3 листопада Верховна Рада схвалила законопроект “Про внесення змін до Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” (2418). Його наслідок — лібералізація системи державного нагляду.

Серед нововведень: під дію цього нормативно-правового акту вперше потрапляють сфери, які не були раніше у полі зору законодавства. Наприклад, державний нагляд у сфері цивільної авіації, дотримання вимог ядерної безпеки та законодавства про працю. Це дозволить створити єдині правила для практично всіх контролюючих органів.

Також, відповідно до цього закону, буде зменшено частоту планових перевірок суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику, вони будуть перевірятися 1 раз на 2 роки.

Буде запроваджена і певна публічна відповідальність самого контролюючого органу – якщо він не розмістив на своєму сайті уніфіковану форму акту з переліком питань, що перевірятимуться у суб’єкта господарювання, то він не допускається на перевірку.

Мораторій на перевірки

Також 3 листопада схвалено законопроект “Про особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” (3153). Він передбачає продовження мораторію на проведення перевірок бізнесу до 31 грудня 2017 року. Мораторій не поширюється на проведення планових заходів Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України щодо перевірки безпечності та якості харчових продуктів.

Голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна під час зустрічі з представниками бізнесу зауважила, що вважає введення і продовження мораторію на перевірки правильним рішенням.

На мій погляд, мораторій довів одну дуже просту річ: вся система контролю, яка існувала, ніякого зв’язку з життям не мала. Скільки пожеж було — стільки і є, скільки санітарних випадків траплялось — стільки і залишилось, скільки фальсифікату було — стільки і залишилось. А порушення залежать більше від загальної економічної ситуації, ніж від кількості і щільності контролю. Все це доводить, що система ніколи не була прямо пов’язаною з результатом. Процес був заради процесу, і якоїсь вимірюваної користі для суспільства не ніс,
— зазначила Ляпіна.

За її словами, головне завдання продовження мораторію ще на рік — закінчити перебудову контролюючих органів і зробити їх ефективними, щоб у звіті фігурувала не цифра кількості перевірок, а чи змінились показники на ринку в результаті цих перевірок. При цьому, наповнення закону про мораторій відрізняється від того, який діяв упродовж 2 останніх років: замість майже повної заборони перевірок носитиме характер обмеженого контролю. Що значить — є можливості для позапланових перевірок (на підставі звернення фізичної чи юридичної особи про порушення суб’єктом господарювання його законних прав). Таке звернення повинно бути розглянуто та погоджено з Державною регуляторної службою на предмет обґрунтованості скарги.

Як наголосила голова Регуляторної служби, за найближчий рік має бути створена прозора система комплексних перевірок, після чого самі суб’єкти господарювання і громадськість зможуть перевіряти, як працює система контролю. А доти працюватиме умовний обмежувальний закон, коли треба буде довести обґрунтованість перевірки.

“Дерегуляційний день” у Кабміні

Сьогодні уряд скасував більше 360 застарілих обмежуючих нормативних актів.

Таким чином регуляторне поле очистили від застарілих та незаконних актів, спростили процедури у сфері земельних відносин, IT, нотаріаті.

Сьогодні ці сфери мають ряд бар’єрів, в тому числі корупційних, які стримують розвиток та економічне зростання. Тому ми, як експерти, які допомагали готувати ці рішення, намагалися забрати усі підвалини для того, щоб це не відбувалося,
— наголосив голова Офісу ефективного регулювання Олексій Гончарук.

Як приклад він навів рішення щодо скасування мінімальної ціни на нотаріальні послуги, яке дозволить лише на оформленні угод з нерухомістю до 2020 року зекономити більше 1 мільярду гривень.

Серед основних сьогоднішніх рішень:

– очищення регуляторного поля від незаконних та неактуальних актів, а саме скасування близько 400 нормативно-правових актів, які створювали додаткові барєри для розвитку бізнесу;

– дерегуляція в ІТ-секторі, а саме корегування орендних ставок з 40% до 18%, скорочення процедури введення в експлуатацію технічних засобів на 1 місяць. Загалом майже 30 тисяч субєктів господарювання отримають покращені умови ведення бізнесу в цій сфері;

– скасування мінімального розміру оплати послуг нотаріусів на рівні 1%, що дозволить створити прозоре поле ціноутворення, знизити витрати на придбання нерухомості;

– відміна заборони на змішування зерна різних сортів, що призведе до зниження логістичних втрат, збільшення потужності елеваторів і портів, і, як наслідок, збільшення валютних надходжень до бюджету. Очікується, що економічний ефект для бізнесу до 2020 року складе більше 10 млрд гривень.