<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Нацбанк &#8211; УКРАЇНА LIVE</title>
	<atom:link href="https://ukr-live.com/news/tag/natsbank/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://ukr-live.com</link>
	<description>Новини - Аналітика - Обговорення !</description>
	<lastBuildDate>Tue, 11 Mar 2025 11:08:34 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.9</generator>

<image>
	<url>https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2016/05/cropped-ukraine_flag_by_chokorettomilkku-d7j8tz2-160x160.png</url>
	<title>Нацбанк &#8211; УКРАЇНА LIVE</title>
	<link>https://ukr-live.com</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>У Нацбанку попередили батьків школярів: ось що розпочнеться з 1 вересня</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/188780?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=u-naczbanku-poperedyly-batkiv-shkolyariv-os-shho-rozpochnetsya-z-1-veresnya</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Саша]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 12 Mar 2025 05:04:00 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Освіта]]></category>
		<category><![CDATA[Нацбанк]]></category>
		<category><![CDATA[Фінансова грамотність]]></category>
		<category><![CDATA[школярі]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukr-live.com/?p=188780</guid>

					<description><![CDATA[Це одне з тих нововведень, які українці повністю підтримують та заохочують Сучасний світ вимагає від кожної людини не тільки знань із традиційних предметів, а й уміння керувати фінансами. Фінансова грамотність стала невід&#8217;ємною частиною успішного&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Це одне з тих нововведень, які українці повністю підтримують та заохочують</strong></p>
<p><img fetchpriority="high" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-188781 aligncenter" src="https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2025/03/clsw4itp1riaxtughxw5xk7qrwueajecsr639yzp.png.webp" alt="" width="620" height="364" /></p>
<p>Сучасний світ вимагає від кожної людини не тільки знань із традиційних предметів, а й уміння керувати фінансами. Фінансова грамотність стала невід&#8217;ємною частиною успішного життя, а навички підприємництва допомагають адаптуватися до економіки, що швидко змінюється.</p>
<p>Саме тому в школах України запроваджується новий предмет – «Підприємництво та фінансова грамотність», який школярі 8-х класів почнуть вивчати з вересня.</p>
<p>Докладніше про те, що у Нацбанку попередили батьків школярів, повідомляє &#8220;Стіна&#8221;, посилаючись на НБУ.</p>
<p>Розробкою підручника для цього курсу займався Національний банк України (Нацбанк), і тепер освітня спільнота отримала можливість ознайомитись із цим навчальним посібником.</p>
<p>Підручник уже схвалений Міністерством освіти і науки України та братиме участь у конкурсі підручників, що проходитиме з 31 березня до 4 квітня 2025 року. У цей період школи зможуть обрати навчальні матеріали для навчального року 2025/2026.</p>
<p>Чому Нацбанк активно розвиває фінансову грамотність у школах?<br />
Фінансова грамотність – один із ключових аспектів сталого розвитку суспільства. Глава Нацбанку Андрій Пишний наголосив, що навчання дітей основам управління фінансами допомагає не лише кожній окремій людині, а й усій економіці країни.</p>
<p>&#8220;Ми пишаємося тим, що можемо зробити свій внесок у фінансову освіту української молоді, і впевнені, що підручник від авторського колективу Національного банку допоможе дітям опанувати базові фінансові знання&#8221;, – зазначив Пишний.</p>
<p>Переваги підручника «Підприємництво та фінансова грамотність»<br />
Підручник розроблений експертами Нацбанку пропонує комплексний підхід до навчання школярів. Він включає:</p>
<p>Професійну експертизу – Нацбанк уже понад 10 років займається підвищенням фінансової грамотності українців, з яких понад п&#8217;ять років – у рамках свого мандату.<br />
Сучасний дизайн та структуру – матеріал викладений логічно та доступно, включає мотиваційні історії, актуальні питання та практичні завдання.<br />
Діяльнісний підхід – дослідні завдання та кейс-методи сприяють активному залученню школярів до процесу навчання.<br />
Практичну спрямованість – вправи пов&#8217;язані з реальними життєвими ситуаціями, що допомагає формувати корисні звички.<br />
Доступний виклад – складні економічні терміни пояснюються простою мовою та підкріплюються прикладами, зрозумілими дітям.<br />
Комплексний освітній підхід – підручник доповнений електронним додатком, робочим зошитом, інтерактивними вправами та шаблонами для керування особистими фінансами.<br />
Методична підтримка для освітян<br />
Експерти Нацбанку подбали, щоб вчителі отримали всі необхідні методичні матеріали для ефективного викладання нового предмета. У комплект входять:</p>
<p>Робочий зошит для учнів.<br />
Календарно-тематичне планування.<br />
Слайди для візуального супроводу уроків<br />
Посібник для вчителя з методичними рекомендаціями та системою оцінки знань учнів.<br />
Введення курсу фінансової грамотності у школах – важливий крок до формування економічно підкованого суспільства.</p>
<p>Підручник «Підприємництво та фінансова грамотність» від Нацбанку – це якісний освітній продукт, який допоможе школярам усвідомити важливість фінансового планування, навчитися розумно керувати грошима та розвивати підприємницькі навички.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Долар звалився до мінімуму: Нацбанк різко обнулив курс валют на сьогодні</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/188308?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=dolar-zvalyvsya-do-minimumu-naczbank-rizko-obnulyv-kurs-valyut-na-sogodni</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Саша]]></dc:creator>
		<pubDate>Sat, 01 Mar 2025 14:46:58 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Суспільство]]></category>
		<category><![CDATA[курс валют]]></category>
		<category><![CDATA[Нацбанк]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukr-live.com/?p=188308</guid>

					<description><![CDATA[На тлі зміни економічної ситуації в країні Національний банк України (НБУ) опублікував оновлені дані про курс валют, повідомивши про зниження курсу долара до гривні. Станом на 3 березня 2025 року офіційний курс встановлено на&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>На тлі зміни економічної ситуації в країні Національний банк України (НБУ) опублікував оновлені дані про курс валют, повідомивши про зниження курсу долара до гривні.</strong></p>
<p style="text-align: left;"><img decoding="async" class="size-full wp-image-188309 aligncenter" src="https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2025/03/x7bcqpfdb2goneneynb1ff0uenwhmfb2srekp8fp.png.webp" alt="" width="620" height="385" />Станом на 3 березня 2025 року офіційний курс встановлено на рівні 41,4313 гривень за один долар, що є мінімальним показником за останні три місяці. Така зміна говорить про значні коливання на валютному ринку, які варто враховувати як приватним, так і корпоративним клієнтам.</p>
<p>Докладніше про те, що Нацбанк різко обнулив курс валют на сьогодні, повідомляє &#8220;Стіна&#8221;, посилаючись на РБК-Україну.</p>
<p>Порівняно нижчим цей курс був лише 25 листопада минулого року, коли він досяг значення 41,3193 гривень за долар. Це вказує на активні зміни попиту та пропозиції на валютному ринку. Офіційний курс євро, як повідомляється, складе 43,1134 гривень за євро, що також відображає вартість європейської валюти, що знижується, по відношенню до гривні (-0,3808 гривень).</p>
<p>На міжбанківському валютному ринку сьогодні курс впав на 6 копійок до діапазону 41,44-41,47 гривень за долар при угодах купівлі та продажу порівняно із закриттям попереднього дня. Це коливання курсу відбиває динамічні зміни економічної ситуації, куди реагують учасники ринку.</p>
<p>Готівковий ринок та курс долара<br />
На готівковому валютному ринку курс долара також продемонстрував зниження, опустившись на 10 копійок до 41,75 гривні за один долар. Такі зміни на ринку можуть бути зумовлені різними економічними факторами, у тому числі коливаннями попиту на іноземну валюту та змінами у фіскальній політиці.</p>
<p>Тенденції в курсі долара за лютий<br />
Необхідно зазначити, що протягом лютого офіційний курс долара знизився на 31 копійку та становив 41,51 гривень. Це свідчить про те, що долар подешевшав уже другий місяць поспіль, після того, як у січні його вартість зменшилася на 21 копійку. Ця тенденція спостерігається на тлі загального підвищення попиту на гривню та уваги до внутрішніх економічних показників.</p>
<p>Минулого року на валютному ринку спостерігалося зростання курсу долара на 10,7%, яке досягло позначки 42,03 гривні. Таке зростання було викликано різними факторами, включаючи глобальну економічну нестабільність та зміни у податковій політиці.</p>
<p>Таким чином зниження курсу долара в останньому місяці може бути позитивним сигналом для економіки. Проте в поточних умовах невизначеності на міжнародній арені та можливих коливань валютних курсів важливо здійснювати уважні спостереження за змінами в курсах валют та їх впливом на економіку країни.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Нові 5000 гривень однією купюрою: чий портрет на них розмістив Нацбанк</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/187804?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=novi-5000-gryven-odniyeyu-kupyuroyu-chyj-portret-na-nyh-rozmistyv-naczbank</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Саша]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 18 Feb 2025 15:59:50 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Суспільство]]></category>
		<category><![CDATA[ГРИВНЯ]]></category>
		<category><![CDATA[Нацбанк]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukr-live.com/?p=187804</guid>

					<description><![CDATA[В Нацбанку розповіли про нову купюру 5000 гривень &#8211; чий портрет буде на ній зображений Історія української гривні нерозривно пов’язана з видатними особистостями, які формували нашу державність. Сьогодні, коли випуск Нацбанком банкноти номіналом 5000&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>В Нацбанку розповіли про нову купюру 5000 гривень &#8211; чий портрет буде на ній зображений</strong><br />
<strong>Історія української гривні нерозривно пов’язана з видатними особистостями, які формували нашу державність. Сьогодні, коли випуск Нацбанком банкноти номіналом 5000 гривень виглядає цілком ймовірним, постає актуальне питання &#8211; чий портрет може з’явитися на ній? Про це пише Стіна з посиланням на матеріал telegraf.</strong></p>
<p><img decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-187805 aligncenter" src="https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2025/02/cxge3t9sgzdej10ipuonumetyeml63xhlvh2uggw.jpeg.webp" alt="" width="620" height="386" /><br />
Зараз в Нацбанк заговорили про нову банкноту номіналом 5000 гривень, на якій можуть зобразити портрет одного з відомих видатних українців, які назавжди увійшли в Українську історію.</p>
<p>Варто згадати, що робота над дизайном перших гривень розпочалася ще до проголошення незалежності України, а після референдуму 1991 року Президія Верховної Ради затвердила портрети для купюр номіналом від 1 до 500 гривень. Автором ескізів став Василь Лопата.</p>
<p>Сьогодні на банкнотах можемо бачити:</p>
<p>1 гривня — Володимир Великий, засновник карбування монети на Русі;</p>
<p>2 гривні — Ярослав Мудрий, за якого Київська Русь досягла розквіту;</p>
<p>5 гривень — Богдан Хмельницький, творець Української Козацької держави;</p>
<p>10 гривень — Іван Мазепа, борець за незалежність України;</p>
<p>20 гривень — Іван Франко, популяризатор української культури;</p>
<p>50 гривень — Михайло Грушевський, науковець і державний діяч;</p>
<p>100 гривень — Тарас Шевченко, символ української національної ідеї;</p>
<p>200 гривень — Леся Українка, перша жінка на українських банкнотах;</p>
<p>500 гривень — Григорій Сковорода, філософ світового рівня;</p>
<p>1000 гривень — Володимир Вернадський, перший президент УАН.</p>
<p>Кого можемо побачити на новій банкноті</p>
<p>З огляду на рейтинг найвидатніших українців за версією соціологічної групи «Рейтинг» (2022 рік), можна виокремити трьох можливих кандидатів для зображення на новій банкноті:</p>
<p>В&#8217;ячеслав Чорновіл — визначний політик, публіцист, борець за незалежність України та права українського народу. Його внесок у становлення демократичної України неоціненний.</p>
<p>Микола Амосов — видатний кардіохірург, науковець, який врятував тисячі життів. Його новаторські методи в медицині принесли світову славу українській хірургії.</p>
<p>Леонід Каденюк — перший космонавт незалежної України, який підняв національний прапор у космосі 19 листопада 1997 року, символізуючи вихід України на нові горизонти.</p>
<p>Остаточне рішення щодо того, хто прикрасить банкноту 5000 гривень, звичайно, належатиме відповідним державним органам. Проте важливо, щоб цей вибір відображав як історичну спадщину України, так і її сучасні досягнення.</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Людей дотиснуть до ручки: у Нацбанку попередили, що скоро кожна сім&#8217;я втратить багато грошей</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/183488?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=lyudej-dotysnut-do-ruchky-u-naczbanku-poperedyly-shho-skoro-kozhna-simya-vtratyt-bagato-groshej</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Саша]]></dc:creator>
		<pubDate>Sat, 09 Nov 2024 07:47:12 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Суспільство]]></category>
		<category><![CDATA[гривні]]></category>
		<category><![CDATA[закон]]></category>
		<category><![CDATA[Нацбанк]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukr-live.com/?p=183488</guid>

					<description><![CDATA[Нацбанк допускає подальше підвищення податків в Україні В оновленому макропрогнозі НБУ враховано останні податкові зміни. Проте НБУ не виключає нові податкові ініціативи, які залежно від параметрів матимуть різний вплив на інфляцію, про що йдеться&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Нацбанк допускає подальше підвищення податків в Україні</strong></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-183489 aligncenter" src="https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2024/11/nb8aun976y1uao4iteggqfsultb7afe0eqizdhpv.png.webp" alt="" width="620" height="357" /></p>
<p>В оновленому макропрогнозі НБУ враховано останні податкові зміни. Проте НБУ не виключає нові податкові ініціативи, які залежно від параметрів матимуть різний вплив на інфляцію, про що йдеться у його &#8220;Інфляційному звіті&#8221;.</p>
<p>В основі припущень макропрогнозу &#8211; проєкт законодавчих змін щодо підвищення ставок окремих податків (зокрема військового збору, податку на прибуток банків та небанківських фінансових установ та інші) та ухвалені раніше зміни щодо перегляду ставок акцизних податків.</p>
<p>&#8220;Але в разі виникнення додаткових потреб бюджету джерелом їх покриття можуть бути підвищення ставок чинних чи введення нових податків&#8221;, &#8211; йдеться в огляді.</p>
<p>За даними НБУ, такі ініціативи можуть мати різний вплив на інфляцію, в залежності від їх параметрів.</p>
<p>Так, потенційне зростання податків на споживання (зокрема ПДВ) містить більше короткострокових проінфляційних ризиків, оскільки їх підвищення одразу відобразиться на споживчих цінах. Прямі податки мають здебільшого нейтральний ефект, оскільки проінфляційний вплив від більших бюджетних видатків компенсує обмеження приватного споживання, зазначили в НБУ.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Тепер картку не поповнити: за будь-яке надходження здеруть податок &#8211; подробиці</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/182643?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=teper-kartku-ne-popovnyty-za-bud-yake-nadhodzhennya-zderut-podatok-podrobyczi</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Саша]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 18 Oct 2024 17:41:53 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Суспільство]]></category>
		<category><![CDATA[банківська карта]]></category>
		<category><![CDATA[Нацбанк]]></category>
		<category><![CDATA[обмеження]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukr-live.com/?p=182643</guid>

					<description><![CDATA[Українців позбавлять можливості поповнювати чужу картку через термінал Попри обмеження при переказі коштів з карти на карту, українці навчилися обходити їх за допомогою відкриття рахунків в різних банках, поповнення карток через термінал тощо. Але&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Українців позбавлять можливості поповнювати чужу картку через термінал</strong></p>
<p><strong><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-182644 aligncenter" src="https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2024/10/bankovskaya-karta-1-696x406-1.jpg" alt="" width="696" height="406" /></strong></p>
<p>Попри обмеження при переказі коштів з карти на карту, українці навчилися обходити їх за допомогою відкриття рахунків в різних банках, поповнення карток через термінал тощо. Але один з цих шляхів тепер заблоковано, заявив Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру.</p>
<p>Раніше цю схему використовували роботодавці, щоб уникнути оподаткування.</p>
<p>Вони поповнювали самі чи через довірених осіб картки своїх працівників, що дозволяло їм обходити податки. Однак Національний банк України вживає заходів для блокування таких маніпуляцій.</p>
<p>Тепер, якщо хтось захоче поповнити чужу картку, це не вдасться зробити безкоштовно, адже система контролює такі операції.</p>
<p>Що стосується власних карток, їх поповнення все ще можливо, але для цього потрібно буде заповнити податкову декларацію, що може зайняти певний час і зусилля.</p>
<p>При цьому, як зазначив Охріменко, існують способи обійти ці нові правила, хоча вони можуть бути не зовсім законними. Це вказує на те, що певні особи можуть все ще шукати лазівки для ухилення від сплати податків. При цьому аналітик на став «розсекречувати», про які саме способи йдеться.</p>
<p>В цілому, зміни в правилах поповнення карток покликані посилити контроль за фінансовими операціями і забезпечити більш справедливу систему оподаткування в Україні.</p>
<p><strong> </strong></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Нацбанк встановив курс гривні в Україні на 4 жовтня — вперше після скасування фіксованого рівня</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/170859?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=naczbank-vstanovyv-kurs-gryvni-v-ukrayini-na-4-zhovtnya-vpershe-pislya-skasuvannya-fiksovanogo-rivnya</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Саша]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 03 Oct 2023 16:16:56 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Гроші]]></category>
		<category><![CDATA[курс валют]]></category>
		<category><![CDATA[Нацбанк]]></category>
		<category><![CDATA[україна]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukr-live.com/?p=170859</guid>

					<description><![CDATA[У перший день після скасування фіксованого курсу Нацбанком, рівень долара та євро суттєво не змінився. Національний банк встановив офіційний курс гривні в Україні на 4 жовтня &#8211; вперше, після скасування фіксованого курсу, яке відбулося&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>У перший день після скасування фіксованого курсу Нацбанком, рівень долара та євро суттєво не змінився.</strong></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-170860" src="https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2023/10/6cff43cca89ab28af752e04e02c1ce03.jpeg" alt="" width="1036" height="648" srcset="https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2023/10/6cff43cca89ab28af752e04e02c1ce03.jpeg 1036w, https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2023/10/6cff43cca89ab28af752e04e02c1ce03-800x500.jpeg 800w, https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2023/10/6cff43cca89ab28af752e04e02c1ce03-1024x640.jpeg 1024w" sizes="auto, (max-width: 1036px) 100vw, 1036px" /></p>
<p>Національний банк встановив офіційний курс гривні в Україні на 4 жовтня &#8211; вперше, після скасування фіксованого курсу, яке відбулося з 3 жовтня.</p>
<p>Відповідні дані оприлюднені на сайті регулятора.</p>
<p>Так, курс гривні до долара встановлено на рівні 36,5901 грн за 1 дол. У порівнянні з фіксованим курсом 36,5686 грн за 1 дол, що діяв з кінця липня 2022 року до 3 жовтня 2023 року, гривня подешевшала на 0,0215 грн за 1 дол.</p>
<p>Офіційний курс євро 4 жовтня становитиме 38,3263 грн за 1 євро проти 38,5177 грн за 1 євро 3 жовтня. Таким чином, гривня зміцніла на 0,1914 грн за 1 євро.</p>
<p>При цьому, за даними &#8220;Інтерфакс-Україна&#8221;, курс на кінець торгів на міжбанку становив приблизно 36,61 грн за 1 дол. Обсяг торгів склав близько 540 млн дол., що приблизно на два порядки вище за обіг в попередні дні, коли діяв фіксований курс.</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Нацбанк спровокував зростання цін на зерно</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/150326?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=naczbank-sprovokuvav-zrostannya-czin-na-zerno</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Христина]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 26 Jul 2022 20:46:55 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[зерно]]></category>
		<category><![CDATA[Нацбанк]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukr-live.com/?p=150326</guid>

					<description><![CDATA[Регулятор минулого тижня підвищив офіційний курс долара на 25%, через що подорожчало зерно. Ціни на українське зерно зросли на 10-30% після рішення Нацбанку підвищити офіційний курс долара, а також підписання договору в Стамбулі про&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Регулятор минулого тижня підвищив офіційний курс долара на 25%, через що подорожчало зерно.<br />
</strong></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-150328" src="https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2022/07/screenshot_9-6-800x512.png" alt="" width="800" height="512" srcset="https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2022/07/screenshot_9-6-800x512.png 800w, https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2022/07/screenshot_9-6.png 888w" sizes="auto, (max-width: 800px) 100vw, 800px" /><br />
Ціни на українське зерно зросли на 10-30% після рішення Нацбанку підвищити офіційний курс долара, а також підписання договору в Стамбулі про експорт зерна. Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський у понеділок, 25 липня.</p>
<p>&#8220;Фермер зараз матиме пропозицію щодо купівлі не від одного, а від кількох (трейдерів), і ми бачимо, як ціни вже кілька днів збільшуються. Це відбувається через два сигнали: перший &#8211; це вирівнювання курсів валют, і другий величезний сигнал &#8211; відкриття портів. Ціна пішла вгору і щодо рапсу, який зараз збирають, на 20-30%, на кукурудзу &#8211; на 10-20% буквально за кілька днів&#8221;, &#8211; розповів міністр.</p>
<p>При цьому ціна на пшеницю в Україні за кілька днів зросла на 10%, незважаючи на надлишок на ринку.</p>
<p>У той же час, удар РФ по порту в Одесі також спровокував зростання цін на зерно. Так, ф&#8217;ючерси на пшеницю на товарній біржі Чикаго зросли майже на 4%, до 7,86 долара за бушель, відновивши більшу частину позицій, втрачених 22 липня, коли ціни впали майже на 6% після оголошення про угоду.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Українцям дозволили вивозити валюту та золото за кордон без підтверджуючих документів</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/140070?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=ukrayinczyam-dozvolyly-vyvozyty-valyutu-ta-zoloto-za-kordon-bez-pidtverdzhuyuchyh-dokumentiv</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Христина]]></dc:creator>
		<pubDate>Sun, 06 Mar 2022 16:03:28 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[валюта та золото]]></category>
		<category><![CDATA[Нацбанк]]></category>
		<category><![CDATA[підтвердні документи]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukr-live.com/?p=140070</guid>

					<description><![CDATA[Нацбанк дозволив українцям не надавати підтвердні документи при вивезенні валюти або золота за кордон. Раніше документи фізособи мали показувати при переміщенні цінностей на суму понад 10 тис. євро. При цьому вимога декларування валютних цінностей&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Нацбанк дозволив українцям не надавати підтвердні документи при вивезенні валюти або золота за кордон. Раніше документи фізособи мали показувати при переміщенні цінностей на суму понад 10 тис. євро.</strong><br />
<img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-140071" src="https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2022/03/screenshot_14-2.png" alt="" width="662" height="452" /></p>
<p>При цьому вимога декларування валютних цінностей вартістю понад 10 тис. євро залишається чинною. Також НБУ дозволив українцям здійснювати операції з перерахування грошей в іноземній валюті на рахунки Кабміну та інших держорганів України, створені для гуманітарної допомоги, йдеться у повідомленні прес-служби Нацбанку.</p>
<p>Вимога про надання громадянами підтвердних документів банків скасовується на період воєнного стану. <strong>Національний банк України також:</strong></p>
<p><em>дозволив банкам купувати готівкову гривню в іноземних фінустанов за безготівкову іноземну валюту обсягом до 1 млн євро на день;</em></p>
<p><em>уточнив порядок угод із банками з купівлі та продажу доларів США та євро, які здійснюються НБУ;</em></p>
<p><em>розширив перелік винятків у заборону щодо проведення установами торгівлі валютними цінностями за дорученням клієнтів;</em></p>
<p><em>уточнив, що доступ до індивідуальних сейфів для зберігання цінностей клієнтів і надалі буде здійснюватись у безперебійному режимі (якщо немає прямої загрози життю та здоров&#8217;ю населення).</em></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Показали зображення нової 5-гривневої монети</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/50316?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=pokazali-zobrazhennya-novoyi-5-grivnevoyi-moneti</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 18 Dec 2018 12:29:47 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[монета]]></category>
		<category><![CDATA[Нацбанк]]></category>
		<category><![CDATA[представлення]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukraine-live.com/?p=50316</guid>

					<description><![CDATA[20 грудня Національний банк України ввів в обіг монету, присвячену Києву. Номінал монети 5 гривень, а тираж &#8211; 45 тис. примірників, розповідають Факти. На монеті зображені одні з головних символів Києва: Парковий міст, Софійський&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>20 грудня Національний банк України ввів в обіг монету, присвячену Києву.</strong><br />
<img loading="lazy" decoding="async" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2018/12/875479_1_w_590.jpg" alt="" width="200" height="200" class="alignnone size-full wp-image-50317" srcset="https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2018/12/875479_1_w_590.jpg 200w, https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2018/12/875479_1_w_590-250x250.jpg 250w, https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2018/12/875479_1_w_590-160x160.jpg 160w, https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2018/12/875479_1_w_590-320x320.jpg 320w" sizes="auto, (max-width: 200px) 100vw, 200px" /></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2018/12/875479_2_w_590.jpg" alt="" width="200" height="200" class="alignnone size-medium wp-image-50318" srcset="https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2018/12/875479_2_w_590.jpg 200w, https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2018/12/875479_2_w_590-250x250.jpg 250w, https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2018/12/875479_2_w_590-160x160.jpg 160w, https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2018/12/875479_2_w_590-320x320.jpg 320w" sizes="auto, (max-width: 200px) 100vw, 200px" /><br />
Номінал монети 5 гривень, а тираж &#8211; 45 тис. примірників, розповідають Факти.</p>
<p>На монеті зображені одні з головних символів Києва: Парковий міст, Софійський собор, Верховна Рада, а також гілка каштана.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Нацбанк шокував курсом євро</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/44842?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=natsbank-shokuvav-kursom-yevro</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 21 Sep 2018 03:28:23 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[валюта]]></category>
		<category><![CDATA[курс]]></category>
		<category><![CDATA[Нацбанк]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukraine-live.com/?p=44842</guid>

					<description><![CDATA[Національний банк України на 21 вересня встановив курс долара на рівні 28,06 грн. Це на 6 коп. менше, ніж було вчора. Повідомляє сайт НБУ. Євро подешевшав на 78 коп. Коштує 32,02 грн. Курс російського&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Національний банк України на 21 вересня встановив курс долара на рівні 28,06 грн. Це на 6 коп. менше, ніж було вчора.<br />
<img loading="lazy" decoding="async" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2018/09/860141_w_300.jpg" alt="" width="300" height="240" class="alignnone size-full wp-image-44843" /><br />
Повідомляє сайт НБУ.</p>
<p>Євро подешевшав на 78 коп. Коштує 32,02 грн.</p>
<p>Курс російського рубля &#8211; 40 коп.</p>
<p>В обмінниках долар купують по 27,97 грн, продають по 28,03 грн.</p>
<p>За євро пропонують 32,68 грн. Продають по 32,79 грн.</p>
<p>Російський рубль скуповують і продають по 41 коп.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Нацбанк встановив найвищий курс долара з лютого</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/42004?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=natsbank-vstanoviv-nayvishhiy-kurs-dolara-z-lyutogo</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 06 Aug 2018 13:03:04 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[валюта]]></category>
		<category><![CDATA[курс]]></category>
		<category><![CDATA[Нацбанк]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukraine-live.com/?p=42004</guid>

					<description><![CDATA[Національний банк України на 6 серпня встановив курс долара на рівні 27,09 грн. Це на 8 коп. більше, ніж було перед вихідними. Повідомляє сайт НБУ. Євро подорожчав на 2 коп. Коштує 31,39 грн. Курс&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Національний банк України на 6 серпня встановив курс долара на рівні 27,09 грн. Це на 8 коп. більше, ніж було перед вихідними.<br />
<img loading="lazy" decoding="async" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2018/08/851772_w_300.jpg" alt="" width="300" height="240" class="alignnone size-full wp-image-42005" /><br />
Повідомляє сайт НБУ.</p>
<p>Євро подорожчав на 2 коп. Коштує 31,39 грн.</p>
<p>Курс російського рубля &#8211; 42 коп.</p>
<p>В обмінниках долар купують по 27,27 грн, продають по 27,33 грн.</p>
<p>За євро пропонують 31,61 грн. Продають по 31,76 грн.</p>
<p>Російський рубль скуповують і продають по 42 коп.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Нововведення від Нацбанку: українці більше не зможуть вільно користуватися зарплатними картками</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/38690?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=novovvedennya-vid-natsbanku-ukrayintsi-bilshe-ne-zmozhut-vilno-koristuvatisya-zarplatnimi-kartkami</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Sun, 10 Jun 2018 10:17:52 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[банківські карти]]></category>
		<category><![CDATA[заборона]]></category>
		<category><![CDATA[Нацбанк]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukraine-live.com/?p=38690</guid>

					<description><![CDATA[Українцям заборонили вільно користуватися зарплатними картками, а також рахунками, на які нараховуються стипендії, пенсії, виплати на дітей та інші соціальні виплати. Про це йдеться в листі Нацбанку №25-110 / 55892, розісланому по банківській системі.&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Українцям заборонили вільно користуватися зарплатними картками, а також рахунками, на які нараховуються стипендії, пенсії, виплати на дітей та інші соціальні виплати. Про це йдеться в листі Нацбанку №25-110 / 55892, розісланому по банківській системі.</strong></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="size-medium wp-image-38691 aligncenter" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2018/06/Zarplatnaya_karta-800x533.jpg" alt="" width="800" height="533" /></p>
<p>Його суть: якщо це зарплатна або студентська карта, то на неї мають надходити виключно зарплата або стипендія. І більше нічого іншого. Людина не може там зберігати інші свої заощадження (крім тих, грошей, що надходять від роботодавця або ВНЗ) або користуватися рахунком для грошових переказів. Це стало модно останнім часом: люди все рідше зустрічаються для передачі грошей один одному, а поповнюють рахунок товариша в найближчому платіжному терміналі готівкою або перекидають йому кошти через сайт банку (за допомогою систем інтернет-банкінгу).</p>
<p>В нацбанківському документі пояснюється: нові обмеження – не особиста примха НБУ, а лише виконання вимог нової редакції Податкового кодексу. Цим документом запроваджено оподаткування доходів, отриманих від депозитів – 15% від нарахованих банком відсотків. У поняття «депозити» чиновники вкладають всі рахунки – поточні та карткові в тому числі. Виключення з нового податку зроблені для рахунків, що використовуються для виплат зарплат, стипендій, пенсій, виплат на дітей та інших соцвиплат. І щоб відрізнити ці самі соцвиплати від усіх інших транзакцій, банкам тепер і буде наказано дотримуватися цільового призначення карт. «Тепер банки зобов’язані обмежувати суми зарахування коштів на банківський рахунок клієнтів в розмірі, відповідному його зарплаті, пенсії чи іншим соціальним виплатам. Оскільки нарахування відсотків на соціальні виплати не оподатковуються», – прокоментував нововведення головний економіст управління організації бізнесу банку «Національний кредит» Кирило Голоденко.</p>
<p>Фінансисти заздалегідь попереджають про нові проблеми. «Будь-які надходження на рахунок, крім зарплат пенсій і стипендій, фактично, заборонені. Людина не зможе отримати переказ по номеру своєї зарплатної картки від третіх осіб. Якщо такий переказ грошей все-таки відбудеться, то кошти потраплять на рахунок нез’ясованих платежів, і розбиратися з ними банку доведеться в ручному режимі, телефонуючи клієнтам. Цілком імовірно, що найближчим часом почне виникати безліч проблемних ситуацій», – розповів радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький.</p>
<p>Людям, які звикли користуватися зарплатними або соціальними рахунками для переказу грошей в інтернеті, поповнення в платіжних терміналах або інших особистих цілей, рекомендують швидше з’явитися в банк і відкрити для цих цілей додаткові рахунки. Зазвичай це коштує 100-120 грн., Хоча багато фінустанов роблять це взагалі безкоштовно.</p>
<p>Те саме доведеться зробити і тим, хто звик брати в борг за зарплатними картками. Йдеться про овердрафт – випадках, коли банк кредитує людині один-два його оклади (під гарантію роботодавця) і зараховує ці кошти на зарплатну карту. Тепер ці кошти почнуть зараховувати на додатковий рахунок: людині дадуть можливість перекидати з нього гроші на картку і знімати в банкоматі. «Не виключаю, що деякі банки можуть скористатися ситуацією і спробують встановити комісію за переказ коштів з одного рахунку на інший (переказ грошей між рахунками зазвичай коштує 0,5-1% суми – Авт.). Однак у загальній масі фінустанови не стануть ризикувати репутацією і лояльністю клієнтів», – резюмував Невмержицький.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>В Нацбанку пояснили, як дорога нафта вплине на ціни в Україні</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/38471?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=v-natsbanku-poyasnili-yak-doroga-nafta-vpline-na-tsini-v-ukrayini</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 05 Jun 2018 13:09:33 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Події]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Нацбанк]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukraine-live.com/?p=38471</guid>

					<description><![CDATA[Рівень цін на нафту в короткостроковій перспективі підсилить інфляційний тиск в Україні, але за рахунок зростання цін на товари українського експорту цей фактор перестане прискорювати інфляцію. Такий прогноз міститься в витягу з протоколу засідання&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Рівень цін на нафту в короткостроковій перспективі підсилить інфляційний тиск в Україні, але за рахунок зростання цін на товари українського експорту цей фактор перестане прискорювати інфляцію.<br />
<img loading="lazy" decoding="async" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2018/06/nafta-860x484-800x450.jpg" alt="" width="800" height="450" class="aligncenter size-medium wp-image-38472" srcset="https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2018/06/nafta-860x484-800x450.jpg 800w, https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2018/06/nafta-860x484.jpg 860w" sizes="auto, (max-width: 800px) 100vw, 800px" /></p>
<p>Такий прогноз міститься в витягу з протоколу засідання Комітету НБУ щодо монетарної політики, опублікованому на сайті регулятора, пише “segodnya“.</p>
<p>У Нацбанку нагадали, що подорожчання нафти в світі швидко позначається на цінах в Україні. Так відбувається через зростання цін на паливо, від яких значною мірою залежить собівартість готових товарів і послуг.</p>
<p>Однак зростання цін на нафту призведе до поступового підвищення цін і на інші сировинні товари на світових ринках, в тому числі ті, які активно експортує Україна.</p>
<p>“Збільшення валютних надходжень позначиться на обмінному курсі гривні і, відповідно, послабить інфляційний тиск”, – наголошується в протоколі.</p>
<p>Крім того, сприятливі погодні умови навесні цього року дозволяють розраховувати на хороший урожай зернових культур і ранніх овочів-фруктів. А це сприятиме уповільненню зростання цін на продукти харчування.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Кабмін озвучив прогноз щодо вартості долара у 2019 році</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/36301?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=kabmin-ozvuchiv-prognoz-shhodo-vartosti-dolara-u-2019-rotsi</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 19 Apr 2018 03:01:10 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[ВВП України]]></category>
		<category><![CDATA[курс долара]]></category>
		<category><![CDATA[Нацбанк]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukraine-live.com/?p=36301</guid>

					<description><![CDATA[Міністерство фінансів та Міністерство економічного розвитку та торгівлі України очікують, що у 2019 році середня вартість долара складе 30,5 гривень. Про це повідомляє «Інтерфакс-Україна» з посиланням на проект бюджетної резолюції, поданий до Кабінету міністрів,&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Міністерство фінансів та Міністерство економічного розвитку та торгівлі України очікують, що у 2019 році середня вартість долара складе 30,5 гривень.</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-36302" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2018/04/Dolary-e1515525642748.jpg" alt="" width="500" height="328" /></p>
<p>Про це повідомляє «Інтерфакс-Україна» з посиланням на проект бюджетної резолюції, поданий до Кабінету міністрів, пише “Громадське”.</p>
<p>При цьому, в уряді очікують, що за умови зниження інфляції до 6,5%, ВВП України у 2019 році зросте до 3,6%.</p>
<p>Нагадаємо, що в Нацбанку повідомили свої прогнози щодо росту національної економіки та рівня інфляції на наступний рік. Зокрема, там вважають, що у наступні 2 роки економіка України навпаки сповільнить зростання.</p>
<p>Напередодні свій прогноз щодо економічного зростання в Україні висловили і в Світовому банку. Там повідомили, що у разі проведення ключових реформ, зокрема створення антикорупційного суду та ринку землі, ВВП України у 2018 році може зрости на 3,5%.</p>
<p>В той же час, там зазначили, що якщо уряд та парламент провалять прийняття необхідних Україні реформ у найближчі декілька місяців, то економіка зросте на менш ніж 3%.</p>
<p>В Нацбанку також уточнили, що очікують на зарахування чергового траншу МВФ на початку третього кварталу 2018 року.</p>
<p>На думку керівника програми Світового банку в Україні, запровадження податку на виведений капітал наразі є фіскально неприйнятним.</p>
<p>Як повідомлялося, спеціаліст також заявляв, що якщо уряд надалі продовжуватиме збільшувати рівень мінімальної зарплатні, інфляція в Україні може сягнути 10%.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Шалене падіння гривні: Ось що сьогодні відбулось з курсом валют</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/32242?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=shalene-padinnya-grivni-os-shho-sogodni-vidbulos-z-kursom-valyut</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 23 Jan 2018 15:11:59 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[ГРИВНЯ]]></category>
		<category><![CDATA[курс]]></category>
		<category><![CDATA[Нацбанк]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukraine-live.com/?p=32242</guid>

					<description><![CDATA[Нацбанк України встановив курс валют на вівторок, 23 січня Про це повідомляє Корупція Інфо Так долар подорожчав ще на 3 копійки і тепер курс становить 28,87 грн. Історичний антирекорд гривня встановила майже три роки&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Нацбанк України встановив курс валют на вівторок, 23 січня</p>
<p>Про це повідомляє Корупція Інфо</p>
<p>Так долар подорожчав ще на 3 копійки і тепер курс становить 28,87 грн. Історичний антирекорд гривня встановила майже три роки тому –  26 лютого 2015-го в офіційних курсах НБУ долар США сягнув 30,01 грн.<br />
<img loading="lazy" decoding="async" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2018/01/1-29-640x425.jpg" alt="" width="640" height="425" class="aligncenter size-full wp-image-32243" /></p>
<p>Курс євро не змінився – 35,34 грн, що є історичним антирекордом. Попередній був зафіксований 19 січня 2018 – 35,20 грн.</p>
<p>Відзначимо, глава Національного банку України Валерія Гонтарєва впевнена, що в країні зараз «стабільна макрофінансова ситуація», не дивлячись на те, що курс валют щодня пробиває нове дно.</p>
<p>Раніше ми розповідали, як коливання курсу валют в Україні моментально позначилися на купівельній спроможності населення.</p>
<p>Додамо також, що на думку аналітиків, до літа українцям варто готуватися до нового подорожчання валюти.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>“Дії Яресько та Гонтаревої слід назвати злочинами проти народу України” – економічний експерт</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/30716?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=diyi-yaresko-ta-gontarevoyi-slid-nazvati-zlochinami-proti-narodu-ukrayini-ekonomichniy-ekspert</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 20 Dec 2017 19:11:13 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Події]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Андрій Ілларіонов]]></category>
		<category><![CDATA[Наталія Яресько]]></category>
		<category><![CDATA[Нацбанк]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukraine-live.com/?p=30716</guid>

					<description><![CDATA[Дії екс-міністра фінансів України Наталії Яресько та керівника Нацбанку України завдали найбільшого економічного збитку Україні. Про це заявив колишній радник президента РФ з економічних питань Андрій Ілларіонов в інтерв&#8217;ю виданню «ГОРДОН», передає Корупція.Інфо. «Такі&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Дії екс-міністра фінансів України Наталії Яресько та керівника Нацбанку України завдали найбільшого економічного збитку Україні.</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-30718" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2017/12/210648.jpg" alt="" width="640" height="362" /></p>
<p>Про це заявив колишній радник президента РФ з економічних питань Андрій Ілларіонов в інтерв&#8217;ю виданню «ГОРДОН», передає Корупція.Інфо.</p>
<blockquote><p>
«Такі люди, як пані Яресько та Гонтарєва … Я хочу звернути увагу перш за все на ці дві фігури, тому що їх дії завдали найбільшого економічного збитку Україні. З економічної точки зору ці дії слід назвати злочинами. Через штучну девальвацію, яка була проведена Нацбанком, знищення валютних резервів, нарощування державного боргу, ліквідації половини банківського сектора України, націоналізацію найбільшого комерційного приватного банку і прийняття державою зобов&#8217;язань в розмірі 5% ВВП. Кожне з цих заходів може розцінюватися як злочин проти суспільства, економіки і народу України», – сказав Ілларіонов.</p></blockquote>
<p>За його словами, те ж саме можна сказати і про дії Яресько.</p>
<p>«Вона на порожньому місці абсолютно штучно провела дефолт України, хоча необхідності в цьому не було. Політично коректно це називають реструктуризацією, насправді це був дефолт 2015 року, Україна опинилася відрізаною від джерел зовнішнього фінансування, а платежі по боргу, як ми бачимо зараз, анітрохи не зменшилися. А загальний обсяг державного боргу збільшився і став зараз позамежним – він за межами безпечного існування Української держави», – заявив екс-радник Путіна.Він зазначив, що такі дії призвели до «економічної катастрофи».</p>
<blockquote><p>«Та спроба, яка була здійснена за допомогою лівої, популістської адміністрації Обами, базувалася на тих перекручених, шкідливих уявленнях про економічну політику, які вони частково реалізували у себе в США, а потім намагалися застосувати в Україні. Результат один – економічна катастрофа», – заявив Ілларіонов.</p></blockquote>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>&#8220;Кримські&#8221; рублі заборонили в Україні</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/27120?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=krimski-rubli-zaboronili-v-ukrayini</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 13 Oct 2017 14:00:38 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Крим]]></category>
		<category><![CDATA[Нацбанк]]></category>
		<category><![CDATA[рублі]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukraine-live.com/?p=27120</guid>

					<description><![CDATA[Національний банк заборонив банкам України працювати з російською валютою із зображенням об’єктів, розташованих на окупованій території України. Про це повідомили у прес-службі НБУ. У Нацбанку уточнили, що заборона поширюється також на операції, що здійснюють&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Національний банк заборонив банкам України працювати з російською валютою із зображенням об’єктів, розташованих на окупованій території України.</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-27121" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2017/10/876389.jpg" alt="" width="610" height="344" /></p>
<p>Про це повідомили у прес-службі НБУ.</p>
<p>У Нацбанку уточнили, що заборона поширюється також на операції, що здійснюють під час купівлі та продажу готівкової іноземної валюти між банками.</p>
<p>Також заборонили використовувати і монети та купюри, які містять тексти щодо окупації українських територій.</p>
<p>Заборона набуде чинності з 17 жовтня.</p>
<p>Нагадаємо, в Росії в обіг ввели нові купюри номіналом 200 та 2000 рублів. На першій з них зображені символи анексованого Севастополя та Криму.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>У гостях у Гонтаревої: Екс-глава Нацбанку показала свій розкішний будинок і чоловіка заодно. А він красунчик!</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/26783?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=u-gostyah-u-gontarevoyi-eks-glava-natsbanku-pokazala-sviy-rozkishniy-budinok-i-cholovika-zaodno-a-vin-krasunchik</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 06 Oct 2017 05:10:39 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Події]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Валерія Гонтарева]]></category>
		<category><![CDATA[Нацбанк]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukraine-live.com/?p=26783</guid>

					<description><![CDATA[Глава Нацбанка не хоче публічності, передає Корупція.Інфо Hubs розповів Ми домовилися, що діти і чоловік відповідатимуть тільки на питання, що стосуються Валерії Гонтаревої. Фотографувалися вони теж неохоче. Домовляємося зустрітися в неділю біля київського зоопарку.&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Глава Нацбанка не хоче публічності, передає Корупція.Інфо</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2017/10/812B7F9690342C95D799454E99AB4FDC2A525A0645FB0DE29A-pimgpsh_fullsize_distr-640x360.jpg" alt="" width="640" height="360" class="aligncenter size-full wp-image-26784" /></p>
<p>Hubs розповів</p>
<p>Ми домовилися, що діти і чоловік відповідатимуть тільки на питання, що стосуються Валерії Гонтаревої. Фотографувалися вони теж неохоче.</p>
<p>Домовляємося зустрітися в неділю біля київського зоопарку. Глава НБУ буде повертатися зі спортклубу «5 елемент» в свій будинок в Ірпіні. Рівно в обумовлений час до тротуару під&#8217;їжджає чорний джип Mercedes, з нього виходить молода жінка. Рвані джинси, сині мокасини, сіра товтовка з капюшоном, зелена куртка і великі сонцезахисні окуляри. Дізнатися главу НБУ можна хіба що по зачісці і широкій посмішці.</p>
<p>– Вас не впізнати!</p>
<p>– Вчора я ходила так в DreamTown на шопінг – ніхто мене не впізнав, – сміється Гонтарева, надягаючи капюшон для повноти образу. Підходить її молодший син, 14-річний Микита. Неслухняне волосся, на зубах – брекети. Він сідає в мінівен охорони, ми з Гонтаревої – в її машину.</p>
<p>Поруч з водієм сидить міцно збитий охоронець.</p>
<p>– Це Ваш особистий автомобіль?, – запитую по дорозі.</p>
<p>– Службовий. Арбузовського. А, може, ще й Стельмах на ньому їздив. Ми нічого нового в Нацбанк не купували, – відповідає Гонтарєва.</p>
<p>У неї – свіжий макіяж, який глава НБУ навчилася робити в машині, і ні грама втоми після тренування.</p>
<p>– Сьогодні мій тренер поїхала на змагання, її замінював інший хлопець. У нього швидкість подачі 230 км / год, у найпотужнішого  тенісиста – трохи більше 260 км / ч.</p>
<p>– Ви у нього виграли?</p>
<p>– Я вмію оцінювати свої сили і сили противника. Виграти у мене б точно не вийшло. Але програти з гідністю вийшло.</p>
<p>Після годинної тенісного тренування глава НБУ ходить в басейн. Плаває мало – до півгодини. «Нудно», – пояснює Гонтарєва. Вона дістає iPhone і обіцяє показати фото в купальнику. У телефоні у глави НБУ безліч фотографій сім&#8217;ї та друзів. Ось блакитноокий онук Девід цікаво дивиться прямо в об&#8217;єктив камери; ось довгонога невістка Валерія в позі лотоса; а ось веселі подружки глави НБУ на дівич-вечорі.</p>
<p>– О, ось вона!</p>
<p>Від жінки в рваних джинсах очікую якогось підступу. Гонтарева простягає телефон, на знімку вона дійсно в купальнику. Правда, він більше схожий на гідрокостюм для серферів. Оголені тільки руки, так ноги трохи вище коліна.</p>
<p>Під&#8217;їжджаємо до Ірпеня. Гонтарева розповідає, що їхня сім&#8217;я переїхала сюди 14 років тому. Тоді їх новий будинок оточували багаторічні сосни. Зараз міський шум став ближче. З одного боку виросла багатоповерхівка, мешканці якої можуть дивитися прямо у двір глави НБУ. З іншого – побудували таунхауси. Ліс прорідили.</p>
<p>До будинку глави НБУ веде побита грунтова дорога. Ось ті самі таунхауси, в них вже хтось живе; видніється висока новобудова, а ось і будинок Гонтаревої. Виглядає скромно. Ні палацу, ні фонтанів, ні павичів. Глава Нацбанку живе в самому звичайному двоповерховому будинку. Через паркан з ріденьких залізних прутів можна розглянути весь двір і будинок. Повна прозорість, так би мовити.</p>
<p>На порозі нас зустрічає чоловік Гонтаревої – Олег Борисович. На ньому домашні штани, тапочки і чорна футболка з принтом британського рокера Стівена Уїлсона. Гонтарева обіцяє приготувати обід з трьох страв за 30 хвилин, миє руки і тікає на кухню</p>
<p>Олег Борисович і Микита проводять екскурсію по будинку. На першому поверсі – кухня з великим обіднім столом, невеликий кабінет Олега Борисовича, вітальня з каміном і зимовий сад. Стіни прикрашені великими фотографіями подружжя Гонтарєва, в коридорі на полиці виставлені сувеніри з різних поїздок.</p>
<p>Всі вільні полички в будинку займають макети архітектурних споруд. Микита захоплюється об&#8217;ємними головоломками, з яких збирає найвідоміші в світі будівлі.</p>
<p>– Ким хочеш стати? Програмістом, напевно?</p>
<p>– Я, якщо чесно, нічого в комп&#8217;ютерах не розумію. Та й навіщо, якщо всі навколо в цьому розбираються. Я, як і батьки, хочу бути фінансистом.<br />
<img loading="lazy" decoding="async" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2017/10/Dov-9440.jpg" alt="" width="640" height="427" class="aligncenter size-full wp-image-26785" /></p>
<p>– Вступати в Україні будеш?</p>
<p>– Я хочу вчитися в Києві, але у батьків на мене великі плани. Хочуть, щоб я вчився за кордоном.</p>
<p>Микита не схожий на однолітків. Спокійний, ввічливий, добродушний і легкий в спілкуванні хлопець. Чи не за віком мудрий і тямущий. У його спальні на другому поверсі навколо ліжка ще наклеєні дитячі шпалери з рибками, є кілька м&#8217;яких іграшок.</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2017/10/Dov-9419.jpg" alt="" width="640" height="427" class="aligncenter size-full wp-image-26786" /><br />
Стіни прикрашені футбольними вимпелами, на підвіконні – колекція машинок.</p>
<p>На полиці – дві ламіновані купюри</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2017/10/Dov-9436.jpg" alt="" width="427" height="640" class="aligncenter size-full wp-image-26787" /></p>
<p>– нові 100 гривень і 200 гривень з підписом мами. Купюри з підписом мами, Микита зберігає на видному месті. Поряд з його спальнею – невелика кімната з домашнім кінотеатром. Гонтарєві називають її «кінозал». Тут полки забиті дисками з фільмами і музикою. На стіні – плакат фільму «Аліса в країні чудес» з усіма основними героями. Мені пропонують знайти на ньому Валерію Олексіївну. Завдання не з простих. Особи героїв малював хороший дизайнер.</p>
<p>З другої спроби дізнаюся главу Нацбанку в білому кролику з годинником. На плакаті можна дізнатися і її колишніх партнерів по компанії ICU. Цей плакат намальований, але ніхто з друзів не здивувався б, якби Гонтарева влаштувала вечірку в стилі «Аліси в країні чудес». Велике фото з ювілею весілля висить в гостьовій. Гонтарева дуже любить організовувати для друзів і сім&#8217;ї свята. Вона скликає гостей, пише сценарій вечора, роздає ролі і часто просить прийти в костюмі.</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2017/10/Dov-9452.jpg" alt="" width="640" height="427" class="aligncenter size-full wp-image-26788" /><br />
Її 45-річчя відзначали в стилі «Бременських музикантів». На 20-річний ювілей весілля організували Віденський бал. Гонтарєва до нього готувалися серйозно: три місяці розучували танець. 25-річчя весілля організували в стилі венеціанського карнавалу. На стіні у вітальні досі висять маски з цього праздніка.На всіх фотографіях в альбомах – свято і веселощі. Гості, серед яких – відомі банкіри і топ-менеджери великих компаній, співають, танцюють, грають вистави, демонструють карнавальні костюми. За словами голови Нацбанку, в колі її друзів тільки вона організовує такі веселі костюмовані свята. Тому всі друзі з нетерпінням чекають чергового. Після відходу в НБУ Гонтарєва стало не до веселощів. На своє 50-річчя глава Нацбанку не влаштовувала праздніка.В альбомах багато ніжних знімків Олега і Валерії Гонтаревих.Логотіп групи Yes і відповідь на питання Гонтаревої мужуЛоготіп групи Yes і відповідь чоловіка на питання ГонтаревойГонтареви 30 років разом, але їхні стосунки виглядають дуже зворушливо. Вони по-доброму жартують один над одним, веселяться на рок-концертах, ходять в обнімку. А п&#8217;ять років тому, на 25-річчя з дня весілля, зробили собі татуювання. На лівому плечі Гонтаревої: питання Do you still love me? На плечі чоловіка відповідь Yes, I do. Слово Yes набито в стилі логотипа улюбленої групи чоловіка. У нього дві любові – сім&#8217;я і рок. з Гонтаревої абсолютно не відчуваєш різниці ні в віці, ні в статусі. Вона час від часу кличе на кухню показати, що не мухлює – все готує з нуля. Іноді відволікається від готування і розповідає кумедні історії з життя. За приготуванням сьомги з імбиром, лимоном і базіліком</p>
<p>Після перших морозів вирішила купити собі шубу (будинок восени пограбували, багато цінних речей винесли – Hubs). Замаскувалася. Зайшла в магазин, дивлюся – продавець не впізнала. Я розслабилася, міряю шуби, вибрала. Тут дивлюся на цінник і дивуюся: «Чого ж так дорого?» Продавець незворушно відповідає: «Так долар ж, Валерія Олексіївна!» Гонтарєва сама закуповується в продуктових магазинах. Ми перевірили – глава НБУ добре орієнтується в цінах на продукти. Гонтарева сама закуповується в магазинах. Вона без праці може сказати, по чому зараз яйця, сметана або мясо. Відкриваються вхідні двері, на порозі з&#8217;являється Девід. Єдиному онукові глави Нацбанку – майже три роки. У нього солом&#8217;яного кольору волосся, великі волошкові очі. Відмінно вимовляє всі букви. Девід простягає бабусі букет з освяченої верби, – вранці вони ходили до церкви. Старший син Антон дарує прикраса, а невістка – теж Валерія Гонтарєва – корисні солодощі з фестивалю здорової їжі. Валерія-молодша постить, для неї Гонтарева готує кілька страв окремо.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Нацбанк прикрив ще один банк</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/23437?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=natsbank-prikriv-shhe-odin-bank</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 02 Aug 2017 19:23:44 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[закриття банку]]></category>
		<category><![CDATA[Нацбанк]]></category>
		<category><![CDATA[ПАТ «КБ «Гефест»]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukraine-live.com/?p=23437</guid>

					<description><![CDATA[Національний банк України визнав неплатоспроможним ще один український банк Про це сказано на офіційному сайті НБУ. Фінрегулятор визнав неплатоспроможним ПАТ Комерційний банк «Гефест». «ПАТ КБ «Гефест» не забезпечив виконання вимог нормативно-правових актів Національного банку&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Національний банк України визнав неплатоспроможним ще один український банк</p>
<p>Про це сказано на офіційному сайті НБУ.</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-23438" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2017/08/Screenshot_8-1.jpg" alt="" width="557" height="374" /></p>
<p>Фінрегулятор визнав неплатоспроможним ПАТ Комерційний банк «Гефест».</p>
<p>«ПАТ КБ «Гефест» не забезпечив виконання вимог нормативно-правових актів Національного банку України в частині приведення розміру регулятивного капіталу до розміру, не менше ніж 200 млн грн в термін до 11 липня 2017 року», – повідомляє прес-служба.</p>
<p>У Нацбанку додали, що розмір регулятивного капіталу ПАТ «КБ «Гефест» на 31 липня 2017 був менше однієї третини від мінімального рівня.</p>
<p>Станом на 1 січня поточного року власниками банку на сайті НБУ вказані Ігор Кутицькій і Віктор Махонько.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Гонтарева і два члени ради НБУ не згодні з оцінкою діяльності правління Нацбанку</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/17302?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=gontareva-i-dva-chleni-radi-nbu-ne-zgodni-z-otsinkoyu-diyalnosti-pravlinnya-natsbanku</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 14 Mar 2017 16:12:52 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[Гонтарева]]></category>
		<category><![CDATA[Нацбанк]]></category>
		<category><![CDATA[нбу]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukraine-live.com/?p=17302</guid>

					<description><![CDATA[Голова Національного банку і член ради НБУ Валерія Гонтарева спільно з іншими членами ради Тимофієм Миловановим і Віктором Козюком не погодилися з загальним рішенням ради з оцінки діяльності правління Нацбанку за 2016 рік. Про&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Голова Національного банку і член ради НБУ Валерія Гонтарева спільно з іншими членами ради Тимофієм Миловановим і Віктором Козюком не погодилися з загальним рішенням ради з оцінки діяльності правління Нацбанку за 2016 рік. Про це йдеться в окремій точці зору цих трьох членів ради НБУ, яка оприлюднена на сайті Нацбанку, передають Українські Новини.</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-17303" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2017/03/e1481189493360.jpg" alt="" width="500" height="316" /></p>
<p>“Ми, члени Ради Національного банку, які не згодні з рішенням Ради НБУ “Про діяльність правління Національного банку щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики в 2016 році”, яке обговорювалося на засіданні Ради НБУ 28 лютого і на робочих зустрічах до і після обговорення”, – говорить окрема точка зору, Милованова та Козюка.</p>
<p>Зокрема, вони вважають, що діяльність правління НБУ в 2016 році була спрямована на забезпечення стабільності грошової одиниці.</p>
<p>“В серпні 2015 року була вперше затверджена чітка стратегія із досягнення цінової стабільності на основі оголошення інфляційних цілей і проведення монетарної політики, спрямованої на їх виконання”, – йдеться в документі.</p>
<p>На думку трьох членів ради, ця стратегія дозволила НБУ досягти мети щодо інфляції в 2016 році.</p>
<p>Вони вважають, що досягнення мети щодо інфляції було не випадковістю, а результатом глибокого реформування грошово-кредитної політики.</p>
<p>Також члени ради відзначають, що зниження інфляції та реформування банківської системи сприяли економічному зростанню в 2016 році.</p>
<p>Крім того, вони не погодилися з загальним рішенням ради щодо використання депозитних сертифікатів як інструменту монетарної політики.</p>
<p>“Використання стерилізації є поширеною практикою серед центральних банків країн, які накопичили міжнародні резерви і мають структурний профіцит ліквідності”, – вважають три члена ради НБУ.</p>
<p>На їх думку, використання депсертифікатів не заважає кредитування, так як вони є ліквідним інструментом.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>У Нацбанку порадили українцям готуватися до масових звільнень</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/15068?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=u-natsbanku-poradili-ukrayintsyam-gotuvatisya-do-masovih-zvilnen</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Sun, 05 Feb 2017 12:02:57 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[Суспільство]]></category>
		<category><![CDATA[звільнення]]></category>
		<category><![CDATA[масово]]></category>
		<category><![CDATA[Нацбанк]]></category>
		<category><![CDATA[суспільство]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukraine-live.com/?p=15068</guid>

					<description><![CDATA[Така ситуація може скластися через зростання мінімальної зарплати в 2017 році до 3,3 тисяч гривень. Очікується, що офіційно будуть звільнені 630 тисяч українців. Про це йдеться в оприлюдненому інфляційному звіті НБУ за січень. За&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Така ситуація може скластися через зростання мінімальної зарплати в 2017 році до 3,3 тисяч гривень. Очікується, що офіційно будуть звільнені 630 тисяч українців. Про це йдеться в оприлюдненому інфляційному звіті НБУ за січень.</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-15069" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2017/02/poltika_glava-kryma-prizval-k-massovym-uvolneniyam-korrupcionerov_721.jpeg" alt="poltika_glava-kryma-prizval-k-massovym-uvolneniyam-korrupcionerov_721" width="670" height="400" /></p>
<p>За попередніми даними, зростання мінімальної зарплати призведе до зниження зайнятості населення, і воно буде більш масштабним, ніж очікувалося раніше. Загальна чисельність працівників формального сектора економіки в 2017 році скоротиться на 9% порівняно з 2016 роком. Внесок скорочення за рахунок підвищення МЗП складе 5.4 п. П. або близько 630 тис. осіб), відзначають в НБУ.</p>
<p>У звіті Нацбанку така ситуація пояснюється майже дворазовим збільшенням податкового тиску на підприємства на єдиному податку. Проте частково таке зниження компенсується збільшенням неформальної зайнятості.</p>
<p>У НБУ вважають вважає, що збільшення середнього рівня оплати праці в економіці може стимулювати повернення на ринок праці людей, які почнуть пошуки роботи, і, як наслідок, рівень безробіття може збільшитися додатково.</p>
<p>В цілому ж, за оцінками НБУ, зайнятість скоротиться на 5 п. п. порівняно з 2016 роком, що буде відповідати 10% рівня безробіття.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Гонтарєва запустила друкарський верстат НБУ — гроші друкують у 2 зміни!</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/13715?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=gontaryeva-zapustila-drukarskiy-verstat-nbu-groshi-drukuyut-u-2-zmini</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 13 Jan 2017 17:53:52 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Суспільство]]></category>
		<category><![CDATA[Гонтарєва]]></category>
		<category><![CDATA[збільшення маси валюти]]></category>
		<category><![CDATA[Нацбанк]]></category>
		<category><![CDATA[ПриватБанк]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukraine-live.com/?p=13715</guid>

					<description><![CDATA[Фабрика банкнот Національного банку України з 27 грудня 2016 почала працювати в дві зміни, про це повідомило інформоване джерело в НБУ, передає Корупція Маркет За словами співрозмовника, з 27 грудня 2016 на фабриці банкнот&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Фабрика банкнот Національного банку України з 27 грудня 2016 почала працювати в дві зміни, про це повідомило інформоване джерело в НБУ, передає Корупція Маркет</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-13716" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2017/01/39-704x425.jpg" alt="39-704x425" width="704" height="425" /></p>
<p>За словами співрозмовника, з 27 грудня 2016 на фабриці банкнот люди працюють з 8:00 (8-годинний робочий день, плюс обід) до 16:00 — перша зміна, і друга з 15:15 до приблизно 23:00. Йде додаткове збільшення маси української валюти і вже друкуються банкноти номіналом 1000 грн.</p>
<p>Нагадаємо, що експерти прогнозували ситуацію, пов&#8217;язану з необхідністю додаткової грошової емісії, так як державі потрібно забезпечити виплати грошей вкладникам ліквідованих баків, виплати в рамках прийнятого на 2017 рік підвищення мінімальної заробітної плати, а також активно йде рефінансування «Приватбанку». Згідно з наявними прогнозами приріст грошової маси складе 13,2%.</p>
<p>Загальна сума рефінансування «Приватбанку» в грудні склала майже 26 млрд гривень.</p>
<p>Зокрема, НБУ у кінці грудня надав націоналізованому «ПриватБанку» кредит рефінансування на суму 10,75 млрд гривень, повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на інформоване джерело в банківських колах.</p>
<p>У прес-службах «Приватбанку» і Нацбанку не підтвердили і не спростували дану інформацію.</p>
<p>Нагадаємо, що 18 грудня НБУ вже надав «ПриватБанку» кредит рефінансування на 15 млрд гривень під 16% річних з метою підтримки ліквідності і забезпечення обслуговування клієнтів, роботи відділень і банкоматів.</p>
<p>«Із загальної суми рефінансування, наданого в грудні на загальну суму майже 26 млрд гривень – відразу стане зрозумілий відтік коштів з банку – приблизно 1,5 млрд гривень в день, що було передбачувано і неминуче. Частина клієнтів йде в інші банки», – сказав джерело.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Як покарають українців за порушення обмежень щодо готівки</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/13590?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=yak-pokarayut-ukrayintsiv-za-porushennya-obmezhen-shhodo-gotivki</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 11 Jan 2017 17:11:47 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Суспільство]]></category>
		<category><![CDATA[Нацбанк]]></category>
		<category><![CDATA[нововведення]]></category>
		<category><![CDATA[розрахунок готівкою]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukraine-live.com/?p=13590</guid>

					<description><![CDATA[Податкова буде відслідковувати великі покупки і зіставляти з доходами через невідповідність будуть нараховуватися штрафи, передає Корупція Маркет У зв&#8217;язку з введенням нових правил Нацбанку, які стосуються обмеження розрахунків готівкою сумою в 50 тис. грн,&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Податкова буде відслідковувати великі покупки і зіставляти з доходами через невідповідність будуть нараховуватися штрафи, передає Корупція Маркет</strong></p>
<p>У зв&#8217;язку з введенням нових правил Нацбанку, які стосуються обмеження розрахунків готівкою сумою в 50 тис. грн, українцям загрожують нові санкції. Поки що у податкової немає інструменту покарання порушників, але в подальшому ГФС буде відслідковувати великі покупки, співставляти їх з доходами. За недоїмку з незаявлених доходів буде стягуватися податок, а також штраф у розмірі 2-7% від виявлених сум. Подібні спроби вже були.<br />
<img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-13591" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2017/01/11-4-756x425.jpg" alt="11-4-756x425" width="756" height="425" /><br />
«Податкові повідомлення розсилали після введення податку на розкіш, під який потрапили автомобілі з об&#8217;ємом двигуна більше 3 л І люди не знали, що з ними робити. Зараз можливо те ж, хоча поки що це незаконно», — підкреслив юрист Віктор Мороз.</p>
<p>Нові ліміти вдарять по українцях, які отримують субсидії. За платежі на суму понад 50 тис. грн. держава буде позбавляти пільг.</p>
<p>«Уявіть ситуацію: у вас субсидія, а ви їдете відпочити за кордон і платите турфірмі 60 тис. грн. Раніше держава не могла відслідковувати такі операції. А зараз, коли платежі потраплять в банки, механізм контролю значно спрощується. Кого впіймають — заберуть субсидії і змусять заплатити штраф», — зазначив радник голови АУБ Олексій Кущ.</p>
<p><iframe loading="lazy" src="https://cdn00.vidyomani.com/c/6/9/5/wmeb6amjan4x/index.html" width="600" height="450" frameborder="0" scrolling="no" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>НБУ визнав &#8220;Платинум банк&#8221; неплатоспроможним</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/13560?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=nbu-viznav-platinum-bank-neplatospromozhnim</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 11 Jan 2017 10:02:23 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[Нацбанк]]></category>
		<category><![CDATA[неплатоспроможний]]></category>
		<category><![CDATA[платинумбанк]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukraine-live.com/?p=13560</guid>

					<description><![CDATA[Як повідомляється на сайті регулятора, банк за результатами діагностичного обстеження у 2016 році мав забезпечити позитивне значення регулятивного капіталу станом на 1 січня 2017 року. Національний банк України прийняв рішення про віднесення до неплатоспроможних&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Як повідомляється на сайті регулятора, банк за результатами діагностичного обстеження у 2016 році мав забезпечити позитивне значення регулятивного капіталу станом на 1 січня 2017 року.</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-13561" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2017/01/1484119997-1518-800x600.jpg" alt="1484119997-1518" width="800" height="600" srcset="https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2017/01/1484119997-1518-800x600.jpg 800w, https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2017/01/1484119997-1518.jpg 1024w" sizes="auto, (max-width: 800px) 100vw, 800px" /></p>
<p>Національний банк України прийняв рішення про віднесення до неплатоспроможних «Платинум Банку», який в Україні входить у другу двадцятку за обсягом активів.</p>
<p>Як повідомляється на сайті регулятора, «Платинум Банк» за результатами діагностичного обстеження у 2016 році мав забезпечити позитивне значення регулятивного капіталу станом на 1 січня 2017 року.</p>
<p>«Станом на 1 січня банк не досяг позитивного значення капіталу. З огляду на вищевикладене, правління Національного банку України прийняло рішення про віднесення «Платинум Банку» до категорії неплатоспроможних.</p>
<p>При цьому регулятор зазначив, що протягом 2016 року керівництво та власники істотної участі у банку вживали заходів для виконання вимог щодо докапіталізації. Зокрема, шляхом погашення кредитів позичальників &#8211; пов&#8217;язаних осіб, надання безповоротної фінансової допомоги від акціонера, збільшення обсягу забезпечення за кредитами.</p>
<p>За оцінками НБУ, 97%, або 197 тис. вкладників банку отримають свої вклади у повному обсязі, оскільки їх розмір не перевищує гарантовану Фондом гарантування вкладів фізичних осіб суму у 200 тис. грн. Клієнти з більш високими сумами вкладів отримають їх у межах суми, гарантованої фондом. У цілому Фонд гарантування забезпечить виплати обсягом близько 4,8 млрд грн.</p>
<p>Також повідомляється, що станом на 10 січня 2017 року НБУ визнає фізичними особами &#8211; власниками істотної участі в «Платинум Банку» Бориса Кауфмана і Григорія Гуртового з урахуванням їх значного впливу на управління і діяльність банку, при цьому на сьогодні регулятор не погоджував Кауфману придбання акцій банку через відсутність відповідного дозволу Антимонопольного комітету.</p>
<p>Раніше, 29 грудня 2016 року, Нацбанк попереджав, що визнає неплатоспроможними банки другої двадцятки, які на 1 січня 2017 роки не забезпечать досягнення позитивного значення достатності капіталу.</p>
<p>У цей самий день, 29 грудня, «Платинум Банк» заявив про докапіталізацію на 120 млн грн.</p>
<p>Довідка УНІАН. «Платинум банк» (раніше &#8211; «Міжнародний іпотечний банк») працює на ринку України з 2005 року.</p>
<p>Згідно з даними звітності НБУ на 1 жовтня 2016 року, за обсягом активів банк обіймав 22-е місце серед 100 діючих в Україні банків.</p>
<p>«Платинум Банк» став першою у цьому році фінустановою, яку НБУ визнав неплатоспроможною.</p>
<p>У 2014-2016 році регулятор прийняв аналогічні рішення щодо 81 банку.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Гонтарєва буде відучити українців від готівки</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/10780?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=gontaryeva-bude-viduchiti-ukrayintsiv-vid-gotivki</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Sat, 19 Nov 2016 21:10:51 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[безготівкові платежі]]></category>
		<category><![CDATA[валюта]]></category>
		<category><![CDATA[Гонтарєва]]></category>
		<category><![CDATA[Національний банк]]></category>
		<category><![CDATA[Нацбанк]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukraine-live.com/?p=10780</guid>

