Українцям розповіли, які долари конфіскують, перевірте свої
Українцям розповіли, що під час обміну доларів купюри можуть конфіскувати. Це відбувається в окремих випадках, не лише за підозрою у підробці банкнот. Працівники фінансових установ мають вилучати такі готівку та передавати на дослідження до НБУ. Про це повідомляє «Стіна» із посиланням на Новини.LIVE.

Найбільш очевидна відповідь – у разі виявлення ознак підробки доларів. Якщо виникли сумніви щодо справжності іноземних купюр, співробітники банку або обмінника конфіскують долари та відправляють на безкоштовну перевірку до уповноваженого підрозділу Національного банку.

“Якщо долари виявилися підробленими, вони вилучаються з обігу без відшкодування вартості. Про їх вилучення Національний банк повідомляє Національну поліцію, підробки в установленому порядку передаються уповноваженим працівникам поліції для проведення розслідувань”.

Проте справжні купюри НБУ відшкодовує власнику, спрямовуючи суму компенсації на рахунок фінансової установи, яка передає кошти споживачеві.

Ще одна причина конфіскації доларів — сумніви щодо платоспроможності, яку неможливо довести без спеціального аналізу. Ознаки сумнівних банкнот (монет) включають:

наявність ламінування;
розриви на частини, загальна площа яких не менше ніж 55% початкового розміру;
ушкодження, отримані під час надзвичайного режиму або у особливий період.
За результатами дослідження у НБУ формують акт про визнання купюр платіжними, пошкодженими внаслідок війни, підробленими, з дефектами виробника, навмисно пошкодженими з метою правопорушення або неплатіжними.

Фінансові установи можуть законно відмовити споживачеві обміні доларів. Це стосується неплатіжних банкнот, зокрема тих, що перестали відповідати встановленим НБУ критеріям у процесі використання або неналежного зберігання.

Також обміну не підлягають долари, навмисне пошкоджені з метою скоєння будь-якого кримінального злочину. Звичайно, продати не вийде валюту з написами “до обміну”, “реквізит”, “сувенір” тощо. Зразки готівкових номіналів також не приймають.

Тема обміну іноземної валюти в Україні залишається актуальною і “Стіна” систематично про це повідомляє. Національний банк України (НБУ) роз’яснює правила та проводить перевірки.

Банки та обмінні пункти зобов’язані приймати всі іноземні банкноти, достовірність яких підтверджена детекторами. Пошкоджені купюри можна обміняти із комісією.

Докладніше про те, що в НБУ роз’яснили, які долари мають приймати у банках та обмінниках, повідомляє “Стіна”, посилаючись на РБК-Україна.

Фінансовим установам заборонено відмовляти в обміні валюти, повідомляє “Стіна”, якщо вона відповідає стандартам центрального банку країни-емітента та підтверджена обладнанням. Також не можна встановлювати обмеження за номіналом та роком випуску банкнот.

Зношені купюри, за інформацією “Стіни”, обмінюються через процедуру інкасо, що банки зобов’язані інформувати клієнтів. У разі відмови у прийомі купюр, що відповідають стандартам, можна подати скаргу до НБУ.

Проблема “старих” доларів
НБУ з 2023 року вжив заходів щодо врегулювання питання, скасував список ознак незначного зносу валюти та провів перевірки, повідомляє “Стіна”.

2024 року перевірено 150 обмінних пунктів, накладено штрафи на 5,65 млн гривень. Кількість скарг на відмову в обміні валюти скоротилася більш ніж уп’ятеро.

Ліцензовані обмінні пункти, повідомляє “Стіна”, дотримуються правил, проте проблема зберігається у нелегальному секторі. Для боротьби з тіньовими обмінниками потрібні правоохоронні органи.

Зношені та старі купюри: рекомендації
З 2023 року банки стягували комісії за зношені купюри, що викликало скарги, повідомляє “Стіна”. Щоб уникнути проблем, рекомендується обмінювати валюту у ліцензованих пунктах. У разі необґрунтованої відмови можна подати скаргу до НБУ.

Докладніше про те, що Нацбанк почне вилучати гроші з обігу, інформує Цензор.НЕТ.

У прес-службі НБУ повідомили, що старі банкноти будуть замінюватися сучасними аналогами, які були випущені у 2014 році та пізніше. При цьому важливо наголосити на тому, що процес вилучення проходитиме без активної участі громадян.

Громадяни зможуть продовжувати використовувати старі банкноти у своїх розрахунках без будь-яких обмежень, оскільки вони залишаться дійсними платіжними засобами на час вилучення.

Проте банки вже не видаватимуть застарілі банкноти зі своїх кас. З моменту початку вилучення Національний банк припинить їх розподіл серед банків, інкасаторських компаній та організацій, що займаються обробкою готівки.

Банкноти старого зразка, потрапляючи до банків, не повертатимуться в обіг, а передаватимуться до НБУ для подальшої переробки та утилізації. Це стане важливим кроком у процесі оновлення грошових знаків, що, своєю чергою, підвищує рівень довіри до фінансової системи країни.

Національний банк наголошує, що перехід на сучасні банкноти з посиленою системою захисту не вплине на розрахунки готівки громадян. Їм не потрібно буде робити жодних додаткових дій для обміну старих банкнот на нові, що спрощує процес для всіх учасників грошового обігу.

Це також свідчить про те, що НБУ прагне мінімізації дискомфорту для населення та оптимізації фінансових операцій у країні.

Дане рішення спрямоване як оновлення зовнішнього вигляду грошових знаків, а й у поліпшення їхнього захисту від підробок. Сучасні банкноти мають передові технології, що робить їх більш надійними і безпечними у використанні. Це є важливим фактором в умовах боротьби з фальшивомонетниками та забезпеченням стабільності фінансової системи України.

Таким чином, вилучення застарілих банкнот сприятиме зміцненню довіри громадян до банківської системи та економіки загалом.

Українські громадяни можуть бути впевнені, що перехід на нові банкноти пройде гладко і без жодних незручностей. Нацбанк продовжить стежити за процесом та інформувати населення про всі необхідні кроки та зміни у грошовому обігу.

У рамках постійного вдосконалення платіжної системи України Національний банк пропонує внести суттєві зміни до порядку безготівкових розрахунків. Особлива увага приділяється процедурі примусового списання (стягнення) коштів із рахунків платників.

Докладніше про те, що НБУ спростив процес стягнення коштів із людей, інформує Судово-юридична газета.

Однією з ключових змін є збереження арешту коштом навіть за зміни номера рахунку платника. Це означає, що стягувач зможе отримати належні йому кошти незалежно від того, де вони знаходяться. Також уточнюються правила виконання платіжних інструкцій щодо примусового списання коштів. Банки зобов’язані звіряти номери рахунків, якими раніше було заарештовано кошти, і забезпечувати виконання судових рішень.

Запроваджується новий перелік обов’язкових реквізитів для платіжних інструкцій про примусове списання коштів. Це дозволить підвищити ефективність та прозорість процесу стягнення.

Для громадян та бізнесу нові правила означають підвищення передбачуваності та зменшення адміністративного навантаження. Крім того, удосконалення системи безготівкових розрахунків зміцнює довіру до фінансової системи України та сприяє її розвитку.

Національний банк продовжує працювати над удосконаленням платіжної системи України. У найближчому майбутньому очікується поява нових інструментів і сервісів, які зроблять безготівкові розрахунки ще зручнішими та безпечнішими.

На перший погляд, може здатися, що Нацбанк обрав не найкращий час для ухвалення рішення, яке може суттєво збільшити попит на валюту. Протягом квітня готівковий курс долара в обмінниках й без того перетинав позначку у 40 грн.

Девальвацію національної валюти вдалося зупинити наприкінці місяця, однак є побоювання, що валютна лібералізація може сколихнути ринок з новою силою.

Які валютні послаблення запроваджує НБУ
25 квітня, під час брифінгу з питань монетарної політики, голова Національного банку Андрій Пишний повідомив, що регулятор готується запровадити масштабний пакет послаблень валютних обмежень. “Наразі ми бачимо наявність достатніх передумов для того, щоб продовжити процес валютної лібералізації відповідно до тієї стратегії, яка була затверджена у рамках нашої взаємодії з МВФ”, – заявив він.

Оголошена хвиля валютної лібералізації стала наймасштабнішою від початку великої війни. Вона включає послаблення для бізнесу. Зокрема, там передбачені наступні кроки:

надання можливості часткової репатріації “нових” дивідендів – тобто дозвіл іноземним інвесторам, які вкладуть кошти в Україну зараз, без перешкод виводити доходи від них;
пом’якшення обмежень в частині погашення “нових” кредитів;
зняття обмежень для імпорту послуг, а також оплати лізингу та оренди;
забезпечення можливості погасити відсотки за “старими” кредитами тощо.
На останній крок бізнес очікував з особливим нетерпінням. В березні ЕП повідомляла про те, як “Водафон Україна”, ДТЕК, Метінвест, “Інтерпайп” та “Кернел” проштовхнули через Кабінет міністрів клопотання до Нацбанку про дозвіл на здійснення транскордонних операцій. При цьому, відповідно до закону, НБУ фактично не мав права на таке звернення уряду відповісти відмовою.

