Попри рішення Верховної Ради скасувати сезонне переведення годинників, українцям у 2025 році знову доведеться змінювати час.

Чому так сталося, коли переводити годинник і чи можливі зміни в майбутньому – розповідаємо у нашому матеріалі.

Чому Україна досі переходить на літній час?
У 2024 році Верховна Рада ухвалила законопроєкт №4201, який передбачав відмову від сезонного переведення годинників. Документ встановлював єдиний зимовий час (GMT+2) протягом усього року. Таким чином, осінній перехід мав би стати останнім в історії України.

Однак для набуття чинності закону необхідний підпис президента. І хоча термін для накладення вето минув, Володимир Зеленський поки що не підписав документ. Це означає, що юридично він не набрав сили, а отже, перехід на літній час 2025 року відбудеться за звичним графіком.

Коли переводити годинники в 2025 році?
Як і раніше, Україна переходить на літній час в останню неділю березня. У 2025 році ця дата припадає на 30 березня. О 3:00 ночі стрілки годинника слід перевести на годину вперед – тобто, доведеться спати на годину менше.

На сучасних смартфонах та гаджетах зміни відбудуться автоматично. А ось механічні годинники та старі телефони доведеться налаштовувати вручну. У розкладах транспорту час буде вказаний з урахуванням переведення.

Чи можливе скасування літнього часу в майбутньому?
Остаточне рішення щодо скасування сезонного переведення часу залишається відкритим. Якщо президент все ж підпише законопроєкт, то осінній перехід на зимовий час 2025 року може стати останнім для України.

Переходу України з долара на євро як курсоутворюючу валюту найближчим часом не буде. За сприятливих обставин цього варто очікувати не раніше ніж за 3 роки. Водночас про відмову від гривні не йдеться, а тому скуповувати євро, щоб запастися валютою, сенсу немає.

Для переходу має бути виконана низка умов. Серед яких:

Кількість експортно-імпортних операцій у євро має суттєво переважити аналогічні показники в інших валютах, зокрема у доларах.
Рух України в ЄС має бути не лише декларативним, а й з максимальною інтеграцією до норм та принципів європейської спільноти всіх державних процесів, а також економіки та законодавства.
В Україні має настати мир – із чіткими гарантіями безпеки.
Україна не відмовиться від гривні
Водночас про відмову від гривні та перехід на євровалюту не йдеться. Тому скуповувати валюту, сподіваючись запастися нею перед змінами, не варто.

Зі свого боку, аналітики «Мінфіну» раніше зазначали: попри наміри Нацбанку відв’язати гривню від долара і почати рахувати її курс за євро, переходу на євровалюту не планується. Причому ні в найближчому, ні у віддаленому майбутньому. Адже, серед іншого, у такий спосіб Україна втратить можливість самостійно проводити відсоткову політику. Крім того, відмова від гривні унеможливить здійснення незалежної курсової політики.

Також, зазначається, поки що немає єдиної думки про те, наскільки такий крок є ефективним для країн з нестійкою демократією та нерозвиненими ринками. До яких належать і Україна.

Електронна петиція до Президента Володимира Зеленського про ветування законопроєкту, який передбачає скасування переведення годинника на «літній» час, набрала необхідні для розгляду 25 тис. голосів.

Автор петиції пояснює, що постійне життя у «зимовому» часі має низку недоліків:

Тепер згідно «нового часу» – світанок влітку наставатиме близько 3 години ночі (нині – 4 ранку), особливо відчутно це буде на сході країни. А сутенітиме відповідно близько 20 вечора.

Економії електроносіїв не відбудеться, бо підприємства і офіси більше споживатимуть у вечірні години.

Також через «зимовий час» у нас буде цілих дві години різниці з Європою, що буде суттєво впливатиме на ефективність нашої співпраці з партнерами.

Тож ухвалення законну у петиції називають шкідливим для всієї країни. Наразі петиція очікує на розгляд, і офіційної відповіді на неї ще не було.

