Прем’єр Денис Шмигаль повідомив, що станом на 8 листопада до тепла підключені майже 60% усіх об’єктів по Україні.

Про це він сказав на засіданні уряду та написав у Мережі.

Шмигаль також поінформував, що південні регіони України підключають до опалення повільніше, але цей процес там теж розпочато. У п’яти областях рівень підключення до тепла становить понад 85%, а ще у двох регіонах він уже сягнув 100%.

“Уряд, енергетики, місцева влада та комунальники паралельно продовжують підготовку до зими. Закуповуємо резервне обладнання, готуються додаткові пункти обігріву, активно ведемо перемовини з міжнародними партнерами про доставку в Україну необхідного обладнання та техніки, аби все швидко відремонтувати та бути готовими до різних ситуацій”, – розповів очільник уряду.

Він також запевнив, що Україна має достатньо накопичених ресурсів для проходження опалювального сезону.Так, у газосховищах є 14,6 млрд куб. м газу. Відносно м’яка осінь та економія енергоресурсів дозволяє закачувати газу більше, ніж Україна його відбирає.

За даними Шмигаля, на складах ТЕС і ТЕЦ – 1,5 млн т вугілля, що майже вдвічі більше за необхідні гарантовані запаси.

“Зима буде складною, але ми готуємося до будь-яких сценаріїв”, – наголосив прем’єр.

Українцям необхідно підготуватися до зими, оскільки в цей опалювальний сезон температура в житлових приміщеннях буде нижче 20 градусів.

Про це повідомив глава “Нафтогазу” Юрій Вітренко в інтерв’ю The Guardian.

Цього року під час опалювального сезону температура в приміщеннях буде на рівні 17-18 градусів. Це приблизно на чотири градуси нижче норми. Крім цього, сам опалювальний сезон почнеться пізніше і закінчиться раніше, ніж зазвичай.

Вітренко порадив громадянам України запастися теплим одягом і ковдрами на випадок, якщо на вулиці похолодає до -10 градусів.

За словами глави “Нафтогазу”, багато аспектів проведення опалювального сезону залежать від допомоги міжнародних партнерів, оскільки Україні потрібні гроші для імпорту газу.

“Без фінансової підтримки нам буде не вистачати газу, а це означатиме, що у нас будуть дуже високі ризики виходу з ладу енергосистеми. Будуть відключення на великих ділянках”, – пояснив він.

Вітренко додав, що Україні необхідно закупити ще 2 млрд кубометрів газу, в іншому випадку “деякі домогосподарства не отримають достатньо тепла і буде дуже холодно”.

Герман Галущенко підтвердив, що в житлових приміщеннях можуть знизити температурний режим.
Інформація про можливе зниження температурного режиму в житлових приміщеннях є правдивою, але поки що Кабмін лише розглядає це питання, пояснив Герман Галущенко.

Мінімальну температуру взимку у житлових приміщеннях, справді, можуть знизити. В уряді підтвердили цю інформацію. Проте, на сьогодні це ще лише обговорюється. Про це повідомив міністр енергетики Герман Галущенко в ефірі всеукраїнського телемарафону у п’ятницю, 8 липня.

Він зазначив, що в Кабміні аналізують досвід європейських держав перед тим, як знизити нормативи температурного режиму у будинках та квартирах.

“Позиція полягає в тому, що, безумовно, це питання обговорюється щодо цього зменшення (температури, – ред.)”, – пояснив чиновник.

За його словами, український уряд аналізує досвід європейських країн щодо цього питання.

“Це має бути відповідне рішення, але там ще немає якогось конкретного виміру”, – підсумував Галущенко.

Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що вже розпочато підготовку до наступного опалювального сезону, який стане найскладнішим за всі роки незалежності.
Мер Києва Віталій Кличко також заявив, що опалювальний сезон у Києві буде непростим.

Джерело: повідомлення Львівської ОДА, Закарпатської ОДА і Хмельницької ОДА

Деталі: Відповідні засідання обласних комісій ТЕБ і НС пройшли 11 жовтня на Хмельниччині і Закарпатті. 12 жовтня ситуацію із відсутністю газопостачання бюджетних установ визнала надзвичайною львівська обласна комісія ТЕБ і НС.

Зокрема керівник департаменту паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської ОДА Богдан Кейван повідомив, що на території Львівщини працює 825 бюджетних установ, які споживають природний газ для власних потреб.

У цих установах є понад 4 тисячі пунктів обліку природного газу, з них на сьогодні включені лише 986, що складає 23,4%.

Це пов’язано з тим, що левова частка бюджетних установ, які використовують природний газ для опалення та гарячої води, на сьогодні не уклали договорів на постачання природного газу.

Пряма мова Кейвана: “Враховуючи тривалість проведених торгів в системі Прозоро та їх незавершення в частині визначення переможців, як через відсутність достатньої кількості учасників, так і через значні коливання ціни на газ, маємо таку складну ситуацію у бюджетній сфері”.

Довідково: Надзвичайна ситуація – це обстановка на окремій території, чи суб’єкті господарювання, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена небезпечною подією, що призвела до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Передісторія: У вівторок в “Нафтогазі” заявили, що оприлюднять договір на поставку газу бюджетним установам.

Внести ясність вирішив голова правління НАК “Нафтогаз України” Юрій Вітренко в ефірі програми “Свобода слова Савіка Шустера”.

Втім, його пояснення викликали подив і обурення у колишнього прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, і призвели до суперечки в студії.

За словами Вітренко (брав участь у передачі по відеозв’язку з американського Сан-Франциско), ціна на газ для населення буде на рівні 7,4 гривні за метр кубічний.
“Підприємства теплокомуненерго можуть купувати газ у кого завгодно і за будь-яку ціну. Ми, як національна компанія, продає їм газ за ціною 7,4 гривні для потреб населення. Для того, щоб люди більше не платили, були захищені. І ми забезпечуємо достатній обсяг газу. Далі, понад обсяг газу, який передбачений для потреб населення – діє потокова ринкова спотова ціна”, – розповів керівник “Нафтогаз України”.

Він також додав, що тепловики повинні постачати тепло комерційним компаніям за цінами, які відображають ринкові.
Вітренко дав зрозуміти, що стосовно бюджетних організацій теплокомуненерго, якщо братимуть газ для їхніх потреб, то можуть використовувати цей обсяг за ціною – як для населення, тобто 7,4 гривні.
“Підприємства теплокомуненерго можуть, якщо вони економно використовують газ, який вони отримують, у них його буде вистачати і для потреб бюджетних організацій. Мало того – не потрібно нікого лякати. Підприємства теплокомуненерго, які постачають газ бюджетним організаціям, можуть отримувати гроші від бюджетних організацій, яким видаватимуть відповідні бюджети, у яких є ці гроші. Таким чином люди платити більше не будуть”, – висловився він.

