В Україні придумали, як повернути чоловіків з-за кордону. Влада обіцяє “золоті гори”: роботу, хорошу зарплату і головне – бронювання від мобілізації. Однак, деякі експерти б’ють на сполох і підіймають питання справедливості. Чому одним все, а іншим – нічого, що не так з провладною ініціативою.

Про це розповіла в ексклюзиві TSN.UA Вікторія Панченко.

Українців просять повертатися

Українців просять повертатися додому з-за кордону. В уряді обіцяють співгромадянам, які перебувають за кордоном, роботу на оборонних підприємствах України із бронюванням від потенційної мобілізації. Таку заяву зробив Олексій Чернишов, очільник Міністерства національної єдності України. Міністр зазначив, що у питанні повернення, це має бути особисте рішення тих, хто перебуває за кордоном.

Однак, експерти, з якими поспілкувався TSN.UA, сумніваються в ефективності такої заяви міністра Національної єдності України. Особливо в частині обіцяного бронювання. Зокрема Тетяна Пашкіна, HR-експертка, зазначає наступне.

“Як на мене, то ця заява є досить дивною. Однією рукою ми проводимо певні заходи, які цих чоловіків змушують бігти за кордон і не повертатися, аж тут, раптом, виявляється, ми хочемо їх повернення і вже робимо все можливе, щоб повернути. З заяви міністра випливає, що ми готові надавати певні преференції, задля того, щоб ті, хто виїхав, повернулися додому. Доборе, а ті люди, які три роки живуть і працюють в Україні, вони що якісь не такі?”

Вона додала, що українців з-за кордону планують запрошувати суто на оборонні підприємства, ВПК. Але сумнівається, що там будуть потрібні вчителі, медики, маркетологи, перукарі.

“Якщо людина виїхала за кордон ще до ковіду і працювала, приміром, перукарем, то яким чином такий фахівець буде корисним на оборонному підприємстві в Україні? Кого він там буде стригти? Звісно, що його можна перевчити на потрібний фах. Але тут питання, навіщо обіцяти “золоті гори” та бронювання українцям, які за кордоном, якщо спочатку можна запропонувати це тим, хто живе тут три роки під ракетами. А вже потім, пропонувати тим, хто за межами країни. Це, як на мене, більш справедливо”

Черг зі “своїх” не спостерігається

Експертка підкреслює, якби дійсно у нас була велика кількість вакансій в оборонних підприємствах, які гарантують бронювання та достойну зарплату, то до них би вже вишикувались величезні черги з бажаючих.

“Якщо б людям реально пропонували бронювання та достойну зарплатню, то, гадаю, ці позиції можна було б закрити за рахунок українців, які зараз перебувають в країні. Я часто стикаюсь з кандидатами і перші два питання, які чую від чоловіків на співбесідах – це бронювання та розмір зарплати, саме у такій послідовності. Це саме те, на що люди зараз охоче йдуть. Але мені незрозуміло, чому це мають бути українці, які дивним чином опинилися за кордоном, а зараз раптом претендують на запропоновані “блага” першими? На це відповіді, на жаль, немає”.

На яких умовах хочуть повертатися

Якщо вірити опитуванням, які проводяться за кордоном серед наших громадян, то результати свідчать, що українці готові повертатися, якщо їм дадуть допомогу на отримання достойного житла, запропонують гарну зарплату і фінансову допомогу на переїзд.

Цитата: “Виходячи з базової логіки справедливості, чому першими мають отримати житло не ВПО, які наразі живуть у модульних будинках або не дуже комфортних умовах, а люди, які й до цього мали більш-менш нормальні житлові умови та фінансове забезпечення”

Будуть крутити носом

Експертка нагадує, ще до ковіду та війни розмір середньої зарплати в Україні був найнижчим у Європі, тому дуже сумнівно, що після трьох років війни середня зарплата раптом стане більшою.

“Люди, які три роки прожили у Німеччині, Ірландії, чи в Польщі, де середня зарплата вище від нашої в шість разів, навряд чи погодяться повертатися додому. Навіть якщо оборонне підприємство буде давати їм шалені 40-60 тисяч гривень, вони можуть крутити носом, виходячи з того, що заробітна платня у тих країнах, де вони живуть виглядає зовсім інакше. Тому повернення малоймовірне, а заява міністра – лише заява про наміри, створення видимості, що ми хочемо когось повернути, але поки це виглядає, як щось пустопорожнє”

За словами Тетяни Пашкіної, дуже шкода, що ця пропозиція була озвучена для умовно кажучи “чужих людей”, а не для “своїх”.