Таким чином, 31 березня о третій годині ночі за київським часом буде запроваджено літній час шляхом переведення годинникової стрілки на одну годину вперед. Водночас гаджети цей перехід зроблять автоматично.

Як відомо, зміна часу в Україні відбувається двічі на рік: в останню неділю березня країна переходить на літній час, а кожної останньої неділі жовтня – на зимовий.

Цього року перехід відбудеться вночі, з 30 на 31 березня. О третій годині ночі переводять годинники з 03:00 на 04:00.

На більшості сучасних гаджетів ця опція автоматична. Тобто чекати 03:00 для цієї процедури не потрібно, але має бути увімкнений інтернет, пише ДТ.

Це відбувається для того, щоб адаптувати робочі години під світловий день. Як наслідок, працівники мають змогу раніше починати роботу. Крім цього, існує ще одна причина для переведення — економія електроенергії.

Чому Україна переходить на літній час

Переведення стрілок кілька разів на рік здійснюють згідно з постановою КМУ №509 від 13 травня 1996 року «Про порядок числення часу на території України».

Питання відмови від переходу на літній час (і назад) обговорювалося Верховною Радою та громадськими діячами неодноразово, але досі залишається невирішеним.

Востаннє 2021 року законодавча ініціатива про відмову від переходів на літній та зимовий час не пройшла в парламенті друге читання, так і не набравши достатньої кількості голосів на свою підтримку.

Тож коли правильно святкувати це велике свято? Ми намагалися розібратися в цьому питанні.

Останні роки дата Різдва в Україні стала по-справжньому дискусійним питанням. Православні віряни розділилися на два табори — ті, хто вважає доречним перехід на святкування Різдва Христового 25 грудня, і ті, хто хоче надалі святкувати 7 січня. Хоча більшість вірян дотримується другої точки зору, все ж прихильників дати 25 грудня з кожним роком стає все більше.

Юліанський та Григоріанський календарі: чому католики святкують Різдво 25 грудня, а православні віряни — 7 січня

Якщо казати точно, то рік триває 365 днів, 5 годин, 48 хвилин і 6 секунд. Коли створювали Юліанський календар, 5 годин врахували (тому раз на чотири роки бувають високосні роки, які тривають 366 днів), а ось про 48 хвилин та 6 секунд забули. Тому 1582 року помітили, що календар “відстає” від сонячного циклу. Зробив відкриття математик та астроном Алоізій Ліліус, і відразу пішов із цим до Папи Римського Григорія XIII, який тоді керував Західною Церквою. Папа послухав астронома і вирішив створити новий календар, який назвали Григоріанським.

Більшість країн Заходу та Римська Церква одразу прийняли Григоріанський календар і почали проводити за ним богослужіння. Православний Патріархат відмовився та зажадав і далі жити за Юліанським календарем.

Щоправда, в повсякденному житті східних вірян все ж відбулися зміни. 1918 року почали дотримуватися Григоріанського календаря, але Церква однаково продовжувала прив’язувати всі дати до Юліанського. Від XVI до XX століть минуло 400 років і різниця між календарями становить рівно 14 діб. Саме тому католики святкують Різдво 25 грудня, а православні віряни за два тижні — 7 січня.

Різдво 25 грудня: аргументи “за”

Насправді всі християни святкують Різдво Христове 25 грудня, однак деякі православні церкви роблять це за Юліанським календарем, тому дата припадає на 7 січня. Чому варто перейти на святкування Різдва 25 грудня:

В сучасному побуті ми всі користуємося новим (Григоріанським) календарем, тому святкувати великі церковні свята за старим просто нелогічно.
За словами очільника ПЦУ митрополита Епіфанія, українцям варто перейти на дату святкування 25 грудня. Він вважає, що перехід триватиме близько 10 років. “Ми покликані проводити, перш за все, просвітницьку роботу. Ми святкуємо 25-го, просто за різними календарями. Так, цю помилку треба буде виправити”.
Прихильники 25 грудня як дати святкування Різдва Христового вважають, що перехід віддалить нас від російських і радянських традицій.
Доктор богословських наук Дмитро Степовик вважає, що українцям варто святкувати Різдво 25 грудня, і для цього є кілька вагомих причин. Насамперед не існує точної дати, коли народився Ісус Христос, однак у християнській традиції це сталося під час зимового сонцестояння (саме 25 грудня до світлового часу доби починає додаватися одна хвилина). Також до Різдва повинен закінчитися Пилипівський піст. Якщо велике свято буде 25 грудня, то піст закінчуватиметься до Нового року (це день співів, веселощів і танців, які заборонені під час суворого посту).
Чому потрібно залишити Різдво 7 січня: аргументи “за”

