Таке оцінювання використовує адміністрація закладу освіти, приймаючи викладача на постійну роботу або підвищуючи зарплату. Методикою поділився дослідник Максим Мацала у дописі у Facebook. За його словами, в Україні схожої системи бути не може. Проте якщо у вишах має розвиватися конкуренція викладачів за студента, саме цей метод матиме ефективність.

“У західних університетах студенти по завершенню кожного курсу оцінюють викладача. Якщо викладач був суворий в оцінюванні і вимагав багато роботи на курсі, то оцінка буде нижче. У кого легше було навчатись, того оцінять вище. Потім ці оцінки викладачів від студентів використовує адміністрація як кількісний показник при вирішенні таких питань, як прийняття на постійну посаду чи підвищення зарплати.Звичайно, у нас такого бути не може. Бо у нас студенти старанні та цінують важку працю. Тому, коли МОН каже, що треба розвивати конкуренцію викладачів за студента, це 100% запрацює”, – пише освітянин.

Українці долучилися до дискусії й зазначили, що у деяких українських закладах освіти відбувається таке оцінювання, проте не завжди вона ефективна.

“В КПІ така ж сама практика вже декілька років”.

“Я люблю співати, співала в хорі. Але не візьмусь оцінювати вокальні здібності артиста. У мене не достатньо для цього знань та критеріїв оцінки. Максимум “подобається”, “не подобається”. Розумієте про що я?”.

“Учням завжди подобаються ті, в кого вчитися легше але більше дякують вони тим, хто вимагав”.

“В Могилянці нам теж приходить опитування для оцінки викладачів”.

“Часто приймають іспити інші викладачі, тоді оцінювання викладача має дещо інший контекст: чи підготував до здачі”.

“В КНУ також приходить раз через раз оцінювання від дирекції”.

“Давним-давно така практика існує і у нас. В результаті студент 1-2 курсу, який не відвідує заняття і керується лише отриманим балом, оцінює кандидата чи доктора наук.Це принизливо і образливо для людей, які усе життя трудилися, щоб зайти в аудиторію”.

Держслужба якості освіти провела аудити у школах. Про виявлені проблеми в закладах освіти Громадському радіо розповіла Іванна Коберник, співзасновниця ГО «Смарт Освіта».

Іванна Коберник припускає, що великою мірою проблема із середовищем у школах пов’язана з можливістю навчатися в умовах воєнного стану:

Тому що я, у тому числі, побачила, що частина аудитів була проведена в дистанційно-очному форматі. Тобто не всі питання були з відвідуванням шкіл.

Очевидно, йдеться про школи, які з безпекових питань не можуть повністю працювати в очному режимі.

Безумовно це недостатнє освітнє середовище для повноцінного розвитку освіти дітей.

Але це не тільки йдеться про стіни й укриття, але й про атмосферу в закладі.

Система оцінювання – на другому місці
Система оцінювання якості освіти — це найбільша зараз проблема після безпеки, — наголошує Іванна Коберник. Наразі у багатьох школах не існує внутрішньої системи оцінювання, яка є чіткою і зрозумілою для батьків.

Дуже часто система оцінювання — «як який вчитель хоче, так оцінки і ставить», як пояснює співзасновниця ГО «Смарт Освіта». Це дуже складно як для дітей, так і для батьків. І більше того є дуже неефективно для розвитку.

Саме тому школи повинні мати систему оцінювання, яку всі розуміють. Коли є однакові вимоги, коли є однакові розуміння досягненого результату і коли є оцінювання як зворотній зв’язок дитині, що їй треба робити далі, щоб розвиватися і досягати кращих результатів.

У питанні оцінювання хибує вся система.

Тому що, якщо ви навіть спробуєте погуглити про оцінювання, то знайдете дуже небагато сучасних робіт, які би чітко пояснювали і пропонували рішення вчителям.

Але якщо ви зробите те саме англійською мовою, то ви знайдете океан матеріалів для педагогів, де є різні систематизовані та чіткі варіанти.

Важливо, щоб школа могла чітко артикулювати свою систему, — ділиться Іванна Коберник.