“Мені здається, що ті люди, які до цього часу живуть в Україні, більш підходящі кандидати на усілякі пільги та цікаві пропозиції, а у нас чомусь розігрують притчу про блудного сина – одного сина всі чекають, все йому пробачають і все для нього готують, а того, хто прожив важкі часи з батьками ніхто не помічає. І він вже думає, може і собі треба було повіятися за кордон, то був би бажанішим у рідному домі”

Країні не вистачає робочих рук

Водночас соціолог Олександр Шульга зазначив, що на третій рік війни перед Україною, постало гостре питання нестачі людських резервів – велика кількість українців задіяна в обороні держави, значна частина виїхала за кордон, рятуючись від війни, а певна частина залишилася в російській окупації.

“Наш ВПК поступово розвивається. Його потужність має бути високою, враховуючи масштаби агресора, який на нас напав. Гадаю, що через брак робочих рук і виникла потреба звернутися до українців, які знаходяться за кордоном”

Він додав, що у нашого уряду є два варіанти – залучати до праці трудових мігрантів з інших країн або ж кликати своїх громадян, які тимчасово виїхали за межі держави.

“Проблема в тому, що на даний момент трудові мігранти навряд чи виявлять бажання їхати на заробітки до України, через постійні російські повітряні атаки. Тому міністр національної єдності намагається достукатися до найбільшої притомної аудиторії та якось її привабити до України, тим же бронюванням”

Експерт вважає, що заява міністра зроблена не від хорошого життя і під час війни не буває простих рішень.

“На жаль, у нашому суспільстві можна нарватися на шквал критики за ухвалення будь-якої ініціативи. Тож безперечно знайдуться ті, хто скаже, що це несправедливо. Але реальність така, що нам дійсно не вистачає робочих рук. Людей потребує не лише передова, а й міцний тил. Чи дасть це результат, я не знаю. Але мені здається, що варто пробувати, бо рішень, щоб усі були задоволені наразі немає”

Скільки потрібно людей

За словами Олександра Шульги, у тій же Росії на середину 2024 року не вистачало для потреб ВПК та загалом на ринку праці 2 мільйонів робочих рук.

“У нас масштаби менші, але я думаю, що це десятки або навіть кілька сотень тисяч людей. Тому, повторюся, уряд намагається перебрати всі можливі варіанти. Найпростіший – кликати тих, хто раніше тут жив, тих хто знає мову, культуру, традиції. Їх переконати буде легше, ніж трудових мігрантів з інших країн”

Повернення українців з-за кордону

З метою повернення українців у ключових країнах їхнього проживання будуть створені “хаби єдності” – департаменти Агенції національної єдності. Вони з’являться у Німеччині, Великій Британії, Польщі, Австрії, Чехії тощо. Зокрема, такі хаби будуть надавати українцям за кордоном доступ до зв’язку з Батьківщиною та українського ринку праці.

Раніше повідомлялось, що на початку 2025 року має стартувати пілотний проєкт щодо повернення українців з-за кордону. Він реалізовуватиметься спільно з Німеччиною. Про це заявляв радник президента України Олександр Камишін на 7-му Німецько-українському бізнес-форумі у Берліні.

Президент України Володимир Зеленський також неодноразово висловлювався щодо повернення військовозобов’язаних чоловіків-українців з-за кордону. Зокрема, він підкреслював, що мова не йде тільки про те, щоб ці чоловіки воювали на фронті. Потрібно підтримувати зруйновану війною економіку, а для цього необхідні люди.

Водночас прем’єр-міністр України Денис ШмигАль також висловив сподівання, що українці, які через війну змушені були виїхати до Німеччини, будуть повертатися додому. Прем’єр зазначив, що це є пріоритетом уряду. Київ вже обговорив технічні деталі повернення з федеральним урядом. І домовився разом знаходити рішення, як повернути українців якомога швидше. Ба більше, Денис Шмигаль повідомив і про інші напрямки співробітництва між Україною та Німеччиною, зокрема і площині виробництва військового озброєння.

Нагадаємо, влітку 2024-го президент Володимир Зеленський анонсував створення Міністерства української єдності, яке повинне об’єднувати українців за кордоном, протидіяти російським наративам, захищати інтереси громадян та сприяти їхньому поверненню додому.

