Усі педагогічні працівники закладів дошкільної освіти відтепер матимуть однакову тривалість обов’язкової щорічної оплачуваної відпустки, вона становитиме 56 днів.

Про це повідомив міністр освіти і науки Оксен Лісовий, посилаючись на ухвалену урядову постанову.

За його словами, це одне з важливих нововведень закону «Про дошкільну освіту», яке сприятиме поліпшенню умов праці педагогів.

Зокрема, зміни щодо тривалості відпустки стосуються

директорів,
завідувачів,
вихователів-методистів,
інструкторів з фізкультури,
практичних психологів,
музичних керівників
соціальних педагогів.
Усі вони тепер матимуть однакову відпустку тривалістю 56 календарних днів.

Окрім того, така ж відпустка тепер буде у заступників директора з наукової роботи в науковому ліцеї, асистентів викладачів та асистентів майстрів виробничого навчання, – зазначив Лісовий.

Допис поширено мійже пів тисячі разів, його активно коментують освітяни:

Галя Берест

Чому забули про помічника вихователя? Він же по 8 годин разом з дітками, і в усьому допомагає вихователю. А в умовах військового стану – надскладні умови праці, які гідно не цінуються.

Наталія Слугіна

Сумно, так очікували цей новий Закон, а вийшло, те що тепер в дошкіллі не буде педагогів, кому давати ті відпустки. Молодих педагогів немає чим мотивувати, щоб залишитись працювати в садку. мінімальна заробітна плата у працівників дошкілля! Хіба це правильно? Вчителів Ви поважаєте, а педагогів дошкілля – ні!!

Іра Бондаренко

Шановний пан Оксен Лісовий, поясніть будь ласка чим праця вихователя легша за працю вчителя?, що вихователю потрібно відпрацьовувати на ставку 30 годин а вчителю 18??????, і оплата праці вихователя за 30 годин набагато менша за оплату вчителя за 18 годин??? І якщо заявляють наші міністри про середню заробітну плату по Україні (не в сфері освіти)в 20 000, то чому її немає в дошкільників?

Мар’яна Воробець

Пане Оксен..Дуже шкода що в цьому списку немає помічника вихователя який працює теж важко…ні оздоровчих і відпустка аж 28 днів..Помічник вихователя завжди поруч з вихователем аж 8 годин..!!!

Galina Minko

Дайте дошкільникам достойну зарплату, без неї, ви знищите дошкілля.

Ірина Казмірчук

Дуже сумно, коли оплата праці педагогічного працівника ЗДО оцінюється так низько в нашій державі….

Отримую «на руки» 6900 ( маю вищу педагогічну дошкільну освіту)

Yuri Borisenko

Добре. А коли згадають про педагогів позашкільної освіти? Відпустка 42 дні, розряди на дві ступені нижче за педагогів шкіл, 1000 грн. не виплачується. Коли переглянуть і внесуть зміни в КЗ «Про позашкільну освіту», бронювання педагогів чоловіків та інше. Скільки педагоги можуть терпіти? Допоможіть!

Міністерство освіти і науки розробило план оптимізації мережі закладів вищої освіти. Водночас не планує оприлюднювати його огляду на те, що він є доволі жорстким, – повідомляє Osvita.ua

Про це під час засідання парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій сказав міністр освіти Оксен Лісовий, коментуючи питання необхідності оприлюднення зазначеного плану для громадськості.

За його словами, план оптимізації мережі після розроблення був представений прем’єр-міністру та заступнику голови Офісу президента і затверджений на рівні виконавчої влади. Водночас план не був затверджений жодним документом.

Якщо ви хочете одержати цей план як офіційно затверджений документ, то я вас попрошу гарно зважити, чи потрібно це робити.

Тому що, якщо ми офіційно затвердимо той план, який ми розробили і який схвалений сьогодні на рівні виконавчої влади, ну, він дуже багатьом не сподобається, – зазначив міністр.

Лісовий наголосив, що розроблений план оптимізації мережі університетів базується на критеріальному підході.

