Україна шукає нові маршрути повернення незаконно вивезених до Росії українських дітей. Натепер відомо про понад 19 тисяч 499 наших дітей, які вивезені на ворожу територію. Жодного міжнародного алгоритму, який би гарантував повернення маленьких українців, на сьогодні не існує. Кожного разу це спецоперація, така була і для семикласника Євгена Благушина з Харківщини, йдеться в ТСН.

12-річний Євген тепер із мамою. Жінка досі не може повірити, що змогла пройти складний шлях, аби повернути сина. “Дитина поїздила по таборах російських”, – каже мама хлопчика Ірина.

Вони через Київ і Харків повертаються до рідного селища Борове, де вже два тижні на маму чекають ще двоє дітей. Борове – це їхній другий дім. Туди вони переїхали ще до повномасштабного вторгнення з окупованої Донеччини. У так званій “ДНР” досі живе мама Ірини, але коли росіяни дісталися Харківщини, переїжджати вдруге не захотіли. “В 15-му році поїхали з Донецької області, через 7 років наздогнали”, – каже жінка.

Історія вивезення Жені до Росії схожа на тисячі інших. Коли родина опинилася в окупації, росіяни почали пропонувати вивезти дітей до безпечного місця, і тоді здавалося, що це єдиний спосіб уберегти хоча б одну дитину. Старша донька не хотіла залишати маму, молодшому на той час було лише 5 років. “У Боровий і поруч снаряди, у знайомої до будинку прилетіло. Він до кінця вересня повинен був повернутися – і в школу, повинні були привезти додому”, – пригадує свою мотивацію Ірина.

Але у вересні Женя не повернувся, а коли Харківщину звільнили – можливості поїхати й забрати сина вже не було. В цей час росіяни перевозили Женю із санаторію до санаторію, з одного міста до іншого, дитина змінила 9 шкіл. Єдине, що заспокоювало Ірину, – із сином вона була на телефонному зв’язку.

Остання зупинка Жені в Росії була у Воронежі, його віддали до названої родини, де призначили тимчасову опіку. “Ситуація дуже дивна, він перебував у будинку сімейного типу, і це за живих батьків. Мамі, бабусі, яка перебувала на території, підконтрольній їм. Це маніпуляція, використання наших дітей, яких тисячами вивезли під соусом таборів”, – кажуть українські активісти, які допомагають повертати дітей додому.

Як повернути Євгена, за якими документами і яким маршрутом – волонтери і представники громадської організації шукали шляхи кілька місяців. “Є, коли дитину переміщують із табору до табору, є, яких влаштовують у прийомні сім’ї, і після того ще треба довести, що мама може виконувати обов’язки. Нам допомагають зібрати всі ці документи. Щоразу ми розраховуємо, які можуть бути ризики, і ми не можемо всі ризики врахувати”, – пояснює правозахисниця, директорка “SOS дитячі містечка – Україна” Дар’я Касьянова.

Ситуацію ускладнювало те, що в Ірини не було закордонного паспорта і був страх кудись далеко їхати і залишати ще двох дітей. Отже, з окупованої Донеччини до Росії по хлопця поїхала його бабуся з довіреністю від мами. А Ірина все ж таки наважилася поїхати за ним до так званої “ДНР”, і заради сина Ірина все ж подолала кордони кількох країн. “Польська, Фінляндія, Росія, Ростовська область і назад також – російський, білоруський, український”, – перераховує жінка кордони, які довелося перетнути, щоб забрати викраденого сина.

Узяти в заручники дітей та їхніх батьків – це один із методів гібридної війни, який використовують росіяни. Жодна світова організація не має тут гарантованого механізму впливу на країну-агресорку. Загалом до України за понад рік від повномасштабного вторгнення вдалося повернути лише 373 дитини. “Коли до мене звертаються батьки викраденої дитини, і я знаю, що цю дитину викрали до Росії, що вона на окупованій території, то я не знаю, до кого звернутися, щоб повернути цю дитину”, – каже уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.

