У сучасному суспільстві питання безпеки та законності отримання водійських прав набувають все більшого значення. На жаль, шахрайство, пов’язане з фальсифікацією посвідчень водія, стає все більш поширеним явищем. Зловмисники представляються співробітниками сервісних центрів МВС та пропонують жертві “вільний” шлях до отримання прав водія без необхідності проходження навчання в автошколі та складання іспитів.

Однак такий підхід становить величезну небезпеку, адже керування автомобілем вимагає не лише знань правил дорожнього руху, а й практичних навичок, які можна отримати лише у процесі повноцінного навчання.

Докладніше про те, що українців попередили про нову схему отримання прав водія, повідомляє “Стіна”, посилаючись на Головний сервісний центр МВС.

Як працюють шахраї
Шахраї активізують свою діяльність, розміщуючи оголошення на різних платформах, включаючи соціальні мережі, месенджери та спеціалізовані сайти. Вони обіцяють виготовлення підроблених посвідчень водія, які нібито будуть зареєстровані в офіційних реєстрах.

У процесі спілкування з потенційними клієнтами вони використовують підроблені службові бейджі та іншу атрибутику, характерну для легітимних співробітників МВС, аби викликати довіру.

Оплата таких “послуг” найчастіше відбувається на особисті стільникові картки шахраїв. Щоб уникнути прямого контакту з клієнтами, вони передають підроблені документи через поштові служби, вводячи в оману обіцянку швидкого отримання посвідчення.

Однак реальність виявляється іншою: після отримання підробки громадяни стикаються з проблемою відсутності їх документів у реєстрах. Звернувшись до сервісних центрів МВС, вони ризикують опинитися під слідством за використання фальшивок.

Як законно отримати права водія
Сервісні центри МВС наголошують, що єдиний легальний спосіб отримання прав водія полягає в проходженні навчання в акредитованих автошколах та складання іспитів у сервісних центрах.

Перше посвідчення водія можна отримати тільки за особистої присутності, а фотографії для документа робляться безпосередньо на місці.

Це забезпечує максимальний захист від підробок та гарантує, що посвідчення буде зареєстроване в офіційних реєстрах.

Як розпізнати підробки
Фальшиві посвідчення водія можуть виглядати дуже схоже на оригінальні, і візуально їх можна не розрізнити. Проте головний сервісний центр МВС постійно удосконалює захисні технології бланків.

З серпня минулого року в Україні запроваджено нові бланки посвідчень водія зі спеціальними захисними елементами. Вони включають унікальне маркування, що складається з трьох літер і шести цифр, розміщених зліва на бланку. Цей елемент значно знижує ризик шахрайства та підробок.

Щоб підвищити рівень безпеки, українці можуть перевіряти свої права водія онлайн на сайті Головного сервісного центру МВС, скориставшись функцією «Перевірка документів».

За допомогою введення серії та номера посвідчення, а також дати народження власника, користувачі зможуть швидко переконатися в легітимності свого посвідчення водія.

Відповідальність за підробку документів
Важливо пам’ятати, що використання підроблених документів спричиняє кримінальну відповідальність в Україні, включаючи штрафи і навіть позбавлення волі.

Підробка та використання фальшивок – це серйозні злочини, і довіряти неофіційним джерелам не варто.

Безпека на дорозі – це насамперед відповідальність за себе та оточуючих, яка починається із законного отримання прав водія.

Викладацька діяльність – це емоційна кар’єра, але чи означає це, що вчителі повинні веселити учнів, немов артисти цирку? Освітні експерти стверджують: надмірна розважальність шкодить навчанню, а популярні міфи про мотивацію, ігри та емоційний інтелект створюють хибне уявлення про ефективну освіту.

Міф №1: Потреби учня = його бажання
Часто вважають, що навчання має бути максимально цікавим, аби задовольняти бажання дітей. У молодшій школі ігри та яскраві відео дійсно можуть сприяти пізнанню. Але головна мета – не просто розваги, а розвиток мислення та дослідницьких навичок.

Міф №2: Мотивація важливіша за навчання
Чи дійсно школярі краще навчаються, якщо їм цікаво? Насправді важливо розрізняти якісну мотивацію від маніпуляцій. Дитина, яка біжить до школи через цікаві виклики, розвивається набагато більше, ніж та, яка чекає нагороду у вигляді цукерки чи бонусного балу.

Міф №3: Емоційний інтелект = позитивні емоції
Вчителі часто запитують дітей про їхній настрій, спонукаючи до радості, навіть якщо учень відчуває сум або тривогу. Але емоційний інтелект – це не примушування до позитиву, а вміння усвідомлювати й розуміти свої почуття. Важливо приймати будь-які емоції, але при цьому контролювати поведінку, яка заважає навчанню.

Освіта в Україні зазнає серйозних змін, які торкнуться старшокласників. Міністерство освіти та науки (МОН) оголосило, що з 2027 року для учнів 10-х, 11-х та 12-х класів буде змінено підхід до формування навчального плану.

Це стане частиною впровадження нової концепції профільної середньої освіти, яка орієнтована на індивідуальні інтереси та майбутню професійну підготовку учнів.

Детальніше про те, українським школярам дозволили не вивчати ряд предметів, інформує Telegram-канал “СВОЇ”.

Однією з ключових новацій стане можливість учнів не вивчати частину обов’язкових предметів. Так, зі списку дисциплін, які обов’язково входять до шкільної програми, буде виключено такі предмети:

Зарубіжна література
Всесвітня історія
Громадянська освіта
Біологія/екологія
Географія
Фізика
Хімія
Ці предмети можна буде обирати за бажанням учня, залежно від обраного профілю навчання.

Натомість залишаться обов’язковими такі дисципліни:

Українська мова та література
Історія України
Англійська мова (або інша іноземна мова)
Математика
Фізична культура
«Захист України»
Чому це важливо?
МОН наголошує, що нововведення має на меті:

Індивідуалізацію навчання. Учні отримають можливість зосередитися на дисциплінах, які найбільше відповідають їхнім інтересам і майбутнім професійним цілям.
Підвищення мотивації до навчання. Замість обов’язковості, яка часто викликає спротив, школярі матимуть свободу вибору, що стимулюватиме до активнішого засвоєння знань.
Забезпечення практичності освіти. Новий підхід дозволить формувати компетенції, необхідні для вступу у виші чи початку професійної діяльності.
Як це вплине на структуру навчання?
Зміни торкнуться насамперед старшої школи, яка стане профільною. Це означає, що:

Школярі обиратимуть напрямок навчання, наприклад, гуманітарний, природничо-науковий, технічний чи інший профіль.
Основні предмети будуть визначені залежно від обраного профілю.
Решту дисциплін можна буде не вивчати або обирати їх як факультативи.
Такий підхід є поширеною практикою в багатьох європейських країнах, де школярі старшого віку вже мають змогу обирати свій навчальний план.

Зміни, які планує впровадити МОН, є важливим кроком до модернізації української освіти. Вони дадуть школярам більше свободи у виборі предметів і допоможуть краще підготуватися до життя після школи. Проте успішна реалізація цієї реформи залежатиме від готовності системи освіти адаптуватися до нових умов.

Про це пише in poland.

На середу заплановано засідання уряду, де буде розглянуто проекти змін до законів, спрямованих на посилення польської візової системи.

За даними МЗС, порушення в польській візовій системі є результатом неконтрольованої міграції з 2015 року. Однією з причин називають видачу робочих віз іноземцям не зважаючи на потреби польської економіки. Друга причина – видача студентських віз. Багато іноземців прагнули отримати таку візу не з метою навчання, а з метою виїзду з Польщі в інші країни Шенгену. Третьою проблемою було те, що перебування іноземців на території Польщі стикається з труднощами організаційного характеру.

Проект передбачає посилення системи видачі віз з метою навчання. Наприклад, іноземці, які захочуть навчатися у Польщі, повинні будуть надати документ (сертифікат) про освіту, який визнаний директором Національного агентства з академічних обмінів (NAWA) або відповідним інспектором освіти. Також іноземці повинні будуть підтвердити знання мови, якою проходить навчання та набрати достатню кількість балів на вступному іспиті.

Зміни стосуватимуться також працевлаштування іноземців у Польщі. Нові положення передбачатимуть, що міністр, відповідальний за економічні питання, буде вести електронний реєстр підприємців, які провадять діяльність, яка має важливе значення для національної економіки на території Польщі. Воєводи або старости будуть зобов’язані відмовляти іноземцям у дозволі на роботу (включаючи сезонну роботу), якщо обставини вказуватимуть на те, що заява була подана для показу, і дозвіл використовуватиметься іноземцем не для виконання службових обов’язків у цього підприємця.

Зміні підлягатимуть розміри фінансового покарання для тих підприємців, хто нелегально працевлаштує іноземців. Штрафи коливатимуться від 500 до 30 000 злотих. Іноземців, які працюють нелегально, буде оштрафовано на суму не менше 500 злотих. Штрафи будуть передбачені і для посередників у нелегальному працевлаштуванні іноземців, особливо якщо вони беруть за це плату.

На середу назпановано засідання уряду, де буде розглянуто проекти змін до законів, спрямованих на посилення польської візової системи

Як було анонсовано, майбутні зміни стосуватимуться Закону про іноземців, Закону про вищу освіту та науку, Закону про систему освіти, Закону про систему соціального страхування та Закону про підприємців.

За даними МЗС, порушення в польській візовій системі є результатом неконтрольованої міграції з 2015 року. Однією з причин називають видачу робочих віз іноземцям не зважаючи на потреби польської економіки. Друга причина – видача студентських віз. Багато іноземців прагнули отримати таку візу не з метою навчання, а з метою виїзду з Польщі в інші країни Шенгену. Третьою проблемою було те, що перебування іноземців на території Польщі стикається з труднощами організаційного характеру.

Проект передбачає посилення системи видачі віз з метою навчання. Наприклад, іноземці, які захочуть навчатися у Польщі, повинні будуть надати документ (сертифікат) про освіту, який визнаний директором Національного агентства з академічних обмінів (NAWA) або відповідним інспектором освіти. Також іноземці повинні будуть підтвердити знання мови, якою проходить навчання та набрати достатню кількість балів на вступному іспиті.

Зміни стосуватимуться також працевлаштування іноземців у Польщі. Нові положення передбачатимуть, що міністр, відповідальний за економічні питання, буде вести електронний реєстр підприємців, які провадять діяльність, яка має важливе значення для національної економіки на території Польщі. Воєводи або старости будуть зобов’язані відмовляти іноземцям у дозволі на роботу (включаючи сезонну роботу), якщо обставини вказуватимуть на те, що заява була подана для показу, і дозвіл використовуватиметься іноземцем не для виконання службових обов’язків у цього підприємця.

Зміні підлягатимуть розміри фінансового покарання для тих підприємців, хто нелегально працевлаштує іноземців. Штрафи коливатимуться від 500 до 30 000 злотих. Іноземців, які працюють нелегально, буде оштрафовано на суму не менше 500 злотих. Штрафи будуть передбачені і для посередників у нелегальному працевлаштуванні іноземців, особливо якщо вони беруть за це плату.

Планується, що нові положення наберуть чинності 1 липня 2025 року, але зміни щодо навчальних віз почнуть діяти з 1 січня 2026 року.

Багато областей постраждали внаслідок прильоту ракет і дронів, зокрема, було пошкоджено теплогенерацію країни, через що в багатьох регіонах виникли проблеми з електрикою та теплопостачанням. Також у багатьох спостерігаються проблеми з водопостачанням. І ситуація поки не покращується, через що влада змушена йти на радикальні заходи.

Докладніше про те, чому 18 та 19 листопада скасували навчання, інформує Telegram-канал Думська. Одеса.

Наприклад, у школах Одеси та Одеської області скасували навчання у понеділок та вівторок, 18 та 19 листопада. Офіційно причина не озвучена, однак у коментарях до публікації одесити пишуть, що це явна ознака того, що на опалення та електрику чекати не слід.

При цьому в публікації зазначено, що у міських початкових школах та садках організують чергові групи для тих дітей, яких батьки не мають змоги залишити будинки. Очевидно, що старшокласники та учні середньої школи сидітимуть удома.

Також не уточнено, чи діти проходитимуть навчання у ці два дні в дистанційному режимі, чи потім доведеться відпрацьовувати навчальні години по суботах, як це зазвичай практикується у разі вихідних у будні, про що теж писали одесити у коментарях.

Проте, одна з коментаторів написала, що отримала повідомлення наступного змісту: “Шановні колеги, за рішенням комісії ТЕБ та НС від 17.11.2024 18-19 листопада, навчальні заклади м.Одеса працюють з використанням дистанційних технологій”. Але зовсім не зрозуміло, як буде організовано процес дистанційного навчання у зв’язку з проблемами з електропостачанням у регіоні.

