Відповідний проєкт закону № 7722 про казначейський пенсійний план зареєструвала Верховна Рада.

Законопроєкт має на меті від 1 січня 2023 року надати громадянам України можливість формувати добровільні особисті пенсійні накопичення, за рахунок яких вони в майбутньому отримають додаткове джерело пенсійних виплат, що певною мірою покращить їхнє забезпечення у старості.

Планується, що облік учасників казначейського пенсійного плану здійснюватиме Мінцифри, а управління активами – Казначейство.

Взяти участь у добровільній накопичувальній системі може виключно фізична особа, якій на дату укладання договору ще не виповнилося 65 років. Розмір накопичувального внеску визначається самим платником накопичувального внеску та є необмеженим. Для накопичувального внеску створюється індивідуальний пенсійний казначейський рахунок.

«Запровадження казначейського пенсійного плану поступово приводитиме до підвищення рівня соціального захисту людей пенсійного віку, залучення потужного внутрішнього довгострокового інвестиційного ресурсу, що сприятиме збільшенню інвестицій у національну економіку», — йдеться в пояснювальній записці до проєкту.

Про це інформує пресслужба Пенсійного фонду.

Сервіс дозволяє завчасно подати інформацію, необхідну для призначення пенсії.

Особі, яка ще не є пенсіонером, потрібно зробити наступні кроки:

авторизуватися на вебпорталі Фонду за допомогою кваліфікованого електронного підпису (кеп);

заповнити анкету-заяву(зокрема інформацію про себе, дані щодо обраного способу виплати призначеної пенсії та отримання пенсійного посвідчення);

прикріпити відскановані копії документів (обов’язкові та ті, які вважаєте за необхідне надати для підтвердження права на доплати та пільги);

підписати анкету-заяву кеп;

надіслати анкету-заяву до органу Фонду.

дана інформація буде завчасно перевірена, і при досягненні пенсійного віку заявник отримає СМС-повідомлення або повідомлення в особистому кабінеті про:

призначення пенсії,

дату, з якої вона призначена,

розмірі призначеної пенсії.

Особисто звертатися до органів Фонду не потрібно, пенсія буде призначена автоматично при досягненні пенсійного віку.

Починаючи з 1 січня 2021 року в Україні почали підвищувати пенсії окремим категоріям пенсіонерів. Зокрема пенсії зросли на 300 грн – до 2400 грн, підвищення стосується тих, кому більше ніж 65 років і чий стаж становить 30 років – для жінок і 35 років – для чоловіків.

Підвищення пов’язане зі зростанням мінімальної зарплати в Україні, яку вдруге підвищать з 1 грудня 2021 – відповідно, тоді пенсії зазначеної категорії пенсіонерів зростуть ще раз, з 2400 до 2600 грн.

– Ми зробили законопроект, яким пропонується закріпити 1 березня як дату щорічної індексації пенсії. Закон вже у Верховній Раді. Його розглядає профільний комітет. Я думаю, що його підтримають, – сказала міністр.

Вона також наголосила, що пропонується робити таку щорічну індексацію для всіх категорій пенсіонерів.

– Кожна пенсія має бути проіндексована, – запевнила вона і додала, що гроші на ці підвищення в бюджеті Пенсійного фонду закладено.

Говорячи про подальшу реформу, Лазебна наголосила, що Україна не планує відходити від солідарної пенсійної системи, проте і від накопичувального рівня не відмовиться, враховуючи ситуацію в країні, коли один працівник утримує одного пенсіонера.

– Ми подали свої пропозиції, як ці рівні запровадити. Якщо їх врахують, тоді солідарний рівень збалансується з накопичувальним, і це є певною гарантією для людей, що їхня пенсія буде вища, – пояснила міністр.

За її словами, збалансування солідарної системи, яка залежна від демографії, і накопичувальної, яка залежна від власних заощаджень, – це великий інвестиційний ресурс.

– Ці кошти не будуть просто лежати на рахунку, а працюватимуть на економіку. Це близько 40 млрд грн інвестицій щорічно. Це така синергія, коли людина може бути акціонером своєї держави. Від збалансування солідарної і накопичувальної систем виграють всі, – підсумувала Лазебна.

Індексація пенсій

1 березня 2021 року пенсії підвищили для 8 млн українців, які мають великий трудовий стаж.