Офіційно ж Україні відомо про понад 19 тисяч вивезених до Росії дітей. Проте за розрахунками експертів, дітей там набагато більше. “За нашими даними, цифри дітей, які проживали на окупованій територій від початку окупації РФ – приблизно 700 тисяч. Росіяни хочуть вивезти всіх українських дітей у статус з українського етносу до російського. Для цього Путін підписав два акти – один у травні 2022 року, де максимально спростив процедуру всиновлення українських дітей. Другий, яким він визнав усіх дітей на окупованій території як діти-росіяни”, – додає Дмитро Лубінець.

Українські чиновники та організації шукають шляхи повернення дітей додому. Адже, кажуть, зволікати не можна – і це доводить приклад Євгена. Рік тому він закінчив 6-й клас української школи і говорив українською, а зараз йому навіть складно зрозуміти питання.

“Ми розбирали із психологом, тут велика шкода ідентичності дитини – це намагання цю ідентичність знищити, якщо їй кажуть, що ти повинен забути про свою країну, про сім’ю, і ми будемо за тебе вирішувати, де ти будеш і з ким жити”, – пояснює Дар’я Касьянова.

“В цій історії важливо, що Ірина пройшла цей шлях, не побоялася осуду, почала повертати дитину”, – переконують волонтери.

Вже вдома, на Харківщині, де на нього чекали братик і сестричка, Женю впізнає їхній старий пес Босяк, і він витягає свого велосипеда, який чекав на нього майже рік.

Повідомлено про підозру ще двом російським військовим, які ґвалтували жінок та дітей під час окупації Київщини. Російських катів не зупиняли ні благання про помилування, ані вік жертв – найменшій було лише 4 рочки, йдеться в ТСН.

На початку повномасштабної війни колони важкої техніки кілька днів сунули на столицю, проте їх вдалося зупинити українським військовим. Окупанти залишалися в селах, що були на шляху. В перервах між обстрілами розстрілювали цивільних і мародерили. Спочатку обкрадали місцеві магазини, потім почали ходити по хатах. Крім їжі, шукали горілку та жінок. Після двох тижнів війни російські солдати через відсутність перемог на полі бою почали відриватися на місцевих.

“Вони пішли просто по кожній хаті, вони розуміли, де є жінки. Перша – це була молода сім’я, чоловік і дружина, і малолітня донька. Вони зґвалтували і дитину, і жінку, побили чоловіка і змусили дивитися, як ґвалтують його дружину”, – розповідає в Офісі генпрокурора.

За даними слідчих, лише двоє російських солдатів за один день скривдили 12 жителів, троє з яких були неповнолітніми. “Це військовослужбовці Російської Федерації, їм 28 та 31 рік, 15-ї окремої гвардійської мотострілецької бригади роти снайперів збройних сил РФ”, – додають слідчі.

Військові 15-ї бригади збройних сил Росії, за даними журналістів-розслідувачів «Інформнапалму», брали активну участь у захоплені Криму та Донбасу. Військовий підрозділ із Самари має статус миротворчого і під егідою ООН може виконувати місії по всьому світу. Після повномасштабного вторгнення до України російські «миротворці» відзначилися лише активним мародерством та знущаннями з цивільних.

Слідчі поліції та генпрокуратури встановили дані двох воєнних злочинців. Журналістам ТСН вдалося розшукати їхні профілі в соцмережах. Обидва підозрювані – контрактники російської армії, снайпери. Один із них, судячи з некрологу місцевої сільради, загинув у квітні минулого року в Україні. Посмертно нагороджений орденом за мужність.

Українські жертви їхніх знущань, які погодилися давати свідчення, впізнали російських катів. Їх будуть судити заочно за порушення законів і звичаїв війни. “Ці злочини відбуваються системно, з дозволу керівництва або вказівки керівництва. І зараз ми напрацьовуємо базу матеріалів, щоб передати в міжнародний суд, щоб притягнули не лише виконавців, а й вище керівництво РФ”, – кажуть в Офісі генпрокурора.

