Українцям до літа готують нові тарифи на світло – більше 6 грн за кВт
З 1 червня тарифи на електроенергію зростуть до 6,64 грн/кВт·год, а протягом найближчих 2-3 років — до 9 грн, — говорить голова Спілки споживачів комунальних послуг.

Олег Попенко в ефірі Ранок.LIVE зазначив, що можливі коливання у межах від 6,32 до 6,64 грн. Подальше підвищення тарифів пов’язане з вимогами МВФ, які передбачають вирівнювання їх до ринкового рівня.

Таким чином, за його словами, підвищення цін на електроенергію не є завершальними, тобто кінцевим підвищенням, адже, на превеликий жаль, ціни доведеться й надалі вирівнювати аби відповідати вимогам МВФ. Тому, варто зазначити, що вартість електроенергії й надалі продовжуватиме зростати до поки не досягне понад 9 гривень за кіловат. Адже саме такі є вимоги.

Безумовно, як би це не звучало, але іншого вибору поки немає, тому Україна вимушена дотримуватись тих вимог та підвищувати ціни на світло.

Детальніше в відео про це.

Інформує – джерело.

При цьому про перспективи отримання чергового траншу кредиту від МВФ, а точніше – їх повної відсутності, фактично писати нічого, тому що місія Фонду в кінці цього тижня покинула Київ, так і не підписавши підсумковий документ (знову немає термінів виділення Україні наступного траншу).

Нагадаю, робота місії МВФ почалася в грудні 2020 року з перегляду програми stand-by, що передбачає фінансову підтримку України протягом 1,5 років в обсязі 5 млрд доларів США. У минулому 2020 році перший транш у розмірі 2,1 млрд доларів США Фонд вже надав, інші перерахування планувалися в поточному 2021 році. Але 13 лютого постпред МВФ в Україні Йоста Люнгман заявив: “Потрібен більший прогрес на користь завершення першого перегляду програми. Дискусії триватимуть”.

Українські експерти відзначають, що в енергетичній сфері від нас вимагають: підняти тарифи ЖКГ для населення; прийняти законопроект про борги за житлово-комунальні послуги; погасити величезні борги Нафтогазу (тільки в минулому 2020 році збитки НАКу склали близько 100 млрд гривень).

Залишається тільки запитати Шмигаля, а на хріна брати кредити, щоб потім підвищувати і так непідйомну комуналку і ціни на енергоресурси, якщо нашим людям вже зараз нічого, вибачте, жерти після оплати житлово-комунальних послуг? Правда, думаю, їм все по х*р, особливо Коболєву.

“Домовленість з експертами МВФ передбачає, що тарифи на опалення повинні бути повністю переглянуті з урахуванням підвищення тарифів на газ до затвердження нової програми Радою директорів Фонду”, – зазначено в документі.

Нагадаємо, що минулої п’ятниці Кабмін прийняв рішення про підвищення цін на газ для населення на 23,5% з 1 листопада 2018 року.

До цього часу ціна газу для постачання населенню і ТКЕ залишиться на колишньому рівні – 4 942 грн за 1 тис. куб. м, а для кінцевого споживача з урахуванням ПДВ та інших зборів – 6 958 грн за 1 тис. куб. м. З 1 листопада кінцева ціна для населення становитиме 8 593 грн за 1 тис. куб. м газу.

Україна перебуває в складному переговорному процесі з МВФ щодо газового питання ще з липня 2017 року. Місія МВФ з 6 по 19 вересня цього року працювала в Києві.

19 жовтня Україна і МВФ досягли робочої домовленості про нову 14-місячну програму підтримки економічної політики stand-by (SBA) на $3,9 млрд, яка замінить програму EFF.

Зараз Україна співпрацює з МВФ за програмою розширеного фінансування (EFF), яка була затверджена в березні 2015 року і закінчується в березні 2019 року. Програмою було передбачено отримання Україною близько $17 млрд з першим траншем в $5 млрд. Україна змогла отримати з невеликою затримкою другий транш за цією програмою на $1,7 млрд на початку серпня 2015 року, після чого виникла тривала пауза у зв’язку з невиконанням низки умов, політичною кризою і зміною уряду.

Після приходу нового Кабміну в квітні 2016 року переговори про продовження фінансування поновилися, проте Фонд вирішив виділити третій транш у розмірі $1 млрд тільки в середині вересня, четвертий – 3 квітня 2017 року. Всього за програмою EFF Україна отримала $7,7 млрд.

Зазначається, що за умовами реструктуризації боргу України, інвестори претендують на частину приросту реального ВВП (з урахуванням інфляції), що перевищить показник у 3% в 2019-2038 років, за умови, що номінальний ВВП (без урахування інфляції) буде більше 125,4 мільярдів доларів.

МВФ переглянув прогноз на 2019 рік, збільшивши номінальний ВВП з 118,8 мільярдів до 126,7 мільярдів доларів. Навіть прогноз реального ВВП, який, згідно з очікуваннями МВФ, навпаки, повинен знизитися з 3,5% до 3,3%, сприятливий для власників VRI.

Якщо ці прогнози виправдаються, виплати за VRI (реструктуризовані борги України) почнуться не в 2020, а в 2019 р. тобто наше боргове навантаження знову зросте, що затьмарить загальну радість від приросту ВВП.

Нагадаємо, МВФ назвав умови, за якими готові продовжити співпрацю з Україною – створення Антикорупційний суду, покращення фінансового стану НАК “Нафтогаз України” і державних фінансів в цілому та нормалізація бюджетної політики для перегляду програми співпраці з Міжнародним валютним фондом.

Як пояснив глава Мінфіну, він не відкидає розміщення Україною частини єврооблігацій із загального обсягу, запланованого в поточному році, до отримання країною п’ятого кредитного траншу від МВФ.

Уряд може розмістити частину єврооблігацій до укладення угоди з МВФ на робочому рівні. Уряд уважно стежить за ситуацією та кон’юнктурою ринку, – заявив він інтерв’ю агентству Bloomberg під час візиту до Вашингтона.

Міністр фінансів нагадав, що загалом у 2018 році Україна має намір розмістити євробонди на суму приблизно 2 мільярди доларів.

Раніше Данилюк заявляв, що для отримання нового траншу МВФ очікує від України активних кроків у боротьбі з корупцією. Глава Мінфіну України перебуває у Вашингтоні, де відбуваються Щорічні весняні зустрічі Міжнародного валютного фонду і Світового банку.