Він дуже добре обґрунтований з точки зору демографії країни, демографії кожного регіону, демографічної динаміки, статистики вступу до локальних і національних, і іноземних університетів.

Більше того, державного пріоритету на підготовку фахівців з робітничих спеціальностей, розвитку професійно-технічної освіти, з огляду на той запит, який існує сьогодні в різних галузях промисловості, з огляду на це, той план, який ми підготували, є доволі жорстким, – сказав міністр.

Він зауважив, що план базується на абсолютно об’єктивних, жорстких даних і цифрах.

Більше того, зараз ми досягли певного рівня визнання цієї політики і нашої готовності її реалізовувати від Європейської комісії і від Світового банку, що для нас є дуже важливим, тому що джерела інвестицій, а все це заради того, щоб освіта розвивалась і ставала сильнішою. Тому що вища освіта для нас інструмент повернення людського капіталу із-за кордону, раз.
Це інструмент, який має економічну роль з точки зору навчання іноземних студентів з Глобального Півдня, який є величезним ринком для нас, і ми повинні це зробити, але для цього нам потрібні інвестиції в модернізацію. І джерел цих інвестицій у нас є тільки лише міжнародні джерела або міжнародні кредити, гранти, інвестиції, зовнішні інвестиції, всі вони потребують від нас раціонального підходу.
Подумайте, чи затверджувати його, чи комунікувати його публічно, чи не варто поки що цього робити, – зазначив міністр освіти і науки.

Судячи з коментарів, така позиція неабияк обурила підписників групи Новини вищої освіти у Facebook.

Tetiana Gardashuk

«Ми не будемо говорити пацієнту про операцію, ми його просто приріжимо»

Igor Kaydashev

Демократія? Ні, не чули!

Олександр Бірюков

Головне запитання: як це допоможе нашій армії перемогти?

Hal CvTat

Дуже демократично, відкрито, прозоро і відповідає європейським цінностям та стандартам. Круто.

Володимир Широков

Напевне план ліквідації, а не реорганізації

Ihor Pylypenko

А Стівен Кінг свої твори публікував. Страшно?

Страшно! І нічого, читали, читають і будуть читати!

Експерт Українського інституту майбутнього Микола Скиба у коментарі 24 Каналу назвав можливі причини такого рішення Агентства. Зауважимо, що недавно Лісовий відмовився від свого наукового ступеня.

Чому НАЗЯВО призупинило перевірку дисертації Лісового
Зауважимо, що НАЗЯВО у відповідь на запит журналістів повідомило про призупинення перевірки на плагіат дисертації очільника МОН Оксена Лісового. В установі посилаються на враховані зміни у законодавстві. І додають, що з метою формування позиції правозастосування норм постанови КМУ від 17.11.2021 №1197 (Про “Деякі питання присудження (позбавлення) наукових ступенів”, – 24 Канал) Агентство надіслало відповідні звернення до експертних установ.

Микола Скиба підтверджує: Агентство може надіслати роботу на перевірку в установу, яка має певне програмне забезпечення для виявлення плагіату.

При цьому експерт припустив, що таке рішення могло бути спричинене вказівкою з певних органів влади, адже дисертації із “запозиченнями” можуть бути у багатьох чиновників. Тож це могли зробити для того, аби не створювати прецеденту для інших посадовців, висловив припущення Скиба.

Але я б це рішення більше пов’язував із відмовою Лісового від свого наукового ступеня та із запуском механізму добровільного відмовлення від наукового ступеня. Адже якщо зникає предмет розгляду, для чого з’ясовувати, чи є в роботі плагіат,
– зазначив Скиба.

І додав: можна, звичайно, припустити і те, що у роботі міністра могли знайти плагіат і не хочуть цього озвучувати назагал. Але чи це відповідає дійсності, складно зараз сказати, вважає експерт.

При цьому додає: все ж варто на майбутнє думати, як не допускати до розгляду фальшивих дисертацій. В науковому світі мають цінувати оригінальність, академічну доброчесність. При цьому контролювати ці принципи і норми повинні самі науковці.