Для багатьох українців святкування Різдва 7 січня залишається теплою сімейною традицією, від якої вони не хочуть відмовлятися. Також є й інші аргументи “за”, щоб залишити святкування Різдва 7 січня:

На думку згаданого вище митрополита Епіфанія, не можна різко змінювати дату святкування, адже це призведе лише до розколу серед українців. Тому перехід повинен бути поступовим і мудрим.
Якщо перенести святкування Різдва на 25 грудня, доведеться переносити й інші великі православні свята. Зокрема, День святого Миколая, Хрещення, Василя тощо. Багатьом вірянам таку зміну буде важко сприйняти.
В українських традиціях споконвіку від Різдва 7 січня починався період святок, який тривав до 19 січня (Водохреще). Він має чимало обрядових пісень і звичаїв. Не можна просто викорчувати з пам’яті народу вікові традиції.
Деякі етнографи та історики вважають, що дата святкування 7 січня прийшла не з Москви, а була створена ще під час Київської Русі. Тобто російські землі перейняли її від нас.
Немає принципової різниці, коли святкувати таку подію, як народження Ісуса Христа, адже в Біблії немає точної її дати.
Обидві дати Різдва мають свої вагомі аргументи. Тому кожен вірянин повинен сам вирішити для себе, коли святкувати, але сваритися з цього приводу з рідними і друзями не варто. Адже справжня віра — в наших серцях, і вона не прив’язана до дат.

Про це на брифінгу розповів міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

“Є чотири випадки, коли будуть ще видаватися і паперові лікарняні. Зокрема, це продовження і закриття листків непрацездатності, які були оформлені до 1 жовтня. Коли відбувається закінчення терміну, протягом якого лікуючий лікар може внести зміни з медичним висновком. У таких випадках це буде розглядатися на базі лікарського закладу консультативною комісією, підписується безпосередньо керівником установи”, – розповів Ляшко.

Також паперові лікарняні будуть видаватися при технічних проблемах.

“Коли виникне технічна проблема і протягом 7 днів не можна буде передати дані з електронної охорони здоров’я у ПФУ. Коли застрахованій особі протягом двох місяців з дня народження дитини на підставі свідоцтва про народження видається довідка за формою 147 о”, – сказав Ляшко.

Зазначимо, що для отримання лікарняного людина повинна бути офіційно оформлена на роботі, а також повинна мати трудовий стаж не менше 3 років.

Нагадаємо, що з 1 жовтня 2021 року в Україні для працівників оформлятимуть виключно електронні лікарняні. Система запрацювала ще в червні, а у вересні медичні установи повинні були вже перейти на оформлення тільки цифрових документів.

Двічі на рік Україна традиційно переводить годинники – на літній і зимовий час. Осінь 2021 року не стане винятком і, як зазвичай, українці перейдуть на зимовий час.

Коли переводять годинники в Україні – дата
Переведенння годинника на літній або зимовий час здійснюється за постановою Кабінету Міністрів № 509 “Про порядок обчислення часу на території України” від 13 травня 1996 року. На зимовий час українці, зокрема, переходять в останню неділю жовтня.

Таким чином, цього року переведення годинників відбудеться у ніч з суботу, 30 жовтня, на неділю, 31 жовтня. А саме о 4:00 в Україні перемістять стрілки годинників на одну годину назад. Тож, можна сказати, ця ніч стане на годину довшою й можна буде більше поспати.