“Якщо Україна не відновить співпрацю з МВФ до осені, то тоді 30 гривень за долар нам здадуться ідеальним виходом із ситуації. Тоді ми вже говоритимем про курс 35 і вище”, – розповів фінансовий аналітик Ерік Найман.

Тим часом, Національний банк України рапортує про зміцнення курсу. Однак експерти вважають, що такий процес триватиме не довго. Це також підтвердив міністр фінансів Олександр Данилюк. Він заявив, що без грошей МВФ в України будуть проблеми з платоспроможністю.

Відзначається, що президент Петро Порошенко заявив в Давосі про виконання Києвом 80% вимог МВФ.

“Ймовірно, схрещую пальці, до квітня у нас буде місія, і ми отримаємо наступний транш. Ми, мій уряд і мій народ, готові продовжувати співпрацю з МВФ”, – сказав він.

А в НБУ тим часом запевнили, що гривня повинна стабілізуватися до літа 2018 року. До того ж від МВФ очікується в цьому році два мільярди доларів. На думку банкірів, інфляція все одно буде набагато більшою, ніж раніше прогнозувалося.

“Зобов’язання за програмою, яку підтримує МВФ, передбачають приведення цін на газ у відповідність з рівнем імпорту. Зрештою, остаточною метою є впровадження вільного газового ринку. На шляху до нього важливо продовжувати коригувати ціну на газ відповідно до ціни імпорту”, – сказав він.

За словами Люнгмана, ринкові ціни на газ на внутрішньому ринку будуть стимулювати реалізацію заходів з енергозбереження та сприяти ефективному розміщенню ресурсів.

“Вони дозволяють газовому сектору покрити витрати і отримати ресурс для інвестицій в газову інфраструктуру. Завдяки їм на газовий ринок приходять нові компанії, що спонукає до здорової конкуренції. Єдина ціна для всіх видів споживачів також ліквідує простір для корупції”, – заявив представник МВФ.

Оцінюючи результати змін на газовому ринку України, Люнгман заявив, що реформа цін на енергоносії є “одним з найбільших досягнень реформаторських зусиль України на протязі останніх років”.

“Важливо, щоб ціни в подальшому визначалися ринком, а практика прихованих і не пов’язаних з доходами одержувачів субсидій – не поновлювалася. Варто при цьому зазначити, що при діючій системі підтримки населення, домогосподарства з найменшими доходами захищені від підвищення цін на газ субсидіями на комунальні послуги”, – зазначив Люнгман.

Про це повідомила заступник міністра внутрішніх справ Тетяна Ковальчук, передає прес-центр відомства.

Вона вважає, що реєстрація повинна відображати фактичне місце проживання людини, таким чином забезпечивши її всіма конституційними правами.

«Реалізація прав має відбуватися не там, де стоїть штамп в паспорті, а безпосередньо за місцем проживання. Кожна людина повинна мати вільний доступ до освіти, медицини, права обирати місцеву владу», – підкреслила Ковальчук.

Також вона зазначила, що нинішня система прописки дуже неефективна і спотворює статистичні дані про місце проживання громадян країни.

Зазначимо, департамент реєстрації Харківської міськради впроваджує новий онлайн-сервіс – попередню подачу документів для реєстрації або зняття з реєстрації місця проживання. Зараз сума держмита становить 13,6 грн (у разі звернення з порушенням термінів – 40,8 грн).

Після того, як заявник отримає позитивну відповідь від органу реєстрації, необхідно там же – на сайті Центру надання адмінпослуг – записатися на особисту подачу документів у зручний час. У такому випадку послуга буде надана протягом 20 хвилин, і заявник отримає відповідний документ про реєстрацію або зняття з реєстрації місця проживання.

Кабмін прийняв проект пенсійної реформи в Україні 17 травня. Зокрема, вона передбачає щорічну автоматичну індексацію. Крім того, пенсійний вік залишається 60 років для людей, які мають трудовий стаж 25 років.

“Після 10 днів роботи в Україні місія МВФ видала висновок, в якому не міститься, практично, жодного позитивного відгуку про ініціативи Кабінету міністрів”, – пише видання.

За даними агентства, у Фонді виступили проти ініціативи уряду щодо осучаснення пенсій на постійній основі і скасування оподаткування пенсій для працюючих пенсіонерів.

“Ці дві ініціативи МВФ не підтримує”, – розповів співрозмовник видання.

За словами Гендиректора Української федерації страхування Галини Третьякової, незгода МВФ пояснюється тим, що реалізація цих ініціатив призведе до збільшення витрат на пенсійні виплати з 11 відсотків ВВП на сьогоднішній день, до 14 відсотків.

Також повідомляється, що МВФ категорично проти планів Кабміну, а знизити коефіцієнт оцінки вартості року стажу в формулі розрахунку пенсій з 1.35 до 1.

За даними видання, фактичне скасування цього коефіцієнта може привести до істотного зниження пенсії – на 30-40 відсотків.

“При цьому, ініціативу зниження коефіцієнту оцінки року стажу в формулі розрахунку пенсії зовсім не було відображено в презентації Кабміну про пенсійну реформу”, – підкреслюється в публікації.

Відзначимо, що в тексті меморандуму МВФ і України сказано, що пенсійну реформу необхідно прийняти до кінця травня 2017 року (а набрати чинності вона повинна з 1 січня 2018 року. – ред).

У Фонді недавно також заявили, що підвищення пенсійного віку в Україні є важливою умовою для наступного кредиту.

Зокрема МВФ висловив претензії до ініціативи уряду з осучаснення пенсій на постійній основі й скасування оподатковування пенсій для працюючих пенсіонерів.

Ці дві ініціативи МВФ не підтримує.

– заявив співрозмовник агентства.

Крім того, МВФ категорично проти планів уряду знизити коефіцієнт оцінки вартості року стажу у формулі розрахунку пенсій з 1,35 до 1.

Фактичне скасування цього коефіцієнта може привести до істотного зниження пенсії – на 30-40%.

Нагадаємо, місія МВФ прибула в Україну 16 травня.

Серед питань, які місія МВФ мала обговорити, – пенсійна реформа, зміни в податковій і митній політиці, прогрес у відшкодуванні ПДВ і виконання бюджету.

Згідно з текстом меморандуму між Україною та МВФ, пенсійна реформа повинна вступити в силу з 1 січня 2018 року.

Про це йдеться в дослідженні, розміщеному на сайті Представництва Міжнародного валютного фонду в Україні.