Інший коментатор переслав повідомлення абсолютно іншого змісту: “Шановні батьки учнів ліцею. За рішенням комісії з надзвичайних ситуацій обласної військової адміністрації у школах оголошено дводенні канікули (вихідні дні). Дистанційних уроків у понеділок та вівторок не буде”.

Заступник очільника МОН Андрій Сташків повідомив, що триває активна підготовка до опалювального сезону. Зокрема, школи забезпечують генераторами, аби у разі відключень вони мали світло.

Посадовець каже, що 80% шкіл в Україні мають генератори.

“Але це не означає, що всі ці школи зможуть працювати у звичайному режимі, якщо не буде електроенергії взимку. Чому? Тому що теплопостачання відбувається по-різному. Школи, які мають власні котельні і генератори, можуть повноцінно працювати взимку, якщо немає електроенергії”,– зазначив він.

Школи, які не мають власної котельні, бо вона одна на мікрорайон, зокрема у великих містах, не зможуть працювати через недотримання температурного режиму.

“Наразі 7600 шкіл, понад половина, мають різні можливості для роботи взимку за умови відключення електроенергії. Але це не остаточна цифра, вона постійно змінюється”,– каже Сташків.

Він також розповів, що в Україні зараз напрацьовують механізми, аби школи змогли працювати, якщо будуть відключення світла. Також МОН надає школам рекомендації. Зокрема, радять школам зміщувати розклад уроків, щоб підлаштуватися під світловий день. Головне – дотримання температурного режиму у школі.

Якщо ситуація критична, то школа може тимчасово повернутися до дистанційного навчання,– наголосив посадовець.

Учні зможуть обирати профілі відповідно до зацікавлень, а з 9 класу перейти в академічний ліцей або професійний коледж.
Міністр освіти Оксен Лісовий зазначив, що метою реформи є краща підготовка учнів до університету, а також анонсував майбутні зміни у сфері вищої освіти, включно зі скороченням бакалаврату.

З 2027 року Міносвіти України запровадить трирічну профільну середню освіту. Тобто учні вчитимуться у школі вже не 11, а 12 років.

З 2025 року МОН запустить відповідний пілотний проєкт. Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий під час обговорення цієї реформи розповів, чому потрібні такі зміни, передає Освіта 24.

Чому учнів Україні вчитимуться 12 років
Посадовець зазначив, що реформу змоделювали так, щоб учні після закінчення школи приходили краще підготовленими до університету.

За словами міністра, учні зможуть обирати профілі відповідно до зацікавлень. Також після 9 класу зможуть йти вчитися у професійний коледж і швидше здобути нову професію.

Лісовий уточнив, що з 2027 року учням у 9 класі треба буде ухвалити усвідомлене рішення: перейти навчатися в академічний ліцей або в професійний коледж – відповідно до своїх інтересів та здібностей.

Також міністр коротко анонсував і зміни у сфері вищої освіти.

Ми зараз працюємо з нашою командою директорату вищої освіти й за деякими напрямками передбачаємо скорочення бакалаврату. Ми окремо анонсуємо, коли прийдемо до цього рішення.

Що відомо про реформу профільної середньої освіти
З 2027 року в Україні запровадять трирічну профільну середню освіту.
Зміни відбудуться щодо 10 – 12 класів.
Заступник міністра освіти та науки України Андрій Сташків розповів Освіті 24, що у 2027 році учні, які підуть у 10 клас, матимуть новий тип закладів освіти: академічні ліцеї або професійні коледжі.
У цих закладах вони здобуватимуть освіту за новими стандартами.
Старша профільна школа матиме профіль – це окремо визначені навчальні програми, які матимуть ядро, базовий компонент і поглиблене вивчення окремих предметів, а також – певну кількість годин на вибір, коли учень взагалі зможе вибирати сам ті предмети, які він хоче вивчати.
Так, з’явиться додатковий рік. Це – 10 клас, адаптаційний рік.

Повномасштабне вторгнення росії в Україну внесло суттєві корективи у звичний спосіб життя українців, у тому числі у сферу освіти. Незважаючи на складні умови, Міністерство освіти та науки України вживає всіх необхідних заходів для забезпечення безперервності освітнього процесу.

Докладніше про те, як навчатимуться діти у разі відключення електрики, інформує Дзеркало тижня.

Одним із найбільш серйозних викликів для української освіти стала необхідність адаптації до умов воєнного часу. Масштабні руйнування інфраструктури, перебої з електропостачанням, вимушена міграція населення – все це значно ускладнило роботу навчальних закладів.

Підготовка до можливих вимкнень електроенергії

Особливої ​​актуальності набуває питання забезпечення освітнього процесу за умов можливих відключень електроенергії, особливо у зимовий період. За словами міністра освіти та науки Оксен Лісового, понад 80% українських шкіл уже обладнано альтернативними джерелами енергії та опалення. Це дозволить продовжувати навчання навіть у разі тривалих перебоїв із електропостачанням.

Формати навчання за умов відсутності електроенергії

Міністр наголосив, що у разі тривалих відключень електроенергії школи стануть єдиним місцем, де діти зможуть продовжити навчання. Для цього будуть використовуватися такі формати:

Асинхронне навчання: Вчителі будуть записувати відеоуроки та надавати учням завдання для самостійного виконання.
Гнучкий графік: Навчальний процес буде адаптований до змінних умов.
Використання друкованих матеріалів: У разі повної відсутності електроенергії школи перейдуть на використання традиційних підручників та робочих зошитів.
Незважаючи на зусилля, українська система освіти продовжує стикатися з серйозними викликами. Нестача педагогічних кадрів, психологічні травми в дітей віком, нерівні умови навчання – усе це потребує комплексного рішення.

Проте, українські вчителі та учні демонструють неймовірну стійкість та адаптивність. Завдяки їхнім зусиллям, а також підтримці міжнародної спільноти, українська освіта продовжує розвиватися навіть у найскладніших умовах.

В українських школах готуються до серйозних змін у викладанні історії. Міністерство освіти і науки ухвалило рішення реформувати історичну освіту, запропонувавши новий підхід — об’єднання предметів “Історія України” та “Всесвітня історія” в єдиний курс. Цей крок має зробити вивчення історії більш цілісним та сучасним. znaj.ua

Згідно з новою концепцією, школярам буде запропоновано вивчати історію під однією назвою, варіанти якої наразі обговорюються: “Історія”, “Історія: Україна і світ” або “Історія України та світу”. Вибір назви — лише перший крок у великій освітній реформі, яка передбачає не лише об’єднання предметів, але й оновлення їх змісту.

Цей об’єднаний курс буде організовано за циклами, які відображатимуть різні етапи навчання: від ознайомлювального циклу у початковій школі до профільного у старших класах. Особливу увагу буде приділено інтеграції громадянознавчих тем безпосередньо в історичний матеріал, що допоможе учням краще розуміти зв’язок між минулим і сучасністю.

Крім базового курсу історії, планується запровадження додаткових спеціалізованих курсів, таких як історична географія, локальна та регіональна історія, інтелектуальна історія та інші. Це дасть змогу учням отримати глибші знання в обраних галузях, підвищуючи їхню історичну компетентність через міждисциплінарний підхід.

Автори реформи вірять, що такий підхід до викладання історії допоможе учням краще орієнтуватися в історичних подіях, розуміти їхні причини та наслідки, а також формувати власну думку щодо подій минулого.

Не секрет, що в школі задають багато домашніх завдань, які діти мають виконувати зі втомленими після роботи батьками. Крім того, по закінченню закладу освіти, школярам потрібно винаймати репетиторів, аби підготувати їх до складання випускних іспитів – ЗНО або, актуального вже кілька років, НМТ.

Заслужена лікарка України, докторка медичних наук, професорка Ольга Богомолець поставила собі питання, для чого учасникам освітнього процесу таке навчання, після якого батьки сваряться з дітьми, а учні не хочуть ходити до школи.

Окрім того, за словами медикині, у закладах освіти школярів не вчать цінностей. Про це Богомолець розповіла в інтервʼю проєкту «Наодинці».

– Школа, яка не вчить дітей мислити, а вчить дітей вчити, яка дає купу домашки. Де втомлені мама чи тато мають прийти й ще стояти над дитиною, щось виводити, переводити й сваритися, щоб дитина щось доробляла.

Замість того, щоб говорити й давати дитині любов. Школа, яка вчить бути чемним, правильно поводитись з викладачем з вчителем, яка мотивує батьків брати додаткові заняття з вчителями, щоб вчителі більше заробили, а дитина отримала кращу оцінку.

А потім врешті-решт, всі розуміють, що треба тепер брати репетиторів дітям. Бо вони інакше не вступлять в університет і не складуть ЗНО,

Для чого така школа? Після якої потрібно брати репетиторів на ЗНО? Для чого така школа, після якої потрібно сваритися з дитиною? Для чого така школа, в яку діти не хочуть ходити? Для чого така школа, яка не вчить цінностей? – каже лікарка.

Українці не забарилися з реакцією. Вони погодились з думкою Богомолець та зазначають, що нарешті хтось про це заговорив.

«Нарешті хтось це говорить».

«Ці всі питання до Міністерства освіти, які запровадили НУШ, зліплений із шматків закордонної освіти, вчителі лише виконавці без жодних прав, лише купа обов’язків».

«Підтримую кожне слово, хоч і пропрацювала в школі все життя».

«В нашій сім’ї було щасливе життя доки не прийшла школа. Школа не цікава, купа домашки, весь час йде на ненависну школу, це жах у нашій сім’ї».

Зазначимо, що згаданий курс є адаптацією американського курсу із соціального-емоційного навчання. Це не буде “сліпим” перекладом, а саме адаптацією під українські реалії.

У США програма влаштована таким чином, що тамтешні “Уроки щастя” вбудовані в навчальну програму і як окремий предмет, і як інтегрований. Викладачі допомагають дітям розвивати соціальні та емоційні навички. Наприклад, замість домашнього завдання учням пропонують обмінятись своїми знаннями з батьками. Тобто, розвивати свою комунікацію та заглибитись у тему разом з рідними.

В Україні новий курс вводять з тією метою, щоб допомогти дітям розвинути вміння боротись зі стресовими ситуаціями під час війни. Школярів навчатимуть мислити критично, будувати стосунки, бути адаптивними та не боятись змін.

“Уроки щастя” в українських школах введуть з 1 вересня і вони будуть інтегрованими. Попередньо, слухачами нового курсу будуть учні 1-7 класів. Для вчителів вже розробляють рекомендації, як здійснювати навчання, а для учнів готують спеціальні зошити.

Курс поділять на 4 рівні:

1 рівень — дошкільнята та перший клас,
2 рівень — 2-3 клас,
3 рівень — 4-5 клас,
4 рівень — 6-7 клас.

Які нововведення очікують школярів вже цього року
Новий навчальний рік уже не за горами та вже зараз відомо про деякі оновлення. У програму навчання внесли зміни й тепер учні 1-7 класів вивчатимуть «Уроки щастя». Про це повідомляє інформаційний портал “Стіна”.

Цього року 1 вересня випадає на неділю, тож свято «Першого дзвоника» стартує з 2 числа. І саме з цього дня на учнів чекають нові уроки, які раніше анонсувала перша леді Олена Зеленська.

Новий навчальний рік 2024-2025 поповнився новим курсом під назвою «Уроки щастя». Зазначимо, що згаданий курс є адаптацією американського курсу із соціально-емоційного навчання. Це не буде сліпим перекладом, а саме адаптацією під українські реалії.

В Америці програма влаштована таким чином, що «Уроки щастя» вбудовані у навчальну програму як окремий предмет, і як інтегрований. Викладачі допомагають дітям розвивати соціальні та емоційні навички.

Наприклад, замість домашнього завдання учням пропонують обмінятися знаннями з батьками. Тобто розвивати свою комунікацію та заглибитись у тему разом із рідними.

В Україні новий курс запроваджують для того, щоб допомогти дітям розвинути вміння боротися зі стресовими ситуаціями під час війни. Школярів навчатимуть мислити критично, будувати відносини, бути адаптивними та не боятися змін.

«Уроки щастя» в українських школах запровадять з 1 вересня та будуть інтегровані. Попередньо слухачами нового курсу будуть учні 1-7 класів. Для вчителів вже розробляють рекомендації, як проводити навчання, а для учнів готують спеціальні зошити. Курс поділять на 4 рівні:

1 рівень – дошкільнята та перший клас,

2 рівень – 2-3 клас,

3 рівень – 4-5 клас,

4 рівень – 6-7 клас.

Кабінет Міністрів України затвердив постанову «Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні», – повідомляє Комітет з питань освіти, науки та інновацій. Про це йдеться на сайті парламенту.