Метою створення Міністерства повернення українців є заохочення людей повертатися додому. Про це розповів прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. За словами Шмигаля, за кордоном перебуває 7,5 мільйонів українців.

Шмигаль зауважив, що процес повернення українців має бути організований і скоординований, а тому “в цьому є ідея створення Міністерства, яка допоможе скоординувати мільйони українців за кордоном, повернути мільйони українців додому та реалізувати цю стратегію”. Водночас українці все більше виїздять за кордон. Так, станом на вересень 2024 року близько 32% громадян України віком від 16 до 35 років заявили, що хотіли б виїхати за кордон, якби мали таку можливість. Водночас, 45% відповіли, що мають намір залишитися жити в Україні.

А от Олексій Чернишов у грудні 2024 року повідомляв, що до України готові повернутися 50% чоловіків призовного віку, не чекаючи закінчення війни, якщо буде вирішено питання з бронюванням.

Хаби єдності

У зв’язку з чим, за його словами, у майбутніх “Хабах єдності” (Unity Hub) за кордоном мають надавати послуги з працевлаштування в Україні та розв’язання питань із мобілізацією та військово-обліковими документами. Як повідомлялося, 3 грудня Рада призначила Олексія Чернишова на посаду віцепрем’єр-міністра – міністра національної єдності України. Своєю чергою Кабінет міністрів перейменував Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій на Міністерство національної єдності України. 23 грудня 2024 року віцепрем’єр Чернишов представив робочу концепцію Міністерства національної єдності України.

Зокрема, при Міннацєдності буде створено Агентство національної єдності, а далі Агентство відкриє департаменти в ключових країнах перебування українців, насамперед, у Німеччині, Польщі та Чехії, а в столицях цих країн буде створено “Хаби єдності” (Unity Hub (Юніті хаб). Також Чернишов повідомив, що Міннацєдності працюватиме над підготовкою законопроєкту про національну єдність і спеціальною цифровою платформою Unity App (Юніті ап).

Поки що він продовжує очолювати і рейтинг довіри громадян, і президентський рейтинг, а також, можливо, вже замислився про другий термін. «Слово і діло» вже підрахувало, як в цифрах виглядає робота Зеленського за два роки – скільки він подав законопроєктів, підписав указів і розпоряджень. Але наш головний критерій оцінки ефективності, звичайно, виконання обіцянок.

За два роки Зеленський дав 647 обіцянок (з урахуванням передвиборчих і програмних): виконав – 184 (28%), провалив – 102, в процесі реалізації – 361.

Топ провалених обіцянок Зеленського

Напевно, головне, чого чекали від Володимира Зеленського – зниження комунальних тарифів. Наприкінці 2019 року президент заявив, що під час опалювального періоду 2020/2021 років тарифи на опалення будуть зменшені «майже наполовину».

Але все вийшло інакше. З січня 2021 року НКРЕКП підвищила тарифи на виробництво теплової енергії для 23 ліцензіатів (найбільше підвищення – 49,7%, найменше – 5,5%). НАК «Нафтогаз» взимку встановлював такі гуртові ціни на природний газ для виробників теплової енергії: грудень – 6,1 грн за кубометр, січень – 7,3 грн за кубометр, лютий – 6,8 грн за кубометр. При цьому в січні 2020 року гуртова ціна на природний газ для виробників тепла становила 4,6 грн за кубометр. Тобто, тарифи не знизилися, а зросли.

Ще одна велика провалена обіцянка – добровільно піти у відставку в разі порушення закону. За кілька років каденції Зеленського були такі випадки порушення закону:

Верховний суд визнав протиправним указ про скасування призначення Володимира Горковенка членом Нацради з питань телебачення і радіомовлення;

Зеленський вчасно не надав інформацію про суттєві зміни в майновому стані, про що особисто повідомив Національному агентству з питань запобігання корупції;

з матеріалів журналістських розслідувань з’ясувалося, що Зеленський незаконно надав державну охорону Андрію Богдану, коли той керував ОПУ.

Після ситуації з декларацією на сайті президента була петиція до Зеленського із закликом піти у відставку. У відповіді президент пояснив, що його обіцянка взята з контексту розмови про неприпустимість існування корупційних схем в управлінні державою. І у відставку, звичайно, він не пішов.

