Зокрема, парламентарі звільнили поліцію від розшуку тих, хто ухиляється від армії. Крім того, тепер не зобов’язані повідомляти призовників про виклик їх до комісаріатів, як і подавати відповідні відомості комісаріатам та виконкомам, і житлово-експлуатаційні організації.

Натомість закон зобов’язує органи місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ та організацій, в тому числі навчальних закладів, на вимогу комісаріатів, сповіщати призовників і військовозобов’язаних про виклик у військкомати. Йдеться про забезпечення своєчасного прибуття за цим викликом та необхідність у семиденний строк повідомляти комісаріати про прийняття на роботу (чи навчання) та звільнення таких осіб.

Але ж і раніше щось схоже було? “Різниця в тому, що в попередній редакції закону було прописано, що органи місцевого самоврядування та керівники підприємств зобов’язані повідомляти про призов лише в тих адміністративно-територіальних одиницях, де немає військових комісаріатів, тобто йшлося лише про окремі випадки, — пояснює “Експресові” військовий експерт Юрій Бутусов. — А тепер це уточнення прибрали. Отож всю відповідальність за призов перенесли на керівників підприємств та місцеву владу. Однак залишається питання: “А які в них є механізми для того, щоб забезпечити виконання закону?”

Відомо, що в організації призову головною проблемою є те, що доволі часто люди не проживають за тією адресою, за якою зареєстровані. Відповідно, незрозуміло, де шукати особу, щоб вручити їй повістку. Нема ясності й стосовно того, яким чином це має робити місцева влада. Проблему могло б вирішити встановлення єдиної системи обліку призовників, яка б була інтегрована в інші державні бази даних. Вона дозволяла б швидко встановити, де перебуває людина і яким каналом зв’язку найкраще вручити їй повідомлення про призов. Треба вирішувати цю проблему”.

Причому, займатися цим питанням, на думку експерта, має профільна структура. “Я був прибічником створення у Генштабі або Міноборони цивільної мобілізаційної служби — окремого підрозділу, як це є в багатьох європейських країнах, — зазначає Юрій Бутусов. — А просте перекладання відповідальності з одних непрофільних органів на інші навряд чи принесе очікуваний результат. Тому вважаю новації, внесені парламентом, доволі слабкими”.