У зв’язку із зупиненням дії частини третьої статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо тривалості, дати початку та закінчення навчального року, а також надання відповідних повноважень Уряду, постанова врегульовує питання організованого початку 2024/2025 навчального року.

У закладах загальної середньої освіти тривалість 2024/2025 навчального року визначено з 2 вересня 2024 року до 30 червня 2025 року. Визначаючи це, Уряд орієнтувався на відсутність звернень від абсолютної більшості громад щодо початку навчального року раніше і потребу в часі на ретельну підготовку закладів освіти до приймання учнів.

Також у документі окреслено, що обласні та Київська міська військові адміністрації спільно із засновниками закладів освіти мають забезпечити організований початок навчального року залежно від безпекової ситуації.

Водночас нагадаємо, що в межах затвердженої Урядом тривалості навчального року педагогічна рада визначає структуру й тривалість навчального року в закладі загальної середньої освіти, навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу. Визначаючи це, вона враховує час, передбачений освітньою програмою, обсяг навчального навантаження в навчальному плані й вікові особливості, фізичний, психічний та інтелектуальний розвиток дітей, особливості регіону тощо.

Тривалість канікул у закладах освіти впродовж навчального року не може становити менш як 30 календарних днів.

Про це заявив освітній омбудсмен Сергій Горбачов.

Він вважає, що розпочати навчання з серпня малоймовірно

“Станом на зараз постанови Кабінету міністрів, яка регулює початок та кінець 2024/2025 навчального року ще не видано, тому поки що правових підстав розпочинати новий навчальний рік раніше 1 вересня немає”, – наголосив Горбачов.

Також у частині шкіл йдуть ремонти, педагоги та батьки у відпустках, діти на оздоровленні.

Для всіх наших дорогих та шанованих читачів, які мають відношення до виховання дітей шкільного віку, є дуже важлива інформація. Так, у міськадміністрації Черкас розглядають можливість скасування осінніх та весняних канікул у закладах середньої освіти.

Це залежатиме від ситуації з енергозабезпеченням обласного центру.

Про це стало відомо завдяки інформації від заступника мера міста Анастасії Чубини.

За її словами, заняття у черкаських школах розпочнуться 1 вересня, але до традиційного графіка освітнього процесу можуть бути внесені зміни.

“З огляду на критичну ситуацію з електропостачанням у країні зараз і невтішні прогнози на осінньо-зимовий період, – розглядаємо різні варіанти організації навчального процесу. Зокрема, розглядаємо варіант відмови від осінніх та весняних канікул”, — повідомила Анастасія Чубіна

У той самий час міськадміністрація розглядає варіант збільшення зимових канікул. Якщо діти будуть позбавлені осіннього та весняного відпочинку, взимку вони зможуть піти на канікули на цілий місяць.

Міська влада Черкас може внести ще низку змін. Чубіна наголосила, що школи міста можуть перевести на шестиденну форму навчання. Навчальний рік може закінчитися пізніше, ніж звичайно.

У міському управлінні освіти розглядають перспективу продовження навчання у школах на початок червня. Зазвичай останній дзвінок у черкаських школах лунав наприкінці травня.

Заступник міського голови Черкас Анастасія Чубіна заявила, що остаточне рішення щодо всіх запропонованих нововведень буде ухвалено після обговорення з директорами шкіл та ліцеїв.

Коли все ж таки школярі підуть до школи
В мережі поповзли чутки про те, що в дітей мають забрати місяць канікул і відправити на навчання ще поки літо в розпалі, а саме, мовляв, 1 серпня, а не вересня. Так от, ці чутки розвіяли, оскільки це не правда і відбирати у дітлахів літні канікули ніхто не буде. Однак, при бажанні, школи можуть індивідуально визначити, коли саме краще розпочинати навчання.

Перший дзвінок у наших школах пролунає саме 1 ВЕРЕСНЯ. Тому: діти – відпочивайте і набирайтесь сил, батьки – вам ще місяць терпіння і гарний час побути зі своїми чадами.

Деякі школи вже відреагували на таку неправдиву інформацію та заявили наступне:

“Школи Чернівецької області не виходитимуть на навчання 19 серпня. Так інформація станом на сьогодні.”

Про це у спеціальному зверненні до вчителів, батьків та учнів Буковини написала директорка Департаменту освіти і науки Чернівецької ОВА Оксана Сакрієр.

Пряма мова:

“Освітній процес у закладах загальної середньої освіти організовується в межах навчального року, що завжди розпочинався у День знань – 1 вересня, тривав не менше 175 навчальних днів і закінчувався не пізніше 1 липня наступного року – ця норма визначена Законом України «Про повну загальну середню освіту».

Проте, під час дії воєнного стану, внесено зміни до зазначеного Закону ( ст. 10), в якій: « тривалість навчального року, дата його початку та/або закінчення визначаються Кабінетом Міністрів України».

Тобто, як і попередні 2 навчальні роки, ми очікуємо на Постанову КМУ, в якій буде чітко визначено дату початку навчального року.

Жоден місцевий орган самоврядування, управління у сфері освіти, жодна педагогічна рада не має повноважень на прийняття таких рішень.

Тому, на сьогодні, можна лише розглядати теоретичну можливіть раннього виходу на навчання, вивчати питання наявності учнів на місцях, готувати заклад освіти до початку нового навчального року, покращувати безпекову інфраструктуру закладу.

Зберігаємо спокій, дітям – насолоди літніми канікулами! Не сіємо паніку та підтримуємо ЗСУ, – йдеться у зверненні Оксани Сакрієр.

Деякі школи України вже визначилися з датою початку нового навчального року 2024-2025, а керівництво навчальних закладів у кількох містах країни розглядає можливість початку занять у серпні, пише РБК-Україна.

У кількох школах країни перший дзвінок прозвучить набагато раніше за традиційну дату. Це рішення керівники навчальних закладів середньої ланки ухвалили у зв’язку із ситуацією в енергосистемі країни та рекомендаціями Міносвіти.

Так, у школах Чернівців діти підуть на заняття вже з 19 серпня. Перший семестр у школах міста триватиме до 29 листопада, а другий триватиме з 3 лютого до 6 червня. При цьому діти не підуть на канікули восени та навесні, але взимку відпочиватимуть від уроків значно довше, ніж звичайно.

В Івано-Франківську розглядають різні варіанти навчання дітей у новому навчальному році. Як зазначив мер міста Руслан Марцінків, поки що з точною датою тут не визначилися. Не виключається можливість заняття школярів як з 1 вересня, так і з 15 серпня.

“Можливо, перший дзвінок відбудеться 1 серпня або 15 серпня. Подивимося. Це залежатиме від того, що відбуватиметься в державі”, – зазначив Руслан Марцінків.

Водночас керівництво більшості шкіл в Україні не має наміру зміщувати дату початку навчального року.

Наразі вже достеменно відомо, що для школярів Одеси, Черкас, Житомира, Вінниці, Рівного та Луцька перший дзвінок прозвучить традиційно 1 вересня, що підтвердили у міських Департаментах освіти та науки.

У школах міста Черкаси учні розпочнуть заняття з 1 вересня, але навчатимуться без осінніх та весняних канікул. Натомість діти відпочиватимуть узимку цілий місяць, але, швидше за все, другий семестр триватиме до початку червня.

Також у деяких школах не виключають можливості навчання дітей і в суботу, щоб встигнути пройти шкільну програму у тепліший період року.

Міністерство освіти та науки України оголосило про конкурс на надання бюджетних коштів для розвитку та виконання ремонтних робіт у закладах професійної вищої та вищої освіти.

Докладніше про те, що школи чекає глобальне оновлення, інформує Міністерство освіти та науки.

Мета конкурсу – покращити умови навчання для студентів та створити безпечне освітнє середовище.

На що можна витратити гроші
Отримані кошти можна направити на:

Здійснення невідкладних аварійно-відновлювальних та ремонтних робіт.
Реалізацію проєктів, пов’язаних із будівництвом (новим будівництвом, капітальним ремонтом, реконструкцією та реставрацією) захисних споруд цивільного захисту та споруд подвійного призначення із захисними властивостями сховища/протирадіаційного укриття, призначених для укриття учасників освітнього процесу закладів професійної вищої та вищої освіти.
Здійснення заходів, пов’язаних із приведенням підвальних та/або цокольних приміщень навчальних закладів у стан, придатний до використання як найпростіші укриття.
Здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог пожежної безпеки у навчальних закладах.
Забезпечення технічними засобами оповіщення та інформування.
Придбання генераторів, електрогенераторних установок, трансформаторів, систем безперебійного електроживлення, акумуляторів, іншої електричної апаратури, пристроїв для фільтрації або очищення води, іншого обладнання довгострокового користування для безперебійного тепло-, водо-, електро- та газопостачання, що забезпечує безпечні умови навчання в офлайн- режимі, а також для забезпечення проживання у гуртожитках претендентів на освіту, якщо освітній процес здійснюється в офлайн-режимі.
Здійснення заходів щодо енергоефективності.
Розвиток мережі та відновлення гуртожитків, пошкоджених внаслідок бойових дій, для проживання претендентів на освіту в навчальних закладах, які здійснюють навчання в офлайн-режимі тощо.
Уточнюється, що кошти можуть бути використані лише для робіт, передбачених у проєктній (проєктно-кошторисний) документації. При цьому роботи мають бути виконані до кінця 2023 року.

Як взяти участь у конкурсі
Коледжі та університети мають до третього липня 2024 року передати до МОН заявку та пакет документів на паперових носіях.

Це можна зробити поштою або надати особисто через канцелярію МОН із позначкою “Конкурс на отримання бюджетних коштів за КПК ВК 2201140”.

Переможців конкурсу буде визначено конкурсною комісією МОН.

Учні шкіл можуть розпочати новий навчальний рік уже у серпні
Учні шкіл в Україні можуть сісти за парти у новому навчальному році на місяць раніше від визначеного терміну, якщо уряд прийме відповідне рішення. Питання про терміни навчання у школах пов’язане з важкою ситуацією в енергосистемі та майбутнім опалювальним сезоном, пише портал Proslav.

У міносвіти вже надіслало рекомендації до вищих навчальних закладів розпочати навчання студентів у серпні, а не у вересні, крім того, в уряді рекомендували учням ВНЗ перейти на шестиденну форму навчання. Наразі в уряді вирішують, чи варто давати відповідне розпорядження щодо роботи шкіл України у новому навчальному році.

Як зазначив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий, зараз існують дві проблеми – це енергозабезпечення шкіл та опалення приміщень, де навчаються діти. Тому у Міносвіти розглядають варіант зі зміщенням графіків навчання школярів.

“Швидше за все, буде зміщення навчання на теплий період, адже питання забезпечення електроенергією – лише частина проблеми, адже є ще також питання опалення. Ми повинні і цю проблему вирішувати. Тому два комплекси: генерація та зміна графіків. Зараз приймаємо остаточне рішення, але, швидше за все, будуть зміщені графіки [навчання] по дню. Тобто не тільки в контексті початку та завершення навчального року та канікулярних періодів, але й по дню. – Заявив Оксен Лісовий.

Поки що українські школи мають намір працювати відповідно до чинного законодавства про освіту, яке свідчить, що навчальний рік для учнів середньої ланки має починатися з 1 вересня.

Водночас заступник голови Київської ОВ Жанна Осипенко зазначила, що час навчання у школах під час військового стану регулюється урядом, тому зараз Департамент освіти і науки Київської ОВА очікує рішення Кабміну.

Це впливає на безпеку всіх учасників освітнього процесу і на заклади освіти.

Наша мета — забезпечити підготовку закладів освіти до проходження нового осінньо-зимового періоду та опалювального сезону з урахуванням можливостей залучення альтернативних джерел енергії та гнучкого графіку освітнього процесу, адаптованого до економного використання енергоресурсів.

Саме тому в межах підготовки до нового 2024/2025 навчального року МОН закликає до низки важливих рекомендацій.

