З виходом на пенсію багато громадян розраховують на певні пільги, у тому числі й податкові. Однак, попри відсутність оподаткування пенсійних виплат, деякі пенсіонери в Україні все ж таки зобов’язані сплачувати податки. Хто підпадає під цю категорію, які саме податки необхідно платити й за яких умов – розберемо докладніше.

Докладніше про те, яких пільг позбавили пенсіонерів 2025 року, повідомляє “Стіна”, посилаючись на сайт “На пенсії”.

Згідно з українським законодавством, пенсії не підлягають оподаткуванню. Це означає, що пенсіонери одержують свої виплати у повному обсязі без необхідності відраховувати з них податки.

Однак це правило не звільняє їх від інших обов’язкових податків, якщо вони мають додаткові джерела доходу.

Податки для працюючих пенсіонерів
Якщо пенсіонер продовжує трудову діяльність, він зобов’язаний сплачувати податки нарівні з іншими громадянами, що працюють. У 2025 році зберігаються такі податкові ставки:

податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) – 18%;

військовий збір (ВЗ) – 1,5%.

Ці податки автоматично утримуються із заробітної плати та перераховуються до державного бюджету.

Аналогічні правила діють для пенсіонерів, які зареєстровані як фізичні особи-підприємці (ФОП). Залежно від групи оподаткування вони сплачують єдиний податок або загальні податки на прибуток.

Податки на нерухомість
Українське законодавство передбачає податок на нерухоме майно, який поширюється і на пенсіонерів, якщо їхнє житло перевищує встановлені нормативи:

60 кв. м – для квартир;

120 кв. м – для приватних будинків;

180 кв. м – сукупна площа квартири та будинку.

Якщо загальна площа нерухомості перевищує ці норми, податок сплачується лише за зайві квадратні метри.

Розмір ставки встановлюють місцеві органи влади, але він не може перевищувати 1,5% від мінімальної заробітної плати за 1 кв. м. У 2025 році граничний розмір податку становитиме 106,5 гривні за кожний додатковий квадратний метр.

Земельний податок для пенсіонерів
Хоча пенсіонери в Україні мають пільги на сплату земельного податку, вони не поширюються на випадки коли площа земельної ділянки перевищує встановлені норми:

2 га – для ведення особистого селянського господарства;

0,25 га – у селах, 0,15 га – у селищах, 0,10 га – у містах для будівництва та обслуговування житлового будинку;

0,10 га – для індивідуального дачного будівництва;

0,01 га – для будівництва гаража;

0,12 га – для ведення садівництва.

Якщо площа володінь пенсіонера перевищує ці показники, податок доведеться сплатити залежно від регіону та кадастрової вартості землі.

Попри те, що самі пенсійні виплати в Україні не оподатковуються, пенсіонери можуть бути зобов’язані сплачувати податки, якщо продовжують працювати, мають додатковий дохід, мають нерухомість, що перевищує пільгові норми, або земельні ділянки, площа яких виходить за встановлені ліміти.

Тому важливо зважати на всі можливі податкові зобов’язання, щоб уникнути заборгованості перед державою.

Як повідомив народний депутат і голова фракції “Голос” Ярослав Железняк, “за” проголосували 303 депутати.

“Діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора), особливо в період війни, не повинна отримувати пільг, чи якихось особливих умов”, — сказано у пояснювальній записці до законопроєкту.

Зазначається, що за час дії пільги (з 14 квітня 2022 року) станом на 31 серпня 2022 року на спрощену систему оподаткування перейшло 8 суб’єктів із цієї категорії. При цьому двоє із цих суб’єктів попри активне здійснення діяльності взагалі не сплачували у 2022 році єдиний податок, податок на прибуток, податок на майно в частині земельного податку та ПДВ.

Серед інших шести платників податків середня сплата у 2022 році податків до переходу на спрощену систему становила 200 тисяч гривень на день. Після переходу на спрощену систему сплата єдиного податку становить приблизно 23 тисяч гривень на день.

Автори законопроєкту вважають, що його прийняття сприятиме підвищенню соціальної справедливості та припиненню необґрунтованого пільгування діяльності з організації й проведення азартних ігор.

Що відомо про легалізацію грального бізнесу в Україні
14 липня 2020 року Рада прийняла в другому читанні та в цілому закон Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор (№2285-д).
Законом допускається розміщення казино винятково на території готелів категорії “п’ять зірок” у Києві. Для інших населених пунктів, крім Києва, розміщення казино дозволено на території будівель, де розташовані готелі категорії “чотири та п’ять зірок”.
В Україні гральний бізнес офіційно був заборонений з 2009 року.