Екстанцівник балету Світлани Лободи, модель Назар Грабар з початком повномасштабного вторгнення рф до України пішов захищати нашу країну.

Взимку захисник отримав поранення у груди. І в той самий роковий день брат військового, Ілля Грабар загинув на фронті. Брати служили в одному підрозділі. Як розповів Назар у програмі Зе Інтерв’юер, коли уламок від гранати влучив йому у груди, він до останнього не хотів казати командиру, що поранений:

“Тому що за сто метрів на позиції збоку був мій брат. Я думаю: зараз скажу, що поранений, він же вилізе і бігтиме до мене. Тому я сказав, що зі мною все добре, але щось є у грудях. Але що довше ми сиділи, то більше мене заливало кров’ю. Мені стало холодно – почалася гіпотермія, тобто крові я втрачав чимало. Тому командир роти сказав, щоб мене оглянули”, – розповів Грабар.

Врешті, медики сказали, що Назару треба зробити рентген в іншому місці, до якого треба було їхати хвилин 40. До останнього Назар не хотів їхати і залишати брата, але поранення для Грабара могло завершитися фатально. Тому після рентгену захисника відправили до клініки, де могли витягти уламок і провести операцію.

Грабар пригадує, що всі три години, поки їхав в автобусі до клініки, він плакав. Втім весь цей час Назар писав зв’язківцям і запитував, як його брат Ілля. Тоді захисник ще був живий:

“Я весь час пишу зв’язківцям: “Як там Ілля? Скажіть йому, що я норм, що скоро я повернуся”. Мені відповідають, що все гаразд – Ілля ліг спати, все тихо. І так цілий день: я питаю, як Ілля, мені відповідають, що все добре”, – поділився Назар.

У той день Назар після двох діб вперше зміг заснути. Але його сон перервав командир телефонним дзвінком:

“Десь опів на першу ночі телефонує мені командир. Я піднімаю, і перші слова, які я чую, він каже: “Вибач Назаре, не вберегли. Ілля загинув”. Моя реакція – я не вірю. Я вибігаю з палати я кажу: “Не може бути! Не може такого бути”. Він каже: “Їх накриває, капєц – і танками, і мінометом, всім-всім. Ми вже декілька годин намагаємося витягти з позиції тіло, але накриває так, що капєц. Вже більше шести поранених, хто намагався витягти. Ця ніч була для мене, напевно, найстрашнішою у моєму житті. Всю ніч я простояв в лікарні на колінах і ридав”, – розповів, ледь стримуючи сльози, захисник.