Педагоги поділились з Новою українською школою перевагами та недоліками нової системи оцінювання дітей. Так, вчителька української мови та літератури Ірина Сітькова не погоджується з необхідністю виставляти оцінки на кожному уроці. За її словами, школярам потрібно давати простір для навчання з можливістю помилятися. А коли оцінюють кожен крок, не буде результату.

“Я так само не зі всім погоджуюсь. Наприклад, з оцінками на кожному уроці. Учням потрібно дати простір для навчання, де можна безпечно помилятися, а не оцінювати кожен крок. Якщо учневі не дати цього простору, ми не матимемо результату”, – ділиться Сітькова.

Крім того, вона зазначає, що не варто було давати критерії оцінювання перед початком нового навчального року. Зробити це потрібно було або з початком реалізації реформи Нової української школи (НУШ), або хоча б у травні, щоб педагоги мали час на ознайомлення.

Педагогиня також не підтримує виставлення середнього арифметичного за усіма оцінками. Адже, якщо школяра отримав погану оцінку на початку навчання, а згодом кращу – значить він зробив роботу над помилками, тож заслуговує мати вищі бали.

За словами Сітькової, вчителі потребують рекомендацій, як складати контрольні роботи, адже вона визначає, що робити зі школярами протягом вивчення теми. Вона зауважує, що система далека від досконалості й було б непогано отримати зворотний звʼязок від педагогів, щоб розуміти з якими рекомендаціями вони впоралися, а з якими ні. Таким чином можна знайти оптимальний шлях для розвʼязання проблем, які виникають по ходу.

Заступниця директора ліцею Наталія Терлецька, також погоджується з думкою Сітькової щодо термінів отримання нової системи. Адже, крім підготовки до нового навчального року педагогами довелося нашвидкоруч опрацьовувати нововведення.

Терлецька винесла питання, з якими довелося зіштовхнутися у процесі ознайомлення. Серед них:

Якщо оцінювання за темою здійснюється на підставі комплексної контрольної роботи, як оцінити учнів, які відсутні в цей день на заняттях?
Скільки варто передбачити завдань і якого типу для кожної групи результатів, щоб забезпечити ефективне оцінювання? Адже кожна група передбачає оцінювання в балах від 1 до 12. За умови використання тестових завдань із вибором однієї відповіді, завдань має бути не менше ніж 36, а це вже не контрольна, а цілий іспит. Чи встигнуть діти виконати таку роботу за 45 хвилин?
Що робити, якщо оцінювання за темою здійснюється на підставі поточних оцінок, а в частини учнів немає жодної оцінки з певної групи результатів?
У ліцеї, де працює Терлецька, педагогічна рада запропонувала вчителям кілька варіантів виставлення оцінок у журнал. А вони вже самостійно визначають, який із них будуть застосовувати.

Зауважила заступниця директора й на позитивних моментах. Зокрема, внесення коректив у свідоцтво щодо сформованості наскрізних умінь. Таким чином у дітей демонструється динаміка: має значні успіхи, демонструє помітний прогрес, потребує уваги й допомоги.

Покращення у роботі бачить й директорка школи Оксана Коваленко. Вона пояснює, що з появою груп результатів стало чітко зрозуміло, що школярам дається краще, а де виникають проблеми. Крім того, за оцінкою стоїть не просто цифра, а вміння, за якими її сформували.

Вчитель історії, громадянської освіти та основ здоровʼя Василь Дяків зауважує на проблемі виставлення оцінок за підсумкову роботу, якщо школяр був відсутній на уроці. Він пропонує кілька варіантів вирішення проблеми, але все ж таки, виникають певні питання щодо її виставлення.

“Виникає питання, що ставити в групах результатів відсутнього на уроці проведення підсумкової роботи учня. Адже в клітинці стоїть “н”, а потім? Так і залишати, чи теж ставити “н”?”, – каже педагог.

На фоні широкомасштабного вторгнення рф в Україну, значна кількість дітей була змушена залишити країну та продовжити своє навчання в закладах освіти за кордоном. Це викликало серйозні обурення серед батьків і опікунів, щодо того, чи будуть прийняті “закордонні” оцінки, які діти отримали, українськими школами після їх повернення.

Ситуацію дослідило видання РБК.

