У Польщі в Нижньосілезькому воєводстві намагаються загасити велику пожежу на підприємстві з переробки вторсировини, що виготовляє альтернативне паливо.
Про це повідомляє видання PAP.
Пожежа почалася увечері, 5 серпня, вогонь охопив 75% площі підприємства.
На підприємстві, яке розташоване у Болеславецькому повіті в сільській місцевості, є 10 тисяч тонн різних пластиків і 1200 тонн виготовлених паливних матеріалів.
На місці працюють близько сорока пожежних бригад. Постраждалих внаслідок пожежі немає. Людей з прилеглих будівель завчасно евакуювали, житлових будинків поруч немає.
]]>
У Червонограді Львівської області 24-річного Василя Доскіча під час роботи на підприємстві вбило струмом. Трагедія сталась у суботу, 4 вересня, пише ZAXID.NET з посиланням на Червоноградський відділу поліції.
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею про умисне вбивство (з позначкою “нещасний випадок”). Усі обставини трагедії встановлюють експерти.
У загиблого Василя Доскіча залишилася молода дружина і двоє маленьких синів.
У соцмережі знайомі покійного висловлюють щирі співчуття його родині.
“Важко знайти слова втіхи, коли зупиняється серце такої молодої людини, проте світлі спогади про нього залишуться добрими. Він був добрим другом, доброзичливим надійним порадником і головне люблячим чоловіком і батьком двох ще зовсім маленьких синочків. Глибоко сумуємо з приводу цієї непоправної втрати та висловлюємо щирі співчуття рідним померлого”, – написала Галина Нечипор у соцмережі Facebook.
]]>
Законопроект про вдосконалення контролю у сфері техногенної та пожежної безпеки схвалили в Кабінеті Міністрів. Про це повідомив прем’єр-міністр Олексій Гон 56 нечарук на своєму Telegram-каналі в п’ятницю, 27 грудня.
Законопроект зменшує регуляторну роль держави і збільшує відповідальність з боку підприємств за дотримання норм безпеки, заявив прем’єр.
“Вводимо страхування цивільної відповідальності підприємств за шкоду навколишньому середовищу, життю, здоров’ю та майну громадян внаслідок небезпечних випадків. Крім того, перевірки не повинні бути для “галочки” з закритими очима на проблеми безпеки”, – написав Гончарук.
Нагадаємо, що раніше Зеленський розпорядився посилити боротьбу не з пожежами. Президент доручив вжити низку заходів для запобігання виникненню пожеж в Україні.
Раніше повідомлялося, що внаслідок пожежі в одеському коледжі загинули 16 осіб. Ще 30 людей постраждали.
]]>
Конфлікт виник ще 3 червня, однак тоді все закінчилося викликом поліції. На наступний день, 4 червня, одна із сторін перейшла до більш активних дій: прийшовши під будівлю, близько 40 чоловіків у балаклавах почали стріляти. Нападники цілилися саме у людей, однак поранити когось їм не вдалося. Про це повідомляє Інформатор.
На місці події відразу приїхали правоохоронці. Їм вдалося затримати більшість з тих, хто міг бути причетний до конфлікту. Кільком учасникам вдалося втекти з місця інциденту.
Силовики затримали близько 30 осіб. Їх доставили у відділення поліції для з’ясування деталей інциденту.
https://www.facebook.com/informator.dp.ua/videos/871170249902997/
]]>
Більшість працівників фабрики – жінки, які потрапили у скрутні життєві обставини: багатодітні та одинокі матері, переселенки.
Загалом на підприємстві працюють три десятки майстринь. Нині фабрика отримує замовлення не тільки зі всієї України, а й з-за кордону. Часом на всі замовлення бракує рук, тож на фабриці вдалися до експерименту.
]]>
Інвестором є київське ТОВ «Текстиль-Контакт», яке вже має в нашому місті швейне виробництво – «ТК-Стиль». Але якщо швейних підприємств в Україні сотні, то саме текстильних – одиниці.
Сьогодні, 1 лютого чернігівський міський голова Владислав Атрошенко провів робочу зустріч з засновником і власником ТОВ «Текстиль-Контакт» Олександром Соколовським, спільно разом відвідали обидва виробничі об’єкти.
«ТК-Стиль» знаходиться на вул. Інструментальній, 6. Фабриці 15 років. Зараз тут 125 працівників, з яких 75 швачок, і набирають ще. Шиють великими партіями верхній одяг – піджаки, пальто, брюки. Працюють виключно на давальницькій сировині, всю продукцію віддають замовникам, які переважно зарубіжні – наприклад, зараз вони з Німеччини і Франції. Причому це не мас-маркет, а більш дорогі бренди. Також, приміром, минулого року фабрика виготовила військову форму для країн НАТО – 5 тисяч комплектів.