На таке пояснення різко відреагував Гройсман, який в ефірі розповів про отримання громадами і тепловиками документа з виставленими цінами на тепло на рівні 16 439 гривень за 1 тисячу “кубів”.

“Ви що, знущаєтеся?! Ви приїжджайте з Сан-Франциско сюди. Приїжджайте до Києва, ми тоді поговоримо… Він говорить абсолютні дурниці!”- обурювався експрем’єр.

Гройсман нагадав, що весь бюджет на 2021 рік був затверджений наприкінці 2020-го з вказаною ціною газу по 8 гривень.

“Я вже не кажу про те, що ви в жовтні місяці вийшли як національна компанія “Нафтогаз” і сказали українцям – купуйте газ по 4,70 гривні. Я правду кажу? Хто з вас купив газ по 4,70, підніміть руку (звернувся до присутніх в студії)? У мене питання – де газ по 4,70? А сьогодні він вже 18 гривень коштує!” – розповів ексчиновник.

Відео: Юрій Вітренко та Володимир Гройсман посперечалися через тарифи на опалення

Економіст, і ексміністр фінансів Ігор Уманський, на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook розповів про те, що подальше підвищення тарифів на опалення може спровокувати кризу.

І він також додав, що зі зростанням тарифів на газ, може збільшитися ціна на опалення десь на 40-70%. Відомо, що НАК “Нафтогаз” примусово підвищив ціну на газ, тоді як уряд нічого з цим не робить.

“Центральна влада робить вигляд, що вона нічого не може зробити. Мовляв, “у нас децентралізація”. Єдине, що вона не заважає регіонам встановлювати будь-яку ціну на опалення. Мовляв, хочете – підвищуйте на 70%, а не хочете – можете залишити тарифи незмінними”, – пише Ігор Уманський у публікації.

Але ж це може привести до справжньої кризи, так як різницю, яка може в результаті виникнути, хочуть компенсувати за рахунок бюджетних коштів окремих регіонів. Через це люди зовсім відмовляться оплачувати комунальні платежі.

Віталій Кличко – мер Києва – раніше заявляв, що ще в травні 120 міст України могли залишитися без гарячої води. А прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що в рамках підготовки до опалювального сезону було накопичено 16 мільярдів кубометрів газу в підземних сховищах при 1,4 млн тонн вугілля.

Про це йдеться в матеріалі UBR.

Навіть з урахуванням ціни в 7,4 грн за кубометр з ПДВ, яку хоче домогтися місцева влада, теплокомуненерго (ТКЕ, постачають гарячу воду і тепло) в більшості випадків доведеться подавати заявки на підвищення вартості центрального опалення для домогосподарств.

В опалювальному сезоні 2020/21 тепловики не мали права переглядати тарифи. У чинні розцінки закладено вартість газу в 4,8 грн за кубометр з ПДВ, тобто на 2,5 грн менше. «Послуги теплопостачальників, за оцінками експертів, в більшій частині міст України подорожчають щонайменше на 15-20% щодо опалювального сезону 2020/21», – йдеться в матеріалі.

«Нафтогаз» повинен був до 30 травня надати ТКЕ річні комерційні контракти на газ за ціною 7,4 грн/куб. м, з урахуванням податку на додану вартість (20% ПДВ), і на умовах післяплати. Для Києва це навіть трохи менше від вартості газу, яку закладали тепловики в тариф для споживачів минулої зими. В середньому по Україні – дорожче на 2,5 тис. грн.

Пише – джерело.

У соцмережі своїми враженнями поділився Віктор Панашенко

Нові платіжки зха тепло вже отримали? В декого за лютий нарахували, майже як за два попередні місяці разом, – пише Панашенко.

Та як виявилося, це не поодинокий випадок. Франківці у коментарях активно діляться отриманими рахунками.

2500 за одно кімнату квартиру. Автономка була б дешевше, – пише Роман Доцяк.

На 300грн більше, чим за січень. І це за короткий місяць. Мали ж перерахувати???, – обурюється Алла Бабчук.

67кв.4300 це жах (ред.), – пише Христя Леник. Суми в усіх різні, однак, є й ті, в кого цифри у платіжках практично не змінилися.

Так, наприклад, Ярослав Волощук пише, що отримав платіжку, в якій ціна за опалення вища всього на 58 гривень від попереднього місяця. А от Андрій Бойків зазначив, що отримав навіть меншу суму, ніж у січні.

Впродовж дев’яти років швейцарські партнери постачали у місто надсучасне обладнання та споруджували нові котельні. Вінниця заощаджувала мільйони, які пішли на відновлення старих мереж і спорудження індивідуальних пунктів, які несуть тепло не через зношені труби, а відразу в помешкання.

Практичну користь від теплопунктів відчули мешканці, тепер у платіжках за тепло суми удвічі менші. Все через те, що нові пункти не гріють вулиці, тепло йде за призначенням у квартири. Деталі у сюжеті Людмили Цимбалюк.

Нагадаємо, 120 українських міст знизили тарифи на центральне тепло-постачання.

Відео зустрічі 30 листопада опублікувала пресслужба президента.

Зеленський вимагає від уряду почати негайно діяти, аби наступні платіжки до людей прийшли за зниженими тарифами.

“Найголовніше: люди повинні отримати платіжку за грудень, і там повинні бути вже знижені (ціни)”, − наголосив він та додав  що, людям треба дати зрозуміти, що “не буде вище, а буде  менше.”

Своєю чергою прем’єр−міністр Олексій Гончарук відповів, що для зниження тарифів на тепло необхідно ухвалити відповідний закон, який може ініціювати президент як невідкладний.

“У нас є короткий законопроект, дуже короткий, який можна від президента внести як невідкладний, і прийняття цього закону призведе до того, що у нас тариф для населення знизиться”, − сказав глава уряду.

Гончарук уточнив, що, у разі ухвалення такого закону, згідно з прогнозами, тарифи на тепло для громадян можуть зменшитись на 80−130 грн, або на 10−15%. Також прем’єр додав, що на цю зиму споживачів було захищено від зростання тарифів.

Подорожчання газу призведе до різкого та інтенсивного росту тарифів. Зокрема, опалення може подорожчати на 70%.

