Відтоді Медведчук займається черговим антиукраїнським політичним проєктом і намагається розвивати новий бізнес на російсько-китайському кордоні. Втім, це не єдині його сфери зацікавлення — донедавна Медведчук мав відношення до логістичних процесів на окупованих територіях України, фактично допомагаючи збувати викрадене росіянами зерно та титанову продукцію. Напряму до цих процесів була залучена афілійована до колишнього нардепа російська компанія «Флоранс».

Команді KibOrg вдалося отримати доступ до документів, що свідчать про масштаби діяльності ТОВ «Флоранс» в умовах війни Росії проти України. В спільному матеріалі з проєктом Slidstvo.Info та Білоруським розслідувальним центром (БРЦ) розповідаємо, як команда Медведчука очолила нелегальні перевезення на окупованих територіях України.

Спочатку вугілля, потім — зерно

Вперше зв’язок Віктора Медведчука з ТОВ «Флоранс» викрили в грудні 2023 року — тоді журналістам стало відомо, що російська компанія стала головним постачальником логістичних послуг на окупованих територіях Донеччини та Луганщини. Раніше за це відповідав «Центр ефективних логістичних рішень», який повʼязували з українським олігархом часів президентства Віктора Януковича Сергієм Курченком. Натомість маловідомий «Флоранс» погасив усі борги свого попередника та почав возити вугілля, кокс, чавун і сталь. Як наслідок — компанію почали називати «новим гаманцем» кураторів Донбасу.

Проте самим лише Донбасом «Флоранс» не обмежився — в розпорядженні команди KibOrg опинилися, зокрема, документація російського підприємства «Державний зерновий оператор» («Государственный зерновой оператор», ГЗО), яке незаконна влада Запорізької області створила для «підтримки місцевих аграріїв». Проаналізувавши папери, нам вдалося виявити, що сфера діяльності «Флоранс» після повномасштабного вторгнення Росії ширша, ніж було відомо досі.

Мова, зокрема, про Запорізьку область, звідки ще навесні 2022 року почали долітати повідомлення про вивіз зерна росіянами. А вже 8 червня в ефірі «Соловьев Live» це підтвердив і голова окупаційної російської адміністрації Запорізької області Євген Балицький. Він повідомив, що у напрямку Криму з мелітопольського елеватора виїхали перші 11 вагонів із зерном.

«В основному контракти зараз із Туреччиною укладаються. І перші потяги, ми з гордістю можемо сказати, прямують через Крим на Близький Схід», — уточнив він в етері «Росія 24».

Згідно доповіді Конгресу США, протягом 2022 року Росія вкрала близько шести мільйонів тонн українського збіжжя. А вже 2023-го лише з окупованої частини Запорізької області вивезли 2,5 мільйона тонн зерна.

Злочинний експорт в дійових особах

Планування логістики експорту агропродукції з загарбаних територій відбувається на рівні Міністерства сільського господарства Росії в онлайн-форматі. Про це свідчить масив листувань, до якого KibOrg вдалося отримати доступ.

«21.06.2023 о 13:00 год. відбудеться нарада у форматі відеоконференції з питань організації вивезення зерна з нових суб’єктів Російської Федерації у липні 2023 року», — йдеться в листі Федерального агентства залізничного транспорту, розісланому 16 отримувачам.

Більшість із них — російські унітарні підприємства, створені на окупованих українських теренах («Донецкая железная дорога», «Луганская железная дорога», «Херсонская железная дорога», «Мелитопольская железная дорога») та російські держструктури (як то «Российские железные дороги» чи Мінсільгосп Росії). Але серед адресатів є і чотири приватні структури: ТОВ «Технотранс», АТ «Русагротранс», ТОВ «Деметра-Холдинг» та ТОВ «Флоранс».

З цього переліку лише одна компанія — «Русагротранс» — перебуває під українськими санкціями (з жовтня 2022-го). «Технотранс», хоч і вже фігурувала в матеріалі «Центру журналістських розслідувань» як компанія-операторка, що забезпечує вивезення краденої української агропродукції залізницею, під обмеження не потрапила. Проти «Деметра-Холдингу» (одного з найбільших у Росії зернових трейдерів, частку в якому до липня 2023-го мав держбанк ВТБ) та пов’язаного з Віктором Медведчуком «Флорансу» санкцій так само немає.

Запоріжжя — Крим — Стамбул

Тим часом нам вдалося отримати документальне підтвердження участі ТОВ «Флоранс» в транспортуванні зерна із Запорізької області в Крим, звідки його відправляли в Стамбул. Про це свідчать матеріали судової справи, в якій виявилися залученими «Державний зерновий оператор» і «Новоросійська зернова компанія» («Новороссийская зерновая компания»).

Мовляв, остання заборгувала 181,85 мільйона рублів за здійснення поставок, тоді як в ГЗО вимагали сплатити цю суму впродовж пʼяти днів. Судячи з того, що справа опинилася в підконтрольному Росії Арбітражному суді Запорізької області, «Новоросійська зернова компанія» вказану суму не виплатила. Проте з отриманих нами документів стає відомо, що протягом березня-травня 2023 року до Туреччини відправили 2 300 тонн ячменю та дві партії пшениці: 8 100 та 2 700 тонн. Отримувач — компанія «Laurus Lojistik Ve Dis Ticaret Limited», зареєстрована в Стамбулі.

На те, що йдеться про агропродукцію, вирощену на окупованій території Запорізької області, додатково вказують декларації відповідності Євразійського економічного союзу (документи, що підтверджують дотримання технічних регламентів продукції).

З матеріалів судового засідання стає зрозуміло, що збіжжя відправляли через порт окупованого Севастополя, а вантажовідправником зерна була компанія «Флоранс» — саме її вимагала долучити до процесу «Новоросійська зернова компанія».

Постачання 2 300 тонн ячменю із Запорізької області в Стамбул додатково підтверджується висновком про карантинний фітосанітарний стан продукції та угодою між продавцем — «Новоросійською зерновою компанією» — та «Laurus Lojistik Ve Dis Ticaret Limited».

Судно «Pawell», яке доставило вантаж у Туреччину, у травні 2023-го потрапило до санкційного списку США.

Титан із Криму

В окупованому Криму інтереси повʼязаної з Медведчуком компанії перетнулися з колишніми активами іншого українського олігарха — Дмитра Фірташа. До грудня 2021 року він був головним акціонером підприємства Ukrainian Chemical Products, також відомого як завод «Кримський Титан».

Після окупації півострова бізнес Фірташа під новою назвою ТОВ «Титанові Інвестиции» перейшов у сферу впливу братів Аркадія та Бориса Ротенбергів — російських мільярдерів і давніх друзів Владіміра Путіна.

Продукцію титанового заводу завантажували та відвантажували використовуючи захоплену територію Херсонської області — про це свідчать інформаційні довідки нарад окупаційного уряду Криму, до яких команда KibOrg змогла отримати доступ. Договір щодо транспортно-експедиційних послуг, як йдеться у документах, на той момент було підписано із компанією «Флоранс».

Журналісти також отримали інформацію з російської податкової про рух коштів компанії «Флоранс» за 2024 рік. Відповідно до цих даних, від «Титанових Інвестицій» за транспортно-експедиційні послуги фірма отримала 211,2 мільйона російських рублів (це понад 2 мільйони доларів США).

Сховався чи пішов?

У січні 2025-го структура власності компанії «Флоранс» змінилася. Фірма «Термінал», а разом з нею і росіянин Тімофєй Костін, від якого прослідковувався зв’язок з Медведчуком, вийшли з числа співзасновників «Флорансу».

Власник нового бенефіціара — компанії АТ «Аліот» — Тімур Сатдаров — схоже, підставна особа. До цього він продавав у Росії крафтову консервацію. Чиї насправді інтереси він може представляти — того ж Віктора Медведчука чи когось іншого — наразі встановити не вдалося.Про те, як компанія «Флоранс» постачала товари з окупованих територій у Білорусь, йдеться у матеріалі «Білоруського розслідувальницького центру».

П’яні росіяни щодня ґвалтували маленьку дівчинку після того, як убили її матір. Це сталося під час окупації Київщини.

Її вдалося врятувати волонтеру Костянтину Гудаускасу. Про це він розповів в ексклюзивному інтерв’ю для TSN.UA.

Чоловік – громадянин Казахстану, а його ім’я вже відоме далеко за межами України. Загалом він врятував понад 200 людей з окупованих територій.

