національна поліція швидше виявляла негативні для життя, здоров’я та розвитку дитини ситуації, коли школярі не охоплені навчанням, зокрема через неналежне виконання батьками їхніх обов’язків.

Наразі діє норма, за якою без надання довідки/пояснень учні можуть пропускати школу до 10 днів поспіль, і якщо у школи немає жодної інформації про перебування учня, то вона повинна повідомити про це поліцію та службу у справах дітей.

Підготовлений проєкт буде розглянутий Кабміном невдовзі.

Відповідальність лежить на батьках чи опікунах школяра, які зобов’язані повідомляти школу про пропуски.

Причини відсутності дитини на уроках можуть підтвердити:

медична довідка;
письмове пояснення батьків/опікунів у довільній формі.
Повідомляти про не тривалі пропуски варто класного керівника, зокрема, з’ясувати у якій формі це правильно робиться.

Часто, якщо дитина пропускає кілька днів у школі, наприклад, за сімейними обставинами або погане самопочуття, то про це достатньо повідомити класного керівника телефоном або через месенджер/застосунок, у якому відбувається спілкування батьків і учителя. Якщо школі цього недостатньо, тоді потрібно написати пояснювальну записку у довільній чи визначеній формі із зазначенням причини.

Якщо причиною пропуску уроків є хвороба, то після одужання для школи знадобиться довідка від лікаря.

За умов, коли ви завчасно знаєте, що дитина буде тривало відсутня в школі, наприклад, через заплановану поїздку/лікування у профілактичному закладі/участь у змаганнях чи конкурсах тощо, вам потрібно звернутися до адміністрації школи, щоб написати заяву про заплановану відсутність. Зразок заяви уточнити й надати підтверджувальні документи – путівку чи направлення в санаторій, регламенти змагань, конференцій чи конкурсів.

МОН поінформувало, що й у застосунку “Мрія” можна буде повідомити про відсутність дитини, це пришвидшить комунікацію між батьками та школою.

Спочатку повномасштабного вторгнення росії на територію України українці зіткнулися з низкою ускладнень. Наприклад, діти втратили можливість повноцінно вчитися у школах. Міністерство освіти намагається налагодити систему освіти, адаптувавши навчальний процес від сьогоднішніх військових реалій. Зокрема, МОН затвердив деякі зміни до положень, що є частиною комплексної політики “Школа офлайн”.

Докладніше про те, які саме зміни було прийнято, повідомляє Міністерство освіти у мережі Telegram.

Насамперед варто зазначити, що дистанційні школи та класи продовжуватимуть функціонувати, якщо в класах буде щонайменше 20 осіб. Також важлива наявність хоча б одного класу для всіх років навчання з 1 до 9, або з 5 по 11 класи. При цьому навчання проходитиме синхронно з використанням цифрових інструментів. При цьому якщо жодна школа взагалі не може функціонувати через невиконання умов, тоді визначається одна більш-менш здатна школа, яка також працює без дотримання вимог, і в ній формуватимуться оффлайн класи кожного року навчання.

При цьому з 1 вересня 2025 року діти зможуть здобувати освіту в дистанційних класах з українознавчим ухилом без подвійного освітнього навантаження. Таким чином вони вивчатимуть лише ті предмети, яких немає в іноземних школах, наприклад, українську мову, літературу, географію, історію України. Для такого навчання є спеціально затверджені програми. Паралельне навчання за повною програмою в українській школі дистанційно та в іноземній школі очно не передбачено. Таким чином, це зменшить навантаження з 25 години до 6, а оцінки з інших предметів, які дитина вивчає за кордоном, перерахують. Це робиться спеціально, щоб дітям було простіше і вони змогли будь-якої миті повернутися до України, без втрати навчального годинника.

Що ж до дітей ВПО, то вони можуть відвідувати школи за місцем фактичного перебування. Якщо ж у школах немає вільних місць або школи не відновили очне навчання, такі учні можуть залишатися на дистанційному навчанні у своїх попередніх освітніх закладах.

Що ж до дітей на тимчасово окупованих територіях, то вони продовжують навчання дистанційно. При цьому дітей можуть перевести в іншу школу області, і для цього не буде потрібна заява від батьків – з метою безпеки дітей буде переведено за рішенням обласної військової адміністрації. Крім того, діти на тимчасово купованих територіях можуть навчатися під педагогічним патронажем. Це означає, що за кожним учнем закріплюється вчитель, який створює індивідуальний навчальний план. Це дасть можливість учням навчатися відповідно до їх індивідуальних потреб та зручного графіка.

Таким чином Міністерство освіти робить все, щоб українські діти продовжували вивчати шкільні науки без втрати якості освіти. Навчальна система максимально адаптована до нових умов, і це дозволить дітям здобувати освіту аж до закінчення військових дій в Україні.

Навіщо дітей у школах будуть ділити на групи по 15 осіб
МОН ухвалило зміни до Порядку поділу класів на групи під час вивчення предмета “Захист України”. Відтепер учнів і учениць старших класів розподілятимуть у групи за кількістю осіб – від 8 до 15 у кожній групі, а не за гендерною ознакою. Про це йдеться на Урядовому порталі.

Раніше Верховна Рада України ухвалила Закон № 3724-IX який скасував гендерний розподіл під час вивчення предмета «Захист України».

Ці зміни дадуть змогу вчителям більше зосередитися на практичному навчанні в менших групах, а учням — незалежно від статі опанувати базові навички для життя, самозахисту та формування оборонної свідомості.

Нова програма “Захист України” містить 10 практичних модулів й орієнтована на розвиток практичних умінь: домедична допомога, навички управління безпілотниками, тактична медицина, радіозв’язок та інші сучасні технології, що відповідають реаліям воєнного часу.

Програма також допоможе учням розвинути емоційну стійкість і вміння діяти в екстремальних ситуаціях.

Оновлена програма

Упродовж 2024–2026 років модельна навчальна програма «Захист України» впроваджується в межах всеукраїнського педагогічного експерименту. Заклади освіти, які поки що викладають за старою програмою, також мають відмовитися від гендерного поділу груп.

Оновлена програма складається з 10 модулів і спрямована на розвиток практичних умінь. До них входять: домедична допомога, навички управління безпілотниками, тактична медицина, радіозв’язок та інші сучасні технології, що відповідають реаліям воєнного часу. Програма також допоможе учням розвинути емоційну стійкість і вміння діяти в екстремальних ситуаціях.

З 2027 року оновлена програма «Захист України» також стане основою для профільного вивчення, де учні зможуть обирати окремі модулі для поглибленого навчання.

Навчання в осередках

Замість звичних 45-хвилинних уроків раз на тиждень, нова програма передбачає, що уроки проводитимуть протягом усього дня один раз на місяць. Для цього в громадах створюються спеціальні навчальні осередки, які об’єднають учнів із кількох шкіл. Це дозволить більш ефективно організувати практичні заняття та надавати учням з усієї громади доступ до сучасного навчального обладнання.

У грудні держава виділила субвенцію у розмірі 1,74 млрд грн. З них — 1,64 млрд грн на забезпечення цих осередків, 100 млн спрямовано на професійний розвиток вчителів. Громади вже закуповують сучасні симулятори для управління дронами, навчальні тири та інші інтерактивні засоби, що дозволять учням опановувати практичні навички.

Після 9 класу навчання дітям поділять на два напрямки – як усе зміниться
У 2027 році очікується реформа освіти у школах України. Про це стало відомо всі подробиці від Федорова, а також з оприлюдненого матеріалу на сайті МОН.

Отож, із 2027 року учні 10–12 класів самостійно формуватимуть освітню траєкторію.

Навчання після 9 класу поділиться на 2 напрями: академічний і професійний.

– Академічний напрям спрямований на підготовку до вступу до закладів вищої освіти. Навчання відбуватиметься в окремих великих ліцеях, де учні обиратимуть основний профіль та додаткові предмети незалежно від профілю. Наприклад, учень з фізичного зможе вивчати музику або мистецтво, а учень з філологічного — фізику в житті або теорію появи всесвіту.

– Професійний напрям дасть змогу учням розвивати навички для швидкого виходу на ринок праці.

Зазначається, що у 2025 році реформа стартує в пілотних ліцеях.

Обирати, що вчити, щоб потім обрати, ким стати та як зміниться старша школа

«Профільна»: реформа старшої школи змінить підходи до навчання у старших класах і будуватиметься на нових можливостях у виборі профілю навчання, всебічному розвитку та індивідуальному підходу до кожного учня. А саме таких змін і прагнуть 91% старшокласників і 83% студентів професійних закладів за результатами Всеукраїнського соціологічного опитування від КМІС.

Уже у 2027 році десятикласники зможуть обирати між двома напрямами навчання — академічним і професійним.

– Обираючи академічний напрям, підлітки навчатимуться в ліцеї і готуватимуться до вступу в ЗВО. Тут у них буде великий вибір профілів навчання, які базуються на кластерах: STEM, мовно-літературний, суспільно-гуманітарний. А також можливість обирати додаткові предмети, які їх цікавлять.