Також співзасновниця ГО «Смарт Освіта» зауважує, що існує проблема із оцінюванням учнями самих себе:

Вчителі мають навчити учнів самостійно оцінювати свою роботу і свій прогрес.

Це дуже важливо, щоб навчити дітей вчитися і навчити відслідковувати свій прогрес, навчити організовувати свій освітній процес.

Цього дуже бракує, тому що в спадок нам дісталася система, яка була орієнтована на зовнішнє оцінювання, переважно, на бальне.

Відповідно, ці зміни йдуть дуже складно. Але я вважаю, що вчителі не отримали достатньої методичної підтримки, щоб навчитися це робити по-новому.

Відповідний наказ від 2 серпня 2024 року опублікований на сайті МОН.

Відповідно до наказу, введено чотирирівневу систему оцінювання за 12-бальною шкалою та запроваджено нову форму Свідоцтва досягнень учня.

У документі окреслили підходи до оцінювання результатів навчання учнів 5-9 класів, визначили загальні критерії оцінювання та критерії за освітніми галузями.

Критерії оцінювання мають чотири рівні:

початковий (1-3 бали);
середній (4-6 балів);
достатній (7-9 балів);
високий (10-12 балів).
Кожен наступний рівень охоплює вимоги до попереднього й додає нові. Один рівень складається з 3 балів, які в сумі дають 12. У рекомендаціях надано опис кожного бала шкали оцінювання.

З’явилася форма Свідоцтва досягнень учня/учениці, що складається з двох частин. Перша частина – характеристика навчальної діяльності. Оцінок у цьому розділі нема. Учитель лише визначає один із рівнів сформованості певного вміння: “Має значні успіхи”, “Демонструє помітний прогрес”, “Потребує уваги і допомоги”.

Заповнювати цю частину свідоцтва може класний керівник або вчителі колегіально.

Тут вчителі оцінюють рівень сформованості наскрізних умінь в учня/учениці наприкінці навчального року.

Йдеться про розуміння прочитаного, висловлення власної думки, критичне і системне мислення, ініціативність тощо. Друга частина – характеристика результатів навчання. У цьому розділі виставляють бали за навчальні предмети/інтегровані курси щосеместрово й за рік.

Спочатку вчитель виставляє бал за окремі групи результатів навчання, які визначено в Державному стандарті базової освіти, а потім виводить загальну оцінку за семестр. За кожну з цих груп результатів навчання вчитель виставляє оцінку. Загальна оцінка за семестр формується на підставі чотирьох оцінок за групами результатів, а річна – на основі семестрових.

Наприклад, в українській мові є такі групи результатів навчання:
усно взаємодіє;
працює з текстом;
письмово взаємодіє;
досліджує мовлення.

У Міносвіти нагадують, що підходи до оцінювання в різних класах можуть мати відмінності, спрямовані на реалізацію освітньої програми закладу освіти та автономії вчителя.

Учнів у школах оцінюватимуть по-новому, що зміниться
МОН України затвердив рекомендації щодо оцінки результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти. Про це повідомляється на сайті МОН.

Рекомендації стосуються оцінювання учнів 5-9 класів. У нових рекомендаціях визначено, що результати навчання – це знання, уміння, навички, відношення, цінності, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, виміряти та оцінити і які людина може продемонструвати після завершення освітньої програми на кожному рівні.

Також у рекомендаціях описані основні функції оцінки:

формувальна (забезпечує відстеження динаміки навчального просування);
констатуюча (забезпечує встановлення рівня досягнення результатів навчання);
діагностична (надає інформацію про стан досягнення результатів навчання, наявність навчальних втрат, причини виникнення труднощів);
коригуюча (дозволяє вчителю відповідним чином адаптувати освітній процес);
орієнтовна (дозволяє відстежити динаміку формування результатів навчання та спрогнозувати їх розвиток);
мотиваційно-стимулююча (активізує внутрішні та зовнішні мотиви до навчання);
розвиваюча (мотивує до рефлексії та самовдосконалення);
прогностична (ставить цілі навчання на майбутнє);
виховна (сприяє вихованню в учнів свідомої дисципліни, наполегливості у роботі, працьовитості, почуття відповідальності, обов’язку).
Відповідно до рекомендацій, основними видами оцінки результатів навчання учнів є формувальна оцінка, підсумкова оцінка та державна підсумкова атестація.