“Вона розповіла, що на її очах вбили матір. Її підстрелили в ногу, вона стікала кров’ю і померла. Це було в підвалі. Її ґвалтували кожного дня. П’яні приходили і її по черзі ґвалтували. Я знаю, що вона пройшла багато реабілітації і зараз перебуває в Європі. Знаю, що вона ніколи не зможе мати дітей. Їй пошкодили все, що можна”, – розповів Костянтин Гудаускасу.

Зміст
Коли ЗСУ звільнять Крим?
Коли закінчиться війна?
Від чого залежить визволення сходу?
У разі розвалу південного фронту РФ, створяться передумови щодо подальшого звільнення Збройними силами України саме східних територій. Якщо ж нам не вдасться просунутися до напрямку Токмак-Верхній Токмак, треба розуміти, що автоматично війна буде продовжуватися щонайменше до кінця 2025 року.

Про це в ефірі “Ради” в рамках телемарафону заявив військовий експерт Сергій Грабський.

“На Мелітопольському напрямку ситуація залишається надзвичайно складною. І ми, і окупанти прекрасно усвідомлюємо важливість цього напрямку для подальшого перебігу війну. Тому про це треба говорити абсолютно відкрито, адже у разі розвалу південного фронту РФ, створяться передумови щодо нашого подальшого звільнення саме східних територій”, — зазначив експерт.

Коли ЗСУ звільнять Крим?
“Перед тим ми визволяємо Крим і це фактично буде означати кінець російської окупації на півдні України”, — додав він.

“Тому противник відчайдушно намагається стримати просування Сил оборони України, бо прекрасно розуміє — якщо ми виходимо на напрямок Токмак-Верхній Токмак, то ми фактично перерізаємо основну залізничну магістраль, на якій базується вся логістика противника на південному напрямку”, — сказав Грабський.

“Справа визволення Криму, справа визволення наших південних територій — буде виключно справою часу”, — впевнений експерт.

Коли закінчиться війна?
“Якщо ж нам не вдасться просунутися до тієї ділянки, треба розуміти, що автоматично війна буде продовжуватися щонайменше до кінця 2025 року”, — говорить Грабський.

“Якщо брати ті темпи, з якими ми зараз просуваємося, в тій кількості і якості, в якій ми зараз ведемо боротьбу і спроможності противника наростити свою силу, то йдеться про передекампанію. Тобто треба розуміти, що визволення України буде визначатися наступним алгоритмом — спочатку південь, потім схід”, — акцентував він.

Від чого залежить визволення сходу?
“Тому що без визволення півдня, без гарантування визволення Криму і створення передумов для посилення нашого економічного фронту — а його ми можемо посилити виключно за рахунок півдня — говорити про визволення сходу, де противник має потужні лінії оборони, немає сенсу”, — зауважив експерт.

“Тому від того, як буде визволений південь, буде залежати подальший перебіг подій щодо визволення наших територій на сході. Адже за найоптимістичнішими сценаріями, у разі невиконання завдань цієї наступальної операції цього року, вона автоматично переноситься на наступний рік”, — сказав він.

“І це автоматично віддаляє перспективу визволення сходу України щонайменше до кінця 2025 року. Найоптимістичніший сценарій, який ми маємо, це визволення східних територій в 2025 році, не раніше, і лише якщо ми говоримо про те, що ця операція завершиться на тих позиціях, на яких ми зараз спостерігаємо бойові дії”, — продовжив Грабський.

“Тоді нам треба буде готуватися — а ми, в принципі, готуємося до цього — до затяжної битви на виснаження проти нашого ворога. Саме тому сьогодні ми бачимо, наскільки важливим є цей південний напрямок для обох сторін, які воюють”, — резюмував він.

Джерело: омбудсмен Дмитро Лубінець у Telegram, Крим.Реалії

Дослівно Лубінець: “7 років позбавлення волі в колонії суворого режиму з відбуванням першого року у в’язниці. Такий вирок підконтрольний Росії “Київський райсуд Сімферополя” ухвалив стосовно кримського татарина Аппаза Куртамета.

21-річного хлопця окупанти звинуватили у “фінансуванні” добровольчого батальйону “Крим”. (“створенні збройного формування, керівництві таким формуванням чи його фінансуванні” ч.1 ст.208 КК РФ). За версією слідства, він переказав 500 гривень представнику батальйону. Насправді Аппаз позичив у борг ці гроші знайомому, котрий на той час вступив до добробату”.

Деталі: Куртамета російські силовики затримали 23 липня 2022 року на адмінмежі з тимчасово окупованим Кримом, куди він прямував до родичів. Того ж дня звʼязок із ним зник. Про його місце перебування не було відомо до 8 жовтня. Наприкінці лютого цього року окупанти розпочали судилище.

Як повідомляє Крим.Реалії, слухання справи завершилося 20 квітня. Суддя Оксана Карчевська оголосила вирок у кримінальній справі, визнала Куртамета винним і призначила покарання у вигляді 7 років позбавлення волі з відбуванням першого року у в’язниці, а решти строку в колонії суворого режиму. Вирок ще не набрав законної сили. Адвокат Рефат Юнусов повідомив, що має намір оскаржити його в апеляційному суді.

Днем раніше сторона обвинувачення під час судових дебатів вимагала для Куртамета покарання у вигляді 10 років позбавлення волі, стверджуючи, що провину підсудного було повністю доведено під час слідства та судового процесу. Захист наполягав на виправданні Куртамета, вважаючи, що в його діях немає складу злочину.

Як пише видання, у липні 2022 року Куртамет дав у борг своєму другові 500 гривень. 22 липня його затримали в Генічеську російські силовики. Звідти його відправили до фільтраційного табору, в якому під час перевірки телефону виявилося, що знайомий Куртамета, якому він позичив гроші, служить у добровольчому батальйоні “Крим”. Слідчі ФСБ Росії подали його позику як “фінансування незаконного збройного формування”.

Як заявив у своєму коментарі голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, “у справі Аппаза Куртамета виявилося все свавілля, з яким діє окупаційна влада”.

Відео розповіді окупанта опублікував український журналіст Андрій Цаплієнко в Telegram.

“Я дізнався, що один російський “валянок” пристрелив дитину дванадцятирічну у селищі. Як ви думаєте, як люди (міцеві. – Ред.) після цього до нас ставляться. Просто пристрелив 12-річного пацана. Я не знаю, як там вийшло, але факт залишається фактом. Він живий, а пацана поховали. 12 років дитині. Це було за 10 днів, як я в полон здався”, – сказав росіянин.

Дивитися це відео вкрай важко. Воно змусило плакати навіть сухих та непробивних правознавців, присутніх в залі конференції United for Justice. Але це наша реальність. І ось саме це має пряме відношення до явища ГЕНОЦИД.

Російські виродки знищують наш генофонд – українські діти представляють для них найбільшу небезпеку. Бо інакше це непояснювально. В минулому пості я зазначила, що на сьогодні Державним органам України офіційно відомо про вивезення за межі України 16 221 дитини.

Повернути вдалося лише 307 дітей.

Саме 307 історій, які розповіли діти після повернення, дозволяють чітко визначити, що в росіян є такі 5 сценаріїв вивезення дітей:

Перший – коли вбили батьків, і їхніх дітей примусово переселяють росіяни. Так це сталося з 12-річною Кірою з Маріуполя. Батька дівчинки, колишнього капітана збірної України з водного поло Євгена Обединського, розстріляли на очах його доньки.

Намагаючись втекти з міста, Кіра отримала поранення від розриву міни. Поранену дитину росіяни викрали та вивезли на територію так званої «ДНР». Дівчині дивом вдалося повернутися до Києва та возз’єднатися з дідусем.

Другий сценарій – коли дітей вилучають безпосередньо з родини. Окупанти позбавляють батьківських прав тих, хто не хоче ставати колаборантом, і забирають їхніх дітей силою.

Третій – коли дітей відокремлюють від батьків під час фільтрації. Як відбулося із Сашком.

Четвертий сценарій – створення непридатних для життя умов, і пропозиція відправити дітей в так звані «табори відпочинку та оздоровлення». також діє шантаж погрозою позбавлення батьківських прав, якщо не дозволять дітям поїхати в ті «табори».

І п’ятий – вивезення цих «таборів» за межі України в невідомому напрямку у повному складі.

Всі діти позбавлені будь-якого виду зв‘язку.