Як кандидат у президенти Зеленський обіцяв, що під час руху його автомобіля не перекриватимуть дороги. У ЗМІ повідомляли про такі випадки, а також про вимкнення світлофорів під час руху президентського кортежу. В Управлінні державної охорони «Слово і діло» повідомили, що згідно з усним розпорядженням Зеленського під час руху його кортежу рух не перекривається. Однак, згідно із законодавством, УДО має право разом з підрозділами Нацполіції тимчасово обмежувати або забороняти рух транспортних засобів і пішоходів на вулицях і дорогах під час проїзду автомобіля президента.

Провалена обіцянка про те, що бюджет Міністерства оборони на 2021 рік, «як мінімум», залишиться на рівні 2020 року. У держбюджеті-2020 на Міноборони передбачили 118 млрд 12 млн грн, а в держбюджеті-2021 – 117 млрд 626 млн грн. Тобто менше на близько 300 млн.

Топ виконаних обіцянок президента

Як і обіцяв Зеленський, з 2021 року мінімальна зарплата в Україні зросла до 6 тис. грн. А з 1 грудня він зросте ще до 6,5 тис. грн.

Виконана обіцянка в 2020-му запустити лікувально-діагностичний комплекс дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит». Відкриття другої черги нового корпусу дитячої лікарні відбулося 29 липня минулого року. У корпусі шість відділень: хіміотерапії онкогематологічних захворювань зі стаціонаром денного перебування; інтенсивної хіміотерапії; хіміотерапії онкогематологічних захворювань з блоком інтенсивної терапії; трансплантації кісткового мозку та інтенсивної мегадозової хіміотерапії та імунотерапії; онкології з ліжками інтенсивної хіміотерапії; відділення гострої реабілітації.

Також президент виконав обіцянку побудувати 100 шкіл і 100 дитячих садків

Які ще обіцянки потрібно виконати Зеленському

На цей рік у рамках «Великого будівництва» Зеленський обіцяв відремонтувати 6,5 тисяч кілометрів доріг: 4,5 тисячі кілометрів державних доріг і 2 тисячі кілометрів місцевих доріг.

До кінця цього року президент анонсував масштабну подію – запуск українського супутника «Січ 2-30 (2-1)».

Незабаром Верховна рада може внести зміни до Конституції і скоротити свій склад до 300 народних депутатів. У січні Зеленський пообіцяв, що це обов’язково станеться.

Також скоро очікуємо перезавантаження Конституційного суду України – Зеленський обіцяв зробити це «невідкладно».

У минулому році Зеленський пообіцяв не допустити «переслідувань або залякувань» за «будь-яку критику влади»: «Моя творча діяльність завжди була пов’язана з досить гострою критикою чинної на той момент влади. Не раз це створювало нашому колективу проблеми. Від неофіційних натяків «хлопці, ви дожартуєтесь» – до прослуховування, стеження, реальних перешкод і заборон в проведенні концертів або зйомок. Я пройшов весь цей, знаю, як це, і ніколи не допущу, щоб під час мого президентства будь-яка критика влади спричиняла переслідування або залякування».

Мер міста Івано-Франківськ Руслан Марцінків став лідером за виконання своїх обіцянок серед інших політиків.

Такі підсумки зробило інтернет-видавництво “Слово і діло”.

За даними видавництва Марцінків виконав для Івано-Франківська більше обіцянок, ніж інші мери для своїх міст. Їх кількість становить тридцять чотири.

Варто зазначити, що найменше обіцянок виконав мер міста Харків Геннадій Кернес – всього 1 обіцянку, мер Миколаєва Олександр Сенкевич – 2 виконаних обіцянки. Однак очолив топ найгірших мерів Володимир Миколаєнко, глава міста Херсон, який не виконав жодної обіцянки.

Юлія Тимошенко, лідерка “Батьківщини”, народна депутатка

“Мені дуже часто зараз ставлять питання, чи не страшно нам. Майже те, що запитали ви. Не страшно брати на себе країну, в якій борг практично вже дорівнює нашому валовому внутрішньому продукту? Країну, яка увійшла в десятку найбідніших країн світу і де економіка згортається просто на очах”
Міф чи правда?

Минулого року державний та гарантований державою борг становив 74,76 мільярдів доларів. ВВП України в 2017 році – 112,1 мільярдів доларів. За розрахунками уряду в 2019 році державний та гарантований державою борг становитиме 62 відсотка від ВВП.

Світовий банк підрахував, що ВВП на душу населення у 2017 році в Україні складав близько 2 640 доларів. Гірший показник мають 57 країн.