У своїх клопотаннях уряд просив дозволити великим українським компаніям здійснити виплати за зовнішніми кредитами та єврооблігаціями, які розміщувалися за кордоном. Загальна сума таких виплат за боргами лише згаданих п’яти груп компаній становила 1,8 млрд дол. Однак, за даними Нацбанку, дозволу на погашення зовнішніх позичок очікували ще 3 тис українських компаній.

Хоча закон і зобов’язував НБУ погодитися на клопотання уряду, проте він не встановлював терміни, протягом яких регулятор мав ухвалити відповідне рішення. Цим і вирішили скористатися у Нацбанку, затягуючи надання дозволу на розрахунки за зовнішніми кредитами для п’яти груп компаній, доки таке обмеження не перестане діяти для всіх українських бізнесів. І схоже, що цей момент настав.

“Такі кроки суттєво розширять можливості бізнесу, поліпшать умови для припливу нового капіталу в Україні та участі приватного сектору у відбудові, і відповідно сприятимуть відновленню економіки”, – заявили у Нацбанку.

У регуляторі пояснюють, що нові валютні послаблення для бізнесу стали можливими й завдяки покращенню ситуації із поверненням валютної виручки експортерів в Україну. Це сталось після того, як у листопаді 2023 року НБУ вдвічі скоротив термін розрахунку за операціями з експорту агропродукції – зі 180 днів до 90 днів.

Водночас у Нацбанку застерігають, що у разі погіршення ситуації з поверненням валюти експортерами там не зможуть продовжувати знімати валютні обмеження для решти українського бізнесу.

Крім дозволів для бізнесу НБУ анонсував низку послаблень для громадян. Однак вони стосуватимуться переважно волонтерів та військовослужбовців, а також представників дипломатичних відомств. Ці заходи будуть оголошені вже у наступному пакеті валютної лібералізації.

За оцінками Нацбанку, запровадження заходів валютної лібералізації “коштуватиме” золотовалютним резервам близько 5,5 млрд дол у 2024 році. Іншими словами, на валютному ринку може виникнути додатковий попит на американську валюту, а відтак це може мати наслідки і для курсу гривні, який вже й так помітно коливається.

Що вже відбувається з курсом
Протягом квітня долар в Україні подорожчав на 1,2-1,7%, а від початку жовтня минулого року, коли НБУ перейшов до “гнучкого плавання” курсу – на близько 8%. Хоча офіційний курс НБУ не перетинав позначку 40 грн за долар, проте в обмінниках ціна “зеленого” в окремі дні минулого місяця перетинала цей психологічний поріг.

Але знецінення національної валюти у квітні виглядало нелогічним. По-перше, весною гривня навпаки традиційно зміцнюється під впливом фактору посівної. В цей період аграрії продають валюту для купівлі пального, добрив та підготовки техніки до сівби. Однак наразі сезонність майже не впливає на курсові коливання. Частково тому, що, готуючись до сівби, аграрії також збільшують попит на імпорт (добрива та пальне).

По-друге, у квітні національна валюта знецінювалася, попри рекордні надходження міжнародної допомоги, які Україна отримала у березні – понад 9 млрд дол. На тлі цих вливань золотовалютні резерви зросли до рекордного рівня – 43,8 млрд дол. Проте навіть це не врятувало гривню.

Річ у тім, що у перші два місяці року Україна майже не отримувала коштів від партнерів, які є чи не єдиним джерелом фінансування невійськових видатків. Через це уряд увійшов у режим жорсткої економії: видатки, фінансування яких можна було відкласти, призупинили.

Після того, як уряд отримав довгоочікуване фінансування, режим економії став менш жорстким і фінансування непріоритетних з точки зору виживання країни видатків відновилося.

“Збільшення видатків бюджету вплинуло на співвідношення попиту і пропозиції на (валютному) ринку і зумовило девальваційні процеси. Поряд з цим, ситуація на валютному ринку залишається контрольованою”, – пояснив заступник голови НБУ Юрій Гелетій.

Як правило, подібну ситуацію на валютному ринку Україна переживає наприкінці кожного року. Тоді державні установи намагаються встигнути використати передбачене на бюджетний рік фінансування до 31 грудня, адже вже з наступного року невикористані, проте закладені у бюджет суми, “згорають”.

Як послаблення вплинуть на курс
“Звісно, що така лібералізація збільшить потребу НБУ у валютних інтервенціях для підтримки “курсової стабільності”, але Нацбанк, очевидно, до цього готовий”, – вважає керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.

У своєму оновленому макроекономічному прогнозі Національний банк вже передбачив запровадження послаблень валютного регулювання для бізнесу. І хоча, за розрахунками самого ж НБУ, ці послаблення призведуть до зменшення золотовалютних резервів на 5,5 млрд дол, обсяг цих резервів цьогоріч буде навіть більшим, ніж очікувалося до цього.

Так, НБУ покращив прогноз щодо резервів на 2024 рік з 40,7 млрд дол до 42,3 млрд дол. Передусім, цей оптимізм пов’язаний із відновленням ритмічності надходження міжнародної допомоги. Зокрема, Україна нарешті отримала впевненість щодо отримання 7,8 млрд дол від США, а також коштів в межах програми Ukraine Facility.

Достатність резервів – хороший знак для валютного ринку, який наразі вкрай залежний від інтервенцій Нацбанку для покриття попиту на іноземну валюту.

“Зараз динаміка офіційного курсу – це більшою мірою відображення алгоритмів інтервенцій НБУ, а не балансу попиту та пропозиції валюти у конкретний день чи тиждень. Думаю, темпи девальвації будуть і надалі переважно визначатися потребою забезпечити приблизний паритет привабливості гривневих та валютних інструментів заощаджень. Навряд чи плани валютної лібералізації цю логіку порушать”, – вважає голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.

При цьому, Нацбанк може навіть піти наперекір ринковим очікуванням, як він робив одразу після того, як скасував режим фіксованого курсу, вважає головний менеджер з макроекономічного аналізу Райффайзен Банку Сергій Колодій. “Ми очікуємо, що курс долара на кінець 2024 року становитиме 41,1 гривні, але вважаємо, що девальваційний імпульс проявиться ближче до кінця року”, – додає він.

У самому Нацбанку традиційно утримуються від прогнозів курсу долара. Водночас там натякають, що різкої девальвації гривні, попри “розкручування гайок” для бізнесу, очікувати не варто.

“З огляду на сформованість необхідних передумов та ретельний аналіз Національним банком кожного окремого заходу, відповідні зміни не мають створити додаткових загроз для макрофінансової стабільності та стійкості валютного ринку”, – резюмують у регуляторі.

НБУ має намір повернутися до гнучкого курсу долара, таким чином відмовившись від фіксованого, який зараз становить 36,56 грн. Втім, цьому передуватиме низка процесів, передбачених узгодженою з МВФ програмою валютної лібералізації.

Про це повідомило керівництво Нацбанку на брифінгу після засідання монетарного комітету.

На засіданні було знижено облікову ставку з 22% до 20%.

Які умови для скасування фіксованого курсу виставив Нацбанк

Для переходу від фіксованого до плаваючого курсу долара НБУ хоче спочатку отримати задовільні показники за низкою параметрів. Це, зокрема:

інфляція;

реальна ринкова ставка;

стан та обсяг золотовалютних резервів;

ситуація на валютному ринку;

фінансова стабільність;

ризики безпеки.

“От практично повний список. Поки що команда Нацбанку мені до певної міри нагадує снайпера, який намагається вразити точно в ціль. Але при цьому мета постійно рухається, і ми повинні потрапити саме таким чином, щоб не зашкодити досягненням, які маємо сьогодні”, — наголосив глава НБУ Андрій Пишний.

НБУ змінює від 1 серпня порядок проведення готівкових операцій через платіжні термінали і це стосуватиметься поповнення мобільних рахунків.

Про це попередили у пресслужбах мобільних операторів України.

Так, в Vodafone поінформували, що через оновлення від НБУ під час поповнення мобільного рахунку необхідна буде обов’язкова ідентифікація платника. Це відбуватиметься таким чином: на введений номер мобільного телефону надходитиме одноразовий пароль або ж пароль повідомлятимуть за допомогою телефонного дзвінка.

“Тож із серпня цього року для оплати мобільних послуг готівкою за допомогою платіжних пристроїв платники повинні мати при собі мобільні телефони та перебувати у зоні стабільного покриття мережі”, – звернули увагу у Vodafone.