Україна закликає міжнародні організації збільшити тиск на рф, щоб припинити депортацію дітей України, що є абсолютним геноцидом народу.

ПРОШУ ПОШИРЕННЯ!

Цей усміхнений хлопчик на фото – Влад Магдик, якому назавжди залишилося 12 років. Рік тому, 9 березня 2022 року, його розстріляли російські окупанти в Київській області. Хлопчик помер в автівці на очах у своєї сім’ї.

В окупованому на той момент селі Раківка Бучанського району вони їхали до родичів, щоб забрати їх та разом втекти від окупації. Але не встигли – дорогу перетнули озброєні російські військові на бронетранспортерах.

Play Video
Рік потому після трагедії історію наважилася розповісти старша сестра загиблого Влада Аня. 17-річна дівчина згадала події страшного дня.

Менший брат помер на моїх очах
У той момент кожен, хто сидів в автівці відчув страх, розгубленість та бажання втекти від реальності, згадує дівчина.

“Але коли пролунав постріл я відчула реальність своїм тілом, а Влад не відчув, бо одразу помер. Мій менший брат помер на моїх очах, але я тоді цього ще не усвідомлювала, бо відчула, що мені важко дихати. Спочатку побачила кров на собі, а потім побачила Влада, який нібито просто злякався та сховався, поклавши голову до низу. Я йому сказала: “Владік, вставай”. Він не відгукувався. Потім просто вигукувала його ім’я, але у відповідь нічого. Далі момент, коли я бачу на ньому кров. І розумію, що вона не моя”.

Коли сім’я повернулася назад додому, до Гаврилівки, тато сказав, що Влада більше немає. “У той момент я дуже захотіла жити, – розповідає дівчинка, – і моя мрія здійснилася”.

“Я зараз жива, дихаю, ходжу, плачу, сміюся. Але хлопчик, якому було всього 12 років цього більше не зможе”, – каже Аня.

“Подумайте, я вам розповіла про випадок зi своєї родини. А скільки таких родин по всій Україні! Скільки дітей, не відчувши смак життя, покинули цей світ, через те, що “нас прийшли спасти”! Від несправедливості я інколи хочу кричати…” – розповідає Аня.

Росія вбила 464 дитини в Україні
Станом на 9 березня 2023 року, за даними Офісу Генерального прокурора, російська армія вбила 464 дитини в Україні, ще понад 931 дитина отримала поранення. 356 маленьких українців вважаються зниклими безвісти. Щонайменше 16 226 дітей були депортовані до Росії. Ці цифри не остаточні, оскільки немає точних даних з місць ведення бойових дій та з окупованих Росією територій.

Сестра загиблого Аня Магдик закликає українців поширювати її історію та інші страшні злочини росіян в Україні.

Російському військовому, який під час окупації зґвалтував жінку на Київщині, повідомлено про підозру.

Про це повідомляє Офіс генерального прокурора.

“Військовослужбовцю ЗС РФ повідомлено про підозру в порушенні законів та звичаїв війни (ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України). Підозрюваний – 27-річний військовослужбовець 37-ї окремої гвардійської мотострілецької Донської Будапештської Червоного прапора ордена Червоної Зірки бригади (37 ОМСБр, в/ч 69647) збройних сил Російської Федерації, родом із села Догой Республіки Бурятія”, – йдеться у повідомленні.

За даними слідства, в березні 2022 року він разом з іншими військовими ЗС РФ окупували один з населених пунктів Київщини.

“Вони почали залякувати мирне населення. Здійснювали постійні огляди всіх приміщень будинків, шукали чоловіків та учасників сил антитерористичної операції. Через 20 днів окупації троє російських військових, серед яких підозрюваний, увірвались на подвір’я приватного будинку, де проживали дві жінки та малолітня дівчинка. Підозрюваний, взявши до уваги відсутність чоловіків, повів жінку в гараж. Там він її зґвалтував, погрожуючи зґвалтуванням дитини у разі відмови”, – йдеться у повідомленні.

Окупант постійно демонстрував наявність зброї, а інші військові ЗС РФ залишались на вулиці для подолання можливого опору з боку родичів жінки та сусідів.

“За кілька днів підозрюваний знову прийшов до жінки та вчинив над нею акти сексуального насильства в гаражному приміщенні домоволодіння”, – додали в Офісі генпрокурора.

Під Харковом правоохоронці виявили тіло чоловіка, якого російські військові під час окупації села Циркуни катували, а потім розстріляли.

Як повідомили в Харківській обласній прокуратурі, 17 лютого 2023 року правоохоронці в селі Циркуни на кладовищі ексгумували труп 56-річного місцевого мешканця.

За попередніми даними, торік у травні чоловіка розстріляли російські військовослужбовці під час окупації населеного пункту.

Під час огляду тіла загиблого виявлено сліди насильницької смерті.

Для встановлення причини смерті тіло відправили на експертизу.

В окупованому Сімферополі колишньому викладачеві Білогірського технікуму Андрієві Білозерову дали 14 діб адміністративного арешту за публікацію у “Вконтакте” української пісні “Червона калина”.

Про це повідомляє російське видання “Холод”.

Так, на чоловіка склали протокол про нібито використання нацистської символіки.

Сам Білозеров розповів, що 28 жовтня рані-вранці до нього до гуртожитку прийшли силовики.

“Мене обличчям у підлогу, практично без одягу, в одних трусах, вибачте, кладуть, надягають наручники і починають бити ногами по нирках, животу, грудях. Куди влучили – туди і вдарили”, – описав чоловік своє затримання.

Він додав, що силовики наступали йому на голову ногами та пошкодили мочки вух. Один із силовиків “без жодних підстав” вдарив затриманого в обличчя.

У Білозерова також вилучили ноутбук, телефон та документи, зокрема й український паспорт, дипломи, трудову та санітарну книжки.

Чоловіка доставили до Центру протидії екстремізму в Сімферополі, де на нього і склали протокол.

Видання нагадало, що у вересні Білозерова заарештували на 13 діб та звільнили з технікуму через відеоролик. На ньому викладач та кілька студентів дивляться відео, на тлі якого звучить українська пісня про Bayraktar.

Вилучені документи чоловікові досі не повернули, тож він не може влаштуватися на роботу.

Нагадаємо, раніше в окупованому Криму російський “суд” оштрафував на 40 тис. руб. “Місіс Крим-2022” Ольгу Валєєву, а її подругу заарештував на 10 діб за виконання пісні “Червона калина”.

Додамо, що білоруський суд визнав “екстремістською” пісню “Батько наш – Бандера, Україна – мати”.

В захопленому місті Єнакієве, що на Донеччині, росіяни продовжують готувати примусово мобілізованих з території ОРДЛО до лав російських окупаційних військ.

Про це йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу за 22 листопада.

Так званих інструкторів окупанти розмістили в приміщенні місцевого політехнічного технікуму, де, одночасно, навчаються студенти. Таким чином, росіяни прикриваються студентами, як “живим щитом”.

В окуповане Дебальцеве на Донеччині, перекинули окремі підрозділи “вагнерівців” та “кадирівців”.

Крім того, виявлено перегрупування окремих підрозділів окупантів в районі Молочанська Запорізької області. За наявною інформацією, вивільнено окремі позиції та знято окремі блокпости.

Президент Росії Володимир Путін запровадив “воєнний стан” на окупованих частинах українських територій через страх контрнаступу ЗСУ та втрати контролю над цими районами.

Про це в інтерв’ю ТСН.ua розповіла голова напряму “Регіональна безпека та дослідження конфліктів” Фонду демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва Марія Золкіна.

Так, вона прокоментувала, чи може бути рішення про “воєнний стан” закручуванням гайок у самій Росії через страх Путіна щодо можливого заколоту проти нього.

“Мені здається, Путін має розуміти, що певний розкол еліт і відповідно дії частин цих еліт є цілком можливими на фоні відсутності успіхів і наявних невдач на полі бою. Це очевидно, що є певне нерозуміння, куди Росія рухається. Тому я думаю, він, враховуючи його панічний страх стосовно свого життя і свого здоров’я, цілком реально оцінює, що певні заколоти можуть бути проти нього. І він робитиме все, щоб максимально цю ситуацію контролювати, і цього не допустити. Логічний шлях будь-якого диктатора, особливо, якщо він програє у війні, яка мала бути маленькою і переможною”, – розповіла Золкіна.

