Та вже у квітні окупаційна влада дала неофіційне розпорядження — з 1 вересня 2022 року відновити навчання в Бердянську. Тоді ж окупанти почали навідуватися до місцевих шкіл, коледжів і вишів. Головна мета — зрозуміти, наскільки навчальні заклади готові до освітнього процесу, та встановити лояльних до Росії працівників.

Та якщо у школах основні зміни стосувалися навчальної програми — українські підручники замінили російськими, де майорили згадки про «СВО» та «денацифікацію» України, то в коледжах й університетах самим лише вилученням літератури (з подальшим її знищенням) не обмежилися.

Команда KibOrg отримала доступ до внутрішнього листування Бердянського центру професійно-технічної освіти (БЦПТО) — одного з найстаріших освітніх закладів Приазовʼя, що в окупації став «Бердянським багатопрофільним центром». На його прикладі ми показуємо, як система освіти в окупованому місті перетворилася на інструмент перевиховання та контролю.

«Неонацизм» в окупації

Вже влітку 2022 року [росіяни] почали формувати списки [українських активістів]. Ми переживали, що в будь-який момент когось з працівників закладу могли забрати на підвал.

Олександр Д’яків, в.о. керівника релокованого БЦПТО в розмові з KibOrg

В квітні 2025 року окупаційна адміністрація Бердянська визнала родину одного з учнів БЦПТО такою, що перебуває у соціально-небезпечному становищі.

В Росії таке визначення зазвичай застосовують щодо сімей, де неповнолітні зазнають жорстокого поводження, а батьки чи інші законні представники дітей не виконують своїх обов’язків щодо виховання, навчання або негативно впливають на їхню поведінку.

Натомість у постанові «Комісії у справах неповнолітніх і захисту їхніх прав» (наявна у нашому розпорядженні) про учня БЦПТО пишуть як про дисциплінованого, спокійного і дружелюбного, мовляв, без поважної причини заняття не пропускає, а побутові умови в квартирі, де живе його родина, задовільні.

Так у чому тоді причина? Татуювання коловороту та стікери в Telegram із «зображенням неонацизму».

Саме це, за даними комісії, свідчить про «неналежне виконання батьківських обовʼязків у частині виховання, що виражається в тому, що неповнолітній поширює нацистську атрибутику».

Фрагмент постанови за авторством «Комісії у справах неповнолітніх і захисту їхніх прав» / KibOrg

Мовляв, мати учня не перевіряє його телефон і не контролює його дозвілля. Тож і не знала, ні про наявність у нього татуювання, ні про «переписку, де проявляється неонацизм». Жінка проводила з сином «бесіди з приводу зміни влади в Бердянську», але — «на тему нацистської символіки не проводила».

Що саме було зображено на Telegram-стікерах, у документі не йдеться. Та й федеральний закон «Про запобігання екстремістській діяльності» не визначає конкретних прикладів зображень, натомість надає розпливчасте формулювання «використання нацистської атрибутики або символіки, або атрибутики чи символіки, схожих на нацистську атрибутику або символіку до ступеня змішання».

Лише у Списку екстремістських матеріалів, який наповнюють відповідно до рішень російських судів, можна знайти згадки про коловорот у контексті «нацистської символіки».

Водночас впродовж повномасштабної війни Росії проти України українські журналісти та правозахисники документували неодноразові випадки, коли язичницькі татуювання та, зокрема, коловорот, були приводом для тортур над українськими військовополоненими.

«В Камишині били за татуювання “язичницьких богів, малюнки, за хрести”, — йдеться в матеріалі «Української правди». — А один російський спецпризначенець підійшов до полоненого і показав своє тату коловрату, за яке українців били. В його камері побратима з символікою “Азову” змусили стирати тату камінчиком і рушником».

Медійна ініціатива за права людини пише, що в російському полоні найбільше знущаються над чоловіками з патріотичними татуюваннями.

Щоби «перевиховати» учня БЦПТО, створили шестимісячну програму «соціальної реабілітації», яку разом із навчальним закладом мали розробляти Відділ у справах неповнолітніх бердянського відділення поліції РФ, а також представники організації «Движение Первых». Остання з червня 2025 року перебуває під українськими санкціями.

«Російська Федерація не має права своє законодавство поширювати на окуповану територію і, відповідно, притягати до відповідальності людей за своїм законодавством, — говорить в розмові з KibOrg юристка Центру прав людини ZMINA Онисія Синюк. — Крім того, є ж і право на власну думку, на свободу думки, совісті і релігії тощо. Тобто, якщо це не є небезпечна за загальним визначенням думка, людина має право на її вираження. Відповідно, вона не може бути притягнута до відповідальності за це».

Міністерство освіти і науки скасувало проведення шкільного етапу щорічних учнівських предметних олімпіад.

Відповідні зміни містить оновлене Положення про учнівський олімпіадний та турнірний рух, яке презентували в МОН.

Зокрема, з наступного навчального року всеукраїнські олімпіади проводитимуть у три етапи, а не в чотири, як було раніше.

Першим етапом стане місцевий етап, який передбачатиме відкриту реєстрацію всіх охочих учнів.

Школярі зможуть узяти участь у цьому етапі без посередництва школи чи вчителів, самостійно пройшовши попередню реєстрацію.

При цьому місце проведення олімпіад на місцевому рівні та кількість таких опорних осередків визначатиме кожна область окремо з огляду на свої потреби та структуру регіону.

Освітяни неоднозначно відреагували на повідомлення, розміщене на сайті osvita.ua – про це свідчать їхні коментарі:

Тетяна

Тепер всіх «охочих» примусять реєструвати вчителям. Навантажать додатковою роботою, не може ж бути, щоб не було охочих.

Вчитель

Підтримую. В учнів відсутня мотивація та стимул йти на олімпіаду. Ну займе дитина перше місце на олімпіаді у 8 класі і що? А в 11 класі – при такій кількості пільговиків обдаровані діти просто зайві. Це важка, довга праця учня, яка вузам абсолютно не цікава.

Віра

Предметні олімпіади повинні оголошуватися ВУЗами для підбору здібних для себе абітурієнтів з відповідними грантами на навчання. І тоді зацікавлених в їх підготовці і участі будуть мати і батьки, і учні, між ними буде здорова конкуренція, а не між школами.

Ім’я

І добре, що відміняють цю примусівку та проводитимуть І етап замість колишнього другого виключно для бажаючих.

В

Шановні, а давайте опитування серед здобувачів освіти проведем! Чи хочуть вони брати участь у наших «дорослих іграх»? Діти наші раціональні, вони задають питання: «А навіщо нам ці олімпіади?» А в мене виникає думка – а й справді, навіщо? Щоб задовольнити наші «дорослі амбіції».

Федя

Знаєм які охочі!)) виставлять кожному вчителю кількість учасників, і поженуть гоном!

15 січня на сайті Кабінету Міністрів України зареєстровано петицію про підвищення заробітної плати педагогічним працівникам. Наразі її підписали майже 6 тисяч осіб.

Авторкою петиції є Коток Надія Василівна, яка наводить аргументи і факти, які спонукають вчителів вимагати підвищення заробітної плати:

1. Низький рівень зарплати порівняно з іншими країнами

• Середня заробітна плата вчителя в Україні значно нижча, ніж у багатьох країнах Європи.

Наприклад:

• Польща: середня зарплата вчителя – близько $1,200–1,500.

• Чехія: від $1,400.

• Німеччина: $4,000–5,000.

В Україні середня зарплата вчителя становить лише $300–400.

2. Рівень зарплати нижчий за середній у країні

• За даними Державної служби статистики України, середня заробітна плата по країні перевищує 15,000 грн (2023 р.), тоді як у багатьох вчителів оклад значно нижчий.

3. Перевантаженість вчителів

• Більшість вчителів працює понаднормово, займається підготовкою уроків, перевіркою робіт, консультаціями учнів і спілкуванням із батьками.

• Відсутність належної компенсації демотивує педагогів і знижує якість освіти.

4. Висока відповідальність професії

• Вчителі формують майбутнє країни, виховуючи молоде покоління, але їхня праця недооцінена.

• Більше ніж 50% педагогів заявляють, що фінансові умови є основною причиною бажання змінити професію.

5. Плинність кадрів у школах

• Через низький рівень зарплати школи часто стикаються з дефіцитом кадрів, особливо молодих вчителів.

• За даними освітніх досліджень, середній вік вчителя в Україні – понад 50 років. Молодь рідко обирає педагогіку через низьку оплату. Також серед причин для підвищення зарплати освітян названо рівень життя та інфляцію, позитивний досвід країн, де вчительська професія є високооплачуваною, і вони потрапляють до найвищих світових рейтингів освіти.

Тож петиція завершується словами:

Просимо ухвалити рішення про підвищення заробітної плати вчителям до рівня, що відповідає їхньому професійному внеску (збільшити заробітну плату до рівня Європейських держав – 1000-1500 доларів)!

Віктор Громовий, український педагог, освітній експерт, публіцист, шеф-редактор порталу «Освітня політика» написав допис у Facebook, що розпочинається словами:

Свято наближається!

Скоріш за все уже цього року 40 годинний робочий тиждень запровадять для всіх педагогів країни.

Громовий також виклав фото допису у групі «Союз освітян України», в якому йдеться, що за таких умов змін у зарплаті не передбачається. Тобто, години навантаження збільшаться суттєво, а гроші будуть ті ж самі.

Шеф-редактор порталу «Освітня політика» Громовий продовжив:

Успішне запровадження 40 годинного робочого тижня може відбутись лише на фоні радикального підвищення зарплати хоча б до передбачених чинним законодавством розмірів. Тоді подавати вчительському загалу цю зміну можна буде як позитив: ми тепер оплачуємо не лише уроки, а й всю багатогранну діяльність вчителя(повний робочий день).
Перш ніж це робити, треба створити необхідні умови для щоденної 8-годинної роботи кожного вчителя в школі(зокрема, міні-офіс, місця для відпочинку та техніка для приготування принаймні кави чи чаю, зберігання та підігріву їжі тощо) та встановити жорсткий, зокрема, і психологічний бар’єр між роботою та особистим життям (ніякої підготовки до уроків чи комунікації з батьками в позаробочий час!).
Розпочати відмову від класно-урочної системи організації навчання з тим, щоб широко відкрити дорогу гнучким сучасним формам роботи (індивідуальним консультаціям, роботі в проєктних командах тощо). Це дасть відповідь на питання «Заради чого ми це робимо».
Поки цього не буде, навіть заїкатись про реформу оплати праці педагогів не варто.

У коментарях до допису він також написав:

Віктор Громовий

А ще слід мати на увазі, що відмова від поурочної оплати праці призведе до того, що буде неможливою робота на півтори ставки. Не буде сенсу вимагати «більше годин» на якийсь предмет, бо це не впливатиме на заробітну плату…

Написане активно коментують підписники освітянина:

Данило Косенко

Така система оплати праці вже багато років працює у вищій освіті. Нічого складного чи катастрофічного в ній немає. І на півтори ставки теж можна працювати. Все одно навчальне (аудиторне) навантаження фіксоване – у вищій школі це до 600 годин на рік, у ЗСО це очевидно залишиться 18 годин на тиждень.

Елена Шмелькова

А ще обов’язкова обідня перерва, тривалістю не менше 30 хвилин, яка надається як правило після відпрацювання 4 годин робочого дня (ст. 66 КЗпП України). А у дітей щодня по 6 уроків, а з 7 класу по 7 уроків і більше. І хто в цей час перебуває з дітьми?

Тетяна Борисівна

І ЩО?

ТАким чином люди підуть працювати в школу?

Та вони рік пропрацюють й звалять.

Natalie Loboda

Я так розумію теперь буде не можливо отримати півставки взагалі? Ну, якщо людина хоче працювати тільки 12-15 годин?

Лагойко Олена

Якщо ця норма пошириться і на спецзаклад. В той самий день напишу заяву..За такі гроші довше працювати не буду.

Андрій Гапчин

40 годин – це несерйозно. Має бути, як мінімум, 60.

Snizhana Bukata-Melnik

А чому тільки 40???

Ми хочемо всі 168!!!!

Міністерство освіти і науки планує змінити Державний стандарт початкової освіти, щоб врахувати нові освітні виклики, з якими стикнулася українська система під час війни.

Це оновлення передбачає адаптацію структури стандарту до нових вимог, що були встановлені для базової та профільної середньої освіти у 2020 та 2024 роках. Про це в коментарі для Освіта.ua повідомила координаторка напряму “Зміст освіти” Офісу впровадження НУШ Міністерства освіти і науки Катерина Молодик.

Зміни допоможуть створити нові навчальні програми, підручники та інтегровані курси для учнів 1-4 класів, які будуть використовуватись після оновлення стандарту.

Робоча група, до складу якої входять представники МОН, науковці та педагоги, працюватиме над переглядом мети початкової освіти, ціннісних орієнтирів, а також вимог до результатів навчання.

“Чи може освіта бути з-під палиці? Коли вчити щось треба, бо так хтось сказав”, – запитує Страшко. Він переконаний, що навчання без внутрішнього розуміння його важливості стає марним. “Вчителька сказала, мама покарає, тато перевірить” – це досвід, який знайомий багатьом. Однак такий підхід не створює ґрунту для довготривалого засвоєння знань.

На думку Страшка, ефективне навчання можливе лише за наявності мотивації. Вона може бути різною:

інтерес до нових знань;
можливість отримати вигоду від навичок;
бажання стати кращим чи перемогти в грі;
прагнення застосувати знання на практиці.
Однак примус у стилі “так написано, отже, так треба” не сприяє ні інтересу, ні зацікавленості.

Страшко звертає увагу, що проблема мотивації стосується не лише школярів, а й державних службовців та педагогів. Закон вимагає від них постійного навчання, але на практиці курси часто проходять формально – лише для отримання сертифіката.
“Ідея навчатися протягом життя знецінюється, коли стає неприємною необхідністю, а не джерелом особистого й професійного розвитку”, – наголошує освітянин.

На думку Страшка, система освіти повинна зосереджуватися на створенні умов для внутрішньої мотивації до навчання. Для цього потрібен не лише інший підхід з боку вчителів та батьків, а й загальна зміна освітніх принципів. Лише тоді знання перестануть бути “тягарем” і перетворяться на цінний ресурс для розвитку особистості.