У разі, якщо раніше використовуваний спосіб повідомлення одноразових паролів буде недоступний платникові, у компанії пообіцяли всіляко сприяти фінансовим партнерам у використанні різних способів доставки паролів. Йдеться про сповіщення у месенджерах, телефонні дзвінки, SMS тощо.

Водночас у “Київстарі” опублікували інструкцію проходження додаткового етапу ідентифікації у терміналах компанії:

Аби внесли гроші, слід ввести свій номер телефону, на який надійде вхідний виклик (у разі, якщо виклик не надходить, можна замовити відправлення SMS-повідомлення).
Для підтвердження операції треба ввести останні чотири цифри номера, з якого надходить виклик (слухавку брати не треба) або ж код із SMS чи повідомлення у месенджері.
Після цього можна внести необхідну суму до платіжного термінала.
Якщо людина поповнює мобільний рахунок іншої особи, необхідно:

ввести номер телефону абонента, рахунок якого бажаєте поповнити.
Під час запиту на ідентифікацію треба ввести свій номер телефону, на який надійде дзвінок, SMS або повідомлення у месенджері.
Далі слід ввести у поле для пароля останні чотири цифри номера, з якого надходить дзвінок або код із повідомлення.
Внести суму, на яку хочете поповнити рахунок абонента.
У “Київстар” зауважили, що ці інструкції актуальні лише під час поповнення у терміналах фірмових магазинів компанії. Щодо інших терміналів, то там процес може відрізнятися, тож слід діяти відповідно до вказівок на екрані.

Що відомо про нові правила від НБУ щодо оплати через термінали
На початку липня Нацбанк України повідомив про посилення від 1 серпня вимог до внесення готівки через платіжні термінали. Так, від серпня квитанції повинні будуть містити номер мобільного телефону платника. Однак нові вимоги від НБУ не стосуються сплати за компослуги, стаціонарний телефонний зв’язок, телебачення, Інтернет, охорону, залізничні квитки, оплати проїзду в міському і приміському транспорті, маршрутних пасажирських перевезень, сплати податків, штрафів, адмінпослуг, зборів та інших платежів до бюджету.

Сьогодні суд заочно арештував колишнього голову Національного банку України Кирила Шевченка.

“8 грудня 2022 року за клопотанням НАБУ та САП слідчий суддя ВАКС обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою колишньому голові Національного банку України, який підозрюється в організації злочинної схеми заволодіння коштами банку в особливо великих розмірах”, – йдеться в повідомленні Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Також зазначається, що після його затримання та доставки до місця проведення досудового розслідування слідчий суддя вирішить питання про застосування цього запобіжного заходу.

У САП зауважують, що факти, викладені в повідомленні про підозру, не стосуються періоду перебування на посаді голови Нацбанку, а стосуються виконання ним повноважень голови правління ПАТ АБ “Укргазбанк”.

У повідомленні зазначено, що впродовж 2014-2019 років керівництво “Укгазбанку” забезпечило укладення 52 фіктивних договорів з “агентами”, які нібито залучали до банку великих клієнтів, та безпідставно перерахували понад 206 млн грн за їхні послуги.

“Наразі у вказаному кримінальному провадженні про підозру повідомлено 5 основним фігурантам злочину, серед яких колишній голова Нацбанку, який на момент злочину обіймав посаду голови правління Укргазбанку, колишні та чинні високопосадовці банківських установ”, – повідомляє САП.

Справа Кирила Шевченка: деталі
16 липня 2020 року Верховна Рада призначила Шевченка головою Нацбанку, який з 2015 до 2020 року був головою правління “Укргазбанку”.

4 жовтня 2022 року Шевченко заявив, що подає у відставку з посади голови НБУ за станом здоров’я.

5 жовтня президент України Володимир Зеленський вніс на розгляд Верховної Ради проект постанови про звільнення Шевченка з посади голови Національного банку. 6 жовтня 2022 року голові НБУ Шевченку повідомили про підозру.

Колишній очільний Національного банку України Кирило Шевченко, якого оголосили в міжнародний розшук, облаштувався у Відні.

Відключення світла не залишить українців без грошей. Адже доступ до банківської системи буде забезпечений навіть у таких надскладних умовах.

Так, у державі реалізують проєкт Power Banking. В його межах діють чергові відділення банків з усім необхідним обладнанням для безперервної роботи при відключенні електроенергії.

Окрім того, НБУ запропонував банкам запровадити банкоматний національний роумінг.

Це означає встановлення єдиних розширених лімітів та скасування додаткових комісій на зняття готівки власниками карток інших банків у банкоматах.

Також НБУ зобов’язав банки:

визначити в кожному регіоні перелік чергових відділень (не менше 35%), які працюватимуть при відключенні електрики;
інформувати клієнтів про режим роботи банків і їхніх чергових відділень;
підвищити безпеку банківських операцій, в тому числі тих, які стосуються готівки.

У неділю, 4 грудня долар в обмінних пунктах у середньому коштує 40,2 грн, а за євро просять 41,8 грн.

Про це повідомляє фінансовий портал “Мінфін”.

Курс НБУ:

Офіційний курс гривні до долара від 21 липня 2022 року Нацбанком зафіксований на рівні 36,56 грн/дол..

Курс ПриватБанка:

Долар: купівля – 39,4; продаж – 39,9;
євро: купівля – 40,3; продаж – 41,3.
Варто зазначити, що у грудні в Україні прогнозують дефіцит готівки. Таку думку висловила директорка департаменту казначейських операцій “Юнекс Банку” Ганна Золотько. Втім, за її словами, яким буде курс долара наступного місяця, спрогнозувати важко.

У бюджеті-2023 середньорічний курс долара закладений на рівні 42,2 грн/дол., а на кінець року він становитиме 45,8 грн за дол. (замість 50 грн за дол. у попередньому прогнозі).

Національний банк від 1 січня 2023 року розпочне поступово вилучати з обігу паперові банкноти номіналами 5, 10, 20 та 100 гривень зразків 2003 – 2007 років (попереднього покоління).

Про це інформує пресслужба НБУ.

Замість них в обіг надійдуть оновлені банкноти та обігові монети:

обігові монети номіналами 5 та 10 гривень зразка 2018 року;
банкноти номіналами 20 та 100 гривень нового покоління.

Для чого замінювати банкноти?
НБУ пояснює це необхідністю:

підвищення якості готівки в обігу (зважаючи на зношеність банкнот попереднього покоління, які вже досить тривалий час перебувають в обігу),
поліпшення готівкових розрахунків та їхньої зручності для населення.
Як відбуватиметься заміна?
Від початку наступного року НБУ спільно з банками розпочне поступове вилучення з готівкового обігу цих банкнот:

банки України не видаватимуть із кас такі банкноти за всіма видами готівкових операцій;
Нацбанк припинить підкріплювати такими банкнотами каси банків.
Як наслідок, потрапляючи в банки, банкноти попереднього покоління не будуть більше повертатися в обіг, а вилучатимуться з обігу та передаватимуться до Нацбанку для подальшої утилізації.

Чи можна розраховуватися старими банкнотами
Такі банкноти залишаються дійсними платіжними засобами. Громадяни зможуть продовжувати ними розраховуватися без обмежень, їх не потрібно буде спеціально обмінювати.

Поступово в обігу банкнот попереднього покоління ставатиме дедалі менше, а їхнє місце займатимуть відповідні “сріблясті” монети номіналом 5 та 10 гривень зразка 2018 року та оновлені банкноти номіналом 20 та 100 гривень – із сучасним дизайном та посиленою системою захисту.

У Польщі до 10 вересня українці ще можуть скористатися можливістю обміняти гривні на злоті за офіційним курсом НБУ без комісії у PKO Bank Polski.

Однак термін дії договору між Нацбанком України та Польським національним банком добігає кінця.

Про це повідомляє 24 канал.

Так, від кінця березня поточного року Польський національний банк підписав договір з Національним банком України, завдяки чому кожен дорослий біженець з України отримав можливість поміняти українські гривні (до 10 тисяч гривень) на польські злоті. Проте цей договір 10 вересня добігає кінця. Усе через значне зменшення кількості обмінних операцій.

До слова, від 25 березня українці обміняли 681 мільйон гривень (майже 93 мільйони злотих).

Обміняти можна купюри 100, 200, 500 і 1000 гривень, а загальна сума не має перевищувати 10 тисяч гривень на одну особу. Гроші виплачують готівкою або на картку. При собі треба мати закордонний паспорт чи ID-картку.

Зазначимо, що обмін здійснюють в ста відділеннях PKO BP по всій території Польщі.

Про це в ефірі 24 каналу розповів член Ради НБУ Василь Фурман. “Ми бачимо, що сьогодні все набагато стабільніше, ніж у 2014-2015 роках”, заявив – Фурман. Він також зазначив, що у майбутньому НБУ відмовиться від фіксованого курсу.