“Але мені здається, що все таки в цьому рішенні про “воєнний стан” немає бажання у якийсь спосіб отримати кращий контроль над процесом навколо Кремля. Мені здається, це все таки більш з одного боку, вимушене рішення: тому що цими територіями треба управляти, коли ви можете втратити над ними контроль. Росія втрачає контроль над окупованими територіями – метр за метром у Херсонській області зараз – і перспектив утримати цей контроль у них дуже мало. Тому це вимушені кроки. Якби вони не боялися контрнаступальних дій з боку України, то вони би влаштовували паради, заводили б туди ще нову кількість військ, і жодних “воєнних станів” не оголошували”, – пояснила експертка.

Вона наголосила, що це локальний вимушений крок, який “частково відповідає очікуванням яструбиної частини російського суспільства, яка давно вимагала воєнного стану на території всієї Росії”.

“І це от такий напівкрок, що “ви очікували радикальних кроків від нас, от вам будь ласка там частково на території цих окупованих районів України”, – додала Золкіна.

“Але мені здається, такого прямого зв’язку між намаганням у самій Росії на федеральному рівні закрутити гайки оцим рішенням немає. Хоча, звичайно, Путін боїться розколу певних еліт, заколоту, тому максимально намагатиметься це попередити”, – резюмувала експертка.

“Воєнний стан” на окупованих територіях
Путін видав указ про запровадження від 20 жовтня “воєнного стану” на окупованих частинах Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей.

Українська влада назвала це рішення ознакою агонії кремлівського режиму, проте не виключила, що такий крокдодасть проблем жителям окупованих територій.

Окрім того, у восьми регіонах РФ запровадила “середній рівень реагування”. Йдеться про анексовані Крим та Севастополь, а також Краснодарський край, Білгородську, Брянську, Воронезьку, Курську та Ростовськуобласті.

Також оголошений рівень підвищеної готовності на територіях Центрального (зокрема, Москва) і Південного федеральних округів РФ.

За словами міського голови Івана Федорова, пов’язано це з кількома речами. Зокрема, з евакуацією, а точніше – з її неможливістю.

Про це мер міста сказав в ефірі одного з телеканалів.

За його словами, окупанти систематично закривають виїзд для людей з ТОТ в сторону Запоріжжя.

“Якщо раніше ми константували той факт, що через Василівку не могли виїжджати чоловіки у віці від 18 до 35 років, то від вечора вчора (25 вересня – Ред.) зовсім не можуть виїжджати люди з тимчасово окупованих територій до Запоріжжя”, – розповів Федоров.

Крім того, росіяни ускладнили виїзд до анексованого РФ Криму. Влада запровадила додаткову фільтрацію та анкетування.

Від 1 жовтня для виїзду з тимчасово окупованих територій потрібно буде отримувати спеціальну перепустку. “Якийсь там алгоритм. Майже неможливий”, – наголосив Федоров.

Через оголошену Путіним мобілізацію російські військові комісаріати працюють у цілодобовому режимі. Особам, які намагаються ухилитися від мобілізації погрожують кримінальною відповідальністю.

Про це йдеться у зведенні Генерального штабу ЗСУ за 25 вересня.

В окупованому Севастополі чоловікам призовного віку вручено близько однієї тисячі повісток. Окупанти запевняють “мобілізованих”, що їхня служба буде проходити захопленій території Херсонської області до закінчення терміну так званої “спеціальної операції”.

Командування окупаційних військ новоприбулих за мобілізацією без підготовки направляє на доукомплектування підрозділів, що зазнали втрат — безпосередньо на лінію зіткнення.

“Це значно впливає на зниження рівня морально-психологічного стану військовослужбовців противника та якість виконання ними обов’язків”, — зазначили у Генштабі.

Про це освітній омбудсмен Сергій Горбачов повідомив в етері Радіо “Культура”.

“Я вважаю, що нашим вчителям треба було ще навесні ухвалити рішення на рівні закону, що як тільки територія окупована, наші вчителі мають бути переведені в режим простою, щоб до них не було претензій, що вони не ходять на роботу, щоб їх не змушували ходити на роботу до окупантів”, — сказав він.

Дії тих педагогів, які свідомо та добровільно погодились співпрацювати з окупаційною владою і викладати за їхніми освітніми програмами, підпадають від статтю про колаборацію (ст. 111-1 Кримінального кодексу України), зазначив він.

“Ті, хто пішли добровільно на співпрацю, мають отримати однозначну заборону на професію. Цих людей до українських дітей категорично не можна пускати”, — вважає Горбачов. Проте є й ті педагоги, яких змусили працювати.

“Там людям реально погрожують виселенням, арештами та смертю. Звільнення — то не найстрашніше. Це буде дуже складна й болюча історія, бо ще треба дивитися на кожен випадок, коли вчитель працює на окупантів. Якщо він розповідає про закон Ньютона — це одне. А якщо розповідає про один народ і Малоросію, то цій людині нема чого робити в українській освіті”, — вважає Горбачов.

За даними Міносвіти, серед вчителів приблизно 43 тисячі (Це приблизно 10% від загальної кількості) тих, хто виїхали з окупації та областей, де ведуться активні бойові дії, зокрема Херсона, Харкова, Запорізької та Київської областей. Вони мали проблеми із працевлаштуванням в інші школи, проте наразі Кабмін спростив процедуру звільнення.

“Кабмін ухвалив дуже правильне рішення стосовно таких вчителів, зокрема щодо того, що вчитель не міг точніше звільнитися. Тобто він працював у школі десь у Луганській області, потім змушений був виїхати і його не можна було взяти на основну роботу, адже він вже є на основній роботі. Для цього є вже відпрацьована процедура. Треба звернутися в центр зайнятості й написати заяву з текстом “прошу звільнити мене з попереднього місця роботи”, вказавши де саме, і вже наступного дня людина може бути прийнята на роботу у будь-якому закладі освіти відповідно до її кваліфікації та фаху, де вона перебуває наразі”, — пояснив освітній омбудсмен.

Він також нагадав і вчителям, і батькам дітей, щоб вони робили цифрові копії документів, тоді легше буде поновити.

За інформацією Попова, окупанти планують провести “громадський суд” у будівлі місцевої філармонії. Для цього прямо на сцені встановили тюремні клітки.

“За словами очевидця, військові РФ відкрито заявляють, що у вересні тут відбудеться громадський суд над українськими військовополоненими. Але незрозуміло, хто буде глядачами такого звірячого шоу”, – пише видання.

Катівню росіяни зробили в будівлі професійно-технічного навчального закладу (ПТНЗ) №17 в тимчасово окупованому Генічеську.

Про це повідомляє 24 канал з посиланням на розповідь місцевих.

Люди кажуть, що у цій катівні російські окупанти знущаються з громадян України, які мають відкриту проукраїнську позицію та з представників кримськотатарського народу. Також мешканці розповіли, що місцева жінка здала загарбникам свого чоловіка.

Таким чином вона мовляв хотіла, щоб його “налякали”, бо той зловживає алкоголем. Жінка сказала окупантам, що її чоловік підтримує Україну.

Забрати чоловіка вона змогла лише за тиждень. Від побаченого вона вжахнулася, бо окупанти так побили чоловіка, що він змінився до невпізнання. Він схуд, посивів, йому вибили зуби.

“Вибили зуби, не годували зовсім. Посивів, ледве міг ходити”, – розповіли місцеві жителі.

У понеділок, 4 липня, окупанти обстрілювали Сумську область. Щонайменше шестеро цивільних поранені.

Про це повідомив голов

а обласної військової адміністрації Дмитро Живицький.

Після 13 години ворог пустив ракети по школі в Есманській громаді. Четверо людей поранені.

Майже о 17 годині мінометним вогнем по Новослобідській громаді росіяни зруйнували господарчу споруду та електромережі.

Через годину по Білопільській громаді розпочався мінометний обстріл, 24 приходи. Окупаційні війська скинули гранату з безпілотника.

З 19 до 20 години окупанти двічі запускали ракети по одному із сел Білопільської громади. Усього п’ять ракет. І чотири обстріли мінометним вогнем. Через годину обстріл із мінометів та САУ продовжився. Поранення отримали щонайменше двоє цивільних.

Нагадаємо, що на Дніпропетровщині місцеві мешканці підірвалися на касетному боєприпасі.

За її словами, ситуація в Маріуполі справді складна, і насамперед через те, що люди не мають доступу до чистої питної води. Цей фактор підвищує ризик захворювати на холеру.