Оксена Лісового звинуватили у плагіаті: передісторія
21 березня Верховна Рада України призначила на посаду міністра освіти і науки України Оксена Лісового.
Оксен Лісовий – воїн, науковець та директор Малої академії наук.
Однак нового очільника МОН вже встигли звинуватити у плагіаті.
Мовиться про кандидатську дисертацію з філософії, яку Лісовий захистив у 2012 році.
Про історію з плагіатом дізналися на тлі позитивних відгуків про новообраного міністра. Уперше це опублікували на сторінці “Українського руху пацифістів”. Ця організація відома тим, що виступає за “мирне закінчення війни і права кожної людини на відмову від військової служби”. Засновником якої є журналіст з Івано-Франківська Руслан Коцаба. Його обвинувачують у держзраді.
Членкиня освітнього комітету Верховної Ради Наталя Піпа підтвердила те, що у дисертації Лісового є помилка. Однак вона не така масштабна, щоб не призначати автора роботи на посаду міністра, вважає Піпа.
У МАН повідомили, що Оксен Лісовий заявив про свою нульову толерантність до академічної недоброчесності.
Новопризначений очільник Міносвіти зранку 23 березня оголосив, що подав свою дисертацію на перевірку до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. І заявив, що з нетерпінням чекає на результати. При цьому додав: якщо у його роботі виявлять порушення, відмовиться від ступеня кандидата наук.
Свою дисертацію на перевірку подав також і очільник освітнього Комітету Ради Сергій Бакак.
У Національному агентстві із забезпечення якості вищої освіти заявили, що отримали дисертації.
Перевірятимуть наукові роботи до 3 місяців, заявили у НАЗЯВО.
Також очільник МОН розповів, що зараз формулюють нову ідею доброчесності, нові правила. Які саме, поки не уточнив, але зауважив, що у дисертаціях будуть “надавати більше академічної свободи університетам”.
30 травня Оксен Лісовий заявив, що відмовився від наукового ступеня.
Після цієї заяви у Національному агентстві із забезпечення якості вищої освіти повідомили, що продовжують перевіряти на плагіат дисертацію очільника Міносвіти Оксена Лісового.

Міністр освіти заявив про початок очного навчання з 1 вересня.

Через пандемію Covid-19, а згодом повномасштабне вторгнення українські школярі були змушені навчатися дистанційно.

Це не могло не вплинути на якість освіти.

Оксен Лісовий висловив сподівання, що з 1 вересня навчання нарешті буде офлайн.

Водночас міністр зазначає, що є певні ризики щодо старту очного навчання.

Так, частина дітей та викладачів перебуває з кордоном і не всі збираються повертатися додому. Тож, коли стартує очна форма навчання частини учнів, студентів, вчителів та викладачів може просто не бути.

Також, зазначається, що суттєві втрати відбуваються у соціальному розвитку підлітків. Адже більшість друзів усі зустрічають в школах, університетах, саме там і утворюються громади, ідентичність особистості.

У Міністерстві освіти сподіваються, що всі втрати можна буде компенсувати різними методами роботи з учнями та студентами.

«Навіть за умови, що освіта зробить усе можливе для того, щоб повернути наших людей із-за кордону, для того, щоб повернути наших людей, які тривалий час перебувають в окупації на тимчасово окупованих територіях, в український світ. Це ще один із викликів. Це виклик саме для освіти, більше ніхто з цим викликом не впорається», — йдеться в зверненні.

Довідка. Державна служба якості освіти презентувала результати дослідження організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти в умовах війни, а також провела обговорення «Як забезпечити якість освітнього процесу?». Участь у заході взяли міністр освіти та науки України Оксен Лісовий; голова Державної служби якості освіти України Руслан Гурак; директор Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко; заступник голови Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин. Модеруватиме захід керівник сектору освіти проекту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe), міністр освіти та науки України (2019-2020) Анна Новосад.

Міністр, зокрема, наголосив, що МОН має стати частиною стратегії оборони. А у школах, профтехах і вишах виховуватимуть свідомих громадян і майбутніх розробників технорішень для нашої перемоги та лідерів суспільної думки.