Як зазначається у дослідженні МВФ, частка працездатного населення (населення віком 15-64 років) в загальній чисельності населення в Україні, як очікується, знизиться з 70 відсотків у 2015 році до менш ніж 60 відсотків у 2060 році.

Крім того, збільшення частки людей похилого віку в загальній кількості працездатного населення призведе до істотного зниження агрегованого показника частки робочої сили в загальній кількості дорослого населення.

«У порівнянні з іншими країнами світу Україна має дуже низькі показники участі в робочій силі представників старших вікових груп. Наприклад, в Україні у 2014 році середня частка громадян віком 50-59 років в робочій силі складала 63 відсотки у порівнянні з приблизно 75 відсотками у середньому в країнах ОЕСР», – наголосили у МВФ.

розповів голова представництва МВФ в Україні Жером Ваше.

“Для нас центробанк – важливий партнер в питанні впровадження політики, необхідної для успіху нашої спільної програми. Ми сумуємо з приводу того, що Гонтарєва залишає посаду. Пані Гонтарєва на своєму посту провела ряд сміливих заходів. Вона трансформувала кредитно-грошову політику. Вона трансформувала банківський нагляд. Вона провела глибоку реформу центробанку як такого, зробивши його сучасним центральним банком. Особлива мужність полягала в тому, що багато з цих реформ були зосереджені в областях, де домінували інтереси певних груп. І тепер, коли ми вже звертаємо погляд в минуле, ми ще раз переконуємося, наскільки важливими були ці реформи”, – сказав Ваше.

За його словами, тепер для МВФ важливо, щоб керівництво НБУ залишалося професійно незалежним і налаштованим на впровадження вірних ініціатив.

“Це означало б продовження тих заходів, які вводилися раніше, і зміст Нацбанку на тій вірній дорозі, на яку його поставила Гонтарєва. Я спираюся на власний досвід роботи в Україні з 2013 року. На моїх очах Нацбанк постав як сучасний центробанк, з яким ми проводимо професійний діалог”, – зазначив Ваше.

При цьому представник МВФ відмовився коментувати чутки про ймовірних кандидатів на пост голови НБУ.

Про це йдеться в Меморандумі України з Міжнародним валютним фондом, опублікованому на сайті Міністерства фінансів.

Зокрема, українська сторона зобов’язується відмовитися від зазначеного механізму вже з 1 травня 2017 року.

“Ми скасуємо схеми, за якими домогосподарства, які не отримують субсидій, могли здійснювати оплату за опалення протягом 12 місяців (“у розстрочку”) з 1 травня 2017 року”, – йдеться в документі.

Зазначається, що такий крок є частиною комплексу реформ, метою яких є повна лібералізація тарифів на газ.

МВФ оприлюднив Меморандум про економічну і фінансову політику України в рамках третього перегляду програми розширеного фінансування EFF. Трохи пізніше Мінфін надав переклад документа українською мовою.

Матеріали МВФ містять в тому числі лист від 29 березня, підписаний президентом, прем’єром, міністром фінансів і главою Нацбанку України. У цьому листі описується вплив на ситуацію в країні у зв’язку з блокадою ОРДЛО і рішенням фонду відкласти розгляд питання про виділення 4-го траншу.

Крім того, в МВФ опублікували дослідження про корупцію в Україні, необхідність реформування пенсійної системи України з рекомендацією поступово підвищити пенсійний вік до 63-65 років до 2026 і 2031 рр. і про перехід до інфляційного таргетування і поліпшення грошово-кредитної політики.

Пенсійна реформа. Україна повинна прийняти пенсійну реформу до кінця квітня 2017 року. Вступити в силу пенсійна реформа повинна з 1 січня 2018 року.

Згідно даним, викладеним у документі, пенсійна реформа буде включати в себе новий перелік варіантів виходу на пенсію з широким діапазоном пенсійного віку. Очікується, що людина, яка виходить на пенсію, буде сам вибирати терміни і умови виходу на пенсію, що буде залежати від загального трудового стажу.

Також реформа повинна передбачати додаткові пенсійні виплати. Така міра, як очікується, буде стимулювати тривалість зайнятості та більш пізній вихід на пенсію.

Крім того, реформа буде сприяти довгостроковій економії не менше 3% ВВП.

В опублікованих документах МВФ говориться, що середній ефективний вік виходу на пенсію в Україні становить 58,5 років для чоловіків і 55,9 року для жінок.

НАБУ: Прослуховування і слідство під прикриттям. НАБУ до кінця травня 2017 року має отримати право прослушки та проведення слідчих дій під прикриттям. У документі зазначено, що ця умова має бути виконують ще в кінці листопада 2016 року, а новий термін був призначений на кінець травня 2017 року.

Контрольним показником співпраці з МВФ визначено, що зміни повинні бути внесені до парламенту і прийняті до кінця травня нинішнього року. Ці зміни повинні гарантувати можливість для НАБУ проводити операції під прикриттям, перехоплювати повідомлення, отримати доступ до комп’ютерних систем і контролювати кореспонденцію. Зараз, нагадаємо, НАБУ користується при необхідності допомогою, зокрема, СБУ для проведення таких слідчих дій.

Також у меморандумі сказано, що справи НАБУ і постанови слідчих суддів потрібно захистити від витоку. Цього потрібно домогтися шляхом обмеження доступу до неї офіцерів НАБУ і Спеціальної антикорупційної прокуратури до тих пір, поки розслідування справи не завершено або закрито.

НАБУ також має продовжувати публікувати статистичні дані, що стосуються розслідувань актів корупції з боку високопоставлених посадових осіб на своїй сторінці у вільному доступі.

Земельна реформа. Україна повинна прийняти закон про обіг сільськогосподарських земель до кінця травня 2017 року. Відзначено також, що це новий граничний термін для виконання структурного маяка, який залишається до кінця вересня 2016 року.

Отже, чинний мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення має втратити чинність з кінця 2017 року, дозволяючи таким чином продаж землі, що перебуває у державній та приватний власності, відразу ж після цього.

Україна ж зобов’язується запустити кампанію з інформування громадськості та роз’яснення переваг цієї реформи.

Антикорупційний суд. Закон про Антикорупційне суді повинні бути прийняті до середини червня 2017 року. Закон необхідний для того, щоб забезпечити переслідування корупційних дій з боку високих посадових осіб спеціалізованим і пріоритетним судовим розглядом. Нагадаємо, що антикорупційний суд утворений у відповідності з прийнятим у червні 2016 року Законом України “Про судоустрій і статус суддів”, а його діяльність буде відповідати Європейській Конвенції з прав людини та іншим стандартам Ради Європи.