Крім того, планується розробляти механізми, які залучатимуть більше педагогів. Еspreso зібрало головні зміни, які чекатимуть на учасників освітнього процесу у 2025 році.

Очне навчання

Міністерство освіти та науки (МОН) планує повернути до очного навчання якомога більше школярів у 2025 році. Реалізація цієї ідеї передбачатиме певні умови. Зокрема, заклади освіти повинні мати матеріально-технічне забезпечення для організації змішаного навчання чи укриття у школі або в радіусі 500 метрів.

Для 10 областей – Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Херсонської, Чернігівської (крім тимчасово окупованих територій) – аби повернутись до очної чи змішаної форми, потрібне ще й рішення ради оборони області або розпорядження керівника обласної військової адміністрації (ОВА), а також рішення педагогічної ради щодо виведення учнів на очне навчання. Зміни впроваджуватимуться з 1 вересня 2025 року.

Дистанційне навчання

З 1 вересня 2025 року мінімальна кількість школярів у дистанційному класі становитиме 20 учнів. Якщо жоден заклад освіти не зможе виконати умови, то в обласній територіальній громаді буде визначено школу, яка працюватиме без дотримання вимог щодо наповненості.

Школярі-ВПО та з тимчасово окупованих територій

Учні, які змушені були змінити місце проживання через повномасштабне вторгнення Росії в Україну, з 1 вересня повинні навчатися у школах за місцем свого фактичного перебування. У такий спосіб МОН планує підвищити рівень освіти учнів. Водночас вчителі матимуть змогу знайти індивідуальний підхід, а школярам буде легше інтегруватися в нову громаду.

Діти, які перебувають на тимчасово окупованих територіях (ТОТ), зможуть переходити до інших закладів освіти, якщо їхні дистанційні класи, де вони вчилися, перестануть функціонувати за новими правилами. Переведення може відбуватися згідно з рішенням ОВА.

Також для учнів на ТОТ передбачено педагогічний патронаж, коли за кожним школярем закріплюється вчитель, а навчання відбувається в індивідуальній формі.

Навчання для дітей за кордоном

Діти, які перебувають за кордоном, не зможуть паралельно навчатися у двох школах. Так, для школярів передбачено українознавчий компонент, згідно з яким учні вивчатимуть лише ті предмети, яких немає в закордонних закладах: українську мову та літературу, географію та історію України. Так МОН планує зменшити подвійне навантаження. Обрати школу за такою програмою можна вже зараз.

НМТ і ДПА для випускників

У 2025 році учні 4, 9 та 11 класів не складатимуть державну підсумкову атестацію (ДПА). Лише четвертокласники братимуть участь у другому етапі пілотування ДПА, проте отримані дані не позначатимуться на підсумкових оцінках. Результати використають лише для уточнення підходів до оцінювання.

Національний мультипредметний тест проходитиме з 14 травня до 25 липня. Учасники складатимуть тести з чотирьох предметів: трьох обов’язкових (українська мова, математика та історія України) і четвертого на вибір – українська література, географія, біологія, хімія, фізика або іноземна мова.

Профільна середня освіта

У 2025/26 навчальному році розпочнеться дворічне пілотування профільної середньої освіти. Воно відбудеться у понад сотні шкіл, де будуть створені академічні ліцеї, відбуватимуться тестування навчальних та методичних матеріалів та створюватимуться курси за вибором. Саме впровадження реформи відбудеться у 2027 році.

Підготовка нових вчителів

Для того, щоб уникнути гострого дефіциту вчителів, відбувається пошук шляхів, як можна залучити до професії більше людей. Робоча група розроблятиме механізми залучення та підготовки до роботи в школі людей з вищою непедагогічною освітою. Зокрема, одним із виходів може стати участь у спеціальних коротких річних програмах для людей з вищою непедагогічною освітою.

З 1 вересня 2025 року в українських університетах запровадять базову військову підготовку як обов’язкову навчальну дисципліну. Ця ініціатива випливає із закону про мобілізацію, який набув чинності 18 травня 2024 року.

Студентів, які пройдуть цю підготовку під час навчання, буде звільнено від проходження базової військової служби. Ця військова освіта забезпечить:

Спеціальність з військового обліку.

Основні навички для виконання конституційних обов’язків, включаючи поводження зі зброєю, експлуатацію вибухових пристроїв, дії на полі бою та надання першої допомоги.

Крім того, проходження або базової військової підготовки або служби стане обов’язковою умовою для працевлаштування в державному секторі. Це включає посади у державній службі, Національній поліції, прокуратурі, органах місцевого самоврядування та інших державних органах.

Знайти вчителя інформатики завжди було складно, бо зарплати в ІТ значно вищі. Але від квітня цього року чоловіки все частіше цікавляться вакансіями у школі,— розповіла LIGA.net Людмила Краміна, директорка школи в Чернівцях.

За її словами, на вакансії до школи ще з весни цього року почало відгукуватися близько 80% чоловіків. До того — було навпаки.

Доходило до сміху. Підходить до мене секретар, бо телефонували щодо вакансії асистента вчителя.

Я кажу: дайте вгадаю, – чоловік? – іронізує директорка.

Найпопулярніша вакансія — асистент вчителя. Для неї не потрібно глибоко знати предмет, а лише допомагати вчителю або вихователю працювати з дітьми з особливими освітніми потребами. Водночас, працюючи на 0,75 ставки на цій посаді, можна отримати відстрочку. Шукачів відстрочки цікавлять будь-які вакансії, на які їх готові взяти. Проте всіх охочих не беруть, адже допускати до учнів людей без педагогічної освіти та вміння працювати з дітьми — кошмар для директора.

Ті, хто має педагогічну спеціальність, влаштуються легко
Бути вчителем в Україні — це більше, ніж професія. А щоденна праця на межі можливостей, де володіння предметом, вміння працювати з дітьми, освоєння нових технологій — лише частина вимог.

І це все за 12 000 грн зарплати.

У цю професію йдуть не «завдяки», а «всупереч», і здебільшого — жінки. Стереотипи про «годувальника» лише сприяють цьому гендерному дисбалансу, адже середня вчительська зарплата недостатня для того, щоб утримувати сім’ю.

Проте війна внесла свої корективи. Закон про мобілізацію від 18 травня та право на відстрочку від мобілізації викликали несподіваний інтерес чоловіків до вчителювання.

Дані Міністерства освіти та науки за 2023 рік кажуть про ті самі 14% чоловіків-педагогів, що й роками раніше. Але цьогоріч, з набуттям чинності нового мобілізаційного законодавства, в деяких регіонах ситуація несподівано почала змінюватись, повідомили LIGA.net у регіональних департаментах освіти та науки.

Так, у Вінницькій області кількість чоловіків у школах зросла на 11% порівняно з довоєнним періодом. Сумщина також має, хоч і незначне, але підвищення з 13% до 15%. Натомість Волинь демонструє зворотну динаміку: там мінус 3%.

Загалом за два роки великої війни кількість вчителів в Україні скоротилася на 12%, тобто майже на 40 000 педагогів, підрахувала дослідницька агенція Fama на замовлення громадської спілки «Освіторія».

Якщо ця тенденція триватиме, до 2030 року дефіцит вчителів може перевищити 366 000 осіб.

Окрім пропозиції підвищення штрафів, Надія Лещик звернула увагу на значні проблеми у процесі фіксації випадків булінгу:

Часто справи розвалюються через неналежно оформлені документи.
Постраждалі учні стикаються зі складнощами у збиранні доказів булінгу.

Особливу стурбованість викликають ситуації, коли учні фіксують випадки булінгу на відео чи аудіо, але батьки булерів або педагоги забирають гаджети та видаляють записи.

Раніше на цю тему ми писали:

Жодних дзвінків після роботи: у освітнього омбудсмена зацікавилися батьками, що турбують вчителів

Стеляться і прибирають за учнями: відомий освітянин різко висловився про ініціативу профільної омбудсменки

Ініціатива залишати дітей на другий рік у тому ж класі спрямована на руйнацію української системи загальної середньої освіти, – вважає екскерівник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук

Він зазначив, що за умови відсутності мотивації у дітей радянська каральна педагогіка не працюватиме. Крім того, в сучасному інформаційному середовищі, за бажання, навчатися можна не відвідуючи школу.

У переважної більшості українських учнів відсутня мотивація здобувати освіту. Вони ходять до середньої школи тому, що «так потрібно».

Більше того, у нас до школи затягують чи не силоміць (часто – з допомогою поліції), танцюють (у прямому в переносному розумінні цього слова) перед здобувачами освіти, кормлять, розважають (часто замість освітнього процесу), до туалетних кімнат супроводжують, прибирають після учнів (часто – вчителі), бояться грізне слово сказати здобувачам освіти, терплять знущання і зневагу від багатьох, стеляться килимком перед тими, хто «яжемать», – написав Лікарчук.

До 2030 року вища освіта має пройти масштабні реформи, спрямовані на підвищення загальної якості освіти та приведення її у відповідність до міжнародних стандартів.

Заступник міністра освіти і науки Михайло Вінницький розповів про ці зміни в недавньому інтерв’ю ZN.

Основний аспект реформи полягає в скороченні кількості університетів і модернізації їхньої діяльності. Зі 151 державної установи, які наразі перебувають у віданні Міністерства освіти і науки (близько 121), і майже 90 приватних університетів, за прогнозами, до 2030 року залишиться лише близько 100.

План реформи запроваджує нову структуру для української вищої освіти, розділяючи університети на три основні типи:

Ці заклади будуть зосереджені як на освіті, так і на дослідженнях у галузі гуманітарних, соціальних і природничих наук. Деякі з них включатимуть автономні медичні факультети, а їхні дослідницькі можливості будуть одними з найсильніших у країні. Понад 40% студентів у цих установах братимуть участь у магістерських та аспірантських програмах.

Приділяючи особливу увагу співпраці з бізнесом, прикладні університети надаватимуть пріоритет практичному навчанню, включно з програмами подвійного диплома, які поєднують навчання в класі з практичним досвідом роботи в галузі.

Мета цих університетів – підготувати випускників, які одразу ж будуть готові до працевлаштування.

Ці університети спеціалізуватимуться на вільних мистецтвах, мистецтві та музиці, приділяючи увагу не лише професійній підготовці, а й розширенню світогляду студентів. Прикладами таких закладів, які нині працюють, є Острозька академія, Києво-Могилянська академія та Український католицький університет.

Очікується, що нова система також сприятиме більшій конкуренції між університетами, спонукаючи їх підвищувати якість своїх пропозицій.

Реструктуризація дасть змогу студентам мати більше гнучкості у виборі освітніх шляхів, пропонуючи ширший спектр програм, що відповідають різноманітним потребам та інтересам.

Міністерство освіти й науки планує зменшити бал для отримання випускниками гранту на навчання у закладах вищої освіти за аграрними спеціальностями. Ці професії входять до переліку тих, що потрібні будуть державі у майбутньому.

Про це сказав заступник міністра освіти й науки Михайло Винницький – пише Obozrevatel. За його словами, МОН розраховує, що так буде заохочувати випускників навчатися на агроінженерії та агрономії.

Зазначимо, що нині грантове фінансування можуть отримати студенти, зараховані на контракт на денну або дуальну форму навчання, які мають результат НМТ понад 150 балів з двох предметів. Вони можуть претендувати на грант І рівня – щорічне відшкодування у розмірі 15 тисяч грн.

Вступники, які мають результат НМТ понад 170 балів з двох предметів, зможуть отримати грант ІІ рівня розміром 25 тисяч грн.

Винницький зазначив, що ідея недоступності гранту І рівня на так звані кон’юнктурні спеціальності спрацювала правильно – грант є, але потрібно мати високі бали, щоб його отримати.

Де ми будемо працювати наступного року, щоб зробити краще, – це аграрні спеціальності.

Вони також потрібні для держави, але, на жаль, там вступник дуже часто навіть до двох предметів по 150 балів не дотягує.

Можливо, треба буде зробити для аграрних спеціальностей дещо нижчий бал. Імовірно, у такий спосіб ми можемо більше людей заохочувати до того, щоб іти на агроінженерію, на агрономію.

Ці спеціальності однозначно нам також потрібні, бо так чи так це сільське господарство, – сказав представник МОН.

За його переконання, після завершення війни Україна з одного боку буде аграрною державою, а з іншою – інноваційно-аграрною. Це важливі сектори для України, у які варто інвестувати.

Заступник очільника МОН Михайло Винницький вважає, що в Україні варто підвищувати вартість навчання за контрактом у вищих навчальних закладах. Ґранти на отримання освіти у вишах у майбутньому призведуть до того, що освіта стане дорожчою.

Як пише Obozrevatel, заступник міністра наголосив, що університети не можуть якісно підготувати фахівця за 25 тисяч на рік.

Навіть у найбідніших державах Європи вартість навчання в університетах стартує від 3 тисяч євро (понад 132 тисячі гривень).

Якісна освіта має бути дорогою.

Я не уявляю собі, як викладач і як людина, яка трохи розуміється на фінансовій частині університетського менеджменту, не розумію, як можна підготувати будь-якого фахівця вищої освіти за 25 тисяч гривень.

А в нас є заклади вищої освіти, які таке пропонують.

Переважно вони приватні, але все-таки 25 тисяч гривень: приходь і плати. Це просто купівля диплома. Це ціна на рік. Я не розумію, як це можна зробити, – сказав він.

За словами Винницького, у Румунії та Болгарії вартість навчання у закладах вищої освіти починається від 3 тисяч євро. Водночас у Німеччині підготовка одного студента коштує 6-8 тисяч євро на рік.

В Україні середня ціна навчання за контрактом у вишах – 1 тисяча євро (46-47 тисяч гривень). Через це у викладачів низькі зарплати, а освіта – низької якості.

Це означає, що в нас викладачі мало заробляють.

Це означає, що в нас освіта низької якості, тому що, очевидно, викладачі не особливо зацікавлені.

Нам треба підвищувати середню вартість підготовки одного фахівця.

Відповідно, нам треба створювати систему співфінансування. Частково піде від держави, частково від приватного сектора.

І в цей спосіб освіта стане дорожчою – освіта стане якіснішою, – сказав представник МОН.

