Але й зараз постають питання про те, чи будуть ще підняття пенсійного віку в Україні. Нагадаємо, що загальний пенсійний вік за умови виконання умов за стажем становить 60 років

Про це в інтерв’ю “Укрінформу” заявила міністерка соцполітики Оксана Жолнович.

“Людина у 65 років – це не дідусь із сивою бородою. Це ще дуже активна особистість, яка хоче бути затребуваною в суспільстві, має чудовий досвід і гарні можливості робити внесок в економіку. Враховуючи ці обставини, ми маємо створювати умови, щоб люди пенсійного віку хотіли долучитися до роботи і щоб роботодавці також розглядали їх як цінний ресурс”, – додала Жолнович.

В останні місяці в українському суспільстві активно обговорюються питання, пов’язані з мобілізацією та економічним бронюванням, особливо у контексті можливого залучення пенсіонерів та зниження віку для призову. Ці теми викликають широкий резонанс і породжують численні спекуляції, що потребує офіційних роз’яснень представників влади.

Докладніше про те, хто з пенсіонерів підлягає мобілізації нарівні з рештою, повідомляє сайт “На пенсії”.

Одним із найбільш обговорюваних питань є мобілізація пенсіонерів. Голова підкомітету з питань безпеки та оборони Федір Веніславський пояснив, що обмежень на мобілізацію пенсіонерів немає. Проте, заклик на військову службу можливий лише за наявності відповідної медичної комісії та за умови, що пенсіонер раніше проходив військову службу та має необхідні навички.

Важливо відзначити, що в Україні пенсійний вік для чоловіків, які мають 31 рік страхового стажу, починається із 60 років. Це означає, що багато колишніх військовослужбовців, звільнених у запас за віком, продовжують трудову діяльність в інших сферах. Отже, заклик на військову службу може торкнутися лише обмеженого кола пенсіонерів, які мають необхідні професійні навички та фізичну підготовку.

У Верховній Раді також активно обговорюються законопроєкти щодо економічного бронювання. Суть цього заходу полягає у наданні відстрочки від військової служби певним категоріям громадян, які працюють на підприємствах, які є критично важливими для функціонування економіки країни.

За словами Федора Веніславського, такі законопроєкти пропонують різноманітні механізми економічного бронювання, включаючи можливість відстрочення від служби за щомісячну плату. Однак, впровадження цієї системи вимагає ретельного опрацювання та обговорення, оскільки вона може мати як позитивні, так і негативні наслідки для економіки та соціальної сфери.

Щодо зниження віку для призову, то Веніславський категорично відкинув можливість зниження мобілізаційного віку до 18 років. За його словами, таке питання навіть не стоїть на порядку денному, оскільки заклик у 18 років не відповідає поточним вимогам та очікуванням суспільства. Важливо, щоб усі призовники мали змогу отримати необхідну підготовку та навчання до того, як будуть направлені на службу.

У контексті загального порядку мобілізації слід також відзначити правові норми щодо пенсійного віку. Відповідно до чинного законодавства України чоловіки можуть виходити на пенсію у віці 60 років за умови наявності 31 року страхового стажу. Цей вік також є граничним перебування на військовій службі. Виняток становлять лише військовослужбовці вищого офіцерського складу, котрим передбачено граничний вік 65 років. Ця норма була встановлена ​​для збереження в лавах збройних сил найбільш досвідчених та кваліфікованих кадрів, здатних забезпечити управління та координацію складних операцій.

Питання мобілізації, економічного бронювання та призову на військову службу залишаються актуальними та потребують зважених рішень. Українська влада прагне знайти оптимальний баланс між забезпеченням безпеки країни та підтримкою економіки.

За її словами, президент України Володимир Зеленський проти підвищення пенсійного віку, однак у країни є тільки два шляхи: виходити на пенсію раніше і отримувати пенсію, яка у нас є, або підвищувати пенсійний вік і отримувати великі пенсії.