Для закладів вищої освіти та фахової передвищої освіти:

Якщо можливо, розпочати 2024/2025 навчальний рік у першій половині серпня 2024 року. Це стосується освітніх програм усіх рівнів і всіх здобувачів, крім студентів перших курсів.
Використовувати суботні дні як робочі в теплі місяці року.
З середини листопада 2024 року до середини березня 2025 року планувати проведення заліково-екзаменаційної сесії, практичної підготовки, виконання курсових і кваліфікаційних робіт та подовжених канікул, а якщо потрібно, — продовжити заняття в дистанційному форматі.
За потреби подовжити освітній процес у 2024/2025 навчальному році до кінця липня 2025 року, крім випускних курсів.
Провадити освітній процес у традиційному (аудиторному) або змішаному (аудиторно-дистанційному) форматах у приміщенні закладу освіти або його окремому корпусі в межах розрахункової місткості споруд цивільного захисту.
У тилових регіонах забезпечити проведення освітнього процесу переважно в аудиторному форматі з урахуванням безпеки учасників освітнього процесу та за погодженням з обласними військовими адміністраціями.
У прифронтових та прикордонних областях, де існує ризик артилерійських обстрілів, РСЗВ, бомбових (КАБи) та ракетних атак (С-300) тощо, освітній процес можна здійснювати в укриттях. За погодженням з обласними військовими адміністраціями — на базі інших закладів освіти в тилових регіонах у змішаному або (як виняток) дистанційному форматі.
Передбачити функціонування локальних систем оповіщення про надходження сигналу «Повітряна тривога» або інших відповідних сигналів оповіщення в навчальних корпусах та гуртожитках закладів освіти.
Для закладів професійної (професійно-технічної) освіти:

Якщо можливо, розпочати навчальний рік раніше 1 вересня для учнів П(ПТ)О другого і третього курсів.
Використовувати суботні дні як робочі в теплі місяці року. Якщо є потреба, також можливо подовжити освітній процес до кінця липня 2025 року, крім випускних курсів.
Організувати навчання в очному форматі за обовʼязкової наявності укриттів. Якщо є недостатня кількість місць в укриттях, навчання можна організувати позмінно. Важливо: залежно від безпекової ситуації області, обласними військовими державними адміністраціями може бути ухвалено рішення про здійснення освітнього процесу в дистанційній або змішаній формі.
Якщо виробничу практику неможливо організувати у звичайному режимі, рекомендуємо використовувати навчальні майстерні, лабораторії закладів П(ПТ)О, а якщо є потреба і можливості, забезпечити її проходження дистанційно.
Також рекомендації для підготовки до нового навчального року незабаром отримають заклади загальної середньої освіти.

Навчання у школах різко зміниться
В Україні з 1 вересня у 2024 році змінюється максимальна наповнюваність класів початкової школи. Так, дітей має бути не менше ніж 5 і не більше ніж 24.

В освітнього омбудсмена Сергія Горбачова на офіційному сайті зауважили, що в учасників освітнього процесу виникає багато питань стосовно розподілу учнів, адже розпочався прийом школярів до перших класів. Тож захисник освітніх прав звернувся до Міністерства освіти та науки з проханням надати розʼяснення.

Нові правила щодо наповнюваності класів початкової школи передбачають оновлення до Закону про повну загальну середню освіту.

В Горбачова зауважили, що теперішні 2-4 класи Нової української школи переформатовувати не потрібно, тож у них може навчатися більше ніж 24 учні. Натомість, не більше такої кількості має бути у тих класах, в які триває нині набір.

Але втілення норми про максимальну наповнюваність початкових класів у 24 школяра з 1 вересня 2024 року в умовах воєнного стану є досить складним, зауважує уповноважений із захисту прав освітян.

Освітній омбудсмен звернув увагу на необхідність розʼяснення таких питань:

У перших класах з очною формою навчання не може навчатися більше ніж 24 учні, а в класах з дистанційною на період воєнного стану – може. Проте постає питання, що робити зі школярами, які відвідують уроки у змішаному форматі. Горбач зауважує, що таких шкіл немало, адже місткість укриття не дозволяє таким закладам освіти повністю організувати офлайн.
Як ділити на групи школярів перших класів, якщо їх всього 24. За наказом МОН поділ можливий лише коли учнів більше 27. Зокрема, йдеться про поділ на окремі предмети, курси, міжкласні групи тощо.
Формула розподілу освітньої субвенції не враховує зміни щодо нової максимальної наповнюваності 1-х класів у 24 учні. Освітній омбудсмен зауважує, що необхідно внести зміни з урахуванням цієї норми.
Зменшення наповнюваності перших класів може потребувати додаткового фінансування. Зокрема, необхідність у більшій кількості приміщень, матеріально-технічного забезпечення, ремонту, меблів, обладнання тощо, заробітну плату педагогам та іншим працівникам.
У сільській місцевості може постати проблема, якщо максимальна кількість першокласників – 27 дітей, а відкрити два класи з умовною кількістю 14 та 13 осіб громада фінансової спроможності немає.

Коли у школярів почнуться літні канікули
Вже скоро розпочнуться літні канікули в школах України. Однак через постійні обстріли графік відпочинку школярів різниться залежно від областей і безпекової ситуації в містах. Про це пише РБК-Україна.

Коли будуть літні канікули у школах Києва, Харкова, Львова, Дніпра, Одеси та інших регіонів країни.

Коли будуть літні канікули у школах Києва
Як повідомили у КМДА, останній дзвоник в столичних школах пролунає 31 травня. Для підготовки до НМТ закладам освіти рекомендовано застосувати у травні для випускників і випускниць модель трансформера. Тобто перейти з класного-урочного навчання на індивідуалізовано-групове.

З 31 травня до 7 червня – будуть видавати свідоцтво про здобуття початкової освіти
З 13 до 19 червня – свідоцтва про здобуття базової середньої освіти
З 20 по 26 червня – свідоцтво про здобуття повної середньої освіти
Дати літніх канікул визначені постановою уряду від 28 липня 2023 року №708. Міносвіти рекомендує місцевій владі та школам самостійно визначати дату останнього дзвоника та літніх канікул.

Літні канікули за рекомендацією МОН почнуться 29 червня та будуть тривати до 1 вересня. В червні в школах буде тривати атестація та так звані компенсаторні заняття, які були створені для подолання освітніх втрат. Однак кожна школа встановлює графік навчання для дітей за власним розсудом.

Коли літні канікули в Харкові
У Харкові з точними датами літніх канікул ще не визначилися, але орієнтовно останні дзвоники відбудуться 31 травня. На початку червня виділять час для додаткових занять, щоб подолати освітні втрати.

Канікули розпочнуться з 29 червня і будуть тривати до 1 вересня.

Коли літні канікули будуть у Львові
Як повідомили у пресслужбі ЛМР, точний графік виходу на канікули усіх шкіл наразі невідомий, проте традиційно канікули розпочнуться на початку червня. Частина шкіл планує відпустити дітей на відпочинок вже одразу після 31 травня, частина – від 7 червня. Останній дзвоник планується на 31 травня у більшості навчальних закладів міста.

Нагадаємо, щоб визначити дату завершення освітнього процесу та форми його організації влітку, педагогічні ради й керівники шкіл мають зважати на те, наскільки навчання в умовах війни вплинуло на учнів, чи є в них освітні втрати та які активності будуть найбільш дієвими для їхнього подолання. У червні школи можуть продовжити стандартний освітній процес, проводити додаткові заняття, консультації, екскурсії тощо.

Графік літніх канікул в Одесі
Одеса ще також остаточно не визначилася з точними датами літніх канікул. Останні дзвоники у школах плануються на кінець травня.

У червні деякі школи можуть продовжити заняття, щоб компенсувати освітні втрати, а також організувати додаткові консультації, провести контрольні роботи та екскурсії.

Коли літні канікули в Миколаєві та області
Канікули у Миколаєві та Миколаївській області планують розпочати у червні.

Точного графіку поки що немає, однак останній дзвоник заплановано на 31 травня.

У перші тижні червня можливі додаткові заняття, консультації та компенсаторні уроки, а також підготовка до НМТ.

Відпочивати школярі будуть з другої половини червня до 1 вересня.

Коли будуть літні канікули у Дніпрі
У Дніпрі зазначають, що кожна школа може самостійно вирішувати, коли саме учні підуть на відпочинок.

Останній дзвоник у школах заплановано на 31 травня, а літні канікули розпочнуться вже з 1 червня.

Довше будуть навчатися тільки учні випускних класів, адже в них триває підготовка до НМТ.

Коли діти підуть на літні канікули в школах Закарпаття
Останній дзвоник запланований на 31 травня, а ось канікули можуть розпочатися вже на початку червня, бо цього навчального року не було довгих карантинів, відключення світла та інших проблем, через які терміни відпочинку школярів можуть посунути.

На початку червня вчитися доведеться хіба випускникам – буде тривати підготовка до НМТ.

Літні канікули в інших містах і областях України
У Запоріжжі освітній процес буде тривати до 1 липня, тому діти відпочивати будуть тільки два місяці – до 1 вересня.

Як повідомили в Центральному відділі освіти департаменту освіти та науки Запорізької міської ради, у червні школярі будуть відвідувати уроки та будуть проводитися консультативні заняття – у зв’язку з тривалою дистанційною освітою та неможливістю повноцінно проводити навчання через часті повітряні тривоги.

На Полтавщині останні дзвоники проведуть 30-31 травня, однак навчання продовжиться ще у червні. Літні канікули стартують 29 червня та триватимуть до 31 серпня.

Загалом у деяких областях України ще не визначилися з точними датами літніх канікул. Однак навчальний рік не може тривати довше, ніж до 1 липня.

При цьому можливість використати перші тижня червня для додаткових занять та консультацій обирають переважно школи, де є дистанційне навчання, у яких зривався навчальний процес через часті тривоги та обстрілі.

Це учбові заклади, які знаходяться ближче до бойових дій або які попадають частіше під обстріли зі сторони ворога – Чернігів, Суми, Харків, Миколаїв, Херсон та області.

В Україні розпочалося впровадження освітньої реформи, згідно з якою учні шкіл після закінчення 9 класів або вступлять до ПТУ, або продовжать профільне навчання у старших класах. Такі нововведення запустять уже 2027 року, пише портал Вести.

Учні шкіл скоро не зможуть навчатися 11 класів: для них або продовжать навчання з профільних предметів на підставі базової освіти, або їх відправлять до ПТУ на базі 9 класів. При цьому кількість предметів для старшокласників буде зменшено.

Школярі отримуватимуть стандартну базову освіту до 9-го класу. Після цього частина учнів зможе продовжити навчання у старшій школі, яке проходитиме в академічних ліцеях протягом 3-х років. Таким чином, повне шкільне трирівневе навчання триватиме 12 років.

Передбачається, що після закінчення вони в Україні країні потрібні будуть “робочі руки”, тому метою Міносвіти є збільшення кількості тих, хто після 9-ти класів закінчить профтехосвітні установи та отримає потрібну професію. Зараз у країні лише 35% школярів вступають до ПТУ, але реформа освіти потребує цифри як мінімум 45%, а пізніше – ще більше.

“Наша мета – щоб діти здобули дійсно якісну освіту з тих предметів, що їх цікавлять, і профілізації. Завдання початкової та середньої школи – дати загальні базові знання. А після буде профілізація – те, що в Америці називається High School, що є і в Британії, Польщі, Німеччини тощо У нас попереду відновлення України, нам все більше потрібні робочі спеціальності”, – розповіла секретар Комітету з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа.

Учнів, які залишаться здобувати повну середню освіту, поділять на три кластери: STEM, мовно-літературний та суспільно-гуманітарний, а їхнє навчання буде організовано як за вузькопрофільними предметами за обраною спеціальністю, так і з інтегрованими курсами. Протягом 3-х років навчання для старшокласників буде зменшено навантаження із загальних предметів із поступовим заглибленням у профільні предмети, для вивчення яких будуть сформовані міжкласні групи.

Для підготовки до НМТ навчальних закладів рекомендовано застосувати у травні для випускників та випускниць модель трансформера. Тобто перейти із класно-урочного навчання на індивідуалізовано-групове.

Видавати документи про освіту пропонується відповідно до такого графіка:

з 31 травня по 7 червня – свідоцтво про здобуття початкової освіти;
з 13 по 19 червня – свідоцтво про здобуття базової середньої освіти;
з 20 по 26 червня – свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти.
“Організація комфортних умов навчання під час військового стану була першочерговим завданням для всіх шкіл столиці. За рахунок міського бюджету заклади загальної середньої освіти Києва були максимально підготовлені до роботи за нинішніх умов”, – зазначив Мондрієвський.

Він також додав, що вдалося не лише налагодити інтернет у укриттях, які є одним із головних важелів безперебійного освітнього процесу, а й забезпечити школам роботу без віялових відключень електроенергії. Крім того, було організовано дистанційне навчання та роботу шкіл у другу зміну, що дозволило ефективно працювати всім навчальним закладам.

Про це розповіла в інтерв’ю Новини.LIVE депутатка-“слуга” Юлія Гришина.

В Україні закриють майже всі сільські школи – today.ua
Про це розповіла в інтерв’ю Новини.LIVE депутатка-“слуга” Юлія Гришина.

Процес урбанізації населення почався в Україні не сьогодні. Він відбувається вже давно. Молодь залишає села, переїжджаючи в міста. Та й народжуваність значно впала, зокрема, і в сільській місцевості. Тому дітей на селі стає дедалі менше. Школи, що колись відлунювали сотнями дитячих голосів, поступово порожніють. У них залишається по два-три десятки учнів на всю школу, а в деякі роки в таких школах немає жодного першокласника.