Він додав, що підвищення середньої вартості підготовки одного студента – думка не популярна, але це ще одна з речей, яка стоїть за ґрантами. Йдеться не тільки про справедливість, а й про якість вищої освіти в Україні.

Крім того, у законопроєкті № 10399, який у листопаді голосуватимуть у Раді, закладено ідею про те, що студент, який навчається на бюджеті, матиме перед державою певні обов’язки, як перед замовником. Зокрема, держава пропонуватиме студенту перше робоче місце.

Докладніше про те, що в українських школах запровадять безкоштовну послугу для дітей, повідомляє прес-служба Мінреінтеграції в мережі Telegram.

Нещодавно, 4 жовтня, уряд України ухвалив важливу постанову щодо організації харчування учнів початкових класів. Згідно з документом, який зветься “Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення харчуванням учнів початкових класів установ загальної середньої освіти у 2024 році”, було виділено 2 мільярди гривень на шкільне харчування. Цей проект було розроблено Міністерством освіти і науки (МОН) у рамках реалізації реформи шкільного харчування, ініційованої першою леді України Оленою Зеленською.

Основна мета цієї ініціативи полягає у забезпеченні якісного та збалансованого харчування учнів початкових класів (1-4 класи) в установах загальної середньої освіти по всій країні. Очікується, що виділені кошти дозволять забезпечити харчуванням майже 800 тисяч дітей у 2024 році.

Розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам — це не лише фінансова підтримка шкіл, а й допомога місцевим громадам в організації та наданні якісного харчування для дітей. В умовах обмеженого бюджету на місцях це рішення дозволяє зняти частину навантаження з місцевої влади та забезпечити гідне харчування для учнів початкових класів. Таким чином, батьки можуть бути впевнені в тому, що їхні діти отримають повноцінне харчування в школі, що є особливо важливим для сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Подібна ініціатива також сприяє реалізації загальної Стратегії реформування системи шкільного харчування на період до 2027 року. Ця стратегія спрямована на покращення якості шкільного харчування, розробку нових стандартів, забезпечення збалансованого та корисного раціону для дітей.

Заслужений вчитель України, шеф-редактор порталу освітня політика Віктор Громовий опублікував допис на Facebook щодо нещодавньої рекомендації профільного комітету Верховної ради України про відміну вручення у школах медалей державного зразка.

Про це ми писали раніше:

Знання і праця знецінюються? Батьки «розірвали» депутатку через відміну золотих та срібних медалей у школах

Громовий зауважив:

Скасували, а що буде замість медалей? Нічого?! Хай самі школи паряться над власними відзнаками…

Які ефективні інструменти мотивації учнів до навчання пропонує Комітет з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради України (добре було б, щоб його членкиня запам’ятала цю назву) та МОН?

Якщо відсутній мотиваційний механізм ніяка ні НУШ, ні СРУШ не буде «фунциклірувати».

Педагог Віктор Громовий порівняв систему освіти з потягом, який буде рухатися лише за умови наявності кваліфікованого машиніста:

Потяг рухається, якщо є нормальний машиніст і не розбігається команда з огляду на смішну зарплату. Якщо пасажири не збивають постійно стоп-кран. Якщо на станціях працюють сервісні служби і ніхто не вставляє палки в колеса.

Свій допис Громовий завершив словами:

Людям, які з 2016 року керують рехвормами, треба якийсь лікнеп провести.

Ось деякі коментарі до його роздумів:

Myroslava Ostrovska

Найкраща мотивація для учнів та батьків – справедливі і прозорі умови вступу до ВНЗ і важливість загального розвитку людини.

Алла Горносталь

Залишилось скасувати атестати і все!!! Школа стане місцем перетримки дітей, поки батьки на роботі, або пʼють спокійно вдома каву.

Євгеній Васильович Ігнатенко

Вже навіть не смішно. А як же діти в 10 чи 11 класі сьогодні, які працювали на медаль всі роки. Ці телепні подумали? Якщо відміняти, то хоча б умовно через 5-7 років, поки діти в молодших класах.

Наталія Хмельницька

Та не потрібні ті медалі. Учні самі відмовляються від того, щоб працювати на медалі і зосереджуються на потрібних їм предметах. Преференцій під час вступу ніяких, зато розхитані нерви

Віктор Науменко

Зараз багато фунциклірує на ентузіазмі…

Сайт StopFake наголошує, що ця інформація не відповідає дійсності.

В Україні не будуть забирати атестати і дипломи про освіту у тих, хто не оновив дані у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).

Користувачі соцмереж активно поширюють та коментують інформацію про те, що в Україні нібито ухвалили рішення позбавляти атестатів і дипломів про освіту тих чоловіків, які не оновили дані у ТЦК та СП.

У таких повідомленнях агітпроп прикріплює скриншот українського ЗМІ «Українська правда», яке нібито й опублікувало таку новину.

На самому скриншоті видно тільки назву новини: «Чоловікам, які не оновили свої дані в ТЦК, скасують атестати про середню освіту та дипломи про вищу освіту – нова Постанова КМУ». Сам текст, який розкривав би деталі публікації, на «скриншоті» не зображено.

Між тим, на сайті «Української правди» відсутня така новина.

На фейковому скриншоті видно, що публікацію нібито було зроблено 14 серпня 2024 року о 15 годині 11 хвилин за авторства Валентини Романенко. У цей час на сайті ЗМІ справді з’явилася новина такого автора, але із зовсім іншою назвою: «Генштаб закликав українців та іноземців не проникати до зон бойових дій без дозволу».

StopFake також виключає можливість того, що новину з часом було видалено або змінено виданням. Сервіс вебархіву WayBackMachine одразу після публікації вищезгаданої новини зберіг стартову сторінку українського ЗМІ. На ній відсутня новина про атестати та дипломи.

Крім цього, у назві фейкового скриншоту йдеться, що рішення забирати атестати та дипломи нібито передбачено постановою Кабінету Міністрів України. StopFake також перевірив цю інформацію на сайті Кабміну і не виявив такого документа.

Тим часом, багато українців сприйняли повідомлення «за чисту монету». Це видно з коментарів під одним з таких повідомлень – подаємо чи не найбільш толерантні з майже з 3 тисяч висловлювань:

Раиса Захаровна

щось любові до батьківщини після подібних законів не додається

Just one shot’n’go

бачу у міністра освіти з освітою все дуже погано

Rostuslav

в цій країні більше немає за що і за кого воювати

Левка

Гроші за навчання повертатимуть?

Галина

Це пряме порушення прав людини. Людина отримала освіту (законно) і це зворотної дії в часі не має. Так само і водійське посвідчення.

Ксюша

А свідоцтва про народження теж анулюють? паспорт?

Анастасія Довбуш

З такими міністерствами і ворогів не потрібно!!! Просто немає слів, щоб висловити весь негатив!!!!!

В українських школах готуються до серйозних змін у викладанні історії. Міністерство освіти і науки ухвалило рішення реформувати історичну освіту, запропонувавши новий підхід — об’єднання предметів “Історія України” та “Всесвітня історія” в єдиний курс. Цей крок має зробити вивчення історії більш цілісним та сучасним. znaj.ua

Згідно з новою концепцією, школярам буде запропоновано вивчати історію під однією назвою, варіанти якої наразі обговорюються: “Історія”, “Історія: Україна і світ” або “Історія України та світу”. Вибір назви — лише перший крок у великій освітній реформі, яка передбачає не лише об’єднання предметів, але й оновлення їх змісту.

Цей об’єднаний курс буде організовано за циклами, які відображатимуть різні етапи навчання: від ознайомлювального циклу у початковій школі до профільного у старших класах. Особливу увагу буде приділено інтеграції громадянознавчих тем безпосередньо в історичний матеріал, що допоможе учням краще розуміти зв’язок між минулим і сучасністю.

Крім базового курсу історії, планується запровадження додаткових спеціалізованих курсів, таких як історична географія, локальна та регіональна історія, інтелектуальна історія та інші. Це дасть змогу учням отримати глибші знання в обраних галузях, підвищуючи їхню історичну компетентність через міждисциплінарний підхід.

Автори реформи вірять, що такий підхід до викладання історії допоможе учням краще орієнтуватися в історичних подіях, розуміти їхні причини та наслідки, а також формувати власну думку щодо подій минулого.

Не секрет, що в школі задають багато домашніх завдань, які діти мають виконувати зі втомленими після роботи батьками. Крім того, по закінченню закладу освіти, школярам потрібно винаймати репетиторів, аби підготувати їх до складання випускних іспитів – ЗНО або, актуального вже кілька років, НМТ.

Заслужена лікарка України, докторка медичних наук, професорка Ольга Богомолець поставила собі питання, для чого учасникам освітнього процесу таке навчання, після якого батьки сваряться з дітьми, а учні не хочуть ходити до школи.

Окрім того, за словами медикині, у закладах освіти школярів не вчать цінностей. Про це Богомолець розповіла в інтервʼю проєкту «Наодинці».

– Школа, яка не вчить дітей мислити, а вчить дітей вчити, яка дає купу домашки. Де втомлені мама чи тато мають прийти й ще стояти над дитиною, щось виводити, переводити й сваритися, щоб дитина щось доробляла.

Замість того, щоб говорити й давати дитині любов. Школа, яка вчить бути чемним, правильно поводитись з викладачем з вчителем, яка мотивує батьків брати додаткові заняття з вчителями, щоб вчителі більше заробили, а дитина отримала кращу оцінку.

А потім врешті-решт, всі розуміють, що треба тепер брати репетиторів дітям. Бо вони інакше не вступлять в університет і не складуть ЗНО,

Для чого така школа? Після якої потрібно брати репетиторів на ЗНО? Для чого така школа, після якої потрібно сваритися з дитиною? Для чого така школа, в яку діти не хочуть ходити? Для чого така школа, яка не вчить цінностей? – каже лікарка.

Українці не забарилися з реакцією. Вони погодились з думкою Богомолець та зазначають, що нарешті хтось про це заговорив.

«Нарешті хтось це говорить».

«Ці всі питання до Міністерства освіти, які запровадили НУШ, зліплений із шматків закордонної освіти, вчителі лише виконавці без жодних прав, лише купа обов’язків».

«Підтримую кожне слово, хоч і пропрацювала в школі все життя».

«В нашій сім’ї було щасливе життя доки не прийшла школа. Школа не цікава, купа домашки, весь час йде на ненависну школу, це жах у нашій сім’ї».

Про це повідомило Міністерство освіти та науки на офіційному сайті. Такі зміни передбачаються в рамках комплексної політики “Школа офлайн”.

“Зараз майже 1 млн дітей навчається онлайн: приблизно 600 тисяч в Україні, ще майже 400 тисяч за кордоном. Дистанційне навчання – один із найбільших викликів для держави. Саме тому впроваджують комплексну політику “Школа офлайн”, яка надасть доступ до безпечної очної освіти, а також дозволить підвищити якість дистанційного навчання, якщо вихід офлайн неможливий”, – йдеться у повідомленні.

МОН також зауважило, що онлайн-класи будуть створені у повністю дистанційних школах або закладах очного/змішаного типу за умови наявності обладнання.

Якщо ж у громаді немає такої школи, то визначається заклад, який буде функціонувати без дотримання вимог. В іншому випадку буде створений клас в обраній школі без вимог до його наповненості.

Водночас діти, які перебувають за кордоном, повинні навчатися за програмою українознавчого компоненту. Для школярів з тимчасово окупованих територій діятиме програма педагогічного патронажу, тож учні зможуть займатися індивідуально з учителем.

Українським учителям найближчим часом не варто очікувати на підвищення заробітної плати через складну ситуацію в державному бюджеті. Про це заявив міністр освіти і науки Оксен Лісовий на брифінгу під час робочої поїздки на Миколаївщину, повідомив 2 серпня Укрінформ.

“Це дуже болісна проблема… Ми всі розуміємо, що нам дуже важко залучати молодь до викладання в закладах загальносередньої, позашкільної, профтехосвіти тощо. Ми розробили певну концепцію підвищення заробітної плати, в кінцевих положеннях закону про освіту передбачено підвищення окладів до трьох мінімальних заробітних плат. Ми розуміємо, що означає гідний рівень зарплати, у тому числі й щоб спонукати вчителя до саморозвитку та професійного зростання. Але на сьогодні маємо критичну ситуацію в бюджеті, вона надто складна”, — сказав Лісовий.

Він також зазначив, що на сьогодні понад 70% державного бюджету витрачається на оборону, але коли закінчиться війна, то буде змога реалізувати цю концепцію у першу чергу.

“Нам треба протриматися. Бо позиція Президента України, і ми її всі розділяємо, що освіта є пріоритетом №1 після оборони. Захистимо країну, відіб’ємо ворога – і переводимо освіту в пріоритет №1”, – сказав очільник МОН.

До слова, у 2024 році завдяки збільшенню освітньої субвенції планувалося підвищити зарплати педагогічним працівникам: на 10,4% із 1 січня і ще на 12,6% із 1 квітня (за тарифною сіткою).

Нагадаємо, у лютому Україна отримала 760 млн доларів США гранту від Японії та Норвегії. Уряд Японії надав Україні 465 млн доларів США. Від Норвегії надійшло 295 млн доларів. Толі йшлося про те, що гроші мали використати зокрема на пенсійні виплати, виплати працівникам Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) та оплату праці педагогів.

В Україні продовжується робота над реформуванням сектору середньої освіти. Так, вже наступного навчального року запрацюють нові обмеження для шкіл: у класах буде не більше 24 учнів. Про це повідомляє телеграм-канал “Інтерфакс-Україна”.

Українська влада серйозно взялася за реформування ланки середньої освіти в країні та пропонує запровадити нові обмеження для учнів у школах. У Міністерстві освіти націлені на оптимізацію навчальних процесів та покращення рівня освіти школярів.

Так, у рамках освітньої реформи буде обмежена кількість дітей у класах шкіл до 24 учнів. Це максимальна кількість дітей, які можуть отримувати знання та вивчати предмети, перебуваючи в одному приміщенні. Нововведення торкнеться початкових класів державних та комунальних установ загальної середньої освіти та запрацює вже з 1 вересня 2024 року.