Міністр освіти зробив важливу заяву про профтехи
Лісовий наголосив: МОН цифровізується і змінюється системно: пліч-о-пліч з командою профільного віцепрем’єра Михайла Федорова та Дії створюватимуть цифрові екосистеми для дітей, батьків, учителів та освітніх управлінців.

МОН адаптується до наслідків війни: відновлюємо освітню інфраструктуру, створюємо механізми для ефективного онлайн-навчання, а там, де дозволяє безпекова ситуація, – повертаємося до офлайну,
– додав міністр.

Також заявив, що МОН проводить вимірювання освітніх втрат та розробляє систему їх надолуження. У пріоритеті – ментальне здоров’я учнів.

За словами Лісового, МОН також створює міжнародну коаліцію, що співпрацює з донорами для відновлення освіти і науки, а також робить профтехосвіту пріоритетом.

Пам’ятаю про одну важливу річ: українець успішний тоді, коли вільний. Тож будуємо вільну освіту для вільних людей,
– акцентував міністр.

Що чекає на вчителів
Лісовий наголосив, що для МОН учитель – один із ключових клієнтів. Партнер, союзник, а не виконавець завдань, спущених згори, не гвинтик бюрократичної машини.

Починаємо шлях до підвищення престижу професії, переосмислення вищої педагогічної освіти, перегляду системи оплати праці,
– зауважив міністр освіти.

Він уже майже рік бере участь у бойових діях, одночасно виконуючи службові обов’язки керівника. Оксен розповів Вікнам, як почав готуватись до великої війни ще до свого народження, як сьогодні “рухає” наукові дитячі проекти зі зброєю в руках та чому став амбасадором кампанії захисту слуху українських військових громадської організації Відчуй.

— Ви пішли служити добровільно. Скажіть, коли ухвалили це рішення? Пам’ятаєте, де це було і кому першому сказали про це?
— Участь у війні проти імперії, не по своїй волі, я почав брати за тиждень до свого народження. Саме тоді КДБ заарештувало мого батька — ученого, інтелектуала, видатного філософа-логіка, дуже сміливу і чесну людину Василя Лісового.

За свою інтелектуальну діяльність він отримав загалом 11 років тюрем і заслань у Сибір. Відповідно я ріс в атмосфері війни у формі інтелектуального спротиву імперському суїцидальному абсурду, мав чітке розуміння логіки розгортання суспільних процесів та ціннісні орієнтири.

Тож початок збройної фази цієї війни для мене було лише питанням часу. Хотілося лише, щоб це було за мого життя, щоб дітям не довелося займатись цією проблемою.

Усім моїм близьким було завідома зрозуміло, який вибір я зроблю. Вони його, безумовно, підтримували. Діти і дружина сказали, що не поїдуть нікуди з країни, і з першого дня цієї фази війни готувалися захищати Київ.

— Ви служите у Десантно-штурмових військах ЗСУ. Які завдання доводилось виконувати вам?
— Функції ДШВ в цій війні — захоплення й утримання важливих позицій, населених пунктів, об’єктів чи рубежів до розгортання основних військ.

Наша 95-та бригада з початку війни була на Сході, в районі агломерації Слов’янськ — Краматорськ — Дружківка. Мене як добровольця запросили до бригади в травні, оскільки той період, якщо м’яко і без подробиць, був важким.

Хто пам’ятає тодішню карту бойових дій, то вона мала вигляд у тому районі, як роззявлена паща. Нею росіяни хотіли проковтнути відразу всю агломерацію, оточивши донецьке угрупування ЗСУ. Це було б катастрофою.

Нашим завданням було тримати верхню, північну клешню оточення, відтискаючи окупантів від Слов’янська в бік Ізюма. Для них успіх на цьому напрямку був надважливим завданням, оскільки це угрупування ЗСУ було одним із найбоєздатніших, а міста мають високе стратегічне значення.