– Обираючи професійний напрям, старшокласники швидше опановуватимуть професію та виходитимуть на ринок праці. У профтесі або закладі фахової передвищої також можна буде обирати предмети, повʼязані з майбутньою кар’єрою.

Як покроково втілюватиметься реформа і що варто знати учням, батькам і вчителям, читайте на сайті МОН:

З 2027 року Міністерство освіти та науки України (МОН) планує запровадити значні зміни у системі шкільної освіти. Одним із ключових елементів майбутньої реформи стане перехід на 12-річне навчання у школі, що означає збільшення часу навчання у середній школі на один рік. Таким чином, учні навчатимуться не 11, як було заведено раніше, а 12 років. Ця зміна торкнеться системи старшої профільної середньої освіти та відкриє нові можливості для учнів.

Докладніше про те, школярам додали ще один рік навчання, інформує 24 Канал.

Щоб підготуватися до масштабних змін, з 2025 року МОН почне впроваджувати пілотні проєкти, які допоможуть апробувати нові освітні моделі. Як пояснив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий під час обговорення реформи, метою цих змін є створення умов, за яких випускники шкіл приходитимуть до університетів з більш глибокими та усвідомленими знаннями, які краще готові до подальшого навчання.

Пілотний проєкт дозволить виявити сильні та слабкі сторони нової моделі та внести необхідні корективи перед повсюдним впровадженням нововведень. Це дозволить адаптувати систему під реальні потреби учнів та освітніх закладів.

Основна причина переходу на 12-річне шкільне навчання полягає у необхідності підвищення якості підготовки учнів до вступу до вищих навчальних закладів та подальшої професійної діяльності. За словами міністра Оксена Лісового, реформа спрямована на те, щоб учні могли краще визначитися із напрямом своєї подальшої освіти вже на стадії старшої школи. Для цього їм буде надано вибір профілю навчання відповідно до особистих інтересів та здібностей.

Із запровадженням нового формату освіти, випускники 9 класів зможуть обирати між академічним ліцеєм чи професійним коледжем. Це рішення дозволить учням зосередитись на тих дисциплінах, які вони вважають найбільш важливими для своєї майбутньої кар’єри, та отримати більш спеціалізовані знання.

З 2027 року, коли реформа набуде чинності, учні, які йдуть у 10 клас, зможуть обрати між академічними ліцеями та професійними коледжами. У цих навчальних закладах вони отримуватимуть профільну освіту за новими стандартами. Такі стандарти передбачають як загальні базові предмети, і поглиблене вивчення окремих дисциплін. Учні також матимуть можливість вибирати частину предметів для вивчення, що забезпечить більш індивідуальний підхід до кожного учня.

Академічні ліцеї будуть орієнтовані на тих, хто планує продовжити навчання в університетах та обрати академічну чи наукову кар’єру. У таких ліцеях навчальні програми будуть орієнтовані на поглиблене вивчення окремих предметів, які учні можуть обрати залежно від майбутніх планів.

Професійні коледжі, у свою чергу, нададуть учням можливість отримати початкові професійні навички та швидше вийти на ринок праці. Ці заклади пропонуватимуть програми, які готують фахівців із затребуваних професій.

Одним із ключових нововведень стане запровадження так званого адаптаційного року, який розпочинатиметься з 10 класу. Це додатковий рік навчання покликаний допомогти учням краще адаптуватися до нових умов, засвоїти базові знання та визначити для себе найцікавіші та найзначніші предмети для подальшого поглибленого вивчення. Такий підхід дозволить учням уникнути стресу, пов’язаного з вибором профілю, та забезпечить більш плавний перехід до старшої школи.

Програми у старшій профільній школі будуть поділені на ядро ​​— базові предмети, обов’язкові для всіх учнів та компоненти поглибленого вивчення. Цей підхід забезпечить універсальність освіти, одночасно дозволяючи кожному учневі зосередитися тих дисциплінах, які йому найцікавіші. За словами міністра, мета цієї реформи — допомогти учням стати більш усвідомленими та самостійними у виборі майбутнього.

Найближчим часом система профільної освіти у старших класах України зазнає важливих змін. Міністерство освіти та науки (МОН) спільно з партнерами активно працює над впровадженням реформи, спрямованої на підвищення якості освіти у старшій школі та адаптацію навчального процесу до сучасних реалій.

Докладніше про те, що у МОН заявили про зміни у школах, інформує Міністерство освіти та науки України у мережі Telegram.

Процес реформування нерозривно пов’язаний із результатами соціологічних досліджень, які допомагають зрозуміти, як сприймаються зміни серед школярів, вчителів та батьків, а також які кроки необхідні для їхньої успішної реалізації.

Однією із ключових тем найближчих дискусій стане обговорення результатів дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) навесні 2024 року. Це дослідження дало уявлення про те, як громадськість сприймає реформу профільної середньої освіти та які очікування існують у різних груп населення. Питання, порушені в ході дослідження, стосуються не тільки організації навчального процесу, а й того, як школа може допомогти учням краще підготуватися до дорослого життя та професійної діяльності.

Щоб прояснити усі деталі майбутніх змін та обговорити результати дослідження, 23 вересня о 12:30 пройде онлайн-трансляція за участю представників Міністерства освіти і науки України та інших ключових постатей, залучених до процесу реформування. Усі зацікавлені сторони матимуть можливість стежити за обговоренням на офіційних платформах МОН – у прямому ефірі на Facebook та YouTube. Ця подія покликана відповісти на багато питань і внести ясність у те, як розвиватиметься система шкільної освіти найближчими роками.

Ключові спікери та їх роль у реформі
На майбутньому заході виступатимуть провідні експерти та представники влади, які детально розкажуть про поточні етапи реформи та майбутні плани. Серед спікерів:

Оксен Лісовий, міністр освіти та науки України, який представить загальну картину реформування та пояснить, як досягатимуть цілі оновленої системи освіти.
Ігор Хворостяний, генеральний директор Директорату шкільної освіти при МОН, поділиться практичними аспектами впровадження змін на рівні шкіл, а також розповість про методи підтримки вчителів та школярів.
Сергій Колебошин, народний депутат України, пояснить законодавчі ініціативи, спрямовані на підтримку реформи, та розповість, як Верховна Рада сприятиме розвитку профільної освіти.
Валентина Полторак, менеджер Швейцарсько-українського проєкту DECIDE, розповість про міжнародний досвід, який буде використано в українських школах у рамках програми децентралізації для розвитку демократичної освіти.
Антон Грушецький, виконавчий співзасновник громадської організації «Батьки SOS», виступить з результатами досліджень та пропозиціями щодо взаємодії між батьками, вчителями та державними органами для успішного впровадження реформи.
Реформа профільної старшої школи націлена на створення гнучкішої та індивідуально орієнтованої системи навчання, яка дозволить учням старших класів зосередитися на тих предметах, які відповідають їхнім майбутнім професійним чи академічним планам. Головне завдання – дати кожному школяреві можливість поглиблено вивчати ті дисципліни, які важливі для його кар’єри, а також підготувати його до успішного вступу до вузів або початку трудової діяльності.

Захід пройде 23 вересня о 12.30 у форматі онлайн-трансляції. Для участі в обговоренні достатньо підключитись до офіційних сторінок Міністерства освіти і науки на Facebook або YouTube. Крім того, повна програма події доступна для завантаження за посиланням, наданим організаторами.

Міністерство освіти розробило нововведення для школярів
Україна адаптується до воєнного часу у всіх сферах, включаючи навчання дітей. Про нові зміни оголосили у Міністерстві освіти і науки України, повідомляє 24tv.ua.

Міністерство продовжує працювати над навчальною програмою для школярів відповідно до потреб учнів. Цього разу зміни торкнуться школярів-біженців. Для них адаптували та скоротили навчальні програми. Також зміни торкнуться стандартної навчальної програми для учнів 5 – 9 класів.

Заступник голови Міністерства освіти і науки України Андрій Сташків упевнений, що наразі школи матимуть більше можливостей для адаптації програм до конкретних потреб учнів.

Згідно з новими правилами, кожна школа індивідуально може регулювати навчальний годинник на вивчення певних предметів, залежно від рівня освітніх втрат. Також школам дозволяється використовувати інтегровані курси. Це рішення, яке дозволяє замість двох окремих предметів практикувати лише один інтегрований предмет.

За його словами, інтеграція предметів зменшує загальну кількість дисциплін у школі, роблячи підхід до вивчення комплекснішим.

Як приклад він навів історичну освіту, яка зазнала реформи, коли курси “Історія України” та “Всесвітня історія” об’єдналися в один предмет.

За його словами, також можна інтегрувати курси хімії, фізики та біології в один предмет, який може називатися “Природні дисципліни”. Також можна поєднати в один предмет українську мову та українську літературу.

З більш оригінальних об’єднань він назвав інтеграцію “іноземну мову та фізика”. Тобто школярам запропонують вивчати фізику англійською мовою.