В Україні у наступному році ціни виростуть всього на 7,4%.

Так твердить офіційний прогноз, який відобразили в прийнятому на 2019 рік бюджеті.

Подорожчання газу на 23,5% призведе до того, що в Україні перерахують тарифи на опалення і гарячу воду. За оцінками експертів, ця процедура може тривати більше місяця, а отже нові тарифи українці відчують на собі лише на початку 2019 року.
Фахівці стверджують, що, в залежності від регіону, ціни можуть вирости на 17-70%.

Окрім цього національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКУ) розробила проект постанови про зменшення тарифів на транспортування газу по газотранспортній системі.

Згідно, розробленим 27 листопада цього року проекту, постанови тарифи повинні бути знижені в два рази.

Зокрема, для транскордонних точок входу з $ 12,5 до $ 6,1 за тис. Куб. м. Таким чином, компанії-імпортери зможуть значно скоротити витрати на транспортування природного газу. За прогнозами експертів, остаточне рішення щодо зниження тарифів на транспортування буде затверджено вже до кінця 2018 року.

Мер також пообіцяв, що проблема буде усунена за 3 години.

Вже через 2 години білоцерківці знову могли доторкнутися до теплих батарей. Станом на 12:10 пан Дикий повідомив про відновлення теплопостачання.

“Опалення в місті відновлено повністю. Дякую працівникам “Київоблгазу” і “Тепломережі” за професійну і злагоджену роботу!”, – написав він.

Про це повідомили представники “Київоблгазу”, та розповіли, в якому порядку здійснюватимуть відключення домогосподартсв від газопостачання.

Якщо за газ заборгували понад 4 тисячі гривень, тоді у вас можуть початися реальні проблеми.

“Спочатку буде попередження. Воно може бути в усному вигляді: попередить контролер, буде дзвінок, або прийде смс-повідомлення. Може прийти і лист. Це в перший раз. Вдруге буде дзвінок з повідомленням про суму заборгованості та ще раз надішлють лист. Якщо після всіх цих попереджень і нагадувань оплати не буде, тоді газ буде відключений”, – розповіли в “Київоблгаз”.

Після прийняття рішення про відключення абонента попросять самостійно відключитися від газу. Якщо користувач відмовився припинити відбір газу або відмовився забезпечити доступ газовиків для відключення від газу, облгаз зможе вимагати компенсації від користувача через суд.

Крім того, оскільки індивідуально відключати користувачів від газопостачання неможливо, відключення будуть проводитися цілими стояками, розповів газівник одного зі столичних ЖЕКів.

Для будинків з лічильниками тепла опалення стане дорожчим на 22,3%. З нового року становитиме 1 656,67 гривень/Гкал. Для тих, хто лічильників не має, вартість виросте з 31,52 грн до 38,55 грн/кв. м.

Тариф на гарячу воду для населення підвищать на 22,5% – з 80,59 грн до 98,76 грн/куб. м. У квартирах, де до гарячого водопостачання не підключені рушникосушки, вартість виросте з 74,52 грн до 91,34 грн.

У нежитловому секторі також підвищать тарифи. Для релігійних організацій вартість піднімуть на 98,7% – з 50 грн до 99,37 грн.

Для бюджетних установ ціна зросте на 1% – до 99,75 грн. Для інших споживачів – на 0,8% до 99,4 грн/кв. м.

За його словами, українці мають бути захищені від безвідповідальності місцевих чиновників.

“Крім того, Кабмін врегулював питання розрахунків підприємств ТКЕ і ТЕЦ з НАК “Нафтогаз” за природний газ. Для підприємств ТКЕ, у період з 1 грудня 2018 року до 1 квітня 2019-го рівень розрахунків з НАК за постачання газу становитиме 78%, для ТЕЦ – 60%. Сьогодні він становив 90%”, – наголосив Зубко.

“11 шкіл і 12 дитсадків — без опалення. У садочках підключили калорифери, які опалюють кімнати. Працюють зведені групи, бо дітей меньше, їх приводять лише ті батьки, які працюють. А у школах від сьогодні призупинено заняття. Учні на дистанційному навчанні до початку опалювального сезону”, – йдеться у повідомленні.

Раніше Смілянська міськрада ухвалила рішення про запровадження надзвичайного стану у місті через відсутність теплопостачання. Міська влада покладає провину на компанію “Енергоінвест”, яка має борги перед постачальниками газу.

Активісти готуються вивести жителів міста на мітинг, вимагаючи від міської влади звіту, що було зроблено для своєчасного початку опалювального сезону.

Сама влада пояснює поточну ситуацію непогашеними багатотисячні боргами колишнього постачальника газу в місто, компанії “Енергоінвест”. Терміни запуску теплопостачання для городян влада не називає.

“Від 12 до 18 листопада запроваджують додаткові канікули. Канікули запроваджують у школах, які забезпечуються теплом від АТ “Дніпровська ТЕЦ”, а саме: №4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 18, 22, 23, 26, 31, 32, 35 та технічному ліцеї”, – йдеться у повідомленні.

Якщо Дніпровську теплоелектроцентраль запустять, канікули скасують і діти повернуться до занять.

На сьогоднішній день власники приміщень, обладнаних вузлами обліку або системами індивідуального опалення, платять тільки за той обсяг комунальних послуг, який нарахували їх лічильники. За решту спожитого будинком ресурсу, в тому числі витраченого на утримання внутрішньобудинкових систем опалення, гарячого і холодного водопостачання (полив клумб і газонів, прибирання місць загального користування тощо), опалення місць загального користування і допоміжних приміщень, розподіляється між власниками квартир без лічильників.

«Тобто власники приміщень, що не обладнані вузлами обліку, платять за комунальні послуги, обсяг яких не відповідає реальному обсягу споживання», – йдеться в пояснювальній записці до документа.

З прийняттям проекту наказу такі обсяги комунальних послуг будуть розподілятися між усіма співвласниками незалежно від наявності у них вузлів обліку. Нова методика, на думку чиновників, має знизити комунальні платежі до 10%. Малому бізнесу, який працює в цих будинках також доведеться платити за місця загального користування, як і іншим мешканцям, тому у підприємців платежі, навпаки, збільшаться на 10-20%. Все залежатиме від поверховості конкретного будинку і кількості мешканців у ньому.