Чому двічі на рік крутять стрілки годинників
Вважається, що сама ідея сезонного переведення годинників бере свій початок від американського вченого, політика, публіциста і дипломата Бенджаміна Франкліна. Запропонував він це у 1784 році для більш ефективного використання денного світла.

Нині потребу переходу на літній і зимовий час пояснюють більш раціональним використанням світлого часу доби й економією електроенергії на освітлення або необхідністю синхронізації з іншими територіями.

Проте все більше країн поступово відмовляються від цієї ідеї. Водночас є приклади, коли держави скасовували переведення годинників, а потім знову поверталися до цієї практики.

Спроби скасування переведення годинників в Україні
Україна вперше почала переводити час у 1981 році разом з іншими республіками СРСР. Це було зроблено влітку, перемістивши стрілки годинників на годину вперед.

Проте в Україні були зроблені спроби скасування сезонної зміни часу. Так, у 2011 році Верховна Рада навіть проголосувала за те, щоб залишити в Україні постійним літній час. Однак частині населення це не сподобалося й годинники продовжили переводити.

В останні роки це питання знову було порушено. Восени 2020 року до Ради внесли відповідний законопроєкт. У березні 2021 року нардепи схвалили його в першому читанні, але провалили голосування у другому читанні та відправили документ на доопрацювання.

Вплив переведення часу на людей
Перехід на зимовий, а також і на літній час – непросте випробування для людського організму. Для більшості людей воно є справжнім шоком, адже, пристосувавшись до одного режиму, одномоментно треба перелаштуватися на інший ритм.

У особливо чутливих людей воно може, зокрема, спричинити дратівливість, перепади настрою, депресію, безсоння, проблеми з концентрацією уваги. А у людей з серцево-судинними і хронічними захворюванням часто загострюються проблеми зі здоров’ям.

Як полегшити перехід на зимовий час
Перехід на зимовий час може стати менш болісним, якщо готуватися до нього заздалегідь.

Зокрема, за декілька тижнів до визначеної дати слід поступово перелаштовувати організм до іншого режиму сну: спершу йти спати на 15 хвилин пізніше, а через кожні декілька днів “зсувати” графік ще на 15 хвилин.

Крім того, медики рекомендують більше часу проводити на свіжому повітрі. Також варто перейти на здоровий раціон харчування. Йдеться, зокрема, про те, щоб припинити навантажувати організм алкоголем і шкідливою їжею, а натомість пити багато рідини.

Звичайно ж, потрібно добре висипатися. Щоб повноцінно відпочити, доросла людина має спати щонайменше 7-9 годин, а діти – 9-10 годин.

Святкові та значимі дати у вересні
Перший місяць осені не порадує українців додатковими вихідними днями, бо з-поміж свят немає державних. Проте інших знакових днів та важливих для православних вірян багато.
День ангела або іменини – день небесного покровителя людини, тобто святого, чиє ім’я дається хлопчику або дівчинці під час хрещення. Щодня у вересні свій день ангела святкують люди, названі певними іменами.

У Чернігові на вулиці Рокоссовського у четвер, 12 серпня, автомобіль збив 38-річного інспектора відділу ювенальної превенції обласної поліції. Від отриманих травм правоохоронець помер на місці ДТП.

Про це повідомили в Нацполіції Чернігівської області.

Аварія сталась о 21:00. За попередніми даними, поліцейський, тримаючи в руках велосипед, стояв на острівку безпеки, коли він рушив нерегульованим пішохідним переходом, його збив автомобіль, за кермом якого була 31-річна водійка.

Від отриманих травм поліцейський помер на місці події. Водійку затримали. Їй інкримінують частину 2 статті 286 Кримінального кодексу України (порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинили смерть потерпілого). Санкція цієї статті передбачає покарання від 3 до 8 років позбавлення волі. Триває слідство.

Усього ж переведення годинників 2020 відбувається в 71 країні світу, включаючи Україну, країни ЄС, Литву, Естонію, Латвію, Ізраїль, Великобританію, США, Канаду, Австралію, Мексику, Іран та інші, пише Кореспондент.