Сташків зазначив, що реалізувати нововведення буде непросто і для вчителів, і для учнів. Також зростуть вимоги до освітян. Але нові стандарти як базової, так і старшої профільної освіти дозволяють це робити, сподівається чиновник.

У МОН раптово вирішили додати навантаження учням
В Україні вже минуло майже два тижні, коли учні повернулися за шкільні парти. Програма у школах дуже насичена, проте до МОН вирішили додати ще навантаження та додали новий предмет. Про це повідомляється у Телеграм-каналі.

Що таке енергоефективність та як економити електрику, такому дітей навчатимуть ще зі шкільної парти.

Діти мають отримувати більше інформації про енергоетикет та реальні проблеми України, пов’язані зі зменшенням виробництва електроенергії, що відзначається через постійні ворожі атаки по країні та енергооб’єктах.

Отже, до МОН вирішили додати до освітнього процесу ці теми.

Для формування у дітей навичок енергозбереження освітнє відомство радить:

виділити у програмах очікувані результати навчання;
залучати школярів до виконання проектів спеціально розробленої тематики;
пояснювати на конкретних прикладах важливість та необхідність збереження теплової та електричної енергії у побуті;
визначати доступні шляхи скорочення витрати енергії тощо.

Українців у неділю, 8 вересня, очікує переважно сонячна та тепла погода. Антициклон, що встановився над більшою частиною країни, забезпечить стабільні метеорологічні умови та подарує мешканцям можливість насолодитися теплим промінням сонця.

Докладніше про те, якою буде погода у неділю, 9 вересня, інформує синоптик Наталка Діденко у мережі Facebook.

Температурний режим

Денна температура повітря на всій території України прогнозується в межах +24…+28 градусів Цельсія. Нічні температури будуть прохолоднішими, особливо в північних та центральних регіонах, де стовпчики термометрів опустяться до +12…+18 градусів, що дуже характерно для цієї пори року.

Опади та вологість

У більшості регіонів України очікується суха погода. Лише на півдні країни та на Дніпропетровщині можливі короткочасні дощі та грози, пов’язані з локальними атмосферними фронтами. Вологість повітря буде помірною, що створить комфортні умови для прогулянок та відпочинку на природі.

Вітер

Вітер переважно східного спрямування, помірний. У південних областях можливе посилення вітру до 15-20 м/с.

У Києві очікується ясна та тепла погода, дуже комфортна для прогулянок. Температура сягне +26 градусів.

Збираючись на прогулянку в неділю, не забудьте легкий одяг із натуральних тканин, головний убір та сонцезахисні окуляри. Увечері може знадобитися легка куртка або куртка.

Тепла та сонячна погода на початку вересня – це класичний прояв бабиного літа. Цей період характеризується стійкою антициклональною погодою, теплими днями та прохолодними ночами.

Рекомендації для українців

Захищайтеся від сонця: Використовуйте сонцезахисний крем, носіть головний убір та сонцезахисні окуляри, тому що Сонце світить ще дуже яскраво.
Слідкуйте за прогнозом погоди: Погода може змінюватись, тому перед виходом з дому рекомендується перевіряти актуальний прогноз.
Не забувайте про питний режим: У теплу погоду важливо пити достатню кількість води.

В МОН повідомили, школи зможуть самостійно вирішувати, коли вводити канікули та скільки вони триватимуть
Цьогоріч школи самостійно зможуть визначати дати і тривалість канікул. Однак Міністерство освіти і науки України (МОН) опублікувало рекомендації стосовно дати осінніх канікул у 2024 році. Про це йдеться в МОН.

Канікули для українських школярів
Кабінет міністрів України визначив дати початку та закінчення навчального року в загальноосвітніх школах. Згідно з постановою №841 від 23 липня 2024 року, навчання розпочалося 2 вересня 2024 року, а завершиться 30 червня 2025 року.

МОН надає школам можливість самостійно визначати структуру навчального року з урахуванням безпекової ситуації. Орієнтовні дати канікул:

Осінні: 28 жовтня – 3 листопада 2024 року
Зимові: 30 грудня 2024 – 10 січня 2025 року
Весняні: 24 – 30 березня 2025 року
Літні: 30 червня – 31 серпня 2025 року
Як школи визначатимуть структуру навчального року
У коментарі для РБК-Україна у МОН пояснили, що канікули в навчальних закладах повинні тривати не менше 30 календарних днів протягом навчального року. Однак їх періодичність і тривалість кожен заклад освіти може визначати самостійно.

Педагогічна рада кожного навчального закладу має право самостійно визначати структуру та тривалість навчального року в межах затверджених урядом дат.

Педагогічна рада також вирішує питання щодо:

тривалості навчального тижня та дня
тривалості занять і перерв між ними
форм організації освітнього процесу
При визначенні структури навчального року враховуються освітня програма, навчальне навантаження, вікові особливості учнів, а також їхній фізичний, психічний та інтелектуальний розвиток, з урахуванням специфіки регіону.

Що вигадали для учнів 10 класів, тепер доведеться раніше подорослішати
Української системи освіти чекають суттєві зміни. У старшій школі з’являться нові правила, покликані покращити якість навчання та надати учням більше можливостей для вибору. Цією інформацією ділиться МОН.

Отже, згідно з реформою старша школа отримає новий формат. По-перше, в ліцеях навчатимуться не менше 100 учнів на паралелі у чотирьох класах. Це дозволить збільшити вибір освітніх профілів та забезпечити учням можливість вибирати траєкторії навчання, які найбільше відповідають їх інтересам та здібностям.

Крім того, ліцеї будуть відокремлені від початкових шкіл та гімназій, що дозволить зосередити увагу виключно на середній освіті. У таких закладах передбачається не менше двох класів за трьома профілями, що сприятиме якісній підготовці старшокласників.

Цей підхід дозволить створити найкращі умови для розвитку учнів та підвищити рівень освіти. Ліцеї працюватимуть з великою кількістю учнів, що дозволить забезпечити ширший вибір профільних предметів та спеціалізацій. Також у ліцеях планують створити безпечне та інклюзивне середовище, забезпечити якісне харчування та організувати підвезення учнів. Для дітей, які навчаються далеко від будинку, будуть передбачені пансіони для проживання.

МОН ставить перед собою амбітну мету забезпечити високу якість навчання та допомогти кожному учневі знайти свій шлях до успіху. Реформа старшої школи вже стартувала, і ці зміни мають підготувати українську молодь до майбутніх викликів.

В Україні закриють рекордну кількість шкіл, ліцеїв і не тільки
Під час моделювання мережі закладів профільної середньої освіти МОН отримало 1745 пропозицій від шкіл, які можуть стати академічними ліцеями. А також – 840 пропозицій від профтехів, які можуть залишитися у мережі як професійні ліцеї. Такої кількості закладів забагато на 1 мільйон 200 тисяч учнів, які навчатимуться у цій мережі на піку її навантаження. Про це розповів під час Серпневої конференції-2024 заступник очільника МОН Дмитро Завгородній.

Тож, вважає посадовець, мають відбутися колосальні зміни у мережі.

“У нас має стати менше на 35 – 40% профтехів та закладів передфахової вищої освіти, ніж зараз. А також нам потрібно у 4 рази менше закладів загальної середньої освіти з огляду на кількість учнів старших класів”,
– зауважив він.

І додав: щоб мережа старшої школи відповідала кількості старшокласників (за прогнозами МОН та з огляду на демографічну ситуацію в країні, їхня кількість зменшуватиметься), доведеться об’єднувати заклади професійної освіти та коледжі.

“Зараз це болісне питання для обох типів закладів та для ОДА. Навіть якщо ми зробимо стрибок у таку мережу у 2027 році, це будуть надзвичайні інфраструктурні зміни”,
– повідомив Завгородній.

Організаційний досвід коледжів та профтехів при цьому планують перенести на академічні ліцеї. Наприклад, уточнив посадовець, якщо профтех має гуртожиток, який не використовують на повну потужність, його можна відремонтувати й передати під потреби академічного ліцею.

Міністерство освіти і науки України затвердило новий порядок здобуття загальної середньої освіти в умовах військового стану. Цей крок спрямований на забезпечення максимального повернення учнів до очного навчання, а також на покращення умов для дистанційного навчання, особливо для тих, хто опинився у складних умовах через війну. Наказ № 1112, підписаний Міністерством, скасовує попередній наказ № 850 та визначає нові правила та умови, які набудуть чинності з 1 вересня 2025 року, проте деякі регіони можуть розпочати імплементацію вже у поточному навчальному році.

Докладніше про те, що змінили правила навчання, інформує Міністерство освіти і науки України.

Основною метою Міністерства освіти і науки України є повернення якнайбільшої кількості учнів до очного навчання, якщо це дозволяє ситуація з безпекою. Однією з ключових умов для цього є наявність укриття у школі або в межах 500 метрів від неї. Ця вимога обумовлена ​​необхідністю забезпечення безпеки дітей в умовах воєнного конфлікту. Для організації змішаного навчання школа також має бути оснащена всім необхідним матеріально-технічним обладнанням.