“На перспективу щодо гривні ми сказали про те, що в майбутньому НБУ перейде до політики “плаваючого” курсоутворення. Просто не зараз. Для цього потрібні передумови, зокрема, щоб запрацював експорт”, – підкреслив Фурман.

Він зазначив, що Нацбанк не дає прогнозів щодо того, що буде з гривнею. Однак він може зараз ясно сказати, що чим швидше закінчиться війна, тим менше витрат.

Нагадаємо, з початку війни офіційний курс гривні до долара в Україні заморожено на рівні 29,25 грн/дол. Спочатку було заблоковано і роботу валютного ринку.

Проте з 14 квітня НБУ дозволив банкам продавати готівкову валюту населенню з низкою обмежень. Безготівковий продаж валюти банками фізичним особам все ще заборонено, крім окремих винятків.

З 21 травня Нацбанк скасував обмеження для готівкового курсу. До цього банкам заборонялося продавати готівкові долари дорожче за 32,2 грн (за формулою “офіційний курс плюс 10%”). Зате збереглося обмеження для курсоутворення на міжбанку, там ціна валюти не може перевищувати офіційний курс більш ніж на 1%.

Як повідомляв OBOZREVATEL, раніше Кабмін вже підтримав законопроект про повернення практично всіх ПДВ та мит на імпортні товари. Усі мита та ПДВ на імпортну продукцію в Україні скасовували, щоб знизити ціни на товари та не допустити дефіциту.

Таке рішення у короткостроковій перспективі справді дозволило наситити ринок. Однак пізніше вона створила проблеми для внутрішніх виробників.

Існує три курси долара: готівковий у банках та обмінниках, міжбанківський (за таким курсом долари купують банки) та довідковий курс НБУ.

Під час купівлі або продажу валюти можна не тільки вибирати обмінник чи банк, у якому пропонують найбільш вигідний курс, а й змінювати вартість валюти в одній фінансовій установі.

Наприклад, у «ПриватБанку» пропонують купувати долари на суму до 20 тис. доларів в еквіваленті за курсом банку, а якщо сума вища, то за бажанням клієнта валюту можуть продати за міжбанківським курсом. Коли йдеться про великі суми, то різниця може бути суттєвою.

Під час продажу валюти кожен банк має право встановлювати процедури перевірки клієнтів. Це потрібно для того, щоб не допустити відмивання грошей через банк.Потрібно буде підтвердити свою особу й довести, що джерело походження коштів є легальне.

Долари не продадуть:

тим, хто хоче придбати велику суму та не готовий підтвердити джерело походження доходів;
тим, хто на купівлю доларів хоче використовувати сумнівні купюри (зі слідами фарби, значними пошкодженнями).
У всіх інших випадках банки та обмінники зобов’язані продавати валюту, якщо вона є в наявності. Варто зазначити, що у разі ажіотажного попиту банк має право обмежити максимальну суму купівлі валюти.

Що не так з 25 копійками
Виведення з обігу 25 копійок – не перша «монетна» реформа. Рік тому, 1 жовтня 2019 р., перестали бути платіжним засобом монети номіналом 1, 2, 5 копійок. Таку новацію тоді регулятор пояснював бажанням знизити витрати держави та учасників готівкового обігу на виготовлення, оброблення, транспортування і зберігання монет. Аби позбутися необхідності у таких дрібних грошах, було вирішено суми в чеках заокруглювати до суми, кратної 10 коп.

Виникає запитання, чому зараз НБУ вирішив вивести з обігу саме монети 25 коп. і залишити при цьому менший номінал у 10 коп? Справа саме у заокругленні і можливості розбити монету. Наприклад, якщо в магазині потрібно заплатити 70 коп., а ви дасте три монети по 25 коп. – вам не зможуть дати решту. Монети ж номіналом у 10 коп. будуть виводитись лише в тому разі, якщо за новими правилами заокруглення сума в чеку стане кратною 1 грн. Однак про подібні перспективи Нацбанк не заявляв.

Що не так з паперовими гривнями
Платіжними засобами перестають бути всі паперові купюри, випущені до 2003 р. Приклади таких купюр можна побачити на картинці знизу.

Як пояснює НБУ, зараз у обігу таких банкнот залишається близько 1,8% від загальної кількості. «Упродовж трьох останніх років їхній обсяг в обігу майже не змінився. Тобто, громадяни ними майже не розраховуються, ці банкноти не інкасуються і до банків не надходять», — пояснює регулятор.

Швидше за все, значна частина цих банкнот вже осіла в колекціях, загубилась або була пошкоджена. Приміром, банкноти номіналом 1-2 грн., випущені в 90-х роках, зараз вже продаються за кілька десятків, а то й сотень гривень для колекційних потреб. Хоча у свій час випускались великими тиражами і були звичайним платіжним засобом.

Як наголошують у НБУ, незручностей для громадян через ці зміни не буде. А ось користь для бізнесу і держави полягатиме у спрощенні перевірки справжності купюр та відсутності плутанини в них.

Що не так з 1 і 2 гривнями

Ще одна зміна, яку запроваджує НБУ – активізація виведення з обігу паперових банкнот 1 та 2 грн та жовтих монет номіналом 1 грн. зразка 1996 р. Вони залишатимуться платіжними засобами, і жодних обмежень у їхньому використанні не буде.

Коли такі гроші потраплятимуть до НБУ, регулятор відправлятиме їх на утилізацію і замінюватиме на «сріблясті» монети зразка 2018 р. Це робиться для того, щоб в обігу з часом були лише однакові 1 і 2 грн.

Що це означає на практиці

Ще одна зміна, яку запроваджує НБУ – активізація виведення з обігу паперових банкнот 1 та 2 грн та жовтих монет номіналом 1 грн. зразка 1996 р. Вони залишатимуться платіжними засобами, і жодних обмежень у їхньому використанні не буде.

Коли такі гроші потраплятимуть до НБУ, регулятор відправлятиме їх на утилізацію і замінюватиме на «сріблясті» монети зразка 2018 р. Це робиться для того, щоб в обігу з часом були лише однакові 1 і 2 грн.

Що це означає на практиці
Оскільки монети номіналом 25 коп. і купюри, випущені до 2003 р., пприпиняють бути платіжними засобами, ними не можна буде розраховуватись з 1 жовтня. «Тобто, усі магазини, ресторани, сфера побуту мають припинити їх приймати», — наголосив директор Департаменту грошового обігу Нацбанку Віктор Зайвенко.

Якщо після цієї дати відповідні купюри та монети залишаться в торгівельних мережах, вони повинні здати їх в каси банків до 16 жовтня.

Для обігу паперових купюр 1 і 2 грн, випущених після 2003 р., і жовтих монет в 1 грн. жодних змін для споживачів немає. Ними й далі можна вільно розраховуватись, а їхнє виведення – справа НБУ.

Якщо старі гроші залишились в гаманці

Якщо після 1 жовтня у вас залишаться будь-які купюри, випущені до 2003 року, чи монети номіналом 25 коп., у вас ще буде час для того, аби обміняти їх на нові.

Впродовж 1 року, до 30 вересня 2021 р., можна буде звернутися до відділення будь-якого банку.

Впродовж 3 років, до 30 вересня 2023 р., обмін можна буде провести у НБУ та одному з уповноважених банків. Це Ощадбанк, Приватбанк, Райффайзен Банк Аваль та ПУМБ.

Процедура обміну відбуватиметься безкоштовно. Хоча, якщо застарілі гроші у вас зберігаються у гарному стані, перш, ніж йти в банк, можна спробувати продати їх колекціонерам.

«Банкнота номіналом 200 грн, уведення в обіг 25 лютого 2020 року», — йдеться в повідомленні.

Номінальний ряд гривні сягає найбільш оптимального розміру — 12 номіналів. Всього в ньому залишиться 6 номіналів монет (10 та 50 копійок, 1, 2, 5 та 10 гривень) та 6 номіналів банкнот (20, 50, 100, 200, 500 та 1 000 гривень).

Оновлений банкнотно-монетний ряд містить більш надійні та захищені від підробок банкноти, забезпечує зручність готівкових розрахунків та економію коштів для держави.

25 лютого 2020 року – в обігу з’являться оновлені банкноти номіналом 200 гривень”, – йдеться у повідомленні.

Серед елементів захисту нової банкноти – багатотоновий водяний знак – портретне зображення Лесі Українки та світлий елемент водяного знака – зображення цифрового позначення номіналу (розміщено вертикально в правій нижній частині багатотонового водяного знака).

Цей крок зроблено “для покращення інвестиційного клімату”, запевняють у Нацбанку.

Згідно з новими правилами, бізнес з іноземним капіталом більше не обмежується лімітом на переказ дивідендів за кордон або на рахунки нерезидентів в Україні. Дотепер ці обмеження становили 12 мільйонів євро на місяць для однієї юридичної особи.

