“Зараз закон дозволяє мовлення будь-якою мовою, головне, щоб це були українські передачі, національний продукт, європейський продукт, є відповідна квота європейського продукту. З жовтня мову ведення передач на 75% буде відбуватися саме українською мовою. Ми ведемо мовлення не на ті території, які ми вкрали у Росії, а на ті, які Росія вкрала в України. І українська мова не є проблемною, я кажу вам це як кримчанин. Якщо ви отримуєте доступ до якісної журналістики, то мова не має значення”, – зазначив він.

Напередодні повідомлялося, що Національна рада України з питань телерадіомовлення видала нові дозволи на тимчасове мовлення за спрощеною процедурою на непідконтрольних територіях у Донецькій області і в Криму. Дозволи на тимчасове мовлення отримали: Чорноморська телерадіокомпанія (Чаплинка, Херсонська область), UA: Крим (Чаплинка, Херсонська область), 5 канал (Чаплинка, Херсонська область і Донецька область), телеканал “Прямий” (Донецька область), Вільне радіо (Донецька область), Країна ЧМ (Донецька область). У січні 2018 року президент України Петро Порошенко підписав закон, який регулює прискорену видачу тимчасових дозволів на телерадіомовлення “на територіях, найбільш уразливих до зовнішнього негативного інформаційного впливу”.

Росія зупинила мовлення українських ЗМІ на контрольованих нею територіях України – в анексованому Криму і на окупованій частині Донбасу. Українські засоби масової інформації шукають можливості доносити свій сигнал до аудиторії на непідконтрольній Києву території. Від 4 вересня 2017 року у ФМ-діапазоні на частоті 105,9 МГц почалося цілодобове мовлення Радіо Крим.Реалії, яке також спільно з Національною громадською радіокомпанією України продовжує мовлення на анексований Крим на середніх хвилях АМ на частоті 549 кГц.

Для непідконтрольних районів Донецької й Луганської областей від 23 січня 2016 року мовить проект Радіо Донбас.Реалії, який має ФМ-покриття в містах сходу України і виходить на середніх хвилях Всесвітньої служби радіо України (1431 кГц).

Для експерименту залучили 45 тисяч добровольців, які повинні були зіграти в онлайн-гру. В якості мотивації пропонувалося три варіанти: візуалізація, розмова з самим собою і послідовне планування. Серед тих, хто використовував другий метод мотивації, відзначено найбільше переможців.

В результаті вчені прийшли до висновку, що найменш дієвим є метод послідовного планування: коли людина продумує всі можливі сценарії розвитку подій, – це не допомагає наблизитися до мети ні на йоту.

Метод візуалізації – уявлення себе переможцем – посилає відповідний сигнал до головного мозку і програмує на перемогу, однак і це не завжди спрацьовує.

Третій метод, розмова із собою, відзначився дієвістю через те, що мозку легше вирішити проблему, яку він чує, а ще тому, що промовляючи ситуацію, людина розглядає ситуацію наче зі сторони: всі ми знаємо, що дати пораду комусь завжди простіше , ніж самому собі.