“Для цього ми (Україна – ред.) подамо до середини квітня 2017 до Верховної Ради відповідні проекти законодавчих актів для їх прийняття до середини червня 2017”, – сказано в документі. Антикорупційні суди повинні розпочати роботу до кінця березня 2018 року.

Відзначається, що законопроект буде містити положення, що забезпечують бюджетну автономію і відповідне забезпечення системи антикорупційних судів і визначати процес відбору антикорупційних суддів.

Зазначається, що у відповідності зі статтею 33.2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, особливі вимоги будуть введені в пропонованому законопроекті, щоб забезпечити відповідність кандидатів на позиції антикорупційних суддів вимогам не тільки зразковою репутації і високопрофесійних якостей, але і вимогам щодо володіння відповідними певними навичками, необхідними для розгляду кримінальних справ, пов’язаних з корупцією.

“З огляду на це, закон буде передбачати процедурні норми, включаючи такі іспити і завдання для оцінки певних професійних навичок кандидатів, які будуть спиратися на прозору оцінку кандидатів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із залученням шанованих фахівців за загальновизнаними етичними стандартами та досвідом у веденні антикорупційного судочинства, включаючи можливе залучення експертиз і відповідний досвід, набутий в інших країнах”, – сказано в меморандумі.

Приватизація. Україна підтвердила свої зобов’язання щодо приватизації “Одеського припортового заводу” і впроваджувати необхідні заходи, включаючи врегулювання ідентифікованих балансових недоліків, для залучення авторитетних міжнародних інвесторів і завершення його приватизації в першій половині 2017 року.

Паралельно, Україна буде ініціювати приватизацію великої кількості держпідприємств для приватизації до кінця вересня 2017 року. У списку: ПАТ “Центренерго” і “Турбоатом”, чиї долі були вже переведені в ФДМУ, і регіональні енергорозподільчі компанії, обленерго, чиї частки будуть переведені у ФДМУ до кінця квітня 2017. Аналогічним чином, очікується затвердження законодавства, яке дозволить повну приватизацію ДП “Укрспирт”, державного виробника алкоголю в Україні, до складу якого входить близько 150 пов’язаних ДП, до кінця березня 2017, з тією метою, щоб конкурсна продаж була завершена до кінця вересня 2017 року.

Нові фіскали, перегляд і монетизація субсидій. Крім того, в Меморандумі визначено нові так звані структурні маяки для України. Зокрема, Верховна Рада повинна прийняти законодавство про створення нової цивільної служби, відповідальної за розслідування фінансових злочинів проти держави під управлінням Мінфіну для заміни нинішньої податкової міліції та консолідації всіх повноважень по боротьбі з фінансовими злочинами проти Держави в одному агентстві, уникаючи при цьому дублювання функцій до кінця квітня 2017 року.

До кінця липня 2017 року повинні бути переглянуті параметри системи комунальних субсидій для поліпшення адресності, введені коригування соціальних норм в непиковые місяці протягом опалювального сезону, застосовані тарифу на доставку газу та опалення на основі потужності, що дозволить перенести деяку частину вартості на літні місяці. Всі зміни повинні вступити в силу з 1 травня 2017.

До кінця серпня 2017 року уряд має прийняти постанови про монетизації комунальних субсидій на рівні підприємств, що надають комунальні послуги.

До кінця грудня у Мінфіні повинна бути створена централізована база даних одержувачів соціальної допомоги.

Україна планує до кінця травня 2017 року прийняти закон, що регламентує обіг земель сільськогосподарського призначення, і з 2018 року – після закінчення мораторію – запустити продаж сільгоспземель.

Прийняття до кінця травня необхідного закону є структурним маяком МВФ, а готовність запустити продаж сільгоспземель міститься в листі Фонду про наміри українського керівництва.

“Лібералізація ринку землі, включаючи продаж сільськогосподарської землі, залишається важливою для посилення потенціалу економічного зростання України. У зв’язку з цим ми створили робочу групу з відповідними міністерствами у співпраці зі Світовим банком, яка підготує закон для відкриття ринку землі та її продажу з урахуванням обмежувальних заходів. Прийняття парламентом закону про обіг сільгоспземель очікується в кінці травня 2017 року. Після закінчення мораторію на продаж сільгоспземель в кінці 2017 року, з’явиться можливість продажу державної та приватної землі (з 2018 року)”, – йдеться в листі.

“Все просто: найбільшим позичальником є держава. Обсяг внутрішніх запозичень становить 700 мільярдів гривень і платити такі величезні відсотки державі вкрай невигідно”, – сказано в матеріалі.

Крім того, відсутність кредитування негативно позначається на економіці України:

“Ні про яке економічне зростання при нинішніх відсотках у країні не може бути й мови. Сьогодні українські банки нікого не кредитують, взагалі нікого – ні фізичних осіб, ні юридичних. Це не тільки дуже погано для економіки, але і може стати справжньою катастрофою для самої банківської індустрії, якщо триватиме ще якийсь час”.

Зазначається, що система депозитів у країні вкрай нежиттєздатна.

“Банки, звичайно, депозити від населення залучають, але застосувати їх, видати як позики, нікому не можуть. Одночасно з цим величезна інфраструктура у вигляді сотень відділень, тисяч співробітників і безлічі інших витрат тисне на фінансові показники банківських підприємств. Хто буде виплачувати вкладникам їхні відсотки, не ясно. Чи зможе фонд гарантування вистояти в разі масового падіння українських банків, також невідомо”, – пишеться в матеріалі.

ЗМІ нагадує, що Україна серйозно співпрацює з МВФ лише два роки.

“За цей час було зроблено багато, швидкість макроекономічних змін висока. А тому вирішувати питання зі ставками, найімовірніше, будуть дуже скоро. Падіння депозитних ставок вже йде. Та й ситуація в країні, як в політичному, так і у фінансовому плані, залишається досить напруженою. Люди щодня чекали великої війни на Сході і падіння гривні до небаченої глибини, називаючи страшні цифри в 40-50-60 гривень за долар. Ні того, ні того, однак, не відбулося. Незважаючи на бурхливі розмови, українська національна валюта залишається стабільною”, – йдеться в статті.