Нове валютне послаблення “не матиме негативних наслідків для макрофінансової стабільності”, переконані в центробанку. Зазначається, що в першому півріччі 2019 року бізнес переказав за кордон дивіденди на суму 1,27 мільярда доларів США, з яких 1,07 мільярда доларів становила куплена валюта. Такі обсяги переказів та купівлі валюти на 20 і 14 відсотків менші за зафіксовані протягом аналогічного періоду минулого року, констатують у НБУ.

Так само репатріація дивідендів загалом не чинить істотного впливу на ринок, адже купівля валюти на ці цілі становить близько чотирьох відсотків від загального попиту клієнтів банків на іноземну валюту.

Скасування ліміту на репатріацію дивідендів стало третім суттєвим валютним послабленням за останні три тижні. Раніше Нацбанк скасував вимогу щодо обов’язкового продажу валютних надходжень і ліміт на фінансування представництв українського бізнесу за кордоном.

НБУ обіцяє й далі проводити валютну лібералізацію згідно із дорожньою картою, яка передбачає поступове скасування всіх валютних обмежень відповідно до темпів покращення макроекономічних умов в Україні. Кінцева мета цієї дорожньої карти — встановлення режиму вільного руху капіталу, наголошують у НБУ.

“Швейцарська система правосуддя перед подачею позову передбачає необхідність подачі судової претензії. З нею Нацбанк звернувся ще на початку червня. Оскільки спроби регулятора улагодити питання погашення Ігорем Коломойський заборгованості за кредитами рефінансування в досудовому порядку не були успішними, Нацбанк звернувся з позовом до суду, щоб захистити свої законні права”, – пояснив представник юридичного департаменту Національного банку Віктор Григорчук.

На початку червня НБУ подав до українських судів 147 позовів проти Коломойського і пов’язаних із ним 32 компаній.

Станом на 18 грудня господарські суди вже прийняли 20 рішень на користь Нацбанку на загальну суму 1,2 млрд грн.

У документі зазначається, що кількість українських працівників до Польщі стрімко зросла з 2013 року і протягом останніх років робота в сусідній країні для українців була привабливою через її територіальну близькість (для 52.0% опитаних) та вищий рівень заробітних плат (51.3%).

За даними Нацбанку, станом на 2015 рік середній чистий дохід українського працівника в Польщі був вище, ніж дохід в Україні на 390 доларів, а в будівельній галузі – на 573 дол.

“У липні 2018 року більше половини мігрантів отримували від 674 до 944 дол., що однак досягалося також завдяки великій кількості відпрацьованих годин”, – йдеться у звіті.

В НБУ уточнюють, що у зв’язку з тим, що немає чіткого обліку осіб, які постійно або тимчасово працювали на території Польщі, то саме кількість віз, що давали змогу офіційного працевлаштування тривалістю понад три місяці, можна вважати нижньою межею для оцінки обсягів трудової міграції з України.

У фінансовому відомстві уточнюють, що загалом очікується зниження інтенсивності трудової міграції з України до Польщі.

Причиною тому в НБУ вважають перспективи уповільнення економічного зростання в Польщі до 3.5% у 2019 році та 2.8% у середньостроковій перспективі, зниження темпів створення нових робочих місць та росту зайнятості, а також стриману зацікавленість польських роботодавців у залученні на відкриті вакансії працівників з України.

“Зокрема, у першому півріччі 2018 року кількість виданих дозволів зросла лише на 20% р/р порівняно з першим півріччям 2017 року, тоді як протягом двох попередніх років вона зростала на більше ніж 100% р/р.”, – сказано у звіті.

“Крім того, кількість поданих заяв на працевлаштування українців у цей період навіть скоротилася на 23.5% (на понад 200 тис. осіб), тобто до рівня першого півріччя 2016 року”, – додали у Нацбанку.

Там додають, що, зважаючи на попередню внутрішньорічну динаміку, кількість заяв може знизитися й за підсумками 2018 року.

У НБУ зазначають, що вищий рівень заробітних плат підтримуватиме зацікавленість українців у тимчасовому працевлаштуванні за кордоном.

Повідомляється, що індекс кількості запитів українців на пошук роботи в Польщі в пошуковій системі Google наразі зберігається на рівні 2015 року (хоча і дещо опустився порівняно з 2016 роком).

Також у звіті наголошують, що з другої половини 2017 року в пошуковій системі Google зросла кількість запитів на пошук роботи в інших країнах ЦСЄ (передусім у Чехії).

В Нацбанку вважають, що вагомим ризиком посилення міграції до інших країн як ЦСЄ, так і Західної Європи може стати спрощення процедур для працевлаштування іноземних громадян.

Аналітики НБУ наголошують, що з огляду на те, що Польща за обсягами трудових мігрантів з України істотно випереджає інші країни, вірогідне зниження інтенсивності трудової міграції в цю країну зумовить послаблення трудової міграції з України й у цілому в середньостроковій перспективі.

Про це на брифінгу сказав директор департаменту грошового обігу НБУ Віктор Зайвенко, повідомляє Укрінформ.

«На сьогодні Національний банк вважає, що того номінального ряду, який у нас є, достатньо для проведення розрахунків. Питання введення банкнот вищих номіналів залежить від багатьох факторів: таких як розміри грошових доходів населення, рівня споживчих цін, рівня розвитку безготівкових розрахунків», – сказав Зайвенко.

Він зазначив, що Нацбанком поки не розглядається питання введення банкнот нових номіналів. «Але в разі необхідності Правління прийме відповідне рішення», – зазначив директор департаменту НБУ.

Як на своєму сайті повідомляє Нацбанк, американська валюта станом на п’ятницю 1 червня втратила дві копійки у порівнянні із попереднім банківським днем. Його ціна становитиме 26 гривень 12 копійок.

Щодо євро, то він подорожчав ще суттєвіше та коштує 30 гривень 56 копійок.

Зазначимо, що це на 16 копійок більше у порівнянні із курсом за четвер 31 травня.

Згідно з декларацією, 27 лютого экс-голова НБУ витратила 372,5 тис. на лікування у Hospital Kalari Kovilakom у місті Палгхат на півдні Індії.

На сайті клініки зазначено, що там пропонують аюрведичні процедури, очищення й омолодження, управління вагою й антистрес-програму (боротьба із симптомами стресу, безсонням, відсутністю концентрації, втомою й головними болями).

Крім того, Гонтарева занесла дані про дохід у розмірі 287,4 тис. грн відсотків, які вона отримала від Державного експортно-імпортного банку України (“Укрексімбанк”).

Також экс-голова Національного банку України Валерія Гонтарева задекларувала 83,5 млн. грн доходу від відчуження цінних паперів та корпоративних прав.

Гонтарева вказала, що мільйони одержала від ICU Holdings Limited, яка зареєстрована на Британських Віргінських островах.

Як відомо, до середини 2014 року Гонтарева була співзасновницею і керівником ради директорів групи ICU. Після призначення на посаду глави Нацбанку вона продала свою частку в ICU холдингової компанії групи – ICU Holdings Limited. Продаж передбачає п’ятирічній графік розрахунків, згідно з яким Гонтарева отримує черговий транш в кінці кожного календарного року, починаючи з 2014 року. У 2015 році глава НБУ задекларувала 23,518 млн грн доходу від продажу своєї частини в компанії ICU Holdings Limited, у 2016 році – 52,5 млн. грн.

Нагадємо, що декларацією скандальної чиновниці вже зацікавилося Нацагенство з питань запобігання корупції. Але слідство було закритим, співробітники агенства заявили, що оприлюднять результат тільки тоді, коли перевірка буде закінчена. Колишня голова НАПК декілька тижнів тому розповіла, що результати перевірки електронної декларації екс-глави Нацбанку України Валерії Гонтаревої будуть готові найближчим часом.

“Перевірка пройшла, результат по ній ще не прийнятий. Швидше за все, на одному з наступних засідань рішення буде винесено і розглянуто”, – сказала Корчак.

Наразі чим закінчилося розслідування поки невідомо.

У порівнянні з минулим роком зростання може скласти близько 12%. У 2019 році українці за різними оцінками будуть заробляти в середньому від 8160 до 10400 грн, а в 2020-м – від 8918 до 11850 грн. Частина зарплат “з’їсть” інфляція, проте вона, згідно з прогнозами, з кожним роком буде сповільнюватися.

Якщо в цьому році ціни можуть вирости на 7% -13,4%, то вже через два роки – всього на 6% – 7,9%. Відзначимо, за 2017-й економіка України виросла на 2,5%. У Світовому банку таку динаміку назвали “поганою новиною”, з тим, що ВВП зростає недостатньо швидко, згодні і в уряді. Правда, і МВФ, і влада прогнозує прискорення динаміки зростання. Так, згідно з консенсус-прогнозом МЕРТ, в наступному році зростання складе вже більше 3%. Самий позитивний прогноз по зростанню ВВП опублікував НБУ. За їхніми оцінками, наступні два роки ВВП буде рости по 4%.