«Опалення місць загального користування становить від 10% до 20% всього тепла в будинку, який далі розподіляється пропорційно кількості квартир. Оскільки місця загального користування та допоміжні приміщення є спільною власністю, то співвласники оплачують їх опалення. Плата розподіляється між співвласниками пропорційно площі їх квартир і нежитлових приміщень – частки власності у багатоквартирному будинку. Обсяг спожитого тепла може зменшитися, коли його точно врахують (поставлять лічильники або прилади обліку) і таким чином не доведеться платити за сусіда, у якого додаткова батарея на балконі), і коли будинок термомодернізують», – розповіла керівник Офісу підтримки та впровадження реформ Мінрегіонбуду Юлія Перчук.

У той же час є підозри, що таким чином чиновники хочуть змусити мешканців багатоповерхівок нарешті зайнятися питаннями модернізації своїх будинків. Якщо цього не зробити, то можна отримати не зменшену, як прогнозують чиновники, а підвищену платіжку, яка за величиною може переплюнути зимові квитанції за тепло. Звичайно, найбільше таке подорожчання відчують мешканці найбільш запущених і старих будинків.

«Те, що поза домом, до вхідного лічильника, буде і так сидіти в тарифі. Все інше буде розподілятися між мешканцями. Це черговий стимул змусити мешканців самих інвестувати в модернізацію будинків або йти в створюваний Фонд енергоефективності за співфінансуванням. Проблема в тому, що крім розподілу між споживачами, виникає питання втрат всередині будинку і втрат від втручання в роботу приладів обліку за які доведеться доплачувати. Тут або мовчазно будуть платити або почнуться внутрішньобудинкові розбірки – хто, де і скільки привласнив. Якщо ж привести в порядок місця загального користування, поставити нормальні вікна, енергозберігаючі лампочки вкрутити і т. д., то тим самим можна зменшити втрати та знизити витрати», – зазначив у розмові координатор ГО «Експертна платформа з енергоефективності» Ігор Черкашин.

Дане нововведення прописано в законі “Про житлово-комунальні послуги”, який вступає в силу 10 червня.

Про це повідомляє “obozrevatel“.

Відповідно до закону в Україні для споживачів комунальних послуг буде введено таке поняття як “плата за абонентське обслуговування”.

Як говориться в роз’ясненнях до закону, це сума, яку споживач платить виконавцю комунальної послуги з індивідуального договору про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку (крім послуг з постачання газу і електроенергії).

Передбачається, що абонплата буде введена на воду і опалення.

На даний момент точний розмір абонплати не встановлено.

Напередодні чергової хвилі зростання комунальних тарифів журналісти порадили, як українцям скоротити суми в платіжках, передає Корупція.Інфо

Експерти сходяться на думці, що найлегше почати економію, замінивши звичайні лампи розжарювання на енергоефективні. Наприклад, якщо замість 5 “звичайних” лампочок (75 Вт), купити енергозберігаючі лампи (0,02 кВт * год), то замість 70 кВт * год на місяць можна використовувати всього 20 кВт * год. Щомісячна економія 50 кВт * год скоротить суму в платіжці на 84 грн.

Наступний крок – заміна побутової техніки на нову, з класом енергоефективності А + і вище. В першу чергу мова йде про холодильник та пральну машину.

Сім’ям, які витрачають на місяць від 250 кВт * год, експерти радять встановлювати багатозонні лічильники. Це спеціальний електричний лічильник, який рахує не тільки всю витрачену електроенергію, але і враховує, в який час доби використовували “ток”.

Починати потрібно з установки індивідуального теплового пункту. Це лічильник і спеціальний прилад регулювання.

“Якщо на вулиці тепла погода, такий пункт дозволяє скорочувати подачу тепла. Також можна програмувати і не опалювати будинок “на повну” в період, коли більшість місцевих жителів, наприклад, знаходяться на роботі. Якщо при цьому будинок утеплений, то мінімальна подача тепла в певний час доби не вплине на температуру в квартирах “, – йдеться в публікації.

Наступний крок – утеплення всього будинку по периметру.

Спеціальні аератори можуть скоротити натиск подачі води в 3-4 рази (з 15 до 4 літрів в хвилину). Причому для того, щоб помити посуд, прийняти душ або вмитися, такого напору цілком буде достатньо.

Крім звичних рад: полагодити крани, вимикати воду, поки чистите зуби, частіше приймати душ, а не купатися у ванні, експерти озвучують ще кілька цікавих порад. Наприклад, замінити бачки унітаза на енергоефективні.

Національна комісія, що здійснює держрегулювання в сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) знизила на 4,1% тарифи для киян, чиї будинки опалюються “Київенерго”, передає Корупція.Інфо.

Тепер тариф за опалення при наявності квартирного або будинкового лічильника становить 1355,83 грн/Гкал. Тариф без лічильників – 31,55 грн за кв. м опалювальної площі в місяць (з урахуванням ПДВ).

При цьому для жителів Харківської, Дніпропетровської та Львівської областей НКРЕКП, навпаки, підвищила тарифи на холодне водопостачання і водовідведення. Це рішення було прийнято з урахуванням аргументів постачальників про зміну витрат на оплату праці і вартість електроенергії.

Так, вода від “Харківводоканал” тепер буде коштувати 8,38 грн/куб. м, водовідведення – 4,36 грн/куб. м. Для “Дніпроводоканалу” тариф на водопостачання становить 6,47 грн, а на водовідведення – 4,25 грн за куб. “Львівводоканал” буде поставляти воду по 7,09 грн/куб. м, а відводити – по 3,62 грн за кубометр.

Раніше повідомляли, що національна комісія, що здійснює держрегулювання в сфері енергетики і комунальних послуг України (НКРЕКП) затвердила з 1 січня 2018 оптово-ринкову ціну на електроенергію на рівні 1561,99 грн/МВт-год (без ПДВ). Підвищення буде проходити в два етапи: з 1 січня оптово-ринкову підвищать ціну на 9,5%, а з 1 квітня – ще на 6,1%.

При цьому, як заявив Нацкомісії з регулювання енергетики та комунальних послуг Дмитро Вовк, незважаючи на зростання оптової ринкової ціни електроенергії, тарифи для населення не зміняться.
За словами Вовка, тарифи для населення в даний час не переглядаються, хоча вони нижчі за європейські в 6 разів.

“На сьогоднішній день тарифи як для населення, так і промисловості, залишаються найнижчими в Європі”, – підкреслив Вовк.

Відповідні дані опублікували на офіційному сайті служби, передає Корупція.Інфо.

Згідно з документом, найменше заплатять жителі Чернівецької області – для них середня вартість Гкал становитиме трохи більше 977 гривень.

Найбільше в цьому опалювальному сезоні заплатять за послуги жителі Харківської та Рівненської області – для них тариф становитиме 1353 грн/Гкал і 1305 грн/Гкал відповідно.