За словами директора «ТК-Стиль» Світлани Тітової-Толстік, середній вік швачок – 45 років, але підприємство останнім часом поповнилося й молоддю, яку вчили професії самі. Зарплата залежить від виробітку, середня – 7 тис. грн. Також підприємство забезпечує безкоштовним обідом, спецодягом, готове надати кімнати в гуртожитку.
Нове підприємство – відокремлений підрозділ «Виробниче об’єднання ТК-Чернігів» – знаходиться по вул. Текстильників, 1. Вироблятимуть тут готову бавовняну тканину з вже зітканої. Сировина з Узбекистану та Білорусі. У Чернігові її оброблятимуть і фарбуватимуть, а також зможуть наносити на тканину спеціальні захисні плівки. Такі потрібні, наприклад, для армійського спецодягу.
Приміщення інвестори придбали занедбаним, із непрацюючим обладнанням. Приводити до ладу почали рік тому. Частину машин і механізмів фахівці перебрали і полагодили, зараз вони запущені в тестовому режимі. Окрім того, за словами власника, на підприємство ось-ось надійде вісім вантажівок з італійськими виробничими лініями.
Минулого року інвестиції в це нове виробництво склали майже 53 мільйони гривень, планується вкласти до кінця 2019 року ще порядку 100 мільйонів. Термін окупності інвестицій, за песимістичними прогнозами, 7-8 років, але будуть намагатися наростити обсяг виробництва та повернути їх раніше, розповів Олександр Соколовський.
Також він додав, що разом з верстатами монтуватимуться й сучасні системи вентиляції, які теж вже закуплені. Повітря буде подаватися в цехи та виводитися на дах, а також очищатися. Тобто виробництво буде безпечним.
За словами директора нового підприємства Володимира Ярмоленка, зараз у роботах із налагодження обладнання задіні 24 працівники. Зарплата прогнозується на рівні 9 тисяч гривень. Набирати кадри будуть поетапно, ближче до літа планують довести кількість працюючих до 150 осіб.
– Якщо 150 працівників і заробітна плата 9 тисяч, то місто очікує 200 тисяч гривень надходжень податків у місцевий бюджет. Тому це є важливим. Я ще раз хочу сказати, що бачу перспективу відновлення, відродження легкої промисловості, яка в нашому місті була досить високорозвиненою, -зазначив Владислав Атрошенко.
Він також наголосив на тому, що як міський голова, який хоче зробити більший обсяг робіт у Чернігові, зацікавлений у розвитку виробництв, які тут знаходяться. Для того, щоби люди отримали більші заробітні плати, і від цього були би більші надходження в міський бюджет.
– У сьогоднішніх реаліях, 7 тисяч гривень по галузі легкої промисловості – це зарплата вища, ніж, наприклад, на «Чексілі». Але в загальному контексті сьогодні ситуація така, що місто, наприклад, не може втримати водіїв тролейбусів на зарплаті 9 тисяч на руки, бізнес не може втримати вже працівників окремих професій і зарплатою 10 тис. грн і вище.
Якщо ж брати будівельну галузь, то на сьогоднішній день мені відомий випадок, коли провідний спеціаліст, отримуючи офіційну зарплатню 25 тисяч на руки на місяць, пішов в іноземну компанію працювати на 56 тисяч. Це теж реалії, які треба враховувати. І тут розуміння власника стосовно реального стану речей на ринку праці є, реальні погляди на життя, на розвиток і т. д. – і це мені як міському голові надзвичайно подобається, – додав мер.
Владислав Атрошенко вкотре наголосив на тому, що міська влада буде максимально сприяти бізнесу, створюючи комфортні умови. Потрібна буде допомога в чомусь – у межах можливостей міська влада буде її надавати. Навзаєм нічого не потрібно – тільки розвивати виробництво і платити заробітні плати людям.
– Завдання Чернігова – створити комфортні умови для інвестора. Сьогодні, якщо брати українські міста, Чернігів це один із базових, де можна відроджувати легку промисловість. Є традиції, є певна кількість базових спеціалістів по цьому напрямку, -вважає міський голова.
Також мер зазначив, що можна більш активно залучати й місцеві ПТУ до підготовки кадрів.