До слова, в результаті військової агресії з боку Росії, за оцінками наукового співробітника аналітичного центру Atlantic Council Андерса Аслунда, Україна втратила $ 100 млрд. Ця сума порівнянна з 100% ВВП країни.

Про це заявив керівник Групи підтримки України в Єврокомісії Пітер Вагнер.

“Ми знаємо про події в Києві. Ми слідкуємо за повідомленнями… Безумовно, це не справляє хороше враження, коли ті, хто мав би боротися з корупцією, більше борються між собою. Або ні? Може, часом це тільки шум в пресі, про який ми не можемо судити, або про який дізнаємося тільки через кілька днів”, – заявив Пітер Вагнер.

При цьому він похвалив проведення реформ, заявивши, що за три роки було зроблено більше аніж за 20 до цього. Однак, за його словами, на цьому не слід зупинятися.

“Не дивлячись на те, що стільки вже зроблено, набагато більше роботи ще попереду. І ще один момент, і він дійсно важливий – де ми зараз і як все буде рухатися далі? Немає відчуття, що будь-які зміни незворотні”, – наголосив Пітер Вагнер.

Банк “Січ” має сплатити штраф у розмірі 1,284 мільйона гривень, “Конкорд” оштрафовано на 1,55 мільйона гривень, “Український капітал” – 1,207 мільйона гривень. Про це йдеться в повідомленні НБУ.

Окрім того, Нацбанк до цих трьох банків, а також “Українського будівельно-інвестиційного банку” (Укрбудінвестбанк, Київ) застосував заходи впливу у вигляді письмового застереження за порушення вимог щодо ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів банку-громадських діячів, їхніх близьких осіб або пов’язаних з ними осіб.

Щодо банків “Конкорд” та “Український капітал”, то НБУ також виявив неналежну розробку, впровадження та оновлення внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу.

Також фінрегулятор прийняв рішення про невідповідність голови правління банку “Український капітал” вимогам законодавства.

Наступний робочий день банків – понеділок, 12 березня.

До кінця року в Україні буде ще три перенесення робочих та вихідних. Зокрема, через вихідний на День Конституції (28 червня) робочу п’ятницю, 29 червня, перенесуть на суботу, 23 червня. Замість понеділка, 24 грудня, українці працюватимуть у суботу, 22 грудня, аби потім були три дні вихідних на Різдво 25 грудня. Також перенесення робочого дня відбудеться перед Новим роком – замість понеділка, 31 грудня, на роботу доведеться йти в суботу, 29 грудня.

“За потреби 9 березня, 30 квітня, 29 червня, 24 та 31 грудня 2018 року банки можуть здійснювати касові операції з клієнтами без відкриття операційного дня банку. Також банки мають: повідомити клієнтів про власний режим роботи в дні, що зазначаються вище; організувати роботу щодо своєчасної виплати пенсій, соціальних доплат, інших грошових виплат і забезпечити безперебійну роботу банкоматів, обмінних пунктів та організувати їхнє підкріплення готівкою різних номіналів”, – зазначили в НБУ.

– Ви ж розумієте, що не проблема в тому, щоб звільнити Гонтареву. Голосів за моє звільнення буде дуже багато. Проблема, як завжди зібрати коаліцію і призначити нового главу. Ось прийшов цей день, коли голоси вже є. Я дуже сподівалася, що це станеться сьогодні, сиділа, чекала зі своєю доповіддю про виконану роботу, – зазначила Гонтарева.

За її словами, в доповіді не буде нічого принципово нового. Всі підсумки про виконану роботу вона підвела ще в квітні минулого року, коли оголосила про свій відхід.

– Я думаю, що продовжувати так далі неможливо. Треба, врешті-решт, мене відпустити. Це важливо для Національного банку. Там 5 тисячі осіб працює. Потрібно щоб люди були мотивовані, щоб реалізовували стратегію, щоб у них був лідер, – сказано в повідомленні.

Ще в квітні цього року глава НБУ Валерія Гонтарева заявила, що написала заяву про відставку, а з 10 травня пішла у відпустку. З 11 травня по 7 серпня включно вона використовувала залишки щорічних відпусток, які накопичилися з 2014 року, а з 8 серпня до 26 вересня перебувала у відпустці за свій рахунок і за рахунок відгулів.

Тільки зараз Петро Порошенко вніс до парламенту проект постанови про призначення Якова Смолія на посаду глави Національного банку. Відповідна інформація з’явилася 18 січня на офіційному сайті Верховної Ради.

100 доларів США – 2789,0540 гривні (-17,6683);
100 євро – 3353,2796 гривні (+3,7372);
10 російських рублів – 4,8421 гривні (-0,0282).

Порівняно з попереднім робочим днем долар подешевшав на 17 коп. – до 27,89 грн.

Євровалюта подорожчала на 4 коп. і становить 33,53 грн.

Курс російського рубля подешевшав на 3 коп. – до 0,484 грн.

Національний банк України встановив на четвер, 14 грудня 2017 року, офіційні курси валют на рівні:

100 доларів США – 2717,7106 грн (+23,29);

100 євро – 3197,6583 грн (+49,0569);

10 російських рублів – 4,6191 грн (+0,0498).

Порівняно з попереднім робочим днем, долар подорожчав на 15 коп. і складає 27,41 грн.

Євро подорожчав на 46% – до 32,46 грн.

Курс російського рубля підвищився до 0,466 грн.

На початку робочого тижня, 30 жовтня, Нацбанк дещо послабив національну валюту по відношенню до іноземної та встановив наступний курс.
У понеділок за 1 долар США українці віддадуть 26 гривень 87 копійок.
1 євро на валютному ринку коштуватиме 31 гривню 19 копійок.
10 російських рублів – 4 гривні 62 копійки.

Нагадаємо, представники НБУ пояснили, з чим пов’язаний стрибок курсу долара. У серпні-вересні сезон збору врожаю співпав зі здорожчанням нафти на міжнародному ринку, що призвело до збільшення об’ємів покупки валюти нафтотрейдерами.
Крім того, на ослаблення обмінного курсу також впливають і психологічні фактори в суспільстві.
Дивіться, що собою являє криптовалюта біткойн.

Національний банк України заборонив фінансовим установам України здійснювати касові, в тому числі валютно-обмінні, операції з банкнотами та монетами Центрального банку Російської Федерації із зображенням об’єктів, розташованих на окупованих Російською Федерацією територіях.

НБУ заборонив рублі з зображенням об’єктів, розташованих на окупованій території України. Фото: Вести

Про це повідомляє прес-служба НБУ.

Заборона поширюється також на операції, що здійснюються під час купівлі/продажу готівкової іноземної валюти між банками.

“Фінансовим установам та ПАТ “Укрпошта” забороняється під час здійснення та/або виплати переказів приймати та/або видавати готівку іноземної валюти – банкноти (банківські білети) та монети Центрального банку Російської Федерації із зображенням мап, символів, будівель, пам’ятників, пам’яток археології, архітектури, історії, краєвидів та будь-яких інших об’єктів, розташованих на окупованих Російською Федерацією адміністративно-територіальних одиницях України, та/або які містять тексти, що стосуються окупації Російською Федерацією адміністративно-територіальних одиниць України“, – додають у повідомленні.

Заборона набуває чинності з 17 жовтня.

З метою зняття бюрократичних перешкод та спрощення умов роботи для бізнесу та банків НБУ вніс зміни до низки нормативно-правових актів.

“Відтепер клієнти уповноважених банків, які бажають здійснити валютну операцію, зможуть не засвідчувати печатками документи, які подаються для проведення цих операцій. Також не вимагатиметься засвідчення печатками документів, що подаються до Національного банку України. Також у цілому ряді випадків знято вимогу щодо нотаріального засвідчення для оригіналів чи копій документів, що стосуються проведення валютних операцій”, – йдеться у повідомленні.

При цьому, НБУ зазначив, що нотаріальне погодження перекладу договорів та інших документів, що подаються банками та їх клієнтами до Національного банку залишається обов’язковим.

Зміни набувають чинності 13 жовтня 2017 року.

Стрибок цін у вересні змусив НБУ визнати, що інфляція перевищила офіційні очікування у 9,5%. Наразі там розраховують як цю інфляцію все-таки приборкати, але це плани, передає ТСН. Як буде насправді, і що залишиться в наших гаманцях після ситного обіду, – читайте далі у матеріалі.

Ну, що ж, ціни до кінця вересня радувати українців точно не будуть. Вартість гречаної крупи може виросте на 4 гривні – з 36 до 40 гривень. Цукор може подорожчати в середньому на 2 гривні – до 16 гривень.

