Схожість помітив грузинський художник Ладо Почхуа, розповівши на Facebook, що Кунс із асистентами просто збільшив фарфорову роботу української майстрині, забувши повідомити про авторство.

Майже 14-метрову “Балерину, яка сидить” (13,7 м) можна побачити до 2 червня, йдеться на сайті Рокфеллер-Центру.

Раніше Кунс виставляв 2 свої роботи на тому ж місці (у 2000-му та 2014-му роках).

На відкритті митець зауважив, що “Балерина, яка сидить” та будівлі Рокфеллер-Центру доповнюють одне одного та творять гармонію.

Нова скульптура – збільшена копія із металу його давнішої дерев’яної роботи серії “Старовина”. Кунс розповідав, що на створення його надихнула фарфорова статуетка, “знайдена на російській фабриці”, йдеться на Аrtnet.

Оксана Жникруп переважно працювала у жанрі скульптури малих форм, чим вплинула на розвиток фарфорової пластики в Україні 2-ї половини ХХ ст.

Майстрині імпонували ліричні теми, світ балету, танцю, цирку. Її роботи брали участь у міжнародних виставках-ярмарках в Лейпцігу, Чикаго, Загребі, Салоніках, Туреччині й Канаді.

Художник Олександр Ройтбурд відреагував на знахідку колеги Почхуа, написавши на Facebook:

“На відміну від шановного Ладо я не вважаю Кунса бездарним. І навіть радий шо він так популяризує українське мистецтво. Сподіваюся, він вказав джерело? Якщо забув, то я порекомендував би державі Україна подати на нього в суд. Авторські права Оксани Жникруп ще діють, у неї начебто є спадкоємці. Процес може бути гучним як безсмертне ім’я Кунса. І країні такий-сякий піар перепаде – Америка з подивом виявить, що у нас є не тільки війна і корупція, а й мистецтво”.

Мистецтвознавиця Олена Червоник відреагувала на розголос щодо робіт Кунса і Жникруп, назвавши плагіат і судові позови частиною художньої практики американського митця.