Чеські експерти розробили перший у світі папір, який вбиває віруси, бактерії та дріжджі. Він також знищує коронавірус упродовж 30 хвилин.

Про це 4 листопада повідомила Академія наук Чеської Республіки.

“Вчені Інституту хімічних процесів Академії наук Чехії та експерти паперової компанії SPM – Security Paper Mill, які спільно займалися розробкою, назвали її “антиковідним папером”,- йдеться у повідомленні.

Як зазначається, з такого паперу можна буде виготовляти банкноти, цінні папери тощо без ризику передачі інфекції. Також ним можна буде користуватися в галузі охорони здоров’я чи на інших робочих місцях з високим ризиком інфікування.

Папір містить наноструктуровані комплекси цинку та срібла.

“Вони нейтралізують і затримують віруси, бактерії та дріжджі протягом усього періоду життя паперу. Водночас вони не вивільняються з нього і повністю безпечні при контакті зі шкірою людини”, – пояснює принцип унікальної технології Іржі Собек з Інституту хімічних процесів.

За його словами, перевага цих комплексів також полягає в тому, що їх можна закріпити на інших матеріалах, наприклад, на тканинах.

Міжнародні дослідження показують, що коронавірус може залишатися активним на картоні до 24 годин. Водночас “антиковідний папір” робить роботу безпечною для користувачів після перших десяти хвилин.

“У нас випробування підтвердили, що через 30 хвилин вірус знищується 100%. Також папір захищає від широкого кола бактерій, таких як MRSA або золотистий стафілокок”, – говорить Майкл Брода, генеральний директор SPM-Security Paper Mill, який брав участь у розробці.

Нагадаємо, засіб для полоскання ротової порожнини, згідно з новими дослідженнями, може протягом 30 секунд знищувати коронавірус.

Але замість електронних таблиць і модних мобільних додатків, засновниця PR-компанії Flourish PR, що в Мельбурні, Австралія, використовує блокноти, старомодний щоденник, кольорові ручки і пачку журналів. З їх допомогою вона генерує ідеї, укладає списки та візуалізує бажання.
Пані Чеберано – аж ніяк не технофоб. Представниця цифрового покоління, що має аккаунти у багатьох соцмережах, вона розподіляє свій час між традиційними та новими засобами масової комунікації та між Австралією й Сан-Франциско, де знаходяться деякі клієнти її стартап-компанії.
Вона віддає перевагу простоті, гнучкості та приємній на дотик паперовій сторінці для виконання деяких завдань.
“Інколи мені просто хочеться позбутися всіх цих технічних штук і сісти в спокійному місці з ручкою і аркушем”, – говорить вона.
“У світі так багато різних програм, а мені здається, що жодна не дасть того, що мені потрібно. Я чесно намагалась використовувати їх, складала списки справ чи намагалася робити “мозковий штурм” за допомогою різних додатків… [але] мені зручніше використовувати ручку і аркуш паперу або старомодний щоденник. Він завжди під рукою. Завжди допомагає зосередитися”.
І вона не єдина, хто так вважає.
Швидкий огляд соцмереж показує, що користувачі поступово повертаються до скромних принад канцтоварів і письма.

Багато людей використовують скоропис і виділення різними кольорами.
Це допомагає їм організувати життєві чи робочі цілі: фізичні тренування, фінанси або швидке просування по кар’єрних сходах.
Але, не зважаючи на швидке поширення електронних додатків, інші ідеї, що пропагують повернення до базових принципів вже набули популярності в мережі.
Наукове підґрунтя
Наука припускає, що ці традиційні методи таки мають під собою певне підґрунтя.
Хоча технології можуть давати серйозну перевагу щодо деяких завдань, все ж надмір “цифри” викликає дедалі більше занепокоєння.
Дослідження 2010 року, проведене в місті Сан-Дієго, Каліфорнія, показує, що ми споживаємо майже втричі більше інформації, ніж у 1960-х роках.
А у звіті британського регулятура Ofcom вказано, що 60% громадян вважають себе залежними від мобільних пристроїв.
При цьому третина користувачів витрачає більше часу онлайн, ніж планують.
Отож, чи не надто ми захопилися і чи не надто наші екрани відволікають? Цілком можливо. Наприклад, значна частина студентів визнають, що багатозадачність шкідлива і зменшує концентрацію.
Інші дослідження показують, що ручка і аркуш паперу – кращі за клавіатуру. Наприклад, дослідження Прінстонського університету та Університету Каліфорнії в Лос-Анджелесі, оприлюднене 2014 року.
малювання

Тактильні рецептори можуть стимулювати ті частини мозку, котрі пов’язані з творчістю та пошуком нових рішень
Три експерименти показали, що студенти, які писали конспекти на ноутбуках, гірше розбирались у ключових питаннях, ніж їхні товариші, що занотовували на папері.
Записування лекцій від руки покращило розуміння матеріалу і його запам’ятовування, оскільки студенти були змушені обробляти інформацію, а не просто механічно набирати її.
Ну і ще одне дослідження, надруковане в Журналі прикладної когнітивної психології (the Journal of Applied Cognitive Psychology), твердить, що люди, які виводять ручкою різні закарлюки, краще пригадують нудну інформацію.
Швидкі нотатки
Звісно ж, складання списків справ без технічних засобів – явище не нове. Його широко використовували у доінтернетні часи.
Різниця в тому, що зараз до традиційних методик повертаються досвідчені користувачі цифрових технологій.
Багато з них є успішними відеоблогерами, спеціалістами технічного профілю або експертами в нових медіа.
Цей новітній тренд допоміг підвищити продажі канцтоварів, таких як популярні записники Moleskine та Leuchtturm1917, повідомляють виробники.
За останні чотири роки продажі Moleskine щороку зростали на двозначні цифри, зазначає Марк Сіслінскі, президент компанії Moleskine America.
Менеджер із маркетингу компанії Leuchtturm1917 Річард Берньєр повідомив, що у липні 2016 року продажі стрімко злетіли, значною мірою завдяки популярності системи Bullet journaling – відомій формі складання списків.
Осмислюємо себе по-новому