Кияни заплатять 1064 грн/Гкал, що є порівняно невеликою платою.

Також варто відзначити, що Закарпатська область повністю відмовилася від централізованого опалення і перейшла на автономне, це забезпечує значну економію людям.

Закон було ухвалено у парламенті 9 листопада. Тексті закону розміщений на сайті Верховної Ради, інформує “ZAXID.NET“.

Умовою для дозволу на від’єднання від центрального опалення та постачання гарячої води є наявність певної кількості вже відключених квартир у будинку.

«У багатоквартирних будинках, у яких на день набрання чинності цим Законом не менш як половина квартир та нежитлових приміщень відокремлена (відключена) від мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, власники квартир та нежитлових приміщень, приєднаних до таких мереж, не зобов’язані, але мають право виключно за власним рішенням у встановленому порядку відокремити (відключити) від них свою квартиру чи нежитлове приміщення та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні», – йдеться у тексті закону.

Водночас нормативним актом не допускається примусове відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води власників квартир та нежитлових приміщень, приєднаних до таких мереж, у багатоквартирних будинках у разі відключення від цих мереж інших власників квартир та нежитлових приміщень.

Нагадаємо, Верховна Рада підтримала у повторному другому читанні нову редакцію закону про житлово-комунальні послуги.

Законопроектом, зокрема, встановлюється порядок укладення споживачами договорів на отримання всього комплексу житлово-комунальних послуг – на послуги управління, водопостачання, поводження з відходами, газу, електрики.

Крім цього, виводиться в окрему послугу поводження з відходами, запроваджується перевірка якості житлово-комунальних послуг.

Як відомо, у зимовий період часу до 70% від суми в платіжках – вартість опалення. Більшість українських багатоповерхівок відповідають нижчим класам енергоефективності – “Е” і “F”.

Це означає, що вони втрачають від 30 до 70% тепла. Гігакалорії “йдуть” через неутеплені вікна, стіни, підвал, дах, систему вентиляції.

Для того, щоб мінімізувати втрати тепла і не платити за обігрів повітря необхідно провести енергомодернізацію і скоротити обсяги споживання. Повне утеплення багатоповерхового будинку з установкою теплопункту може обійтися в кілька мільйонів гривень.

Експерти також радять українцям подбати про стан систем опалення заздалегідь, у літній період – промити труби, радіатори, прочистити бойлери в підвалах.

“Іржаві труби, застарілі теплові пункти, непридатна теплова ізоляція можуть становити загрозу для будинку, оскільки обладнання може зламатися в будь-який момент, а старезна ізоляція збільшує втрати теплової енергії. Іноді звичайного ремонту може бути недостатньо, і опалювальну систему треба міняти повністю”, – розповідає експерт.

Крім того, існують міські програми співфінансування і державна програма “Теплі кредити”. Днями уряд прийняв рішення додатково виділити на “теплі кредити” 300 мільйонів гривень. Будь-яка українська сім’я або ОСББ можуть взяти кредитні кошти на заміну вікон, придбання матеріалів для утеплення.

Нагадаємо, за словами народного депутата від фракції «Самопоміч» Олени Бабак, в цей опалювальний сезон уряд повинен відмовитися від коригування тарифів на газ, тому що чергове підвищення тарифів неминуче призведе до знищення залишків середнього класу, який повинен утримувати себе і субсідіантів, кількість яких в окремих областях перевищила 60%.

Як раніше писала Politeka, НКРЕКП підвищила для ПАТ «Київенерго» тариф на поставку гарячої води, знизивши при цьому тариф на опалення.

Одна з відповідей на ці виклики — зробити сектор теплопостачання конкурентним. Успішні практики таких змін є у найближчих сусідів України.

Опалення по-європейськи

У багатьох країнах Євросоюзу не скаржаться на “природність” монополістів і не розказують, що муніципальні ТКЕ немає кому замінити.

Натомість — там дають можливість постачати тепло різним компаніям. При цьому конкуренти використовують одну й ту ж мережу.

Функції з виробництва та постачання тепла там примусово розділені — unbundling, а споживач чітко бачить транспортну і виробничу складові у тарифі за тепло.

Завдяки такому підходу та конкурентному середовищу в розвиток інфраструктури та комунальних сервісів інвестуються мільярди євро — як муніципалітетами, так і приватними інвесторами, які мають рівний доступ до мереж.

Одним з найяскравіших є приклад Литви, якій за десять років вдалося позбутися залежності від “Газпрому” і перейти до використання альтернативних джерел енергії, в першу чергу — біомаси. Частка газу там становить лише 36%.

До 2020 року в Литві планується покривати 80% потреб у тепловій енергії відновлюваними джерелами, а частка газу повинна зменшитися до 19%.

При цьому постачальники тепла, що володіють газовими і біомасовими котельнями, користуються одними мережами. Це стало можливим завдяки залученню приватних інвесторів у сектор центрального теплопостачання та послідовній державній політиці, яка стимулює перебудову комунального сектору.

Іншим прикладом є Данія. Там тарифи відображають не тип палива, а витрати. Багато компаній використовують кілька видів палива чи технологій, тому такого поняття як тариф на теплову енергію з конкретного виду палива там не існує.

Еволюція міського енергопостачання

У Копенгагені 98% будівель підключені до мережі центрального теплопостачання, яка живиться цілим спектром генерації. Це заводи з переробки сміття, ТЕЦ, скидне тепло підприємств, утилізація тепла побутових стоків, біогазові установки.

При цьому мережа активно розширюється і вже охоплює всі передмістя. Копенгаген наближається до високоефективної системи опалення, коли потреба у використанні викопного палива для опалення відпадає.

Згідно з директивою 2012/27/ЄС “Про енергоефективність” система центрального теплопостачання вважається ефективною, якщо вона використовує мінімум 50% відновлюваної енергії або 50% скидного тепла підприємств та побутових стоків, або 75% тепла від когенерації, або 50% комбінації перелічених джерел.

У Данії, на материковій частині, в січні 2017 року введено в експлуатацію систему теплових колекторів потужністю 110 МВт, яка забезпечує теплом 20% міста Сілкеборг. Колекторне поле площею 150 тис. кв. м постачає 90 тис. мешканців енергію з невичерпного відновлюваного джерела — безпосередньо від Сонця.

Монопольний занепад

Тим часом в Україні у галузі теплопостачання безроздільно панують монополії, які вважаються “природними”. Ситуація у столиці найбільш показова. Тепловими мережами тут управляє ПАТ “Київенерго”, якому також належать основні теплогенеруючі потужності: ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та численні котельні.