“Коли в школі навчається 10-15-40 або навіть 100 дітей різних класів, то про яку якість освіти може йти мова? Часто в таких школах один учитель може викладати кілька предметів одночасно. Тому пізніше маємо низьку якість освіти з таких шкіл”, – каже Юлія Гришина.

Тож процес поступового закриття сільських шкіл розпочався не сьогодні. На жаль, це об’єктивна реальність. Звісно, сільські діти не залишаються без освіти. Їх щодня підвозять автобусом до опорних шкіл.

Із 2025 року процес закриття малих шкіл прискорять. З 1 вересня 2025 припиниться бюджетне фінансування шкіл із чисельністю учнів менше 45. А з наступного навчального року, тобто з 1 вересня 2026, перестануть фінансувати і школи, в яких навчається менше 60 дітей.

Звісно, сільські жителі дуже болісно сприймають факт закриття школи. Адже недарма кажуть, що село має перспективи, і воно живе доти, доки в ньому є школа. Не буде школи – молодь також не залишатиметься в селі.

“Загалом процес болючий, адже кажуть, якщо в селі немає школи – немає і села. Потрібно розуміти, чому це відбувається. Адже школи у форматі менше 45 дітей не можуть працювати якісно”, – підсумувала народна депутатка.

Крім того, зараз багато шкіл в Україні мимоволі перейшли на дистанційний або змішаний формат навчання. Імовірно, процес навчання онлайн частково залишиться і після закінчення війни. Це також може бути для сільських дітей альтернативою традиційному шкільному навчанню.

Система освіти в Україні включає загальну середню освіту, вищу освіту та послуги післядипломної підготовки, що надаються різноманітними навчальними закладами.

За останні роки багато часу учні в школах навчались у дистанційному форматі. Зараз більшість шкіл знов перейшли у офлайн і проводять заняття вживу. Учнів і батьків цікавить питання, коли у школярів розпочнуться канікули.

На це питання відповідає Телеграм – канал Україна Online: Новини.

Навчальний рік у 2024 році триватиме до 28 червня, згідно з рішенням Міністерства освіти і науки. Таке рішення прийнято з метою забезпечити дітям можливість отримати всі необхідні знання, які вони можуть були пропустити через повітряні тривоги або блекаути. Свято останнього дзвоника заплановане на 31 травня.

Канікули – це час, коли учні мають змогу відпочити від навчання та занять у школі, насолодитися вільним часом та зайнятися улюбленими хобі. Важливо відзначити, що будь-яка школа та міська адміністрація мають право самостійно встановлювати графіки навчання та канікул. Весняні канікули у 2024 році припадають на період з 25 по 31 березня.

Про це сказав заступник міністра освіти та науки Андрій Сташків в інтервʼю Новій українській школі. Він зазначив, що МОН розглядає варіант, аби університети зараховували таких учнів одразу на другий курс, щоб не втрачати рік навчання. Проте питання має бути обговореним з вишами і така преференція діятиме до масового впровадження реформи.

“Одного року на пілотування, як це планувалося раніше, замало. На пілотування матеріалів (навчальних програм) знадобиться пів року, ще пів року – на конкурс і друк підручників. Автори не зможуть внести в них зміни за результатами пілотування. З огляду на це, ми вирішили, що пілотування триватиме два роки, а не один. Тому й починаємо його у 2025 році. Насправді це виклик, тому що часу залишається не багато. У 2024-му маємо сформувати мережу, обрати школи, які стануть ліцеями, та вибрати моделі профілів для них”, – зазначив Сташків.

За його словами зміни, які відбуватимуться у 10-12 класах – це логічне продовження реформи НУШ. Крім цього, заступник міністра освіти розповів, що планується використовувати різні моделі пілотування, адже школярі матимуть індивідуальні освітні траєкторії, які можуть відбуватися за різними форматами. Таким чином, МОН планує обрати найкращу модель.

“Траєкторія може формуватися за чітко регламентованим профілем або пропонувати учням на вибір усі предмети й інтегровані курси. Може бути змішаний варіант, коли є профіль із ядром змісту і вибір частини предметів і курсів у межах профілю та поза ним. Тому в пілоті будемо впроваджувати різні моделі, щоб вибрати ту, яка найкраще підходить для нашої системи освіти, учнів та вчителів”, – сказав посадовець.

Цього року школярам приготували чимало масштабних нововведень
Директор українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко розповіла, які зміни чекатимуть випускників у 2024 році на Національному мультипредметному тесті. За її словами, іспит складатиметься з двох підблоків, які триватимуть дві години кожен, з перервою між ними у 20 хвилині.

Також випускників чекатиме відеоспостереження під час проходження НМТ. Вакуленко зазначила, що у разі виявлення списування результати проходження іспиту будуть анульовані.

“Буде вестися спостереження. Ми сподіваємося, що організатори на місцях зможуть забезпечити камерами абсолютно всі тимчасові екзаменаційні центри і що їх буде по декілька в аудиторії. І ми плануємо, що впродовж проходження оцінювання за кожною аудиторією вестиметься спостереження. І я не раджу учасникам намагатися списати, ми мали минулого року багато вилучень, через те що у якийсь спосіб зʼясували списування”, – повідомила вона.

Тетяна Вакуленко наголосила, що окрім додавання четвертого предмета, у 2024 році дещо підвищується пороговий бал. За її словами, якщо минулого року потрібно було набрати щонайменше 10% від максимальної кількості тестових балів, щоб отримати результат 100 за шкалою 100-200. Цього року для того, щоб мати можливість вступати до ЗВО, йдеться вже про 15%.

“Якщо ви проходили якісь тести і бачили що з окремих предметів дуже невпевнено себе почуваєтесь, звичайно потрібно приділити увагу цим предметам і мати гарантію того, що ви цей поріг подолаєте”, – порадила Вакуленко.

Раніше портал “Стіна” повідомляв, що стало відомо, які персональні дані чоловіків збиратимуть до реєстру “Оберіг”.

Також ми писали, що українцям розповіли, коли згідно із законом настає реальна відповідальність за ухилення від мобілізації.

Про це розповідає “ВсеОсвіта”.

У чому суть освітньої реформи?

З 1 вересня 2027 року шкільна освіта буде поділятися на три рівні:

Початковий (1—4 роки навчання).
Базовий (5—9 роки навчання).
Старша профільна школа (10—12 роки навчання).
Найбільші метаморфози чекатимуть старшу школу — її перейменують у ліцей.

Таким чином, гімназії та ліцеї стануть рівнями освіти, а не статусами окремих шкіл, як повідомила ексміністерка освіти та науки Ганна Новосад.

Це передбачає реформа Нової української школи, яка закріплена законом “Про освіту” 2017 року та деталізована законом “Про повну загальну середню освіту” 2020 року.

Найголовніші зміни:

Початкова, середня та старша школа будуть розділені на різні будівлі. Однак в окремих випадках, якщо школа має спеціальний статус (наприклад, з математичним чи англійським ухилом), початкові класи може входити у склад гімназії, адже рівень підготовки буде складнішим.
Профільна старша школа має окрему мету: не тільки надати знання, але й допомогти школярам обрати напрямок, за яким вони хочуть навчатися. Для цього будуть введені додаткові тести та співбесіди.
Школа стане 12-річною. Першими за новою програмою навчатимуться десятикласники 2027 року, ті, що починали навчання за системою Нової української школи.
Реформа лише розпочалася, але громадські обговорення, а також відкриті дискусії діячів Міністерства освіти оголили ряд проблем, з якими доведеться зіштовхнутися в процесі змін.

Порядок випливе з хаосу: що не так з реформою освіти?

Найперша проблема — це розділення шкіл. Усі три рівні нової освіти зможуть забезпечити лише у приватних та корпоративних школах. Звичайні загальноосвітні не підійдуть, адже немає ані додаткових приміщень, ані технічних можливостей, ані людського ресурсу через брак вчителів.

До 1 вересня 2024 року (тобто, вже за 8 місяців) обласні та міські ради мають визначитись, які школи мають стати початковими, які — базовими, а які — ліцеями для старших класів. Однак поки що жодних готових проєктів немає.

Друга проблема — це кількість учнів та шкіл. Через повномасштабне вторгнення в Україні зруйновано повністю або частково майже 5000 шкіл. Кількість школярів також зменшиться: через демографічну кризу, яка посилилася в Україні з 2018 року та масовий відʼїзд за кордон

Ми розуміємо, що через демографічну кризу найбільше учнів у модернізованих ліцеях буде в проміжку між 2027 і 2030 роками, а в наступні роки дітей ставатиме менше, тому для нас важливо планувати заходи з побудови ефективної мережі з урахуванням демографічних тенденцій, — зазначає заступник міністра освіти та науки Дмитро Завгородній.

До 2027 року Україні потрібно не лише проаналізувати усі проблеми освіти, але й вирахувати правильну стратегію змін та визначити «правила гри». Є усього лише 3,5 роки, щоб визначити, які освітні заклади зможуть включитися у реформу першими, які учителі та за якими профілями викладатимуть.

І тут ми спираємось на ще одну величезну проблему шкільної освіти: катастрофічний брак вчителів. До речі, ця проблема глобальна не лише в Україні. За даними ЮНЕСКО, до 2030 року світ потребуватиме 69 млн вчителів. А щодо нашої держави, показово те, що у школах Дніпра станом на жовтень 2023 року відкрито понад 300 вакансій (з них 200 — це профільні викладачі, «серце» нової освітньої реформи). У жодному нормативному акті стосовно нової освітньої реформи МОН не прописало, як будуть боротися з браком кадрів і також не зазначає, якою буде мотивація тих викладачів, що залишаться та будуть згодні на зміни. Як ми вже писали, зарплата вчителів в Україні сьогодні складає у середньому 9—10 тисяч гривень і підвищувати її поки не планують.

Зауважуючи усі фактори, на такі суттєві зміни в освіті залишається лише молитися й вірити, адже єдиного механізму все ще немає. Чи не стане освітня реформа, згадуючи усі невирішені проблеми, черговим експериментом — поки що невідомо. Однак сподіваємось, як завжди, на краще.

МОН кличе на допомогу: як у реформі може допомогти громадськість?

Надію в успіх реформи вселяє те, що ніхто не буде вводити її методом директив зверху. Як повідомив заступник міністра освіти та науки Андрій Сташків, МОН вже розробили приблизний стандарт для старшої профільної школи. Зараз тривають обговорення проєкту з експертами, представниками громадськості та освітянами. До спільної роботи МОН запрошувало експертів ще у червні 2023 року. Серед них є й іноземці.

Фінський уряд виявляє бажання долучитися до підтримки реформи НУШ, і саме пілотування старшої школи може бути одним із напрямів, у якому МОН отримає підтримку. Світовий банк може надати кредит, а ми отримаємо інвестиції в старшу школу, не забуваючи про базову, — повідомив Сташків.

Наприкінці жовтня МОН відзвітувало про закінчення попередньої роботи над проєктом. 31 жовтня міністр освіти Оксен Лісовий повідомив про початок громадських обговорень, до яких може доєднатися будь-хто охочий, для цього варто написати свої пропозиції на електронну пошту: svitlana.fitsailo@mon.gov.ua. до 30 листопада.

Учні зможуть самі формувати “освітню траєкторію”

Саме так пише Оксен Лісовий про нову реформу шкільної освіти. Учні старшої школи зможуть обрати профіль та частково — предмети для вивчення. Усього освітніх галузей буде девʼять:

мовно-літературна;
математична;
природнича;
технологічна;
інформаційна;
соціальна і здоров’язбережувальна;
громадянська та історична;
мистецька;
фізична культура.
Навчальні результати передбачатимуть основний та поглиблений рівні, що дасть закладам освіти змогу комбінувати власні моделі профілів — поглиблене вивчення предметів, курси для поглиблення профільності та інше. Поки що навчальний план не буде остаточно вільним для вибору, проте міститиме години для вільного обрання предметів та курсів. У 10 класі — 105—210 годин за обраним профілем та 35—140 годин загальних предметів. У 11—12 класах — 385—595 профільних годин та 70—280 поза профілем за два роки.

У такій системі є два безсумнівних плюси: діти зможуть обрати уроки та активності до свого смаку, а також суттєво знизиться навантаження з загальних предметів. На цьому, до речі, наголошує й освітній омбудсмен.

На жаль, багаторічна система шкільної освіти наповнює голови учнів великою кількістю фактів, понять, другорядною інформацією, яка не дозволяє учням отримати цілісну картину світу. В результаті учні вивчають все й одразу, витрачають на це багато часу, а ефективності від такого навчання мало. Така ж ситуація і з освітою старшокласників. Навчальний план для учнів 10—11 класів перенасичений предметами — вони вивчають понад двадцять предметів замість того, щоб зосередитися на тому, що їм подобається, чим планують займатися у житті, до чого мають хист, — повідомляє омбудсмен.