Спікер Маріупольської міської ради Денис Кочубей зазначив, що, враховуючи, що відбувається з вивезенням сміття та масовими похованнями в місті, а також згідно з інформацією лікарів, повідомлення про спалах холери — швидше за все, правда.

Якщо людина заразилася холерою, вона може вилікуватися самостійно. Оксана Кошалко розповіла, що для цього необхідно своєчасно відновити водний баланс організму.

“Головним проявом холери є дуже сильна діарея, коли людина втрачає дуже багато рідини та електролітів. Цей запас можна відновити самостійно таблетованими засобами – в аптеках продаються саше, які потрібно розводити у воді, щоб приготувати розчин для пероральної дегідратації. Але це можна зробити, коли є доступ до медичної допомоги”, – каже керівник відділу епіднагляду Центру громадського здоров’я.

За її словами, якщо людина не має доступу до медикаментів, такий розчин можна зробити самостійно. Для цього потрібно взяти 1 літр чистої кип’яченої води, залити в чисту, промиту кип’яченою водою посудину. Туди треба додати півчайної ложки солі, 6 столових ложок цукру, це все добре перемішати і після кожного випорожнення треба потроху пити цю рідину до повного припинення діареї. Таким чином, можна вилікуватись самостійно.

Також фахівець розповіла, що інкубаційний період холери становить від 12 години до 5 днів. За її словами, теоретично хвора людина може виїхати з окупованої території, але це будуть якісь локальні поодинокі спалахи.

“Наша система здатна вчасно їх виявляти. Є лабораторні можливості, щоб вчасно локалізувати та не дати поширитися на іншу територію України “, – зазначила вона.

У відповідь на лист Джонсона до всіх українських дітей залізничники передали йому лист і фото від шестирічного Іллі, евакуйованого з Маріуполя. Про це повідомили в Укрзалізниці.

Працівники залізниці передали Джонсону оригінал листа та переклад. Згодом виявилось, що Джонсон читає українською.

«Прем’єр-міністр завітав на виставку «Рятуючи майбутнє» про мільйон дітей, відправлених залізницею до безпеки під час війни. Залізничники скористалися нагодою і у відповідь на травневий лист пана Джонсона до всіх українських дітей передали йому лист і фото від 6-річного Іллі, евакуйованого з Маріуполя. Передали оригінал і переклад, але, як виявилося у поїзді, пан Борис читає українською!», – йдеться у повідомленні.

“Маріуполь. Розбір завалів триває. За інформацією, під кожними двома з п’яти багатоповерхівок знаходять від 50 до 100 тіл загиблих. Найбільше у підвалах та під’їздах так званих “хрущовок” “, – йдеться у повідомленні.

За його словами, трупи вивозять вантажівками до моргу біля “Метро” або на колишню базу “Щирого кума” на Лівобережжі. Якщо тіла у не муміфікованому стані – везуть прямо на один із двох полігонів для сміття.

Смертельних випадків, коли цивільні підриваються на мінах, не меншає. Переважно, вбивчі пастками спрацьовують на ґрунтових дорогах уздовж полів чи лісосмуг. Піротехніки щодня знаходять та знешкоджують тонни небезпечного заліза. І закликають українців бути обережними, особливо в районах, які були окуповані рашистами, йдеться в ТСН.

Вже на другий день війни село Ягідне на Чернігівщині окупували рашисти та облаштували бліндажі. Пані Тамара показує лігво російських солдатів. Після місяця окупації жінка добре розуміється на небезпечних пастках. Її зятя впритул розстріляли окупанти і цим не обмежились.

«Винесли зятя на город і навколо поробили розтяжки. Вони боялись, що з траси можуть наші зайти, і ці два городи повністю були в розтяжках», – розповідає жінка.

Після звільнення села сапери упродовж двох з половиною тижнів розміновували подвір’я та оселі місцевих жителів.

В ангарах та корівниках росіяни ховали вантажівки із боєкомплектами для самохідних артустановок та реактивної артилерії. Нині 50 кілограмові снаряди нагріваються на сонці і збільшують небезпеку.«Боєприпаси нагріваються і при зміні температури можуть відбуватися фізичні зміни в тому є небезпека», – пояснюють сапери.

Кількість розкиданих снарядів великого калібру вражає навіть досвідчених саперів. Військові пояснюють, у селі Ягідне рашисти облаштували стоянку артилерійських систем та важкого озброєння і звідси висувались на вогневі позиції для обстрілу Чернігова.

На свій страх та ризик аграрії виходять в поле і вже збирають врожай – поки небезпечного залізяччя.

Щодня піротехніки Чернігівщини знаходять та знешкоджують до сотні снарядів та мін. Контрольовані підриви чутно за десятки кілометрів.

«Відсотків 45 ми розчистили, але поки що у нас немає інформації по мінних полях. Зараз вже знищено понад 28 тисяч вибухонебезпечних предметів», – каже начальник групи піротехнічних робіт ДСНС в Чернігівській області Михайло Ільєв.

Жителі села Ягідного відтепер почуватимуться безпечніше. Розмінування села взяв під свій контроль знаменитий Патрон, тут на його рахунку вже є кілька небезпечних знахідок, а тому справа із розмінування має піти швидше.

Про це пише РБК-Україна з посиланням на пресслужбу СБУ.

З початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України, мати дитини – військовослужбовець ЗСУ, відправила свого сина до родичів в одне з сіл у Чернігівській області. Після окупації села, жінка втратила зв’язок з дитиною.

“Через декілька днів на телефон матері надійшов дзвінок з невідомого номера. Їй повідомили, що син у полоні. Окупанти висунули умову звільнення підлітка: в обмін на інформацію про розміщення низки військових об’єктів ЗСУ, які дислокуються на території регіону”, – пише пресслужба.

Військовослужбовець звернулась за допомогою СБУ. Внаслідок успішної спецоперації, дитину було врятовано.

Але хлопчика змогли повернути додому, до бабусі. А лікарі Охматдиту доклали чимало зусиль, щоб врятувати йому ногу і дати можливість знову ходити.

Про це розповіли на сторінці Національної дитячої спеціалізованої лікарні Охматдит.

Історія 10-річного Іллі Матвієнко схожа на історії багатьох дітей з Маріуполя. Коли почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, він разом з мамою був у Маріуполі. Сім’я ховалася в підвалі власного будинку від ракетних ударів і обстрілів.

А одного разу Ілля разом з мамою втік до сусідів, щоб сховатися від обстрілів. Але їм не пощастило. Мама отримала поранення в голову, а Іллі розірвало ногу. Поранена Наталя на собі дотягнула сина до квартири знайомих.

Поранені та знесилені вони лежали на чужому дивані та обіймали один одного. Мама тримала сина в обіймах до тих пір, поки билося її серце.

А потім знайомі забрали тіло жінки, а наступного дня російські військові насильно вивезли Іллю в окупований Новоазовськ, а звідти – в Донецьк. У хлопчика була роздроблена нога і лікарі навіть хотіли йому просто відрізати кінцівку. Але ногу все-таки зберегли.

А в Україні бабуся Іллі шукала всі можливі та неможливі способи, щоб повернути онука. Вона швидко оформила опікунство, а потім перетнула кордони чотирьох країн, щоб забрати Ілюшу.

Хлопчика привезли в лікарню в його 10-й день народження. Його прийшов привітати президент Зеленський, команда якого доклала чимало зусиль, щоб допомогти повернути хлопчика рідних.

Про це повідомляє Суспільне.

У вбитих чоловіків були зв’язані ноги та руки та вогнепальні поранення в голову, цю інформацію підтвердив прокурор Чернігівської окружної прокуратури Сергій Хамайко.

Журналістам вдалося знайти третього брата, якому вдалось вижити.

18 березня до братів у будинок зайшли росіяни з обшуком, знайшли форму ЗСУ молодшого брата Євгена та дідові медалі. Зі слів Миколи це і стало причиною майбутніх катувань та розстрілу.

Євгена вивели на вулицю, поставили на коліна та почали бити дубинкою, яку він сам і зробив.

Хлопцям зав’язали очі, кинули у військову машину та вивезли з села.

Микола згадує, як росіяни вели його з братами зі зв’язаними очима до приміщення. Пізніше стало зрозуміло – людей на допити звозили у село Вишневе на територію пилорами.

