інфекціоністи, дослідивши біологічні зразки з тіла утопленика більш ніж протягом місяця, отримали 28 позитивних тестів на коронавірус.

Випадок був описаний у звіті італійських медиків із Університету Д’Аннунціо, який опублікували у Journal of Medical Case Reports. На думку фахівців, отримані дані проливають нове світло на персистенцію вірусу SARS-CoV-2 у тілах померлих, хоча як уточнили лікарі, для визначення ризику зараження необхідні додаткові дослідження.

Вони зазначили, що основний шлях передачі вірусу – великі краплі з частинками інфекції, і до цього часу не було свідчень зараження від тіла померлого.

“Цей випадок свідчить про збереження РНК SARS-CoV-2 протягом 41 дня після смерті”, – написали дослідники.

“Дані про стійкість інфекції мають принципове значення для патологоанатомів, щоб зрозуміти, коли поводження з тілом померлого безпечне, і те, що необхідні подальші дослідження для оцінки контагіозності вірусу”, – зазначили експерти.

Про українця, про якого йшлося, відомо, що йому на момент смерті був 41 рік. Він зник безвісти після купання в морі з другом неподалік К’єті на східному узбережжі центральної Італії.

Тіло знайшли затиснутим між камінням приблизно через 16 годин, після чого було призначено розтин.

Незважаючи на те, що до смерті у чоловіка не було жодних симптомів, з його носа взяли мазок відповідно до чинних в Італії рекомендацій щодо COVID-19.

“Через очікування дозволу на поховання тіло зберігалося у морзі лікарні К’єті з дотриманням рекомендацій щодо поводження з померлими від SARS-CoV-2″, – уточнили автори. – Період очікування дозволив нам простежити еволюцію вірусу, виконавши кілька мазків із носоглотки”.

Протягом 41 дня, поки тіло зберігалося в холодильній камері за температури 4°C у запечатаному та продезінфікованому водонепроникному пакеті, дослідники взяли 28 мазків носоглотки для ПЛР-тестування.

“Всі мазки, зроблені протягом періоду спостереження, були визнані позитивними”, – написали вчені. – Було неможливо провести інші мазки через 41 день через дозвіл на поховання, а також через процеси гниття тіла”.

“Враховуючи, що у загиблого чоловіка не було симптомів коронавірусу, отримані результати наголошують на важливості посмертних мазків у всіх випадках розтину, оскільки безсимптомність не виключає наявності вірусу”, – підкреслили медики.

Учені інституту проаналізували близько 750 наявних досліджень про вплив кофеїну на організм людини, йдеться на The Independent.

Аналіз показав, що споживання 400 мг кофеїну, еквівалентних 4 чашкам кави – безпечне для дорослих доти, поки вони не перевищують цю норму.

Крім того американські дослідники вважають, що вагітним жінкам можна пити до 300 мл кави, не переймаючись за своє здоров’я, а діти можуть споживати до 2,5 мг кофеїну на день.

Науковці розглядали, як кофеїн впливає на здоров’я людини – її кістки, серцево-судинну систему, мозок та репродуктивну систему.

Щоб проаналізувати ефекти кавових напоїв, фахівці розглянули дослідження, опубліковані у 2001-2015 роках.

“Це дозволило нам підтвердити свої спостереження дійсними дослідницькими даними та закласти основу для майбутніх досліджень безпечності кофеїну”, – розповів співавтор розробки доктор Ерік Хентджес.

Разом із тим, науковці наголошують, що дуже важливо контролювати кількість випитої кави, а також зважати на якість напою та міру кофеїну, який людина отримує не тільки із кави, а й із чаю, чорного шоколаду, енергетичних напоїв, медикаментів.

Вчені NASA зафіксували на поверхні Сонця аномальні спалахи. Вони не знають, з чим пов’язане таке явище, але детально його вивчають.

Найбільшу активність зірки зафіксували 23 квітня – саме у цей день відчувався сильний вплив на Землю. Вчені спостерігали за довгими та дуже яскравими каскадними петлями, які є потоками заряджених часток.
Таке явище трапляється доволі часто, але цього разу каскадні спалахи були надто великими та довгими. Згідно з даними пристроїв, вони стали найбільшими за весь час спостереження.

На думку астрофізиків, явище не вплине на Землю негативно, але мешканці можуть відчути “магнітні бурі”.

Свої експерименти вчені описали для видання Behavioural Processes.

Під час дослідження фахівці перевіряли реакцію котів на речі, які їх оточують, та людей – більшість домашніх улюбленців обирали провести час із людиною, що може означати – вони дійсно можуть любити своїх власників.

Щоб зробити такий висновок, дослідники взяли 50 котів, які мешкали із господарями та у притулках та забезпечили їх 4 типами стимуляторів: їжею, іграшками, запахами та людською увагою на кілька годин.

Потім учені забрали всі стимулятори, щоб визначити, втрата якого позначиться на котах найбільше.

Як виявилося, половині піддослідних домашніх улюбленців не вистачало людей, а 37% – шукали їжу.

“Попри те, що вважається, ніби коти не надто соціальні істоти, ми показали, що 50% із них обирали саме стосунки із людиною, хоча мали змогу припасти до інших, більш пріоритетних подразників”, – йдеться у звіті науковців.

Крім того, науковці не помітили суттєвих відмінностей у поведінці домашніх котів і тварин, взятих у притулку, натомість помітили, що вибір того чи іншого подразника був пов’язаний із породою.

Чому після застілля ми впадаємо в “фуд-кому”, пояснили експерти – спираючись, між іншим, на експерименти, проведені на мушках-дрозофілах.

Про це пише The Huffington Post.

На думку вчених, надлишок протеїну та солі, а також надмірна кількість спожитої їжі перемикають мозок “у сонний режим”.

Хоча дрозофіли мають інакший патерн сну, ніж люди (вони сплять частими, коротенькими уривками вдень і вночі), дослідники все ж отримали змогу прослідкувати, як пов’язані їжа та сон.

Вони виявили, що дрозофіли, яких щедро погодували високопротеїновою їжею, протягом наступних 40 хвилин у сумі спали вдвічі довше, ніж якби були голодні. Приблизно такий самий ефект на комашок спричинила й солона їжа.

Цікаво, що від солодкого частування дрозофіл не хилило в сон.

А ще науковці з’ясували, що на сонливість після їжі також впливає час доби. “Фуд-кома” в мушок була більш вираженою вранці, ніж увечері, даючи підстави вважати, що внутрішній годинник теж відіграє в цьому свою роль.

Попоїли і хочете спати? Навіть у дрозофіл так само Фото vvvita/Depositphotos

На думку автора дослідження, ад’юнкт-професора Вільяма Джа з американського Дослідницького інституту Скріппса, у нашого (та дрозофілиного) організму мають бути вагомі підстави, щоби хотіти спати після того, як він переїв.

“Імовірно, так добре для травлення. Чи, може, біганина з повним животом страшенно шкідлива для кишково-шлункового тракту”, – припускає він.

Зі слів Джа, попередні дослідження вказують на те, що сіль та білок впливають на гормони сну. Але вченим треба буде ще ретельніше дослідити цю тему.

Але ми вже можемо з чистою совістю сказати: щойно вилізши з-за столу, зайняти горизонтальне положення на дивані нас закликає сама природа.

До слова, провести “роботу над помилками” можна ще встигнути до наступного застілля, прочитавши поради дієтолога, як без шкоди наїстися та напитися на свято.