“Ваша Святосте, Папо Франциску!

Я не є католиком, я православний. Я вірю в Бога і знаю, що світло завжди перемагає темряву.

Я не бачив Ваших звернень до світу і не читав всіх останніх Ваших заяв, я воюю понад 50 днів в повному оточенні і все, на що в мене є час, – це запеклий бій за кожен метр оточеного ворогом міста.
Я воїн. Я офіцер, який дав присягу на вірність своїй країні. І я готовий битися до кінця. Попри переважаючу силу ворога, попри нелюдські умови на полі битви, постійні артилерійські та ракетні обстріли, брак води, їжі та медикаментів.

Ви, мабуть, бачили багато що в своєму житті. Але впевнений, що ніколи не бачили те, що зараз відбувається в Маріуполі. Бо саме так виглядає пекло на землі.

В мене мало часу, щоби описати всі жахи, які я бачу тут щодня. На заводі в бункерах живуть жінки з дітьми, з немовлятами. В голоді та холоді. Щодня під прицілом ворожою авіації. Щодня помирають поранені, бо немає медикаментів, немає води, немає їжі.

Я звертаюся до вас по допомогу. Бо настав час, коли не молитвами єдиними. Допоможіть врятувати їх. Після бомбардування драмтеатру вже ні в кого не лишилося віри російським окупантам. Донесіть світу правду, евакуюйте людей та врятуйте їхні життя від рук сатани, який хоче спалити все живе”, – йдеться у листі морпіха, який героїчно захищає Маріуполь.

Помолитися біля ікони віряни зможуть з 8 ранку до 8 вечора щоденно.

“Ця ікона приїжджає до нас із Зарваниці, рівно на 1 тиждень. Вранці у неділю вона буде виставлена до почитання і до наступної неділі. Вона перебуватиме лише у нашому храмі, у жодному іншому храмі Львова її не буде. Її привозять на початок Великого Посту, щоб наша парафія, усі львів’яни, прочани, могли у цей перший тиждень “духовної весни” перед цією чудотворною іконою Розп’яття Спасителя могли б вимолювати у Бога прощення гріхів, припинення пандемії, миру в Україні і в особистих потребах зцілення душі і тіла та інших. Помолитися біля ікони всі охочі зможуть упродовж першого тижня Великого посту з 8 ранку до 8 години вечора, а якщо буде потреба, то храм буде відчинений і довше”, – розповів парох храму св. мучениць Віри, Надії, Любові та їх Матері Софії о. Андрій Корчагін.

Це ікона, історія якої сягає у давнину. Вона була загублена і дивовижним чином віднайдена.

Багато хто тебе цінують, захоплюються тобою і люблять тебе.

Пам’ятайте, що бути щасливим — це не мати неба без грози, дороги без пригод, роботи без втоми, відносин без розчарувань.

Бути щасливим — це означає знайти силу в прощенні, надію в битвах, безпеку в ситуації страху, любов в розбраті. Це не тільки для того, щоб насолоджуватися посмішкою, але і для роздумів про смуток. Це не тільки для того, щоб святкувати успіхи, але і для того, щоб витягувати уроки з невдач. Це не тільки для того, щоб радіти від оплесків, а й щоб радіти бути неназваним.

Бути щасливим — це не доля долі, а досягнення для тих, хто може подорожувати всередині себе.

Бути щасливим — це перестати відчувати себе жертвою і стати автором своєї долі.

Це перетнути пустелі, але при цьому знайти оазис в глибині душі. Це дякувати Богові за кожний ранок, за чудо життя.

Бути щасливим — це не боятися власних почуттів, щоб мати можливість говорити про тебе.

Це мати сміливість почути «ні».

Це впевненість перед обличчям критики, навіть якщо вона необґрунтована.

Це цілувати дітей, балувати батьків, переживати поетичні моменти з друзями, навіть коли вони завдають нам біль.

Бути щасливим — це означає дозволити творінню, яке живе в кожному з нас, жити вільно, радісно і просто.

Це означає бути зрілим, щоб чесно сказати: «Я робив помилки».

Це означає бути сміливим, щоб сказати: «Мені дуже шкода».

Це означає бути чуйним, щоб сказати: «Ти мені потрібен».

Це означає бути здатним просто сказати: «Я люблю тебе».

Нехай ваше життя стане садом можливостей для щастя …

Щоб навесні воно була любителем веселощів. Взимку любителем мудрості.

І якщо ви помилилися, почніть все спочатку.

Тільки тоді ви полюбите життя. Ви виявите, що бути щасливим — це не наявність ідеального життя.