Формувальна оцінка спрямована на відстеження динаміки навчального просування учнів, визначення їх навчальних (освітніх) потреб та спрямування освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням встановлених результатів навчання.

Підсумкова оцінка показує результат навчання та розвитку.

Державна підсумкова атестація передбачає оцінку відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту.

У додатку до рекомендацій визначено загальні критерії оцінки, які визначають загальні підходи до встановлення результатів навчання учнів та критерії оцінки освітніх галузей.

Критерії оцінки реалізуються за чотирма рівнями (початковий, середній, достатній, високий). Кожен наступний рівень включає вимоги до попереднього та додає нові. Критерії оцінювання дозволяють оцінювати результати навчання у 12-бальній шкалі оцінки.

На вибір навчального закладу оцінка може здійснюватися за власною шкалою оцінювання результатів навчання учнів. У разі запровадження навчальним закладом власної шкали оцінки результатів навчання учнів їм мають бути визначені правила переведення до 12-бальної шкали оцінювання.

Як йдеться у рекомендаціях, свідчення досягнень складається із двох частин.

“Характеристика навчальної діяльності”, яка сформована відповідно до переліку наскрізних умінь, визначених Державним стандартом.

Результатом спостереження за розвитком наскрізних умінь є виставлення відповідної позначки у стовпці “Має значні успіхи / Демонструє помітний прогрес / Вимагає уваги та допомоги” після завершення кожного навчального року або у разі зміни учнями навчального закладу.

Способи організації фіксування результатів спостереження педагогічних колективів навчальних закладів визначають самостійно.

“Характеристика результатів навчання” заповнюється відповідно до переліку навчальних предметів/інтегрованих курсів, визначених затвердженою освітньою програмою навчального закладу.

При використанні власної шкали оцінювання установа має визначити та описати в освітній програмі правила переведення загальної оцінки результатів навчання за рік у систему, визначену законодавством (12-бальну систему), для виставлення у свідоцтво досягнень.

МОН запровадило нову систему оцінювання
Як стало відомо, що Міністерство освіти і науки України ввело шкалу, яка уніфікує системи оцінювання різних країн з українською 12-бальною системою. Це нововведення допоможе учням безперебійно продовжити навчання в Україні після повернення. Про це йдеться в відео на сайті Уряду.

МОН затвердило систему перерахування оцінок із закордонних шкіл.

Освіта для успішної країни – це освіта, спрямована на інновації та мислення у поколінь, що підростають.

Тож Міністерство освіти і науки України ввело шкалу, яка уніфікує системи оцінювання різних країн з українською 12-бальною системою.

Учні можуть перезараховувати оцінки зі спільних предметів для українських і закордонних шкіл, а решту, таких як українська мова, література та історія, вивчати за скороченими програмами та проходити оцінювання дистанційно.

Це нововведення допоможе учням безперебійно продовжити навчання в Україні після повернення. Вони можуть скласти річне оцінювання перед новим навчальним роком із перезарахуванням результатів із-за кордону.

Таблиця системи оцінювання охоплює 26 країн, включно зі США, Німеччиною, Польщею, Італією та Францією тощо.

Для решти випадків можна використовувати загальну таблицю переведення оцінок.

Відповідні рекомендації рекомендації щодо окремих питань завершення навчального року затверджені наказом Міносвіти.

Рекомендації містять поради щодо проведення школами семестрового і річного оцінювання учнів.

Зокрема, семестрове оцінювання за ІІ семестр, в залежності від ситуації, може здійснюватися за результатами тематичного оцінювання, поточного оцінювання або підсумкового оцінювання за ІІ семестр, що може здійснюватися, у тому числі, у вигляді письмової контрольної роботи, онлайн тестування, діагностичної роботи, усної співбесіди тощо.