«Я був тут, а брати навпроти разом і ще був ряд: на піддонах лежали поранені солдати», – розповів Микола.
Двом його братам і йому росіяни вирили могилу. Усім трьом зв’язали руки, ноги та очі та вистрелили в голову, потім прикидали землею. Микола вижив і зміг вибратися звідти.

«Я тут, поруч старший брат, а трохи далі, менший. І його першого застрелили. Вкинули в яму, а потім Діму застрелили, але не вкидали в яму. А потім, як в мене вистрелили, мене ще і ногою штовхнули. Я впав, на верх старшого», — розповів чоловік.
Куля пройшла через щоку навиліт і не зачепила життєво важливих органів.

Попри зв’язані ноги та руки Микола вибрався з могили. Пішов пішки до найближчого села і минув російський блокпост. Там його прихистила жителька одного села Валентина Петрівна.

«Я побачила, що він побитий, синій, у землі. Я запросила його до хати, щоб він умився, поснідав. Зібрала його трохи на дорогу і він пішов. Ми коли зустрічаємось, завжди обіймаємось. Він став нам, як рідний», – розповіла жінка.
До свого села Микола Куліченко пройшов пішки – 40 кілометрів. Лікарі його обстежили вже після деокупації. Виявили два зламаних ребра.

Оперативно-слідча група виїхала на місце поховання після деокупації населеного пункту. Прокурор підтвердив інформацію, що очі, руки та ноги братів були зв’язані. Попередній огляд тіла показав, що було вогнепальне поранення в голову.

«В діях невстановлених осіб із числа військовослужбовців російської федерації на даний момент вбачають ознаки злочину, передбаченого частиною 2 статті 438 Кримінального кодексу України, а саме – порушення законів та звичаїв війни в частині жорстокого поводження із заручниками, цивільним населенням, поєднане з умисним вбивством», – розповів Сергій Хамайко.

Джерело: полк “Азов” у Telegram

Пряма мова: “Цілу ніч по території заводу працювала ствольна ворожа артилерія, яка спричинила нові завали і руйнування. Режим тиші, який повинен був розпочатися о 06.00, розпочався лише об 11.00, і так, це правда, станом на зараз обидві сторони дотримуються режиму тиші.

З 06.00 ми чекали на приїзд евакуаційної колони, яка приїхала лише о 18.25. Станом на 19.40 ми передали в домовлене місце 20 цивільних, яких вдалося визволити з-під завалів. Це жінки та діти, ми сподіваємося, що ті люди поїдуть у домовленому напрямку, а саме Запоріжжя.

Станом на зараз проводиться спеціальна рятувальна операція силами полку “Азов”, де ми з-під завалів тросами дістаємо цивільних людей. Ми сподіваємося, що процес буде далі продовжено. Та нам вдасться евакуювати всіх цивільних.

Щодо поранених. Це люди, які потребують необхідної медичної допомоги, але нам не відомо, чому саме їх не забирають та про них зовсім не йде мова щодо їхньої евакуації на підконтрольну Україні територію.

Наголошую, що ми просимо прогарантувати виїзд не тільки цивільних, а також поранених наших військовослужбовців, яким необхідна медична допомога”.

Деталі: В ефірі одного із телеканалів український військовий розповів, що найімовірніше, 30 квітня можуть померти кілька поранених військових, адже у медиків немає ані операційної, ані обладнання, ані необхідних медикаментів.

Передісторія:

Маріуполь заблокований російською армією з 1 березня. Захисники України зібралися на заводі “Азовсталь”: полк “Азов”, частина морських піхотинців, прикордонників та нацгвардійців. Там же, у підземеллях заводу, ховаються від бомб та обстрілів армії РФ цивільні люди.
Опинившись у безвиході, захисники Маріуполя закликали світ домовитися про процедуру “екстракшн”, яку було застосовано в Дюнкерку за часів Другої світової війни. Зокрема, морпіхи просили президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана застосувати до них процедуру “екстракшн” та вивезти на територію Туреччини.
Генсек ООН Антоніу Гутерріш і в Києві, і в Москві пропонував, щоб ООН координувала зусилля щодо евакуації з Маріуполя. Координаторка ООН із гуманітарних питань в Україні Оснат Лубрані 28 квітня виїхала до Запоріжжя для підготовки до евакуації з Маріуполя.
Українська влада сподівалася 29 квітня евакуювати мирних жителів з заводу “Азовсталь”, а можливо й поранених бійців. Але в п’ятницю цього не сталося.

У тимчасово захоплених населених пунктах терористи Російської Федерації проводять масштабні “фільтраційні заходи”. Жертвами окупантів найчастіше стають чоловіки призовного віку.

Про це повідомляють Сили оборони Запорізького краю.

Зазначається, що у першу чергу від росіян потерпають ветерани АТО і ООС, колишні військові та правоохоронці, а також проукраїнські активісти. Зокрема, наразі у Василівці загарбники держави-терористки тримають заручниках 16-річного хлопця.

Також в окупованому містіросійські злочинці протягом 12 днів тримали у камері, катували та били струмом учасника АТО. Крім того, чоловікові відрізали палиць та зламали чотири ребра.

Росіяни розшукують журналістів, щоб змусити їх до співпраці. Представникам ЗМІ розсилають листи з погрозами у Мелітополі, Бердянську, Енергодарі і Токмаку.

Як повідомлялося, на Дніпропетровщині затримали двох осіб, підозрюваних у розвідувально-підривній діяльності. Одна з них – жінка, яка у Синельниківському районі агітувала за “рускій мір” та носила заборонену “георгіївську” стрічку.

Мешканка Любимівки Тетяна розповіла, як доводилося ховати дітей в льох, як вони підривалися від кожного вибуху і яким шляхом їм вдалося евакуюватися. Про це пишуть Vikna.

Тетяна Гуменюк разом з чоловіком і чотирма дітьми опинилася в окупації росіянами в селі Любимівка Вишгородського району. Вони залишалися вдома і сподівалися, що ворожі танки й БТРи до них не доїдуть. Але їм не пощастило і до них у двір в’їхав БМП.

“Ми вийшли з чоловіком. Найменший почав плакати. Я кажу: “Хлопці, можна хоча б, щоб один зайшов (їх було четверо) – дитина плаче. У відповідь:” не бійся, хлопчик, ми нікого не будемо вбивати”, – згадує Тетяна.

У всієї родини окупанти перевірили телефони та пішли. Після обходу всієї вулиці, знову повернулися до них і почали розпитувати про місцевих жителів. У сусідів намагалися забрати старшого сина.

“Там хлопчикові 19 років, прийшли та сказали:” Ти нам не подобаєшся, ти підеш з нами. Вийшла його мама, каже: “Як він піде з вами?” – “А чому йому 19 років, і він не захищає Батьківщину? Я ось захищаю”, – описала ситуацію жінка.

Російського окупанта запитали: “Яку Батьківщину захищаєш у нашому дворі?”. Родичі хлопця почали морально тиснути на окупантів і ті вирішили нікого не забирати.

По сусідньому Димеру часто били, а над Любимівкою літали бомбардувальники, які скидали бомби на Київ. Тетяна з дітьми сиділа в погребі – почула, що в сусідньому селі окупанти просто кидали гранати в кожен двір. Вночі вони всією сім’єю спали на одному ліжку в кімнаті без вікон. А діти постійно прокидалися від страху.

“У Димері були бої постійно, хата так підстрибувала, що малюк сказав:”Зараз, мамо, і будинок розвалиться”. Середній син днем начебто спокійний, але всю ніч спить-спить, потім сяде: “Мамо, відкривай двері! Мама, тікаємо! Мама, біжимо!”- згадує Тетяна.

Бігти їм було ні на чому, свого автомобіля в сім’ї немає. Через три тижні їм і сусідам вдалося домовитися з водієм шкільного автобуса, щоб той вивіз людей.

Вони рушили колоною з кількома машинами, оскільки чули, що самотні машини просто розстрілюють. На блокпості домовилися з окупантами, щоб з автобуса не виводили дітей – тільки дорослих.

“Нас було 28 осіб. Люди сиділи на сумках, тільки щоб виїхати. У Демидові як стояли – там обстріли велися постійно. До тих пір, поки вони не сказали, що зараз буде зелений коридор пів години. Тоді трохи притихло, буквально на 20 хвилин, навіть не було пів години, ми тільки встигли перебігти”, – пояснила жінка.

Тетяна разом з дітьми виїхала до родичів в Івано-Франківську область. Її чоловік залишився в Любимівці й був удома весь період окупації.