На нещодавній нараді під головуванням віце-прем’єр-міністра Ірини Верещук обговорювалася ця проблема та вирішення питання зарахування “закордонних” оцінок в українських школах. Міністерство освіти та науки розробило відповідні методичні рекомендації, які були затверджені спеціальним наказом торік.

Ці рекомендації уточнюють процес здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану. За словами урядовців, діти, які примусово залишили країну та навчалися за кордоном, після повернення будуть прийняті до українських закладів загальної середньої освіти, в яких вони навчалися раніше, або в будь-які інші, на підставі заяви одного з їхніх батьків або інших законних представників.

За рекомендаціями, всі оцінки, отримані за кордоном, при поверненні перезараховуються. Це вимагає надання інформаційної довідки від іноземної школи, до якої мають бути прикріплені витяг оцінок, система оцінювання та інші відомості про навчання дитини. Хоча спеціальної форми цієї довідки не передбачено, однак чим більше інформації вона містить про навчання дитини, тим краще. Це може бути деталізована інформація про предмети, теми, систему оцінювання та витяг оцінок, отриманих як у паперовому, так і в електронному форматі з електронних журналів.

Про це пише osvitoria.media.

МОН дозволило використовувати вербальну оцінку знань замість рівневої.

Такі оцінки зможуть формувати навички та демонструвати те, як дитина підвищує свої знання і вдосконалюється, а не просто констатувати факт виконання завдання, як було раніше.

Основним принципом реформи НУШ є оцінка не тільки результатів, але і процесу їх досягнення.

У разі, коли дві дитини будуть читати однаково добре, вчителю доведеться оцінити, як швидко навчилися читати один і другий, чи була їх підготовка на “старті” однаковою і скільки зусиль вони доклали, щоб домогтися такого результату.

Тому вербальне оцінювання буде відображати пройдений учнем шлях для отримання тих чи інших знань. Також вчителі звертатимуть увагу на активність, старанність, відповідальність, комунікабельність і самостійність учня.

Тепер у шкіл з’явиться вибір: оцінювати результати учнів 3-4 класів вербальним або рівневим методом.

Рівнева оцінка буде визначати рівень результату і позначатися буквами: П – початковий, С – середній, Д – достатній, В – високий.

Крім того МОН нагадує, що оцінка учня є конфіденційною інформацією, яка повинна бути доступна тільки учневі та його батькам.

Як розповів він на Facebook-сторінці, слабкі учні не мають, чим пишатися, тому для них оцінки не відіграють особливого значення, пише Моя Школа OBOZREVATEL.

“Вважається, що школа готує дітей до майбутнього. А в майбутньому цих дітей чекає конкуренція за право зайняти якусь посаду. Але якщо з дитинства не культивувати конкурентне середовище – то як діти підготуються до цього в дорослому житті?” – наголосив Співаковський.

За його словами, якість знань у дітей знижується, якщо оцінки скасовуються. Він порівняв школу зі спортом. Якщо спортмени будуть бігати тільки задля інтересу, без бажання стати першим, то це не вважатиметься спортом.

“Найсильніші і серйозні школи в світі – жорсткі, з вибуванням слабких учнів. Але це влаштовує не всіх батьків. Все залежить від того, навіщо ви посилаєте дитину в школу: щоб він там просто приємно проводив час або щоб працею і зусиллями досягав в житті висот”, – додав Співаковський.

Він вкopoтив собі вiку, cтpибнyвши з вікна 9-го поверху, за попередньою версією слiдства. Причиною могла стати погана оцінка з математики, розповіла начальник відділу ювенальної превенції Нацполіціі Києва Оксана Поплавська, передає Gazeta.ua

“Напередодні в школі вивісили результати іспитів. І так вийшло, що у хлопця була найнижча оцінка з математики серед однокласників – п’ятірка по 12-бальній системі. З мамою хлопчика поліції поки поспілкуватися не вдалося, тому що жінка в жaxливoму пcиxoлoгічному cтaні. Але ми з’ясували, що зaгuблuй не був учасником так званих гpуп cмepті”, – повідомила Поплавська.

Вчителі зaгuблoгo характеризують його тільки позитивно. Хлопець не був відмінником, але дуже відповідально ставився до навчання. Як розповів поліції батько підлітка, який живе окремо, його син увечері поводився як зазвичай. Нічого не вiщувало бiди.