«Підвищення пенсійного віку – неминучий процес. Є дослідження Світового банку. У ньому йдеться про те, що в 2030 році при параметрах нинішньої солідарної системи у нас пенсію за формулою отримуватимуть 40% громадян.

Всі інші будуть отримувати мінімальну пенсію », – зазначила Третьякова.

Вона вважає, що зараз необхідно прийняти рішення про поступове збільшення пенсійного віку з 2023 року – один раз на рік на один місяць.

Третьякова розповіла, що для пенсійної системи орієнтиром є тривалість життя людей, які досягли пенсійного віку, тобто скільки вони живуть з моменту виходу на пенсію до смерті.

«Наприклад, Японія говорить про 72 роках. Ми вже майже як Японія. Зараз у нас 11,3 млн пенсіонерів, з них більше тисячі – це люди, які досягли столітнього віку.

Такого не було навіть за часів СРСР, коли у нас було 16 млн пенсіонерів», – заявила вона.

Голова парламентського комітету підкреслила, що дефіцит Пенсійного Фонду при нинішніх параметрах системи і ставлення до пенсійного віку в Україні не зникне ніколи.

«З нашими політиками-популістами ми дуже необачно беремо на себе соціальні зобов’язання, які працівники не можуть оплатити своїми податками.

Ми змінили політекономічну платформу, але не змінили соціальну політику.

З року в рік політики набирають гори зобов’язань. Завдяки солодким обіцянкам люди їх вибирають. В результаті держава не може виконати ці обіцянки, але всі бояться від них відмовитися», – підсумувала Третьякова.

Закон про електронні трудові книжки, який в червні набув чинності в Україні, вплине на процедуру виходу на пенсію. Її виплата призначатиметься автоматично, без особистого звернення до Пенсійного фонду України (ПФУ). Щоправда, людина, яка досягла пенсійного віку, все ж зможе працювати далі та просити про більш пізній вихід на пенсію. Але про це потрібно повідомити окремо, причому до моменту автоматичного призначення пенсії.

Про це розповів голова ПФУ Євген Капінус.

“Електронна трудова книжка дасть можливість при досягненні людиною пенсійного віку призначати їй пенсію автоматично… За людиною завжди зберігається право вибору. Якщо вона вирішить вийти на пенсію з більш пізнього віку і таким чином підвищити розмір пенсії, то має про це повідомити до досягнення пенсійного віку. Зробити це можна через вебпортал електронних послуг”, – пояснив Капінус.

Якщо ж людина не повідомила про свій вибір, а в Реєстрі застрахованих осіб є інформація про її страховий стаж, пенсія призначається автоматично з наступного дня за днем досягнення пенсійного віку.

Нагадаємо, закон про електронні трудові книжки передбачає поступову відмову від паперового варіанту документа. Протягом п’яти років ПФУ має включити до реєстру застрахованих осіб відсутні дані про трудову діяльність всіх працівників.

А про те, яке підвищення пенсій чекає на українців з 1 липня, дізнавайтеся з сюжету “Сьогодні”:

Про це йдеться у законі про підвищення пенсійного віку для жінок з 55 до 60 років, який прийняли у 2011 році.

Як зазначається, згідно з закону, кожного року пенсійний вік для жінок в Україні зростав на півроку. Останній етап підвищення відбудеться у квітні 2021 року.

На пенсію у 60 років виходитимуть жінки, які народилися після 1 квітня 1961 року.

В Україні також зростатиме страховий стаж, необхідний для виходу на пенсію. З 2018 року вимога до стажу зростає на 12 місяців до 2028 року, поки не досягне 35 років. Наразі вийти на пенсію у 60 років можуть особи із стажем 28 років. У разі відсутності стажу вихід на пенсію передбачений у 63 роки.