Окрім того, МОН пропонує враховувати результати навчання школярів з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у закладах позашкільної освіти.

При здійсненні оцінювання за ІІ семестр учителям рекомендовано зараховувати всі оцінки, які отримав учень упродовж цього семестру незалежно від місця навчання. Це може бути будь-який заклад загальної середньої освіти, зокрема й приватні заклади освіти, в Україні чи за її межами.

Школи, у яких учні навчалися тимчасово, можуть видавати їм інформаційні довідки про період навчання із зазначенням переліку предметів, окремих тем та результатів оцінювання.

В окремих випадках (відсутність результатів оцінювання з об’єктивних причин) оцінювання за ІІ семестр учнів 5-8 та 10 класів може здійснюватись не за 12-бальною шкалою, а «зараховано»/«не зараховано».

Річне оцінювання школярів рекомендовано здійснювати на підставі семестрових або скоригованих семестрових оцінок.

Річна оцінка не обов’язково має бути середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. Під час виставлення річної оцінки мають враховуватися динаміка особистих результатів навчання учня з предмета та сформованість уміння застосовувати набуті знання.

У 1-4 класах підсумкова оцінка за рік визначатиметься з урахуванням динаміки досягнення того чи іншого результату та спостережень вчителя за учнями.

За відсутності в учнів з числа тимчасово переміщених осіб та з тимчасово окупованих територій задокументованих результатів оцінювання за І семестр річне оцінювання може здійснюватись за результатами ІІ семестру.

За відсутності в учнів результатів підсумкового оцінювання за ІІ семестр річне оцінювання може здійснюватись за результатами І семестру з урахуванням поточного оцінювання в ІІ семестрі.

Окрім того, для проведення семестрового та річного оцінювання здобувач освіти може надати інформацію з електронного журналу та щоденника, у тому числі електронного, за попереднім місцем навчання.

У разі відсутності результатів річного оцінювання після завершення навчання за освітньою програмою закладу освіти учень матиме право до початку нового навчального року пройти річне оцінювання.

Про це пише osvitoria.media.

МОН дозволило використовувати вербальну оцінку знань замість рівневої.

Такі оцінки зможуть формувати навички та демонструвати те, як дитина підвищує свої знання і вдосконалюється, а не просто констатувати факт виконання завдання, як було раніше.

Основним принципом реформи НУШ є оцінка не тільки результатів, але і процесу їх досягнення.

У разі, коли дві дитини будуть читати однаково добре, вчителю доведеться оцінити, як швидко навчилися читати один і другий, чи була їх підготовка на “старті” однаковою і скільки зусиль вони доклали, щоб домогтися такого результату.

Тому вербальне оцінювання буде відображати пройдений учнем шлях для отримання тих чи інших знань. Також вчителі звертатимуть увагу на активність, старанність, відповідальність, комунікабельність і самостійність учня.

Тепер у шкіл з’явиться вибір: оцінювати результати учнів 3-4 класів вербальним або рівневим методом.

Рівнева оцінка буде визначати рівень результату і позначатися буквами: П – початковий, С – середній, Д – достатній, В – високий.

Крім того МОН нагадує, що оцінка учня є конфіденційною інформацією, яка повинна бути доступна тільки учневі та його батькам.

Як повідомила пресслужба відомства, відповідний наказ і текст рекомендацій оприлюднено на сайті МОН, пише УНІАН.

Так, рекомендації запроваджують поняття вербальної оцінки (оцінювальне судження) та рівневої оцінки (оцінювальне судження із зазначенням рівня результату). Вербальну і рівневу оцінку можна виражати як усно, так і письмово. Рівень результату навчання рекомендовано визначати з урахуванням динаміки його досягнення та позначати буквами – «початковий» (П), «середній» (С), «достатній» (Д), «високий» (В).

Результати оцінювання особистісних надбань учнів у 1-4 класах рекомендовано виражати вербальною оцінкою, об’єктивних результатів навчання у 1-2 класах – вербальною оцінкою, у 3-4 класах – або вербальною, або рівневою оцінкою за вибором закладу.

