Воно було прийнято 19 вересня 2018 року і вступить в силу з Нового року – тобто, з 1 січня 2019.

Так, цим порядком, зокрема, впроваджується інститут кар’єрного радника, який сприяє тим, хто шукають роботу, зареєстрованим безробітним у пошуку роботи, плануванні кар’єри.

Крім того, вводиться профілювання безробітного або особи, яка шукає роботу.

Так, оцінюватися можливість їх працевлаштування, ступінь мотивації до праці.

За результатами первинного профілювання кар’єрний радник разом з особою, яка шукає роботу, складають індивідуальний план надання послуг з працевлаштування.

Нагадаємо, з 1 січня 2019 року неплатників за комунальні послуги без поважних причин (затримка зарплати, відсутність роботи) будуть карати матеріально: їм нарахують пеню.

Пеня невелика – всього 0,01% за день прострочення, або 3,65% річних. При цьому пеня не може бути більше 100% суми боргу.

Ще одне нововведення – введення абонплати за гарячу і холодну воду і опалення. Тобто за воду доведеться платити незалежно від того, користувалися нею чи ні, а за тепло – весь рік. При цьому нинішня вартість куба води і гігакалорії тепла зменшиться на величину абонплати.

Якою буде абонплата, поки невідомо, так як протягом півроку після вступу закону в силу її повинен розрахувати Кабінет міністрів. Також закон встановлює, що будинкові лічильники тепла будуть встановлені за рахунок теплопостачальної компанії.

Також згідно з новим законом мешканці отримають право безкоштовно отримувати від виконавця компослуг (ОСББ або керуюча компанія) повну інформацію про ціни, тарифи, загальну вартість місячного платежу. У тому числі про структуру ціни або тарифу (вартість води або опалення, послуг з транспортування, накладні витрати і т. Д.) про норми споживання, якості послуги (температура гарячої води та теплоносія для опалення, калорійність газу).

Українці також зможуть штрафувати постачальника послуги за перевищення нормативних термінів виконання ремонтних (для гарячої води – два тижні) або аварійних робіт і в законному порядку відключитися від постачання гарячої води. Крім того, закон дозволить власникам квартир в багатоквартирних будинках відокремитися від мереж централізованого опалення. Однак, норма буде поширюватися лише на ті будинки, половина жителів яких вже опалюється індивідуально.

Як стверджують експерти, це пов’язано з новим законом про комерційний облік комунальних послуг, який днями підписав президент.

Згідно з документом, після установки лічильників у багатоквартирних будинках, усі розрахунки за споживання теплової енергії, гарячої та питної води повинні будуть проводитися виключно за даними лічильника.

Крім того, витрати на установку, заміну і обслуговування будинкових лічильників будуть відшкодовуватися за рахунок споживачів. Екс-глава Мінрегіону Олексій Кучеренко впевнений, що ключовою проблемою документу є впровадження колективної відповідальності за споживання ресурсів.

«Справа в тому, що у багатьох людей зараз встановлені особисті квартирні прилади обліку тепла і води. Але врешті решт платити все одно доведеться колективно за показаннями загальнобудинкових лічильників, які завжди будуть вищими, аніж сума показань всіх квартирних лічильників», – пояснює Кучеренко.

У той же час, за словами експерта Олександра Сергієнка, якщо в будинку всі квартири обладнані індивідуальними лічильниками, доплатити різницю доведеться всім мешканцям в пропорційному від споживання співвідношенні.

«Буде купа протиріч, пов’язаних з тим, що у кого-то є квартирний лічильник, а у кого-то немає. Всередині будинків є маса неврегульованих питань. Наприклад, якщо нам почнуть виставляти рахунки за будинок, то я як житель маю право знати, що відбувається у сусіда в квартирі з радіаторами, чи порушував він схему теплопостачання будинку, як він підключений до стояка і багато іншого», – розповідає експерт.

Для того, щоб уникнути великої переплати за комунальні послуги, експерти радять встановлювати квартирні лічильники. Згідно з останніми змінами, ті жителі, у яких немає індивідуальних приладів обліку, сплачують за залишковим принципом.

Тобто з будинкових показників віднімаються поквартирні, а залишок ділиться на споживачів без лічильників. У такому випадку деякі змушені оплачувати послуги, в першу чергу тепло, яке вони не споживали.