Крім того, для переходу на очне чи змішане навчання необхідне рішення місцевої ради оборони чи розпорядження керівника обласної військової адміністрації (ОВА), а також узгодження педагогічної ради школи. Цей підхід застосовується в галузях, найбільш схильних до ризиків воєнних дій, таких як Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Херсонська та Чернігівська (за винятком тимчасово окупованих територій).

Організація дистанційного навчання та формування класів
У тих випадках, коли школа не може забезпечити безпечних умов для очного навчання, навчальний заклад може обрати дистанційну форму навчання. Для цього мають бути створені спеціальні дистанційні класи, які функціонуватимуть відповідно до затверджених Міністерством правил. У кожному навчальному закладі має бути сформований щонайменше один дистанційний клас на кожній паралелі для всіх років навчання: з 1 до 9 класу або з 5 до 11 класу (або з 8 до 11 класу в ліцеях).

Для учнів, які перебувають в Україні, навчання проводитиметься за повною освітньою програмою. Для тих же, хто перебуває за кордоном, передбачено скорочену програму, що включає українознавчий компонент, а також перезалік оцінок з предметів, що вивчаються у закордонній школі. Цей підхід спрямований на підтримку зв’язку учнів з українською культурою та освітньою системою.

Особливості навчання дітей, переміщених внаслідок війни
Діти, переміщені внаслідок військових дій, з 1 вересня 2025 року навчатимуться у школах за місцем їхнього фактичного знаходження. Це дозволить інтегрувати таких дітей до місцевих шкільних спільнот та забезпечить їх доступ до якісної освіти в умовах очного навчання. Процедуру переведення переміщеного учня до іншої школи буде спрощено, що дозволить батькам оперативно вирішувати питання з освітою своїх дітей.

Проте протягом 2024/2025 навчального року такі діти можуть продовжувати навчання у своїх дистанційних класах, навіть якщо за місцем їхнього перебування є школи, які готові запропонувати очне навчання. Це тимчасове рішення, яке дозволяє сім’ям адаптуватися до нових умов.

Навчання на тимчасово окупованих територіях
Учні, які мешкають на тимчасово окупованих територіях України, також можуть продовжити навчання у дистанційних класах. Безпека цього процесу оцінюватиметься спільно вчителями та батьками. Якщо ситуація з безпекою дозволяє, навчання проходитиме у форматі дистанційних уроків, що допоможе зберегти зв’язок з українською освітньою системою.

Для учнів на тимчасово окупованих територіях також передбачено можливість перейти на індивідуальну форму навчання із застосуванням дистанційних технологій. У такому разі педагоги надаватимуть необхідну підтримку через педагогічний патронаж, а Міністерство освіти та науки розробить відповідні рекомендації та зразкові індивідуальні розклади для таких учнів.

Нові правила, затверджені Міністерством освіти і науки України, спрямовані на гнучку адаптацію освітнього процесу в умовах конфлікту. Пріоритетом залишається повернення дітей до очного навчання, проте передбачені й варіанти для тих, хто з різних причин не може відвідувати школу у традиційному форматі.

Запровадження цих змін з 1 вересня 2025 року дасть час на підготовку та адаптацію, а також на імплементацію найбільш відповідних рішень для кожної конкретної школи та регіону. Це важливий крок на шляху забезпечення безперервності та якості освіти в умовах військового стану.

Половина школярів у країні зможуть продовжити очне навчання за відключення світла
Багатьох батьків непокоїть питання навчання їхніх дітей у школах під час можливих відключень світла у холодну пору року. За словами заступника міністра освіти і науки України Андрія Сташківа, сьогодні більша частина українських шкіл забезпечені генераторами та котельнями, тому освітній процес для учнів може проводитися в очній формі. Про це пише портал 24 Освіта.

Як зазначив Андрій Сташків, наразі ситуація у школах країни відрізняється, але понад 50% навчальних закладів оснащені генераторами, завдяки яким відключення не стануть перешкодою для очного навчання дітей. Такі школи, зокрема, мають свої котельні для забезпечення тепла в класах шкіл.

“Вони зможуть забезпечити теплом, оскільки мають свої котельні. Таких шкіл, за даними, які нам надали регіони, понад 50%. Це означає, що ці школи навіть при відключенні електроенергії навчатимуться у очному форматі, якщо у них є укриття та вирішує ситуація з безпекою”, – розповів заступник міністра освіти та науки України.

Водночас школи, де немає відповідного обладнання та котелень, не зможуть забезпечувати присутність дітей у класах та будуть змушені перейти на синхронний формат, у якому діти отримуватимуть завдання від вчителів, а потім педагоги перевірятимуть їх.

У деяких школах України вирішили перевести дітей на шестиденну форму навчання. Так, такий формат запровадили для школярів Житомира. Це нововведення необхідно, щоб у разі можливих тривалих вимкнень електроенергії продовжити школярам зимові канікули. У такому разі після канікул діти знову повернуться до звичного п’ятиденного графіка навчання.

Школярам замінять Історію України та Всесвітню історію на загальну дисципліну
Українські школярі більше не вивчатимуть предмети “Історія України” та “Всесвітня історія” – замість них у школах запровадять об’єднану дисципліну, з концептуальними засадами якої вже визначились у Міносвіти, пише Освіта.UA.

Так, у Міносвіти пропонують кілька варіантів назви об’єднаного курсу для школярів: “Історія”, “Історія: Україна та світ” або “Історія України та світу”. Концепція, з якою визначилися у відомстві, визначає мету, завдання та зміст історичної освіти, а також організацію та структуру дисципліни у школах України.

Так, новий предмет буде поділений на цикли і складатися з:

ознайомлювального та фрагментарного курсу у початковій ланці;
пропедевтичного сюжетного та проблемно-тематичного курсу – у базовій школі;
профільно-адаптаційного та профільного курсу – у старшій школі.
Крім цього, новий предмет включатиме громадянознавчу тематику, що викладається через історичний матеріал.

Також у школах пропонують запровадити історичні курси для профільної середньої освіти. Сюди входить історична географія, локальна/регіональна історія, інтелектуальна історія, історія культури, історія етнічних та релігійних громад, історія та досвід виживання/протистояння тоталітарним режимам, Імперіям під час воєн тощо.

Також не виключається впровадження спецкурсів з історії наукових відкриттів, технічних винаходів, фінансів та економіки, збереження навколишнього середовища.

Автори нової концепції вивчення історії у школах упевнені, що структурні елементи предметної історичної компетентності (хронологічна, просторова, інформаційна, логічна, аксіологічна) мають формуватися шляхом внутрішньогалузевої та міжгалузевої інтеграції.

Учнів у школах оцінюватимуть по-новому, що зміниться
МОН України затвердив рекомендації щодо оцінки результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти. Про це повідомляється на сайті МОН.

Рекомендації стосуються оцінювання учнів 5-9 класів. У нових рекомендаціях визначено, що результати навчання – це знання, уміння, навички, відношення, цінності, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, виміряти та оцінити і які людина може продемонструвати після завершення освітньої програми на кожному рівні.

Також у рекомендаціях описані основні функції оцінки:

формувальна (забезпечує відстеження динаміки навчального просування);
констатуюча (забезпечує встановлення рівня досягнення результатів навчання);
діагностична (надає інформацію про стан досягнення результатів навчання, наявність навчальних втрат, причини виникнення труднощів);
коригуюча (дозволяє вчителю відповідним чином адаптувати освітній процес);
орієнтовна (дозволяє відстежити динаміку формування результатів навчання та спрогнозувати їх розвиток);
мотиваційно-стимулююча (активізує внутрішні та зовнішні мотиви до навчання);
розвиваюча (мотивує до рефлексії та самовдосконалення);
прогностична (ставить цілі навчання на майбутнє);
виховна (сприяє вихованню в учнів свідомої дисципліни, наполегливості у роботі, працьовитості, почуття відповідальності, обов’язку).
Відповідно до рекомендацій, основними видами оцінки результатів навчання учнів є формувальна оцінка, підсумкова оцінка та державна підсумкова атестація.

Формувальна оцінка спрямована на відстеження динаміки навчального просування учнів, визначення їх навчальних (освітніх) потреб та спрямування освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням встановлених результатів навчання.

Підсумкова оцінка показує результат навчання та розвитку.

Державна підсумкова атестація передбачає оцінку відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту.

У додатку до рекомендацій визначено загальні критерії оцінки, які визначають загальні підходи до встановлення результатів навчання учнів та критерії оцінки освітніх галузей.

Критерії оцінки реалізуються за чотирма рівнями (початковий, середній, достатній, високий). Кожен наступний рівень включає вимоги до попереднього та додає нові. Критерії оцінювання дозволяють оцінювати результати навчання у 12-бальній шкалі оцінки.