Насправді Тимошенко дещо помилилася, тому що насправді сукупний борг України на кілька десятків мільярдів доларів нижчий за обсяги ВВП.

Анатолій Гриценко, лідер партії “Громадянська позиція”

“Тоді я хочу нагадати тим людям, які зараз нас слухають і дивляться, які більш оптимістичні, які пам’ятають початок 90-х. В якому стані була Польща? Пригадаєте? Це була руїна. <…> Поляки не були такі пасивні чи депресивні, як ваш нинішній стан, вибачте. Вони повірили в себе і вони зараз вийшли на четверту економіку в єврозоні”

Міф чи правда

На початку 90-х років наша держава випереджала сусідню Польщу у першу чергу за показниками купівельної спроможності, розміром ВВП.

Два роки тому цей показник в Польщі був втричі вищим, ніж в Україні – 29 026 доларів, Польша посідає 22 місце в Європейському союзі. Номінальний валовий внутрішній продукт Польщі у 2017 році склав 524,5 мільярда доларів, що робить її восьмою в ЄС за цим показником. Єврозона, про яку згадав Гриценко, – це назва групи держав, офіційна валюта яких – євро (Польща не входить до Єврозони).

Петро Порошенко, президент України

Українська армія вже увійшла у десятку найпотужніших армій Європи
Міф чи правда?

Чинний гарант протягом минулого рогу кілька разів говорив про це, посилаючись на Global Firepower, але в цьому рейтингу ми посідаємо тільки восьме місце.

Були сумніви у правильності результатів і в цілої низки експертів. Тобто Петро Порошенко посилається на дослідження, достовірність якого не підтверджена.

“Руслан Стефанчук. Знаєте таку людину? Ні? Це дуже поважна людина. Ідеолог. Це мій колега. Ми з ним закінчували юрфак і він пішов стежкою юриспруденції. Я пішов у продюсування. Він наймолодший академік нашої країни”
Міф чи правда

Як відомо, 43-річний Руслан Стефанчук із 2009 року є членом-кореспондентом Національної академії правових наук України, однак він – не академік.

Водночас серед членів-кореспондентів академії Стефанчук дійсно є одним із наймолодших. Він старший лише за Сергія Погрібного та Юрія Барабаша.

Володимир Зеленський перебільшує статус Руслана Стефанчука, який не є “наймолодшим академіком нашої країни”. Але це поки що єдиний його промах, якщо не рахувати бізнес в РФ, який він закрив, вийшовши зі складу керуючої кіпрської компанії.

За даними моніторингово ресурсу дві третини обранців Вінниччини не опублікували депутатських звітів на офіційному сайті Вінницької облради. Усі представники фракцій “Опозиційний блок” та “Аграрна партія” не звітують перед виборцями. Депутати обіцяють Руху ЧЕСНО, що розміщуватимуть свої звіти на сайті ради.

Фракція “БПП” у Вінницькій обласній раді налічує 27 депутатів. Із них дві третини обранців на кінець 2018 року не мають звітів за два попередні роки роботи. Не звітує й голова облради Анатолій Олійник. Проте взяти в нього коментар журналістам Громадського руху ЧЕСНО не вдалося – посадовець послався на велику зайнятість.

На сайті відсутні звіти й голови Вінницької облдержадміністрації Валерія Коровія, який поєднує головування в ОДА з депутатським мандатом облради.

Очільник фракції “БПП” в обласній раді Олександр Крученюк пообіцяв проконтролювати й виправити ситуацію зі звітуванням:

Перед позачерговою сесією буде засідання фракції, і я їм усім ще раз наголошу, щоб здали, і сам здам. Я не раз наголошував і казав, щоб здавали звіти. У цьому році ми трошки поправили картинку. Але є депутати в такому віці вже, що ніколи не робили раніше тих публічних звітів і не знають як. Крім звіту перед виборцями, має бути й публічний звіт, опублікований на сайті, – така моя думка. Усі будуть краще звітувати, я вам обіцяю. Я ще й кожному їхньому помічнику розішлю інформацію про звітування, щоб точно прозвітували”.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад”, звіт депутата місцевої ради “повинен містити відомості про його діяльність у раді та в її органах, до яких його обрано, а також про його роботу у виборчому окрузі, про прийняті радою та її органами рішення, про хід їх виконання, про особисту участь в обговоренні, прийнятті та в організації виконання рішень ради, її органів, а також доручень виборців свого виборчого округу”.