Середня сума підвищення становить 308 грн, а мінімальний розмір підвищення – 100 грн.

Після індексації мінімальна пенсія підвищиться з 2 100 грн до 2 200 грн для пенсіонерів, які мають страховий стаж 30 років – у жінок та 35 – у чоловіків.

Інформує – джерело.

В Україні пенсійна система перебуває в перманентній кризі у зв’язку з демографічною ситуацією. Високий спад населення, його старіння і масова трудова міграція призвела до того, що чого люди платять пенсійні внески не в Україні. Структура ринку праці, значна частина якого знаходиться в тіні, призвела до того, що у нас близько 13 мільйонів платників ЄСВ (єдиний соціальний внесок) на 12 мільйонів пенсіонерів – тобто практично в пропорції 1:1 при нормальній і мінімально необхідній – 2 працюючих на 1 пенсіонера.

У світі існує три рівні пенсійних систем:

-Гарантована державна виплата – своєрідний “шматок хліба”, який отримує пенсіонер при виході на пенсію;

-Обов’язкова накопичувальна “шматок масла”, який залежить від того, скільки людина заробляла і відраховувала;

-Накопичувальна добровільна – “шматок ковбаси”, при якому людина, понад тих податків і внесків до пенсійних фондів які з неї утримують, може відраховувати певну суму, якщо ій це дозволяє її високий рівень доходів.

Зараз упровадження накопичувальної пенсійної системи нам подають як грандіозну подію, хоча добровільна накопичувальна система у нас вже існує – добровільно внести гроші можна, уклавши договір соціального страхування або з накопичувальним Пенсійним фондом. Іншими словами, в Україні вже працюють 1 і 3 рівні. У нас немає другого.

Чому це несвоєчасно

По-перше, такі реформи не проводяться в умовах економічної кризи. Такі реформи вводяться на етапі початку економічного зростання і, як правило, їх сполучають з іншими системними реформами.

Накопичувальна система з 4% внеску – це додаткове фіскальне навантаження

-або на бізнес, якщо збільшуватимуть ЄСВ;

-або на держбюджет, якщо будуть виокремлювати ці 4% з 22% ЄСВ, які збираються до фонду оплати праці.

Швидше за все, у нас застосують саме другий варіант – ставку ЄСВ не збільшать, а просто заберуть 4% у накопичувальні пенсійні фонди. Відповідно, це збільшить дефіцит Пенсійного фонду, адже у нього заберуть частину грошей і державі доведеться збільшувати йому дотації. А це – спровокує зростання державних витрат на пенсійну реформу.

По-друге, щоб запроваджувати таку реформу, держава повинна володіти інституційною зрілістю. З точки зору управління цією системою, потрібно ввести серйозну відповідальність. Як, наприклад, у Чилі, де існує відповідальність за банкрутство накопичувальних фондів не тільки для їх керівників, але і для їхніх дітей і онуків, щоб ці гроші банально не вкрали. У нас же ми прекрасно розуміємо, що буде з грошима, які потраплять в накопичувальні фонди, зважаючи на корупцію та судову систему.

Якщо кілька років тому у нас був банкопад, то через 10 років може трапитися фондопад (а може, і раніше). Тут можна згадати приклад з корпоративним накопичувальним фондом НБУ, в якому були схеми спочатку з купівлею свинарників, потім – з недостатністю активів і т.д. І це ми говоримо про накопичувальний фонд Нацбанку, то що тоді вже говорити про інші?!

Куди вкладати гроші

Україна мала унікальний історичний шанс поєднати складні, капіталоємні реформи – земельну і пенсійну, щоб пенсійним фондам дали право купувати український чорнозем, здавати його в оренду і заробляти земельну ренту для українських пенсіонерів. Земля – це актив, захищений від інфляції і девальвації, і він має довгострокову прибутковість. Але цього не зробили. Тому виникає резонне питання – куди вкладати гроші?

Потрібні довгострокові інструменти, які захищені від інфляції і девальвації національної валюти і які не можна вкрасти. Жоден з існуючих активів для цієї мети не підходить.

Чисто теоретично єдиним таким активом можуть бути державні цінні папери. Але тоді потрібно всі ці кошти відправити в ОВДП. Але і тут є ризик, що держава через кілька років може покласти лапу на ці виплати. Так, до речі, вже було в Росії, коли виплати за накопичувальною системою спочатку заморозили на кілька років і досі цю заморозку продовжують.