Домінуючий пакет акцій “Київенерго” належить компанії ДТЕК Ріната Ахметова. Хоча теплові мережі знаходяться у комунальній власності, контролюють постачання тепла у місті менеджери Ахметова.

“Київенерго” — повний монополіст. Йому належить ексклюзивне право оренди міських мереж та монополія на продаж комунальних послуг споживачам.

Це дозволяє компанії безперешкодно використовувати міську інфраструктуру в приватних інтересах, не інвестуючи значних коштів у її модернізацію, а потім просто піти, залишивши зношені мережі та старі котельні громаді.

Хоча Київ не збирається залишати мережі в користуванні ДТЕК, цей приклад показує, чому не варто надавати мережі і генеруючі потужності в одні руки.

В інших великих містах послуги з опалення надають комунальні підприємства, які переважно знаходяться в управлінні місцевих органів влади.

Ситуація, коли одна структура керує одночасно і мережами, і генеруючими потужностями, доволі типова для українських міст. Порівняно з інфраструктурою Києва фізичний стан мереж в регіонах ще гірший.

Загалом системи теплокомуненерго в Україні застарілі і зношені. Повсюдними є перевитрати палива на старих котельнях та величезні втрати у теплових мережах. Це призводить до зростання тарифів, основною складовою яких є вартість газу.

Споживачі обурюються через незадовільну якість послуг та високі тарифи, деякі відмовляються платити, теплокомуненерго накопичують борги за газ.

Проходження опалювального сезону перетворюється на виклик і потребує надзвичайних зусиль з боку місцевої влади і втручання центральних органів. При цьому ТКЕ і муніципалітети не мають стратегій для виходу з цієї ситуації. Це може призвести до розвалу систем центрального опалення, і такий прецедент вже є.

В Ужгороді теплові мережі втрачали близько 50% тепла в процесі його доставки до споживачів. Це стало діагнозом хвороби, яка стала летальною. На початку 2000-х років через високі тарифи і незадовільну якість опалення споживачі почали відмовлятися від послуг ТКЕ і переходити та індивідуальне опалення.

З 2012 року центральне опалення в Ужгороді припинило своє існування. Міське теплокомуненерго, вражене хронічними боргами за газ, було неспроможне підтримувати своє існування. Замість модернізації, диверсифікації та технічного переоснащення міська інфраструктура опалення просто розвалилася.

Через суттєві законодавчі обмеження приватні інвестори не змогли зайти у звільнену нішу, а мешканці багатоповерхових будинків залишилися наодинці з технічними і фінансовими викликами індивідуального опалення. У підсумку більшість помешкань міста опалюється індивідуальними котлами.

Поки європейські міста підвищують рівень комфорту для своїх мешканців, зменшують викиди парникових газів, ретельно планують розвиток інфраструктури і впроваджують енергоефективні заходи, українці через тупикову ситуацію в ТКЕ переживають енергетичну бідність та деградацію міської інфраструктури.

Спільна труба замість монопольної

Ключовою проблемою є те, що вертикальна інтеграція ТКЕ — виробництво, транспортування і постачання — дозволяє списувати втрати в тепломережах через перехресне субсидування між постачанням та виробництвом тепла, коли монополіст закладає все в один непрозорий тариф.

У підсумку за втрати в мережах та неефективність системи платять споживачі або не платять і створюють боргову яму для теплокомуненерго, яке накопичує борги за газ. Поведінка споживачів і ТКЕ в цій моделі сприяє не модернізації систем теплопостачання, а радше їх занепаду та руйнації.

Експерти міжнародного проекту “Муніципальна енергетична реформа в Україні”, що здійснюється за підтримки USAID, у 2016 році розробили концепцію конкурентного ринку теплової енергії, яка опирається на успішний досвід Литви.

Згідно з цією концепцію першим кроком повинно стати розмежування постачання та виробництва тепла на рівні фінансової звітності: тарифи на виробництво, транспортування і постачання тепла мусять розраховуватися окремо.

Анбандлінг, який на фінансовому рівні діє у більшості країн ЄС, унеможливлює перехресне субсидування мереж через перенесення витрат в генерацію тепла. Тоді будуть помітні реальні витрати на утримання мереж і можна буде оцінити обсяги фінансування, необхідні для їх модернізації, реконструкції або заміни.

Більше того, публічність формування тарифів згідно з бухгалтерським обліком дозволить забезпечити умови для конкуренції на ринку, належного утримання основних фондів, їх обслуговування, захищаючи виробників та споживачів.

Ведення окремого обліку та встановлення окремих тарифів за кожним видом ліцензованої діяльності є важливою передумовою для виникнення ринку теплової енергії та залучення приватних інвестицій у теплоенергетичну інфраструктуру.

На відміну від мереж теплопостачання, що управляються єдиним оператором і який закономірно є монополістом в галузі транспортування та постачання, виробляти тепло можуть багато підприємств у конкурентному середовищі, якщо їм будуть забезпечені рівні умови участі та право на підключення до мереж.

Для великих систем теплопостачання найбільш ефективною є конкурентна модель з великою кількістю постачальників теплової енергії на загальному ринку.

Теплові мережі повинні залишатися в комунальній власності, мати незалежного оператора, не пов’язаного з жодним з приватних виробників тепла. Влада повинна захищати ринок від захоплення і перетворення на приватну монополію.

З іншого боку, після фінансового анбандлінгу відокремлення генеруючих потужностей з вертикально-інтегрованих ТКЕ та їх приватизація є доцільними.

На думку експертів проекту “Муніципальна енергетична реформа в Україні”, без ліквідації вертикально-інтегрованих монополій та створення стимулів для приватної участі на ринку теплової енергії неможливо зупинити зростання тарифів і підвищити якість послуг, не кажучи про розвиток мереж, впровадження нових технологій та перехід до використання відновлюваних джерел енергії.

Щоб зрушити тупикову ситуацію в секторі теплопостачання, зупинити занепад і почати стимулювати розвиток ТКЕ, необхідно внести зміни до закону “Про теплопостачання” та інші профільні закони, розробити пакет підзаконних актів. Ці законопроекти наразі знаходяться у стані розробки та експертного обговорення.

Тарифний аспект

На відміну від Литви, де діє модель ринку теплової енергії з єдиним покупцем та регулярними аукціонами, в Україні тарифи на теплову енергію жорстко фіксовані та встановлена гранична норма прибутковості, що становить 6%.