Отже, в чому полягає незмінна популярність простіших інструментів з огляду на поширення технологій, спеціально розроблених для підвищення продуктивності?
Перш за все, в записникові ніколи не сядуть батарейки, та й екран не зависне в процесі роботи.
Тут не можна випадково щось видалити.
Він не подзвонить, не вібруватиме і не набридатиме вам постійними сповіщеннями від соцмереж та електронної пошти.
У ньому можна малювати, креслити діаграми або зобразити щось схематично, що не так легко зробити за допомогою смартфону.
Для Емі Джоунс, авторки методики “Map Your Progress” (“Намалюй свій прогрес”), малюнки допомогли виплатити борг у 26 тисяч доларів.
Джонс надихнули зображеннями, які її мати використовувала для продажів, і вона розмалювали величезне полотно завитками, кожен із яких символізував 100 доларів, і повісила його на стіну.
Кожного разу, коли жінка із Сан-Дієго сплачувала цю суму, вона зафарбовувала один овал яскравим кольором. Результат? Вона виплатила борг вдвічі швидше і створила гарну картину.
“Я здивувалась, наскільки це було ефективним і наскільки приємно було розфарбовувати”, – зізналася Джонс.
“Я могля взяти будь-який завиток і побачити, як на стіні розквітає успіх. Це мотивувало мене. І так я почала агресивніше виплачувати борг”.

Джонс написала про свій успіх у Facebook, і її ідея почала розвиватися.
У 2015 році Джоунс почала продавати свої схеми, котрі назвала картами успіху, клієнтам із різних країн, включно з Австралією. Сама вона використовувала їх, щоб зосередитися на таких цілях, як виплата боргів, схуднення чи підготовка до марафону.
“У цьому є ритуал. Людям дуже подобається. Вони з нетерпінням чекають, коли можна буде зафарбувати черговий завиток. Це вже не просто ковзання пальцем по екрану чи заповнення клітинки в електронній таблиці. Це зовсім новий досвід”.
Подібним чином розробник цифрових продуктів з Нью-Йорка Райдер Керолл створив Bullet Journal – метод коротких нотаток і складання списків для особистих потреб.
“Зараз ви можете спостерігати найкращий результат моїх зусиль для розв’язання власних організаційних проблем, кожна з яких коріниться у моєму синдромі дефіциту уваги, який у мене виявили ще в дитинстві”, – каже він.
“Уявлення про те, що ми не можемо приділити чомусь увагу, – хибне. Із власного досвіду знаю, що це можна зробити, якщо не намагатися охопити надто багато речей одночасно. Отже, я маю знайти спосіб, як за короткі періоди інтенсивних зусиль вловити інформацію і зрозуміти, як зосередитися на слуханні”.
Свій нотатник, каже Керолл, він “розробив для себе, для свого способу мислення, що має бути гнучким”. “Інколи я щось малюю в ньому, інколи пишу, інколи планую, інколи він – для всього підряд. Мені потрібна була система, в якій би можна було робити все це”.
“Час забруднити руки”

Викладення чогось на письмі також пробуджує процес пошуку нових рішень. Роботі з технологіями і пристроями бракує відчуття “брудних рук”, із яким пов’язані інноваційність і творчість, твердить Арвінд Малхотра, професор бізнес-школи імені Кенан-Флаглер університету Північної Кароліни.
“Дослідження показали, що тактильні відчуття здатні стимулювати ті частини мозку, які пов’язані з креативністю. Тому дотик, тактильні відчуття і чуттєвий досвід при створенні чогось власноруч має багато спільного з креативністю”, – каже він.
“Моє власне дослідження зі швидкого макетування виявило, що навіть в епоху цифрових технологій, інновації починаються, коли доповнити цифрові засоби фізичними”, – вважає пан Малхотра.
Саме тому багато технічних компаній люблять маркерні дошки, додає він.
“У близько 80% фізичних робочих середовищ, які я обстежив і які характеризуються високим рівнем креативності працівників, використовуються маркерні дошки, – каже професор. – Справді цікаво, що майже в усіх високотехнологічних компаніях, що виробляють цифрове обладнання й програмне забезпечення, маркерні дошки все ще є панівним методом стимулювання творчості й співпраці”.

Повертаємось до основ
Для пані Чеберано можливість вимкнути телефон, відійти від комп’ютера, сісти і зосередитись є ключовим моментом, як і свобода дій у створенні власної системи.
“Вас може підхопити цей вир технологій, але насправді ними завжди керують чиїсь правила”, – каже вона.
“Я не використовую всі ці програми, бо вони завжди представляють чужий формат. Мій розум працює не так, як їхній”, – продовжує пані Чеберано.
“Тож коли я беру папір і ручку, я записую все саме так, як у моїй голові, але, можливо, це не спрацює для інших… Думаю, люди просто прагнуть повернути владу над своїм часом і контроль над інформацією, яку ми отримуємо”.