“З 22 травня включиться несприятлива комбінація в Україні, яка віщує втрату землі, визначеної території за вимушеними обставинами. Буде вона активна до лютого 2023. Але це не означає, що ситуація по всій країні буде однаковою. Така ж включалася в 2014 році, коли сталася ситуація з Кримом і частиною Донецької та Луганської областей”, – написала експерт у своєму Telegram-каналі.

Вона додала, що найголовніший сценарій почне програватися після травня 2022, і він несе для України ризики втратити території в офіційному форматі.

“Зараз активний Сатурн, і він не питає хочеш ти чогось чи ні, він примушує тебе погодитися з певною ситуацією по сфері будинку, де знаходиться. Сатурн розташований в 12-му будинку (будинок втрат) разом з 4-м будинком (земля). Вибір без вибору. При цьому не важливо, що ти робиш або не робиш. Це потужна енергія, яка буде діяти в незалежності від бажань і вчинків людини”, – додала Єфремова.

Нагадаємо, раніше астролог попередила українців про масштабний обстріл на Великдень.

3-річного Богдана Уніченко із села Рагівка рівно рік тому майже добу шукали понад три сотні людей і знайшли аж за 4 кілометри від дому. А зараз малюку довелося витримати ще одне випробування – їхнє село місяць провело під окупацією.

Про це йдеться в ефірі ТСН.

Рік тому малий загубився, коли з батьком пішов збирати гіллочки, щоби розтопити піч. Його шукали поліцейські, рятувальники, нацгвардійці та волонтери, піднімали в небо дрон і гелікоптер. А знайшли майже через добу – за 4 кілометри від дому, у лісосмузі. Нині туди вони вже давно не ходять, довкола все заміновано. Рагівка за 30 кілометрів від кордону з Білоруссю. Як мчала ворожа техніка батько хлопчика Віталій бачив зі свого вікна. «Усі ці села були окуповані «Градами», пушками, танками. То ми тут не ходили, бо кожні 20-25 хвилин йшли обстріли», – розповідає чоловік.

Кілька разів влучало і в їхній будинок, і Богдан здригався під час кожного обстрілу. «Один осколок, полетів у грубу, вікна пробив. Другий осколок теж попав. Мінами попадали», – розповідає чоловік.

Щоночі вони ховалися в сусідському погребі. «Богданчик трохи боявся, трусився, але як немає вистрілів, то він живий. Все говорив бабай-бабай, ховався, плакав», – додають родичі хлопчика.

Два тижні тому Рагівку звільнили від окупантів. Ті дні місцеві згадують із жахом. «Біля будинків падало, і сараї тут є що згоріли. Будинків 5-6 є шо пограбували, позабирали продукти харчування, побутову техніку, золото. Одну людину знайшли з села, що дійсно катували», – розповідає місцева мешканка Наталія.

Сусіднім Луговикам дісталося ще більше. Це село було першим на шляху військ, які вторглися з Білорусі й рухалися в бік Києва. «Я зразу дітям на Київ телефоную, питаю, що ви робите, а вони: «Спимо, а ви чого не спите?». А ми, кажу, з Путіним воюємо», – жартома згадує сусідка.

Росіяни накривали село важкою артилерією та «Градами». У Луговиках до пів тисячі жителів, а зруйновані щонайменше півтора десятка будинків. Тут горіло й палало все довкола. А в сусідньому селі росіяни розстріляли щонайменше шістьох людей. «Прості хлопці, лісники вийшли, у підвалі в школі ховалися. Вони їх із «Градів» розстріляли. Їх там і похоронили, бо на цвинтар вони не пускали», – розповідає житель Луговиків Анатолій.

Від пережитого в Поліській громаді потроху оговтуються. Після понад місяця ночівлі в погребах люди знову сплять у своїх оселях. А Богдан з ранку до вечора грається на вулиці, але від батьків далеко не відходить.

Про це розповів очевидець подій, семирічний мешканець передмістя столиці Давид, повідомляє UNICEF Ukraine. Зараз дитина разом із сім’єю перебуває в безпеці (щоб подивитися відео, доскрольте до кінця сторінки).

“Коли ми їхали (з Бучі. – Ред.) деякі машини вже розстріляли з дітками (у знищених авто були мирні жителі. – Ред.). Коли пролетів дуже низько літак, тоді мені було погано – мене вирвало… Коли ми їхали я відчував, що можуть бути проблеми – я був наляканий”, – розповів Давид.

За словами мами хлопчика, у дитини був сильний стрес, через що хлопчик майже пів дня блював.

“Найстрашніше до евакуації – напевно, коли було чути, як стріляли. Страшно було, що зайдуть у будинок (російські окупанти. – Ред.) і будуть виводити, про що ми чули”, – додала мешканка Бучі.

У Москві все чіткіше розуміють, що наземна операція в Україні зазнала невдач. У зв’язку з цим Росія намагатиметься змінювати стратегію бойових дій в Україні. Тепер головний акцент буде зосереджено на ракетному обстрілі території України. Як повідомляє портал “Коментарі”, таку думку в ефірі загальнонаціонального телемарафону висловив радник голови МВС Вадим Денисенко.

Радник голови МВС зазначив, що прицільні удари окупантів по нафтобазах у Львові, Дубні та Луцьку говорять про те, що ворог змінює стратегію. Вадим Денисенко вважає, що подібні обстріли можуть почастішати і до ударів по нафтобазах можуть додатись обстріли продуктових складів. Вся проблема для Росії в тому, що на суші не вдається досягти поставлених завдань. ВСУ зуміли за час війни вивести понад третину батальйонно-тактичних груп, яких Путін кинув у війну проти України. Також Вадим Денисенко зазначив, що росіяни залишають спроби атакувати на підступах до Києва, але місцева тероборона дає гідну відсіч окупантам. Ворог продовжує вести активні наступальні дії на сході України в Ізюмі, Маріуполі. Це один із найважливіших для росіян напрямків, де вони намагаються наступати та задіювати всі свої сили та ресурси.

Таку думку висловив третій президент України Віктор Ющенко у своєму коментарі.

“У 1994 році ми добровільно передали 1300 ядерних ракет з 10-ю боєголовками кожна, а це арсенал більший, ніж французький, британський і китайський разом узяті. Ми сподівалися, що робимо велику світову місію, ставимо крапку в Холодній війні, ми вважали що отримали фундаментальних партнерів, які володіють ядерною парасолькою. Ці відносини на сьогоднішній день є суперактуальними. Коли ми говорили про шість конфліктів в східній Європі, за п’ятьма з них не стоїть ніякої гарантії жодної країни світу. за територіальну цілісність України підписалося п’ять ядерних країн світу”, – повідомив екс-президент.

Як відомо, за словами другого президента незалежної України Леоніда Кучми, Росія хоче створити на Донбасі ще один заморожений конфлікт.

Про це йдеться у рішенні, опублікованому на сайті суду, – передає Громадське.

Скарга була подана ув’язненим Олександром Хлебіком, який відбуває покарання за звинуваченням в кількох злочинах у Старобільську Луганської області. Він звернувся з позовом до ЄСПЛ проти України, стверджуючи, що держава порушила його право на здійснення чесного правосуддя, оскільки його апеляція, подана до апеляційного суду, розташованого в Луганську, не була розглянута, через окупацію міста у 2014 році бойовиками самоназваної «ЛНР».

У свою чергу, заступник міністра юстиції України Сергій Пєтухов підтвердив рішення Європейського суду з прав людини в справі Хлебік проти України.

«Справа стосувалася розгляду його апеляції, поданої до суду у Луганську, яке стало неможливим внаслідок окупації. Суд не знайшов порушень ст.6 Конвенції, фактично визнавши, що Україна зробила все можливе в умовах окупації частини її території для забезпечення права на справедливий суд для своїх громадян», – написав заступник міністра.

Нагадаємо
Меджліс кримськотатарського народу подав скаргу до Європейського суду з прав людини у зв’язку з тим, що російська влада додала його до списку екстремістських організацій і заборонила його діяльність.

Крім того, Європейський суд визнав прийнятність першого позову України до Російської Федерації за дії Москви в Криму в 2014 році, зокрема, за фактами порушення прав людини на півострові.

Про це повідомляє “Грузія Online”, передає Укрінформ.

«Активісти молодіжного крила партії «Європейська Грузія» вимагають покласти край бордерізації грузинських територій, що триває, і обурені бездіяльністю влади»,

-йдеться в повідомленні.