На 20% до кінця року можуть подорожчати продукти з «борщового» набору. За прогнозами експертів, картопля буде коштувати 7,5 гривень, капуста – 18, цибуля – 10, а морква – 10,5.

При цьому на найбільших оптових ринках країни вартість баклажанів вже виросла майже на 75%, а солодкого перцю – на 55%.

Подорожчають у вересні м’ясо і молоко. Так кілограм яловичини в середньому коштуватиме на 5 грн більше – до 120-130 грн залежно від частини.

Також експерти прогнозують значне подорожчання бензину. Літр палива А-95 може у вересні коштувати вже 26,5 грн – майже на 2 грн дорожче, аніж зараз.

На аверсі пам’ятної монети “60-річчя запуску першого супутника Землі” буде розташовуватися кольорове стилізоване зображення планети Земля, а внизу буде зображена інша державна символіка – герб, номінал, рік, логотип Нацбанку.

Як повідомили в прес-службі НБУ, монета присвячена запуску першого супутника Землі, який випромінював радіохвилі на двох частотах, що дозволило вивчати верхні шари іоносфери.

“Радіоаматори всього світу стежили за звуковими сигналами, які передавалися супутником. Його можна було спостерігати як зірку першої величини – навіть неозброєним оком. Дата запуску супутника вважається початком космічної ери людства”, – йдеться в повідомленні.

На реверсі монети буде стилізоване зображення супутника Землі і розміщено напис: “60-річчя запуску першого супутника Землі”.

Таку думку висловив політичний експерт Андрій Новак.

Як розповідає експерт, затягування процесу заміни голови НБУ є прогнозованим з того моменту, коли Валерія Гонтарева замість того, щоб піти у відставку, взяла незрозумілу довготривалу відпустку. При цьому анонсувала, що буде у відпустці мінімум до кінця літа.

Президент веде гру. Він максимально затягує присутність своєї людини на посаді керівника НБУ, щоб відтягнути таким чином момент, коли дійсно буде призначений новий глава, який поверне Нацбанку функцію саме центрального банку, а не структури, яка забезпечує комерційні апетити президентської ФПГ,– вважає Новак.

При цьому, зазначає Андрій Новак, це може позначитися на співпраці з МВФ. Хоча, за його словами, МВФ відклав надання Україні чергового траншу не через фактичну відсутність глави НБУ, а через те, що з так званих 11 маяків щодо проведення реформ Україна й досі жодного не виконала. Лише в першому читанні ухвалена Пенсійна реформа.

“По всіх інших маяках МВФ – медичній, земельній, адміністративній, судовій реформах, зміні виборчого законодавства прогресу немає. Тому МВФ відклав надання траншу на невизначений термін. Депутати пішли на довготривалі канікули і повернуться 5 вересня. В них буде максимум місяць-півтора, щоб ухвалити швидко ці закони. І якщо парламент цього не зробить, то його чекає розпуск і дострокові вибори”, – підкреслив Андрій Новак.

Експерт також не відкидає девальвації гривні.

За гривню в цих умовах можна похвилюватися. Хоча з фінансово-економічної точки зору немає причин для падіння гривні, але відмову в наданні траншу НБУ і уряд використають як пояснення відновлення девальвації гривні,
– вважає Новак.

Андрій Новак також нагадав, що влада штучно девальвує гривну, тому що таким чином легко наповнювати центральний і місцевий бюджети через інфляційний ефект і задоволення апетитів експортерів. Це, говорить він, легкий шлях для уряду, але важкий для громадян і українських підприємств, які не є експортерами.

Нагадаємо, на початку квітня, Валерія Гонтарева заявила про свою відставку з посади голови НБУ. За її словами, піде вона з цієї посади 10 травня. Пізніше вона заявила, що має намір піти у тривалу відпустку.

Крім того, влітку 2017 року Україна мала отримати п’ятий транш від Міжнародного валютного фонду у розмірі 1,9 мільярда доларів. Однак через те, що депутати не проголосували необхідні закони, які пропонували в МВФ, отримання нового траншу відкладається.

Про це повідомляє прес-служба Національного банку України, передає “НВ”.

За даними фінрегулятора, одні українські банки закривають відділення через неплатоспроможність, інші скорочують “старі” відділення, щоб відкривати філії нового типу. Також деякі банки інвестують у розвиток дистанційних каналів обслуговування.

Поки “Ощадбанк” скоротив кількість відділень з понад 3 тисяч діючих пунктів на майже 150 віддлень, “Альфа-Банк” відкрив до 107-ми діючих відділень ще 82-а.

Про це у коментарі сайту “24” сказав експерт, доктор економічних наук Ерік Найман.

“Наскільки, я знаю, то там Лавренчук головний претендент”, – сказав Найман.

За словами експерта, у його призначенні немає жодних перешкод. На цій сесії його навряд чи призначать, хоча якщо президент встигне подати, то призначення відбудеться до депутатських канікул.

Відповідаючи на запитання, чому досі Лавренчук не зайняв посаду, Найман сказав, що відтягуванням може слугувати досить тривалий політичний процес, який супроводжує призначення такого рівня.

Він також підкреслив, що відмова українського фінансиста Олександра Шлапака очолювати НБУ не пов’язане з певними складнощами роботи регулятора.

Нагадаємо, Володимир Лавренчук публічно заявляв, що він не проти очолити регулятор. Таке повідомлення з’явилося в медіа ще наприкінці квітня.

Про це завив голова комітету економістів України Андрій Новак в коментарі виданню “Гордон”.

“Незначне зміцнення курсу гривні пояснюють сезонним чинником. Зараз надходить валютна виручка нашому аграрному сектору… До того ж ми отримали черговий транш МВФ. Однак у державному бюджеті уряд заклав середньорічний курс 27,2 гривень за долар. І коли сезонний чинник закінчиться, очевидно, Кабмін і НБУ будуть штучно девальвувати гривню”, – пояснив Новак.

Він переконаний, що Кабмін планує цілеспрямовано знижувати курс гривні до 2020 року. Про це свідчить так звана “бюджетна резолюція” на найближчі три роки. Згідно з нею, до 2020 року Кабмін планує знизити курс до 31 гривень за долар.

“Це дуже зручно, адже завдяки девальвації вони вбивають одразу двох зайців: завдяки інфляційному ефекту відбувається наповнення центральних і місцевих бюджетів, а також задовольняються апетити наших відомих експортерів. Ці фінансово-промислові групи за сумісництвом є й основними політичними гравцями країни. Для них що дорожчою є валюта, то краще”, – додав економіст.

Про це в ефірі телеканалу “112 Україна” заявила заступник голови фракції “Блок Петра Порошенка” у Верховній Раді, представник президента у парламенті Ірина Луценко.
“На сьогодні, якщо Валерія Гонтарева йде у відпустку (а вона за місяць оголосила про те, що має намір подати у відставку 10 травня), я думаю, що виконувати обов’язки й зараз тримати Нацбанк у своїх руках буде її перший заступник Яків Смолій”, – зазначила Луценко.
Також вона зазначила, що “якщо виникне така необхідність, Гонтарева прийде (до Верховної Ради) і буде звітувати”.
“Вона нікуди не тікала на другий день (після оголошення про намір піти у відставку). Чи збирається вона прийти в парламент? Збирається. На всі запрошення парламентарів вона приходила і звітувала”, – заявила Луценко.
З її слів, перерва у роботі парламенту протягом місяця призвела до того, що Порошенко не зміг провести політичні консультації щодо кандидатури на посаду голови НБУ, і глава держави визначиться з кандидатурою після консультацій із Радою.
Як відомо, 10 квітня Валерія Гонтарева повідомила, що йде у відставку з посади голови НБУ з 10 травня. За словами Гонтаревої, вона написала заяву про відставку і парламент може проголосувати за її відставку раніше.
Гонтарева наголосила, що ніяких змін в плані правління найближчим часом не відбудеться.
Також Гонтарева зазначила, що запропонувала президенту кілька кандидатур, але не уточнила, кого саме.

За його словами, витрати на цю відпустку глолова НБУ не внесла в електронну декларацію, і тому повинні стати підставою для перевірки НАЗК.

Дубинський запевняє, що фотографії з відпустки йому передало близьке до сім’ї Гонтаревої джерело, що побажало не розкривати себе”.

Самі знімки датовані серединою липня 2016 року.

На фото Гонтарева позує спочатку сама, а потім і з чоловіком Олегом, який на одній з фото зображений разом із молодшим сином подружжя – Микитою.

Крім сімейних фото, є і кілька пейзажів, які, за словами Дубинського, з точністю дозволяють визначити готель, в якому відпочивали Гонтарева.