Але використовуйте сльози, щоб пробудити терпимість.

Використовуйте свої втрати, щоб тренувати наполегливість.

Використовуйте свої помилки, щоб стати скульптором спокою.

Використовуйте біль, щоб контролювати бажання.

Використовуйте перешкоди для розкриття інтелекту.

Ніколи не здавайтеся…. Ніколи не відмовляйтеся від людей, які вас люблять. Ніколи не відмовляйтеся від щастя, адже життя — це неймовірне видовище».

(Папа Франциск).

Дане звернення Папа Римський Франциск  зробив після завершення недільної молитви. Про це повідомляє Vatican News.

“Я уважно стежу за ситуацією, що склалася в цій країні після виборів, і закликаю до діалогу, відмови від насильства і поваги справедливості і законності. Довіряю всіх білорусів захисту Пресвятої Богородиці, Цариці світу”, – зазначив Папа Римський Франциск.

Про це він сказав під час недільного звернення до вірян на площі Святого Петра у Ватикані, повідомляє УНН.

“Я думками у Стамбулі, думаю про Святу Софію і мені боляче”, – сказав Папа Франциск.

Ердоган ухвалив указ, за яким в Айя Софії відновляться мусульманські богослужіння. Це сталося після того, як Державна рада Туреччини скасувала постанову уряду 1934 року про присвоєння собору Святої Софії статусу музею.

Папа Франциск скасував правила дотримання таємниці Ватикану у випадках сексуального насильства, вчиненого священниками. Так він фактично дозволив Католицькій церкві передавати документи та інформацію цивільній владі, пише CNN.

У деяких країнах церква вже передає такі дані владі, але загалом ця практика не була універсальною. У деяких випадках використовується “папська таємниця”, яка дає можливість відмовитися від співпраці з поліцією.

Повідомляється, що “папська таємниця” вважається вищим рівнем конфіденційності в церковному праві, який охоплює низку адміністративних справ у Ватикані, таких як висунення кандидатур кардиналів, розслідування Державним секретаріатом і Конгрегацією доктрини віри.

Папська таємниця на випадки сексуального насильства з боку священників була накладена Папою Бенедиктом XVI в 2001 році. Тоді Ватикан вважав, що цей захід необхідний для дотримання інтересів жертв насильства і захисту репутації підозрюваних.

Рішення про скасування було ухвалено після критики на адресу Католицької церкви про замовчування випадків педофілії і перешкоджання слідству.

Адже справжній піст скерований на те, щоб допомогти нашим ближнім. Він складається також з упокорень, коли людина роздумує над своїми гріхами та просить у Господа за них прощення.
Папа Франциск зазначив, що слід правильно постити, не виставляючи себе напоказ, не погорджуючи іншими, уникаючи сварок та непорозумінь. Як читаємо у старозавітній книзі пророка Ісаї, ось який піст подобається Господеві: «Кайдани несправедливості розбити, пута кормиги розв’язати, пригноблених на волю відпустити, кожне ярмо зламати».

Глава Католицької Церкви нагадав, що постити є одним із завдань для християнина на Великий Піст. Якщо хтось не може постити так, щоб тіло відчувало сильний голод, то потрібно «постити покірно, але правдиво».

Пророк Ісая вказує на поведінку, що суперечить справжньому постові: дбання про власні інтереси та збагачення; несправедлива поведінка щодо найнятих працівників, погордливе чи непривітне ставлення до інших та брак покаяння. Як підкреслив Папа, покаяння у мирі – це діалог з Господом Богом; а тому потрібно відкинути спілкування з дияволом та будь-які компроміси з ним.
Християнин, який постить, не повинен показувати іншим, що він постить, чи постити лише напоказ, щоб інші бачили та хвалили його за це. Той, хто постить, повинен накласти на своє лице грим усмішки, щоб не показувати іншим, що він робить покаяння та постить, пам’ятаючи про те, що піст повинен бути скерований на допомогу іншим.

А на закінчення Святіший Отець наголосив, що правдивий піст, який любий Богові, полягає в доброму ставленні до інших: поділитись хлібом з голодним, прийняти у дім бідного та безхатченка, одягнути нагого, не занедбувати своїх близьких. А також трішки більше часу присвятити на молитву та запитати себе: «Чи мій піст допомагає іншим?».

Якщо ні, то це не є справжній піст, він веде до подвійного життя, адже провадить людину до переконання, що вона є добрим християнином, хоча насправді вона є схожою на фарисеїв чи садукеїв, про що свідчать конкретні вчинки щодо ближніх. Тому Папа закликав просити у Господа благодаті правдивого посту, згідного із нашою вірою.