Попри вимоги чинного законодавства, на сайті облради немає жодного звіту депутатів від “Аграрної партії України”. Голова фракції “Аграрії Вінниччини” Олександр Корнійчук не пам’ятає, чи подавав звіти на сайт, і розповідає, що у пресі вони їх теж не друкують:

По-моєму, подавав. Не пам’ятаю. У минулому – да, у цьому – ні.Нє, ну то на сайті в принципі. У нас же немає такої великої практики звітів. І нас небагато в обласній раді. Я все уточню. З однопартійцями всіма переговорю, щоб здали звіти. Не було в газетах, ні. Тепер буду на сайті публікувати”.

Не звітують перед виборцями на сайті облради й депутати від “Опозиційного блоку”. Член партії Юрій Яремчук так і не зміг відповісти на запитання, де саме його колеги з фракції розміщують свої звіти:

“Опоблок” звітує перед виборцями. Я звітую перед виборцями. Вони мене вже три рази обирали. Завжди перед ними звітую. А законодавчо немає такого, щоб депутат звітував в обласній раді. Звітує голова обласної ради, голови комісій”.

На сайті Вінницької облради можна ознайомитися з усіма звітами за два роки депутатської діяльності лише представників двох фракцій – політичної партії “УКРОП” і ВО “Свобода”.

Очільник фракції “УКРОП” Григорій Зозуля повідомляє, що його однопартійці звітують і на сайті облради, і в ЗМІ:

Ми звітуємо постійно. Нам голова періодично надсилає розпорядження про те, що ми обов’язково маємо прозвітувати перед виборцями, у газеті. І ми вважаємо за потрібне опублікувати звіт на сайті обласної ради. Як перший номер звітую і фракції завжди кажу, щоб вони також звітували”.

З-поміж представників “Самопомочі” на сайті облради не звітують 4 із 7 депутатів. Голова фракції Вадим Соляник уважає, що депутатські звіти на сайті мають бути, й обіцяє поспілкуватися зі своїми колегами щодо такого виду звітування. До речі, його звіт за 201 7рік на сайті облради також відсутній:

Мій звіт, здається, є. Ви кажете, що є за 2016 рік, а за 2017-й немає. Мій звіт мав би бути виставлений. Я делегований Шаргородським районом. Я там звітую. Свою депутатську діяльність я висвітлюю в районних засобах інформації. Я ще всіх колег у фракції просив здавати звіт. Не знаю, чому в усіх немає. Я й зараз буду їм говорити та мотивувати, щоб вони публікували свої звіти. Скажімо так, закон вимагає звітування. У якій формі воно буде проведено, не прописано. Але для того, щоб людина вільно могла зайти на сайт, – звичайно, це є зручно й потрібно”.

На думку “батьківщинівця” Владислава Роя, депутат має вирішувати разом з виборцями, яка форма звітування є найкращою для них:

Думаю, що наші всі депутати відзвітують. Я вважаю, що кожен депутат підзвітний своїй територіальній громаді, у якій він вибирався. Перед своїми виборцями краще звітувати своїми справами зробленими, а не хвалитися тими подіями, до яких він не має ніякого відношення. Звіти депутатів обласної ради, деяких, де вони приписують собі те, що зроблено за бюджетні кошти, пишуть на чотирьох сторінках, публікують. Кому від цього звіту добре? А чи письмово, чи усно? Головне – звітувати справами”.

Голова регламентної комісії Вінницької обласної ради, “свободівець” Андрій Вигонюк пояснює, що, згідно з регламентом, звіти депутатів мають бути оприлюднені на сайті облради:

Депутат ради в десятиденний термін інформує раду про результати обговорення його звіту, зауважень і пропозицій, висловлених виборцями на адресу ради та її органів, а також про доручення, дані депутатові у зв’язку з його депутатською діяльністю. Звіти депутатів ради оприлюднюються на офіційному веб-сайті ради в рубриці “Звіти депутатів обласної ради” та в інших інформаційних ресурсах”.

Отже, депутат зобов’язаний надавати свій звіт для опублікування на сайті ради щорічно в лютому. У ВО “Свобода” контролювання роботи депутатів, зокрема й звітування, покладене на місцевий партійний осередок, що висував кандидатів. У нашому випадку це Вінницька обласна організація ВО “Свобода”.