“У 2024/2025 році ця норма поширюється на всі перші класи, які навчатимуться у очному або змішаному (чергування очного та дистанційного навчання з певною періодичністю) форматах. Для решти класів максимальна наповнюваність залишається 30 учнями”, – повідомляється в прес-службі Міністерства освіти України

У відомстві також врахували особливості здобуття дітьми середньої освіти в умовах дії воєнного стану. Так як багато дітей зараз навчаються дистанційно або за змішаним типом навчання, наповнюваність класів, що навчаються дистанційно, під час дії воєнного стану може бути більше 24 учнів (для перших класів) та 30 учнів (для інших класів).

“Норма закону покликана полегшити взаємодію вчителів та учнів та зробити освітній процес ефективним через зменшення кількості дітей у класі. Педагоги зможуть приділити більше уваги кожному учневі/учениці та побудувати кращий зв’язок з ними”, – зазначили у Міносвіти.

Чиновник зазначив, що у 2027 році учні, які вступають до 10 класу, навчатимуться у нових типах навчальних закладів:

академічні ліцеї;
професійні коледжі.
У цих установах вони здобуватимуть освіту за новими стандартами, які Кабмін затвердить найближчим часом. Новий стандарт включатиме сучасні підходи до організації освітнього процесу.

“Старша профільна школа матиме профіль, який становить собою певні навчальні програми з ядром, базовим компонентом та поглибленим вивченням окремих предметів, а також надасть учням можливість обирати предмети за своїм інтересом”, – заявив Сташков.

Це одна з особливостей. Друга полягає у тому, що додається додатковий рік навчання.

“Це – 10 клас, адаптаційний рік. Учні навчатимуться 12 років замість 11, як у більшості країн ЄС та світу, де середня освіта триває 12 років і більше,” – уточнив чиновник.

Школи повинні допомагати обирати професію

У МОН також зазначають, що учні в Україні практично не мають впливу на вибір предметів. За гуманітарними профілями навчається близько 70% учнів. Школам не вистачає матеріально-технічних ресурсів для підвищення якості освіти з природничих наук та IT-профілів.

При цьому школи мають допомагати молодим людям визначатись із майбутньою професією. Ринок праці постійно змінюється, і країна не може в умовах війни вкладати кошти в освіту людей, які згодом не працюватимуть за фахом.

Голова освітнього комітету Верховної Ради України оголосив про важливу зміну у системі освіти. Тепер для учнів, які тільки розпочинають свій шлях у 7 класі та молодші, тривалість навчання буде збільшена до 12 років, замість стандартних 11. Це пов’язано із запровадженням трирічної старшої профільної школи. Про це повідомляє голова освітнього комітету ВРУ Сергій Бабак у одному зі своїх інтерв’ю.
За його словами, ідея цієї зміни полягає у суттєвому зменшенні кількості предметів, які школярі вивчають. Замість того, щоб розпорошуватися на вивчення по 20 різних дисциплін щорічно, учні зможуть зосередитися на 7-9 профільних предметах, вибраних на власний розсуд.
Уточнюється, що цей підхід до освіти передбачає створення різноманітних ліцеїв з різними напрямками та профілями, що дозволить кожному школяру обирати навчальну програму, що відповідає його інтересам та майбутнім планам.

Тобто на думку ініціаторів, такий підхід дозволить учням глибше зануритися у вивчення обраних предметів, розвинути свої здібності та навички у обраній галузі, що, у свою чергу, може стати основою для подальшого професійного зростання та самореалізації.

Введення трирічної старшої профільної школи та зменшення кількості предметів, що вивчаються, є важливим кроком у вдосконаленні освітньої системи. Це не лише дозволить забезпечити учням якіснішу освіту, а й допоможе їм краще підготуватися до викликів сучасного світу та успішно втілити свої амбіції та потенціал у майбутньому.

Нагадаємо, що в Калуській громаді вчителям виплачують 5% за престижність.

Як раніше повідомляли “Вікна”, розмір освітньої субвенції для Калуської громади, яку держава виділяє на зарплати педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, на 2024 рік становить близько 202 млн гривень при потребі 252,7 млн гривень. Шляхом обмеження доплати за престижність до 5% (дозволено до 30%. — Ред.) та щорічної грошової винагороди теж до 5% (раніше до Дня вчителя у Калуші виплачували 65% від зарплати) дефіцит освітньої субвенції скоротили до 34 млн гривень.

Екскерівник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук, відомий своїми гострими заявами щодо стану сучасної освіти, висловився щодо поведінки учнів у навчальних закладах.

У матеріалі на сайті Знайшов, Лікарчук висловлює впевненість, що діти ведуть себе так, як їх навчили (виховали) батьки. І розмірковує, чи вплинули б на процес нагрудні камери у вчителів.

Освітянин не впевнений:

Тому нічого нового у відеозаписах із нагрудної камери вчителя  вони (батьки) не побачать. Навіть, якщо захочуть побачити.

У чому я серйозно сумніваюся.

Не стільки відеокамери потрібні, а відповідальність батьків через систему солідних штрафів за негідну поведінку дитини в школі.

Також потрібно перестати тримати в закладі освіти тих учнів чи студентів, яким ця освіта не потрібна, які її не хочуть здобувати тяжкою працею, – зазначає відомий освітянин.

Під примусом освіта не здобувається, а заклад освіти  – не богадільня, в якій годують, розважають, пилюку з учнів струшують і соплі витирають…

Бо незабаром в школах учням учителі будуть витирати не лише соплі.

До того йде… – завершив Лікарчук і подав на приклад штрафи, які діють у Казахстані за порушення законів щодо педагогів.

Згідно з наведеними даними, у випадку повторного порушення наслідком може стати й обмеження волі.

У коментарях до блогу висловлюються такі думки:

Петро

Які батьки, – такі й діти їхні… лише в прогресії.

Оксана

Я.проти,.щоб.в 10 класи брали учнів з поганими.оцінками

Наталія

Хватит только родителей винить. Что вы в в школах устроили? И как вы к детям относитесь. Вы их за людей не считаете, подход к ним не ищете, а только лекции читаете и кричите. А ещё одно забыла  – дополнительно зарабатываете репетиторством. Подойти к учителю спросить по уроку невозможно. Ответ один -слушай на уроке. По-этому какие вы, такие и дети выходят из школы, не получив знаний и уважения к себе

Світлана

Наразі школа не має жодних важелів впливу на ненормативну поведінку учнів і батьків. Я вважаю, що батьки мають нести фінансову відповідальність за виховання власних дітей.

Вікторія

Покоління НУШ, з яким програлися, не оцінювали, не готували до викликів часу буде найбільш непристосованим до реалій виживання і боротьби. В час жорстокий. Тому підвалини майбутнього закладені сумні.

Лариса

А іноді просто настільки не адекватно оцінюють вчителі дитину, що відбивають у неї бажання навчатися, а в батьків бажання мотивувати своїх дітей.

Олександр

НУШ – це гуманітарна діверсія проти України!

Юлія

Контроль – це круто, але не тільки дітей контролювати треба, вчителів теж. На жаль вчителів за велінням душі одиниці.

Діти ведуть себе так, як їх навчили (виховали) батьки. Тому нічого нового у відеозаписах із нагрудної камери вчителя вони не побачать. Навіть, якщо захочуть побачити. У чому я серйозно сумніваюся. Не стільки відеокамери потрібні, а відповідальність батьків через систему солідних штрафів за негідну поведінку дитини в школі. Також потрібно перестати тримати в закладі освіти тих учнів чи студентів, яким ця освіта не потрібна, які її не хочуть здобувати тяжкою працею. Під примусом освіта не здобувається, а заклад освіти – не богадільня, в якій годують, розважають, пилюку з учнів струшують і соплі витирають… Бо незабаром в школах учням учителі будуть витирати не лише соплі. До того йде…

Україна впроваджує реформу в галузі освіти під назвою “Нова українська школа”, яка включає в себе перетворення системи старшої середньої освіти та створення мережі закладів, спрямованих на профільну середню освіту, пише osvita.ua.

Новий Державний стандарт профільної середньої освіти передбачає два основних напрямки навчання для учнів 10–12 класів – академічний та професійний.

Вибір учнем академічного напряму передбачає можливість подальшого вивчення у вищих навчальних закладах. З іншого боку, професійний напрямок орієнтований на відповідність вимогам ринку праці.

Пілотування Державного стандарту та моделей профільної освіти у окремих навчальних закладах планується на 2025 рік. Це дозволить протестувати нові підходи та забезпечити високий рівень освіти для учнів, відповідно до вимог сучасного світу.

Кабінет Міністрів змінив порядок та умови надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам і формули розподілу освітньої субвенції. Таким чином поступово уряд відмовлятиметься від фінансування малокомплектних шкіл. Переважно це проблема шкіл на селі, де учнів справді не багато. Цю мережу намагаються оптимізувати уже не один рік, і забезпечують доїзд дітей до більших навчальних закладів у сусідніх селах.

Для розрахунку розміру субвенції у 2024 році будуть брати до уваги кількість учнів та класів, визначену на 2022 року. Але вже у наступному році фінансування скоротять, і ще за рік зупинять взагалі.

Для стимулювання підвищення ефективності шкільної мережі та якості освіти заплановано не дозволяти фінансувати коштом освітньої субвенції заклади освіти з кількістю учнів менш як 45 осіб (з 1 вересня 2025 року) та менш як 60 осіб (з 1 вересня 2026 року), – йдеться у повідомленні МОН.

Також рішенням уряду змінено розрахунок освітньої субвенції для приватних шкіл.

Ганна Новосад, колишня міністрка освіти та науки України, повідомила про результати опитування, проведеного в українських школах. Згідно з опитуванням, чверть учнів в Україні висловили бажання виїхати за кордон після закінчення навчання у школі. Багато з них виявили песимістичні погляди на майбутнє.

Про це розповідає сайт finance.ua.

За результатами опитування, проведеного в українських школах, близько 24% учнів висловили песимістичні погляди на майбутнє. З цього числа 26% виявили бажання переїхати за кордон (30% із них – діти з міст). Учителі більшість уваги зосереджують на проблемах відсутності зосередженості учнів (61%), постійних повітряних тривогах (60%) та недостатній кількості якісної техніки (39%).

Опитування також вказує на різні проблеми в громадах прифронтових регіонів, таких як Ріпкинська, Семенівська, Кушугумська, Нікопольська, Новгород-Сіверська, Золочівська, Великодимерська, Вознесенська, Білопільська, Балаклійська, Снігурівська, Тріщинська, Тарновська.

Наприклад, в Широкінській громаді, яка практично повністю зруйнована, можливо створити тимчасові школи в вцілілих приміщеннях або модульні конструкції. У Дергачівській громаді, яка зупинила подальший наступ на Сіверщині, можливість ± безпечної перспективи полягає в навчанні під землею.

Головне завдання зараз, за словами Ганни Новосад, не обмежується лише відновленням будівель шкіл. Найважливіше – фокусуватися на тому, “як можна зараз відновити доступ до сервісів”.

Це означає робити все можливе, щоб діти мали можливість отримувати додаткове навчання від вчителів, навіть якщо фізичний доступ до школи обмежений. Крім того, важливо забезпечити доступні укриття не лише в межах шкіл, а й у інших приміщеннях, шукаючи нові модульні рішення в цій області.

На фоні широкомасштабного вторгнення рф в Україну, значна кількість дітей була змушена залишити країну та продовжити своє навчання в закладах освіти за кордоном. Це викликало серйозні обурення серед батьків і опікунів, щодо того, чи будуть прийняті “закордонні” оцінки, які діти отримали, українськими школами після їх повернення.

Ситуацію дослідило видання РБК.

На нещодавній нараді під головуванням віце-прем’єр-міністра Ірини Верещук обговорювалася ця проблема та вирішення питання зарахування “закордонних” оцінок в українських школах. Міністерство освіти та науки розробило відповідні методичні рекомендації, які були затверджені спеціальним наказом торік.

Ці рекомендації уточнюють процес здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану. За словами урядовців, діти, які примусово залишили країну та навчалися за кордоном, після повернення будуть прийняті до українських закладів загальної середньої освіти, в яких вони навчалися раніше, або в будь-які інші, на підставі заяви одного з їхніх батьків або інших законних представників.

За рекомендаціями, всі оцінки, отримані за кордоном, при поверненні перезараховуються. Це вимагає надання інформаційної довідки від іноземної школи, до якої мають бути прикріплені витяг оцінок, система оцінювання та інші відомості про навчання дитини. Хоча спеціальної форми цієї довідки не передбачено, однак чим більше інформації вона містить про навчання дитини, тим краще. Це може бути деталізована інформація про предмети, теми, систему оцінювання та витяг оцінок, отриманих як у паперовому, так і в електронному форматі з електронних журналів.

Батьки школярів Рівного, чиї діти перебувають за кордоном, скаржаться, що з учнів вимагають здавати велику кількість контрольних робіт. Мовляв, є письмове тестування навіть з фізкультури та трудового навчання. Виявляється, порушень зі сторони вчителів немає, пояснив Радіо Трек керівник міського управління освіти Андрій Мазур.

Він пояснив, що наразі отримують освіту за кордоном 2800 учнів з Рівного, лише 120 з них навчаються дистанційно у ліцеї №1 і вивчають там предмети так званого «Українознавчого компонента» – українську мову та літературу, географію та історію України, правознавство і старшокласники ще мають курс «Захист України».

Ще понад тисячу дітей обрали сімейну форму навчання, тож, відповідно до вимог цієї програми, двічі на рік учні мають пройти оцінювання з усіх предметів.

Довідка
Сімейна форма навчання — це індивідуальна форма, при якій батьки / опікуни самостійно організовують для своєї дитини освітній процес у домашніх умовах. Темп навчання вони підлаштовують під потреби, інтереси та можливості своєї дитини. Головне: учень має здобути знання відповідно до державних стандартів і підтвердити це під час оцінювання у школі.

Інтерв’ю із засновником міжнародного оцінювання школярів PISA Андреасом Шляйхером.

На початку грудня 2023 року було оприлюднено результати міжнародного дослідження якості освіти — PISA-2022. Воно відбувається раз на три роки й охоплює понад 80 країн світу. Україна взяла участь у дослідженні вдруге. Цього разу його провели не через три, а через чотири роки через пандемію COVID-19. Попри труднощі, спричинені війною, його вдалося організувати у 18 з 27 регіонів нашої країни. Результати виявилися очікувано нижчими за результати минулого циклу.

Засновник міжнародного оцінювання школярів PISA Андреас Шляйхер в інтерв’ю ведучій ТСН Марічці Падалко розповів, що найважче дається українським учням, а чим вони здивували, як треба змінювати освітнє середовище та чому утворилася прірва між дітьми, які навчаються у великих містах і в маленьких селах.

Далі — пряма мова.

Як би ви відреагували на результати дослідження PISA, як були би батьком українського школяра?

Мене найбільше вражає той факт, що українській освіті вдалося втриматися на плаву — у багатьох європейських країнах ми побачили падіння рівня освіти через пандемію. А Україна пережила і пандемію, і зараз переживає війну — і зберігає результат. Це дійсно вражає. Але це один бік монети. Інший бік — ми бачимо, як багато ще можна покращити. Учні добре вміють відтворювати завчений матеріал. Але їм важко вдається застосовувати ці знання на практиці, використовувати в нових видозмінених ситуаціях. Це те, що є важливим сьогодні. І це треба покращити.

Коли ви говорите про ці важливі навички і про те, що їх треба покращити — з чого слід починати?

По-перше, треба змінювати освітнє середовище, де учні є просто пасивними споживачами інформації. Їм слід ставати активними споживачами. Не просто дізнаватися про результат наукового експерименту, а робити його власноруч, експериментувати. “Активне” навчання дуже важливе, але для цього потрібно створювати відповідне освітнє середовище з-поміж вчителів і учнів. І я вже бачив приклади цього в Україні. Це вже відбувається, тому я доволі оптимістичний щодо ваших перспектив.

Я думаю, що багато хто в Україні приголомшений результатами читацької компетенції учнів — і для багатьох це відкриття. Адже, ми в Україні — і батьки, і вчителі — вважали, що наші діти гарно вміють читати. Втім, цього за результатами вашого дослідження виявилося недостатньо. Як ви оцінювали читацьку компетентність?

У нас схожі результати в багатьох країнах. І, напевно, діджиталізація з одного боку, це позитивна річ, але з іншого боку, вона зробила читання більш поверхневим. В 20-му столітті під грамотністю розуміли здобуття знань — у вас є підручник, ви його читаєте і вчите. Сьогодні все інакше. У вас є гугл, ви все можете знайти в Мережі, багато всього — і треба вміти розуміти речі, особливо ті, які мають кілька значень, треба вміти відокремлювати факти від суджень — і цьому часто в школі не навчають. У школі вас змушують просто вірити в те, що написано в підручниках. Це не дає можливості учням ставити під сумнів те, що написано. У цьому і полягає читацька компетентність — чи можеш ти використовувати знання, а не тільки їх здобувати. У багатьох українських учнів з цим проблеми. І не тільки в українських.

Можливо, це частина нашого тоталітарного спадку, адже колись жили в тоталітарній країні?

Я, до речі, в цьому не впевнений. Ми спостерігаємо це в багатьох країнах. Наприклад, коли я навчався в школі, читання було дуже простим завданням. Якщо ти не знаєш правильну відповідь, ти можеш її знайти в підручнику. І ми вірили, що ця відповідь правильна. Так всіх вчили. Це доведеться змінювати. Коли ти шукаєш інформацію в Гугл, або в JPT чаті, тобі ніхто не каже, що є правильним, а що ні. І це вже залежить від твоєї компетенції — докопатися до істини. Те саме я спостерігаю в природничих дисциплінах. Ми викладаємо точні науки, як релігію. Ми вас апріорі змушуємо вірити в наукові теорії, даємо вам багато вправ потренуватися, і в кінці тестуємо вас, чи ви пам’ятаєте правильні відповіді. І це не має нічого спільного з науковими знаннями. Наука саме про те, щоб будь-які знання піддавати сумніву, а не просто їх відтворювати.

А ви думаєте, що вчителі готові працювати в реальності, де не буде правильних і неправильних відповідей? Що учням в першу чергу слід думати і мати власну думку. Вчителі до цього готові?

Багато з них готові. І в Україні я, до речі, бачив багато таких. Це також залежить від культурних особливостей. Що ми перевіряємо: чи знає учень правильні відповіді, або чи вміє він ставити правильні запитання? Змінити цей підхід дуже важливо, але водночас складно. Я з великою повагою ставлюся до роботи вчителів в Україні. Вони викладають учням величезний обсяг матеріалу. Але наше майбутнє полягає в тому, щоб вивчати менший обсяг матеріалу, але значно глибше. Питання не в тому, чи пам’ятаєш ти формули чи теореми, а в тому, чи можеш ти мислити як математик. Не в тому, що ти вивчиш всі історичні дати і події, а в тому, чи ти можеш мислити як історик — розуміти, як сформувалася нація, суспільство, як воно змінювалося і чому, який сьогоднішній контекст. Але вчителям доводиться доносити учням такий обсяг матеріалу, що в них просто навіть можливості немає зануритися в такі глибини.

У результатах дослідження — прірва між дітьми, які навчаються у великих містах і в маленьких селах. Це загальна тенденція чи суто українська особливість?

У багатьох країнах схожі тенденції, але в Україні це особливо помітно. І це один з найбільший викликів для вашої країни. Два фактори відбилися на результатах дослідження: місце проживання учня і його соціальне походження. Тому найважливішим завданням для України, я вважаю, знайти спосіб заохотити найталановитіших вчителів викладати у найвіддаленіших школах. Розумієте, в минулому наше суспільство було дуже поблажливим до людей з невеликим набором навичок. Для них було багато можливостей. У майбутньому це буде все складніше і складніше. І ця освітня поляризація потім перетвориться на економічну поляризацію, а ще, може, і на політичну. Ми вже спостерігаємо це в багатьох країнах світу.

Із вашої відповіді виглядає так, що найважливіше для освіти в маленькому селі привезти туди гарного вчителя. Чи є ще інші фактори?

Ні, я вважаю, що починати треба з вчителя. Інфраструктура, умови — це все другорядне. Найголовніше, це вчитель, для якого його предмет — це його пристрасть, а також вчитель, який може побудувати стосунки з учнями. Якщо ти мешкаєш в селі, дуже складно уявити майбутню цінність гарної освіти. Якщо ти не бачиш перед собою заможного роботодавця, який зможе найняти тебе на роботу. Якщо ти гарно вчитимешся і матимеш відповідні компетенції, то саме вчитель має тобі допомогти уявити свою професійну мрію, визначити твої сильні сторони, розгледіти, до чого ти маєш схильність. Допомогти тобі зрозуміти, як ти можеш стати в чомусь справді дуже вправним, як це може допомогти суспільству.

За три роки знов відбудеться PISA, чи ви бачите можливості для покращення, враховуючи, що повномасштабна війна триває?

Я бачу, що в Україні є дуже сильна візія, якою має бути освіта. Це важливо. І ви вже можете бачити, як це стає реальністю в початковій школі. Я був вражений тут початковими класами, які застосовують нову модель освіти, де діти вчаться набагато більш усвідомлено, кожен в своєму темпі. Найголовніше, мені здається, зробити українську освіту максимально наближеною до сьогоднішніх реалій. Бо я бачив і вашу старшу школу, яка ще зберігає старі моделі, тому і їх важливо змінити поступово. І я сподіваюся, на це вистачить сил.

Я знаю, що ви будете зустрічатися з українським вчителями. Які будуть ваші рекомендації?

Я буду їх заохочувати іноді відходити від шкільного плану і давати учням можливість більше заглибитися у щось конкретне. Мені здається, що саме цього часто не вистачає. Я знаю, що шкільні плани для вчителів тут дуже об’ємні і вимогливі. Але іноді саме нам, як вчителям, доводиться бути винахідниками найкращих освітніх практик і творцями сприятливого середовища для навчання. Ставити собі запитання: що за учні переді мною, ким вони хочуть стати і як я їх можу підтримати. Я дуже сподіваюся, що вчителі знаходитимуть більше часу для позакласного спілкування з учнями, щоб побудувати з ними стосунки. Якщо вчителю це вдається, він почувається щасливішим на своєму робочому місці і в своїй професії.

Ми зараз часто говоримо про так звані м’які навички, soft skills, і їхню важливість. Але як пояснювати їхню важливість людям, які цього не усвідомлюють, тому що м’які навички не можна виміряти чи оцінити. Який, приміром, зв’язок між “софт скілз” і математичною компетенцією?

Це цікаве запитання. Я би сказав так, що багато “жорстких навичок” 20-го століття стають “м’якими навичками” 21-го. Весь матеріал, які ми вчили, ви вже можете знайти в JPT чаті. Що раніше треба було довго вчити, тепер легко моментально знайти. І тому багато “м’яких навичок” минулого століття стають фундаментальними навичками для 21-го: чи можеш ти з собою уживатися, чи ти себе приймаєш, чи зможеш ти працювати з людьми, які від тебе відрізняються, чи можеш ти жити на цій планеті. І в кризу, як ви бачите, все це проявляється. Ми бачили, що українські діти справляються, демонструють свою стійкість. Якщо ви сьогодні запитаєте роботодавців, кого вони шукають — звісно, це технічки навички і загальна компетентність. Але разом з тим, вони скажуть, ми шукаємо людей, які самі собі дають раду, які мають достатній рівень допитливості, сміливості і лідерства і вміння знаходити спільну мову з іншими. І я згоден вами, що нам треба віднайти спосіб вимірювати ці навички. Адже, як можна покращити те, що ти не можеш реалістично оцінити?

А який “софт скіл” ви сьогодні вважаєте найважливішим?

Жити в світі, де слова можуть мати кілька значень, а ситуації кілька інтерпретацій, бути здатним працювати з людьми, які відрізняються від вас. Бо технології зараз роблять все, щоб спростити вам життя: аби ви бачили людей, які схожі на вас, які думають, як ви, які роблять те, що і ви. І так наші навички знаходити спільну мову з людьми, які не завжди поділяють вашу думку, значно погіршуються. Над цими навичками треба працювати.

Як це може допомогти учням?

У минулі часі школа була природнім середовищем. Там ви вперше зустрічалися з дітьми з інших родин, з іншими традиціями. Сьогодні технології створюють певні соціальні “бульбашки”. Дітям треба повернути природнє середовище, і це можуть своїми зусиллями зробити вчителі, аби дітьми в школі навчилися взаємодіяти, з тими, хто має відмінну думку, навчитися дебатувати на будь-яку тему.

Ви вважаєте, що війна — це хороший час опанувати нові “м’які навички”?

Я бачив, який руйнівний вплив ця війна мала на учнів, на вчителів, на школи і на родини в Україні. Але воля до змін все одно тут вражаюча. Криза часто є періодом, коли ми відмовляємося від старих звичок, дивимося в майбутнє і приймаємо його. Я бачу, що саме зараз Україна має шанс трансформувати свою освіту. Тут стільки хороших ініціатив. Я зустрічаю вчителів, які просто неймовірні герої — вони перетворили свої школи на абсолютно нове середовище. Я справді вважаю, що зараз час можливостей.

Який момент в українській школі останнім часом вам запам’ятався найбільше?

Я вчора був у початковій школі у Вінниці. Привіз подарунки від учнів з японської Фукусіми, які теж пройшли через великі випробування в 2011. Це було прекрасно — і як діти раділи, і як вони можуть поєднати і приймати різні культури.

Наші діти говорили з вами англійською?

Так, я до речі, був вражений. Вони не лише можуть розмовляти іноземною мовою, вони сміливо ставлять запитання. І це для мене нова ознака. Ще кілька років тому я такого не спостерігав. Діти були сором’язливі і скуті. Мову вивчали — переважно набір слів і граматичних конструкцій. Тепер вони її вчать розмовляючи нею. Вони дуже активні. Це справді вражає.

Можливо, це вже наслідки їхнього “біженства” за кордоном, в Європі, коли в них не було іншого виходу, як розмовляти іншою мовою?

Так, можливо. А ще я був вражений, як вони перетворили бомбосховище у чудовий освітній простір. Це з місця старого перетворилося на місце радості і знань.

Коли ви вперше почали їздити в Україну?

У 2016 році.

І що за останні сім років найбільше змінилося?

Коли я вперше приїхав сюди, модель “Нової української школи” здавалася дуже віддаленою і абстрактною перспективою. І я вже побачив, як це стало реальністю в початковій школі і частково в середній. Я сподіваюся колись це побачити і в старших класах. Але я дивлюся в майбутнє з оптимізмом, бо за ці роки спостерігав неймовірну волю до змін із дуже обмеженими ресурсами. Україна не багато інвестує в освіту. Значно менше, ніж інші європейські країни. І навіть з наявними ресурсами я вже бачу багато змін.

Українські школярі відстають у знаннях з математики на півтора року у порівнянні з ровесниками із країн Організації економічного співробітництва та розвитку. Такими є результати Міжнародного дослідження якості освіти PISA.

— У циклі PISA 2022 року математика була провідною галуззю дослідження. Це означає, що всі учні-учасники виконували тести з математики, — йдеться у повідомлення Освіта.ua. —Оцінювання в цій галузі передбачало виявлення рівня математичної грамотності 15-річних учнів.

За результатами дослідження, 58% українських учнів досягли базового, другого із шести, рівня математичної грамотності, 32% учнів – рівня 3 і вищих.

Якщо порівняти результати школярів з минулим циклом, то вони загалом погіршилися на 12 балів.

За визначенням PISA, математична грамотність – це здатність учнівства математично міркувати та формулювати, застосовувати й інтерпретувати математику для розв’язання проблем у різноманітних контекстах реального світу.

Заступник міністра освіти і науки України Андрій Сташків в ефірі національного телемарафону розповів, що одним зі значних викликів цього року знову можуть стати блекаути. Українська влада не виключає, що Росія, як і торік, обстрілюватиме енергетичну інфраструктуру нашої держави восени та взимку.

Чи буде і коли дистанційне навчання 2023 – 2024
Сташків уточнив, коли школи будуть змушені перейти на дистанційну форму роботи.

Ми очікуємо, як і попереджає уряд та Міноборони, на можливі обстріли енергетичної інфраструктури, у зв’язку з чим можуть бути вимкнення електроенергії,
– заявив Сташків.