– Але знов таки – сьогодні виробника-власника термін навчання у три роки не влаштовує. Треба щоб було не більш, ніж півроку. Умови такі, що реагувати на запит промисловості і вчити потрібно більш динамічно. В Україні, на жаль, це все регламентовано навчальними програмами, і на місцевому рівні впливати на навчальні програми місто не може. І якимось чином коригувати їх по термінах – у тому числі. Це та проблематика, яку і на рівні міста, і на рівні країни потрібно піднімати й вирішувати спільно, – акцентував Владислав Атрошенко.
]]>
Займання сталось зранку, повідомили у прес-службі ДСНС.
Всередині цегляного складу горіло дерев’яне підсобне приміщення. Полум’я поширилося на перекриття споруди. Щоб запобігти вибуху, рятувальники винесли з приміщення на вулицю газовий балон.
О 09:08 вогнеборці локалізували пожежу, а о 09:45 – ліквідували. Пожежним вдалося не допустити розповсюдження полум’я на всю площу споруд та на готову продукцію. Вогнем знищено підсобне приміщення та 8 кв м перекриття.
Причина пожежі встановлюється. За фактом пожежі правоохоронці відкрили кримінальне провадження.
]]>
На місце негайно виїхали вогнеборці. Вони з’ясували, що пожежа швидко поширюється, є загроза сусіднім будівлям і спорудам. Про це повідомляється у прес-службі Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
Крім того, гасіння пожежі ускладнювалося великим горючим навантаженням.
“Від ДСНС на пожежі працювало 14 одиниць техніки та 58 чоловік особового складу. Завдяки злагодженій роботі рятувальників і служб взаємодії вдалося не допустити перекидання вогню на сусідні будівлі та споруди підприємства”, – йдеться в повідомленні.
О 20:50 пожежу на площі 600 кв.м локалізували, а о 22:25 пожежу ліквідували.
Про це у вівторок, 4 вересня, повідомляє прес-служба ДСНС в Черкаській області.
Приїхавши на виклик, рятувальники зібрали в цілому 9 кг отруйної речовини.
Зазначається, що інцидент стався 3 вересня.
– На території КП ” Черкасигазбуд виявлений розлив півтора кілограма і п’ять гумових колб з отруйною речовиною вагою дев’ять кілограм. Це найбільша кількість ртуті, яку одночасно були вилучені на місці події в цьому році, – йдеться в повідомленні.
Зібрану ртуть передали на утилізацію.
]]>Остап Парубочий розповідає, що в Італії ким тільки не працював: косив сіно, траву, дерева обрізав, будував, заливав, штукатурив, плитку клав, встановлював бордюри.
Його дружина Любов доглядала за літніми людьми, вела господарство. Двох дітей вони взяли з собою до Італії.
“Ми дітей майже не бачили. Я в 6-ій вставав – діти спали. Я приходив – діти знову спали”, – говорить Остап.
“Мотивація, перш за все, була повернутися заради дітей, щоб діти жили в Україні, вчилися в Україні”, – каже матір сімейства Любов.
Повернувшись в село, почали займатися з коровами. Тепер у господарстві вісім корів і четверо телят. Для них збудували корівник. Щоб почати власний бізнес, вклали і свої гроші, і кредитні, плюс отримали допомогу по одній з канадських програм підтримки фермерів.
Що батьки вчинили правильно, повернувшись в Україну, своїм вибором підтвердили діти. Син Руслан вже вчиться на ветеринара, хоче розширювати сімейний бізнес.
Продукцію своєї ферми продають у наметі за декілька кілометрів від дому. Перед відкриттям завжди черга. Молоко і сир тут дешевше, ніж у магазині. Але покупців приваблює не тільки це.
У планах – розширення.
“Плануємо докупити пару корів, навчитися… хочемо жити в Україні і їсти італійський сир, вироблений своїми руками”, – говорить Любов.
]]>
Про це повідомив керівник ГУНП в Одеській області Дмитро Головін.
За словами генерала поліції, на вулиці Миколи Боровського, 31, невідомі в масках і в камуфляжній формі в кількості 20 осіб захопили підприємство.
Зловмисників знешкодили і затримали співробітники спецпідрозділу поліції.
]]>
Ольга Борута втратила кисть руки близько року тому. Їй 27 років. По господарству допомагають сини 9 та 10 років.
Влаштувалася на роботу на підприємство Ескара, яке розташоване в Коломиї по вулиці Шарлая, складальницею шпону.
Спочатку, керівництво говорило про матеріальну допомогу та новий протез, та згодом забулися всі обіцянки. один із керівників підприємства відмовився зутрічатися із журналістами.
