Природа в цілому і наша психіка зокрема – ті ще витівники і творці непізнаного. З людьми постійно трапляється щось незвичайне, багато чого вже вивчено і названо. На честь різних письменників, художників, героїв книг, психіатрів та інших громадян. І краще б нам, як людям освіченим, знати, коли і який фортель викине наш організм.

У цьому матеріалі 18 цікавих синдромів (не включаючи абстинентний – хто ж його не знає?), Знання про які допоможуть нам стати трошки більш ерудованими і зрозуміти ще маленьку частину того, як і що влаштоване в людських головах і нутрощах.

1. Синдром Стендаля
Дуже забавний синдром, хоча, звичайно, тим, хто йому піддається, іноді буває не так весело. Синдром Стендаля проявляється в запамороченні, непритомності, прискореному серцебитті і навіть іноді галюцинаціях в оточенні творів мистецтва або неймовірно гарної природи. Уявляєте, так? Як якби Ви прийшли в Ермітаж і ляснув там в непритомність від сили мистецтва.

Назва синдром отримав через однієї з книг Стендаля, в якій він описав свої відчуття під час візиту до Флоренції: “Коли я виходив з церкви Святого Хреста, у мене забилося серце, мені здалося, що вичерпався джерело життя, я йшов, боячись впасти на землю … Я бачив шедеври мистецтва, породжені енергією пристрасті, після чого все стало безглуздим, маленьким, обмеженим, так, коли вітер пристрастей перестає надувати вітрила, які штовхають вперед людську душу, тоді вона стає позбавленою пристрастей, а значить, вад і чеснот “.

2. Синдром каченяти
Кумедний психологічний принцип – людина іноді поводиться, як новонароджений каченя, який сприймає як мати першого побачений і рухомий об’єкт. У нашому випадку ми, звичайно, в змозі відрізнити рідну матір від поролонового м’ячика на рухомий стрічці, але проте саме те, з чим ми стикаємося вперше, ми підсвідомо вважаємо самим правильним і найкращим. Наприклад, мультики, які ми дивилися в дитинстві, завжди і за замовчуванням краще, ніж те, що дивляться діти зараз.

3. Синдром ван Гога
Сперечаємося, Ви зараз подумали про вусі художника? І подумали майже правильно. Цей синдром виражається в тому, що хворий дуже наполягає на операції або навіть – о жах – оперує себе сам.

4. Синдром вахтера
Він же синдром маленького начальника. На цьому місці всі можуть згідно закивали, тому що немає в світі нікого головніший щуплого охоронця, прибиральниці, вахтерки, тітоньки в скляному стакані в метро і навіть гардеробниці в театрі. Цікавий парадокс “мені дали владу, ух я зараз всім покажу” спрацьовує не тільки на подібного роду сфері послуг, а й на дрібних чиновниках.

5. Синдром французького борделя
Приголомшлива здатність жіночої спільності, що проводить багато часу разом, через невеликий проміжок часу синхронізувати свої менструальні цикли. Вчені говорять, що в усьому винні феромони, які дами непомітно для себе вловлюють в повітрі, а всі інші тренуються в сарказмі на раптово і міцно подружилися людях будь-якої статі “У вас там місячні ще не синхронізовані?”
І ще один цікавий факт. Цикли всіх дам підлаштовуються під цикл альфа-самки, навіть якщо офіційно такої в колективі немає.

6. Єрусалимський синдром
Такий вид манії величі, який виявляється тільки в Єрусалимі. Турист, який прибув в древнє місто з релігійними цілями, або паломник раптом вирішує, що якраз він-то і володіє божественними і пророчими силами. Ще й світ неодмінно повинен врятувати. Неодмінною доповненням до різноманітних симптомів є театральність в мові і рухах.
Цей синдром зараховується до психозів і веде до примусової госпіталізації.

7. Паризький синдром
Ще один фінт від нестійкою нервової системи також виявляється в строго визначеному місці. І найчастіше у спокійних і важливих японських туристів. Вони приїжджають в країну мрії, оповиту ореолом романтики і млості у вуличних кафе, а отримують досить агресивний місто, в якому нескінченно багато мігрантів, ніхто особливо не прагне тобі догодити, люди поводяться агресивно і процвітають вуличні крадіжки. Близько 20 японців на рік на цьому грунті впадає в гостре маячний стан, відчуває почуття переслідування, Дереалізація, деперсоналізацію, тривогу і інші прояви психічного розладу. Найкращий спосіб лікування паризького синдрому – негайно відправити страждальця на батьківщину.

8. Синдром Дженовезе
Він же “Ефект свідка”. Люди, які стали свідками надзвичайної ситуації, часто не намагаються допомогти постраждалим. Імовірність того, що хто-небудь зі свідків почне допомагати постраждалим, тим менше, чим більше людей стануть просто стояти і дивитися. Один з головних способів впоратися з цим ефектом і дочекатися таки допомоги, вибрати з натовпу конкретної людини і звертатися до нього адресно.

