Про це сказав голова комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, коментуючи питання введення в українських школах предмета “християнська етика” з 1 вересня 2021 року. Пише Obozrevatel.

“Наша позиція – невтручання, рішення про запровадження християнської етики – виключно на рівні автономії шкіл. Якщо школа хоче вводити цей предмет і цього потребує громада – хай вводить, не хоче – не вводить. Не бачу жодних проблем”, – пояснив Бабак.

За його словами, питання про введення християнської етики стоїть на порядку денному вже півтора року й весь цей час Міністерство отримує чимало листів від обласних рад і органів місцевого самоврядування із двома протилежними тезами. Одні хочуть введення цього предмета, це здебільшого західні регіони, інші, південь і схід – навпаки категорично проти.

“Зараз постало питання про введення дисципліни “етика”. Дійсно на Всеукраїнській раді церков розглядалося питання морально-духовного виховання, і всі конфесії України, які входять у цю Раду, підтримали питання щодо морально-духовного виховання в частині дисципліни “етика”, – доповнив міністр освіти та науки Сергій Шкарлет.

Забезпечення рівного доступу до якісної повної загальної середньої освіти для кожної дитини є ключовим пріоритетом держави.

МОН звертає увагу на те, що жодного випускника 9-х класів не буде позбавлено права на продовження здобуття повної загальної середньої освіти. Заходи з удосконалення освітньої мережі, що здійснюються впродовж останнього часу органами місцевого самоврядування у зв’язку з реалізацією адміністративно-територіальної реформи та відповідно до перспектив упровадження з 2027 року профільної освіти, спрямовано на суттєве покращення якості та ресурсного забезпечення освіти, зокрема в сільській місцевості. Як свідчать результати зовнішнього незалежного оцінювання, чим більш потужною і ресурсозабезпеченою є школа, тим більш успішними є її випускники. Доступ до якісної освіти напряму залежить від ефективності освітньої мережі. Вона, зокрема, є найбільш ефективним інструментом боротьби з нерівністю та дискримінацією у сфері освіти. Під час формування спроможної мережі братиметься до уваги потреба в забезпеченні всіх складових освітнього процесу, розташування закладів з урахуванням місця проживання учнів, можливостей транспортної системи та підвезення до закладів освіти, прогнозу демографічної ситуації впродовж найближчих 5 років, рівня забезпеченості педагогічними кадрами, відповідності ресурсного забезпечення закладів освіти сучасним вимогам, інформації про результативність та ефективність їх діяльності, можливостей використання матеріально-технічних, кадрових і фінансових ресурсів, підвищення ефективності освітнього процесу та інших факторів.

Зарахування до 10-х класів закладів загальної середньої освіти цьогоріч, як і минулого року, відбуватиметься після видання наказу про переведення до нього учнів 9-х класів цього ж закладу освіти, які не виявили намір припинити навчання в ньому і не були відраховані або переведені до іншого закладу освіти відповідно до Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти.