Про те, як і чому зміниться вартість валюти, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Що вплине на курс долара?
Український валютний ринок вже багато років перебуває у вільному плаванні. Курс формується виходячи з економічно обґрунтованих факторів і новин, які впливають на очікування покупців і продавців валюти. Свої важелі є і в Національного банку: це облікова ставка, можливість продавати або купувати долари на ринку, щоб згладити різкі коливання. Але завдання НБУ – тільки згладжувати траєкторію, а не диктувати, яка повинна бути вартість.

іноземці продають українські облігації внутрішньої держпозики (ОВДП);

Це призводить до того, що попит на валюту зростає. ОВДП продають за гривню, а потім отримані гроші витрачають на купівлю доларів.

“Тільки за 5 днів серпня відтік з ОВДП перевищив 1 млрд гривень. Нерезиденти продовжують пасивно купувати зміцнілу гривню, щоб не зірвати ринок”, – пояснює керівник відділу аналітики Forex Club Андрій Шевчишин.

з’явилися нові продавці і проявив активність Нацбанк

Швидкий перехід до покупок, зазначають аналітики, може свідчити про те, що на ринку з’явилися нові продавці. Цілком можливо, що долари продає одна з великих держкомпаній.

“Напередодні НБУ виходив із купівлею валюти, і цей фактор також може утримувати продавців. Підтримку гривні надають дані НБУ про зростання міжнародних резервів України на 2,1% – до $28,95 млрд”, – додав Шевчишин.

заробітчани активно переказують валюту в Україну

За даними НБУ, обсяг приватних переказів заробітчан в Україну з січня по червень нинішнього року пробив позначку в 6,0 млрд доларів США – відносне зростання до аналогічного періоду 2020 року становило 11,6%, зазначає аналітик RoboForex Андрій Гойлов.

Яким буде курс долара?
до середини серпня курс буде коливатися в межах 26,85-27 грн/$, а потім почне рости, упевнений Шевчишин;

вартість валюти може пробити психологічну позначку і коливатиметься між 26,93-27,07 грн/$, вважає Кароль;

долар подорожчає до 27,15 грн/$, спрогнозував Гойлов.

Ще один важливий фактор, який впливає на вартість валюти в усьому світі, – ймовірність третьої хвилі пандемії, каже Ян Кароль, старший аналітик компанії Esperio.

Також є і позитивна новина – рада МВФ погодила план розподілу $650 млрд, з яких $275 млрд дістануться країнам із ринковою економікою. Наприклад, Україна отримає $2,7 млрд до 23 серпня. З високою часткою ймовірності Мінфін України спрямує ці кошти на погашення зовнішнього боргу вже у вересні поточного року, і вони не вплинуть на валютний ринок.

Будь-які позитивні для валютного ринку новини можуть бути сприйняті спекулянтами як привід побоюватися девальвації. На цьому тлі з’являється попит на валюту. За умови, що НБУ майже щодня виходить на міжбанк з інтервенціями, чітко вираженої тенденції зростання або зниження очікувати не варто.

Загалом серпень, як вважають експерти, перебуватиме в стабільному діапазоні. Гривня має шанси як до плавного зміцнення, так і до незначної девальвації.

Монети номіналом 5 грн виготовлені зі срібла 999 проби. Маса дорогоцінного металу в чистоті кожної – 15,55 г. Монети випустили тиражем 4 тис. шт кожної.

Набір пам’ятних монет коштує 2536 грн. Окремо монети не продаватимуться.

Про це написав FinClub з посиланням на джерело в прес-службі НБУ, пише 24 канал.

22 травня Київський апеляційний господарський суд відхилив скаргу НБУ і постановив залишити в силі рішення Господарського суду Києва від 21 лютого про розірвання іпотечних угод між НБУ та ТОВ “Скорзонера”.

Суд зробив висновок, що НБУ міг списати заборгованість за рефінансування з рахунків вже державного “Приватбанку”, але не зробив цього.

“Національний банк подаватиме касаційну скаргу”,– повідомили в прес-службі.

В рішенні суду йдеться про те, що в серпні 2017 року “Національний банк” вимагав від позивача погасити заборгованість “Приватбанка” в розмірі 2,66 мільярда гривень в тридцятиденний термін.

В лютому суд першої інстанції задовольнив позов ТОВ “Скорзонера” в НБУ та розірвав шість іпотечних угод, укладених між позивачем та відповідачем в якості забезпечення боргових зобов’язань “Приватбанку” перед “Національним банком” щодо кредитів за рефінансування.

Ці угоди були укладені між ТОВ “Скорзонера” та НБУ в жовтні 2014 року.

Предметом іпотеки за угодами виступало нерухоме майно, що належить позивачу, за адресою розташування гірськолижного курорту “Буковель”.