Годинники в 2020 році не переводять: Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Вірменія, Азербайджан, Грузія, РФ, Китай, Південна Корея, Монголія, Індія, Японія, Бразилія, Єгипет, Саудівська Аравія, ОАЕ, Ірак, Мальдіви, Венесуела та інші (всього 178 країн).

Отже, українці переведуть годинник в останню неділю жовтня – з 24 на 25 жовтня 2020 року о 04:00. Стрілки переводяться на годину назад.

У нашій країні годинник переводять згідно з постанoвою Кабінету міністрів України № 509 від 13.05.1996 “Про порядок обчислення часу на території України”.

Зазначимо, що ідея штучно маніпулювати часом належить американському вченому, політику, дипломату, винахіднику Бенджаміну Франкліну. У 1784 році він запропонував збільшити світловий день з метою скорочення витрат на електроенергію.

Критики літнього часу говорять про негативний вплив переведення годинників на здоров’я людей і вказують на те, що економічна користь переходу на літній час не доведена.

Перехід на зимовий час у 2020 році відбудеться за традицією в останню неділю жовтня. У цьому році потрібно буде “покрутити стрілки” на годину назад в ніч на неділю о 4:00 25 числа.

Таким чином, кожен українець буде спати на годину довше. Цей фактор важливо враховувати, адже 25 жовтня відбуватимуться місцеві вибори, і ви ризикуєте прийти до ділянки на годину раніше.

З цього дня для багатьох настане час, коли на роботу – темно, з роботи – темно. Такий тривалий похмурий, та ще й холодний період може провокувати осінню хандру, депресивні настрої, що загрожує психосоматикою.

Навіщо ми переводимо час двічі на рік
Поділ на зимовий і літній час в Україні почався з 1981 року, а з 1996-го цю норму прийняли на законодавчому рівні. Тепер двічі на рік ми переводимо стрілки – в березні – на годину вперед, а в жовтні – на годину назад.

Спочатку, потрібно було це робити, щоб заощадити електроенергію. Але з розвитком технологій і сучасним розподілом ресурсів все змінилося – тепер заощадити виходить від сили 1-3% електроенергії.

З усім тим, переведення годинників в Україні не скасовують, хоча розмови про це час від часу ведуться. Багато країн від такої практики вже відмовилися.

Як уникнути стресу через перехід на зимовий час
І хоча більш стресовим для українців є перехід на літній час, такі зміни в щоденному розпорядку можуть негативно позначатися на здоров’ї.

Через це може порушуватися графік, збиватися час відходу до сну. Як результат – стомлюваність, дратівливість, депресивні настрої. А якщо до цього додати скорочення світлового дня і сезон застуд – стрес ще більше посилюється.

Лікарі рекомендують напередодні переведення часу контролювати графік відходу до сну.

Крім того, варто відмовитися від важкої їжі, алкоголю, бадьорливих напоїв і куріння. Важливо в цей час мінімізувати стрес для організму.

Про це повідомляє УНН.

Як зазначається, згідно з постановою Кабінету міністрів України від 13 травня 1996 року №509 “Про порядок обчислення часу на території України” з урахуванням порядку обчислення часу, що діє в країнах Європи з 1996 року, уряд прийняв постанову запровадити на території України такий порядок обчислення часу: час другого годинного поясу (київський час) з переведенням щорічно годинникової стрілки в останню неділю березня о 3:00 на 1 годину вперед і в останню неділю жовтня о 4:00 на 1 годину назад.

Згідно з порядком обчислення часу на території нашої держави, яку прийняв Кабмін ще в 1996 році, щорічно в останню неділю першого місяця весни час переводять на годину вперед.

Варто не забути змінити час у ніч на неділю – о 3 годині.

Зазвичай, переведення годинників — це стрес для організму. У декотрих людей це може спричинити депресію, дратівливість, стомлюваність та зниження працездатності.

Фахівці радять дотримуватись деяких правил, щоб комфортно пережити переведення годинників:

-Постарайтеся максимально скоротити кількість стресових ситуацій у житті в цей період.