Унаслідок частина українців вийде на заслужений відпочинок пізніше. Про те, коли і як зміняться вимоги – читайте в матеріалі OBOZREVATEL. Кому підвищать пенсійний вік? Зараз українки виходять на пенсію у віці 59,6 року. А вже з квітня 2021-го, згідно із законом “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, пенсійний вік збільшать до 60 років. Це стане останнім етапом перегляду правил, ухвалених ще у 2011-му.

Так, уже з наступного року і чоловіки, і жінки матимуть рівні права і повинні будуть працювати щонайменше до досягнення віку в 60 років. До того ж варто відзначити, що ті українки, які досягнуть віку 59,6 року до квітня наступного року, зможуть отримати виплату на пів року раніше. Це зачепить тих, хто народився з 1 жовтня 1960-го до 31 березня 1961 року.

Зараз українці виходять на заслужений відпочинок раніше за всіх у Європі. Ще кілька років тому уряд під тиском МВФ розглядав варіанти перегляду цього показника. Внаслідок розробили систему гнучкого пенсійного віку – залежно від стажу, на пенсію можна вийти в 60, 63 або 65 років.

Так, всього є три “двері”. Ті, хто повністю виконав вимоги щодо стажу, можуть вийти на заслужений відпочинок в 60, інші, залежно від стажу, повинні будуть працювати до 63 і 65 років, пише Obozrevatel.

Кому виходити на пенсію в 65 років:

в 2020-му – до 17 років стажу;

в 2021-му – до 18 років стажу;

у 2022-му – до 19 років стажу;

в 2023-му – до 20 років стажу;

в 2024-му – до 21 року стажу;

в 2025-му – до 22 років стажу;

в 2026-му – до 23 років стажу;

в 2027-му – до 24 років стажу;

в 2028-му – до 25 років стажу.

Позитивний вплив від такого “коридору” – згодом українці зрозуміють, що без офіційного працевлаштування їм доведеться працювати довше. І це повинно стимулювати оформляти трудові відносини і платити внески до Пенсійного фонду.

Про це повідомляє РБК.

Відповідне рішення № 2-р / 2019 прийняв Конституційний суд. Тепер вийти на пенсію раніше зможуть: До 50 років – працівники льотного і льотно-випробувального складу; до 55 років – працівники сфери медицини, освіти, соціального забезпечення і театрально-концертних та інших видовищних колективів.

Як зазначається, пенсію за вислугою років відповідно до ст. 51 Закону № 1788 зможуть отримати громадяни, які працюють на шкідливих предпріятіяx і втратили працездатність через умови роботи до настання пенсійного віку.

У суді додали, що положення закону № 1788 про підвищення на 5 років віку виходу на пенсію для жінок, а також збільшення на 5 років загального і спеціального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за вислугу років для окремих категорій працівників – позбавляють їх права на соціальний захист і тому не відповідають конституційним принципам прав і свобод людини, і відповідно є незаконними.

Верховна рада України розгляне з пропозиціями президента законопроект №1086 (в новому скликанні ВР реєстраційний №0972) “Про внесення змін до закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (щодо удосконалення пенсійного забезпечення)”.

Відзначимо, автор законопроекту, народний депутат 8 скликання ВР з фракції Радикальної партії Юрій Шухевич зазначав, що даний закон пропонує дозволити до 2022 року жінкам виходити на пенсію у 55 років за наявності 30-річного стажу і за умови звільнення з роботи.

Так, останній етап проходження документа – готується на розгляд з вето президента. Відзначимо, що на початку вересня до закону були надані пропозиції глави держави, а документ направили на розгляд до комітету.

Нагадаємо, в січні 2015 року парламентарії підтримали в першому читанні і в цілому даний проект закону. За нього проголосували 256 нардепів при 226 мінімально необхідних.

Тоді ж в лютому 2015-го п’ятий президент України Петро Порошенко ветував законопроект. У своїх пропозиціях він підкреслював, що протягом останніх років спостерігається дефіцит бюджету Пенсійного фонду, і тому на той момент було відсутнє фінансове забезпечення для реалізації цього закону.