Вони бісились від нашого спротиву і кидали на цю мету всі сили й засоби. Зараз можна говорити про бої, що велись навколо Довгенького, Долини, Краснопілля, в лісах Святогірського заповідника.

На всіх цих “нулях” мені доводилось бути. Було багато статичної інженерної роботи. Завдання було закопатися, вгризтися в землю і не відступати ні за яких обставин.

Утримувати ці рубежі було важко через домінування росіян в артилерії. Тактику вогняного валу відчув на собі в Долині. Уже внутрішньо попрощався з життям, а тепер шкодую, що не записав аудіо. Бо це ні з чим не порівняти.

Восени ситуація змінилась, почалась дещо інша робота. Штурми, зачистки населених пунктів. Це не набагато легше, але емоційно приємніше. Усе ж таки рух вперед і звільнення своєї землі.

— Служба на фронті та обов’язки директора МАН — як вдається поєднувати?
— Я доброволець, виконую всі бойові завдання командира підрозділу, але не отримую заробітну плату від ЗСУ, а зберігаю своє основне місце роботи.

Службові обов’язки я виконую дистанційно. Відпрацьовувати всі наради, документи та рішення за наявності Starlink і досвіду роботи організації в умовах пандемії — взагалі не питання.

Плюс горизонтальна система управління забезпечує вищий рівень стресостійкості організації. А найголовніше — суперкоманда МАН. Мої заступники та керівники проектів — професійні й ціннісно орієнтовані люди.

Для нас робота — принциповий фронт. Ми не дамо ворогу позбавити наших дітей можливостей інтелектуального зростання і соціального розвитку.

Попри все, ми провели всі заплановані заходи, досягли виконання стратегічних цілей 2022 року. Кількість учнів і педагогів на наших програмах зростає. Окрім того, відкрили видавництво дитячого нон-фікшну.

Запустили інформаційну МАН-платформу. Модернізували експозицію Музею науки на ВДНГ і відкрили його двері для дітей. Запустили першу освітню франшизу Genius Ukraine.

Та навіть експерименти дітей відправили на МКС для досліджень в умовах мікрогравітації. Головне — зберігаємо контакт з нашими учнями, хоч де вони є зараз територіально. Усі вони — наші.

Україна через нашу організацію зберігає зв’язок і опікується ними. Пропонує їм можливості. Виконує перед ними зобов’язання. Вони мають відчувати, що Україна любить їх, вважає їх своїми. І вони, я вірю, повернуться збагачені новим досвідом, знаннями й мотивацією.

— Поділіться, які освітні проекти зараз у роботі?
— Моя мрія — осередок наукової, громадянської й підприємницької освіти в кожному великому селі й малому містечку. Зараз розроблений концепт малих мобільних освітніх просторів, відібрані методики, сформована команда проекту, розпочата робота з пошуку грантів.

У новому 2023 році сподіваюся розпочати пілот. Також разом з Інститутом філософії розпочато створення унікального простору для дітей, де через осмислене читання книг ми розвиватимемо в дітях емоційний інтелект, креативність і критичне мислення.

Це буде фантастичний простір у фантастичному місці, в самому серці Києва. Авжеж, розвиватимемо розпочаті торік проекти: Програма шкільних космічних експериментів SSEP, олімпіада Genius і ще багато різних нових та добре відомих можливостей для розвитку дітей і творчих активних педагогів.

— На вашу думку, які галузі в українській науці вийдуть на перший план після нашої перемоги? Чи маєте вже стратегію розвитку дитячих досліджень у цьому контексті?
— Ми як організація, чиїм продуктом є творчі, мотивовані, професійно і ціннісно зорієнтовані, цілеспрямовані, озброєні науковим інструментарієм пізнання молоді люди, прагнемо орієнтувати їх на нагальні та перспективні прикладні проблеми.

Україна в найближчій перспективі вирішуватиме великий масив екологічних та безпекових проблем: перероблювання відходів, знезараження вод і ґрунтів, розмінування, рекреація та ряд інших.

У контексті відбудови країни буде запит на нові будівельні матеріали, зокрема отримані шляхом перероблення, швидкі будівельні технології, нові логістичні й управлінські рішення в галузі будівництва.