За останні кілька років вщухли дискусії 2010-2012 років про валютні війни. Здавалося, світ переймається зовсім іншими проблемами. Здавалося навіть, що не все вже так безнадійно і світ вже не летить у безодню.
Тепер усе змінилося. І це абсолютно чітко продемонстрував нещодавній дзвінок міністра фінансів США директору Міжнародного валютного фонду, новина про це одразу ж з’явилася на сайті міністерства.
Було чітко зазначено: США сподіваються, що “МВФ забезпечить проведення чесного і глибоко аналізу політики обмінного курсу серед країн-членів Фонду”.
Що це означає? Почалася нова валютна війна. І вона обіцяє бути дуже жорстокою.
Хоча ця подія може здатися незначною, в ній проглядається глибокий сенс, який може змінити контури існуючих досі підходів до суверенних курсових політик, які проводять центральні банки світу. Раптом стало зрозуміло, що на ці центральні банки можна досить сильно впливати, та ще й ззовні.
Саме тому багатьом країнам доведеться понервувати, думаючи про те, як вписатися в нові (ще більш прагматичні порівняно з минулими часами) реалії. Звичайно, якщо ці “інші” хотіли б отримати якісь вигоди від подібної перспективи. Сподіваюся, що Україна відносить себе саме до такої групи “бажаючих отримати вигоди”.
Я інтерпретував би цю телефонну розмову таким чином. Очікування американського мінфіну полягає насамперед у тому, що буде розпочато серйозний тиск на ті країни, де місцеві валюти “недооцінені”.
Логіка чітка й зрозуміла. Такі країни, у випадку торгівлі з США, мають серйозні конкурентні переваги. Йдеться, насамперед, про Китай.
Про недооціненість юаня в США говорили вже досить давно. А враховуючи те, що США для Піднебесної – найважливіший споживач її експорту, то у разі початку такого “чесного” тиску і аналізу Китай почуватиметься набагато гірше.
США стурбовані тим, що імпорт з Китаю перевищив в 2016 році $500 млрд (ця цифра дорівнює шести ВВП України) і його зростання триває. Тільки в січні 2017 року цей показник збільшився майже на 10%. І це при тому, що у зворотному напрямку США вивозять товарів на суму втричі меншу.
Економічна експансія Китаю в США не подобається дуже багатьом. Про це обережно говорили і раніше. А зараз – сказали привселюдно.
Будьте певні, китайці не лише почули цей меседж – за великим рахунком, він і не був для них несподіванкою. Так, це змусить нервувати, але план Б у Пекіна був давно.
І не тільки тому, що вони завжди уважно стежать за глобальними процесами, але й тому, що звикли грати “в довгу”.
У короткостроковій перспективі наслідки для КНР можуть бути найнесприятливішими. Експорт давно не є основним драйвером економічного зростання країни. Минули ті часи, коли понад 30% ВВП Китаю залежало від експорту.
І ніколи вже не повториться 2006 рік, коли було досягнуто піку частки експорту, який дійшов практично до позначки в 35%. Зараз він знаходиться на рівні близько 20%. Решту зростання країна забезпечує завдяки абсолютно іншим факторам, і насамперед інвестиціям і внутрішньому споживанню.
Та уявіть, що означає в цифрах навіть одновідсоткове зниження китайського експорту? Йдеться про величезну цифру в $25 млрд (більше, ніж ВВП України за окремий квартал).
Чому важливо пам’ятати, що ми працюємо з великими цифрами, які характеризують економіку великої країни? Тому що навіть незначні зрушення у них можуть лихоманити маленьких гравців з надзвичайною силою.
А тепер уявіть, яка хвиля може утворитися, якщо експорт Китаю зменшиться на 10%. І як це вплине на невеликі економіки.
Після цього “дипломатичної” телефонної розмови ступінь геоекономічної невизначеності миттєво зріс в рази. Абсолютно реальною стала необхідність коригування всіх прогнозів щодо зростання Китаю.
І це вкрай небажано для керівництва КНР. Зниження експорту (за інших рівних умов) негайно призведе до гальмування економічного зростання.
Продукцію треба намагатися все одно кудись продавати. Питання – куди? Хто зможе компенсувати Китаю можливе зниження валютних надходжень з США?
Визначено, що одна з можливостей, яка активно розглядається – це Європа. Але тут не все так просто. Якщо юань зміцниться “під палицею МВФ” і за “сприяння” США, то він зміцниться не тільки щодо долара, але й щодо євро.
Одна з можливостей для Китаю компенсувати втрату – зробити свій експорт до ЄС дешевшим. Але як це зробити?
Можливий варіант – не платити імпортні мита. Теоретично це можливо в разі створення зони вільної торгівлі з ЄС. Але на практиці в найближчому майбутньому це нереалістично.
Інша потенційна можливість – відкривати свої виробництва в ЄС. Однак і цю ідею неможливо реалізувати на практиці через різке збільшення витрат.
Можна спробувати пробитися збоку. І саме цей “бічний вхід” вже почала тестувати китайська влада. Торішня заява посла Китаю в Україні про бажання почати переговори щодо створення спільної ЗВТ – це був пробний шар.
А тим часом (за всіма правилами інвестиційного жанру) ми побачимо різке збільшення зацікавлення китайських інвесторів Україною. Їхня логіка абсолютно зрозуміла.
Навіщо платити імпортне мито при перетині митного кордону ЄС (в середньому близько 10%), якщо можна скористатися тією ЗВТ, яку вже мають інші. Наприклад, Україна.
ЗВТ з Європою дозволяє будь-кому (зацікавленому в ЄС) скористатися цим. Тим більше, що Україна має цілу низку переваг, включно з такою “принизливою”, як дешева, але кваліфікована робоча сила. При середній зарплаті в китайських містах на рівні понад 700 доларів на місяць зарплата в Україні, що становить близько 200 доларів, може бути серйозним мотиватором.
То чому б китайському бізнесмену не зекономити 10% на імпортні мита, та ще й на дешевизні робочої сили українців, і не переїхати сюди?
І він це почне робити дуже активно вже в найближчому майбутньому. При цьому отримавши благословення і від свого політичного керівництва. Що для всіх, хто розуміє логіку китайських дій, аж ніяк не здасться нонсенсом.
На жаль для України, китайського інвестора не налякати недостатньо якісним бізнес-кліматом. Це не європеєць і не американець. У нього інший менталітет – він проб’ється крізь терни до зірок.
У такому сценарії безсумнівним позитивом для України буде додатковий і суттєвий імпульс для її економічного зростання, що його так потребує стражденна економіки, яка впала в 2014-2015 роках на 17% і відвоювала 2% зростання в 2016-му.
Але в довгостроковій перспективі стати новою “фабрикою Європи” з, м’яко кажучи, не дуже якісним бізнес-кліматом не дуже б хотілося.
Бути “фабрикою” наче і добре, та чи не буде так, що українські “політичні еліти” так зрадіють цій можливості, що залюбки згорнуть плани реформування України?
Чи не розслабляться вони? Тим більше, що у перспективі на них чекатиме додатковий імпульс для зростання, який приведе машину в дію, а вони для цього практично не докладуть зусиль.
Ось питання, яке не дає мені спокою.