Однак Рада 8 скликання так і не розглянула пропозиції глави держави до цього закону, у зв’язку з чим він і був переданий на розгляд парламенту нового скликання.

«Це дозволяє людям перебудуватися і пристосуватися до нових правил. Україна поки вирішила це питання креативно і, на мій погляд, конструктивно. Проте це питання ще належить вирішувати в майбутньому», – сказав економіст.

На думку експерта, Україні доведеться підвищити пенсійний вік, який в більшості країн зростає разом з тривалістю життя.

Деякі країни, на думку Случинського, не піднімають пенсійний вік зараз, але приймають рішення робити це в найближчому майбутньому.

«Ми знаходимося в перехідному періоді підвищення необхідного страхового стажу та віку виходу на пенсію, тому, щоб накладати на це підвищення пенсійного віку, потрібно все продумати», – зазначив економіст.

В Україні вимоги щодо мінімального стажу щорічно збільшуватимуться на 12 місяців і з 2019-го по 2028-й він підвищиться до 35 років. Пропорційно буде рости і число тих, хто не зможе вчасно вийти на пенсію. Через 10 років тільки 55% 60-річних зможуть вийти на заслужений відпочинок. На даний момент, якщо не виконали вимоги щодо стажу (15 років для пенсії в 65 років, від 16 до 25 років – в 63 роки і 26 років – у 60 років), пенсія зовсім не призначена.

Однак в результаті “загальний” пенсійний вік не змінили, а замість цього ввели гнучкий коридор. Кількість економічно активних українців скорочується і буде скорочуватися, прогнозують демографи, а от тривалість життя навпаки – зростатиме. В результаті з кожним роком навантаження на пенсійну систему буде посилюватися.

Ми з’ясували, чи варто підвищувати пенсійний вік українцям і коли це може статися.

Навіщо підвищують пенсійний вік

ООН ще п’ять років тому рекомендувала країнам поступово підвищувати вік виходу на пенсію до 65 років. У деяких європейських країнах зовсім намітили поступовий перехід до пенсійного віку в 67 років.

Демографічна ситуація в більшості розвинених країн змушує їх іти на жepтви. Солідарна пенсійна система передбачає, що працюючі своїми внесками оплачують пенсії. Тим самим вони забезпечують собі право при виході на заслужений відпочинок отримати виплату, яку забезпечать наступні покоління.

Така система працювала довгі роки. Але разом з тим росла і тривалість життя. І зараз, як то кажуть в дослідженні МВФ, скорочення кількості працюючих і збільшення тривалості життя пенсіонерів – одна з головних проблем, з якими стикаються розвинені країни. Щоб вирішити проблему, потрібно збільшити кількість працюючих і знизити число пенсіонерів.

Найлегший вихід із ситуації – підняти пенсійний вік. Для прикладу візьмемо 100 працюючих і 100 пенсіонерів. Припустимо, що за два роки з’являються двоє нових працюючих (виростають діти), четверо працюючих стають пенсіонерами (досягають 60 років) і один пенсіонер пoмuрає.

Вже через 10 років залишиться всього лише 90 працюючих, але кількість пенсіонерів досягне 115 осіб. Якщо ж поступово підвищувати пенсійний вік на півроку до позначки в 65 років, то кількість “нових” пенсіонерів скоротиться приблизно в два рази.

Саме таким шляхом і пішли більшість європейських країн. Так, на даний момент пенсійний вік в Україні (60 років) один з найнижчих в Європі. У Білорусі на заслужений відпочинок виходять в 63 роки, в Польщі – в 65, а в Нідерландах – зовсім в 68 років.

Згідно з дослідженням ООН, до 2050 року населення у віці від 65 років збільшиться в Європі з 23% до 28%. У той же час в Північній Америці частка літнього населення зросте з 18% до 23%.

