Хвиля ударів українських безпілотників по нафтопереробних заводах у глибині Росії змусила Кремль захищати власну територію, водночас ведучи війну. Але ці атаки також призвели до неймовірного – найбільша нафтова держава світу залишилася без бензину, а місцеві ціни на пальне різко зросли, – пише Politico.

Згідно з даними уряду, ціни на дизельне паливо для російських споживачів різко зросли, збільшившись майже на 10 відсотків лише за останній тиждень. Витрати на бензин також досягли шестимісячного максимуму, збільшившись більш ніж на 20 відсотків з початку року, оскільки пропозиція скорочується, і все більше і більше підприємств змушені призупиняти виробництво.

Минулої середи два сховища палива, що належать російському енергетичному гіганту “Роснефть”, приблизно за 500 кілометрів від кордону з Україною, були серйозно пошкоджені безпілотниками. Цього року більше десятка нафтопереробних заводів у дев’яти російських регіонах постраждали подібним чином, і офіційні особи в Києві заявили, що ця галузь є законною ціллю війни.

“Це схоже на комара – коли ви не можете його знайти, не можете вбити, і він продовжує повертатися ніч за ніччю, ви будете виснажені”, – сказав Філіп Інгрем, колишній офіцер британської військової розвідки і планувальник НАТО.

У результаті Москва скоротила експорт палива до майже історичного мінімуму, відвантаживши минулого тижня трохи більше 712 000 тонн дизельного палива та газойлю порівняно з понад 844 000 за той самий тиждень у 2023 році.

Для Москви це як політична, так і військова проблема. Крім того, що дешеве паливо має важливе значення для військових зусиль Росії, воно є ключовою частиною пропозиції президента Володимира Путіна населенню, протиотрутою від відставання в зарплатах і слабкого рубля.

Виграшна стратегія? Схоже, що ця тенденція збережеться в осяжному майбутньому.
Виступаючи перед місцевими ЗМІ цього тижня, Ігор Юшков, аналітик Фонду національної енергетичної безпеки Росії, сказав, що ціни навряд чи знизяться найближчим часом, і країні, можливо, навіть доведеться імпортувати бензин із запасів, що зберігаються в сусідній Білорусі.

Минулого року Москва була змушена ввести заборону на експорт бензину та дизельного палива внаслідок дефіциту на внутрішньому ринку, де нормативні акти історично утримували ціни на низькому рівні, щоб заспокоїти автомобілістів та штучно стимулювати свій аграрний сектор.

Однак, оскільки ціни на пальне на міжнародному рівні зростали, посередники наживалися, продаючи за кордон дешевий бензин, призначений для використання всередині Росії, створюючи бурхливий чорний ринок. Москва послабила заборону в листопаді, але була змушена знову запровадити її в березні через українські удари.

У той час як більшість західних країн припинили імпорт очищеного російського палива, такого як бензин і дизельне паливо, Об’єднані Арабські Емірати разом з кількома країнами Південної Америки та Північної Африки продовжують купувати його, щоб скористатися низькими цінами або реекспортувати. Тепер Москві доведеться обирати між максимізацією грошового потоку, що наповнює її військову скриню, або забезпеченням того, щоб її солдати та цивільні могли заправити свої танки.

“”Фізичні санкції” України можуть прискорити фактичні”, – вважає експерт з російської економіки Міжнародного інституту стратегічних досліджень Марія Шагіна.

Київ виявив технологічну вразливість Москви, а удари українських безпілотників по російських нафтопереробних заводах прискорюють вплив західних санкцій, які призвели до того, що ці нафтопереробні заводи вже намагаються замінити західне обладнання, запчастини та програмне забезпечення

Однак зусилля України перекрити потік палива та коштів, які Кремль використовує для розв’язання смертей і руйнувань, викликали попередження з боку Сполучених Штатів, а високопосадовці, такі як міністр оборони Ллойд Остін, публічно застерігають від ударів, побоюючись перевернути світовий енергетичний ринок. Тим часом Москва активно націлена на українську інфраструктуру, зруйнувавши електромережу країни та зануривши мільйони людей у темряву.

Київ пообіцяв зробити все можливе, щоб підірвати здатність Росії вести війну, незважаючи на попередження.

Удари “мають ефект, тому що вони руйнують нафтову інфраструктуру та іншу критично важливу національну інфраструктуру”, сказав Інгрем, колишній офіцер британської військової розвідки.

Він передбачив, що ця стратегія «буде вивчатися в академіях підготовки офіцерів у найближчі десятиліття».

Про це повідомила речниця Генеральної Прокуратури України Лариса Сарган на своїй сторінці в Facebook.

Як зазначається, сьогодні Апеляційний суд Одеської області відмовив у відкритті апеляційного провадження за скаргами представників ПАТ “Одеський нафтопереробний завод”, ТОВ “Енергія і газ Україна” та представника безпосередньо Сергія Курченка.

“Таким чином, 21.07.2017 набуло законної сили рішення Суворовського районного суду м. Одеси про спеціальну конфіскацію на користь держави всього майна Одеськогонафтопереробного заводу та товариства з обмеженою відповідальністю”, – йдеться у повідомленні.

Повідомляється, що за рішенням суду на користь держави конфісковано нежитлові виробничі приміщення та адміністративні будівлі загальною площею понад 38 тисяч квадратних метрів, а також земельні ділянки площею 77 гектарів та установки для забезпечення діяльності заводу.

Орієнтовна вартість конфіскованого майна складає понад 200 млн доларів чи більш ніж 5 млрд гривень.

Як повідомлялося, судова тяжба довкола ОНПЗ розпочалася у березні минулого року після спроб компанії ВЕТЕК на чолі з “бухгалтером сім’ї Януковича” бізнесменом Курченком передати активи підприємства при посередництві російського ВТБанку компанії “Роснефть”.

Як відомо, у серпні печерський райсуд Києва арештував нафтопродукти олігарха Сергія Курченка, які зберігаються на потужностях компанії “Укртранснафтопродукт”.

Раніше “Українська правда” писала власне розслідування про ці нафтопродукти.

У свою чергу Пашинський всі звинувачення відкидає і звинувачує СБУ у покриванні нелегальної торгівлі цими нафтопродуктами.