Автор: Олег Устенко,

виконавчий директор
Міжнародного фонду Блейзера

Про це міністр соціальної політики Андрій Рева заявив в інтерв’ю виданню Realist.

Однак чиновник заявив, що мінімальна зарплата не буде заморожена на рівні 3200 грн.

“Якщо цього року ми підвищуємо мінімальну пенсію на 10%, ми мінімум на 15% повинні збільшити мінімальну зарплату. Що ми читаємо в проекті Меморандуму? Заморозити зарплату на три роки. Що це означає? Що мінімальна пенсія буде зростати, а внесок до ПФ буде падати. Ми знову будемо збільшувати дефіцит ПФ, за що нас лає МВФ. Хлопці, поясніть мені цей феномен, щоб я зрозумів. Але відповіді немає”, – заявив Рева.

За його словами, очікувати стрибкоподібне підвищення соціальних стандартів не варто, однак поступово вона буде рости.

“Я не думаю, що мінімальна зарплата буде рости стрибкоподібно так, як вона виросла зараз. Вона три роки не росла. У нас співвідношення між середньою і мінімальною зарплатою за три роки погіршився у 2 рази. Ми просто вирівняли співвідношення”, – сказав Рева.

“В ході узгодження меморандуму з МВФ це ключове питання: підвищувати чи не підвищувати пенсійний вік. Дискусія триває”, – сказав він.
За його словами, МВФ наполягає на включенні цього пункту.
“МВФ наполягає на включенні у проект меморандуму пункту про підвищення пенсійного віку, – сказав Рева. – Ми категорично проти”.
Щодо підготовки проекту пенсійної реформи, то, за словами міністра, МВФ звертає увагу на те, що у нас проблеми з Пенсійним Фондом.
“Тут є два можливих варіанти: або скорочувати кількість тих, хто отримує, або збільшувати кількість тих, хто платить”,- сказав Рева.
За словами міністра, щодо пенсійної реформи, у нас з МВФ “багато в чому спільне бачення”, однак знову ж таки, “за виключенням рішення про підвищення пенсійного віку”.
Раніше, віце-прем’єр-міністр Павло Розенко заявив про зняття питання про підвищення пенсійного віку з переговорів із Міжнародним валютним фондом з підготовки нової редакції Меморандуму про співробітництво за програмою EFF.
Як відомо, МВФ пропонує підвищити пенсійний вік в Україні поступово до 2027 року до 63 років.

Про це заявив на прес-конференції виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера Олег Устенко.

“Ми в цьому році повинні МВФ $1 млрд, і новий транш може означати, що гроші просто перекладаються з кишені в кишеню”, – сказав Устенко.

“Це завжди враховувалася при прийнятті рішення, оскільки це прострочення бондів, і ми закликаємо обидві сторони працювати над виробленням рішення в контексті виконання програми”, – сказав він.

Однак на питання, чи досягнутий прогрес у цьому відношенні, він відповідати не став.

“На цьому поки все”, – відповів він на питання про прогрес у питанні боргу перед РФ.

Руден також заявив, що надання траншу Україні до кінця 2016 року “технічно неможливо”. Місія МВФ працювала в Києві з 3 по 17 листопада. Після завершення роботи МВФ закликав Україну прийняти узгоджений з фондом бюджету на 2017 рік і продовжити реалізацію реформ.

Від результатів роботи місії, зокрема, залежало отримання Києвом четвертого траншу фінансової допомоги в розмірі 1,3 мільярда доларів до кінця 2016 року. Чотирирічна програма фінансової допомоги МВФ, зокрема, передбачає виділення Україні 17,5 мільярда доларів. У березні 2015 року було перераховано перший транш у 5 мільярдів доларів, у серпні того ж року – другий транш на 1,7 мільярда. Фонд перевів третій транш кредиту Україні на суму 1 мільярд доларів 16 вересня.

Раніше “Країна” повідомляла, що Рон ван Руден заявляв про те, щоб зрівняти за рівнем розвитку України з європейськими країнами, нашій країні потрібні десятиліття.

1.Apple презентувала iPhone 7 без роз’єму для навушників і озвучила ціни на гаджет. Крім того, було представлено друге покоління Apple Watch.

2.У Ріо розпочалася церемонія відкриття Паралімпійських ігор.

3.Президент США Барак Обама провів коротку двохвилинну бесіду зі своїм філіппінським колегою Родріго Дутерто.

4.Міністри закордонних справ Франції і Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайер і Жан-Марк Еро наступного тижня відвідають Україну.

5.МВФ розгляне виділення нового траншу Україні 14 вересня.

– Чудовою новиною є те, що з практичної точки зору Україна не потребує виділення траншу МВФ сьогодні. Їх обмінний курс стабільний, їх резерви достатні, довіра, як і раніше існує, – сказав він в інтерв’ю виданню Ukraine Business Journal, пише Інтерфакс-Україна.

Екс-посол зазначив, що МВФ дуже обережно підходив до прийняття рішення про затримку виділення наступного траншу Україні таким чином, щоб це не підірвало упевненість в Україні.

Напротивагу словам екс-посла, в Україні триває падіння гривні. ФАКТИ ICTV зібрали думки експертів з приводу причин девальвації гривні, а також прогнози фінансистів щодо подальшого курсу долара.   Нагадаємо, Сенат США затвердив дипломата Марі Йованович новим послом в Україні.

Глава правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін в ефірі «ГС» заявив, що немає ніяких перешкод для сертифікації системи Е-декларування в найближчі дні. Єдиною причиною невидачі атестата підтвердження відповідності є відсутність політичної волі.

Про це йдеться в календарі засідань, опублікованому на сайті МВФ.

Протягом заявлених п’яти днів засідань директорат розгляне коло питань, пов’язаних з іншими країнами. Зокрема, йдеться про деякі африканські країни (ЦАР, Чад, Гвінею, Мадагаскар), а також Ірландію, Китай, Афганістан, ОАЕ, Корею та Маршаллові Острови.

Виконавча рада МВФ несе відповідальність за ведення справ фонду, які включають широке коло політичних, оперативних і адміністративних питань, а саме надання кредитів країнам-учасникам і здійснення нагляду за їхньою політикою валютного курсу.