На вибір навчального закладу оцінка може здійснюватися за власною шкалою оцінювання результатів навчання учнів. У разі запровадження навчальним закладом власної шкали оцінки результатів навчання учнів їм мають бути визначені правила переведення до 12-бальної шкали оцінювання.

Як йдеться у рекомендаціях, свідчення досягнень складається із двох частин.

“Характеристика навчальної діяльності”, яка сформована відповідно до переліку наскрізних умінь, визначених Державним стандартом.

Результатом спостереження за розвитком наскрізних умінь є виставлення відповідної позначки у стовпці “Має значні успіхи / Демонструє помітний прогрес / Вимагає уваги та допомоги” після завершення кожного навчального року або у разі зміни учнями навчального закладу.

Способи організації фіксування результатів спостереження педагогічних колективів навчальних закладів визначають самостійно.

“Характеристика результатів навчання” заповнюється відповідно до переліку навчальних предметів/інтегрованих курсів, визначених затвердженою освітньою програмою навчального закладу.

При використанні власної шкали оцінювання установа має визначити та описати в освітній програмі правила переведення загальної оцінки результатів навчання за рік у систему, визначену законодавством (12-бальну систему), для виставлення у свідоцтво досягнень.

МОН запровадило нову систему оцінювання
Як стало відомо, що Міністерство освіти і науки України ввело шкалу, яка уніфікує системи оцінювання різних країн з українською 12-бальною системою. Це нововведення допоможе учням безперебійно продовжити навчання в Україні після повернення. Про це йдеться в відео на сайті Уряду.

МОН затвердило систему перерахування оцінок із закордонних шкіл.

Освіта для успішної країни – це освіта, спрямована на інновації та мислення у поколінь, що підростають.

Тож Міністерство освіти і науки України ввело шкалу, яка уніфікує системи оцінювання різних країн з українською 12-бальною системою.

Учні можуть перезараховувати оцінки зі спільних предметів для українських і закордонних шкіл, а решту, таких як українська мова, література та історія, вивчати за скороченими програмами та проходити оцінювання дистанційно.

Це нововведення допоможе учням безперебійно продовжити навчання в Україні після повернення. Вони можуть скласти річне оцінювання перед новим навчальним роком із перезарахуванням результатів із-за кордону.

Таблиця системи оцінювання охоплює 26 країн, включно зі США, Німеччиною, Польщею, Італією та Францією тощо.

Для решти випадків можна використовувати загальну таблицю переведення оцінок.

Це рішення стосується спірного наказу міністра Оксена Лісового, яким було обмежено доступ до денної форми навчання на контракті в аспірантурі. Таким чином, аспіранти відновили своє право на відстрочку та можливість продовжувати навчання за обраною формою.

Про це повідомляє Комерсант український із посиланням на відповідний документ регулятора №2886/20-24 від 19 липня 2024 року. Через суперечливий наказ міністра освіти Оксена Лісового, аспіранти, які навчаються на контрактній основі за денною формою, втратили право на відстрочку від мобілізації.

Тепер аспіранти, що навчаються за контрактом на денній формі, матимуть право на відстрочку від мобілізації.

Оновлений проєкт програми «Захист України» відображає реалії та виклики, з якими стикається наша держава, розроблено з урахуванням досвіду та рекомендацій провідних експертів у сфері оборони, громадських організацій та освітян.

Ключові особливості та зміст проєкту програми:

Проєкт програми передбачає єдиний зміст для всього учнівства, незалежно від статі, що сприяє рівним можливостям у набутті важливих навичок. Зміст предмета охоплює широкий спектр тем, актуальних для розуміння сучасного світу, зокрема інноваційні технології, інформаційну безпеку та домедичну допомогу.

«Сьогодні наше завдання — підготувати молодь до викликів сучасного світу, який стрімко змінюється. Ми прагнемо розвивати в підлітків критичне мислення, вміння адаптуватися та реагувати. Оновлення програми предмета «Захист України» спрямовано на формування важливих життєвих навичок: від надання першої допомоги до розуміння сучасних технологій. Ми надаємо особливу увагу розвитку громадянської свідомості та системи цінностей, які допоможуть нашим дітям стати відповідальними членами суспільства. Цей предмет про можливості. Про те, як бути готовим до різних життєвих ситуацій, допомагати собі та іншим, як бути активним громадянином своєї країни», — зазначає Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України.

У 10 класі учні вивчатимуть основи національної безпеки та оборони України, знайомитимуться із принципами управління та планування, вивчатимуть озброєння та військову техніку. Значну увагу надають практичним навичкам: орієнтуванню на місцевості, основам інженерної фортифікації, стрілецькій підготовці.

Програма 11 класу фокусується на розвитку військових технологій, особливостях інформаційної безпеки, поглибленні знань з домедичної допомоги. Важливим аспектом є вивчення методів захисту цивільного населення в кризових умовах, можливостей і способів оборони України.

Наповнення кожного модуля сформовано на основі консультацій та обговорень з експертами та десятками таких організацій, як Victory Drones, ГО «Військова школа «Боривітер», БФ «Солом’янські котики», Всеукраїнська рада реанімації, OSINT-агенція «Molfar» тощо.

Інноваційні підходи до навчання оновленого предмета:

Оновлена програма з акцентом на практичних навичках.
Навчальний день раз на місяць, щоб глибше зануритися в матеріал та ефективніше відпрацьовувати практичні навички. Для цього створюють спеціально обладнані осередки, де учні зможуть практикувати набуті знання на новому технічному обладнанні.
Сучасне обладнання — осередки будуть оснащені комп’ютерними симуляторами управління дронами, інтерактивними лазерними стрілецькими тренажерами та інструментами для опанування правил домедичної допомоги.
Підготовка вчителів — уже понад 100 тренерів пройшли навчання та матимуть змогу передавати знання вчителям з регіонів, підвищуючи їхню кваліфікацію. Це дасть змогу ефективно викладати за новою програмою та застосовувати сучасні педагогічні підходи.
Ключовий акцент проєкту — на практичній підготовці. Кожен модуль передбачає засвоєння і відпрацювання конкретних навичок з керування дронами, інформаційної безпеки, навігації, розвідки на основі відкритих джерел (OSINT), стресо- та психологічної стійкості.

Для закріплення відпрацювання практичних умінь та навичок обов’язкове проведення навчально-польових зборів або тренінгових занять. Під час реалізації програми можливе використання таких форм освітньої діяльності, як навчальні екскурсії, проєкти, ігри тощо.

У МОН розповіли про глобальні зміни для школярів
У світлі обговорень Проекту наказу №850 “Про затвердження Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні” у телеграм-каналі МОН поспішили дати пояснення, що таки відбуватиметься в українських школах уже з нового навчального року

У МОН нагадали, що обговорювати документ поки що немає необхідності, оскільки Наказ ще не затверджений і перебуває на стадії доопрацювання та вдосконалення. Для цього в Міністерстві поки що збирають дані та пропозиції у кожному з регіонів. Тільки після погодження з ОВА до документу внесуть необхідні зміни та затвердять його.

У Міносвіти націлені на те, щоб повернути якнайбільше школярів до навчання у форматі офлайн, та надати якісне дистанційне навчання для учнів, які не можуть навчатися очно, що є одним із інструментів комплексної політики “Школа офлайн”.

“Спільно зі Службою зайнятості України ми працюємо над рішеннями щодо підтримки вчителів: створенням кадрового резерву для деокупованих територій, єдиним порталом вакансій, плануємо індивідуальний супровід кар’єрними консультантами. Також працюємо над будівництвом укриттів у школах та забезпеченням шкіл автобусами”, – пояснили у МОН.

Таким чином, у відомстві створюють умови для надання якісної освіти школярам “з урахуванням індивідуальних потреб кожної з категорій учнів”. Для цього, стверджують у МОН, необхідні відповідні рішення та підтримка громад на кожному етапі змін, які впроваджує влада у сфері освіти.

Учні шкіл можуть розпочати новий навчальний рік уже у серпні
Учні шкіл в Україні можуть сісти за парти у новому навчальному році на місяць раніше від визначеного терміну, якщо уряд прийме відповідне рішення. Питання про терміни навчання у школах пов’язане з важкою ситуацією в енергосистемі та майбутнім опалювальним сезоном, пише портал Proslav.

У міносвіти вже надіслало рекомендації до вищих навчальних закладів розпочати навчання студентів у серпні, а не у вересні, крім того, в уряді рекомендували учням ВНЗ перейти на шестиденну форму навчання. Наразі в уряді вирішують, чи варто давати відповідне розпорядження щодо роботи шкіл України у новому навчальному році.

Як зазначив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий, зараз існують дві проблеми – це енергозабезпечення шкіл та опалення приміщень, де навчаються діти. Тому у Міносвіти розглядають варіант зі зміщенням графіків навчання школярів.