“У старіючих суспільствах коригуються і зміцнюються механізми соціального захисту, пенсійні системи і програми охорони здоров’я. Участь жінок у робочій силі підтримується більш ніж коли-небудь раніше, і деякі країни повільно нарощують вік виходу на пенсію”, – пише в звіті директор відділу народонаселення департаменту ООН Джон Уилмот.

Подібна тенденція торкнеться і України. Так, ще в 1959-му в країні було всього лише 11% українців старше 60 років. У 2001-му, коли перший і останній раз проводився перепис населення, виявилося, що пенсіонерів за віком вже близько 21%. В Інституті демографії та соціальних досліджень при Нацакадемії наук порахували, що в 2036 українців старше 60 років буде як мінімум 28%.

На даний момент співвідношення економічно активних українців і пенсіонерів 16 до 12. Але офіційно трудяться, а значать містять пенсіонерів, всього близько 12 млн українців. Тобто один працюючих повинен містити одного пенсіонера.

Всі “за” і “проти” підвищення пенсійного віку в Україні

Один з основних аргументів проти підвищення пенсійного віку – українці рано yмuрaють. Дійсно, згідно з даними ВООЗ, у розвинених країнах Європи люди живуть на 7-8 років довше. Причому в організації охорони здоров’я називають і основні причини короткої тривалості життя: неправильне харчування, несвоєчасне лікування, шкідливі звички, пасивний спосіб життя. І біологічно, каже вчена Ірина Курило, українці абсолютно нічим не відрізняються від, наприклад, німців. Тому вмuрaти повинні не в 67, а в 80-90 років.

Правда, варто враховувати, що ризик у чоловіка пoмeрти до 60 років – 40%, розповіла на одній з лекцій головний демограф країни Елла Лібанова. Тобто, 4 чоловіки з 10 просто не доживають до пенсії. Рання cмeртнiсть також враховується в загальний показник тривалості життя. Тому, якщо вважати тільки тих, хто вже дожив до 60, то виявиться, що українці на пенсії в середньому живуть близько 17 років.

Ще одна проблема – ситуація на ринку праці. Працевлаштуватися українцеві, який незабаром відзначить своє 60-річчя, складно. Якщо збільшити пенсійний вік, то з часом можуть змінитися і ставлення до 60-річним. Якщо зараз вони офіційно відносяться до “осіб, які втратили працездатність”, то, підвищуючи пенсійний вік, держава визнає, що українці в цьому віці можуть приносити користь економіці і залишатися активними.

До слова, в одній з перших редакцій меморандуму про співпрацю з МВФ йшлося про те, що пенсійний вік в Україні можуть поетапно підняти до 63 років. Кабінет міністрів від такого нововведення відмовився. Зараз в Україні діє гнучкий коридор. Уже в 2028-м, згідно з оцінками Пенсійного фонду, в 60 років вийдуть на заслужений відпочинок лише 55% українців (ті, у кого буде 35 років стажу), іншим доведеться працювати до 63 або навіть 65 років.

Ігор Смаль розповів, що наразі у франківських школах є близько 50 вакансій на посаду вчителя. З них –тільки одна вакансія на посаду вчителя української мови, є кілька позицій, які стосуються фізичного виховання. Також не вистачає вчителів іноземних мов, трудового навчання, захисту Вітчизни, кілька позицій вчителів початкових класів та образотворчого мистецтва.

Освітянин пояснює, що ситуація з кількістю педагогів не є критичною, але вільних місць не багато і більшість з них – тимчасові. Тобто фахівець повинен розуміти, що він працює тільки поки основний вчитель знаходиться у декреті, чи довготривалій відпустці. Ігор Смаль каже, що недостатня кількість постійних вакансій – це, ймовірно, проблема, яка пов’язана з тим, що третина франківських педагогів – люди пенсійного або передпенсійного віку, які не дають можливість працювати молоді.