9. Синдром Аделі
Так називають всепоглинаючу і тривалу любовну одержимість, хворобливу пристрасть, яка залишається без відповіді.
Назву свою синдром отримав через реальній історії, що сталася з дочкою Віктора Гюго, Аделью.
Адель познайомилася з англійським офіцером Альбертом Пінсон і відразу ж вирішила, що він – чоловік всього її життя. Не можна сказати точно, чи був він безсердечним негідником, які обдурили безневинне створення, або жертвою еротоманія. Однак Пінсон не відповів взаємністю – не допомогла ні рідкісна краса дівчини, ні слава її батька. Адель переслідувала його по всьому світу, брехала всім, що вони вже одружені, і врешті-решт остаточно збожеволіла.

10. Синдром Мюнхгаузена
Свого роду іпохондрія. Коли все болить і нічого не допомагає, але так тільки здається. Це розлад, при якому людина симулює, перебільшує або штучно викликає у себе симптоми хвороби, щоб піддатися медичному обстеженню, лікуванню, госпіталізації, хірургічного втручання і так далі. Загальноприйняте пояснення причин синдрому Мюнхгаузена свідчить, що симуляція хвороби дозволяє людям з цим синдромом отримати увагу, турботу, симпатію і психологічну підтримку.
Але це ще нічого. Куди серйозніше “делегований синдром Мюнхгаузена”, коли матусі вважають, що їхні діти страшно хворі. І навіть навмисно створюють для них умови прояву тих або інших серйозних симптомів.

11. Стокгольмський синдром
За голлівудським фільмам ми знаємо, що стокгольмського синдрому називається ситуація, в якій заручник починає розуміти загарбника, співчувати йому і навіть надавати різноманітну допомогу. Психологи називають це “захисно-підсвідомої травматичної зв’язком”.

Але це ні психологічний парадокс, ні психічний розлад, а, скоріше, нормальна реакція психіки. І незважаючи на те, що говорить нам Голлівуд, це досить рідкісне явище, що трапляється приблизно в 8% випадків захоплення заручників.

12. Синдром Діогена
Діоген прославився тим, що пішов жити в бочку і проявляв себе як завзятий соціопат і мізантроп. Синдром, названий його ім’ям (його ще іноді називають синдромом старечого убозтва) проявляється плюс-мінус також. Вкрай зневажливе ставлення до себе, самоізоляція від суспільства, апатія, накопительство і всяке відсутність сорому.

13. Синдром Доріана Грея
Цим синдромом, можна сказати, страждають усі активно молодяться, всі свої сили кинули на збереження зовнішньої молодості. Ті, хто звів це збереження в культ. Компенсується невиправданим використанням молодіжної атрибутики, вибором одягу в молодіжному стилі, веде до зловживання пластичною хірургією та косметичними засобами. Іноді це розлад закінчується депресіями і навіть спробами самогубства.

14. Синдром Котара
Якщо Вам хтось раптом почне скаржитися на те, що у нього згнив кишечник, немає серця, він не спить все життя, розповідати нігілістично-іпохондричний депресивний бред в поєднанні з ідеями громадности, що він найбільший, ще небувалий в історії людства, злочинець, що він заразив всіх сифілісом чи СНІДом, отруїв своїм смердючим диханням весь світ, з драмою і пафосом повідомляти, що скоро він за все розплатиться, і вся біль світу здасться нісенітницею в порівнянні з тими стражданнями, які йому доведеться випробувати в покарання, то викликайте невідкладну з приміткою “психіатричну бригаду, будь ласка, у нас тут синдром Котара”.

15. Синдром Кандинського – Клерамбо
Ще один синдром з області психіатрії, званий також синдромом психічного автоматизму. З області “мною керують маленькі зелені чоловічки” і “ноги самі кудись ідуть, я ними НЕ керую”.

16. Синдром Туретта
Так найчастіше називають “копролалія” – хворобливе непереборний потяг до вигукування непристойних слів, хоча це всього лише одна з складових синдрому Туретта. Часто використовується в кіно.

Цікаво, що слово “копролалія” з грецької можна перекласти як “словесний понос”.

17. Синдром чужої руки
Це зовсім не те, про що багато хто з вас подумали, паскудник. Якщо Ви дивилися останню частину “Гаррі Поттера”, то можете пам’ятати, як Хвоста задушила його ж власна рука. У багатьох інших фільмах і мультиках теж зустрічається щось подібне, але це не вигадки сценаристів. Синдром чужої руки дійсно існує, є складним, не особливо виліковним розладом.

18. Синдром китайського ресторану
Будьте обережні з китайською їжею. Цей синдром був позначений в 1968 році, коли один китаєць описав у медичному журналі те, що з ним відбувається після відвідин китайських ресторанів в США: “Синдром настає через 15-20 хвилин після поїдання першої страви, триває близько двох годин, проходить без будь- небудь наслідків. Найбільш виражені симптоми це оніміння задній частині шиї, поступово розповсюджується на обидві руки і спину, загальна слабкість і прискорене серцебиття “. Спочатку вважали, що це пов’язано з глютамат натрію, але дослідження гіпотезу не підтвердили. Усе ще загадка.