Водночас правоохоронні органи вже активно займаються моніторингом цих чатів.

За словами Тимошенка, подібні пабліки часто містять не лише інформацію про місця видачі повісток, але й заклики до насильства чи диверсій. Це вже кваліфікується як серйозні злочини, включно з тероризмом. У Черкасах і області окремі люди, які брали участь у таких групах, отримали умовні або реальні терміни покарання. Деякі з них розкаялися та навіть приєдналися до лав Сил оборони.

Проект було реалізовано Асоціацією «Спільний простір» та майбутніми журналістами – студентами Інституту журналістики в рамках курсу «Аналіз міжнародної діяльності організацій та влади»

«До вибірки потрапили основні та найбільш помітні англомовні сайти з Північної Америки, передусім — Канада та США, європейські сайти, вісім українських та вісім російськомовних сайтів, які репрезентували основні медіа, представлені онлайн», — говорить Олександр Чекмише.

Під час моніторингу аналізували матеріали, опубліковані за період від листопада 2016 року до 1 листопада  2017 року.

«Вразило те, що написали за рік доволі багато. Якщо говорити про цифри, загалом це майже два мільйони друкованих символів – десь 950 друкованих аркушів або три книжкові томи. Було очікувано, що з цих трьох «томів» два  писала про себе Україна, один «том» поділили російські та англомовні медіа. Росіянам наш безвіз був цікавий суттєво більше, ніж англомовним медіа.

Якщо говорити про українські медіа, багато публікацій присвячувалось шляху України до безвізу, темі безвізу в контексті Євромайдану. Коли ми вже отримували безвіз, то багато інформації було саме про акт надання», — додала Леся Ярошенко

Олександр Чекмишев детальніше розповів, як у різних країнах та в різних медіа була представлена симпатія чи антипатія до України в контексті безвізу:

«Коли ми говоримо про українців, інтерес був не тільки щодо того, яким був шлях країни до безвізу, але й законодавчі обставини, потрібні документи – більш просвітницька інформація.

Зараз часто Україну асоціюють з корупційними справами і так далі. На англомовних сайтах тема корупції в Україні була присутня, але з усіх тем, присвячених Україні, це було лише 6%. Левову частку англомовні сайти як в Європі, так і в Північній Америці, присвятили шляху України до безвізу: які були перепони та які проблеми мусила розв’язати країна. Лише після того, значно менше, на рівні 12% йшлося про затвердження безвізу, початок його дії і так далі.

Російські сайти – це діаметральна протилежність. На російських сайтах і медіа було розмірковування (переважно в негативній тональності) про майбутнє України в ЄС.