На сайті Мінфін чоловік пожалівся, що Монобанк заблокував картку його дружини, як тільки він скинув їй гроші. Але важливо, що йдеться про цивільний шлюб, і банк ніяких документів про такі стосунки не має, адже й документу не має.

Чоловік разом із цивільною дружиною збирався придбати нерухомість на виплату. Договір був оформлений на дружину, тому, аби вона змогла сплатити належну суму, переказав їй гроші.

Через кілька годин картку дружини банк заблокував і попросив надати роз’яснення про джерело походження цих грошей.

Я офіційний ФОП, і можу підтвердити навіть більшу суму, я витягнув офіційні довідки, і вона їх відправила, монобанк трішки подумав і відхилив довідки. Тепер довідки потрібні від дружини, яка не працює (маленька спільна дитина), і без довідок її не розблокують). Моє листування з поясненням ситуації нічого не дало, – скаржиться читач.

Є в цьому відгуку кілька нюансів, на які варто звернути увагу:

Договір на нерухомість був оформлений на дружину, яка не працює
Подружжя перебуває у фактично шлюбних відносинах, а не в офіційному шлюбі
Фактичні шлюбні відносини не мають юридичного значення для відносин клієнта з банком, каже юрист юридичної компанії, а отже, підтверджувальні документи від чоловіка для банку не матимуть сили.

Перереєстрація договору на купівлю житла на виплату на чоловіка жодним чином не допоможе розв’язувати проблему із банком, оскільки такі дії не додадуть обґрунтованості операції щодо переказу коштів цивільній дружині. Не допоможе і спроба провести платіж в іншому банку.

Якщо дружина спробує внести ці гроші готівкою в іншому банку, вона зіткнеться з тими ж вимогами фінансового моніторингу. Банк вимагатиме підтвердження походження коштів. За відсутності відповідних документів можливе блокування рахунку та ініціювання перевірки фінансових операцій, – пояснює фахівець.

Гетьманцев розставив крапки на “і” в оподаткуванні переводів з карти на карту
Глава комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, Данило Гетманцев, спростував інформацію про те, що в Україні будуть оподатковуватися всі перекази на рахунки фізичних осіб.

В своєму Telegram-повідомленні народний депутат зазначив, що інформація про 18% податок за кожний переказ на рахунок фізичної особи є неправдивою та поширюється “індивідуумами, які самі себе визначили експертами, у своїх спробах створення дешевого резонансу”.

“Цю ‘новину’ намагалися рознести в передноворічному вакуумі економічної інформації. Я, знаючи правду, ще раз перечитав стратегію, але очікуваного підтвердження не знайшов”, – зазначив він.

Гетманцев також висловив занепокоєння стосовно того, що такі “абсолютні неадеквати” та їхні твердження, які можуть мати проросійське походження, здатні знаходити своє місце в українському суспільстві під час тривалої війни.

“Чи ми настільки легковажні, щоб дозволити таким інформаційним псевдоекспертам впливати на нашу поведінку та переконання на другому році війни? Невже ми не можемо вийти з циклу легковажності та розпочати рік, де домінуватиме розумний підхід?”, – закликав він.

Раніше Анатолій Амелін, директор економічних програм аналітичного центру “Український інститут майбутнього”, повідомляв про затвердження урядом Національної стратегії доходів, яка, серед інших аспектів, передбачає оподаткування переказів з картки на картку за ставкою 18%.

Про те, кого та як перевірять, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Які операції перевірять?
Фінансовий моніторинг може зачепити будь-якого клієнта банку. Водночас частина транзакцій має обов’язково перевірятися згідно із законом. Йдеться про:

операції з готівкою (переказ, поповнення рахунку, отримання коштів, розрахунок за операцію);

всі операції фізосіб-підприємців (ФОП), юридичних осіб, які зареєструвалися протягом останніх трьох місяців;

обмін банкнотами, переказ коштів за кордон;

фінансові операції з клієнтами з високим рівнем ризику;

всі операції на суму від 400 тис. грн та інші.

Крім того, щоб переказати суму від 5 тис. грн, потрібно обов’язково пройти ідентифікацію. Тобто банк або фінансова установа неодмінно повинні “познайомитися” зі своїм клієнтом, перевірити його документи.

“З 28 квітня 2020 року встановлюються оновлені вимоги до переліку інформації про платника та одержувача, яка повинна супроводжувати переказ коштів, однак це, за оцінками Національного банку, не матиме істотного впливу на здійснення переважної більшості операцій з переказу коштів”, – заявили в пресслужбі НБУ. Ці норми не стосуватимуться:

оплати комунальних послуг;

оплати податків, штрафів, інших обов’язкових зборів і платежів (незалежно від суми), а також кредитів сумою до 30 тис. грн;

перекази для оплати товарів і послуг, здійснені платником за допомогою платіжної картки (або іншого електронного платіжного засобу), якщо її номер супроводжує переказ (незалежно від суми);

всі готівкові перекази в межах України сумою до 5 тис. грн;

зняття коштів зі свого рахунку.

А якщо банк перевірить операцію та виникнуть підозри?
Операцію можуть заблокувати до моменту з’ясування обставин. Як розповів OBOZREVATEL економіст Василь Невмержицький, який також працює в одному з великих банків, щоб підтвердити легальність угоди, доведеться надати додаткові документи.

Наприклад, підтвердити джерело походження коштів. Це може бути податкова декларація, документи, які засвідчують продаж автомобіля, нерухомості тощо.

“Фінустанова має два види моніторингу. Обов’язковий, який передбачений законом, і необов’язковий, який розробляється самостійно. Умовно відбувається розподіл щодо клієнтури та розуміння її доходів. Якщо, наприклад, у вас зарплата п’ять тисяч гривень, а вам надходить велика сума, операцію можуть заблокувати. У такому разі краще заздалегідь зателефонувати в банк і сказати: “Згідно з ось цим договором, я буду проводити транзакцію, чи є у вас питання?” – пояснює економіст.

“Якщо, наприклад, у вас зарплата п’ять тисяч гривень, а вам надходить велика сума, операцію можуть заблокувати. В такому разі краще заздалегідь зателефонувати в банк і сказати: “Згідно з ось цим договором, я буду проводити транзакцію, чи є у вас питання?” – пояснює економіст.

Банки перетворюються на сімейних лікарів, говорить Невмержицький, вони повинні зібрати інформацію про своїх клієнтів, перш ніж надавати будь-яку послугу.

У ПриватБанку OBOZREVATEL пояснюють: “У зв’язку з набуттям новим законом чинності багато процесів у країні та в банку будуть змінюватися, і ми працюємо над цим. Але наразі немає можливості точно сказати “було-стало”, тому що не всі інструкції, отримані від НБУ, реалізовані або готові до реалізації в банку. Але можна стверджувати, що в нас залишаються зобов’язання щодо контролю за операціями клієнта”.

Бюджет щороку втрачає мільярди гривень через операції в тіні. Причому стосується це як фізичних, так і юридичних осіб. Тоді як бізнес відмиває гроші через фейкові операції, прості українці отримують зарплати “в конвертах” і водночас ще й претендують на субсидії.