“Це [готель] The Sun Siyam Iru Fushi (місто Манаду, адміністративний центр атоли Нуну, Мальдівська Республіка). Відштовхуючись від розцінок сайту booking.com, мінімальна вартість тільки відпочинку в готелі з 17-23 липня 2017 на 2 дорослих та 1 дитину складе 2874 доларів США, в які входить трансфер у готель на приватному літаку – за 500 доларів. Якщо ж ні в чому собі не відмовляти, і взяти наймоднішу “віллу на воді” – 26600 доларів за тиждень! До яких треба додати ще 6200 доларів податку і 1500 доларів за трансфер, що в загальному підсумку перевищить 900 000 гривень. Найдешевший переліт на Мальдіви для 2 дорослих із дитиною, за даними сайту skyscanner.net, – це ще 2260 доларів США, якщо подорожувати економ-класом. У “бізнесі” – вартість квитків потрібно потроїти, і тоді вийде 7000-8000 доларів США на сім’ю. Таким чином, відпустка подружжя Гонтаревої могла коштувати як 130 000 гривен так і легко перевищити за 1 000 000 гривень”, – порахував витрати журналіст.

Він також нагадав, що ці витрати значно перевищують 50 прожиткових мінімумів (66500 грн.), Які є мінімальною суму не декларованих згідно із законом витрат.

“Водночас, в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відсутнє сполучення про суттєві зміни в майновому положенні Гонтаревої в липні 2016 року. Що означає порушення “Леді Г” ч. 2 ст. 52 Закону України “про запобігання корупції” від 14 жовтня 2014 № 1700-VII, про що я направив заяви в НАЗК, САП і НАБУ. і вимагаю перевірки порушення антикорупційного законодавства”, – додав Дубинський.

1 долар США – 26,58 грн;
1 євро – 28,96 грн;
10 російських рублів – 4,72 грн.

Таким чином, курс долара порівняно з вчорашніми значеннями знизився ще на п’ять копійок. За останніх два тижні курс долара в Україні офіційно знизився вже майже на 60 копійок.

Значень нижче 26,6 грн долар не досягав з початку січня 2017 року.

Курс євро впав на чотири копійки після стрибка вгору і знову опустився нижче за позначку в 29 грн. Російський рубль “схуд” на чотири копійки.

У середу, 26 квітня, курс долара на міжбанківському валютному ринку України знизився на дві-три копійки в продажу та купівлі. Торги завершилися котируваннями 26,56-26,59 грн/дол. Сьогоднішні торги ще не почалися.

Екс-прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка розглядають в якості кандидатури на посаду голови Національного банку України.

Такою інформацією поділився народний депутат Сергій Лещенко.
Говорячи про чутки, які ширяться в пресі щодо відставки Валерії Гонтарєвої, парламентарій зазначив, що насамперед, в цьому питанні вирішать, хто займе посаду, що звільнилася.
За словами Лещенка, провести нову кандидатуру у Верховній Раді буде складно, а цією посадою опікується саме парламент.

“Вважаю, що відставку Гонтарєвої офіційно не оголосять доти, поки не буде гарантії потрібної кількості голосів за призначення нового голови НБУ”, – пояснив парламентарій.
Як зазначив він, в цьому контексті кандидатура Яценюка обговорюється найбільш активно.
Зазначимо, економіст Олександр Савченко пророкує посаду голови НБУ банкіру Володимиру Лавренчуку.
Як відомо раніше, у ЗМІ з’явилася інформація про те, що глава НБУ Валерія Гонтарєва написала заяву про відставку.

Пізніше в Національному банку спростували цю інформацію.

“Це позитивне рішення МВФ (виділення траншу – Ред.) дасть можливість НБУ більш активно проводити свою політику стосовно валютної лібералізації, зняття тих обмежень, які ми ввели на початку кризи”, – заявив він.
“Ми вже проголошували про те, що збираємося пом’якшити вимоги щодо обов’язкового продажу валютних надходжень експортерів, а також можливості населення з купівлі готівкової інвалюти”, – повідомив Чурій.

За словами заступника голови НБУ, рішення стосовно пом’якшень будуть прийняті найближчим часом.

Як відомо, 22 лютого Національний банк пом’якшив валютні обмеження для операцій, пов’язаних із зовнішньоторговельною діяльністю.
Нагадаємо, в понеділок Рада директорів Міжнародного валютного фонду ухвалила рішення про виділення Україні четвертого траншу у розмірі 1 млрд доларів.

“Я вважаю що той фронт роботи, який вона на себе поклала, вона виконала, тому написала заяву (про відставку – ред.). Є такий момент”, – сказала Ірина Луценко.

За її словами, Гонтарева неодноразово писала заяви про відставку.

“Я думаю, що цей запас міцності і той запас роботи, яку вона на себе взяла, підійшов до краю… Я вважаю, що свою роботу, місію вона виконала”, – сказала І.Луценко.

Разом з тим, за словами нардепа, нова кандидатура голови НБУ ще не обговорювалась, тому що “коаліцію Гонтарева влаштовує”.

І.Луценко підкреслила, що В.Гонтарева робить свою роботу, не зважаючи на політичний і моральний тиск, погрози і розслідування щодо неї з боку ГПУ і НАБУ.

Повідомляє intermarium з посиланням на expres

Про це повідомили у прес-службі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. “Відповідно до рішення правління НБУ від 21 березня 2017 року “Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ “Вектор банк” виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 22 березня 2017 року ”

Про початок процедури ліквідації ПАТ “Вектор банк” та делегування повноважень ліквідатора банку”, – йдеться у повідомленні.

У Фонді гарантування додали, що процедура ліквідації триватиме два роки. Ліквідатором ПАТ “Вектор банк” призначено Анну Савельєву.

“Ми, члени Ради Національного банку, які не згодні з рішенням Ради НБУ “Про діяльність правління Національного банку щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики в 2016 році”, яке обговорювалося на засіданні Ради НБУ 28 лютого і на робочих зустрічах до і після обговорення”, – говорить окрема точка зору, Милованова та Козюка.

Зокрема, вони вважають, що діяльність правління НБУ в 2016 році була спрямована на забезпечення стабільності грошової одиниці.

“В серпні 2015 року була вперше затверджена чітка стратегія із досягнення цінової стабільності на основі оголошення інфляційних цілей і проведення монетарної політики, спрямованої на їх виконання”, – йдеться в документі.

На думку трьох членів ради, ця стратегія дозволила НБУ досягти мети щодо інфляції в 2016 році.

Вони вважають, що досягнення мети щодо інфляції було не випадковістю, а результатом глибокого реформування грошово-кредитної політики.

Також члени ради відзначають, що зниження інфляції та реформування банківської системи сприяли економічному зростанню в 2016 році.

Крім того, вони не погодилися з загальним рішенням ради щодо використання депозитних сертифікатів як інструменту монетарної політики.

“Використання стерилізації є поширеною практикою серед центральних банків країн, які накопичили міжнародні резерви і мають структурний профіцит ліквідності”, – вважають три члена ради НБУ.

На їх думку, використання депсертифікатів не заважає кредитування, так як вони є ліквідним інструментом.

Як передає Politeka, процес виготовлення грошових купюр досить захоплюючий трудомісткий процес.

З’ясувалося, що незважаючи на те, що українські валютні верстати друкують 40 банкнот в секунду або 40 млн купюр в рік виготовлення кожної окремої банкноти – складний процес. В цілому весь виробництво купюри від першого до останнього моменту занмает близько місяця.

На сьогоднішній день, гривні друкують дві установи – Фабрика банкнотного паперу і Банкнотно-монетний двір. Щорічно Монетний двір випускає 1,8 млрд банкнот.

Примітно, що всього в обігу постійно перебуває близько 3 млрд купюр. З-за того, що купюри постійно знаходяться в обігу і зношуються, їх регулярно вилучають з обігу і замінюють на нові.

Виробництво гривні починається на фабриці банкнотного паперу НБУ в Житомирській області. На цій фабриці виробляють листи для подальшого друку грошей. Після цього аркуші перерахують, упаковують і перевозять на Банкнотно-монетний двір НБУ в Києві. Всі зображення наносяться на гривню вже там.

Національний банк України сьогодні, 16 листопада, проведе валютний аукціон з продажу іноземної валюти за гривні обсягом до 50 млн дол., повідомляється на сайті регулятора.

Останній раз НБУ проводив аукціон з продажу валюти майже два місяці тому – 21 вересня, після чого проводив аукціони з купівлі, під час яких поповнив золотовалютні резерви на 273 млн дол.

Згідно з анонсом на сайті регулятора, заявки банків для участі у торгах приймаються до 12:00.

За інформацією дилерів комерційних банків, сьогодні, 16 листопада, котирування гривні до долара США на міжбанківському валютному ринку на час відкриття торгів встановилися на рівні 26,15/26,30 грн/дол.

Дані про середньозважений курс гривні на міжбанку на цю годину на сайті НБУ поки відсутні.