-Уникайте фізичних та емоційних навантажень.

-Влаштуйте розвантаження для організму — без жирного, солодкого й алкоголю.

-Їжте побільше овочів і фруктів.

-За тиждень до переведення годинників щодня лягайте спати на 15 хвилин раніше, ніж зазвичай. Це допоможе адаптуватися.

-Проводьте багато часу на свіжому повітрі — хоча б півгодини прогулянки на день.

-Мінімум за годину до сну відмовтеся від використання гаджетів.

-Уникайте денного сну.

-Не пийте кави в другій половині дня.

В неділю, 27 жовтня, о 4.00 необхідно перевести стрілки годинника на одну годину назад.

Дата, коли переводять годинники на зимовий час в Україні, затверджена постановою Кабміну №509 від 13 травня 1996 року Про порядок обчислення часу на території України.

При цьому Євросоюз вирішив з 2019 року скасувати перехід на літній і зимовий час після опитування, у ході якого більше 80% респондентів підтримали скасування переведення годинників.

Про це повідомляє OBOZREVATEL, який також зібрав поради лікарів, як адаптуватися до нового часу без шкоди для здоров’я.

Перехід на новий час є великим навантаженням для організму, оскільки йому складно звикнути до нового режиму, проте лікарі радять підготуватися до переходу на зимовий час заздалегідь, як мінімум за тиждень.

Пропонуємо ознайомитися зі списком корисних порад, які допоможуть швидше привести себе в норму:

Сон. По-перше, потрібно скорегувати режим сну заздалегідь. Зокрема, хоча б за тиждень до переходу на зимовий час. У разі, якщо заснути раніше не виходить перед сном можна прийняти теплу ванну, яка розслабляє і допомагає швидше заснути

Режим дня. Раз лягати доведеться раніше, то вечеряти також доведеться на годину раніше, ніж звичайно. До цього варто підготуватися.

У цей період – день-два до початку переходу на зимовий час – краще відмовитися від прийняття алкоголю і кави з кофеїном.

Діти. Дітям можна допомогти адаптуватися. Тут застосовуються схожі поради, як і для дорослих. Зокрема, перемістивши на годину раніше режим дня, а також відхід до сну.

В неділю, 27 жовтня, о 4.00 необхідно перевести стрілки годинника на одну годину назад.

Дата, коли переводять годинники на зимовий час в Україні, затверджена постановою Кабміну №509 від 13 травня 1996 року Про порядок обчислення часу на території України.

При цьому Євросоюз вирішив з 2019 року скасувати перехід на літній і зимовий час після опитування, у ході якого більше 80% респондентів підтримали скасування переведення годинників.

24-річний захисник гратиме у чемпіонаті Росії під 33 номером, контракт розрахований на чотири роки.

До РФ гравцю не звикати. Минулого сезону колишній гравець «Шахтаря» грав на правах оренди за «Єнісей». Данченко провів 11 матчів, у яких віддав 2 гольові передачі.

Рішення про зміну підпорядкованості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту приймаються загальними зборами релігійної громади, яке можуть скликати члени такої громади.

Згідно закону, рішення про зміну підпорядкованості та внесення відповідних змін до статуту приймаються не менше як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними її загальних зборів відповідно до статуту.

Рішення про зміну підпорядкованості засвідчується підписами членів громади, які підтримали таке рішення.

У свою чергу один з авторів закону, народний депутат Віктор Єленський пояснив, що ініціатива не спрощує перехід релігійних громад, а лише дає законний інструмент для цього, передає Цензор.НЕТ.

“Законопроект пропонує можливість перейти тим громадам, які хочуть перейти. Раніше це було важко. Припустимо, в одному селі збирається громада і каже, що хоче перейти, з цією метою збирають збори. А священик каже, що не хоче цього. Ми ж даємо прихожанам можливість проводити збори, і це розблокує ситуацію. Далі ж ми як держава, яка відокремлена від церкви, але яка зобов’язана забезпечувати релігійні права і свободи, не маємо права втручатися”, – сказав нардеп.