Тим часом комерційні банки готові фінансувати комерційні проекти лише до п’яти років за наявності не менше 30% власних коштів під 8,5% річних у валюті або 22% річних у гривні. В результаті виробник тепла офіційно заробляє менше, ніж кредитні ставки банків, і не може залучити кредити для модернізації.

Більше того, чинний принцип утворення тарифів “собівартість плюс 6%” мотивує виробників теплової енергії усіма можливими способами завищувати свою собівартість, оскільки прибуток є пропорційним собівартості. Чим більша номінальна собівартість — тим більший реальний дохід.

Більше того, при такій моделі виробники не зацікавлені у зменшенні споживання тепла своїми клієнтами внаслідок впровадження енергоефективних заходів, бо дохід виробників також залежить від валових обсягів теплопостачання.

Натомість пропонується перейти на стимулююче утворення тарифів та впровадити конкуренцію між виробниками тепла на ринку з єдиним покупцем. Тоді виробники з найменшою собівартістю виробництва тепла будуть мати найбільшу частку ринку, а споживач — прийнятні ціни, які не будуть включати штучно роздуту собівартість.

Такі додаткові системні послуги як резервування потужностей та покриття пікових навантажень можуть стати додатковими джерелами доходу для виробників.

Потенційна роль біоенергетики

Для України, з її великим аграрним потенціалом та значними обсягами рослинних відходів, технології використання біомаси в теплопостачанні пропонують доступний вихід з енергетичної залежності. За даними Держенергоефективності використання наявного потенціалу дозволить замістити 20 млрд куб м газу на рік. Це майже вдвічі більше, ніж країна імпортує, — 11,8 млрд куб м за 2016 рік.

Досвід Литви, де частка біопалива в теплопостачанні перевищує 60%, доводить: це можливо при наявності політичної волі.

Динаміка цін на газ та біопаливо для виробників теплової енергії в Литві, євро за тис. куб. м газу, євро за тонну біопалива

Середня вартість біомаси в Литві майже утричі нижча ціни на газ, що робить генеруючі потужності на біомасі конкурентними в умовах ринку з єдиним покупцем. Вони вже витіснили газ у більшості міст Литви і повністю покривають базове теплове навантаження, а газові котельні використовуються переважно для покриття пікових навантажень та як резервні потужності.

Типова потужність котелень на біомасі становить 10 МВт, що дозволяє задовольняти потреби невеликих міст або окремих мікрорайонів.

При комбінованому виробництві тепла та електроенергії потужність дещо вища, але рідко перевищує 50 МВт. Це нормативна межа, після якої підприємство мусить відповідати вимогам до великих установок (директиви 2001/80/ЄС та 2010/75/ЄС).

Невелика потужність таких об’єктів дозволяє ефективно організовувати логістику постачання палива з локальних джерел, стимулює місцеву економіку та забезпечує зайнятість у сільських громадах.

В Україні також є успішні приклади будівництва сучасних біопаливних котелень, які використовують локальну сировину та відповідають екологічним стандартам ЄС щодо викидів забруднюючих речовин, але ця відповідність ще не обов’язкова.

У Литві, на відміну від України, впроваджені всі норми ЄС з охорони довкілля. Там уже діє нова директива 2015/2193/ЄС “Про середні спалювальні установки”, яка встановлює гранично допустимі викиди забруднюючих речовин для середніх підприємств теплоенергетики, включаючи ті, що працюють на біомасі.

Зважаючи на екологічні ризики, пов’язані з роботою спалюючих установок на біомасі, питання проходження оцінки впливу на довкілля для таких об’єктів та відповідні норми для захисту атмосферного повітря слід врегулювати завчасно, щоб запобігти негативним наслідкам для довкілля та здоров’я населення.

При виконанні цих умов біомаса може стати більш дружнім до довкілля джерелом енергії, ніж вугілля та газ, спалення яких спричиняє більш інтенсивне та безповоротне забруднення атмосфери парниковими газами.

На відміну від викопного вуглецю, який вивільняється з вичерпних геологічних покладів, біомаса є відновлюваним джерелом енергії і дотримання умов сталості її походження дозволяє виробляти енергію без значної шкоди для довкілля.

Альтернативне майбутнє

Приклад європейських міст свідчить, що комунальному занепаду та хаотичному переходу на індивідуальне опалення є альтернатива: розвиток систем центрального опалення за участю приватного капіталу або кооперативів, підвищення їх ефективності та перехід на відновлювані джерела енергії.

Куди веде Україну нинішній сценарій, вже відомо: до енергетичної бідності, подальшої залежності та економічного занепаду.

Чи втілиться ця альтернатива в життя, залежить від здатності громад мобілізуватися для досягнення спільної мети: зламу газової голки, досягнення енергетичної незалежності, забезпечення себе якісними та надійними комунальними послугами. Доступні ресурси та технології для цього існують.

Питання у тому, чи зможуть українці співпрацювати зі своїми сусідами та змусити владу виявляти політичну волю для втілення необхідних змін.

Повідомляється, що з 1 травня уряд скоротить норму споживання енергоресурсів для опалення. Раніше норма становила 11 кубометрів газу на один квадратний метр. Зараз же її урізали до 5,5 кубометрів.

Відзначимо, що зараз субсидія відшкодовує 330 кубів на опалення квартири площею 60 квадратних метрів. У наступному опалювальному сезоні вона покриє лише 300 кубів, тобто зверху ще 204 гривні.

А в квартирах з центральним опаленням субсидія замість 3,28 Гкал тепла покриє всього 2,5 Гкал. І при цьому не урізати споживання, за 0,7 Гкал доведеться платити без субсидії. У Києві такий обсяг тепла обійдеться в 1411 грн.

Про це повідомляє 112 Україна.

“Ми сьогодні приймемо рішення, що для всіх міст нараховувати оплату за тепло по лічильнику. Якщо в будинках немає лічильника, то будь ласка, у місті є лічильники, беріть середню по цих лічильниках на квадратний метр і нараховуйте тим містам, у яких немає лічильників. Середні нарахування будуть об’єктивними. Завдання, щоб на цей опалювальний сезон, щоб лічильники були максимально змонтовані у всіх будинках. Тепер всі в Україні будуть нараховувати за лічильниками”, – сказав прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

Він зазначив, що його дивує, що в багатьох містах країни сьогодні немає лічильників тепла. За його слова, формула розрахунку вартості тепла застосовували не зовсім вірно.

“Зараз національний регулятор з цим розбирається. Це питання конкретного мера і конкретного теплокомуненерго”, – сказав він.