Школи, додав він, зараз активно готуються до таких ситуацій. Зокрема, у навчальних закладах купують і підключають генератори.

Теперішня ситуація в Україні змушує шукати альтернативні способи навчання. Такі як дистанційна ліцензована школа “Оптіма”, яка забезпечує якісний і безперервний навчальний процес навіть при форс-мажорних обставинах.
Якщо школи не матимуть генераторів, будуть змушені перейти на дистанційну форму, аби учні мали доступ до освіти,
– наголосив посадовець.

Дивіться також Хто визначатиме формат навчання у школах України і до чого готуватись учням

Як вчитимуться учні з 1 вересня в Україні
Очільник Міносвіти України Оксен Лісовий розповів, що навчальні заклади в Україні з 1 вересня працюватимуть в очному, дистанційному та змішаному форматах. Рішення ухвалюватимуть на місцях.
Так, в Україні роботу відновило майже 13 тисяч шкіл.
На навчання повернулися 3 мільйони 951 тисяча учнів. Близько пів мільйона з них мають вчитися офлайн.
84% шкіл мають облаштовані укриття.
Якщо батьки не хочуть, аби їхня дитина вчилася очно, можуть перевести її на іншу доступну форму навчання.
Якщо укриття школи не може вмістити потрібну кількість дітей та педагогів, варто налагодити позмінне очне навчання, уточнив міністр.
На тих територіях, де є загроза життю чи здоров’ю дітей, очного навчання не буде.
Педагогічні ради шкіл, до слова, можуть самостійно визначати структуру і тривалість навчального дня, тижня, занять і навіть форму організації навчання.
До слова, з початку повномасштабної війни в Україні вже повністю відбудувати понад 500 шкіл, зруйнованих росіянами.

Якщо ж учень чи учениця пропускає самостійну, чи контрольну, то міністр радить надавати можливість перездати цю роботу

Якщо дитина не виспалася через нічну повітряну тривогу, просидівши в укритті, і почувається втомленою на ранок, не варто її змушувати йти на перший урок. Це нормально пропустити заняття й наздогнати цю тему пізніше.

Про це міністр освіти Оксен Лісовий написав на своїй сторінці у Facebook.

“Треба бути реалістами і розуміти, що втомлена дитина навряд зможе сприймати матеріал на уроці та мати необхідний рівень концентрації. Часом дорослим так само складно сфокусуватися після безсонної ночі, тоді що казати про школярів”, – написав Оксен Лісовий.

Якщо ж учень чи учениця пропускає самостійну чи контрольну, то міністр радить надавати можливість доскласти цю роботу.

“Варто у навчальному процесі фокусуватися на головному, використовуючи усі переваги академічної свободи”, – зазначає міністр.

Оксен Лісовий також наголошує, якщо у вчителя, який веде урок дистанційно, почалася тривога, а у дітей в класі ні, то вчитель має перервати заняття та йти до укриття.

“Якщо є можливість продовжити заняття зі сховища – чудово. Якщо немає – це не катастрофа. Безпека – понад усе”, – наголошує Лісовий.”Це питання не стільки про академічну успішність і правила, скільки про ментальне здоров’я – і школярів, і педагогів. Усім зараз важко. Війна стосується кожного з нас. Привносить зміни у життя, у його різні сфери. Додається навантаження, якого б у мирний час не було. Тому зараз як ніколи важливо берегти свій ресурс та одне одного. Стійкість – наша суперсила. Ми можемо більше, ніж думаємо. Але водночас маємо дбати про наше фізичне та психічне здоров’я, щоб мати стійке суспільство, яке здатне на більше”, – підсумував Оксен Лісовий.

До Верховної Ради надійшли законопроєкти №9600 та №9601. Вони пропонують впорядкувати деякі моменти в управлінні системи вищої освіти.

Цікаво “Оптіма” пропонує стипендії на навчання: як долучитися до унікальної пропозиції

Як розповів голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, навчальне навантаження науково-педагогічних працівників вищої освіти планують зменшити з 600 годин до 400 – 500. Цей показник буде залежати від розміру виконуваної наукової роботи.

Це наблизить структуру робочого часу українських викладачів до практики європейських країн, а також стимулюватиме наукову роботу в університетах,
– повідомив Бабак.

Також пропонується врегулювати важливий момент: якщо викладач виконує навчальну роботу (більшість викладачів іноземних мов, фізичної культури), то його пропонують кваліфікувати як педагогічного працівника та не змушувати імітувати наукову роботу.

На думку ініціаторів законопроєктів, досвідчені фахівці-практики вкрай потрібні для передачі актуальних професійних знань, тому не потрібно навантажувати їх науковою діяльністю лише через те, що так вимагають правила.

Джерело:

МОН

Подолання освітніх втрат стало одним з найбільших викликів української освіти. Прогалини у знаннях можуть серйозно вплинути на майбутнє дітей, тому вкрай необхідно наздогнати програму.

У першому півріччі минулого навчального року 15% закладів освіти працювали очно, 33% — дистанційно, 51% — змішано. Успішність учнів різко впала, тож МОН та ЮНІСЕФ розробили рекомендації, які дозволять організувати ефективні програми подолання освітніх втрат.

Найбільше постраждали показники з української мови, яка є основним предметом на всіх зрізах. Також суттєво знизилася успішність з математики, іноземної мови та інформатики.

Ми бачимо, що поступово втрачаємо розумовий потенціал нашої молоді, тож необхідно шукати шляхи для виправлення цієї ситуації,
– зазначили у МОН.

Раніше школам пропонували стати центрами з надолуження освітніх втрат. Для цього потрібно було створити команду та подати заявку до МОН.

Інколи нас запитують:« Кому потрібен ваш героїзм ? Ви нічого не зміните ! Система будувалася десятиліттями!». Чому? Ми вже дещо змінили! – написала педагог зі Щербанівського ліцею Полтавщини Лариса Бондарчук.

У Щербанівському ліцеї директорка вже не виписує премії вчителям за умови поповнення матеріальної бази ліцею!

У Щербанівському ліцеї директорка вже не виписує премії вчителям за умови поповнення матеріальної бази ліцею!

На нарадах з учителів вже не вимагають «плідно взаємодіяти з батьками» для придбання стендів, шаф для одягу , корпусних меблів, жалюзі/ролетів і не лунає : «Якщо не можете працювати з батьками, то купуйте за власний рахунок»!

Вчителі вже не мусять робити ремонти в службових приміщеннях ліцею за відпускні!

– Миття вікон, прання, прасування та вішання штор у всіх приміщеннях ліцею – робота лише техпрацівників і нікого більше! – підсумувала Лариса Бондарчук.

Відкрите звернення до депутатів Щербанівської сільської ради вчителя Щербанівського ліцею Лариса Бондарчук оприлюднила на початку вересня, після численних конфліктних моментів з дирекцією. Текст звернення наступний:

– Шановні депутати ! Мені дуже боляче, що в моєму рідному навчальному закладі , з яким пов’язана більша частина мого життя, зараз відбувається жорстока розправа над учителями , які виступають проти поборів з батьків та учителів! Поповнення матеріальної бази ліцею за рахунок так званих добровільних внесків, які насправді є примусовими, за останні два роки набуло нечуваного маштабу! Корпусні меблі, тематичні стенди, жалюзі/ролети на вікна, лави, вазони для квітів, декоративні скульптури , тощо було придбано за готівкові кошти батьків та учителів, премії учителів , які виписувалися за умови цього придбання!

Батьки та вчителі не є технічними працівниками закладу освіти і вони не мають виконувати ніякі ремонтні роботи або прибирання у його приміщенні та на його території.

Така ситуація неприпустима у навчальному закладі. Для благодійних внесків має бути розрахунковий банківський рахунок і всі витрати повинні бути обліковані! Звертаюся до вас, шановні депутати з проханням провести аудит усіх матеріальних цінностей у Щербанівському ліцеї , придбаних та ремонтних робіт , виконаних за рахунок батьків і вчителів за період з 2019 по 2021 роки. Батьки та вчителі не є технічними працівниками закладу освіти і вони не мають виконувати ніякі ремонтні роботи або прибирання у його приміщенні та на його території. Прошу вас також зупинити мобінг/булінг та цькування з боку адміністрації Щербанівського ліцею по відношенню до мене , учителя вищої категорії, старшого вчителя з 31 -річним педагогічним стажем!

Яскравими прикладоми цькування є сфальшована справа про булінг з мого боку до учня , яка була повністю спростована у суді та справжнє судилище мене під час зборів трудового колективу, яке відбулося 31.08.2021. Шановні депутати! Прошу вас також сприяти більш раціональному використанню бюджетних коштів , виділених на освіту у Щербанівській громаді.

Після перших місяців великого опору українських Сил оборони у 2022-му організатор Global Teacher Prize Ukraine, громадська спілка “Освіторія”, адаптувала формат премії до нових умов і замість визначення фіналістів та переможців, почала збирати історії вчителів, чий професійний досвід і робота з дітьми уособлюють українське вчительство воєнного часу.

Збір таких історій у межах цьогорічної премії наразі триває. “Освіторія” вже отримала кілька сотень історій педагогів, які боролися з окупантами за українську освіту, винаходять інноваційні формати навчання, відбудовують освіту на звільнених землях, тримають тил і психологічно підтримують учнів та їх родини.

Розповісти історію вчителя можна до 1 вересня на сайті премії. Заповнити форму може як сам вчитель, так і його колеги, учні або їхні батьки — обмежень немає.

“Вкрай важливо, щоб всі подвиги наших вчителів були почуті, жоден не загубився. Тож цьогоріч ми продовжимо розповідати історії вчителів, що заслуговують на всі існуючі нагороди, внесок яких неможливо порівняти чи оцінити. Їхній шлях і досвід мають бути помітними. У такий спосіб ми прагнемо висловити вчителям свою подяку та відзначити важливість їхньої праці”, — говорить Зоя Литвин, голова спілки “Освіторія” й засновниця премії Global Teacher Prize Ukraine.

Кураторкою премії незмінно вже всьоме є Наталія Мосейчук, телеведуча 1+1 і педагогиня за освітою, яка у Global Teacher Prize Ukraine у своїй категорії “Вибір серцем” дякує вчителям, які працюють з дітьми в лікарнях.

7 жовтня в ефірі національного телемарафону Global Teacher Prize Ukraine розкаже історії вчителів, щоб у такий спосіб висловити їм подяку, відзначити важливість їх праці та надихнути на нові звершення.

Частина зібраних історій вчителів також будуть презентовані на онлайн-платформі на сайтах globalteacherprize.org.ua та osvitoria.media, а також на майданчиках медіапартнера – групи 1+1 media, зокрема на новинних сайтах ТСН.ua, УНІАН. До того ж на платформі кіно та телебачення Київстар ТБ.

Інформаційна довідка

Global Teacher Prize Ukraine — щорічна національна премія для вчителів-агентів освітніх змін. Премія покликана відзначити досягнення вчителя не лише щодо своїх учнів, а й щодо суспільства, та підкреслити важливість педагогів в Україні. Національну премію засновано у 2017 році ГС “Освіторія” після підписання меморандуму з фондом Varkey GEMS Foundation. Цьогоріч премія вдруге відзначатиме героїв освітнього фронту, які виборюють майбутнє для українських дітей. Більше на сайті: https://globalteacherprize.org.ua/.

“Освіторія” — неприбуткова громадська спілка, яка з 2013 року допомагає реформувати та розвивати освіту в Україні. Більше на сайті: https://osvitoria.org/.

Батьки дітей, які виїхали з України через війну, багато скаржилися на те, що їхні діти надто завантажені, адже навчаються на дві країни. Уряд розробив систему, яка полегшить життя школярів та дозволить здобути українську освіту.

Яке рішення розробили для українських школярів за кордоном
Як розповів прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, у кожній області будуть вибрані дистанційні школи. У них запровадять нову форму навчання.

Учні, які перебувають за кордоном, вивчатимуть український компонент шкільної програми. Він займатиме 6-8 годин на тиждень. Решту предметів вони зможуть опанувати в школах країн, де наразі проживають. Цю частину навчання їм зарахують автоматично,
– пояснив прем’єр.

Ваша дитина отримала недостатній рівень знань у цьому році? Це легко виправити з “Оптіма”. Провідна дистанційна школа України пропонує унікальну благодійну програму для учнів 1 – 11 класів. Все, що потрібно – заповнити заявку та отримати безплатний доступ до освітніх матеріалів з 2 будь-яких предметів на 3 місяці.
Подаруйте своїй дитині шанс здобути якісну освіту вже сьогодні!
За словами Дениса Шмигаля, зараз за межами держави перебуває близько мільйона українських дітей. Відтак, країна буде робити їм кроки на зустріч та сприятиме їхньому розвитку, аби вони не розривали зв’язок з Батьківщиною та поверталися додому.

В оприлюдненій ухвалі суду йдеться, що Людмилу Гребень було офіційно визнано обвинуваченою у неналежному виконанні професійних обов’язків щодо охорони життя та здоров’я неповнолітнього, що спричинило його смерть. Максимальне покарання, яке загрожувало вчительці, – до п’яти років позбавленням волі.

Проте трудовий колектив львівської середньої школи №82 подав клопотання до суду про взяття на поруки обвинуваченої. Суддя Сколівського районного суду Вікторія Курницька клопотання задовольнила і звільнила Людмилу Гребень від кримінальної відповідальності, а саме провадження закрила.

«Звільнити від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею її на поруки трудового колективу Львівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 82 Львівської міської ради Львівської області, строком на один рік за умови, якщо вона протягом одного року з дня передачі її на поруки виправдає довіру трудового колективу Львівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 82 Львівської міської ради Львівської області, не буде ухилятись від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку», – йдеться в ухвалі.

Нагадаємо, 2 червня 2021 року під час шкільної екскурсії на водоспад Кам’янка у національному природному парку «Сколівські Бескиди» загинув 12-річний школяр Артем Прадєд-Янчак. Хлопець послизнувся на камінні і впав у водоспад, при цьому він зачепився ногою за коріння і захлинувся водою.

Під час екскурсії шестикласників супроводжувала їхня класна керівничка, вчителька музики Людмила Гребень, яка після загибелі хлопчика отримала серцевий напад та підозру у злочині.