Питання інфраструктурних рішень, енергетики, менеджменту будуть суперактуальними. З огляду на нову глобальну і регіональну роль України, зросте необхідність в генеруванні та швидкому освоєнні технологічних рішень в галузі ВПК, авіації та ракетобудуванні.

Інтелектуалізація армії відкриє широкий спектр можливостей для розумної молоді і в технічній, і комп’ютерній, і в управлінській та економічній сферах. Армія стане потужним соціальним ліфтом.

І, безумовно, з’явиться великий масив гуманітарних проблем — прикладних та екзистенційних. Наріжною буде проблема здоров’я. Війна, на жаль, калічить фізично та психологічно. Часто навіть непомітно для тебе самого.

Це надзвичайний повоєнний виклик. Психологічна і фізична реабілітація, адаптивні технології, протезування, реінтеграція в суспільство бійців, психологічний супровід родин загиблих тощо.

Перелік проблем в соціальній сфері та економіці навіть перелічувати не буду. А ще є базисні філософські питання: пошук сенсів, цілей, новітніх суспільних формацій і принципів взаємодій, переосмислення цінностей.

Генерування на основі цих осмислень нових візій майбутнього та стратегій глобального і локального рівня. І, на основі глобально інтегрованих національних стратегій, формування нових освітніх парадигм для всіх галузей освіти.

Усе це завдання для інтелектуалів. Для нашої молоді. На багато десятиліть. Та великі шляхи з малих кроків починаються. Перших досліджень, іноді наївних. Ближчих до гри, ніж до науки.

Але фокус уваги дитини чи підлітка спрямовується на розв’язання проблем, що поруч, на їхній пошук і водночас на пошук власної місії та конструктивної мети свого існування. От так і граємось.

— Які навички з довоєнного життя вам стали у пригоді тепер на фронті?
— Туризм, спорт, азарт поєдинку, навички життя в природі й невибагливість до їжі та умов. Ще мінімальні технічні навички та уміння облаштовувати простір. На кожному окопі стараюсь хоч кілька “зірок” отримати.

— Як допомагає науковий досвід у військовому житті?
— Критичне і логічне мислення. Воно ніде не зайве.

— Ви є амбасадором кампанії Чуєш? Плюс. Плюс громадської організації Відчуй. Це про захист органів слуху військових. Розкажіть, чому це важливо?
— Ми схильні недооцінювати своє багатство, поки не втрачаємо його. Моя мама чудова, добра людина, талановитий педагог, зараз страждає від часткової втрати слуху.

В її віці важко користуватись слуховим апаратом. І вона, і ми, її діти та онуки, позбавлені розкоші нормального спілкування. Доводиться постійно кричати. Вона дуже страждає через те, що не бере участі в сімейних розмовах.

А в її віці спілкування — це життя. Така доля очікує багатьох, хто отримав акустичні травми, мікроконтузії та контузії. Здебільшого цьому не приділяють уваги. Особисто я навіть з “нуля” не евакуйовувався.

Про це навіть говорити соромно. Поболіла голова пару днів, слух відновився за тиждень — та й добре. Руки-ноги на місці, голова є, нічого не тече — працюємо. І так не раз і не два. Не лише на “нулі”, а й на полігонах, стрільбищах.

Потім воно вилізе наслідками, але більшість не стане навіть говорити про це, бо, самі розумієте, люди втрачають ноги, руки, життя, а тут у когось у вусі дзвенить… А проблеми, які будуть потім, — то таке.

Вони ж потім будуть, потім і вирішуватимемо. А потім може бути пізно, дорого і довго. Поінформованість і адекватна оцінка наслідків — важлива мета цього проекту, водночас із реабілітацією та запобіганням.

— Правильно розуміємо, що контузія — це завжди травматизм органів слуху. Чи є інноваційні рішення, як можна запобігти цьому?
— Контузія здебільшого передбачає акустичну травму. Захист органів слуху може понизити силу контузії та полегшити наслідки.