У момент caмoгyбcтва мама хлопця була в іншій кімнаті. Про те, що трапилася нeщастя, жінці сказали сусіди, коли виявили під під’їздом тiлo.

Обставини тpaгедії з’ясовує cлiдство.

У першому класі школярі не отримуватимуть домашніх завдань. У 2-4 класах обсяг роботи вдома має бути незначним. На виконання уроків учні 2-го класу повинні витрачати не більше 45 хв., 3-го – 1 год. 10 хв., 4-го – 1 год. 30 хв.

Учні молодших класів не матимуть домашніх завдань на вихідні, свята та канікули.

“Недопустиме перевантаження учнів завданнями, які містяться у додаткових посібниках, зошитах з друкованою основою: зафарбовування малюнків, складання схем, таблиць, виконання додаткових завдань і вправ, написання домашніх творів”, – йдеться у повідомленні.

У 1-му класі учням не ставитимуть оцінок. Оцінок можуть не отримувати й учні 2-го класу, якщо так вирішить адміністрація школи. Учнів 2-4 класів оцінюватимуть за 12-бальною шкалою.

Раз на тиждень на уроках фізкультури учні можуть займатися хореографією, плаванням, танцями чи іншими видами спорту. Для цього у школах мають бути відповідні умови.

Вчителі мають право самостійно організовувати навчально-виховний процес. Вони можуть переносити теми уроків, збільшувати або зменшувати кількість годин на вивчення матеріалу.

Педагоги також мусять запроваджувати інтегровані уроки.

“Головною метою інтегрованих уроків має бути не виклад максимального об’єму інформації, а формування цілісної картини світу і підвищення пізнавального інтересу учнів”, – йдеться у рекомендаціях МОН.

Про це в ефірі програми Інша Україна (щосереди о 21:30 на телеканалі ZIK) розповіла колишня вчителька Кловського ліцею Наталія Воловик.

«Я працювала у Кловському ліцеї 18 років, тому можу розповісти багато чого. Зокрема, коли у нас була перевірка від Міносвіти під керівництвом пана Вергуна, то вони 5 днів перебували у нашій школі, сиділи у кабінеті Співакової, натомість ми, вчителі, у цей час писали контрольні роботи за дітей, які не навчаються у Кловському ліцеї, натомість, згідно документів вони відвідують заняття»,– розповідає Наталія Воловик.

Зокрема, колишня вчителька каже, що в Кловському ліцеї не люблять вчителів, які мають свою думку, а тим більше тих, які можуть щось сказати «проти».

«Мабуть, я була однією із них, тому й з цього все почалося. Зокрема, нізвідки з’явилася інформація, що я написала скаргу до Міністерства освіти, однак її ніхто не бачив, але після цього директорка ліцею почала масово забирати дітей з моєї групи. Більше того, мене не впускали на моє робоче місце і я неодноразово викликала поліцію. В мою сторону навіть були погрози. Тому я та ще п’ятеро вчителів були змушені піти з Кловського ліцею»,– додає жінка.

За словами Наталії Воловик, за цим фактом була порушена кримінальна справа, однак згодом, Печерським відділом поліції справа була закрита.

«Хочу сказати ще одну важливу річ: Коли у нас була перевірка з Міністерства освіти, то директорка сказала нам не хвилюватися, адже ми добре знаємо, чиї діти у нас навчаються, тому жодних проблем не буде»,– додала колишня вчителька Кловського ліцею.

Наталія Воловик також зазначила, що у Кловському ліцеї числилися і дочки Порошенка – Саша та Женя, однак заняття вони не відвідували, бо була домовленість.

https://youtu.be/V_pusjIwmjg

За два роки зарплати українців повинні підрости, але долар може підскочити до 35 грн. Такі прогнози життя країни на 2017-2018 роки зробили в Мінекономрозвитку і торгівлі (МЕРТ). Наскільки реалістичні такі показники, передає Корупція.Маркет

ЦИФРИ.

За розрахунками влади, матимемо стабільне підвищення реального ВВП, зарплати в доларовому еквіваленті підвищаться з 215 доларів майже до 250 доларів, а зростання цін може відстати від зростання доходів на 12%.

Експерти називають плани влади занадто оптимістичними в частині зростання ВВП і зарплат, однак згодні, що в середньому багато макропоказників досяжні, але за умови деескалації бойових дій. В іншому випадку економіка недобере щодо ВВП, доходів бюджету, зарплат і “перебере” щодо зростання інфляції і безробіття, девальвації гривні.