					<description><![CDATA[Національний банк має намір скоротити обсяг готівки в обігу з 14,3% в 2015 році до 9,5% до ВВП в 2020 році. Про це минулого тижня заявила глава НБУ Валерія Гонтарєва. За її словами, активне&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Національний банк має намір скоротити обсяг готівки в обігу з 14,3% в 2015 році до 9,5% до ВВП в 2020 році. Про це минулого тижня заявила глава НБУ Валерія Гонтарєва. За її словами, активне впровадження безготівкових платежів є «одним з основних стратегічних напрямів розвитку банківської системи України». Згідно з інформацією Нацбанку, за минулий рік 58% доходів населення отримало в безготівковій формі, і при цьому тільки 18% витрат проводилися безготівково.</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-10781" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2016/11/385523247-800x316.jpg" alt="385523247" width="800" height="316" srcset="https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2016/11/385523247-800x316.jpg 800w, https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2016/11/385523247-1024x404.jpg 1024w, https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2016/11/385523247.jpg 1340w" sizes="auto, (max-width: 800px) 100vw, 800px" /></p>
<p>В першу чергу впроваджувати безготівкові платежі голова Нацбанку вважає необхідним в щоденних операціях &#8211; оплату транспорту і комунальних послуг; а також закликала переводити всі державні виплати, починаючи з пенсій і стипендій, у безготівкову форму. І додала, що зусилля НБУ будуть зосереджені на таких напрямах, як зниження попиту на готівку, популяризація безготівкових платежів, розвиток платіжної інфраструктури та зміна звичок людей.</p>
<p>Про те, наскільки своєчасним і правомірна дана ініціатива, а також про те, кому таке нововведення може бути вигідно, спеціально для Forbes вважає юрист Олександр Виговський.</p>
<p>Пропоновані заходи Національного банку України (НБУ), спрямовані на підвищення обсягу безготівкових фінансових операцій та популяризацію безготівкових платежів серед населення, є черговою спробою виведення з «сірої зони» тих чималих капіталів, які там звертаються. У той же час слід визнати, що зусилля НБУ в цій сфері навряд чи будуть сприяти детінізації економіки, швидше навпаки, прискорять втеча капіталів у тінь.</p>
<p>Задекларовані Нацбанком основні напрямки роботи щодо збільшення обсягу безготівкових фінансових операцій, особливо такі як «популяризація безготівкових розрахунків» та «зміна звичок людей (!)», навряд чи принесуть позитивні результати у цій сфері. У той же час звичні для регулятора адміністративні заходи &#8211; наприклад, посилення обмежень на розрахунки готівкою, про яких говорять вже не один рік, також можуть виявитися сумнівними з точки зору їх ефективності.</p>
<p>На сьогоднішній день обмеження на розрахунки готівкою в Україні встановлені постановою Правління Національного банку України «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 06.06.2013 р. №210. Згідно п. 1 цієї постанови, для розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги), а також для розрахунків фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, встановлено ліміт у розмірі 150 000 (сто п&#8217;ятдесят тисяч) гривень. При цьому фізичні особи мають право здійснювати розрахунки на суму, що перевищує 150 000 гривень, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок, внесення та/або перерахування коштів на поточні рахунки (в тому числі в депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).</p>
<p>На практиці такі обмеження порівняно легко обходяться громадянами; схеми обходу пов&#8217;язані з подрібненням платежів за великі покупки, використанням відстрочки і розстрочки здійснення платежів, залученням для розрахунків посередника &#8211; юридичну особу, оформленням покупки у кредит, коли з продавцем за товар розраховується вже не фізична особа, а банк, при цьому кінцевий покупець погашає кредит банку (що відбувається явно не «протягом одного дня»).</p>
<p>Обхід зазначених обмежень пов&#8217;язаний насамперед з небажанням населення демонструвати свої витрати податковим органам (і цю звичку людей» регулятор навряд чи зможе змінити), а також побоюваннями, пов&#8217;язаними з хитким становищем багатьох українських банків в умовах перманентної фінансової кризи. Можна припустити, що у випадку введення нових обмежень з&#8217;являться нові або ускладняться існуючі схеми обходу, і загальний ефект виявиться нульовим.</p>
<p>Ефективність запропонованих заходів буде високою лише при досягненні відповідного рівня розвитку системи безготівкових розрахунків, характерного для західних країн, але не для України. Оборот великих сум готівки, який бентежить НБУ, свідчить насамперед про недовіру населення до банківської системи в цілому, яке адміністративними заходами (наприклад, зниженням ліміту готівкових операцій) не зменшити.</p>
<p>Крім того, в умовах хвилі банкрутств серед банків вибір надійної фінансової установи для відкриття поточного рахунку може виявитися непростим завданням, адже в будь-який момент часу владелецсчета може зіткнутися з неможливістю зняти гроші зі свого рахунка.<br />
В умовах девальвації гривні і підвищення цін штучне стимулювання регулятором безготівкових розрахунків може призвести до подальшого зменшення торгового обороту. Тіньова прибуток при цьому так і залишиться в тіні, просто поширенішою стане практика приховування реальних розрахунків готівкою, наприклад, шляхом оформлення продажу через договори дарування, прикриття розрахунків фіктивним заліком зустрічних однорідних вимог та ін. Крім того, електронні декларації державних чиновників і політиків більш ніж красномовно дають зрозуміти пересічним громадянам, що зберігати гроші краще не в банках.</p>
<p>Швидше за все, ці нововведення лобіюються банками, які мають намір за рахунок комісійного прибутку від розрахунково-касового обслуговування хоч частково покрити нестачу процентного прибутку. Для них дана міра може принести свої вигоди: збільшення залишків коштів на клієнтських рахунках, підвищення обсягу доходів за рахунок тарифів за перерахування і зняття грошових коштів з рахунків, розширення клієнтської бази. Однак навряд чи такий захід суттєво підвищить ліквідність банків і стане панацеєю від неплатоспроможності, яка останнім часом по-справжньому епідемічний характер.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Центр Києва перекрили через загрозу терактів</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/10557?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=tsentr-kiyeva-perekrili-cherez-zagrozu-teraktiv</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 15 Nov 2016 14:01:30 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[Події]]></category>
		<category><![CDATA[Суспільство]]></category>
		<category><![CDATA[загроза]]></category>
		<category><![CDATA[Київ]]></category>
		<category><![CDATA[мітинг]]></category>
		<category><![CDATA[Нацбанк]]></category>
		<category><![CDATA[рамки-металошукачі]]></category>
		<category><![CDATA[теракт]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukraine-live.com/?p=10557</guid>

					<description><![CDATA[В урядовому кварталі людей пропускають через рамки-металошукачі О 8 ранку столичний Майдан, Хрещатик та частково вулицю Інститутську біля Нацбанку перекрили для проїзду транспорту через загрозу терактів. Поліція та Нацгвардія відучора працюють у посиленому режимі.&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>В урядовому кварталі людей пропускають через рамки-металошукачі</strong></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-10558" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2016/11/49_main.jpg" alt="49_main" width="554" height="355" /></p>
<p>О 8 ранку столичний Майдан, Хрещатик та частково вулицю Інститутську біля Нацбанку перекрили для проїзду транспорту через загрозу терактів.</p>
<p>Поліція та Нацгвардія відучора працюють у посиленому режимі. За інформацією СБУ, Кремль готує провокації під час сьогоднішніх акцій протесту, повідомляють ЗМІ.</p>
<p>Так, по периметру встановили вже металошукачі, працюватимуть кінологи та вибухотехніки. У людей поліція вибірково перевіряє документи та особисті речі.</p>
<h1><img decoding="async" class="owl-lazy" src="http://glavcom.ua/img/gallery/3827/49/182108_main.jpg" alt="Центр Києва перекрили через загрозу терактів " data-small="/img/gallery/3827/49/182108_main.jpg" data-big="/img/gallery/3827/49/182108_big.jpg" data-href="/news/centr-kijeva-perekrili-cherez-zagrozu-teraktiv--382749/g182108.html" /></h1>
<div class="body">
<div class="gall">
<div class="gallery inited">
<div class="gall_out">
<div class="owlgall owl-carousel owl-theme owl-loaded owl-text-select-on freezz">
<div class="owl-stage-outer owl-height">
<div class="owl-stage">
<div class="owl-item cloned"></div>
<div class="owl-item cloned">
<div><img decoding="async" class="owl-lazy" src="http://glavcom.ua/img/gallery/3827/49/182109_main.jpg" alt="Центр Києва перекрили через загрозу терактів " data-small="/img/gallery/3827/49/182109_main.jpg" data-big="/img/gallery/3827/49/182109_big.jpg" data-href="/news/centr-kijeva-perekrili-cherez-zagrozu-teraktiv--382749/g182109.html" /></div>
</div>
<div class="owl-item active">
<div><img decoding="async" class="owl-lazy" src="http://glavcom.ua/img/gallery/3827/49/182106_main.jpg" alt="Центр Києва перекрили через загрозу терактів " data-small="/img/gallery/3827/49/182106_main.jpg" data-big="/img/gallery/3827/49/182106_big.jpg" data-href="/news/centr-kijeva-perekrili-cherez-zagrozu-teraktiv--382749/g182106.html" /></div>
</div>
<div class="owl-item">
<div><img decoding="async" class="owl-lazy" src="http://glavcom.ua/img/gallery/3827/49/182107_main.jpg" alt="Центр Києва перекрили через загрозу терактів " data-small="/img/gallery/3827/49/182107_main.jpg" data-big="/img/gallery/3827/49/182107_big.jpg" data-href="/news/centr-kijeva-perekrili-cherez-zagrozu-teraktiv--382749/g182107.html" /></div>
</div>
<div class="owl-item">
<div><img decoding="async" class="owl-lazy" src="http://glavcom.ua/img/gallery/3827/49/182108_main.jpg" alt="Центр Києва перекрили через загрозу терактів " data-small="/img/gallery/3827/49/182108_main.jpg" data-big="/img/gallery/3827/49/182108_big.jpg" data-href="/news/centr-kijeva-perekrili-cherez-zagrozu-teraktiv--382749/g182108.html" /></div>
</div>
<div class="owl-item">
<div><img decoding="async" class="owl-lazy" src="http://glavcom.ua/img/gallery/3827/49/182109_main.jpg" alt="Центр Києва перекрили через загрозу терактів " data-small="/img/gallery/3827/49/182109_main.jpg" data-big="/img/gallery/3827/49/182109_big.jpg" data-href="/news/centr-kijeva-perekrili-cherez-zagrozu-teraktiv--382749/g182109.html" /></div>
</div>
<div class="owl-item cloned">
<div><img decoding="async" class="owl-lazy" src="http://glavcom.ua/img/gallery/3827/49/182106_main.jpg" alt="Центр Києва перекрили через загрозу терактів " data-small="/img/gallery/3827/49/182106_main.jpg" data-big="/img/gallery/3827/49/182106_big.jpg" data-href="/news/centr-kijeva-perekrili-cherez-zagrozu-teraktiv--382749/g182106.html" /></div>
</div>
<div class="owl-item cloned">
<div><img decoding="async" class="owl-lazy" src="http://glavcom.ua/img/gallery/3827/49/182107_main.jpg" alt="Центр Києва перекрили через загрозу терактів " data-small="/img/gallery/3827/49/182107_main.jpg" data-big="/img/gallery/3827/49/182107_big.jpg" data-href="/news/centr-kijeva-perekrili-cherez-zagrozu-teraktiv--382749/g182107.html" /></div>
</div>
</div>
</div>
</div>
<p><i class="fa fa-angle-left"></i><i class="fa fa-angle-right"></i></div>
<div class="alt_hold">
<div class="auth"></div>
</div>
</div>
</div>
<p>Мітинги триватимуть кілька днів, заявлена участь від 5 до 50 тисяч громадян. Порядок забезпечуватимуть 5 тисяч правоохоронців.</p>
<p>Нагадаємо, в СБУ заявили про наявність у них документів, що свідчать про план дестабілізації ситуації в Україні в листопаді, який має назву «Шатун». За даними відомства, цю інформацію підтверджує у тому числі листування, вилучене з поштової скриньки радника президента РФ Владислава Суркова. Операція включає в себе проведення масових акцій протестів по Україні для дискредитації органів державної влади і організації дострокових парламентських виборів. Такі вибори потрібні РФ для збільшення проросійських сил в парламенті для зриву процесу євроінтеграції України.</p>
<p>&nbsp;</p>
<div id="corevotes_block_center" class="block poll white for_vote ">
<section class="poll_hoder">
<div class="chapter"></div>
</section>
</div>
</div>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Нацбанк «валитиме» гривню</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/10205?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=natsbank-valitime-grivnyu</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 09 Nov 2016 17:17:17 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[валюта]]></category>
		<category><![CDATA[ГРИВНЯ]]></category>
		<category><![CDATA[Нацбанк]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukraine-live.com/?p=10205</guid>