Реформа можлива тільки з новим вчителем. Вчитель, який пропрацював 20-30 років не перебудується, він буде читати той матеріал за звичними технологіями і методами. Учню цікавіше працювати з молодим педагогом, який не так далеко відійшов у віці, щоб забути про потреби молодої людини. А педагог 60 років ніколи не зрозуміє сучасних потреб, – зазначає керівник департаменту.
Ігор Смаль розповідає, що декілька разів доводилось спілкуватись з педагогами пенсійного віку про те, щоб вони залишили роботу в школі, але всі неодноразово звертаються з проханням про ще один робочий рік. Ситуація, коли вчителю доводиться продовжувати працювати навіть після виходу на пенсію, складається по всій Україні. Адже працівники освіти у більшості випадків працюють за покликом душі і без роботи просто не уявляють свого існування. В результаті виходить, що їхні знання нібито вже не відповідають духу часу, проте чисто “по-людськи” звільнити їх шкода.

Кожен повинен зрозуміти і вчасно піти. Керівники шкіл і вчителі повинні відчути той момент, хоча він і є дуже болісним, – зазначає освітянин.
Керівник департаменту вважає, що це велике вміння – зрозуміти і надати змогу працювати молодому поколінню, та, на жаль, більшість педагогів не мають такого вміння.

Звичайно, не всі вчителі мають бути 20-літні, але з іншого боку, молодість – це той недолік, який дуже швидко минає. Хоча молодість не є запорукою того, що вчитель є сучасним, передовим, гарним педагогом, також, беззаперечно, потрібен досвід і насамперед – бажання та тепло в серці, –відзначив керівник департаменту.
Ігор Смаль вважає, що для виходу з такої ситуації необхідно поступово проводити зміну поколінь, запевняти вчителів-пенсіонерів, що уже варто піти і робити все для того, щоб з кожним роком кількість молодих перспективних педагогів тільки збільшувалась.

Так, ми не одразу замінимо людей поважного віку молодими і перспективними, але поступовість і зміна поколінь має бути і наразі вона все більш активно розвивається в Івано-Франківську, –запевнив освітянин.

Про це він заявив на своїй сторінці у Facebook.

“Реформа буде проведена без підняття пенсійного віку. Вже від жовтня ми піднімемо пенсії для 9 млн пенсіонерів і скасуємо нечесний податок на пенсії для працюючих пенсіонерів. Надалі пенсії будуть перераховуватись автоматично”, – написав він.

Прем’єр пообіцяв також ліквідувати дефіцит Пенсійного фонду, аби забезпечити ресурс для подальшого зростання виплат пенсій.

Він нагадав, що за пенсійну реформу у першому читанні проголосувало 282 народних депутата, представники більшості депутатських груп і фракцій, а також частина незалежних депутатів.

Гройсман висловив впевненість, що відповідні зміни в законодавство пройдуть і друге читання без істотних змін.

“Уряд має декілька базових принципів, від яких не відійде за жодних обставин… Ці принципові позиції ми будемо відстоювати, і я сподіваюсь, вони залишаться незмінними”, – наголосив він.

Як повідомлялося, Рада в першому читанні підтримала законопроект №6614, який входить до пакету пенсійної реформи. “За” проголосувало 282 народних депутати.

Законопроект передбачає підвищення пенсій з 1 жовтня 2017 року.

Пенсійний вік не підніматимуть.

Про це заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман, повідомляє Корупція. Маркет

“Хочу одразу сказати, щоб ніхто не спекулював: ми не маємо в меморандумі (МВФ – ред.) жодного слова про підвищення пенсійного віку для українців”, – заявив прем’єр.

Підвищення пенсійного віку для працюючих громадян в Україні є одним із способів створення більш сучасної пенсійної системи з кращими виплатами і знаходиться на розгляді в рамках виконання програми розширеного кредитування України з боку МВФ.

Влада погодилася з необхідністю всеосяжної пенсійної реформи для забезпечення самодостатнього розвитку пенсійної системи та можливості отримання кращих пенсій для тих, хто завершує трудову кар’єру.

– підкреслив представник МВФ Джеррі Райс.