Крім того, прибутковість державних цінних паперів зараз досить висока, на рівні 10%, але вона буде знижуватися і, зрозуміло, що величезних грошей на цьому заробити не вийде. Знову ж таки, може виникнути питання про те, у кого ці ОВДП купувати, за якою ціною і т. д.

Ті ідеї з вкладенням в іноземні цінні папери, які звучать, на мій погляд, абсолютно божевільні. Тому що тоді вийде так, що Україна перетвориться на аналог пилососа для західних фінансових ринків – у нас ми будемо збирати по 4 відсотки з кожної застрахованої особи, відправляти їх до накопичувального пенсійного фонду, після чого ці гроші будуть конвертувати в іноземну валюту і виводити на Захід. Відповідно, долати кризу і допомагати розвивати економіку США і Європі, що саме по собі звучить абсурдно. Не кажучи вже про те, що схема з інвестуванням у цінні папери створює схеми для крадіжки цих грошей, тому що в такому випадку їх можна вкрасти буквально за лічені години, адже ніхто не стане відстежувати ефективність торгівлі цінними паперами в інтересах вкладників пенсійних фондів.

4% відрахувань до Пенсійного фонду – це близько 400 гривень на місяць або близько 5 тисяч гривень на рік, що протягом декількох десятків років дасть можливість заробити максимум кілька сотень тисяч гривень.

Але купівельна спроможність 200 або 300 тисяч гривень через 15-20 років у мене викликає великі сумніви, особливо, якщо вірити аналітиці Національної комісії з цінних паперів, де прогнозували до 2040 року номінальну заробітну плату українців з урахуванням інфляції на рівні 100 тисяч гривень.

Прем’єр Денис Шмигаль стверджує, що українці за допомогою цієї системи зможуть зібрати близько 1 мільйона гривень за кілька десятків років. І якщо до 2040 року зарплата буде 100 тисяч, то мільйон гривень дорівнюватиме 10 середнім зарплатам. Тобто через 20 років це буде як 100 тисяч гривень, але в сьогоднішніх грошах. Зрозуміло, що 100 тисяч гривень – це не дуже велика доплата до пенсії. Одноразово за цю суму можна купити, наприклад, старий автомобіль. Але ці гроші не будуть джерелом виплати додаткової пенсії або довічного ануїтету.

Висновок

Основна причина, чому про це заговорили, дуже проста – колосальний лобізм з боку фінансового ринку, який зайшов до парламенту. У нинішній кризі їм особливо нема на чому заробляти. Фондовий ринок в застої, кредитів там ніхто не бере, залишилися одні ОВДП, а заробляти якось треба. Тим більше, що у нас потокова економіка – політичні еліти хочуть “сісти” на якийсь потік, осідлати його і знімати корупційні ренти.

Вони порахували, що в Україні фонд оплати праці – приблизно 2 трильйони гривень на рік, з яких 4% відрахувань в накопичувальну систему приблизно рівні 80 мільярдам гривень і близько 2,5 мільярдів доларів. Тобто досить велика сума.

Створюється адміністрація, яка буде управляти цими грошима, при ній буде наглядова рада (а ми прекрасно розуміємо, як вони формуються) і ця ж адміністрація буде акредитовувати компанії з управління активами ПФ.

95% українців, як вони самі кажуть, автоматично, в режимі жеребкування розподілять по цих фондах (а ми теж розуміємо, що означає “автоматичний режим”, також, як і у випадку, наприклад, з жеребкуванням суддів).

Тобто, як я завжди кажу: “З бідних по нитці, багатому – сорочка”.

Передає – джерело.

Про це Шмигаль заявив на форумі “Україна 30. Коронавірус: виклики і відповіді”. Кабмін розробив з Міністерством соціальної політики стратегію запровадження накопичувальної пенсійної системи. “Впевнений, що цього року ми всі побачимо запровадження накопичувальної пенсійної системи в Україні”, – заявив він.

Раніше міністр соціальної політики Марина Лазебна говорила, що накопичувальна пенсійна система може бути введена в Україні з 1 січня 2022 року. Для цього Верховна рада повинна прийняти в другому читанні законопроект щодо другого рівня системи.