Раніше директор Департаменту комунікацій МВФ Джеррі Райс повідомляв, що фонд може встигнути розглянути новий транш для України до літніх канікул.

Міжнародний валютний фонд буде наполягати на скасуванні мораторію на стягнення майна з боржників НАК “Нафтогаз України”

Так, глава держави очікує, що найближчим часом комітети Європарламенту завершать усі формальності для голосування щодо безвізового режиму Україні.

“Я хотів би подякувати членам комітету у закордонних справах Європарламенту, і доповідачу, і іншим за надзвичайно професійну роботу, яка була зроблена для розгляду цього питання. Ми очікуємо, що формальні процедури в комітетах будуть завершені до літніх канікул в парламенті”, – сказав Порошенко.

Також президент висловив сподівання, що найближчим часом вирішиться питання надання Євросоюзом макрофінансової допомоги Україні.

“Домовилися про макрофінансову допомогу. Ми сподіваємося на те, що два останні пункти будуть вирішені найближчим часом… і після того, як буде прийнято рішення МВФ про виділення чергового траншу Україні, Євросоюз приєднається до цього шляхом надання Україні макрофінансової допомоги разом з кредитними гарантіями, які нам нададуть США”, – сказав глава держави.

Крім того, Порошенко повідомив, що напередодні прийняття Євросоюзом рішення про продовження санкцій проти Росії передав керівництву ЄС інформацію про імплементацію Мінських угод.

“Ми очікуємо позитивних повідомлень по завершенню роботи саміту Євросоюзу і засідання Європейської Ради, і сьогодні дуже важливим було передати останню інформацію про імплементацію Мінських угод, щодо тих проблем, які є, на окупованих територіях, і довести чітку і зрозумілу позицію України”, – сказав президент.

Нагадаємо, у Брюсселі 27 червня пройшли політичні консультації високого рівня – міні-саміт – за участю керівництва України та Європейського Союзу.

Згідно з офіційними даними НБУ, загальний зовнішній борг України на 1 квітня 2016 р. склав 117,3 млрд дол., що на 5,6% менше, ніж за аналогічний період минулого року, або на 14% менше, ніж за І квартал 2013 р.

Зниження зовнішнього боргу завжди сприймається як гарна новина. І державні ЗМІ це зниження загального зовнішнього боргу України підносять як великий успіх реформ уряду Яценюка і Гройсмана. Але все було б добре, якби дійсно так добре було. Загальний зовнішній борг України складається із зовнішнього державного боргу (це те, що уряд бере в борг від імені народу України). Крім того, в загальний зовнішній борг України включено зовнішній борг банківського сектора і приватного бізнесу. Це ті кредити, які наші банки і бізнес беруть у зарубіжних інвесторів. За рахунок цих кредитів фінансується економіка України. І ось тут постає головне питання: а за рахунок яких боргів зменшився у нас загальний зовнішній борг України?

Уряд України на 1 квітня 2016 р. заборгував нерезидентам суму 43,2 млрд дол. Це на 11% більше, ніж за аналогічний період минулого року, та на 37% більше, ніж за І квартал 2013 р. Тому всі ці розмови Яценюка і Гройсмана, що вони погашають зовнішні борги, які набрали “попередники”, неправда. Насправді саме зараз уряд України активно нарощує зовнішні борги, насамперед за рахунок кредитів МВФ. При цьому явно ніхто в українському уряді не ставить собі запитання, як і за рахунок чого віддавати кредити МВФ.

Дуже часто, коли наша влада бере черговий кредит МВФ, нам обіцяють, що це вони роблять для того, щоб залучити приватні інвестиції, насамперед зовнішні боргові зобов’язання. Бо самі кредити МВФ не можна використовувати для економіки України, і вони просто перебувають у золотовалютних резервах України. Тому нам завжди обіцяють, що кредити МВФ це щось на кшталт стимулу, агітатора і, взагалі, хороша ознака того, щоб потім в Україну прийшли приватні інвестиції у вигляді іноземних кредитів для банків і для українського бізнесу. На практиці ці розмови залишаються розмовами.

Згідно з офіційними даними НБУ, на 1 квітня 2016 р. загальна сума зовнішніх боргів банківського сектору України становила 11,1 млрд дол., що на 35% менше, ніж за аналогічний період минулого року, та на 49% менше, ніж за І квартал 2013 р. Валюта тікає з банківського сектора. Зменшення зовнішніх боргів це саме відтік валюти з України, бо виходить, що українські банки більше погашають зовнішніх боргів, ніж їм дають у борг.

Що стосується приватного бізнесу, то на 1 квітня 2016 р. загальна сума зовнішніх боргів приватного бізнесу України склала 54,5 млрд дол., а це на 7,4% менше, ніж за аналогічний період минулого року, або на 24% менше, ніж за І квартал 2013 р. Кредити явно не стимулюють нерезидентів давати нашим компаніям кредити. Тут все навпаки. Всі нерезиденти вимагають від нашого бізнесу погашати і погашати борги. Не довіряють.

Зараз уряд України і НБУ своїми діями з розвалу економіки України створили вкрай негативну ситуацію. Валюта з України йде, і тому НБУ в ручному режимі регулює продаж валюти на міжбанку і суттєво обмежує купівлю валюти для погашення зовнішніх кредитів. Вже зараз сформувався борг у розмірі 12,7 млрд дол. за непогашеними зовнішніми кредитами. Зрозуміло, що Гонтарева не може дозволити вільно придбати таку суму валюти на міжбанку, позаяк у цьому випадку курс гривні просто полетить за 50 грн і вище. Як результат, доводиться просто забороняти. Але це тільки відлякує навіть найбільш авантюрних інвесторів. Ніхто не знає, як відродити довіру зарубіжних інвесторів до банківського сектору та приватного сектора України. Після “реформ Гонтаревої” на валютному ринку вийшов парадокс: не можна дозволити купувати валюту для погашення зовнішніх боргів приватному бізнесу, але й не можна очікувати, що нерезиденти будуть давати в борг нашому приватному бізнесу, не отримавши гроші за старими боргами.

Та обставина, що зараз активно зростає зовнішній держборг і падає приватний зовнішній борг, це вкрай погано. Має бути все навпаки. Приватний бізнес повинен нарощувати зовнішні борги, позаяк це передбачає і нові виробничі потужності, і нові виробництва, і нові робочі місця. А зростання держборгу це просто сума золотовалютних резервів, але прийде час, і потрібно буде погашати ці зовнішні державні борги, а де взяти тоді валюту – ось це буде проблема.