Таким чином мотивація до навчання падає, діти вивчають лише ті предмети, які потрібні на ЗНО та не можуть свідомо обрати для себе професію чи галузь освіти.

Розділення на профілі: це ж було вже?

Ще на початку 2000-х років у школах України розробили систему класів з поглибленим вивченням якогось профілю. Діти могли обрати галузь освіти, але не окремі предмети. Така концепція була втілена у ліцеях та гімназіях, а також у спеціалізованих школах. Однак до навчальних планів не були підключені факультативи, гуртки чи окремі курси.

Також концепція 12-річної школи обговорювалась з 2008 року. До 2018 це питання декілька разів відкладали, потім на цю ідею не було достатньо фінансування. Однак далі почалася реформа Нової української школи, яка передбачала перехід на 12-річну систему навчання, зокрема через сильне навантаження на дітей у старших класах.

Реформа старших класів: приклади закордонних шкіл

США. У Штатах система навчання також поділяється на початкову, середню та вищу школу. Однак самі навчальні заклади розподіляються на державні (з середнім рівнем освіти), приватні та закриті школи (нерідко це може бути школа з релігійним ухилом). Предмети діти починають обирати вже у середній школі — з 6-го класу їм дозволяється обрати самостійно 1—2 уроки.

Вчаться діти 12 років, випускаються зі школи у 18, а перед першим класом дуже часто йде підготовча група, куди приймають у 5—6 років.

Цікава також частина позакласної діяльності: у школах діють різноманітні гуртки та факультативи, оркестр чи театр, спортивні секції, радіо чи газета, проводять наукові та сільськогосподарські ярмарки, концерти тощо. Участь та успіхи зараховуються дітям у бал атестата та нерідко допомагає при вступі до коледжу. Окрім того, діти з 15 років можуть працювати неповний день та проходять обовʼязковий профорієнтаційний тест.

Нідерланди. Діти саме з цієї країни вважаються найщасливішими за даними UNICEF, а все завдяки системі stress-free schooling. Дітей тут готують до школи вже у чотири роки, а до 12 не ставлять оцінок та не проводять тестів. Потім діти складають профорієнтаційний тест за здібностями та уподобаннями, після чого їм пропонують навчання по трьох напрямках. VMBO — найпростіший рівень навчання, HAVO — середній рівень, VWO — складний рівень. Усі вони визначають, яку професію та коледж надалі може отримати дитина.

Данія. Усе заради особистості та творчості дитини! До 5-го класу у данських школах не ставлять оцінок та не проводять тестів. Завчення та нервову конкуренцію тут не заохочують. Креативність, ініціатива та вміння фільтрувати інформацію цінують найбільше. У 8-му класі учнів так само розподіляють по профілях. Однак, якщо дитина не готова обрати профіль, є ще один рік постшколи (Efterskole), під час якого вчителі максимально приділяють час творчим здібностям.

Школу закінчують у 18 років, після чого кожен може спробувати вступити до вищого навчального закладу, це для громадян країни безплатно.

«Враховуючи накопичений досвід використання дистанційних технологій навчання встановити, що у 2024 році не проводиться набір вступників для здобуття ступенів вищої освіти бакалавра та магістра за вечірньою та заочною формами здобуття освіти, натомість орієнтуючи заклади освіти на розвиток дистанційної форми здобуття вищої освіти», — йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.

Крім того, законопроєктом пропонується у 2024 році не проводити набір вступників на навчання для здобуття ступеня вищої освіти молодшого бакалавра, а конкурсний відбір на навчання для здобуття інших ступенів вищої освіти здійснювати за результатами зовнішнього незалежного оцінювання 2021 року та/або вступних випробувань 2022 – 2024 року.

Глава українського уряду Денис Шмигаль заявляв, що ОВА має промоніторити ситуацію в кожній громаді. Саме обласні військові адміністрації визначатимуть формат навчання школярів у навчальному році 2023-2024.

Прем’єр-міністр наголошував: там, де існує загроза життю чи здоров’ю дітей, очного навчання бути не повинно.

Якщо проти очної форми навчання виступають батьки дитини, вони можуть вибрати інші варіанти (наприклад, дистанційна, сімейна (домашня) форма навчання, екстернатура).

Якщо в школі є укриття, але місць там недостатньо, то роботу допустимо організувати позмінно (протягом дня, тижня, місяця або семестру).

Київ та область

Заступник голови КМДА Валентин Мондрієвський повідомляв, що в регіоні планують відновити офлайн-навчання. Для цього у 437 навчальних закладах (за даними Мондрієвського) ремонтували укриття.

“Спецкомісії проводять моніторинг укриттів і приміщень усіх навчальних закладів щодо можливості їхнього використання як найпростіші укриття. Відповідно, складають акти оцінки об’єктів”, – сказав чиновник.

Львівська область

Очільник ОВА Максим Козицький заявив, що на Львівщині лише сім шкіл із 1093 розпочнуть новий навчальний рік на дистанційному навчанні.

“Шкільну освіту в нашій області отримуватимуть понад 294 тисяч дітей у 1093 закладах. Лише сім навчальних закладів не обладнано укриттями, тому в них діти навчатимуться дистанційно. Школи, в яких учні навчатимуться очно або за змішаною формою, для укриття використовують 1199 об’єктів”, – проінформував представник місцевої влади.

Миколаївська область

До очного навчання в цьому регіоні станом на 17 серпня 2023 року підготовлено 75 навчальних закладів. Із 1 вересня в області переважно навчатимуться дистанційно.

Голова Миколаївської ОВА Віталій Кім уточнив, що з понад тисячі шкіл лише 75 мають справді бомбосховища, а не прості, менш безпечні укриття.

“З огляду на ситуацію з безпекою, зараз йде обговорення, рахуємо потенційно небезпечні зони, в яких буде складно зреагувати на повітряну тривогу”, – додав Кім.

Херсонська область

На деокупованій території Херсонщини працюватиме 190 шкіл у дистанційному форматі.

Як повідомив керівник пресофісу ОДА Олександр Толоконніков, діти зможуть відвідувати уроки офлайн лише після того, як наші воїни звільнять лівобережжя від російських окупантів. Він додав, що в області заплановано будівництво 37 нових укриттів, а також облаштування тих, що вже є.

Запорізька область

Із міркувань безпеки навчання в Запорізькій області проходитиме онлайн або у змішаному форматі, заявив голова ОВА Юрій Малашко.

Остаточне рішення місцева влада ухвалить після 25 серпня. До цього тривали перевірки шкіл на відповідність вимогам ДСНС і МОН.

Сумська область

Сумщина є лідером серед прикордонних регіонів за кількістю укриттів в освітніх установах (84%). Проте, як повідомила директорка обласного Департаменту освіти та науки Вікторія Гробова, діти, як і минулого року, навчатимуться і в очній, і в змішаній, і дистанційній формах.

Навчання лише онлайн буде введене у школах, розташованих у 20-кілометровій прикордонній зоні. Формат й алгоритм роботи у змішаній формі рекомендується вирішувати на обговоренні педагогічних рад і погоджувати з батьками.

Харківська область

У цій області навчання у змішаному форматі потенційно можуть розпочати понад 1,5% шкіл. Це вісім закладів Зачепилівської територіальної громади, один – Кегичівської та два – Сахновщинської, що охоплює понад 3 тисячі учнів. Про це повідомив директор облдепартаменту освіти та науки Олексій Литвинов.

За його словами, повернення до офлайн-навчання поки що не розглядають у жодному навчальному закладі Харківщини. Такий підхід пов’язаний із ситуацією на фронті.

Про це Резніков сказав в інтерв’ю “24 каналу”, передає “ДС”.

“Навчання (на винищувачах F-16, – “ДС”) вже розпочалися”, — зазначив він.

За його словами, крім пілотів, у навчаннях беруть участь також певна кількість інженерів та техніків.

Резніков підкреслив, що про завершення цих навчань повідомлять інструктори, коли бачитимуть, як українські пілоти, інженери та техніки сприймають нові навички та взаємодіють між собою.

“Оцей період підготовки у вигляді навчання буде витрачено на те, щоби продовжити проєкт щодо розуміння, коли ми матимемо літаки безпосередньо. А ще головне – скільки”, – наголосив міністр оборони України.

“Мінімальний термін на підготовку пілотів – 6 місяців”, – додав міністр оборони України.

Нагадаємо, Сполучені Штати Америки схвалили програму навчання українських пілотів на військових літаках F-16, яке відбуватиметься у Данії.

18 серпня Резніков повідомив, що Нідерланди та Данія підтримали поставку винищувачів F-16 Україні після того, як українські пілоти завершать навчання.

На жаль, школярам та педагогам доведеться знову вчитися та працювати в умовах повномасштабної війни. Цього навчального року є високі шанси, що більшість українських дітей зможе навчатися очно.

Однак ворог продовжує використовувати тактику обстрілу українських міст і нерідко вночі доби. У зв’язку з цим, Лісовий поділився думкою, що якщо дитина через тривалу повітряну тривогу не виспалася, тоді на перший урок її не варто вести.

Міністр зазначив, що дорослим часом важко сконцентруватися через недосипання на роботі, що вже говорити про дітей.

Крім того, школяру, щоб сприймати на уроці новий матеріал, потрібно мати хорошу концентрацію та пам’ять, а якщо він мало спав, цього не буде.

Тому міністр освіти радить батькам у таких випадках краще пропустити заняття і потім вивчити нову тему пізніше, ніж змушувати сонну дитину йти до школи.

Якщо так сталося, що школяр пропустив контрольну через тривогу, тоді вчителі мають дати можливість у такому разі здати її пізніше.

Також Лісовий відповів, що робити вчителю, якщо під час дистанційного уроку в нього увімкнулась повітряна тривога, а у дітей у класі немає.

У такому разі міністр вважає, що буде краще, якщо заняття буде перервано і варто піти в укриття. Якщо ж є можливість продовжити роботу з укриття, тоді буде добре. Але якщо не вдасться, то це не катастрофа.

Головне, наголосив міністр, безпека, вона понад усе. Лісовий також додав, що варто думати не лише про успішність школярів, а й про ментальне здоров’я.

Там, де є загроза життю чи здоров’ю дітей, очного навчання не буде, повідомляє прем‘єр-міністр Денис Шмигаль.

“З боку ОВА має бути регулярний моніторинг безпекової ситуації в громадах. Місцева влада найкраще розуміє ситуацію у себе в громадах, а тому остаточні рішення про формат навчання будуть ухвалювати саме на місцях”, – пише Шмигаль.

Також уряд запроваджує нову форму навчання у вибраних дистанційних школах в кожній області.

Учні, які перебувають за кордоном, вивчатимуть український компонент шкільної програми. Він займатиме 6-8 годин на тиждень.

Решту предметів діти зможуть опанувати в школах країн, де зараз проживають. Цю частину навчання їм зарахують автоматично, каже Шмигаль.

Новий формат запровадили для того, аби зберегти зв’язок дітей-переселенців з Україною та сприяти поверненню додому.

За словами Шмигаля, зараз 68% освітніх закладів мають укриття різного типу. Це дозволяє розмістити там 4,7 млн учнів та вчителів.

“Але цього недостатньо. Місцева влада повинна діяти активніше. Гроші на укриття Уряд виділив ще в квітні – 1,5 млрд грн”, – каже Шмигаль.

У 2023 році уряд планує облаштувати майже 1,5 тисяч укриттів, але загалом їх треба збудувати 5,4 тисяч.

Усі вони мають відповідати критеріям надійності, безбар’єрності та енергоефективності, додає премʼєр.

Відповідний лист уже надіслали у навчальні заклади. Про це 24 Каналу розповіли у Міносвіти України.

Як вчитимуться студенти коледжів і вишів з 1 вересня
У МОН наголосили: усвідомлюють ризики, тому пріоритетом має бути безпека та наявність надійних укриттів. Процес облаштування сховищ у закладах освіти України триває. Облаштовують як спеціалізовані, так і пристосовані укриття для проведення в них занять під час оголошення повітряної тривоги.

Міністерство рекомендувало закладам вищої і фахової передвищої освіти з 1 вересня 2023 року максимально перейти до здійснення освітнього процесу в аудиторному форматі з урахуванням наявності та місткості укриттів,
– повідомили у МОН.

І уточнили: рекомендація не стосується закладів освіти, розташованих у зоні бойових дій, зонах досяжності вогню ворожих РСЗВ, систем типу С-300 та аналогічних.

У Міносвіти також наголосили: виші, академії та коледжі все ж можуть самостійно ухвалювати рішення щодо відновлення очного навчання, зважаючи на безпекову ситуацію, стан комунікацій, наявність та технічний стан укриттів тощо.