Усик зауважив, що коли монахи Києво-Печерської лаври перейдуть до єдиної Української Церкви, то він також це зробить.

Також боксер розповів, що привчає ходити до церкви своїх дітей: 8-річну Єлизавету, 5-річного Кирила і 4-річного Михайла. Він вважає це своїм обов’язком.

“Усі вони по неділях зі мною відвідують Службу Божу. Подаю їм приклад, бо це мій батьківський обов’язок”, – розповів Усик.

30 листопада на перехресті проспекту Миру та вул. 1-ої Лінії в Миколаєві іномарка Hyundai Matrix збила жінку з дитиною – вони переходили вулицю по нерегульованому пішохідному переходу.
Про це інформують “Новини-N”.
Так, жінка, що тримала дитину за руку, переходила проспект Миру в районі перетину з вулицею 1-ша Лінія зліва направо по ходу руху автомобіля. Весь транспорт, що їхав зі сторони ринку “Колос”, зупинився, щоб пропустити пішоходів.
Як тільки жінка з дитиною пішли на другу половину вулиці, їх збив автомобіль Hyundai, який їхав з боку вул. Південній, в напрямку ринку “Колос”. Від удару постраждалі відлетіли приблизно на 10 метрів від переходу і впали на асфальт.

Внаслідок зіткнення мама і дитина — дівчинка 4-5 років, отримали важкі травми. Жінку “швидка” у непритомному стані забрала в ЛІКАРНЮ. Дівчинку також в непритомному стані доставили в Обласну дитячу лікарню. Стан обох потерпілий розцінюється як важкий.
Як розповіли очевидці, Hyundai, який збив пішоходів, їхав зі швидкістю приблизно 60 км/год, однак водій навіть не намагався гальмувати — по всій видимості він не бачив пішоходів.

Між Україною та Польщею продовжать розбудовувати міждержавну інфраструктуру. Про це заявив спікер ВР Андрій Парубій за результатом зустрічі з маршалком сейму Польщі Мареком Кухніцьким у Трускавці. “Ми змогли проговорити і міждержавну співпрацю, зокрема дуже конкретні плани щодо покращення, створення та модернізації інфраструктури між Польщею та Україною. Нові митні переходи, залізничні з’єднання, з’єднання автобанів. Але також ми багато часу віддали для переговорів щодо міждержавної співпраці в ширшому регіональному вимірі”, – повідомив Парубій.

Також, за словами спікера, відбулись обговорення важливих тем щодо перспектив співпраці Європа-Карпати, щодо залучення України в участі у дискусії та форумах Вишеградської четвірки, де з 1 липня Польща починає головувати. Не оминули увагою питання пришвидшення отримання Україною безвізового режими з ЄС, а також можливого членства у Євросоюзі.

Однією з тем обговорення, як заявляв Парубій напередодні, був заклик до поляків не голосувати у сеймі антиукраїнську постанову про геноцид поляків українцями. Голова Верховної ради після зустрічі з польським чиновником зауважив – разом вони погодились, що “повинні шукати порозуміння у складних сторінках нашої історії”.

В Одесі неподалік залізничного вокзалу та Куликового поля у підземному переході знайшли гранати.

Про це 2 травня повідомили в облуправлінні Нацполіції.

“Близько 11 ранку до поліції надійшло повідомлення про те, що у підземному переході біля залізничного вокзалу виявили три гранати. На місце виїхала слідчо-оперативна група і фахівці вибухо-технічної служби поліції”, – зазначили в НП.

Окрім того, як повідомляє місцеве видання Думская.net, на вул.Дерибасівській у автомобіля “Газель” співробітники поліції виявили пристрій, схожий на димову шашку.

Поліція затримала 20-річного громадянина, який, ймовірно, і приніс “димовуху”.

Також поліція затримала громадянина, який намагався крізь кордон правоохоронців потрапити на територію Куликового поля, яке раніше”замінували”.

“Періодично біля рамки металошукача виникають сварки (громадян) з поліцією”, – повідомляє “Думская”.

Джерело – http://www.pravda.com.ua/