Модель “кредити МВФ заохочують зростання приватних закордонних кредитів” не виправдалася. Потрібно шукати інші шляхи залучення приватних закордонних інвестицій. А для цього потрібно дійсно лібералізувати валютний ринок України на ділі, а не на словах. Валерія Гонтарева як глава НБУ це навряд чи зможе. Для неї це дуже складне завдання. Тут потрібен фахівець. Потрібно також піти від співпраці з МВФ, яка не дає результатів, і, нарешті, дійсно відродити вільні економічні зони з пільговим податковим режимом, як це зробила Туреччина, яка теж переживала важкі часи, але за рахунок цих зон змогла і залучити інвестиції, і забезпечити зростання економіки на тривалий період.

Рада директорів ключового кредитора України – Міжнародного валютного фонду розгляне питання виділення нашій країні третього траншу кредиту за програмою розширеного фінансування EFF, як і планувалося раніше, у липні. Про це повідомив на брифінгу у Вашингтоні керівник Департаменту зовнішніх зв’язків МВФ Джеррі Райс.

«Ми очікуємо засідання Ради (директорів – УНІАН) у липні», – сказав Райс. Він також повідомив, що цього тижня делегація МВФ зустрічалася з урядовою делегацією України. «Ми зустрілися, але не з прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом (який також перебуває у США з візитом – УНІАН), а з міністром фінансів Олександром Данилюком. Ми обговорили хід підготовки Меморандуму щодо другого перегляду програми, хід імплементації реформ», – сказав Райс.

Він також нагадав, що ключовими кроками українського уряду на даному етапі повинні стати збереження макроекономічної стабільності та ефективна боротьба з корупцією. Як повідомляв УНІАН, МВФ схвалив програму кредитування економіки України з використанням механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility – EFF) загальним обсягом 17,5 млрд дол. терміном на 4 роки у березні 2015 року. Перший транш за новою програмою в обсязі 5 млрд дол. Україна отримала 13 березня, другий, на 1,7 млрд дол. – 4 серпня 2015 року. На поточний момент сторони погодили всі питання щодо другого перегляду програми реформ, обговоривши різні аспекти монетарної, банківської, антикорупційної політики, пенсійної реформи та приватизації. Разом з тим, власне Меморандум, що визначає подальші зобов’язання сторін, поки не підписаний.

Про це під час традиційного прес-брифінгу у Вашингтоні в четвер заявив офіційний представник Фонду Джеррі Райс, повідомляє “Інтерфакс-Україна”.

“Що стосується суми, наскільки мені відомо, це буде один транш, не об’єднання двох траншів – ред.). Я думаю сума траншу складе $1,7 млрд, але мені необхідно уточнити цю цифру”, – сказав він.

Райс при цьому нагадав, що питання про продовження співпраці з Україною за програмою EFF і надання їй третього кредитного траншу буде розглянутий радою директорів МВФ у липні.

Як відомо, відкрита в березні 2015 року чотирирічна програма EFF загальним обсягом SDR12,348 млрд (близько $17,11 млрд за поточним курсом) з першим траншем в $5 млрд спочатку передбачала щоквартальний перегляд програми, виділення в 2015 році ще трьох траншів по SDR1,18 млрд (близько $1,63 млрд) і зменшення квартальних траншів в 2016-2018 роках до SDR0,44 млрд ($0,61 млрд).

У той же час Україна змогла отримати лише перші два транші, частину першого в розмірі $2,7 млрд пішла уряду для підтримки держбюджету, тоді як одержувачем інших коштів традиційно став Нацбанк.

Про це йдеться в прес-релізі МВФ.

“Ці домовленості повинні бути затверджені керівництвом МВФ і Радою виконавчих директорів Фонду”, – наголошується в заяві.

За словами глави місії Рона ван Рудена, Україна за останній рік домоглася значного прогресу у відновленні економічної стабільності, незважаючи на складні умови.

“Стійке проведення структурних і інституційних реформ зараз важливо для перетворення недавно досягнутого підйому в стабільне і стійке зростання, а непохитна рішучість в боротьбі з корупцією виявляється “лакмусовим папірцем” для здатності уряду зберегти широку внутрішню і міжнародну підтримку своєї політики”, – зазначив він.

“Тому важливо, щоб влада зміцнила свої зусилля по закріпленню фіскальної і фінансової стабільності, рішучого підвищення транспарентності та забезпечення верховенства закону, а також щодо реформування великого і неефективного сектора державних підприємств”, – додав Руден.

Як очікується, засідання ради МВФ, на якому буде розглянуто питання про продовження програми EFF, відбудеться в липні 2016 року.

Відзначимо, місія МВФ працювала в Україні з 10 по 18 травня.

Місія ключового кредитора України Міжнародного валютного фонду, яка працювала в Україні з 10 травня, завершила візит, повідомили УНІАН у прес-службі Міністерства фінансів України.

“Місія завершила свою роботу”, – повідомили в міністерстві.

З боку фонду якихось заяв за підсумками роботи місії наразі зроблено не було.

Як повідомляв УНІАН, основною метою місії МВФ було обговорення і завершення роботи над меморандумом щодо другого перегляду програми реформ, схваленої в березні 2015 року. В рамках цієї програми загальним обсягом 17,5 мільярда доларів. Україна отримала два транші кредиту – 5 мільярдів доларів. 13 березня і 1,7 мільярда доларів – 4 серпня 2015 року. Тепер України розраховує отримати третій транш обсягом 1,7 мільярда доларів.

КИЇВ. 10 травня. УНН. Робочий візит Президента Петра Порошенка до Великої Британії, який анонсувався на 11-12 травня, перенесено у зв’язку з ситуацією, що склалася довкола обрання нового Генерального прокурора та не схваленням парламентом законів, необхідних для продовження співпраці з Міжнародним Валютним Фондом. Про це УНН повідомили у прес-службі Глави держави.

“Зараз це ті реформи, які потрібні країні. Це той випадок, коли внутрішня політика вносить корективи в міжнародну діяльність. Я продовжу консультації з депутатами”, — прокоментував П.Порошенко рішення перенесення візиту.

Нагадаємо, Верховна Рада не підтримала законопроект, який дозволяє призначати генпрокурором особу без вищої юридичної освіти. За ухвалення у першому читанні законопроекту, який був визначений Президентом як невідкладний, проголосував лише 221 народний депутат.

Джерело – http://www.unn.com.ua/