У Мінсоцполітики розраховують на швидке прийняття проектів законів №4408 та №2683, які мають на увазі розпочати реалізацію другого рівня пенсійної реформи, тобто введення накопичувальної системи з 2022-2023 рр. Про це заявила міністр соціальної політики Марина Лазебна під час Пенсійного форуму, який проходив 28 січня в Києві, повідомляє Інтерфакс-Україна.

Якщо Верховна Рада проголосує за зазначені законопроекти, то з 2022 року накопичувальна пенсійна система стане доступною для працівників шкідливої ​​промисловості, а ще через рік – для всіх інших категорій.

“Наше головне завдання – введення накопичувальної пенсійної системи для всіх працівників”, – сказала Лазебна.

За словами міністра, завдяки першому законопроекту вдасться залучити 100 тисяч учасників накопичувальних пенсій, щорічні внески яких у сумі складуть 2 млрд грн. Після набрання чинності другого закону учасників системи стане близько 10 мільйонів, а їхні внески будуть на рівні 30-40 млрд на рік.

За її словами, на сьогодні 60% пенсіонерів отримують щомісяця до 3 тисячі грн. При цьому середній розмір пенсії в Україні становить 3,5 тис. грн.

Від кожного з податків в Накопичувальна пенсія: коли система може з’явитися в Україні та який досвід має Польща накопичувальну систему буде перераховуватися по 2%. Про це повідомила очільниця комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова в коментарі LIGA.net.

За її словами, система буде працювати через спеціально створений державний орган, який буде адмініструвати накопичувальні рахунки українців. Вона уточнила, що з головою Нацбанку Кирилом Шевченком є домовленість, за якою до другого рівня накопичувальних пенсій мають допустити банки й банківські депозити та, імовірно, страхові компанії. Також Третьякова розповіла, що оновлений текст відповідного законопроєкту, який регулює накопичувальні пенсії, вже надійшов від Мінсоцполітики.

Наразі чекають на висновок Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку, а також НБУ. За прогнозами нардепки, законопроєкт можуть внести до Ради для розгляду в першому читанні до кінця лютого. “До закінчення п’ятої сесії законопроєкт приймуть в цілому.

Шанси є”, – сказала очільниця комітету ВР з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Також вона уточнила, що відповідна ініціатива була одним із компромісних рішень, яке було ухвалено для уникнення підвищення навантаження на бізнес.

До слова, у Мінсоцполітики вже прогнозують, що через 10 років нові пенсіонери в Україні отримуватимуть пенсію у понад 6 тис. грн. А от середній розмір пенсій нинішніх пенсіонерів через 10 років становитиме 4184 грн. Зауважимо, що нині в Україні діє солідарна система — відрахування до всіх необхідних фондів здійснює роботодавець.

А в накопичувальній системі, яку сподіваються запровадити від 2021 року, кожен платить за себе сам, зі своєї зарплатні. Після досягнення пенсійного віку люди зможуть отримати ці гроші або одразу, або частинами.

В Україні діють перший і третій рівні пенсійної системи – це солідарна і добровільна накопичувальна. Для яких категорій накопичувальна пенсія стане обов’язковою вже наступного року і коли пенсії в Україні стануть конкурентними – в програмі «Официальный разговор« на телеканалі «Дом» розповів радник міністра соціальної політики Микола Шамбір. «Пенсія – це похідна заробітної плати. І у нас одні з найнижчих заробітних плат. Якщо ми не маємо заробітної плати – ми не маємо відрахувань до Пенсійного фонду. Це питання і рівня економіки, і тінізації. Велика частка зарплат – у тіні», – сказав Шамбір.

З наступного року змінюється підхід до відрахувань до Пенсійного фонду підприємствами зі шкідливими умовами праці. Їх перелік упорядковано Кабінетом міністрів. До них, наприклад, відносять гірничодобувну галузь, залізничну, чорну металургію, хімічне виробництво. Вони переходять на обов’язкову накопичувальну систему.

«Згідно із законодавством, підприємство повинне відшкодовувати Пенсійному фонду до досягнення пенсійного віку гроші для виплат, і відбувається ситуація, коли скорочується підприємство: замість 6 тисяч робочих – 300 осіб.

Зрозуміло, що жодних економічних умов платити ці гроші немає. І виходить, що відшкодовувати ці пенсії доводиться за рахунок бюджету, тобто платників податків. І ми зараз поміняли цю систему. Внески будуть платити підприємства за той час, коли людина працює. А не потім відшкодовує, коли вже нема кому відшкодовувати», – розповів радник міністра.