Про це Плачков заявив в ефірі програми “Право на владу”. За словами колишнього міністра, в дев’яності роки опалювальний сезон завжди був під загрозою зриву, і навіть створювалися спеціальні міжвідомчі комісії, в які входили міністри.

“Державна машина завжди втручалася в процес, вирішувала питання і займалася економією. Заступники голів адміністрацій робили графіки чергових відключень, все було організовано, і відповідальність за це брали на себе віце-прем’єр і прем’єр. Проте цього року такої організованості у влади не спостерігається, але це організаційне початок завжди можна створити, і зараз ситуація набагато простіша, ніж у дев’яності”, підкреслив Плачков.

Також він зазначив, що складна ситуація спостерігалася в позаминулому році, але всі проблеми можна врегулювати, підключивши до їх вирішення МВС, СБУ, Генеральну прокуратуру і навіть міністрів.

У Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства не виключають, що опалювальний сезон може розпочатися до 14 жовтня. Про це заявив віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку і ЖКГ Геннадій Зубко після селекторної наради з керівництвом областей з готовності до осінньо-зимового періоду.

“Якщо протягом 4 діб середньодобова температура буде нижче 8 градусів, може бути прийнято рішення про початок опалювального сезону. Але ми сьогодні повинні дивитися не тільки на середньодобову температуру, але і на прогноз”, – заявив міністр в ефірі “112 Україна”.

Разом з тим, Зубко зазначив, що міністерство отримало інформацію про можливе потепління після 14 жовтня. “Я б не хотів, щоб українські сім’ї платили гроші за передчасно подане опалення”, – додав він.

Нагадаємо, віце-прем’єр також повідомив, що об’єкти соціальної сфери на 100% технічно підготовлені до опалювального сезону, за винятком незначного відставання деяких регіонів.

“Сьогодні [готове] практично на 100%, крім кількох соціальних об’єктів по кількох областях. Якщо порахувати, то це 50-60 об’єктів по всій Україні – невелика кількість. По житлово-комунальному господарству теж фактично 100% технічний стан з прийому теплоносія”, – зазначив Зубко.

Про це повідомляє Depo.Київ з посиланням на прес-службу Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКУ).

Так, зменшено розрахунки для ТОВ “Євро-Реконструкція”, яке експлуатує Дарницьку ТЕЦ в Києві, на теплову енергію для потреб населення (10,1%), на послуги з централізованого опалення (9,9%) і послугу з централізованого постачання гарячої води (8,8%).

Дарницька ТЕЦ обслуговує Дніпровський і Дарницький райони Києва.

Нагадаємо, Київрада ввела мораторій на підвищення тарифів на “комуналку”. Згідно рішення, столичні органи влади повинні нараховувати платіжки за старими тарифами.

Додамо, що 30 червня Київрада звернулася до парламенту з вимогою зниження тарифів на “комуналку”.

Пізніше віце-прем’єр Павло Розенко заявив, що Київська рада може знизити тарифи на комунальні послуги для киян, ухваливши відповідне рішення і сплачуючи різницю з міського бюджету.

З 1 липня централізоване гаряче водопостачання та опалення подорожчали удвічі. Це пов’язане зі встановленням єдиної ціни на газ для населення і підприємств теплокомуненерго на рівні 6,8 тисячі гривень за тисячу кубометрів. Рішення уряду про підвищення цін пов’язане з позицією МВФ, який вимагав довести внутрішні ціни на газ до ринкового рівня і пов’язав це питання з виділенням нових кредитів Києву.

Такі сонячні станції використовуються замість газових котелень. Наприклад, ось станція для централізованого теплопостачання датського міста Марсталь (33 300 кв.м сонячних колекторів покривають 55% теплової потреби 1 500 жителів):

2 роки тому станція в Марсталь була найбільшою в світі.

Але зараз вона опустилася вже на 4-е місце, а найбільша тепер опалює місто Войенс (70 000 кв.м колекторів для 50% теплових потреб 6 000 жителів):

Найцікавіше те, що країна не субсидує будівництво цих станцій. Справа в тому, що в Данії енергоносії коштують дуже дорого, і тому там такі сонячні станції економічно вигідні.

А тепер в такій же ситуації опинилася і Україна. Нещодавно НКРЕКУ остаточно вирішила підняти тарифи на тепло для городян: було 534 грн / Гкал, а з 1 липня буде 1043 грн / Гкал (це, так званий, середньозважений тариф на тепло для населення).

При таких цінах вартість на тепло від сонячної станції буде значно дешевшою. За попередніми підрахунками, вартість однієї сонячної гігакалорії становитиме близько 800 грн.

Ось формула, яка приблизно описує вартість тепла від сонячної станції:

(10% * 4 000 / кв. М) / (0,5 Гкал / кв. М) = 800 грн. / Гкал

де, 4 000 / кв. м – це орієнтовна вартість станції (на 1 кв. м сонячного колектора): колектори, теплові акумулятори, труби, теплообмінники. Низький рівень українських зарплат (в Данії робочим платять по 30-50 EUR / годину) – це величезна перевага України, оскільки у нас все повинно коштувати набагато дешевше. Наприклад, вартість теплових акумуляторів у датчан – 20 EUR / куб. м, а в Україні це буде близько 5 EUR. До речі, данці закуповують сонячні колектори трохи дорожче, ніж 100 EUR / кв. м, оскільки не користуються дорогим імпортним барахлом, а домовляються з місцевими виробниками про постачання великої партії. Так що доведеться українцям самим вчитися і робити сонячні колектори, і будувати теплові акумулятори

10% – це орієнтовний відсоток по банківському кредиту з урахуванням його поступових виплат протягом терміну служби сонячної станції (зазвичай, це 20-30 років). Краще використовувати дешеві іноземні кредити (під кілька відсотків річних). В Україні їх приходить кілька мільярдів $ щорічно: ЄБРР, USAID, всякі фонди, японські і кіотські гроші і т.п. Звичайно, за такі дешеві кредити потрібно боротися, і це робота для мерів. А городяни повинні на них постійно тиснути, тобто це той випадок, коли має проявитися громадянське суспільство

0,5 Гкал / кв. м – це зразкове щорічне виробництво тепла на 1 кв. м колектора. Звичайно, в сонячній Одесі (і інших південних містах) це буде більше

Облік витрат на зарплати, електроенергію і т.п. трохи збільшує вартість сонячного тепла. Але все одно тепер воно буде вже дешевше, ніж такі дорогі ЖКГ-тарифи від газових котелень.