У МОН також перелічили чинні недоліки дистанційного навчання. Це, зокрема, такі:

відсутність ефективного зворотного зв’язку з викладачами;
великий обсяг домашніх завдань;
технічні проблеми;
недостатнє забезпечення студентів та викладачів комп’ютерною технікою;
брак спілкування;
відсутність здобуття дієвого практичного досвіду тощо.

Станом на кінець липня близько 65% закладів освіти в Україні обладнано укриттями. Там може розміститися 56% учасників освітнього процесу.

Про це в ефірі телемарафону повідомив заступник міністра освіти і науки Андрій Вітренко.

“На даний час держава виділила окрему субвенцію для забезпечення і додаткового облаштування укриттів – це 1,5 млрд гривень була ухвалена постанова про її розподіл. Ця субвенція вже пішла по регіонах. Регіони мають облаштовувати укриття там, де їх немає”, – наголосив представник МОН.

Наразі найкраща ситуація з укриттями склалася у закладах професійно-технічної освіти – 95% закладів обладнано укриттями. Зі школами та дитячими садочками ситуація гірша: 75% та 55% мають сховища.

За словами Демченка, за стан укриттів у садочках, школах та професійно-технічних закладах відповідають місцеві територіальні громади. Тим часом – за укриття у закладах фахової, передвищої та вищої освіти – керівники цих закладів.

Щодо форми навчання від вересня, наголошує представник Міносвіти, все вирішуватиметься в залежності від військово-політичної та безпекової ситуації. Остаточне рішення ухвалюють місцеві військові адміністрації.

Освітній процес у новому навчальному році розпочнеться 1 вересня 2023 року і триватиме до 28 червня 2024 року.

Відповідне рішення ухвалено Кабінетом Міністрів 28 липня.

Водночас забезпечення організації початку навчального року залежно від безпекової ситуації в кожній окремій адміністративно-територіальній одиниці покладене на обласні військові адміністрації.

В уряді також звертають увагу місцевих влад і громад на необхідності побудови комфортних і якісних укриттів для забезпечення безпеки дітей.

Очільник МОН Оксен Лісовий наголосив: частина українців виїхала за кордон і можуть повернутися далеко не всі. При цьому міністр назвав основний ризик повернення до очного навчання.

Лісовий зробив заяву про навчання студентів з 1 вересня
За словами очільника Міносвіти, є ризик повернення студентів в Україні за парти, адже наша держава у такому разі втратить частину студентів і викладачів.

Все ж, вважає міністр, є і ризик втрати якості освіти, якщо не повернутися до очного навчання.

Треба виходити в офлайн. Безумовно, є галузі, в яких просто неможливо надати якісну освіту онлайн – інженерія, медицина… Усе те, що потребує практики, лабораторії, експериментів,
– наголосив очільник МОН.

При цьому він акцентував, що в університеті формуються спільноти, ідентичність особистості, укорінюється система взаємодії. І теперішня молодь може бути менш конкурентоспроможною, ніж попередники, які навчалися очно і соціально взаємодіяли.

Глава МОН назвав термінові зміни української освіти
Перш за все в Україні дбатимуть про безпеку учнів та вчителів під час освітнього процесу.
Не менш важливим завданням на сьогодні є і повернення до очного навчання.
Ще одне важливе завдання, яке ставить для реалізації МОН, – організація якісного онлайн-навчання. Це для школярів за кордоном та тих, хто через безпекову ситуацію в Україні змушений вчитися дистанційно.

Серед інших важливих завдань для втілення – тотальна цифровізація та оптимізація доступу до освіти через створення індивідуальних кабінетів.

Ще одним пріоритетом МОН є модернізація та трансформація системи професійної освіти.

На цьому наголосив міністр освіти і науки Оксен Лісовий за підсумками проведення слухань у комітеті ВРУ з питань освіти, науки та інновацій, присвячених освітнім втратам українських школярів.

За його словами, питання вимірювання та подолання освітніх втрат в Україні нині стоїть дуже гостро, адже крім «класичних» втрат, які є в кожному освітньому процесі, є прогалини, що виникли через пандемію та війну.

«Ускладнюється ситуація й тим, що втрати по країні є дуже нерівномірними. Комусь вдавалося повноцінно навчатися попри все, а у когось умов для навчання не було зовсім. Однак, говорячи про втрати і розриви, перш за все ми повинні на рівні держави визначитися із термінологією та методиками вимірювання. Це можуть бути різні моніторинги, дослідження та інструменти для оцінювання на місцях», – зазначає Лісовий.

Він також зауважив, що шляхи надолуження освітніх втрат можуть бути різними: перегляд та адаптація освітніх програм, розроблення експрес-курсів, створення додаткового цифрового контенту й розвиток Всеукраїнської школи онлайн, тьюторинг і адаптація освітнього процесу, щоб він був гнучкий та людиноорієнтований.

«Утім найважливіше, що ми повинні зробити, – поновити повноцінне очне навчання там, де це можливо. І тут знову повертаємося до питання безпеки і довіри – батьків до закладів освіти, дитини до вчителя, вчителя до держави. Окрему увагу надали питанню психологічної підтримки і учнів, і вчителів, і батьків», – зауважив міністр освіти і науки.

Якщо до війни в багатьох школах в Україні викладали російською та українською мовами, то зараз пропонується запровадити навчання англійською мовою, замість російською.

Гендиректор директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти МОН Олег Єресько заявив, що учні старших класів вивчатимуть другу мову як одну з двох основних. Профільні предмети (на вибір) читатимуться як українською, так і англійською.

В Україні за останні кілька років з’явилося багато приватних шкіл, де навчання проводиться англійською та іншими іноземними мовами. Але зараз йдеться про трансформацію саме безкоштовних державних установ, де учні також матимуть можливість підвищити свій рівень англійської перед вступом до ВНЗ.

Старшокласників обіцяють забезпечити підручниками англійською мовою, якими навчаються учні закордонних шкіл. Не варто пояснювати, які перспективи відкриваються перед тими, хто знає англійську мову, тому запровадження білінгвального викладання у старших класах середньої школи стане безперечним плюсом для дітей.

Викладачі вже активно проходять підготовчі курси, які допоможуть їм розпочати процес навчання як рідною, так і іноземною мовою. Профільні предмети читатимуться обома мовами.

24 Канал запитав в українців, як вони ставляться до ідеї зменшення кількості предметів у школі. Краяни також згадали у про профільну старшу школу.

Як українці ставляться до зменшення кількості предметів у школі
Поліна заявила, що вона “за” втілення у життя такої ідеї. Зокрема, на її думку, варто “викинути” ті предмети, які дітям не цікаві, і дати можливість їм обирати.

Артем натомість переконаний, що діти мають вчитися більше. Адже, на його думку, є дуже багато різних цікавих дисциплін, які можна було б викладати у школі.

Подбати про майбутнє школяра вже сьогодні – легко! Спробуйте навчання в дистанційній школі “Оптіма”, де команда професійних викладачів робить все, аби уроки проходили ефективно. Ще вагаєтесь? Тоді відвідайте безкоштовний вебінар з випускницею “Оптіми”, яка стала студенткою Гарварду, та дізнайтесь з перших уст про всі переваги дистанційної школи! Більше про захід та реєстрацію – за посиланням.
Дем’ян зі свого боку розповів: позитивно ставиться до ідеї зменшення кількості предметів. При цьому вважає, що процес має бути більш структурованим. Наприклад, у старшій школі учень має мати можливість обрати профіль і відкинути предмети, які будуть зайвими для нього.

Пані Марина ж переконана, що зменшення кількості навчальних предметів дасть позитивний результат.

Що відомо про скорочення кількості предметів у школі
Міністр освіти Оксен Лісовий зробив заяву про скорочення кількості предметів у школах.
На його думку, кількість предметів у школах треба зменшити. Загалом вона має бути раціональною.
При цьому очільник МОН вважає, що не треба кількість предметів у школах збільшувати.
Так, МОН зараз займатиметься оптимізацією навчальних програм. Зокрема, чиновники вивчатимуть шкільне навантаження на дітей.
Українці, до слова, активно відгукнулися на пропозицію міністра та у коментарях до його поста на фейсбуці висловили свої думки. При цьому розповіли про закордонний досвід навчання їхніх дітей у різних країнах.
Очільник МОН Оксен Лісовий згодом заявив, що ключові навчальні дисципліни, які зараз вивчають у в школі, не скорочуватимуть. Причому як природничі, так і гуманітарні.
Зараз в Україні триває активне обговорення щодо кількості предметів у школах. Також МОН вивчає питання навчального навантаження на учнів.

Про це розповів генеральний директор директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти МОН України Олег Єресько в ефірі “Ранку вдома”.

Чи може освіта в Україні стати двомовною
Минулого року було представлено програму “Освіта 4:0. Український світанок”.

У ній описано багато реформ, серед яких є запровадження білінгвальної (двомовної) системи навчання.

“Безумовно в нас є заклади, де збираються діти, які мають здібності до вивчення іноземних мов. Там практикують раннє вивчення мов. Ми ж плануємо, що з часом у старшій школі профільний предмет обов’язково викладатимуть двома мовами – українською та англійською”, – розповів представник МОН.

Чому саме англійська, а не інша іноземна мова?

На це запитання Єресько відповів, що поки всі найкращі навчальні матеріали англійською мовою, тому варто послуговуватися саме нею.

Чи можливе повне скасування іспитів для школярів
На думку експерта, це мобілізує школярів, тому поки у МОН немає планів щодо скасування іспитів у 4 або 9 класах. Проте цього року діти не будуть складати державну підсумкову атестацію (ДПА) через війну Росії в Україні.

Попередніх років так відбулося через пандемію коронавірусу. Проте на рівень оцінювання школярів це ніяк не вплине, переконує Єресько.

“Результати будуть. Їх визначатимуть за результатами річного оцінювання. Нагадаю, що в Новій українській школі повністю змінили ставлення до оцінювання, яке виконує формувальне значення, демонструє наскільки дитина зростає, показує де треба підвищити свій рівень знань, рівень компетентностей”, – каже він.

Експерт зазначив, що оцінювання важливе лише для формування рейтингу на національному мультипредметному тесті (НМТ), щоб справедливо розподілити між вступниками місця державного замовлення.

Нагадаємо, що цього року абітурієнти знову складатимуть НМТ замість зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). На іспиті буде три предмети, серед яких два обов’язкових, а один – на вибір.

Усі предмети діти складуть в один день, щоб не нехтувати безпековою ситуацією в Україні.

Там зауважують, що наразі 17 ліцеїв працюють в очному режимі, а 18 – у змішаній формі в залежності від розмірів укриттів.

Усі сховища шкіл забезпечені всім необхідним.

Проте, зауважили в управлінні освіти, з огляду на ситуацію рішення про зміну формату навчання школярів можуть прийняти згодом.

Нагадаємо, рік тому, коли розпочалося масштабне вторгнення росії в Україну, класні керівники повідомили всім батькам, що навчальний процес тимчасово зупинено.

Тоді діти два тижні були на канікулах, а потім продовжили навчання у винятково дистанційному форматі.

Про це йдеться в повідомленні Міністерства освіти України.

Громадська спілка “Освіторія” за підтримки МОН, Мінцифри, ЮНІСЕФ доповнює та оновлює навчальний контент Всеукраїнської школи онлайн – державної цифрової платформи для дистанційного та змішаного навчання школярів 5-11 класів.

До кінця 2022 року на платформу будуть додані уроки, тести та матеріали для самопідготовки з 18 дисциплін для учнів 5-11 класів.

Разом з усіма уроками, які вже є на платформі, ВШО покриє навчальні програми повністю, щоб школярі в Україні та за кордоном могли безперервно навчатися онлайн. Зараз на платформі розмістили вже 2500 уроків і до кінця року додадуть ще 1000 уроків.

“Матеріали Для 5-6 класів будуть оновлені відповідно до стандартів реформи НУШ у базовій середній освіті, яка з початку навчального року впроваджується у 5-х класах.

Навчання на платформі просте і зручне, цікаве і сучасне, а також безкоштовне для всіх дітей. Кожен урок відповідає інтересам і сприйняттю сучасного школяра”, – підкреслили в Міністерстві.

Для пояснення навчального матеріалу використовуються 3D-моделі, 3D-екскурсії, інтерактивні експозиції музеями світу, елементи гейміфікації та сучасних комп’ютерних ігор і навіть меми.

Приєднається до цієї платформи можна ось за цим посиланням – lms.e-school.net.ua

Щоб отримати доступ до уроків, потрібно зареєструватися і вибрати відповідну програму навчання.