«Підприємство знає, що йому потрібно або заплатити ці гроші, або покращувати умови праці, виводити ці шкідливі виробництва, витрачати гроші на охорону праці – тоді менше доведеться платити за цю людину і тоді менше людей буде у шкідливих умовах працювати. Це багатогранний підхід. Ми впливаємо на охорону праці, на здоров’я людей і навіть на тривалість життя», – підкреслив він.

Також Шамбір зазначив, що під час упровадження добровільної накопичувальної пенсії вивчили вади і недопрацюванння, а значить – зараз для введення обов’язкової більше досвіду.

Про це заявив у інтерв’ю “Сьогодні” очільник Комітету з питань фінансів Данило Гетманцев

Посадовець зазначив, що законопроєкт перебуває у стадії обговорення. Розглядають введення страхових внесків (обов’язкові платежі). Також тривають дискусії щодо того, хто займатиметься накопиченням коштів. Серед варіантів – приватні структури або ж держава.

Гетманцев переконаний, що в нашій державі потрібна накопичувальна пенсія, адже це довгострокова перспектива. Передбачається введення нових пенсійних ставок – 1 % сплачуватиме працівник, а 2 % – роботодавець. Або ж 2 % платитимуть працівники, а 4 % – роботодавці. Наразі остаточного рішення немає, консультації не припиняються.

Таке нововведення в Україні обговорюють уже 10 років, але до цих пір остаточне рішення так і не прийнято. Тільки “перший рівень системи” (солідарний) забезпечити високі пенсії українцям не може. З таким твердженням погоджуються і в уряді, і в експертному середовищі.

Запуск накопичувального рівня може кардинально змінити всю систему. Кожен українець повинен буде накопичувати на індивідуальному рахунку частину своєї зарплати. І ці гроші не будуть витрачатися доти, поки їх власник не вийде на пенсію. Таке нововведення дозволить не тільки збільшити майбутні пенсії, а й дасть можливість інвестувати кошти в українську економіку.

Українці повинні отримувати пенсії з трьох джерел, тоді і розмір виплат буде на рівні 40-60% зарплати, як це передбачено Міжнародної організації праці (МОП). Зараз з трьох прописаних в законі рівнів повноцінно працює лише один! Тому і на пенсії можна отримати приблизно 30% від останньої зарплати.

Солідарний рівень – базовий, він повинен забезпечити мінімальні соціальні стандарти. Усі працюючі платять до Пенсійного фонду, а там вже перерозподіляють гроші між діючими пенсіонерами. Але навіть при великому бажанні, платити високі пенсії з “базового” рівня не вийде. Тим більше в українських реаліях, коли роботодавці платять зарплати в конвертах, а один працюючий повинен утримувати одного пенсіонера. Інститут демографії та соціальних досліджень при Нацакадемії наук зробив плачевний прогноз. Співвідношення працюючих і пенсіонерів буде тільки погіршуватися. Як видно з інфографіки, населення України буде скорочуватися і старіти.

Навіть з урахуванням осучаснення проблема низьких пенсій залишаються актуальною. Так, якщо в Латвії на пенсії в середньому отримують близько 47% звичного заробітку, в Україні – лише 30%. Другий рівень пенсійної системи – обов’язковий накопичувальний – намагаються запустити в Україні вже 10 років, але до цих пір ситуація не змінилася. По суті це друга пенсія, яку змогли б отримати українці. Третій рівень – добровільний накопичувальний (приватні пенсійні фонди) працює, але приймають в ньому участь всього близько 800 тис. чоловік (всього в країні 29 млн працездатних, які потенційно можуть “збирати” на пенсію).

Україна вже багато років вивчає досвід накопичувальних систем друг країн, але в минулому році зробили прорив – затвердили дату запуску 1 січня 2019 року, розповіла голова ради Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів Тетяна Сальникова на круглому столі “Що гальмує запуск пенсійної реформи?” А до 1 липня Кабмін повинен внести пропозиції щодо впровадження “інституційних компонентів”.

У Міністерстві соціальної політики, на даний момент чиновники допрацьовують пропозиції і продовжують вивчати досвід інших країн. До слова, Україна вивчає іноземний досвід вже близько 10 років. За цей час в деяких країнах вже встигли змінитися моделі накопичувальний фондів – з централізованого на децентралізовану.