1. Спробуй зрозуміти

Якщо ми дозволяємо недобрим почуттям проникнути в наше серце, то робимо місце для травми, яка там оселяється. Вираз logizetai to kakon означає «брати до уваги зло», «записати його», тобто приховати травму. Протилежністю цьому є пробачення на підставі позитивного ставлення, спроба зрозуміти слабкості інших та пошуки виправдання для іншої людини, подібно до Ісуса, який казав: «Прости їм, Отче, бо не знають, що роблять» (Лк 23:24). Однак частіше ми схильні до шукання винних, наша уява малює все більше й більше гріхів, помножує злі наміри. Таким чином образи ростуть і вкорінюються. Тоді кожна помилка або падіння партнера може зруйнувати стосунки любові та стабільність сім‘ї. Проблема полягає в тому, що іноді ми приписуємо всьому однакову вагу, а це загрожує тим, що ми стаємо жорстокими до будь-якої провини іншої людини. Справедливе відстоювання своїх прав замінюється на постійне і наполегливе прагнення помсти, а не здорового захисту своєї гідності.

2. Пам’ятай, що пробачати нелегко

Коли ми ображені або розчаровані, пробачення можливе і бажане, але ніхто не каже, що це легко. Істина полягає в тому, що сімейна єдність може бути збережена і вдосконалена тільки в дусі жертви. Це вимагає благородної готовності кожного і всіх до зрозуміння, терпимості, пробачення і примирення. Кожна родина розуміє, як сильно напруження й конфлікти, егоїзм і незгода б’ють по цій єдності. А іноді й смертельно її ранять. Звідти численні та різноманітні форми поділу в сімейному житті.

3. Насамперед необхідно пробачити собі

Сьогодні ми знаємо, що аби ми могли пробачити, потрібно пройти через визвольний досвід розуміння себе і пробачення собі. Багато разів наші помилки або критичний погляд людей, яких ми любимо, призводили до того, що ми втрачали любов до себе. Внаслідок цього ми починаємо уникати людей, утікати від почуттів, натомість наповнюємося страхом у міжособистісних стосунках. Таким чином, можливість звинувачення інших стає фальшивим полегшенням. Треба молитися у власній історії, прийняти себе, навчитися жити з власними обмеженнями – а також пробачити собі, щоб ми могли мати таку саму поставу щодо інших.

4. Сила прощати виходить із відносин з Богом

Але це передбачає досвід Божого прощення, виправдання, яке дається даром, а не за наші заслуги. Ми огорнені любов’ю, що випереджає кожну нашу діяльність, завжди дає новий шанс, підтримує і заохочує. Якщо ми приймемо те, що Божа любов безумовна, що любові Отця не треба купувати або за неї платити, – тоді зможемо любити понад усе, пробачати іншим, навіть якщо вони були до нас несправедливі. В іншому разі наше сімейне життя вже буде не місцем зрозуміння, підтримки й заохочення, а місцем постійного напруження і стресу.

Бог завжди готовий простити нам, ми повинні лише насмілитися про це попросити. Про безмежне Боже милосердя, пізнати яке допомагає споглядання Христового обличчя на шляху до Пасхи, Папа Франциск говорив у неділю, 12 березня 2017 р., напередодні 4 річниці від свого обрання на парафії святої Магдалини Каносської в Борґата Оттавія, північно-західному передмісті Риму.

Коли відбулася Твоя перша зустріч з Ісусом? Чи Ти задоволений тим, що Ти є Папою, чи віддав би перевагу тому, щоби бути простим священиком на малій парафії? Чи Тебе щось лякає? Які найкращі хвилини Твого життя? Як давати собі раду з тим, що ми звикли занадто часто користуватися смартфоном чи сидіти перед телевізором й, одночасно, хочеться гуляти з друзями, в той час, як іноді нам не вдається вислуховувати інших чи почути себе самих? Ось такі запитання по черзі поставили Святішому Отцеві наймолодші учасники зустрічі, що зібралися на парафіяльному спортивному майданчикові.

Відповідаючи, Папа запропонував поглянути на перше запитання в іншій перспективі, адже це «Ісус першим наближається до нас». «Ісус завжди виходить нам назустріч. Але якщо бачиш, що Він надходить з одного боку, але ти поводишся трохи нерозумно і відвертаєш свій погляд в інший бік, то що зробить Ісус. Відійде?», – запитав у свою чергу Святіший Отець, отримавши від співрозмовників заперечливу відповідь: «Він допомагає зрозуміти, що ти помилився…».