В новому навчальному році школярі вивчатимуть тлумачення понять “рашизм” та “рускій мір”, як поводитися дітям в умовах воєнного стану, а ще американських, шотландських і німецьких письменників замість російських, йдеться в ТСН.

Незалежно від того, навчатимуться діти цьогоріч у шкільних стінах чи поза ними – вдома, дещо змінену та доповнену програму їм доведеться освоювати вже від вересня. І хоча зміни є нововведеннями, більшість із них обговорювалися освітянами від травня, або й ще раніше, тож навчальну програму вчителі засвоїли. «Вже є наказ міністерства, це прийнято. Наші обласні інститути післядипломної педагогічної освіти, вони проводять роботу, навіть зараз із доведення цієї інформації до вчителів», – каже начальник головного управління загальної середньої та дошкільної освіти МОН Юрій Кононенко.

Йдеться про зміни або доповнення у 5 предметах, зокрема, географії. Тут час на вивчення країн зменшено, а їхній перелік – збільшено. Скажімо – до країн Азії додано Південну Корею, із її місцем у сучасній політиці та вдалою економічною моделлю. Окрім цього, більше уваги приділено політиці держав за сьогодення.

Радянський Союз вперше подаватимуть як спадкоємця Російської імперії, які були нетерпимі до всього українського. «У нас багато уваги раніше приділялося репресивним діям Радянського Союзу. Тепер діти більше вивчатимуть і про рух опору. Тобто яким чином українці опиралися цій репресивній машині», – доповнює Кононенко.

Ідеться як про збройний опір, подібний до Холодному яру чи УПА, так і про культурний – Розстріляне відродження, кобзарські співці, шістдесятники.

В зарубіжній літературі зі шкільної програми вилучені твори російських і білоруських авторів, натомість додано твори зарубіжних письменників. Зокрема, вивчатиметься творчість Жана де Лафонтена, О. Генрі, Ульфа Старка та інших. Замість російської поезії до шкільної програми включили вірші світових ліриків: до прикладу, Генріха Гейне, Адама Міцкевича, Роберта Бернса.

Російськомовні твори залишаться лише від окремих українських авторів або тих, чиє життя тісно пов’язане із нашою історією.

Моделі навчання були розроблені з урахуванням чотирьох можливих локацій учнів:
Школярі знаходяться на території, суттєво віддалені від бойових дій.

Учні є внутрішньо переміщеними особами.

Діти, які перебувають у зоні бойових дій чи тимчасово окупованих територіях.

Школярі, які тимчасово перебувають за межами України.

Для двох категорій учнів (які знаходяться на безпечних територіях без зміни місця проживання, та тих, хто є внутрішньо переміщеними особами) пропонуються такі форми навчання:

очна форма
дистанційна форма
сімейна (домашня) форма навчання
змішана форма навчання
екстернат.
Такі ж форми (крім змішаної) МОН пропонує і для учнів, які перебувають за кордоном.

Для школярів, які зараз на тимчасово захоплених територіях або перебувають у зоні бойових дій, пропонують такі форми навчання:

дистанційна або екстернат за дистанційною формою
сімейна
екстернат.
Освітній процес у 2022/2023 навчальному році розпочнеться 1 вересня у День знань та триватиме до 30 червня 2023 року.

Про це сказав глава МОН Сергій Шкарлет під час педагогічної науково-практичної конференції “Освіта, освітяни – незламні у війні” 18 серпня.

Як навчатимуться школярі з 1 вересня
Шкарлет розповів, що в основу моделей навчання покладені чотири можливі локації учнів:

учасники освітнього процесу перебувають або повернулися на території, істотно віддалені від бойових дій
учасники освітнього процесу є внутрішньо переміщеними особами
перебувають у зоні бойових дій або на тимчасово окупованих територіях
тимчасово знаходяться за межами України.
У той же час для двох категорій учнів (тих, які перебувають на безпечних територіях без зміни місця проживання, і тих, хто є внутрішньо переміщеними особами) пропонуються наступні форми навчання:

очна форма
дистанційна форма
сімейна (домашня) форма навчання
змішана форма навчання
екстернат.
Такі ж форми (окрім змішаної) МОН пропонує і для учнів, які перебувають за кордоном.

А для школярів, які зараз є на тимчасово захоплених територіях або перебувають у зоні бойових дій пропонують такі форми навчання:

дистанційна або екстернат за дистанційною формою
сімейна
екстернат.

Що відомо про тривалість 2022/2023 навчального року
Зауважимо, що освітній процес у 2022/2023 навчальному році розпочнеться 1 вересня у День знань і триватиме до 30 червня 2023 року.

Навчальний рік може тривати більше або менше 175 днів. Відповідні зміни внесено до законодавства.

Також заклад освіти визначатиме тривалість та структуру навчального року.

Тривалість навчального тижня (п’ять чи шість днів), дня, занять і відпочинку визначатиме педагогічна рада кожного закладу освіти.

Додамо, що до початку освітнього процесу в очній формі навчання за показниками забезпеченості учасників освітнього процесу укриттями фонду захисних споруд цивільного захисту готово більше 40% шкіл.

Своїм досвідом про польські школи поділилася Світлана Строженко в групі” Батьки SOS ” в Facebook.

Українка розповіла про навчальний заклад в невеликому місті Румія біля Гдині.

Чим відрізняються школи Польщі від України
По-перше, в місцевих школах немає “поборів”.

“Фонд є, він використовується для дозвілля дітей (екскурсії, нагороди, подарунки, Піца) у нас в класі – це 10 злотих на місяць (81 гривня)”, – розповіла Світлана.

За словами матері школяра, діти в Польщі рівноправні люди, такі ж як дорослі. Вранці вони обіймаються з директором школи.

Харчування в польських школах – дуже хороше.

“Тут все відмінно і діти шоковані, тому що дали картоплю з цілими 20 шматками м’яса (зі слів дітей, ясно що перебільшено), в школі готують смачно, ну їм подобається. Ціна, як у нас по днях, приблизно 35-45 злотих (285 гривень) на місяць на дитину, при тому, що їхали на екскурсію і обід був проплачений, упакували сухпай (бургери, фрукти, сік)”, – поділилася українка.

Шкільна програма легше ніж в Україні, і знову ж таки, схильності учня індивідуальний підхід, зазначає вона. Домашнє завдання дітям не задають. Шкільних лінійок і спеціальної форми для дітей в Польщі немає.

Світлана також розповіла, що в школі є прекрасна бібліотека.

“Просто принесли книги і залишили, облік – ні, сама бібліотека оснащена всім, є компи, планшети, настолки, книги – все задарма. Тобто ти приходиш в бібліотеку і маєш всі ресурси. Вперше бачила чергу в бібліотеку, і бібліотекар не стресує, а допомагає дітям”, – зазначила жінка.

Наявність облаштованих сховищ – головна умова для роботи начальних закладів. Нині їх перевіряють спеціально створені комісії. Як варіант – проводити освітній процес – дистанційно. Повномасштабне вторгнення росіян позначилося і на кількості школярів. Скажімо, до першого класу нині записалося значно менше дітей, ніж минулоріч. Проте, у серпні ще буде донабір, тому ситуація може змінитися, йдеться в ТСН.

Наважуються направити на навчання своїх дітей не усі батьки. У одній київській гімназії дефіцит першачків. Якщо зазвичай, каже директрорка Галина Поварчук, набирали близько півсотні учнів – цьогоріч у списках поки вдвічі менше. «Багато батьків виїхало з маленькими дітьми і вони на сьогоднішній день ще не готові повертатися. І ще – якщо мама не працювала і вона не має, куди повертатися на роботу, вона залишається в якійсь країні, вона записує дітей в ту школу, і вона починає ходити в тій школі директорка гімназії Галина Поварчук.

І така ситуація не лише в цій гімназії. Хоча до вересня все ще може змінитися. «У минулому навчальному році у нас було 400 173 першокласника. За тою інформацією оперативною, яку ми маємо зараз – 325 тисяч. Оскільки ведуться бойові дії – ми можемо очікувати, що їх буде менше, ніж у минулому навчальному році», – каже начальник головного управління загальної середньої та дошкільної освіти міністерства освіти і науки України Юрій Кононенко.

Але віддати дітей на навчання – лише пів справи. Питання ще й як вони потім отримуватимуть знання: дистанційно або ж очно. Крім бажання батьків, усе залежатиме від безпекової ситуації у країні та чи мають заклади облаштовані укриття, куди в разі сигналу тривоги спускатимуться учні. «Оце наше цокольне приміщення. Воно буде слугувати за укриття для наших учнів», – кажуть в гімназії.

Це – цокольне приміщення, частину якого раніше використовували як гардеробну. Тут ще мають доробити ремонт. Серед вигод – вода, санвузол, світло, кілька евакуаційних виходів. Саму споруду звели ще у ХІХ столітті, тож стіни досить міцні. «Ширина наших стін 2 метри 40 сантиметрів. Тут гарно все зроблено і якщо ви звернете увагу на наші стелі, вони мають опуклу поверхню, що гарантує більшу безпеку», – показує директорка.

Вона також додає, що в деяких приміщеннях уже розставили стільці. Ба більше – облаштували кілька класів. Тож учні під час тривоги зможуть продовжити навчання. Щоправда, у цих приміщеннях – є вікна, їх невдовзі мають затулити ставнями або мішками з піском.

Наскільки пристосовані шкільні укриття та чи є вони взагалі, перевіряє спеціальна комісія. До неї входять, зокрема, представники держслужби з надзвичайних ситуацій. «Загальна кількість шкіл у державі їх складає трохи більше 10 тисяч, перевірено біля половини. Десь 37% шкіл мають захисні споруди і найпростіші укриття», – кажуть рятувальники.

Найбільше притензій під час перевірок – стосуються недостатньої кількості евакуаційних виходів та захаращеність шляхів евакуації. Деякі ще й обшиті не вогнетривкими матеріалами. Це можна виправити. Та й навіть якщо у школі взагалі відсутні укриття – є варіанти. «Це укладення договорів з поряд розташованими суб’єктами господарювання, куди можуть учасники навчального процесу організовано евакуюватися, але відстань по нормах не може бути більш за 500 метрів», – каже директор департаменту організації заходів цивільного захисту ДСНС України Віктор Вітовецький.

А от школи, нехай і з укриттями, але розташовані у зоні бойових дій, очно – точно не запрацюють. «А також на відстані 40 км від небезпечних таких районів. Тобто це середня відстань польоту артилерійського снаряду», – кажуть рятувальники.

Такий крок вимушений, щоб не піддавати загрозі життя учнів та педколектива, бо ворог постійно обстрілює цивільні об’єкти. Зокрема, і заклади освіти. «Станом на сьогодні у нас зруйновано 128 закладів середньої загальної освіти – шкіл тобто – і 929 пошкоджено», – каже начальник головного управління загальної середньої та дошкільної освіти міністерства освіти і науки України Юрій Кононенко.

У цих школах навчання можливе лише дистанційно. «Якщо немає фізичної будівлі – це не означає, що немає школи. Ми сподіваємося, що такі школи зможуть відновити навчання в онлайн форматі, що ті колективи будуть збережені, і що дітки зможуть навчатися саме з тими вчителями, яких вони знають, яких вони люблять», – каже Юрійчук.

Як варіант – перевести дитину в інший заклад – в регіон, де активних бойових дій немає. Здобувати українську освіту дитина зможе, і якщо перебуває закордоном. «Батьки можуть подати заяву в будь-яку школу, яка здійснює дистанційне навчання, або екстернат, або ж скористатися послугами нашої міжнародної української школи. Це може бути прямий екстернат, а є ще у нас 40 партнерських шкіл в 17 країнах Європи, які працюють з міжнародною українською школою за договорами», – твердить Юрій Кононенко.

Між тим, урядники не відкидають, якщо безпекова ситуація в країні погіршиться – усі або частину українських шкіл знову повністю переведуть на дистанційку.

За словами Гришиної, наразі основне завдання навчальних закладів – забезпечити доступ до освіти всім українським дітям, де б вони не були. Форму навчання батьки обиратимуть самі — або офлайн, або онлайн.

“Це означає, що там, де це можливо, школи працюватимуть в автономному режимі. Паралельно працюватиме і дистанційка”, – сказала депутат.

Також вона повідомила, що від початку російського вторгнення близько 30 тисяч українських учителів виїхали за кордон. Більшість із них (87%) планують повертатися до України, 14% — до початку навчального року, якщо у їхній школі відновлять очне навчання.

“Наразі педагоги повертатимуться до роботи активніше — у серпні складатимуть розклади. Адже школи навчатимуться у дві-три зміни, залежно від кількості учнів та розмірів сховища. Радянські споруди до 1980-х років у більшості випадків мають великі підвали та укриття – там можна працювати в одну зміну. У більш сучасних школах переважно мають прості укриття менших розмірів”, – каже Юлія Гришина.