“Швидше за все, буде зміщення навчання на теплий період, адже питання забезпечення електроенергією – лише частина проблеми, адже є ще також питання опалення. Ми повинні і цю проблему вирішувати. Тому два комплекси: генерація та зміна графіків. Зараз приймаємо остаточне рішення, але, швидше за все, будуть зміщені графіки [навчання] по дню. Тобто не тільки в контексті початку та завершення навчального року та канікулярних періодів, але й по дню. – Заявив Оксен Лісовий.

Поки що українські школи мають намір працювати відповідно до чинного законодавства про освіту, яке свідчить, що навчальний рік для учнів середньої ланки має починатися з 1 вересня.

Водночас заступник голови Київської ОВ Жанна Осипенко зазначила, що час навчання у школах під час військового стану регулюється урядом, тому зараз Департамент освіти і науки Київської ОВА очікує рішення Кабміну.

З першого вересня набувають чинності нові правила, що відомо
З 1 вересня 2024 року в Україні набувають чинності нові правила. Тепер кількість учнів у перших класах має становити не більше 24 дітей. Про це повідомляється на сайті Міністерства освіти.

У 2024/2025 навчальному році нові правила поширюються на всі перші класи, які навчатимуться на очному або змішаному форматі навчання. Для інших класів максимальна заповнюваність залишається 30 учнів.

Наповнюваність класів, які навчаються дистанційно, може бути більшою за 24 учні (для перших класів) та 30 учнів (для інших класів).

“Норма закону покликана полегшити взаємодію вчителів та учнів та зробити освітній процес ефективним через зменшення кількості дітей у класі. Педагоги зможуть приділити більше уваги кожному учневі/учениці та вибудувати кращий зв’язок з ними”, – пишуть на сайті МОН.

Для більш ефективної роботи в МОН радять вчителям ділити клас на групи з вивчення певних предметів.

У той самий час зазначимо, що поділ класу закладу загальної середньої освіти на групи вивчення окремих предметів здійснюють за наявності певної кількості учнів.

“Наприклад, для вивчення української мови в класі має бути понад 27 учнів. Отже, клас із 24 учнями не ділиться на групи для вивчення цього навчального предмета (крім закладів з навчанням болгарською, кримськотатарською, польською, словацькою, румунською та угорською мовами)”, – пояснюють у Міністерстві.

Освітня субвенція – це один із видів трансфертів місцевим бюджетам, що надаються з державного бюджету для виплат зарплат педагогічним працівникам шкіл.

Розрахунок освітньої субвенції (тобто кількості коштів для зарплат з усіма нарахуваннями) здійснюють на основі фактичної кількості учнів та студентів усіх типів навчальних закладів станом на 1 жовтня року, що передує плановому бюджетному періоду (календарний рік).

Таким чином, розрахунки для 2024 року вже відбулися.

Однак, наголошують у МОН, оскільки зміни у наповнюваності стосуються лише перших класів, це не вплине на потребу у коштах на рівні територіальних громад.

“Територіальні громади мають продовжувати аналізувати ефективність існуючої шкільної мережі та приймати управлінські рішення щодо формування мережі закладів загальної середньої освіти, що найкраще забезпечить освітні потреби учнів”, – пояснюють у МОН.

В Україні продовжується робота над реформуванням сектору середньої освіти. Так, вже наступного навчального року запрацюють нові обмеження для шкіл: у класах буде не більше 24 учнів. Про це повідомляє телеграм-канал “Інтерфакс-Україна”.

Українська влада серйозно взялася за реформування ланки середньої освіти в країні та пропонує запровадити нові обмеження для учнів у школах. У Міністерстві освіти націлені на оптимізацію навчальних процесів та покращення рівня освіти школярів.

Так, у рамках освітньої реформи буде обмежена кількість дітей у класах шкіл до 24 учнів. Це максимальна кількість дітей, які можуть отримувати знання та вивчати предмети, перебуваючи в одному приміщенні. Нововведення торкнеться початкових класів державних та комунальних установ загальної середньої освіти та запрацює вже з 1 вересня 2024 року.

“У 2024/2025 році ця норма поширюється на всі перші класи, які навчатимуться у очному або змішаному (чергування очного та дистанційного навчання з певною періодичністю) форматах. Для решти класів максимальна наповнюваність залишається 30 учнями”, – повідомляється в прес-службі Міністерства освіти України

У відомстві також врахували особливості здобуття дітьми середньої освіти в умовах дії воєнного стану. Так як багато дітей зараз навчаються дистанційно або за змішаним типом навчання, наповнюваність класів, що навчаються дистанційно, під час дії воєнного стану може бути більше 24 учнів (для перших класів) та 30 учнів (для інших класів).

“Норма закону покликана полегшити взаємодію вчителів та учнів та зробити освітній процес ефективним через зменшення кількості дітей у класі. Педагоги зможуть приділити більше уваги кожному учневі/учениці та побудувати кращий зв’язок з ними”, – зазначили у Міносвіти.

У МОН попередили, старшокласників чекають серйозні зміни
З 2027 року в Україні запровадять трирічну профільну середню освіту. Зміни відбудуться щодо 10 – 12 класів. Заступник міністра освіти та науки України Андрій Сташків розповів виданню” Освіта 24 “, у яких нових типах навчальних закладів навчатимуться учні. А також уточнив особливості реформи.

Де навчатимуться старшокласники
Чиновник зазначив, що у 2027 році учні, які підуть у 10 клас, матимуть новий тип навчальних закладів:

Академічні ліцеї;
професійні коледжі.
У цих закладах вони отримуватимуть освіту за новими стандартами. Стандарт, який найближчим часом затвердить Кабмін, передбачатиме нові підходи до організації освітнього процесу.

Тобто старша профільна школа матиме профіль – це окремо визначені навчальні програми, які матимуть ядро, базовий компонент та поглиблене вивчення окремих предметів, а також – певну кількість годин на вибір, коли учень взагалі зможе обирати сам ті предмети, які він хоче вивчати”, – заявив Сташків.

Це одна особливість. Другим, за словами заступника голови МОН, стане те, що з’являється додатковий рік.

“Це – 10 клас, адаптаційний рік. Учні навчатимуться вже 12 років, а не 11, що в принципі і відбувається у багатьох країнах ЄС та світу, де середню освіту здобувають не 10 – 11 років, а 12, а то й більше”, – уточнив чиновник.

Школи повинні допомагати обирати професію
У МОН зазначали, що учні в Україні практично не мають впливу на те, що вивчати. За гуманітарними профілями здобувають освіту приблизно 70% учнів. Школам не вистачає матеріально-технічних ресурсів, щоб підвищити якість освіти за природними та IT-профілями.

Але школи мають допомагати молодим людям робити вибір майбутньої професії. Ринок праці при цьому змінюється, тому країна не може під час війни вкладати кошти в освіту людей, які в майбутньому не працюватимуть за фахом.

Це впливає на безпеку всіх учасників освітнього процесу і на заклади освіти.

Наша мета — забезпечити підготовку закладів освіти до проходження нового осінньо-зимового періоду та опалювального сезону з урахуванням можливостей залучення альтернативних джерел енергії та гнучкого графіку освітнього процесу, адаптованого до економного використання енергоресурсів.

Саме тому в межах підготовки до нового 2024/2025 навчального року МОН закликає до низки важливих рекомендацій.

Для закладів вищої освіти та фахової передвищої освіти:

Якщо можливо, розпочати 2024/2025 навчальний рік у першій половині серпня 2024 року. Це стосується освітніх програм усіх рівнів і всіх здобувачів, крім студентів перших курсів.
Використовувати суботні дні як робочі в теплі місяці року.
З середини листопада 2024 року до середини березня 2025 року планувати проведення заліково-екзаменаційної сесії, практичної підготовки, виконання курсових і кваліфікаційних робіт та подовжених канікул, а якщо потрібно, — продовжити заняття в дистанційному форматі.
За потреби подовжити освітній процес у 2024/2025 навчальному році до кінця липня 2025 року, крім випускних курсів.
Провадити освітній процес у традиційному (аудиторному) або змішаному (аудиторно-дистанційному) форматах у приміщенні закладу освіти або його окремому корпусі в межах розрахункової місткості споруд цивільного захисту.
У тилових регіонах забезпечити проведення освітнього процесу переважно в аудиторному форматі з урахуванням безпеки учасників освітнього процесу та за погодженням з обласними військовими адміністраціями.
У прифронтових та прикордонних областях, де існує ризик артилерійських обстрілів, РСЗВ, бомбових (КАБи) та ракетних атак (С-300) тощо, освітній процес можна здійснювати в укриттях. За погодженням з обласними військовими адміністраціями — на базі інших закладів освіти в тилових регіонах у змішаному або (як виняток) дистанційному форматі.
Передбачити функціонування локальних систем оповіщення про надходження сигналу «Повітряна тривога» або інших відповідних сигналів оповіщення в навчальних корпусах та гуртожитках закладів освіти.
Для закладів професійної (професійно-технічної) освіти:

Якщо можливо, розпочати навчальний рік раніше 1 вересня для учнів П(ПТ)О другого і третього курсів.
Використовувати суботні дні як робочі в теплі місяці року. Якщо є потреба, також можливо подовжити освітній процес до кінця липня 2025 року, крім випускних курсів.
Організувати навчання в очному форматі за обовʼязкової наявності укриттів. Якщо є недостатня кількість місць в укриттях, навчання можна організувати позмінно. Важливо: залежно від безпекової ситуації області, обласними військовими державними адміністраціями може бути ухвалено рішення про здійснення освітнього процесу в дистанційній або змішаній формі.
Якщо виробничу практику неможливо організувати у звичайному режимі, рекомендуємо використовувати навчальні майстерні, лабораторії закладів П(ПТ)О, а якщо є потреба і можливості, забезпечити її проходження дистанційно.
Також рекомендації для підготовки до нового навчального року незабаром отримають заклади загальної середньої освіти.