«Саме так. Він промовляє до серця і допомагає зрозуміти, що таке любов. А якщо ти не хочеш слухати, Він виявляє терпеливість. Ісус завжди чекає», – вів далі Папа, та в контексті того, чи йому подобається теперішнє служіння, зазначив, що це не його людський вибір, що для цього не даються хабарі й немає спеціальних курсів, щоб стати Папою. І знаємо, що святий Петро був грішником, відрікся Ісуса, але Бог його вибрав. «Зрештою, мені подобається і подобалося, коли я був ректором і коли був парохом. Мені подобалася праця катехита в школі, служити Святі Меси для дітей… Бути священиком мені завжди дуже подобалося».

За словами Папи, в його житті не бракувало й не бракує прекрасних хвилин. Він згадав, як в дитинстві ходив з батьками на спортивні матчі, про зустрічі з друзями, але також – про молитву в тиші, читання Божого слова. Натомість, йому зовсім не подобається телебачення. Він також запитав дітей про те, чи в їхньому життя є прекрасні моменти й склав окрему подяку катехитам, назвавши їх «колонами парафіяльного життя та життя дієцезії».

Ділячись думками про технології, які дають змогу спілкуватися й, одночасно, можуть стати на заваді діалогові, Наступник святого Петра наголосив на тому, що в сьогоднішню «епоху мобілок» найгіршою недугою є «втрата здатності слухати інших». У цьому контексті він навів приклад відвідування хворого, прийшовши до якого слід, радше, помовчати, давши йому нагоду виговоритися. Іноді така людина навіть не потребує, щоб їй щось сказати, але щоб відчути на собі чийсь погляд та почуватися вислуханою. Але наступним кроком після слухання повинен стати діалог, «конкретний діалог, тому що той, який здійснюється за допомогою смартфону, є віртуальним, “водянистим”, не є конкретним. Конкретність діалогу є дуже важливою», – наголосив він.

Спілкуючись із членами Папської академії наук, Папа Римський сказав, що можна одночасно вірити і в те, і в інше, наполягаючи, що Бог був відповідальним за Великий вибух, від якого зародилося життя, йдеться на The Independent.

Таку відповідь він дав на вимогу членів академії “покласти край науковим теоріям, які були несумісними з існуванням Творця“, натхненними попереднім папою Бенедиктом XVI.

“Початок існування світу – це не хаос, який набув якихось інших проявів, він походить із вищої істини про те, що все творить любов. Теорія Великого вибуху, яку тепер вважають поясненням створення світу, зовсім не виключає творчого втручання Бога, навпаки – потребує його. Природні еволюції не суперечать божественному створенню, тому що еволюції передбачають, що живі істоти розвиватимуться“, – сказав Папа Франциск.

Тривалий час католицька церква як інституція сповідувала принципи антинауковості, тепер схоже, що Папа Франциск намагається відійти від таких уявлень.

“Коли ми читаємо про створення світу у Книзі Буття, ризикуємо уявляти, що Бог був чаклуном із чарівною паличкою, здатним зробити усе, що завгодно. Але ж це не так”, – додав Папа Франциск.

Раніше повідомлялося, що Папа Франциск дозволив прощення абортів.

“Я і надалі надам всім священикам, під час свого служіння, право відпущення гріха тим, хто здійснив аборт”, – йдеться у апостольському листі Папи з нагоди кінця Року милосердя.

При цьому Папа Франциск зазначив, що “аборт є тяжким гріхом, бо кладе край невинному життю”, але додав, що грішники повинні мати шанс покаятися.

Крім того, Папа Римський допустив можливість контрацепції через вірус Зіка.

Понтифік нагадав, що Україна займає особливе місце в його серці та що він щодня молиться про повернення миру.

Він також зазначив, що зібрані кошти допоможуть тому, хто страждає, аби він не відчував себе покинутим чи забутим.

Раніше Папа Римський заснував комітет, який створили для допомоги постраждалим під час конфлікту на сході України. Кошти збирають у європейських католицьких парафіях.

Понтифік згадав про 1050 річницю Хрещення Польщі, що відзначається в цьому році. Він зауважив, що це була дуже важлива подія для народної єдності, яка підтвердила, що попри різниці у поглядах згода є надійним шляхом спільного блага. Папа Римський наголосив, що плідна міжнародна співпраця та взаємоповага можливі завдяки усвідомленню власної ідентичності та повазі до інших.