З-поміж “ляшківців” звіти за 2016 рік на сайт не подали 5 з 8 депутатів, за 2017-й немає звітів 6 обласних обранців. Голова фракції “Радикальна партія Ляшка” Сергій Кривешко розповідає, що в нього не хотіли брати звіт, бо був занадто довгим:

А коротко не получається. Я взагалі першим добивався, щоб публікували звіти на сайті. А мо, в когось із депутатів немає 2000 гривень на публікації в газетах. А я говорю: у того, хто нічого не робить, буде написано дві строчки, а той, хто паше, як ішачок, – у того звіт хороший. Я фотографую, де б я не був, щоб я не допомагав, потім у кінці року я сідаю й по цим фотографіям згадую, де допомагав. Усі громади знають, що, якщо вони мене запрошують, наприклад, на фестиваль, я запитую, а хто виступає. Ага, якщо маленькі дітки із садочка, там, наприклад, 37, то я обов’язково візьму три запасних подарунка”.

Громадський рух ЧЕСНО наголошує, що подарунки від депутатів можуть бути непрямим підкупом виборців.

“Радикал” Кривешко ділиться своїми спогадами про відвідини шкіл на свято першого дзвоника:

Цей раз я приїхав на 1-ше Вересня, у нас перший такий мощний рік, багато першачків – аж 56. От я привіз 56 повітряних кульок і 5 м’ячів. Я в шоці, скільки зараз коштує хороший м’яч – за тисячу. Я купив три футбольних, один волейбольний, один баскетбольний. Своїй рідній школі 5 м’ячів подарив, а меншим – по три. Я брав по 1200, 1300, 1400 гривень, щоб резиною не смерділи”.

Громадський рух ЧЕСНО підготував до Дня знань матеріал, де розповів, які саме політики не посоромилися піаритись на дітях.

Заступниця начальника відділу аналітично-інформаційної роботи виконавчого комітету Вінницької обласної ради Марина Стоженко пояснює, що, відповідно до регламенту, депутати мають час до березня, аби прозвітувати за минулий рік, але деякі з них не публікують своїх звітів, посилаючись на зайнятість:

У нас є норма, що до кінця березня кожен депутат має подати звіт за попередній рік. Та ситуація, яку ви бачите на сайті, не ідеальна. Це ті звіти, які здають. Ми намагаємося впливати в усному порядку, просимо, щоб приносили, нагадуємо. Є депутати, які в усній формі звітують перед своїми виборцями і вважають це найкращим звітом. Багато депутатів говорять, що дуже зайняті й не мають часу писати про все, що вони роблять”.

Більше читайте тут: http://vn.presspoint.in.ua/2018/11/30/65898

Володимир Гройсман пригрозив недобросовісним дорожньо-ремонтним компаніям тим, що їм доведеться виправляти помилки за свій рахунок. Насправді, такий пункт є у будь-якому договорі про надання послуг.

Під час спеціальної наради з питань розвитку дорожнього господарства голова уряду зустрівся з чиновниками, відповідальними за стан доріг в Україні. Сторінка політика у Twitter після цієї зустрічі поповнилась наступними цитатами:

“Контроль якості вже побудованих доріг: всі, хто дозволив собі халтуру, мають понести відповідальність і виправити ситуацію за власний рахунок. Також вимагаю припинити і викорінити випадки, коли в ями з калюжами лопатами кидають гарячий асфальт і називають це ремонтом доріг”.

Також прем’єр-міністр наголосив на тому, що не можна нехтувати ваговим контролем, маючи на увазі, що вантажівки курсують нашими автошляхами незважаючи на обмеження на проїзд для автомобілів певної ваги.

“Вимога до “Уктрансбезпеки” – налогодити дієвий і постійний контроль за переміщенням вантажів територією України. Тиждень якісного контролю – і буде порядок. Не можна розмінювати на хабар в 500 гривень питання якості і безпеки доріг”.

Україна з особливою наполегливістю працює над членством у НАТО. Наша мета – у наступному десятиріччі стати членом Альянсу,– наголосив Порошенко.

За його словами, разом з Україною Північноатлантичний альянс став би сильнішим і ефективнішим, ніж сьогодні, а держави НАТО могли би повчитися в України, як протистояти Росії. Адже, коментуючи анексію Криму Москвою у 2014 році, український лідер підкреслив, наразі Росія зруйнувала систему міжнародного порядку після Другої світової війни і тому для системи глобальної безпеки “не існує альтернативи сильному НАТО”.