Про це стало відомо з постанови Кабінету міністрів № 782 від 28 липня 2023 року.

Міністерство освіти України оголосило, що літні канікули цього року розпочнуться з 29 червня і триватимуть до 31 серпня. Це рішення було ухвалено для вирішення проблем з навчанням, які виникли внаслідок війни.

Школи мають право самостійно встановлювати дати початку та завершення канікул, проте більшість з них планують закінчити навчальний рік 31 травня. Також у червні можуть проходити додаткові заняття та атестація для учнів.

Школярі отримуватимуть профільну освіту у старших класах
В Україні активно працюють над реформуванням системи освіти, запроваджуючи нові правила для учнів у старших класах. Згідно з актуальними планами Міністерства освіти і науки України, зміни в українських школах розпочнуться вже цього року, пише портал PG.

Вже 2024 року погодити зміни у системі освіти збираються на законодавчому рівні. Це відбуватиметься у рамках підготовчого етапу реформи освіти. За словами заступника міністра освіти і науки України з цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Дмитра Завгороднього, зараз ведеться обговорення змісту, організаційних змін, мереж, певних концептуальних моментів та подібних питань.

Також він зазначив, що вже до початку наступного навчального року у кожній області має з’явитися зрозуміла планова мережа, яка включатиме мережі закладів професійної вищої освіти, професійно-технічної освіти та академічних ліцеїв різних профілів та підпорядкування.

З наступного року, за словами Дмитра Завгороднього, планується започаткування створення нової мережі освіти, в рамках якої навчальні заклади будуть перебудовані та оптимізовані під нову форму освіти. Окрім того, планується пілотний запуск нового формату навчання в окремих навчальних закладах країни.

“Деякі установи потрібно буде між собою об’єднати, оптимізувати, закрити, змінити їм статус, можливо, передати їхнє майно тощо. У нас з’явиться такий спільний план на наступний етап”, – зазначив Дмитро Завгородній.

Вже 2027 року учні у школах перейдуть на 12-річну систему навчання, де старшокласники отримуватимуть профільну освіту, а кількість предметів у них скоротиться. Старшокласникам будуть запропоновані такі напрями навчання:

академічне навчання в академічному ліцеї для подальшого здобуття вищої освіти;
професійне навчання у коледжі чи технікумі паралельно з здобуттям повної загальної середньої освіти для подальшого працевлаштування.
Крім того, учні зможуть вивчати такі галузі:

інформатична;
громадська та історична;
художня;
фізична культура;
соціальна та здоров’язберігаюча;
технологічна;
Натуралісти;
математична;
мовно-літературний.

В Україні масово закриватимуть школи, що відбувається
Міносвіти ухвалило рішення з 1 вересня наступного року закрити школи, в яких на навчанні перебуватиме менш як 45 дітей. Про це повідомляється на офіційному сайті МОН.

Згідно з інформацією, уряд більше не фінансуватиме навчальні заклади з малою кількістю учнів. Здебільшого це стосується шкіл у селах.

З 1 вересня 2025 року уряд вирішив не виділяти кошти на фінансування освітньої субвенції, зарплату вчителів у школах з кількістю учнів менш як 45 осіб, а з 1 вересня 2026 року – менш як 60 осіб.

При цьому це рішення не стосується початкових шкіл, а діятиме лише на рівні 5-11 класів.

Суспільство отримуватиме кошти на навчання всіх дітей, але не зможе витрачати їх на маленькі школи. Тобто на місцях вирішуватимуть: чи довозитимуть учнів цих шкіл до найближчої школи, чи оплачуватимуть працю вчителів малих шкіл із місцевих бюджетів.

Зазначається, що це рішення покращить якість освіти для учнів із сіл в Україні. Зокрема, з 1 вересня 2016 року з освітньої субвенції не фінансують школи, де навчаються менш як 25 учнів.

Місцева влада має організувати підвезення дітей до опорної школи. Дітей має супроводжувати вчитель. На покупку шкільних автобусів виділяють кошти.

Як пояснили у МОН, опорна школа – це школа, до якої привозять дітей із різних населених пунктів на відстані до 30 кілометрів. Вона більша, забезпечена вчителями та краще оснащена. Завдяки більшій наповнюваності класів вчитель може організовувати різні формати навчання, наприклад, проєктну роботу.

Водночас початкові школи, в яких навчаються менше ніж 45 і менш як 60 учнів, продовжать отримувати державне фінансування. Початкова школа має бути ближчою до дитини: якщо старші учні можуть здолати дорогу до опорної школи, маленьким дітям це буде складно.

Якщо місцеві органи самоврядування вирішать не фінансувати роботу малокомплектної школи самостійно, можливе працевлаштування вчителів в опорних школах із забезпеченням підвезення.

Як зазначили у міністерстві, рішення набуде чинності з 1 вересня 2025 року, щоб громади змогли підготуватися.

Ганна Новосад, колишня міністрка освіти та науки України, повідомила про результати опитування, проведеного в українських школах. Згідно з опитуванням, чверть учнів в Україні висловили бажання виїхати за кордон після закінчення навчання у школі. Багато з них виявили песимістичні погляди на майбутнє.

Про це розповідає сайт finance.ua.

За результатами опитування, проведеного в українських школах, близько 24% учнів висловили песимістичні погляди на майбутнє. З цього числа 26% виявили бажання переїхати за кордон (30% із них – діти з міст). Учителі більшість уваги зосереджують на проблемах відсутності зосередженості учнів (61%), постійних повітряних тривогах (60%) та недостатній кількості якісної техніки (39%).

Опитування також вказує на різні проблеми в громадах прифронтових регіонів, таких як Ріпкинська, Семенівська, Кушугумська, Нікопольська, Новгород-Сіверська, Золочівська, Великодимерська, Вознесенська, Білопільська, Балаклійська, Снігурівська, Тріщинська, Тарновська.

Наприклад, в Широкінській громаді, яка практично повністю зруйнована, можливо створити тимчасові школи в вцілілих приміщеннях або модульні конструкції. У Дергачівській громаді, яка зупинила подальший наступ на Сіверщині, можливість ± безпечної перспективи полягає в навчанні під землею.

Головне завдання зараз, за словами Ганни Новосад, не обмежується лише відновленням будівель шкіл. Найважливіше – фокусуватися на тому, “як можна зараз відновити доступ до сервісів”.

Це означає робити все можливе, щоб діти мали можливість отримувати додаткове навчання від вчителів, навіть якщо фізичний доступ до школи обмежений. Крім того, важливо забезпечити доступні укриття не лише в межах шкіл, а й у інших приміщеннях, шукаючи нові модульні рішення в цій області.

РБК-Україна (проєкт Styler) з посиланням на сайт МОН розповідає, хто з учителів може доєднатися до сертифікації 2024.

Що таке сертифікація
Сертифікація педагогічних працівників – це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника, яке здійснюють шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Про це йдеться в статті 51 Закону України “Про освіту”.

У 2019 році в Україні запровадили процедуру сертифікації вчителів початкових класів, у 2023 – вчителів математики та української мови й літератури, які викладають на першому рівні базової освіти.

У 2024 році сертифікацію зможе пройти ще одна категорія педагогів.

Хто зможе взяти участь у сертифікації
МОН розширило перелік вчителів до тих, хто викладає навчальні предмети й інтегровані курси громадянської та історичної освітньої галузі та/або освітньої галузі “Суспільствознавство” (всесвітньої історії, вступу до історії України та громадянської освіти, громадянської освіти, історії України, основ правознавства, курсів “Досліджуємо історію і суспільство”, “Історія: Україна і світ”, “Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти”).

Як пройти сертифікацію та для чого це потрібно
Реєстрація для участі в сертифікації відбудеться з 15 до 30 січня 2024 у два етапи:

з 15 до 25 січня – у межах граничної кількості, визначеної для кожного регіону. Переглянути можна за посиланням.
з 26 до 30 січня – у межах загальної граничної кількості, визначеної для кожної категорії. Переглянути можна за посиланням.
Учителі, які успішно пройдуть сертифікацію, отримуватимуть доплату в розмірі 20% до посадового окладу протягом строку дії сертифіката, тобто трьох років.

