Один алкалоїд – добре, а два – краще

Еспрессо, американо, капучіно, латте – напоїв, приготованих з використанням кавових зерен, придумано безліч. Однак з точки зору дії на нервову систему людини принципова різниця існує лише між кавовими напоями з цільнозернової кави і з сублімованої, тобто з розчинної.

Справа в тому, що кавове зерно за своєю структурою неоднорідне. Його зовнішня оболонка містить всім відомий підбадьорливий алкалоїд під назвою кофеїн, що володіє яскраво вираженою тонізуючою дією. У внутрішній же частині зерна знаходиться ще один алкалоїд – теобромін.

При виготовленні розчинної кави використовується лише внутрішня частина зерна; зовнішня оболонка відділяється і йде на медичні препарати або енергетики. Але якщо ми маємо справу з зерновою кавою, то потрібно пам’ятати, що в ньому містяться відразу два алкалоїди.

Зворотний процес

Коли ми п’ємо каву, ці два алкалоїди надходять в наш організм одночасно – а ось діяти починають по черзі. Спочатку починає працювати кофеїн – саме з його дією пов’язаний тонізуючий ефект. Але приблизно через 25 хвилин на сцену виходить теобромін.

Ось як все це діє: кофеїн має здатність звужувати судини у всіх органах – крім нирок; в них, після пари ковтків еспресо, судини, навпаки, розширюються. Результат – підскочив тиск і позиви до сечовипускання; останні пов’язані з поліпшенням кровотоку в нирках.

Однак не проходить і півгодини, як людину починає злегка хилити в сон; при цьому багато хто відчуває не дуже приємне тянуче відчуття в області нирок. Це почалася дія теоброміну: тиск у всіх органах підвищився, а в нирках – знизилася.

Для того щоб уникнути порушення кровотоку в нирках, має сенс після кожного ковтка кави робити ковток води.

Ефект 30-го кілометра

З розчинною кавою все ще цікавіше. Оскільки її виготовляють з внутрішньої частини зерна, в якій вміст кофеїну не перевищує 10%, а теоброміну досить багато, ефект від неї дещо інший, ніж від цільнозернової.

А саме – бадьора фаза не настільки виражена, у деяких відсутня начисто, зате такий напій має виразний ефект сонливості. Так що якщо хтось із знайомих скаржиться вам – у нього, мовляв, парадоксальна реакція на каву, хочеться не стрибати і бігати, а солодко-солодко поспати, – то, швидше за все, п’є він не зернову, а сублімовану каву.

Водії-далекобійники, нерідко купують собі на заправках бляшані баночки з готовими кавовими напоями, виготовленими на основі розчинної кави, навіть винайшли свій термін – «ефект 30-го кілометра».

Це означає ось що: приблизно через 20 хвилин після поглинання вмісту такої баночки, тобто якраз приблизно на 30-му кілометрі, водія зазвичай чекає період сонливості, що триває близько години. Це та сама теобромінова фаза, під час якої хилить на сон.

Так що розчинну каву теж краще запивати простою водою – щоб після неї не хотілося спати. А ще краще – пити в якості напою, що бадьорить міцно заварений чорний чай: кофеїну в ньому не менше, а теобромін відсутній зовсім.

Додаткові причини

Для любителів доброї кави є й інші аргументи, згідно з якими її краще запивати водою.

Смачно, як в перший раз. Якщо не мудруючи лукаво просто пити каву ковток за ковтком, то другий ковток буде вже не таким чарівним, як перший. А чиста вода вимиє смакові рецептори – і в результаті можна буде в повній мірі насолоджуватися кожним ковтком.
Тиск в нормі.

Тим, хто боїться зайвий раз випити кави через ризик підвищеного тиску, проста вода може надати прекрасну послугу – вона здатна послаблювати дію кофеїну; якщо запивати нею каву, серце не буде битися як шаленно.

Зуби як перли. У каві міститься пігмент, що забарвлює зубну емаль. Але якщо після кожного ковтка відпивати трохи води, то пігмент не встигатиме вбиратися і зуби залишаться такими ж білими, як були.