Рекомендації також містять орієнтовну рамку оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів. Вона дозволяє забезпечити об’єктивність і точність результату оцінювання і покликана допомогти формувати оцінювальні судження та визначати рівень результату навчання.

Водночас, як пояснили в Міносвіти, заклад може розробляти і фіксувати загальні положення щодо оцінювання результатів навчання учнів у освітній програмі та конкретизувати їх у частині положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти. Особливості організації оцінювання в певному класі можуть ініціюватися вчителем і бути затвердженими на засіданні педагогічної ради закладу.

У рекомендаціях наголошено, що оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його/її батьків (або осіб, що їх замінюють).

Про це йдеться на сайті НУШ.

На заміну узагальненій бальній оцінці розробники пропонують використовувати вербальну оцінку окремих результатів навчання, яка, окрім оцінювального судження, може також називати рівень результату навчання.

Для уніфікації термінів і зручності їх використання введення оцінювальне судження пропонують називати вербальною оцінкою, а оцінювальне судження із зазначенням рівня – рівневою оцінкою. Обидві оцінки можна виражати як усно, так і письмово.

Для позначення рівня міністерство пропонує використовувати такі позначки:

П (початковий рівень);

С (середній рівень);

Д (достатній рівень);

В (високий рівень).

За рекомендацією, частіше варто використовувати саме вербальну оцінку. Вона підходить як для оцінювання особистих надбань учнів початкових класів, так і для об’єктивних результатів навчання. Рівнева оцінка може допускатися лише для результатів навчання учнів 3–4 класів (на підставі рішення педради).

Згідно нового закону України “Про повну загальну середню освіту”, у навчальних закладів з’явилося чимало можливостей для автономії. Зокрема – і у виборі та розробленні власної системи оцінювання чи методів заохочування учнів. Про це повідомила Міністер освіти і науки.

Ганна Новосад роз’яснила: “Фактично школа може запровадити як 5-бальне чи 100-бальне оцінювання, так і систему малюнків на позначення цих балів. Наприклад, «сонечко» – означає відмінно, «сонечко з хмаркою» – добре, «хмарка» – погано тощо. Протенавчальний заклад повинен мати чітке, зрозуміле, детальне пояснення як їхня власна система переводиться на 12-бальну шкалу”.

Про це повідомила міністерка освіти Ганна Новосад в інтерв’ю “Українській правді.Життя”.

За її словами, школа може запровадити як 5-бальне чи 100-бальне оцінювання, так і систему малюнків на позначення балів. “Але до цього також має бути система переведення в бали, які затверджені на державному рівні. Школа має мати чітке, зрозуміле, детальне пояснення того, як ця їхня система переводиться на 12-бальну шкалу”, – пояснила Новосад.

Наразі у Міністерстві освіти розробляють документ про методи і можливості оцінювання. Результати планують презентувати у вересні 2020 року.

У свідоцтві досягнень є також навчальні показники: вміння писати диктанти, рахувати у межах ста тощо.

“Завдяки цьому батьки знатимуть, які сильні сторони у дитини, а де ще потрібно попрацювати. Інформація про оцінки дітей конфіденційна. Про неї мають знати тільки батьки дитини”, – каже міністр.

«Сьогодні Україна має великі проблеми саме з ідеологією оцінювання – воно каральне. У Новій українській школі буде створено стимулюючу систему – де досягнення підкреслюватимуться на рівні з помилками», – зазначила міністр.

Вона також повідомила, що у початкова школа не буде повністю відмовлятись від оцінювання дітей.

«Ми не зніматимемо оцінювання у початковий школі повністю. Перший-другий клас має бути без оцінок, але у третьому-четвертому діти мають звикати до бальної системи», – зазначила Гриневич.

Міністр також нагадала, що для засвоєння нових методик викладання, підходів до оцінювання та інших елементів нової школи, напередодні старту реформи у першому класі 22 тисячі учителів, які працюватимуть з першокласниками, пройдуть комплексне перенавчання.