Причому діляться “деталями” ті, хто й близько там не був і зовсім не володіє інформацією. Спробую систематизувати типові запитання і відповісти на них.

– Скільки тривала зустріч президентів Петра Порошенка і Дональда Трампа?

– 30 хвилин. Повноцінна розмова, аби донести ключові сигнали, сформувати особисту уяву про співрозмовника, зав’язати особистий контакт, що так важливо в міжнародній політиці.

До відома “адептів зради”: чимало важливих міжнародних зустрічей президента Трампа тривали саме півгодини, а то і менше. Кажуть, короткі зустрічі – це його стиль.

– Чи піднімав на зустрічах президент Порошенко питання гарантій Україні в контексті Будапештського меморандуму? 

– Так.

На зустрічах з віце-президентом Пенсом, держсекретарем Тілерсоном, міністром оборони, легендарним генералом Меттісом (а саме ці люди сьогодні займаються українським питанням у новій адміністрації), а також на зустрічі зі спікером Конгресу Райаном Петро Порошенко нагадав американським партнерам, що Україна свого часу відмовилася від четвертого у світі ядерного арсеналу і очікує від міжнародних партнерів дотримання гарантій територіальної цілісності України і безпеки.

– Чи обговорювалися на зустрічах можливі розширення чи зміна “нормандського формату” і “мінського процесу”? 

– Ні.

Під Мінськими угодами стоїть підпис Путіна, він має їх виконувати – і це ключове.

Натомість на всіх зустрічах обговорювалася подальша координація зусиль в рамках “мінського процесу”, “нормандського формату” і більш активне залучення США до процесу встановлення миру на Донбасі. Особливо акцентувалося на питанні звільнення заручників.

– Чи звучали якісь натяки і “плани” щодо “обміну Криму на Донбас”?

– Ні!

На всіх зустрічах звучала позиція американської сторони, що санкції проти РФ мають тривати до повного відновлення територіальної цілісності України, включаючи повернення Криму і Донбасу.

Примітно, що саме в день візиту президента до США було розширено американські санкції проти РФ. Співпадіння? Не думаю:)

– Чому візит не анонсувався заздалегідь? 

– Всі, хто був залучений до підготовки візиту, заздалегідь знали про нього і працювали, щоб усе пройшло добре.

Подібні візити – і це очевидно – не готуються протягом дня чи тижня.

Але є певна внутрішня кухня. І в Україні, і в США є свої внутрішні історії і треки, пов’язані зі взаєминами зі ЗМІ, а також з Росією, яка точно була не в захваті від україно-американської зустрічі.

Тому питання не в анонсах. Завданням команди було готувати повноцінний візит і інформувати про деталі за фактом.

– Чи обговорювався на зустрічах законопроект про реінтеграцію Донбасу? 

– Ні. Ані цей, ані інші законопроекти не обговорювалися.

Але тема врегулювання інспірованого РФ конфлікту на Донбасі була однією з ключових. І в цьому контексті обговорювалося широке коло питань врегулювання конфлікту і повернення миру на Донбас.

– Чи піднімалося на зустрічах питання боротьби з корупцією? 

– Так, в контексті продовження реформ. При цьому американська сторона на всіх зустрічах відзначала, що Україна досягла значного прогресу в зміні країни, в тому числі в питаннях боротьби з корупцією.

– Чи є Україна пріоритетом для США?

– Україна займає важливе місце в міжнародному порядку денному нової адміністрації, але так само правдиво те, що є кілька інших пріоритетних для адміністрації тем, які тримають першочергову увагу: це взаємини з РФ, сирійська криза та деякі інші.

Щоб бути цікавими, нам треба серйозно працювати з нашим стратегічним партнером, активізувати діалог з ключовими персонами адміністрації, Конгресом і Сенатом. Це очевидно, тому на всіх зустрічах звучали конкретні пропозиції, які мають вилитися в підписання угод.

– Чому за підсумками зустрічі не було спільних заяв чи документів? 

– Є спільність позицій, і це головне. Що стосується конкретних угод, то зараз йде робота над їх підготовкою і формалізацією, зокрема в безпековій сфері.

– Чи так принципово для нас було зустрітися з Трампом перед його можливою зустріччю з Путіним? 

– Принципово було, щоб наша зустріч була підготовленою, результативною, повноцінною, конструктивною. Добре, що вона відбулася саме зараз, напередодні G20.

Також особливо хочу відзначити зустрічі з ключовими гравцями команди Трампа, які ведуть в тому числі міжнародний напрямок: з віце-президентом Пенсом, держсекретарем Тілерсоном і, особливо теплу, з міністром оборони Меттісом.

До речі, зустріч у Пентагоні розпочалася з гімну України і США, а Меттіс подарував Порошенку спільне фото з надписом “Від патріота – патріоту”. Ще одна символічна деталь: в ситуативній кімнаті, де проходила зустріч, серед кількох електронних годинників є годинник з київським часом.

Ще одне моє особисте спостереження і емоційне сприйняття від візиту: ключові посади в новій адміністрації займають люди з досвідом, за плечима яких є серйозні особисті досягнення.

Очевидно, обираючи свою команду, президент Трамп робив ставку на людей, у яких є історія власного успіху, на прагматиків. Жодного “нового обличчя”, “юного дарування” чи вчорашнього активіста. Я не даю характеристики, добре це чи погано, це покаже тільки час, рейтинги і наступні вибори, а просто констатую цей факт. Наприклад, в адміністрації президента Макрона багато нових облич і молодих політиків, у новій американській адміністрації інший підхід до формування команди – такими є факти.

Міністру торгівлі США Россу – за 80, харизматичний генерал Меттіс і держсекретар Тілерсон теж далеко не вчора вийшли з університету.

– Якими є конкретні результати візиту? 

– Це був робочий візит, під час якого скоординовано позиції щодо підготовки і підписання важливих угод і документів – як у безпековій, так і в економічній сферах. Вже найближчим часом ми чекаємо в Україні високих гостей на рівні ключових міністрів адміністрації.

Важливі підсумки – продовження санкцій, чітка політична позиція щодо підтримки України.

– Який настрій після візиту: ейфорія чи розчарування?

– Оптимізм, який базується на прагматизмі.

Нам потрібна підтримка Америки. Але зірки зараз так складаються, що Америці також потрібна Україна. Ну і, як після закінчення виборів потрібно відразу готуватися до нових, так і після принципових, а не ритуальних візитів, потрібно працювати над реалізацією домовленостей і підготовкою нових зустрічей.