Запуск накопичувального рівня, згідно з оцінками комісії з цінних паперів та фондового ринку, дозволить значно збільшити коефіцієнт заміщення (розмір пенсії у відсотках від останньої зарплати). Так, якщо віддавати із зарплати на накопичувальні пенсії 7%, то розмір “другої” пенсії складе 10,2% від останньої зарплати для чоловіків і 7,3% для жінок (вони живуть на пенсії довше). При внеску в 10% – 14,6% для чоловіків і 10,4% для жінок, при внеску в 15% – 21,7% для чоловіків і 15,4% для жінок.

Зараз українці платять єдиний соцвнесок у розмірі 22% (з них 18,15% надходять до Пенсійного фонду). Цих коштів не вистачає навіть на солідарну систему, дефіцит доводиться компенсувати з бюджету країни. Тому накопичувальний рівень доведеться фінансувати додатковим податком. Його розмір, відповідно до одного з пропозицій, буде щорічно підвищувати від 2% до 7% зарплати.

Експерт у сфері пенсійного забезпечення Валентин Мельничук впевнений, що платити за “другу пенсію” повинні і роботодавці, і працюючі. При цьому всі накопичення повинні стати власністю працівника. “Якщо ми говоримо, що це значно збільшить навантаження на фонд заробітної плати, то це не так. Якщо дивитися на заробітну плату в структурі собівартості, то вона у нас менше 10%, в чотири рази менше, ніж в країнах ЄС”, – вважає експерт. У депутатському законопроекті №6677 про запуск накопичувальної пенсійної системи пропонують частково компенсувати додаткове навантаження на зарплату за рахунок зниження податку на доходи фізосіб з 18% до 15% і скасування військового збору з зарплат.

Якщо з питанням, де взяти гроші, є певний консенсус – високі пенсії дорого коштують, і українці повинні платити. То питання, хто буде розпоряджатися грошима, залишається спірним. Так, народні депутати з різних фракцій зареєстрували законопроект (№6677), в якому пропонують повну децентралізацію. Українці зможуть самі вибирати приватні пенсійні фонди, які зможуть розпоряджатися зібраними коштами.

У той же час Національна комісія з цінних паперів зробила заяву про те, що перед запуском такої моделі в першу чергу необхідно посилити контроль з боку регулятора. До слова, є дві основні моделей – все гроші йдуть до державного фонду, який відповідає за накопичення (централізований), і друга модель – гроші розподіляються між різними фондами (децентралізована).

Прихильники централізованої системи говорять про те, що воно дешевше обходиться вкладникам, та й є гарантії від держави. У той же час експерти, які вірять в децентралізовану систему, наводять приклад Росії. Там централізований накопичувальний пенсійний рівень призвів до того, що держава витратила зібрані кошти не за призначенням.

У комісії з цінних паперів також запропонували свій варіант – створити Накопичувальний фонд, стежити за яким буде Рада. Гроші з Накопичувального фонду будуть передавати ліцензованим компаніям з управління активами. А зберігати активи будуть в ліцензованих банках. Причому, українці зможуть брати участь у виборі компанії, яка управлятиме їх активами.

Ще одна важливе питання – як розпоряджатися коштами. Фондовий ринок в Україні практично не працює, а заощадження потрібно не тільки “врятувати” від інфляції, але і примножити. Частина експертів вважає, що потрібно дочекатися активізації Фондового ринку, а вже потім запускати другий рівень. Інші ж навпаки впевнені, що пенсійні активи підштовхнуть розвиток Фондового ринку в Україні.

Пенсійні кошти також можна інвестувати в державні цінні папери, дорогоцінні метали, банківські депозити, нерухомість. Але до тих пір, поки рівень інфляції в Україні залишається високим, зберегти кошти буде вкрай складно. Щоб пенсійний рівень повноцінно запрацював, Національний банк повинен виконати закладені в прогнози рівні зростання цін і поступово сповільнити інфляцію до 5%. Крім того, щоб накопичені гроші дійсно стали значною надбавкою до пенсії, відкладати потрібно як мінімум 30 років. Таким чином, навіть якщо дорожня карта по запуску накопичувальної пенсійної системи буде виконана, скористатися нею зможуть лише працюючі українці від 35 до 50 років. За 10 років до 60-річчя зібрати на пенсію не вдасться.