Одразу після звільнення українських територій від рашистів до населених пунктів заходять слідчі генпрокуратури та поліції. Сексуальне насильство російських військових щодо українців розслідують особливо обережно. Більшість жертв не готові розповідати про такі злочини. Нині розслідується понад 170 справ, підозри отримали лише 9 російських ґвалтівників. Проте їх кількість значно більша. Якщо до них не дістанеться українське правосуддя, вирок готові винести Збройні сили України.

Окупанти запланували наступальні дії на лютий 2023 року. Є ймовірність початку нового великого наступу вже днями.

Про це сказав член-кореспондент Британського королівського інституту оборонних та безпекових досліджень Олександр Данилюк в ефірі Radio NV.

“Росіяни однозначно запланували наступальні дії на лютий. Можливо, навіть наступного тижня це почнеться. Якщо не почнеться, то це винятково через те, що у росіян є проблеми з плануванням і виконанням”, — зазначив експерт.

Водночас Данилюк наголосив на тому, що за якістю підрозділи РФ будуть гірші, ніж ті, які атакували Україну 24 лютого 2022 року.

“Треба розуміти, що нам тоді дуже пощастило, що ці маршові колони, які абсолютно не готувалися до військового опору, були легкою здобиччю для Збройних сил. Такої ситуації вже не буде. Буде нормальна логістика і багато чого іншого. Найголовніше — буде кількісна перевага, якої в минулому році не було”, — додав Данилюк.

На його думку, не варто розраховувати, що військова допомога, яка була анонсована на січневому засіданні у форматі Рамштайн, встигне надійти Україні до цих наступних вирішальних кількох місяців.

На Київщині судитимуть російського військового, який ґвалтував та знущався з мирних жителів.

Про це повідомив Офіс генерального прокурора.

“Обвинувачений – 20-річний військовий 15-ї окремої гвардійської мотострілецької бригади 2-ї гвардійської армії Центрального військового округу ЗС РФ родом із селища Новохоперського Воронезької області”, – йдеться у повідомленні.

Слідством встановлено, що 8 березня 2022 року 15-ї окремої гвардійської мотострілецької бригади ЗС РФ окупували населений пункт на Київщині.

“Російські військовослужбовці одразу почали залякувати мирне населення. Вже у перші дні окупації вони відібрали мобільні телефони у всіх мешканців села. 10 березня російські військовослужбовці увірвались на подвірʼя будинку місцевої медсестри. Чоловіка, який проживав з нею, окупанти запідозрили у співпраці з ЗСУ. Обвинувачений поставив його на коліна. Окупанти почали бити чоловіка ногами і стріляти над головою. Жінка була свідком цього. Її утримували, не даючи втрутитися. Наступного дня той самий російський військовий прийшов до будинку постраждалої з її телефоном, звинувачуючи її також у співпраці із ЗСУ. Він відвів її до покинутого будинку з наміром начебто “розібратися”. За словами потерпілої, на підлозі будинку було багато використаних презервативів”, – йдеться у повідомленні.

Як поінформували в Офісі генпрокурора, обвинувачений зґвалтував жінку, погрожуючи вбивством чоловіка. Окупант в цей час постійно тримав біля тіла жінки пістолет, погрожуючи ним.

“Його судитимуть у Броварському міськрайонному суді Київської області” – уточнили в Офісі генпрокурора.

Російський окупант з Бурятії під час розмови в одній із соціальних мереж розповів, як вони знищували Маріуполь. Загарбник каже, що росіяни обстрілювали житлові будинки, бо їм всюди ввижалися українські захисники.

Відео опублікував телеграм-канал “Оперативний ЗСУ”.

На відео бурят каже, що росіяни боялися захисників Маріуполя та вважали, що вони можуть перебувати в житлових будинках, а тому нещадно розстрілювали багатоповерхівки.