Таким чином він відповів на прохання прокоментувати нещодавню заяву міністра соціальної політики України, який не погодився з необхідністю підвищення пенсійного віку.

Як зазначив Райс, український уряд прийняв умови програми МВФ.

Це включає розгляд всіх варіантів для просування до більш сучасної системи з чіткими правилами, які забезпечують заходи щодо більш тривалої зайнятості та більш пізнього виходу на пенсію.

– зазначив представник Фонду.

Про це міністр соціальної політики Андрій Рева заявив журналістам після засіданні уряду в середу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Загальний пенсійний вік треба залишити таким, який він є. Ми вважаємо, що його чіпати не можна. Це принципова позиція уряду, і ми впевнені, що нас у цьому підтримає Верховна Рада. Змінювати загальний пенсійний вік ні уряд, ні депутати, ні Рада не будуть”, – сказав Рева.

Він нагадав, що пенсійний вік для жінок – 60 років – буде введений в дію з 1 січня 2021 року. “Поки що ті жіночки, які збираються на пенсію зараз, йдуть у 58 з половиною років”, – розповів Рева.
Він в черговий раз запевнив, що Міжнародний валютний фонд такої вимоги перед Україною не ставив: «МВФ нічого не вимагає, а лише пропонує. Ми дискутуємо, розповідаємо. Результатом наших дискусій є підписаний Меморандум з МВФ. Там прописуються позиції, які погоджені Міжнародним валютним фондом як організацією, яка позичає гроші».

Про це йдеться на сайті відомства.

“Є умовна межа – 1 липня 2000 року, коли Пенсійний фонд почав збирати дані про всі страхові внески наших громадян у системі персоніфікованого обліку. Тож ми точно знаємо, скільки заплатила людина після цієї дати. А от скільки вона внесла до цього дня, встановити складно: люди, звичайно, беруть довідки на підприємствах, але фактично їх внески нічим не підтверджені”, – цитує прес-служба міністра Андрія Реву.

Він пропонує з 1 січня 2021 року перейти на нову систему, згідно з якою вік виходу на пенсію буде залежати від кількості років страхового стажу.

Для виходу на пенсію в 60 років людина повинна мати 20 років страхового стажу: за період з 1 липня 2000 по 31 грудня 2020 року. Загальний стаж (з урахуванням періодів до 1 липня 2000 року) для чоловіків повинен становити 35 років, для жінок – 30 років.

Якщо у людини 15-20 років страхового стажу, вона піде на пенсію в 63 роки. Якщо менше за 15 років стажу – в 65 років.

При цьому розглядається можливість вийти на пенсію раніше за умови доплати страхових внесків.

“Скажімо, 1 січня 2021 року вам не вистачає 10 років страхового стажу. Значить, вам необхідно доплатити внески за 120 місяців і отримати свій страховий стаж. Припустімо, із січня 2017 року мінімальна заробітна плата зросла до 3,2 тис. гривень. Єдиний соціальний внесок – 22% – становитиме 704 гривні на місяць. За 120 місяців вийде близько 84 тис. 480 грн. Заплати – і виходь на пенсію в 60 років”, – йдеться в повідомленні.

Федеральний банк Німеччини вважає, що пенсійний вік в країні слід підвищити з 65 до 69 років, передає ВВС

В іншому випадку країні буде важко виконати свої пенсійні зобов’язання.

В Бундесбанку вважають, що зміни слід ввести до 2060 року.

“Такий заклик центробанку вказує на те, що в найближчі десятиліття фінансова стабільність пенсійної системи Німеччини може опинитися під загрозою”, – наголошується в повідомленні.

На першому етапі до 2030 року пенсійний вік підвищать поступово до 67 років. Але цього, ймовірно, буде недостатньо.

Як повідомлялося, виділення другої частини третього траншу МВФ пов’язане, серед іншого, з перспективою вирішення питання підвищення пенсійного віку в Україні.