Протестувальники натягнули попереду себе колючий дріт як символ окупації. У руках вони тримають плакати з написами: «Росія наш ворог!», «Росія вбиває!».

Наголошується, що це не єдина акція проти окупації, яка пройшла в суботу в Грузії. За допомогою соцмереж було організовано протестний хід з Ахалсопелі у напрямку села Бершуеті, де, за словами місцевих жителів, днями був встановлений новий окупаційний банер.

Хода стартувала під гаслом «Ні окупації, Росія – окупант!». У ній брали участь студенти грузинських вишів, представники громадськості і різних неурядових організацій.

Як заявили учасники акції, її мета — опротестувати пересування окупаційної лінії російськими військовими.

Раніше повідомлялося, що російські військові встановили ще один зелений банер з позначкою так званого кордону на околиці грузинських сіл – Бершуеті і Собісі, там, де розташовані земельні ділянки місцевих жителів, пересунувши його від старого позначення так званого кордону ще на приблизно 500 м.

Офіційний Тбілісі заявив, що вкрай стурбований останніми процесами на лінії окупації Цхінвальського регіону.

Колись квітучий і ваблячий куточок для мільйонів туристів продовжує убожіти і руйнуватися, пише crimeaua.

Замість того, щоб займатися облаштуванням міста, окупанти раз у раз намагаються «урвати» шматочок побільше. Цей варіант «віджиму» всього, що погано лежить, узаконив сам Аксьонов, коли заявив:

Ми виступаємо проти незаконної забудови. Тільки влада вирішує, де можна, а де не можна будувати. Порушників закону чекає 12-ти бальний землетрус.

Після цієї заяви в Ялті було зруйновано близько 50 різних будівель. Найцікавіше, що частину будівель чиновники продовжують зносити без суду і навіть повідомлення! При цьому, число об’єктів «під ківш» стрімко зростає і обчислюється вже сотнями.

Вся справа в тому, що «русскій мір» побудований за принципом – закон-віджимання. Не дивно, що багато чиновників зі столиці «самої скрепной країни» переводяться працювати саме в Крим – там же красти легше, а переділ сфер впливу може починатися відразу після затвердження нових законів!

Приватні підприємці, які відмовляються платити «мзду» за дах, просто позбавляються свого бізнесу. Саме такий випадок стався в Ялті з власниками торгового комплексу «Їжа», розташованого в 20 метрах від моря.

Ще до рішення суду місцеві ЗМІ провели опитування і виявилося, що знесення підтримують лише 20% жителів Ялти. А суд встановив: земля під «Їжею» не була призначена для капітального будівництва, будинок порушує історичний вигляд ялтинської набережної, закриває вид на море.

При цьому нікого не цікавило, що в торговому комплексі працювали понад 200 осіб, за яких роботодавці платили пристойні гроші в міський бюджет. Що тепер знаходиться замість ТЦ можна побачити на відео, яке зняв місцевий житель Олексій.

Крім відсутності будівлі, на відео чітко видно в якому катастрофічно небезпечному стані зараз знаходиться набережна Ялти. Хоча, за «русскій мір» боролися, на нього й напоролися.

Таку думку на своїй сторінці у Facebook висловив військовий експерт Олексій Арестович.

Російські війська, які зайдуть на територію республіки влітку цього року, під егідою масштабних навчань “Захід-2017”, швидше за все, там і залишаться (принаймні, частково),
– стверджує він.

За його словами, таке рішення надасть Кремлю кілька великих переваг.

Україна одразу виявляється перед загрозою війни вже не на два (Схід, Південь), а на три фронти. Відтак, наша країна змушена буде адекватно реагувати. Це своєю чергою означає: 1) збільшення чисельності збройних сил із розгортанням угруповання на білоруському напрямку; 2) збільшення навантаження на військовий бюджет та економіку загалом, уповільнення програм високотехнологічного розвитку збройних сил на користь “простого” збільшення чисельності сухопутної угруповання; 3) ймовірне проведення нових хвиль мобілізації, і, відповідно – ускладнення внутрішньополітичної ситуації, на яке одночасно, буде працювати вся пропагандистська машина Кремля, що в поєднанні з активною політичною боротьбою в Україні (наприклад, виборчою кампанією до Верховної Ради), здатне істотно послабити переговорні позиції країни в питаннях вирішення донбаської та кримської проблем,
– підкреслює фахівець.

Також військовий експерт зауважив, що може створитися не опосередкована, а безпосередня загроза Прибалтиці та Польщі.

Поляки, прибалти, а з ними й інші європейці раптово відчують, що війна – це не десь там далеко в Сирії або на Донбасі, а ось вона – прямо на порозі. Що маленький, затишний світ вітряних генераторів і хороших доріг став потенційною зоною військового конфлікту Росія – НАТО з усіма його чарівними наслідками для населення, промисловості, екології та географії,
– наголошує Арестович.

Відтак, на його думку, європейці захочуть торгуватися, особливо якщо Дональд Трамп дійсно мінімізує участь США в європейській безпеці, як обіцяє. А Росія від Європи на таких переговорах буде вимагати Україну.

Як мінімум, істотне зниження підтримки, можливо, скасування санкцій, а, не виключено, і нові мюнхенські угоди нам, в такій ситуації, практично є гарантованими,
– заявив спеціаліст.

Крім того, окупація Білорусі дуже сильно проблематизує проект “Міжмор’я” та будь-який проект Балто-Чорноморського союзу, оскільки висування російської ударного угруповання безпосередньо біля кордонів Польщі різко посилює російський вплив у Східній Європі.

Автор допису сумнівається, що європейські еліти зараз є готовими до консолідованого і принципового буцання з Росією. Таким чином, влітку 2017 року радикально зміниться вся військово-політична обстановка в Східній (а потім і в усій) Європі. А опротестувати м’яку окупацію Білорусі у Заходу немає формальної причини, оскільки Білорусь і Росія належать до однієї союзної держави.

Нагадаю, що з навчань “Кавказ-2008” Росія почала війну з Грузією, а під час навчань “Кавказ-2012”, розгорнула угруповання, спрямоване на окупацію Криму. Можливості України щодо локалізації російської гри в Білорусі також вельми та вельми є обмеженими за сумою причин: від недалекоглядності політичного керівництва до дуже ймовірного внутрішньої кризи, в яку ми досить впевнено вповзаємо,
– запевнив фахівець.

Про це в ефірі Еспресо.TV заявив заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука.

Він зазначив, що питання звільнення від російської окупації Криму та Донбасу необхідно відокремлювати одне від одного, адже, на його думку, для повернення анексованого півострова знадобиться набагато більше часу.

“Щодо повернення Донбасу, в мене є чітке враження, що ми будемо мати можливість приблизно восени, мабуть, розпочати реальний процес повернення цих територій. Скоріш за все – невійськовим способом, і я на це дуже сподіваюся”, – наголосив Тука.

За його словами, це станеться не тому, що Україна погодиться провести вибори на Донбасі, а через те, що Росія просто припинить економічну підтримку цих територій через тиск.

“За будь-якими розрахунками будь-яких експертів, якщо тільки припинеться економічна підтримка, навіть якщо залишити на вагах військову складову, то центральному уряду України знадобиться максимум три місяці, аби навести там лад”, – пояснив Тука.

Про це свідчать дані соціологічного опитування центру “Социс”.

За статистикою, майже половина громадян нашої держави вважають найкращою стратегією тільки дипломатичне вирішення цього питання, а 9,8% респондентів навпаки – виступили на підтримку мобілізації та повернення тимчасово окупованих територій військовим шляхом.

Крім того, частина респондентів вважають доцільним організацію референдуму, який дозволив би визначити остаточний статус окупованих територій – таких виявилося близько 20,8%.

Втім, у 12, 7%українців – протилежна думка. Вони називають найкращим вирішенням питання – ізолювати окуповані території, щоб таким чином “заморозити” конфлікт.

Відомо, що у дослідження брали участь близько 4 тисяч українців з різних регіонів країни.

Нагадаємо, раніше портал “Знай.ua” повідомляв, що на тимчасово окупованих територіях Донбасу місцеві мешканці відверто називають себе громадянами нашої держави та зазначають, що мріють про швидке закінчення бойових дій та вирішення конфлікту. Відомо, що переважна більшість донеччан стали все частіше говорити про своє справжнє громадянство навіть абсолютно незнайомим людям, адже вважають себе українцями