					<description><![CDATA[Найближчим часом від викупу надлишків валюти з допомогою аукціонів готовий перейти до інтервенцій для підтримки курсу гривні, розповідає горизонт А по-друге, попит на валюту очікується значний, і задовольнити його повністю Національний банк не зможе. Та&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="wM_top_block clearFix">
<div class="wA_t_bottom_block">
<p>Найближчим часом від викупу надлишків валюти з допомогою аукціонів готовий перейти до інтервенцій для підтримки курсу гривні, розповідає горизонт</p>
</div>
</div>
<div class="wArticle_content wTxt">
<p>А по-друге, попит на валюту очікується значний, і задовольнити його повністю Національний банк не зможе. Та й не має наміру.</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-10210" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2016/11/096541f0a82c250bcff40838cf5195a8.jpg" alt="096541f0a82c250bcff40838cf5195a8" width="675" height="450" /></p>
<p>Сьогодні ми отримали підтвердження своїх припущень. Національний банк оголосив аукціон з купівлі валюти, навіть незважаючи на те, що на міжбанківському валютному ринку (МВР) не спостерігалося суттєвого переважання пропозиції валюти, ні значного падіння котирувань. При цьому йому довелося знову підвищити курс відсікання на 2 копійки – з 25,55 (курс відсікання середовища 2 листопада) до 25,57. Нагадаю, 2 листопада Нацбанк теж підвищив курс відсікання – тоді відразу на 5 копійок.</p>
<p>Те, що на ринку не було «зайвих нікому не потрібних» доларів, підтвердив і обсяг поданих комбанками заявок: всього 10,1 млн доларів. Це мінімальний обсяг заявок банків на аукціон з купівлі з початку серпня. У сьогоднішньому аукціоні, якщо мета стримати зниження курсу долара, сенсу не було.</p>
<p><img decoding="async" src="https://focus.ua/files/2015/108/gontareva.jpg" alt="Картинки по запросу гонтарева" width="540" /></p>
<p>Напрошується висновок, що Національний банк вже не просто вилучає з ринку надлишки валюти, а прагне будь-яким способом як можна швидше поповнити свої золотовалютні резерви. При цьому він не викуповує весь запропонований обсяг, щоб різко не підвищувати курс відсікання і не спровокувати комбанки теж «задирати» курс. Так сталося і сьогодні: з 10,1 млн доларів, запропонованих банками, регулятор викупив всього 6,2 млн.</p>
<p>Економісти НБУ чітко розуміють, що не можна безкарно накачувати економіку країни незабезпеченою (читаємо «надрукованою») гривнею і при цьому утримувати курс на одному рівні довго. Рано чи пізно «зірве кран».</p>
</div>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Нацбанк платить за таксі 350 грн за кілометр</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/9314?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=natsbank-platit-za-taksi-350-grn-za-kilometr</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Sat, 22 Oct 2016 16:14:40 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Політика]]></category>
		<category><![CDATA[Нацбанк]]></category>
		<category><![CDATA[таксі]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukraine-live.com/?p=9314</guid>

					<description><![CDATA[Національний банк України оплачує своїм співробітникам таксі із розрахунку 350 грн за один кілометр. Цю &#8220;вигідну пропозицію&#8221; спеціалісти НБУ отримали внаслідок електронних торгів.]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Національний банк України оплачує своїм співробітникам таксі із розрахунку 350 грн за один кілометр.</strong></p>
<p>Цю &#8220;вигідну пропозицію&#8221; спеціалісти НБУ отримали внаслідок електронних торгів.</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-9315" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2016/10/10251_735x418.jpg" alt="____10251_735x418" width="735" height="418" /></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" src="http://intvua.com/static/files/gallery_uploads/images/%D0%BD%D0%B0%D1%86%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%82%D0%BA%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B8.jpg" width="640" height="672" /></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>У НАЦБАНКУ РОЗПОВІЛИ, ЩО БУДЕ З КУРСОМ ДОЛАРА В ПОНЕДІЛОК</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/7581?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=u-natsbanku-rozpovili-shho-bude-z-kursom-dolara-v-ponedilok</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Sun, 18 Sep 2016 11:00:02 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[курс долара]]></category>
		<category><![CDATA[Нацбанк]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukraine-live.com/?p=7581</guid>

					<description><![CDATA[Національний банк знову підвищив офіційний курс української валюти – гривні – по відношенню до долара, євро і рубля. Про це свідчать дані, розміщені на сайті регулятора. За підрахунками Журналістів, американська і європейська валюти на&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Національний банк знову підвищив офіційний курс української валюти – гривні – по відношенню до долара, євро і рубля.</p>
<p>Про це свідчать дані, розміщені на сайті регулятора.</p>
<p>За підрахунками Журналістів, американська і європейська валюти на 31 подешевшали і 42 копійки відповідно.</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-7582" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2016/09/Natsbank-Ukrainy-foto-s-sajta-joinfo.ua_-600x400.jpg" alt="natsbank-ukrainy-foto-s-sajta-joinfo-ua_-600x400" width="600" height="400" /></p>
<p>Офіційний курс гривні на понеділок, 19 вересня:</p>
<p>100 доларів – 2590,1081 грн (16 вересня – 2620,6713);</p>
<p>100 євро – 2907,6554 грн (16 вересня – 2949,3035);</p>
<p>10 рублів – 3,9851 грн (4,0184).</p>
<p>Раніше повідомлялося, що міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings агенство прогнозує невелике ослаблення курсу гривні до американської валюти за підсумками поточного року – до 26 грн за долар.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>НАЦБАНК ВВОДИТЬ В ОБІГ НОВУ 1-ГРИВНЕВУ МОНЕТУ (ФОТО)</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/6642?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=natsbank-vvodit-v-obig-novu-1-grivnevu-monetu-foto</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 01 Sep 2016 13:00:28 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[ввід]]></category>
		<category><![CDATA[монета]]></category>
		<category><![CDATA[Нацбанк]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukraine-live.com/?p=6642</guid>

					<description><![CDATA[Відсьогодні, 1 вересня, в Україні в обігу з’явиться нова монета номіналом 1 грн, присвячена 20-річчю грошової реформи в Україні. Як повідомляє прес-служба НБУ, коштувати пам’ятна монета буде 35 грн, адже вона виготовлена з алюмінієвої&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Відсьогодні, 1 вересня, в Україні в обігу з’явиться нова монета номіналом 1 грн, присвячена 20-річчю грошової реформи в Україні.</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-6644" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2016/09/Valyuta.jpg" alt="Валюта" width="610" height="385" /></p>
<p>Як повідомляє прес-служба НБУ, коштувати пам’ятна монета буде 35 грн, адже вона виготовлена з алюмінієвої бронзи.</p>
<p>Тираж – 60 тисяч штук. Із них 10 тис. – у наборі “Монети України”, 50 тис. – у сувенірній упаковці.</p>
<p>“Пам’ятна монета є дійсним платіжним засобом України та обов’язкова до приймання без будь-яких обмежень за її номінальною вартістю до всіх видів платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів”, – йдеться у повідомленні.</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-6643" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2016/09/385717545.jpg" alt="385717545" width="640" height="320" /></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Нацбанк представив нову 20-гривневу купюру</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/6317?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=natsbank-predstaviv-novu-20-grivnevu-kupyuru</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 26 Aug 2016 17:02:44 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[20-гривнева]]></category>
		<category><![CDATA[купюра]]></category>
		<category><![CDATA[Нацбанк]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukraine-live.com/?p=6317</guid>

					<description><![CDATA[Національний банк України офіційно представив пам’ятні банкнот номінальною вартістю 20 гривень. Оновлена купюра присвячена 160-річчю від дня народження видатного українського письменника Івана Франка, повідомили в НБУ. Відповідний напис &#8220;красується&#8221; і на самій банкноті.]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p id="newsAnnotation"><strong>Національний банк України офіційно представив пам’ятні банкнот номінальною вартістю 20 гривень.</strong></p>
<div id="newsSummary">
<p>Оновлена купюра присвячена 160-річчю від дня народження видатного українського письменника Івана Франка, повідомили в НБУ. Відповідний напис &#8220;красується&#8221; і на самій банкноті.</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-6318" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2016/08/719520.jpg" alt="719520" width="610" height="344" /> <img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-6319" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2016/08/719520_1508622.jpg" alt="719520_1508622" width="620" height="348" /></p>
</div>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
