“Він без вагань вступив до лав добровольчого батальйону територіальної оборони “ТОР”, щоб захищати Україну від ворога. Це був похорон без численного духівництва. Без влади. Без оркестру. Але з багатьма людьми, які прийшли віддати останню шану Герою.

Процесія йшла не як зазвичай, дорогою, а тротуарною доріжкою. Бо нікому було перекрити дорогу.

Коли священник Андрій говорив про Михайла – плакали всі. Бо це була Людина, яка любила Бога й Україну… Син – теж Михайлик – отримав батьківське благословення через уста о.Андрія.

Вперше бачила, як котяться сльози в отця добровольчого батальйону. В останню путь відправили Героя України Михайла Вовка, до його вже спочилих мами і тата. До небесного війська. Співчуття рідним, близьким, побратимам. Вічна пам’ять Герою України! Герої не вмирають!”, – написала жінка.