Як видно з інфографіки, аналітики МЕРТ дали три сценарії щодо макропоказників. Наприклад, зростання реального ВВП оцінений в 1,5-3% нинішнього року і 2-5% наступного, інфляція змінюється від 9% до 13,7% і від 6 до 11% по роках відповідно. Приріст середньої зарплати також коливається від 600 до 1600 грн на рік. Певніша ситуація з прогнозами номінального ВВП, доходів і витрат держбюджету і курсу долара – тут максимум від мінімуму відрізняється на 7-20%.

ОЦІНКИ.

Економіст Іван Нікітченко вважає, що базовим сценарієм може стати усереднений прогноз МЕРТ з включенням за деякими напрямками максимальних позицій. “За два роки зростання реального ВВП становитиме 2-3%, інфляція коливатиметься в межах 9-12%. Це непоганий сценарій, який демонструє подальше одужання економіки.

Прогноз інфляції в 9% на 2017 рік можна вважати оптимістичним, адже в наших умовах індекс споживчі ціни менше 10% говорить про те, що рівень доходів населення поступово стане адаптуватися до нинішнім курсом валют, зростання компослуг тощо.

Все це приведе до реального зростання середніх зарплат населення з 5200 минулого року до 7000 грн цього і 8000 грн наступного. Старт підвищення заробітків дано, оскільки мінзарплата вже становить 3200 грн. Тобто роботодавці змушені будуть виводити доходи з тіні, створювати легальні робочі місця. Все це дозволить за два роки знизити безробіття до 8-9% з 9,9% 2016 року”, – уточнює Нікітченко.

Президент Украналітцентру Олександр Охріменко песимістичніший: “З ВВП, доходів, резервам НБУ, зарплат наш Центр очікує мінімального зростання показників, а ось з інфляції, курсу долара, витрат, зростання держборгу, навпаки, максимальних. Наприклад, резерви Нацбанку знизяться через те , що доведеться погашати кредит МВФ, а нових позик може і не бути або вони виявляться невеликими – 1-2 млрд доларів на рік”.

ПРОГНОЗИ.

За словами Нікітченка, середній сценарій реальний тому, що в 2017-2018 роках не очікується різких коливань курсу валют.

“У Мінекономіки обіцяють, що середньорічний курс долара буде 28-29 грн цього року і 30-32 грн наступного, – прогнозує Нікітченко. – Це можливо, оскільки Нацбанк тепер дотримується політики повільної девальвації гривні, що відповідає поточному стану економіки. Як правило , гривня дешевшає в січні-лютому і в жовтні-грудні, коли на неї найбільше тиснуть інфляція, необхідність закупівлі газу і вугілля, підвищення соцстандартів, зростання “комуналки”. Щоб падіння гривні не було різким, НБУ використовує резерви, щоб за 2-3 місяці стабілізувати гривневі коливання”, – зазначає Нікітченко.

Охріменка найбільше турбує курс гривні – експерт вважає заниженими навіть максимальні показники Кабміну. На його думку, очікуване зростання цін на газ збільшить витрати на його закупівлю, що знизить прихід валюти в країну і збільшить її відтік.

“Курс гривні набагато більше, ніж раніше, стане залежати від грошей наших гастарбайтерів за кордоном: чим більше ВКВ надійде від них в країну (2016 року було близько 5 млрд доларів. – Авт.), тим міцнішою виявиться гривня, оскільки ця валюта піде на ринок. Найреальніший середньорічний курс близько 30 грн/дол., тобто в грудні може бути 32 грн/дол. Прогнози на 2018 рік давати зараз складно, тому що вони залежать від багатьох чинників”, – сказав нам Охріменко.

При цьому обидва експерти уточнюють, що базовий сценарій в будь-який момент може погіршитися, оскільки українська економіка, як і раніше, дуже залежна від різних форс-мажорів – у вигляді перспектив співпраці з МВФ, ризиків ескалації конфлікту на сході країни або сюрпризів в плані позачергових виборів до Верховної Ради. “Але незважаючи на це наша економіка демонструє тривале одужання. І якщо ця динаміка залишиться незмінною, то через 2-3 роки люди зможуть відчути реальне і стабільне поліпшення рівня життя”, – резюмував Нікітченко.