Відповідний лист уже надіслали у навчальні заклади. Про це 24 Каналу розповіли у Міносвіти України.

Як вчитимуться студенти коледжів і вишів з 1 вересня
У МОН наголосили: усвідомлюють ризики, тому пріоритетом має бути безпека та наявність надійних укриттів. Процес облаштування сховищ у закладах освіти України триває. Облаштовують як спеціалізовані, так і пристосовані укриття для проведення в них занять під час оголошення повітряної тривоги.

Міністерство рекомендувало закладам вищої і фахової передвищої освіти з 1 вересня 2023 року максимально перейти до здійснення освітнього процесу в аудиторному форматі з урахуванням наявності та місткості укриттів,
– повідомили у МОН.

І уточнили: рекомендація не стосується закладів освіти, розташованих у зоні бойових дій, зонах досяжності вогню ворожих РСЗВ, систем типу С-300 та аналогічних.

У Міносвіти також наголосили: виші, академії та коледжі все ж можуть самостійно ухвалювати рішення щодо відновлення очного навчання, зважаючи на безпекову ситуацію, стан комунікацій, наявність та технічний стан укриттів тощо.

У МОН також перелічили чинні недоліки дистанційного навчання. Це, зокрема, такі:

відсутність ефективного зворотного зв’язку з викладачами;
великий обсяг домашніх завдань;
технічні проблеми;
недостатнє забезпечення студентів та викладачів комп’ютерною технікою;
брак спілкування;
відсутність здобуття дієвого практичного досвіду тощо.

В Україні у розпалі вступна кампанія. Прогнозують, що цього року у навчальних закладах значно побільшає студентів “у віці”, оскільки здобуття освіти дає можливість чоловіками отримати відстрочку від мобілізації. Чи справді студентів не мають права мобілізувати, чи можуть мобілізувати бакалаврів, які готуються вступати у магістратуру та чи можуть не зарахувати вступника, який не надав документи про військовий облік. Про це “Еспресо” розповів юрист Харківської правозахисної групи Сергій Пройдак.

Студенти яких навчальних закладів мають право на відстрочку
В Україні діє закон “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, у якому чітко прописані як підстави для мобілізації, так і її звільнення. Відповідно до цього закону здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти, не можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації.

При цьому студенти-заочники можуть бути мобілізовані. У законі чітко прописане, що право на відстрочку мають студенти денної або дуальної форми навчання. Дуальна форма здобуття професійної освіти – це спосіб навчання, за яким теоретичний матеріал опановується в закладі з педагогом, а практичне навчання проходить на виробництві.

Важливо, аби у навчального закладу була ліцензія МОН. Якщо ліценції немає, то як би себе цей заклад не називав – чи університетом, чи академією, формально він не є освітнім закладом, а ті, хто там вчиться, не матимуть права на відстрочку від мобілізації як здобувачі освіти.

Студенти іноземних навчальних закладів, які мають документи, що підтверджують навчання за денною та дуальною формою, також мають право на відстрочку від мобілізації.

Які документи про військовий облік може вимагати приймальна комісія
У грудні 2022 року Кабмін затвердив Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Цей порядок визначає, яким чином органи влади, установи та організації повинні співпрацювати з військкоматами.

Кожен навчальний заклад (і будь-який роботодавець) зобов’язаний вести персональний військовий облік працівників та студентів.

Тому під час вступу призовники, військовозобов’язані та резервісти повинні подавати документи про військовий облік:

для призовників – посвідчення про приписку до призовної дільниці;

для військовозобов’язаних – військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного (оформлюється у разі відсутності бланків військових квитків або з інших причин);

для резервістів – військовий квиток.

Відповідно до роз’яснення Міністерства освіти, військово-облікові документи у цьому році не повинні надавати лише вступники 2007 року народження або молодші. Водночас вступники, яким виповнилось 27 років на день початку вступної кампанії є військовозобов’язаними та повинні надавати військовий квиток або посвідчення військовозобов’язаного, а не посвідчення про приписку.

Документи про військовий облік, який подають вступники, повинні мати штамп чи печатку територіального центру комплектування та соціальної підтримки. У документі має бути відмітка саме органу з назвою “ТЦК та СП”, не “військовий комісаріат / військкомат”.

За словами Сергія Пройдака, якщо вступник не подав до приймальної комісії документи про військовий облік, його мають право не зарахувати як такого, хто подав не повний пакет документів.

У МОН кажуть, що навчальний заклад в окремих випадках може зарахувати на навчання студента, який не подав військово-облікових документів з об’єктивних причин (наприклад, медична комісія направила вступника на додаткове обстеження тощо). Однак такий вступник повинен написати зобов’язання, що він подасть необхідні документи не пізніше, ніж за два місяці.

В Українському католицькому університеті звертають увагу на те, що документи про військовий облік, який подають вступники, повинні мати штамп чи печатку територіального центру комплектування та соціальної підтримки. У документі має бути відмітка саме органу з назвою “ТЦК та СП”, не “військовий комісаріат / військкомат”.

“У разі відсутності у вступника військово-облікового документа або наявності документа без актуальної відмітки ТЦК та СП, Приймальна комісія УКУ не має права допустити такого вступника до конкурсного відбору студентів на навчання в УКУ”, – попереджають в УКУ.

Між бакалавром і магістром
Студенти, які цього року отримали диплом бакалавра, але ще не зараховані у магістратуру, можуть бути мобілізовані. Формально у період між завершенням бакалаврату і вступом до магістратури чи між магістратурою та аспірантурою вони не є здобувачами освіти, тож жодних привілеїв не мають.

Натомість чи мають право на відстрочку від мобілізації студенти, які здобувають другу чи навіть третю освіту, то тут не усе однозначно.

“У законі про мобілізацію не має уточнення про те, що право на відстрочку від мобілізації мають лише студенти, які здобувають першу вищу чи професійну освіту. Однак у територіальних центрах комплектування часто вважають, що здобувачі другої чи третьої освіти уже використали своє право на відстрочку і можуть бути мобілізовані. Однак цей момент чітко не врегульований у законодавстві, – каже Сергій Пройдак. – Не думаю, що вноситимуть зміни у законодавство, аби урегулювати цей момент. Але ж усі розуміють, як проходять навчання більшість студентів “у віці”. Навіть ті, хто здобуває наступну вищу освіту не заради відстрочки від мобілізації, а тому, що вона йому справді потрібна, ходять переважно на роботу, і не на денну форму навчання. Гадаю, для них будуть ускладнені процеси складання іспитів і їх частіше відраховуватимуть”.

Щодо організації освітнього процесу — онлайн чи оффлайн, то все залежить від безпекової ситуації в кожному населеному пункті.
У п’ятницю, 28 липня, Уряд ухвалив Постанову «Про початок навчального року під час дії воєнного стану в Україні». Про це повідомляють у Міністерстві освіти та науки.

Постанова передбачає, зокрема, що навчальний рік тепер триватиме на місяць довше: з 1 вересня по 28 червня. Щодо того, як саме будуть навчатися українські школярі — онлайн чи оффлайн, то це залежатиме від безпекової ситуації в кожному населеному пункті. А відповідні рішення прийматимуть обласні військові адміністрації спільно із засновниками закладів освіти.

Міністерство освіти вимагає від педагогів повернути 6500 грн (!), які були видані для підтримки після 24 лютого через «єПідтримка». Документ оприлюднив журналіст Влад Сидоренко.

Згідно з документом, МОН України наголосило на необхідності термінового повернення коштів до резервного фонду державного бюджету,

що дозволить спрямувати їх для забезпечення ключових потреб суб’єктів сектору національної безпеки та оборони в умовах воєнного стану. Гроші треба надіслати на спеціальний рахунок Міністерства економіки.

Окрім цього, у документі наголошується, щоб вчителі повернули саме 6500 грн – тобто просять слідкувати, щоб вчителі заплатили і комісію за банківський переказ. Якщо переведена сума не буде дорівнювати 6500 грн, то Мінекономіки «буде змушене звернутись до суду».

Такі навчальні заклади чекає реорганізація або оптимізація. Як це вплине на учнів та вчителів? Розповідаємо.
Малокомплектні школи розташовані в різних районах області. У деяких кількість учнів менше 10. Зокрема, у Тростянецькій та Серединськівській початкових школах, а також у закладі села Славна навчається всього шість учнів. По сім дітей навчається у початковій школі села Ромашівка та Щепанів, Латковецькому загальноосвітньому навчальному закладі, Трубчинській ЗОШ І ступенів. Лише вісім дітей відвідують початкові школи у селі Саджівка та селі Нестерівці.

У початковій школі села Малі Бірки, Ванжулів, Коцюбинчики, Лисичники та Окопівському навчально-виховному комплексі здобувають освіту по дев’ять учнів.

Чекає ліквідація
На всі такі заклади в майбутньому чекає оптимізація. 30 червня, наприклад, прийняли рішення про ліквідацію Верб’ятинської, Киданівської, Новосільської та Передмістянської початкових шкіл (колишній Бучацький район). У рішенні вказують, що причина ліквідації чотирьох навчальних закладів – створення умов для здобуття дітьми якісної освіти, економічної ефективності функціонування закладів освіти громади, приведення освітньої мережі у відповідність до вимог законодавства та освітніх потреб населення.

Під час розмови з журналісткою «20 хвилин» директорка відділу освіти Бучацької міської ради Оксана Драбовська наголосила, вона підтримує рішення засновника навчальних закладів. Адже на ліквідацію закладів є свої причини.

— Усе — з метою економії коштів, з метою забезпечення нормальною заробітною платою працівників. Бо по субвенції не виходить забезпечувати всіх зарплатою і тоді утворюється заборгованість. А це недопустимо. Школи маленькі і відвідує їх мала кількість дітей. А вони мають навчатися у великих закладах, мають розвиватися. У малих навчальних закладах немає сучасних умов та технічних засобів. Велика школа дає великі можливості, оскільки діти розвиваються в соціумі, у них буде конкуренція, вони зможуть себе проявити. Навіть банально бути на уроках не з трьома, а 20 учнями веселіше та цікавіше, — каже пані Драбовська.

Журналісти «20 хвилин» зібрали інформацію про школи, а також поспілкувалися з керівниками навчальних закладів. Про кожну розповідаємо окремо.

Верб’ятинська початкова школа
Кількість учнів щороку зменшувалася. Наприклад, у 2020 році в школі навчалися 17 дітей, у 2022 – 13 дітей, а вже у 2023 році – 12 дітей.

За 2022-2023 навчальні роки на утримання Верб’ятинської початкової школи виділили 503 100 гривень. Зі слів директорки відділу освіти Бучацької міської ради Оксани Драбовської, кошти витратили на заробітну плату працівникам. Щодо колективу школи, то у закладі працювали чотири особи.

— Прийом та звільнення працівників здійснює керівник закладу. За умови виникнення проблем із працевлаштуванням, відділ освіти буде сприяти переведенню в інші заклади. Поки що працівники не звільнені і перебувають в щорічних основних відпустках, — наголошує Оксана Драбовська.

Чи погоджують працівники з таким рішенням? Зі слів директорки навчального закладу Ганни Кубишин, дії міської ради щодо закриття закладу розуміє.

— У нашій школі дуже мало учнів. Наприклад, у 2022-2023 році перший клас відвідували тільки три дитини, в інших класах теж по двоє-троє учнів. Повноцінним вважали лише третій клас, бо там була найбільша кількість дітей. А ось з 2025 року є тільки по одній дитині в клас, — каже пані Кубишин.

Проте батькам таке рішення сприймати важче.

— Батьки виступали за те, щоб нашу Верб’ятинську початкову школу протримали ще хоча б на час війни в Україні. Або хоча б ще рік, щоб наш повноцінний третій клас закінчив рідну початкову школу. Вони навіть ходили до міської ради і просили. Але у зв’язку з нестачею фінансування та відсутністю достатньої кількості дітей думку батьків не підтримали, — додає директорка.

Щодо матеріально-технічної бази, то в школі мали все необхідне для навчання, проте саме приміщення було маленьким.

— Наша школа – одноповерхова невелика будівля. Це знаєте, як житловий звичайний будинок. Кілька кімнат займав фельдшерський пункт, а кілька кімнат – наша школа. У нас завжди було тепло, на підлозі ламінат, вікна новенькі. Умови у нас нормальні. У нас не було кухні, а лише буфет. Бо приміщення навчального закладу до такого не пристосоване. Але як нема кому там вчитися, то що робити, — каже директорка.

Приміщення Верб’ятинської початкової школи не перебуває на балансі відділу освіти і належить місцевому фельдшерсько-акушерському пункту. Тож, після ліквідації навчального закладу, кімнатами будуть розпоряджатися медики.

Новосільська початкова школа
З 2020 по 2023 навчальні роки кількість учнів у закладі зменшилася на чотири особи. І якщо для великих шкіл це незначна різниця, то для Новосільської відразу відчувається. Журналісти дізналися у відділі освіти Бучацької міської ради, скільки дітей протягом кожного навчального року відвідували школу:

2020-2021 навчальний рік – 17 дітей;
2021-2022 навчальний рік – 16 дітей;
2022-2023 навчальний рік – 13 дітей.
Щодо кількості працівників, то загалом у закладі працювали п’ять осіб. Їх прийомом та звільненням займається керівництво школи. Якщо працівники не зможуть самостійно працевлаштуватися, то в такому разі вони можуть звернутися по допомогу до відділу освіти. Зі слів Оксани Драбовської, наразі освітяни не зверталися з питаннями щодо працевлаштування.

А ось протягом 2022-2023 навчального року на заробітну плату їм виділили 626 900 гривень.

Більше інформації про роботу закладу до закриття журналістці «20 хвилин» вдалося дізнатися у директорки Новосільської початкової школи Ольги Красій.

— У перший клас на 2023-2024 навчальний рік мали йти двоє чи троє дітей. Але одна дитина ще за кордоном і не відомо, чи повернеться до першого вересня. У другому класі є четверо дітей, у третьому – двоє дітей, а в четвертому – одна дитина-переселенка. Тому я не знаю, чи буде вона навчатися надалі, бо можливо переїдуть. Батьки виступили проти закриття навчального закладу, бо вони робили ремонти, облаштовували як могли класи для дітей. Але я розумію, що тут для дітей нема перспективи та і з кожним роком учнів у нас все менше. Та і на клас нам давали п’ять годин, а це – по годині на день. Ви ж самі розумієте, що це не повноцінне навчання. Ми звичайно займалися з дітьми додатково, давали їх більше завдань, – зізнається Ольга Адольфівна.