Окрім того, Порошенко наполіг, що після надання Україні статусу “країни-аспіранта”, тепер потрібен план дій для набуття повного членства в НАТО. “Ми прагнемо отримати цей план дій до кінця 2019 року”, – сказав Президент. Він також додав, що Україна прагне “якнайшвидше” виконати всі вимоги для членства в НАТО і ЄС.

Президент пропонує, щоб думка міжнародних експертів була лише дорадчою, а підконтрольна йому та його оточенню Вища кваліфікаційна комісія суддів могла в разі чого накласти вето на рішення міжнародних експертів. І затвердити на посадах тих суддів, яких міжнародні експерти відсіють. Бо, за словами, Порошенка, якщо не українські посадовці, а саме міжнародні експерти відбирають суддів для антикорупційного суду, то це порушення українського суверенітету. Президент дуже емоційно заявив, що це суперечить Конституції і є ледь не зовнішнім управлінням з боку Заходу. А ми ж не якась там бананова республіка! Дуже дивно виходить, адже коли президент переписував свою шоколадну корпорацію на офшор з Віргінських островів, то він чомусь про суверенітет не турбувався. Коли його діти навчаються в Англії, а він сам відпочиває на Мальдівах, то тут він українським суверенітетом теж не переймається. Але варто натякнути комусь на те, що за корупцію нарешті доведеться вже комусь відповісти, то тут починається лемент і ґвалт про суверенітет.

Цього разу дісталося нашому Президентові і його вмінню “обіцяти безвізовий режим”, пише Бджола.

Важливо не втрачати віри в себе та свою силу волі, а ще дивитися в майбутнє та не забувати про самовинагороду. Жадібність – теж годиться.

Корисні поради наводить The Huffington Post.

За статистикою, 17-те січня, це день, коли більшість людей капітулює та визнає, що не дотримається своїх новорічних обіцянок. І дарма, адже є лайфхаки, котрі в цьому допоможуть.

Повірте в те, що ваша сила волі – безмежна

Звучить як щось із психології нью-ейдж, але це справді так. Раніше дослідники вважали, що сила волі – це вичерпний ресурс. Бо існує таке явище як “виснаження его” – “розпорошення” енергії на прийняття дрібних рішень, внаслідок чого її потім бракне на щось важливе.

Припускалося, що з силою волі відбувається те саме, але останні дослідження це спростовують, пише Science of Us. Повіривши ж у те, що наш запас сили волі безмежний, ми скоріше досягнемо поставленої цілі.

Закладіться на гроші

Навіть із самим з собою. А ще існують спеціальні застосунки, які переказують певну суму грошей із вашого рахунку на благодійність, щоразу, коли ви, наприклад, пропустили тренування.

Подумайте про себе майбутнього

Учені вважають, що емпатія по відношенню до майбутнього себе здатна відігравати ключову роль у тім, як ми живемо в теперішній момент. Якщо ви замислитеся про те, як почуватиметеся в майбутньому, як те або інше вплине на ваш світ, це зміцнить ваш самоконтроль тут і тепер.

Не забувайте, що все, що ви робите зараз, ведете щоденник, займаєтеся спортом, відмовляєтеся від зайвого пундика тощо – це заради вас майбутнього. Вона чи він буде вам вдячний.

Залучіть товариша

Дослідники вважають, що люди, які займаються спортом із тваришами або беруть участь у змаганні з ними, тренуються більше. Якщо ваша новорічна обіцянка не пов’язана з фітнесом, ви можете писати другові “звіти” про свій прогрес або занотовувати його в свій щоденник.

Розбийте свою обіцянку на невеличкі обіцяночки

Секрет успіху в тім, щоби ставити перед собою маленькі та досяжні цілі, кажуть експерти. Замість розмитого “я худнутиму і їстиму здоровішу їжу”, зосередьтеся на конкретному і не такому лякаючому “на цьому тижні я приготую три здорових та корисних страви”.

Нагороджуйте себе

Здійснення мети часом здається таким далеким, тож не забувайте заохочувати себе в процесі. Наука каже, що “короткострокова” нагорода допомагає лишатися вірним довгостроковій цілі.

Знайте: ніколи не буває запізно

На січні світ клином не зійшовся. Якщо зірвалися, то не біда, зробіть паузу, якщо потрібно, переформулюйте чи змініть мету та пробуйте ще, не потрібно чекати 2018-го. На думку дослідників, зазнавши поразки, але відчуваючи, що ситуація під їхнім контролем, люди ще з більшою наполегливістю йдуть до своєї цілі.