В першу чергу впроваджувати безготівкові платежі голова Нацбанку вважає необхідним в щоденних операціях – оплату транспорту і комунальних послуг; а також закликала переводити всі державні виплати, починаючи з пенсій і стипендій, у безготівкову форму. І додала, що зусилля НБУ будуть зосереджені на таких напрямах, як зниження попиту на готівку, популяризація безготівкових платежів, розвиток платіжної інфраструктури та зміна звичок людей.

Про те, наскільки своєчасним і правомірна дана ініціатива, а також про те, кому таке нововведення може бути вигідно, спеціально для Forbes вважає юрист Олександр Виговський.

Пропоновані заходи Національного банку України (НБУ), спрямовані на підвищення обсягу безготівкових фінансових операцій та популяризацію безготівкових платежів серед населення, є черговою спробою виведення з «сірої зони» тих чималих капіталів, які там звертаються. У той же час слід визнати, що зусилля НБУ в цій сфері навряд чи будуть сприяти детінізації економіки, швидше навпаки, прискорять втеча капіталів у тінь.

Задекларовані Нацбанком основні напрямки роботи щодо збільшення обсягу безготівкових фінансових операцій, особливо такі як «популяризація безготівкових розрахунків» та «зміна звичок людей (!)», навряд чи принесуть позитивні результати у цій сфері. У той же час звичні для регулятора адміністративні заходи – наприклад, посилення обмежень на розрахунки готівкою, про яких говорять вже не один рік, також можуть виявитися сумнівними з точки зору їх ефективності.

На сьогоднішній день обмеження на розрахунки готівкою в Україні встановлені постановою Правління Національного банку України «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 06.06.2013 р. №210. Згідно п. 1 цієї постанови, для розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги), а також для розрахунків фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, встановлено ліміт у розмірі 150 000 (сто п’ятдесят тисяч) гривень. При цьому фізичні особи мають право здійснювати розрахунки на суму, що перевищує 150 000 гривень, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок, внесення та/або перерахування коштів на поточні рахунки (в тому числі в депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).

На практиці такі обмеження порівняно легко обходяться громадянами; схеми обходу пов’язані з подрібненням платежів за великі покупки, використанням відстрочки і розстрочки здійснення платежів, залученням для розрахунків посередника – юридичну особу, оформленням покупки у кредит, коли з продавцем за товар розраховується вже не фізична особа, а банк, при цьому кінцевий покупець погашає кредит банку (що відбувається явно не «протягом одного дня»).

Обхід зазначених обмежень пов’язаний насамперед з небажанням населення демонструвати свої витрати податковим органам (і цю звичку людей» регулятор навряд чи зможе змінити), а також побоюваннями, пов’язаними з хитким становищем багатьох українських банків в умовах перманентної фінансової кризи. Можна припустити, що у випадку введення нових обмежень з’являться нові або ускладняться існуючі схеми обходу, і загальний ефект виявиться нульовим.

Ефективність запропонованих заходів буде високою лише при досягненні відповідного рівня розвитку системи безготівкових розрахунків, характерного для західних країн, але не для України. Оборот великих сум готівки, який бентежить НБУ, свідчить насамперед про недовіру населення до банківської системи в цілому, яке адміністративними заходами (наприклад, зниженням ліміту готівкових операцій) не зменшити.

Крім того, в умовах хвилі банкрутств серед банків вибір надійної фінансової установи для відкриття поточного рахунку може виявитися непростим завданням, адже в будь-який момент часу владелецсчета може зіткнутися з неможливістю зняти гроші зі свого рахунка.
В умовах девальвації гривні і підвищення цін штучне стимулювання регулятором безготівкових розрахунків може призвести до подальшого зменшення торгового обороту. Тіньова прибуток при цьому так і залишиться в тіні, просто поширенішою стане практика приховування реальних розрахунків готівкою, наприклад, шляхом оформлення продажу через договори дарування, прикриття розрахунків фіктивним заліком зустрічних однорідних вимог та ін. Крім того, електронні декларації державних чиновників і політиків більш ніж красномовно дають зрозуміти пересічним громадянам, що зберігати гроші краще не в банках.

Швидше за все, ці нововведення лобіюються банками, які мають намір за рахунок комісійного прибутку від розрахунково-касового обслуговування хоч частково покрити нестачу процентного прибутку. Для них дана міра може принести свої вигоди: збільшення залишків коштів на клієнтських рахунках, підвищення обсягу доходів за рахунок тарифів за перерахування і зняття грошових коштів з рахунків, розширення клієнтської бази. Однак навряд чи такий захід суттєво підвищить ліквідність банків і стане панацеєю від неплатоспроможності, яка останнім часом по-справжньому епідемічний характер.