Крім того, у МОН зараз готують зміни до порядку сертифікації, які унеможливлять дію двох сертифікатів одночасно. Тобто сертифікат, який вчитель отримав останнім, почне діяти тільки з моменту, коли закінчиться дія попереднього.

У Міносвіти збираються оптимізувати кількість закладів вищої освіти в Україні.

Про це сказав заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький в ефірі “Радіо Культура”.

Play Video
Вінницький зазначив, що система вищої освіти в Україні є “роздутою”, оскільки налічує понад 170 державних вищих навчальних закладів, частина з яких має територіально відокремлені структурні підрозділи.

“Ще є аспірантура, відкрита в інститутах Академії наук, які також вважаються окремими закладами освіти. Це – достатньо “роздута” система. І це тільки державні заклади, поруч із ними існує ще 85 приватних”, – сказав Винницький.

Як на кількість вишів впливає демографічна ситуація в країні
У МОН заявили про потребу в оптимізації мережі закладів, зокрема, диктує демографічна ситуація. Наразі відомо про тенденцію зниження кількості тих, хто здобуває вищу освіту в Україні.

Він додав, що зменшити кількість вишів і рекомендує Європейська комісія, яка слідкує за виконанням Україною вимог для вступу до Європейського Союзу.

“Наша демографія не може підтримати такої кількості закладів освіти. 15 років тому середня кількість студентів на один заклад становила 6,5 тис. осіб, сьогодні це 3,5 тис. І ця тенденція триває. Європейська комісія пропонує розробити план дій для цього. Відповідь Міністерства освіти є – вже розроблено законопроєкт “Про модернізацію мережі закладів вищої освіти”, – сказав заступник очільника МОН.

Що передбачає законопроєкт “Про модернізацію мережі закладів вищої освіти”
Згідно з документом, в Україні, зокрема, мають розмежувати заклади фахової передвищої освіти (коледжі) від закладів вищої освіти.

За словами чиновника, територіально відокремлені структурні підрозділи мають або бути приєднані до інших закладів освіти, або стати незалежними закладами вищої освіти.

“У Європі немає концепції територіально відокремленого структурного підрозділу чи філії, складно уявити, що, наприклад, в Гамбурзі є філія Мюнхенського університету, а в Марселі – Паризького. Нам треба їх розділити”, – сказав Винницький.

Він додав, що до кінця 2023 року в Україні буде щонайменше 6 об’єднаних закладів у різних регіонах.

Заступник міністра освіти і науки України Андрій Сташків в ефірі національного телемарафону розповів, що одним зі значних викликів цього року знову можуть стати блекаути. Українська влада не виключає, що Росія, як і торік, обстрілюватиме енергетичну інфраструктуру нашої держави восени та взимку.

Чи буде і коли дистанційне навчання 2023 – 2024
Сташків уточнив, коли школи будуть змушені перейти на дистанційну форму роботи.

Ми очікуємо, як і попереджає уряд та Міноборони, на можливі обстріли енергетичної інфраструктури, у зв’язку з чим можуть бути вимкнення електроенергії,
– заявив Сташків.

Школи, додав він, зараз активно готуються до таких ситуацій. Зокрема, у навчальних закладах купують і підключають генератори.

Теперішня ситуація в Україні змушує шукати альтернативні способи навчання. Такі як дистанційна ліцензована школа “Оптіма”, яка забезпечує якісний і безперервний навчальний процес навіть при форс-мажорних обставинах.
Якщо школи не матимуть генераторів, будуть змушені перейти на дистанційну форму, аби учні мали доступ до освіти,
– наголосив посадовець.

Дивіться також Хто визначатиме формат навчання у школах України і до чого готуватись учням

Як вчитимуться учні з 1 вересня в Україні
Очільник Міносвіти України Оксен Лісовий розповів, що навчальні заклади в Україні з 1 вересня працюватимуть в очному, дистанційному та змішаному форматах. Рішення ухвалюватимуть на місцях.
Так, в Україні роботу відновило майже 13 тисяч шкіл.
На навчання повернулися 3 мільйони 951 тисяча учнів. Близько пів мільйона з них мають вчитися офлайн.
84% шкіл мають облаштовані укриття.
Якщо батьки не хочуть, аби їхня дитина вчилася очно, можуть перевести її на іншу доступну форму навчання.
Якщо укриття школи не може вмістити потрібну кількість дітей та педагогів, варто налагодити позмінне очне навчання, уточнив міністр.
На тих територіях, де є загроза життю чи здоров’ю дітей, очного навчання не буде.
Педагогічні ради шкіл, до слова, можуть самостійно визначати структуру і тривалість навчального дня, тижня, занять і навіть форму організації навчання.
До слова, з початку повномасштабної війни в Україні вже повністю відбудувати понад 500 шкіл, зруйнованих росіянами.

Джерело:

МОН

Подолання освітніх втрат стало одним з найбільших викликів української освіти. Прогалини у знаннях можуть серйозно вплинути на майбутнє дітей, тому вкрай необхідно наздогнати програму.

У першому півріччі минулого навчального року 15% закладів освіти працювали очно, 33% — дистанційно, 51% — змішано. Успішність учнів різко впала, тож МОН та ЮНІСЕФ розробили рекомендації, які дозволять організувати ефективні програми подолання освітніх втрат.

Найбільше постраждали показники з української мови, яка є основним предметом на всіх зрізах. Також суттєво знизилася успішність з математики, іноземної мови та інформатики.

Ми бачимо, що поступово втрачаємо розумовий потенціал нашої молоді, тож необхідно шукати шляхи для виправлення цієї ситуації,
– зазначили у МОН.

Раніше школам пропонували стати центрами з надолуження освітніх втрат. Для цього потрібно було створити команду та подати заявку до МОН.

Джерело: mon.gov.ua

Процедура та вимоги до документів
При подачі документів на державне визнання потрібно надати заяву, клопотання релігійного центру (за наявності), засвідчені копії паспорта, документів про освіту, інші відповідні документи, а також доказ оплати адміністративної послуги.

Розмір плати
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів, розмір плати становить:

для фізичних осіб – три неоподатковуваних мінімуми доходів громадян;
для юридичних осіб – п’ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
“Ця процедура є важливим кроком в стандартизації духовної освіти в Україні,” – заявляє представник Міністерства освіти і науки України.

Експерти в галузі освіти схвалюють цю ініціативу, наголошуючи на її значущості для підвищення якості духовної освіти в Україні.

Нова процедура державного визнання документів про вищу духовну освіту має на меті забезпечити єдність та якість навчання в закладах вищої духовної освіти України. Вона допоможе стандартизувати процес навчання та зробити його більш прозорим для студентів і релігійних організацій.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що 1 вересня в школах України діятимуть три формати навчання. В кожній області свій — в залежності від безпекової ситуації. пише “ДС” з посиланням на Telegram прем’єра.

Шмигаль підкреслив, що там, де є загроза життю чи здоров’ю дітей, офлайн, тобто очного, навчання не буде. З боку ОВА має бути регулярний моніторинг безпекової ситуації в громадах. В залежності від рівня загроз будуть ухвалювати формат навчання — очний, онлайн чи змішаний.

Місцева влада найкраще розуміє ситуацію в себе в громадах, а тому остаточні рішення про формат навчання будуть ухвалювати саме на місцях.

За даними Шмигаля, 68% освітніх закладів мають укриття різного типу. Це дозволяє розмістити там 4,7 млн учнів та вчителів. Але цього недостатньо. Місцева влада повинна діяти активніше. Гроші на укриття Уряд виділив ще в квітні – 1,5 млрд грн.

У 2023 році планується облаштування майже 1,5 тис. укриттів, загалом їх треба збудувати 5,4 тис. Всі вони мають відповідати критеріям надійності, безбар’єрності та енергоефективності.

Як інформує “biz.today.ua”, ця дисципліна з’явилася у шкільній програмі ще минулого року, але її вирішили доопрацювати.

“Більше практики, актуальних знань та життєво необхідних умінь. І діти, і вчителі дають відгуки, що програма має бути актуалізована, а предмет – корисним та цікавим”, – розповів міністр.

До курсу “Захист України” входитиме вивчення домедичної допомоги, мінної безпеки, управління дронами та орієнтування на місцевості. У МОН не повідомляють, учні яких класів матимуть доступ до нових знань, але ймовірно, це учні 10-11 класів.

Дисципліну запровадять у школах різних областей України. На основі відгуків учнів програма дисципліни доопрацьовуватиметься. Вчителів також чекає навчання, щоб їм було чого навчити своїх підопічних.

Для цього міністерство закликає до співпраці міжнародні та громадські організації, які мають досвід навчання дорослих. Зокрема, тих фахівців, які готові навчати вчителів роботі з симуляторами FPV дронів, мають спеціалізацію в топографії, домомедичній допомозі та запобіганні травматизму.

Курс “Захист України” хочуть зробити практичнішим, адже у військових реаліях це необхідно. Навички, яким хочуть навчати українських школярів, стануть їм у нагоді й у мирному житті.