Окупант із Бурятії: “Там під чисту, все х**рили”.

Його співрозмовник: “Але там що, люди були, сто тисяч людей загинуло, всім було байдуже?”

Окупант із Бурятії: “Всім п*хуй було. Це зветься: “Слава Росії”, бл*дь”.

Трагедія в Маріуполі
Оборона Маріуполя тривала від 24 лютого до 20 травня. 82 дні українські захисники боролися за місто, перебуваючи в повному оточенні.

За цей час росіяни нещадно обстрілювали місто з усіх видів зброї, вбиваючи українців. Окупанти завдали масованих авіаударів по пологовому будинку, лікарнях та драмтеатру, де перебували люди. Наразі точна кількість загиблих цивільних невідома, оскільки росіяни після окупації міста знищують докази своїх воєнних злочинів.

У Чернігівській області засудили російського військового до 10 років позбавлення волі за жорстоке поводження із мирними жителями села Старий Биків під час його окупації.

Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора.

“За публічного обвинувачення прокурорів Ніжинської окружної прокуратури Чернігівської області до 10 років позбавлення волі засуджено військовослужбовця РФ, який під час окупації армією держави-агресора села Старий Биків жорстоко поводився з його мешканцями”, – йдеться у повідомленні.

Прокурор у суді довів, що окупант відбирав у місцевих мешканців мобільні телефони та заощадження. Також, погрожуючи розстрілом, військовий РФ вимагав дані про розташування військовослужбовців Збройних Сил України.

Не отримавши необхідних відомостей, засуджений утримував одну з жінок із зв’язаними за спиною руками та заклеєними скетчем очима упродовж 2 днів у погребі без води та їжі. Водночас він постійно погрожував жінці фізичним та сексуальним насильством.

Його визнали винним у порушенні законів і звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України) в порядку спеціального судового розгляду.

Один із них погрожував родині зброєю, інший – намагався зґвалтувати 15-річну дівчину.

Про це повідомляють в Офісі генпрокурора України.

Прокурори Чернігівської обласної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт стосовно військовослужбовця збройних сил РФ у порушенні законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України).

Слідством встановлено, що в березні 2022 року військовослужбовець РФ в одному із сіл Чернігівської області увірвався до будинку мирних жителів і погрожував застрелити голову родини і його малолітнього сина.

Також він, погрожуючи зброєю, намагався не дати їм захистити 15-річну падчерку господаря, яку намагався зґвалтувати інший наразі ще не встановлений військовий РФ.

На щастя, прийшла мама дівчинки і їй вдалося припинити злочинні дії окупанта.

“Дії обох військових країни-агресорки розслідуються в межах одного кримінального провадження. Наразі вживаються заходи щодо встановлення особи другого військовослужбовця РФ, який намагався вчинити дії сексуального характеру стосовно неповнолітньої”, – повідомили в офісі Генпрокурора.

Причини й обставини вбивства розслідує поліція. Подружжя поховали у подвір’ї їх будинку, через неможливість зробити це на кладовищі.

Про це пише “Суспільне”.

Як розказав Олександр Тетеря, син загиблих, батько з дружиною від вибухів ховалися у своєму підвалі. Там їх, розстріляними, знайшли сусіди.

“Вчора зателефонували сусіди, і сказали, що не бачили, щоб батьки вправлялися по господарству. Пішли подивитися і знайшли їх у підвалі розстріляними. Що там трапилося – ніхто не знає. Єдине відомо, що застрелили батька пострілом в голову і його жінку також розстріляли”, – розказує Олександр Тетеря.

За словами мешканців, які залишилися в Архангельському, російські військові ходили вулицями – щось перевіряли й шукали.

“У російських військових пройшла ротація і заїхали більш агресивні. Начебто ці військові РФ, були під Києвом. На формі в них позначки не Z, як було, а V”, – додав чоловік.