Як приклад, розповім ситуацію: нещодавно двоє хлопців зачепили розтяжку. На щастя, вони залишилися живими, але отримали контузійні травми тканин та кісток від вибухової хвилі. Зауважте, від хвилі, а не уламків.

Уявіть собі, наскільки сильною є дія вибуху, якщо вона спроможна розірвати тканини й перебити кістки. А можете уявити, що відбувається з органами слуху, коли вони підпадають під дію такої сили та потужного звуку?

Однозначно, це несе за собою негативні наслідки для слуху військових.

Особисто я часто знімаю навушники, бо вони мені заважають. Водночас звукові фільтри можна використовувати й разом із навушниками, й окремо. Це значно знижує ризики.

— А як працюють ці індивідуальні фільтри захисту?
— Фільтри спрацьовують, як губки. Блокують (“вбирають” у себе) надгучний звук силою до 160 децибелів. Ось, наприклад, наша з вами розмова — орієнтовно 60 дБ.

Звуки пострілів, залпи артилерії, серії вибухів, розриви снарядів поряд, ударні хвилі — це діапазон від 140 дБ і вище. Наслідки звуків такої потужності — шок, контузія, можливий розрив барабанної перетинки.

Великий плюс таких пристроїв — вони реагують саме на звуковий пік. У нормальних “робочих” умовах абсолютно не заважають, дозволяють чути все, що відбувається навколо, вільно спілкуватися.

— Ви їх випробовували? Які переваги, якщо порівнювати з тими ж тактичними навушниками?
— Я особисто випробував поки лише на стрільбищі. Це зручно й ефективно. Моя проблема виникла внаслідок того, що, перебуваючи на СП, постійно знімаєш навушники, щоб адекватно оцінювати шуми й розуміти виходи.

Мінометні та РСЗОшні виходи прораховуєш в плані “по нас” — “не по нас”. І навушники цьому заважають, якось ніби вирівнюють звук виходів і польоту.

Ти їх знімаєш, а тут танчик чи СПГ. Від них вихід вслід за снарядом прилітає. Тому такі штуки дуже корисні.

Громадська організація Відчуй уже передає перших 2000 фільтрів штурмовикам, арті, танкістам, ППОшникам та паралельно оголошує збір на нову партію. Тому кожен може долучитись та допомогти захистити слух захисників та захисниць для мирного життя.

— Оксене, чого вам особливо гостро не вистачає з мирного вчора?
— Планування свого життя. День, тиждень, місяць, рік. Дуже важко дається. Зі зрозумілих причин команди доводяться в останній момент. І ти, намазуючи бутерброд, не знаєш, чи встигнеш його з’їсти.

А враховуючи необхідність працювати на двох фронтах, нічого важливого не випускати з поля зору, але при цьому мати проблеми з плануванням… Це підвищує ризики й трохи бісить.

— Найперше, що зробите після нашої перемоги?
— Доживімо до неї. До того часу може багато чого змінитись у пріоритетах. Та й перемога для мене бачиться дещо інакше. Війна для мене не у 22-му почалась і не в 14-му. А в 1972-му.

Те зло, яке ми долаємо зараз у збройній боротьбі, зароджувалося з мільйонів компромісів, слабостей, боягузтва, підлості та дурості кожної окремої людини.

Тому перемогою я вважатиму формування суспільства, де домінують інтелектуальні, високоморальні й дієві люди, а соціальні конструкції, які вони будують, будуть стійкими й до зовнішніх випробувань, і до внутрішньої моральної корозії. От тоді переможемо, заспокоїмось і вип’ємо за всіх живих та полеглих.

Дізнатись більше та записатись на консультацію, а також долучитись до фандрейзингу на придбання індивідуальних фільтрів захисту органів слуху українських військових у межах слушної кампанії Чуєш? Плюс. Плюс. можна тут.

Довідково: громадська організація Відчуй з 2011 року системно займається реабілітацією, допомогою, соціалізацією, реалізацією прав дітей і дорослих із порушеннями слуху та їхніх родин, а також плекає культуру турботи про власний слух.