Відомо, приміщення Новосільської початкової школи не підлягає відчуженню, бо там функціонує заклад дошкільної освіти. Директорка зізнається, в одному приміщенні із садочком було зручно.

— У нашій школі була спортивна кімната, три класні кімнати, одна вбиральня, а також невелика актова зала для святкувань. У нас ще великий коридор, в приміщенні є котельня. До речі, ми мали перехід від школи до садочку і діти приходили на обід. Це було зручно і батькам, і вчителям, і дітям. Я не думаю, що садочок може зайняти це все приміщення, адже дітей теж не багато там. Їм своєї частини завжди вистачало. Думаю, що поряд із садочкам не відкриватимуть кафе чи бари. Може яка організація візьме його в оренду, але навіть не знаю, що там може бути, – каже пані Красій.

Ольга Красій вже на пенсії, тож на посаду в іншому навчальному закладі не претендує. Натомість її колег-педагогів обіцяли працевлаштувати або в Язловецьку школу, або в ближче до Бучача після відпустки.

Дві школи взагалі не працювали?
Серед ліквідованих початкових шкіл і Киданівська та Передмістянська. За інформацією відділу освіти Бучацької міської ради, ці школи у перелік ліквідованих потрапили не випадково. Адже протягом 2022-2023 навчального року вони не працювали.

— Діяльність Киданівської початкової школи та Передмістянської початкової школи призупинили через відсутність учнів. Тобто бажаючих здобувати освіту у цих навчальних закладах не було, — роз’яснюють у відділі освіти Бучацької міської ради.

Загалом з 2020 по 2023 рік Киданівську початкову школу відвідували всього 19 дітей. У 2020-2021 навчальному році було 9 учнів, а у 2021-2022 – 10 дітей.

Якщо говорити за Передмістянську початкову школу, то з 2020 по 2023 навчальні роки заклад відвідували 24 дитини. А саме 11 дітей у 2020-2021 навчальному році і 13 дітей у 2021-2022.

Також у відділі освіти Бучацької міської ради наголошують, що останній навчальний рік школу не фінансували, а викладачі та технічний персонал не працював.

Долю приміщення Киданівської початкової школи буде вирішувати засновник, тобто міська рада. А ось приміщення Передмістянської початкової школи не підлягає відчуженню, бо там функціонує заклад дошкільної освіти.

Журналістка «20 хвилин» намагалася зв’язатися з директоркою Передмістянської початкової школи Марією Москвин, а також з директоркою Киданівської початкової школи Ганною Шкарлупою. Проте обидві керівниці не підняли слухавки, а також не відповіли на повідомлення у соцмережах. Якщо директорки погодяться поговорити з нами і розповісти про роботу закладів, ми додамо їх коментарі.

Де навчатимуться діти
У відділі освіти Бучацької міської ради наголошують, дітей не залишать без освіти. Вже визначилися, де навчатимуться учні вищевказаних початкових шкіл.

— Учні Верб’ятинської початкової школи продовжать навчання в Озерянській загальноосвітній школі. Киданівської початкової школи – у Бобулинській гімназії. А ось Новосільської та Передмістянської початкових шкіл — у Язловецькій загальноосвітній школі, — каже Оксана Драбовська.

Та чи варто школярам розраховувати на підвіз до навчальних закладів?

— Учні Верб’ятинської початкової школи підвозу не підлягають, адже відстань до нового навчального закладу менша, ніж два кілометри. Учнів Киданівської початкової школи підвозили і планують підвозити до Бобулинської гімназії шкільним автобусом. Учнів Новосільської і Передмістянської шкіл також підвозили і планують підвозити до Язловецької ЗОШ шкільним автобусом, — додає пані Драбовська.

Директорка Новосільської початкової школи Ольга Красій зауважує, батьки також самостійно вирішують, де їх дитина навчатиметься надалі.

— Чимало наших випускників перейшли не до Язловецької загальноосвітньої школи, а до Дулібської гімназії. Наприклад, сім минулорічних випускників обрали для навчання Дулібську гімназію. Там теж гарний рівень знань, тож думаю, там батьки вже самостійно будуть вирішувати, – каже вона.

Нагадаємо, що з 1 січня 2021 року для українських шкіл діє новий Санітарний регламент від Міністерства охорони здоров’я України (дам посилання). Відповідно до документу, підвозити до школи зобов’язані учнів, які проживають від закладу освіти на відстані понад 2 км. Раніше підвозили учні, які проживали на відстані понад 3 км.

Підвезення організовують з попередньо визначеними зупинками. Відстань від місця проживання учнів до місця збору на зупинці не повинна перевищувати 500 м.

Журналісти вирішили перевірити, яку відстань щодня мають долати учні, аби потрапити в нову школу. За даними Google Maps відстань від села Верб’ятин до села Озеряни становить 2,4 км.

Відстань від села Киданів до села Бобулинці – 3,4 км. 3,1 км щодня долатимуть учні Передмістянської початкової школи, аби доїхати на навчання в Язловецьку ЗОШ. А ось учні Новосільської початкової школи — 3,2 км. Тож, як бачимо, учні всіх згаданих шкіл можуть цілком розраховувати на підвезення.

Натомість зі слів директорки Верб’ятинської початкової школи Ганни Кубишин, у міській раді наголосили батькам, що подумають як можна вирішити питання щодо підвозу дітей. Як це буде і хто сплачуватиме кошти – поки невідомо.

Що кажуть в головному управлінні
Рішення про оптимізацію приймає засновник навчального закладу. Якщо кількість дітей у класах мала або деякі взагалі не можуть набрати, у такому випадку засновники можуть прийняти кілька рішень:

закрити школу та перевести всіх учнів цієї школи до найближчої більшої школи;
перетворити школу на філію та приєднати її до найближчої більшої опорної школи;
понизити ступінь школи, тобто припинити навчання у старших класах (10-12) і перевести відповідних учнів до найближчої школи. Також можливо припинити навчання на рівні базової середньої освіти (5-9 класи).
Вже кілька років поспіль на Тернопільщині застосовують вищевказані рішення. Про це журналістам підтвердила очільниця департаменту освіти та науки Тернопільської ОВА Ольга Хома.

Зокрема, за 2022 рік без старшої, а інколи і середньої школи залишилися 23 навчальні заклади області. А ось 19 навчальних шкіл закрили та перевели дітей на навчання до найближчого опорного закладу. На яку кількість очікувати цього року – питання відкрите.

— Місцеві органи влади самостійно приймають рішення щодо оптимізації мережі. Вони нас не попереджають та не повідомляють. Це не наша ініціатива і не наше бачення. Відповідно до того, яке вони мають фінансування, й аналізують свою мережу освітніх закладів. А далі приймають відповідні кроки. Тобто я не готова сказати, скільки ще навчальних закладів на Тернопільщині ліквідують або знизять їх освітній ступінь (тобто закриють старші класи). Якщо у школі навчається п’ятеро чи 10 дітей, то про що можна говорити — розповідає очільниця департаменту освіти та науки Тернопільської ОВА Ольга Хома.

Очільниця управління переконана, що нераціонально фінансувати роботу закладу, де навчається 21-25 учнів. Але наголошує, що найперше слід зважати на надання якісних освітніх послуг.

Що в законодавстві?
З 2016 року в Україні триває оптимізація сільської мережі. У середньому за рік в Україні закривається 200–250 сільських шкіл. Малокомплектні школи закривають, натомість з’являються опорні школи, у яких має бути нове обладнання та кваліфіковані вчителі.

Опорна школа має бути оснащена сучасними кабінетами, інтернетом, а в кожному класі має від 15 до 30 учнів. Малокомплектні школи перетворюють на філії опорного закладу: здебільшого це початкові або середні ланки. У такому випадку старшокласники їздять на навчання до опорної школи шкільним автобусом. Організувати його роботу мають місцеві органи влади.

Наголосимо, 28 квітня 2022 року Верховна Рада внесла тимчасові зміни до закону «Про загальну середню освіту», які скасовують на час воєнного стану обмеження на кількість учнів у класах.

Тож на час військового стану призупиняють дію положення про наповнюваність класу – не менше п’яти і не більше 24 учнів у початковій школі, не менше п’яти і не більше 30 – у базовій чи профільній школі.

«Ми хочемо ініціювати і з 1 вересня заборонити використання мобільних телефонів під час навчального процесу. Це відволікає дітей. Так є в багатьох школах за кордоном, так є в багатьох приватних школах, хороших школах. І всі навчальні заклади, які це впровадили, наводять багато переваг такої ініціативи», – сказав керівник управління освіти Львівської міськради Андрій Закалюк.

Він наголосив, що об’єктивно під час навчання власне для навчання мобільні телефони переважно учнями не використовуються. Утім, якщо така потреба виникне – потрібне буде використання гаджета з метою навчання, то це можливо буде втілити.

«Ми розуміємо, що є переживання батьків, коли повітряна тривога, як буде дитина без мобільного телефону. Але в школі завжди є людина, яка відповідає за дітей. Ви завжди можете сконтактувати з класним керівником, з директором, із заступником директора… Вони завжди відкриті до батьківської спільноти. Діти будуть в безпеці. Ми з вами маємо розуміти, що маємо повернути живе спілкування для наших дітей. Я думаю, велика частина батьків погодяться зі мною», – додав посадовець.

Управління освіти разом з керівництвом шкіл та педагогами обговорять та напрацюють механізм і логістику впровадження заборони для учнів використання мобільних телефонів.

Як повідомляв Укрінформ, Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО) рекомендує заборонити використання смартфонів у школах, щоб покращити рівень навчання учнів та захистити дітей від кібербулінгу.

Про це у своєму блозі на Osvita.ua написала методист з Києва Інна Большакова.

Вона вважає, що пріоритетною умовою трансформації освіти є особистий простір вчителя та порівнює закордонну освіту з українською.

На її думку, освіта поза Україною відзначається повагою до особистого простору людини та прагненням до раціонально спокійної організації всіх процесів.

В Україні ж освітяни перебувають у стані емоційних гойдалок, – вважає блогерка, – а занадто перегріта освітянська спільнота транслює це на дітей і вимагає такого ж емоційного відгуку.

Це виснажує і дітей
Інколи читаєш коментарі вчителів «Дайте спокійно попрацювати» – це прохання про неможливість далі існувати у цьому емоційно невиправданому вирі, – пояснює Інна Большакова і провадить далі:

Зараз канікули, у більшості країн вчителі відпочивають. А в Україні слідкують на новою візією освіти, яка дістане кожного. Чому?

Час не для роботи
За кордоном під час відпустки вчителі займаються улюбленими речами, виділяють час на прогулянки і те, що хочуть робити не для роботи. І цей час не для роботи потім буде важливим для учнів (для роботи). Тому що до школи прийде не тільки емоційно стійкий вчитель, а й збагачений новим неочікуваним самостійно обраним досвідом.

Гарний вчитель, про якого усі так печуться, – цілісна особистість. І має бути час і для того, щоб побути з собою і не на гойдалці. А навчання вчителів під час відпусток, прийняття освітніх документів тощо є дуже серйозним питанням – розмірковує у своєму блозі Большакова.

Збереження особистого простору людини є те, чим кардинально відрізняються закордонні школи. Почнімо зі збереження особистого простору вчителя, тоді і гасло «Учителі важливі» буде не порожнім.

Освітні документи випускаються і обговорюються вчителями, коли вони не у відпустках.
Навчання – не у відпустках.
Ремонти – не у відпустках і не в компетенції вчителів.
Хочете змін – почніть сьогодні.

Коли йде війна, людина стає оголеним нервом, тому, можливо, зараз ще є час розмагнітити обов’язкові навчання чи усе інше для вчителів і наблизитися до поважного ставлення до особистого простору людини, – завершує свій блог методист.

З коментарів до допису помітно, що вчителям ця тема близька:

Скільки тепер коштує здобуття вищої освіти в Україні, пише Styler.

Як змінилися ціни за рік
За даними Держстату, вартість за вищу освіту в Україні у 2022 році зросла на 7,2%. Тобто якщо річний контракт у ВНЗ коштує 25 000 гривень, то тепер він подорожчав до 26 800 гривень.

Однак потрібно зазначити, що ці показники змінюються від одного навчального закладу до іншого, тому не є правдивими для всіх. Аналітики стверджують, що в середньому зростання відбулося на 10-20%.

Скільки зараз коштує навчання за контрактом
Для аналізу візьмемо найпоширеніші спеціальності в найпопулярніших ВНЗ України.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Ціни на філологічні спеціальності варіюються від 39 900 до 52 100 гривень за навчальний рік. Найдешевше коштує поглиблено вивчати українську мову та літературу. Економічний напрямок коштує від 42 000 до 70 000 гривень; маркетинг – 50 000 гривень; право – 62 000 гривень. Комп’ютерні науки коливаються в межах 30-40 000 гривень.

Львівський національний університет імені Івана Франка
Навчання на економічному факультеті буде коштувати студенту 30 180 гривень і 34 485, якщо вивчати міжнародну економіку. Комп’ютерні технології можна вивчати за щонайменше 28 607 гривень на рік, а максимальна сума становить 46 289 гривень. Ціни на філологію варіюються від 36 336 до 42 587 гривень на рік. Спеціальність права є найдорожчою в ЛНУ – 46 289 гривень.

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
У цьому ВНЗ ціни помітно нижчі за попередні університети. Так, наприклад, вартість за “контракт” на філології починається з 20 740 гривень і підвищується до 25 550. Економічні спеціальності також коштують 25 550 гривень незалежно від напрямку. До речі, такі самі ціни й на право, і на маркетинг.

Національний університет “Києво-Могилянська академія”
У “Могилянці” рік навчання на факультеті права коштує 85 000 гривень. Мінімальна ціна на спеціальності “Інформаційні технології” становить 70 000 гривень, а максимальна – 100 000 на рік. Філологічні науки стартують із 47 000 та закінчуються 63 000 гривень на рік.