Жінка каже, що її випадок далеко не єдиний.
]]>
Ольга Швець працювала на підприємстві з виготовлення дверей. І в процесі роботи рyкy жінки разом з нoжeм зaтягнyло у верстат, коли вона чистила його від клею. В результаті жінка сильно пoрaнuла два пaльцi.
При цьому жінка зазначає, що керівництво підприємства наполягло, щоб Ольга заявила, що трaвмy отримала вдома, коли мила вікна. Бо іншому випадку її звiльнять.
Проте вже через місяць Ольгу все одно звiльнuли. Їй навіть не виплатили ні копійки компенсації. А на підприємстві зазначають, що все має вирішити сyд і знeвaжлuво називають “oсoбoю”.
“Для мене це просто шoк. Вона сама головна була, справлялася з усім, її всі хвалили, по дві зміни робила”, – зазначають колеги.
“Це не по-людcьки”, – зазначають інші.
Адвокат пoтeрпiлої говорить, крім пoрyшeння закону Про oхoрoнy праці з боку керівництва підприємства, мeдuкu у свою чергу підробили довідку Ольги.
На даний момент правooхoрoнці відкрили крuмiнaльне прoвaджeння. Проводяться слiдчi дії.
]]>
У Сумах стався вибух на приватному підприємстві із виробництва макаронних виробів, внаслідок вибуху постраждали 2 працівника і керівник фабрики
Повідомляється, що пожежники встановили, що вибух стався без подальшого займання. Постраждалих госпіталізували в місцеву лікарню.
“На місці події проводились роботи із монтажу парового котла, який згодом вибухнув. Відомості внесені до єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 272 Кримінального Кодексу України. Попередньо, потужність вибуху еквівалентна 4 кг тротилу”, – розповів начальник сумського відділу поліції Павло Карабута.
Про це повідомили у прес-службі ДСНС.
Через дві години рятувальникам вдалось локалізувати пожежу. А повністю ліквідувати загоряння пожежники зуміли лише через 6 годин.
Під час ліквідації наслідків пожежі рятувальники знайшли тіло жінки. Постраждав один із пожежників – він надихався чадним димом і його забрала швидка.
]]>
Швачки поспішають виконати замовлення, щоб у жовтні модниці могли придбати пальта у європейських бутиках з нової колекції осінь-зима 2016-2017.
Транснаціональні компанії співпрацюють з українськими підприємствами легкої промисловості вже давно: масове виготовлення одягу тут значно дешевше, ніж в країнах Європи.
В Івано-Франківську на західний ринок вже роки працює швейна фабрика, чия продукція здатна задовольнити найвибагливішого європейського модника.
Як зароблявся авторитет
Галина Ковбас керує ПАТ “Івано-Франківське виробничо-торгівельне швейне підприємство “Галичина” вже декаду, а працює на ньому загалом 30 років. І вже понад 20 років франківська фабрика працює лише на європейський ринок. Ця співпраця базується на довірі замовників до якості виробів і обіцяних термінів виконання.
Підприємство свого часу змушене було відмовитись від замовлень із США та Канади. Зараз працює з Нідерландами, Бельгією, Францією, Словаччиною.
“Це було наше рішення, – каже директор. – До США і Канади все відправлялося у морських контейнерах. Вони пропонували дуже багато роботи, але важча погрузка, транспортування у стислі терміни, адже їм треба було, щоб до вересня весь вантаж вже надходив туди. На роботу в нас був лиш серпень. Тому на Європу нам працювати простіше”.
Фабрика працює за давальницькою схемою – замовники надсилають усі необхідні ресурси: лекала, тканину, фурнітуру, а франківські швачки створюють з цих матеріалів модний одяг, починаючи від викрійки і завершуючи пакуванням готових виробів разом із цінниками. Клієнти забирають замовлення раз на тиждень, і протягом трьох днів воно може бути доставлене до пунктів призначення.
Наприклад, відомий елітний бельгійський бренд “Saint James” шиє верхній одяг на замовлення виключно на “Галичині”. “Інколи ми ставимо свої умови – або не хочемо за щось братися, або хочемо, щоб дорожче платили за колекцію. І вони йдуть на все, щоб тільки шилося у нас!” – не без гордості каже пані Галина.
Така довіра з’явилася не одразу: іноземці свого часу вклали чимало зусиль, щоб одяг українського виробника відповідав їхнім стандартам.
“Ми вже навчилися. Коли ми робили перші партії, вони приїжджали сюди, стояли біля людей, показували, повертали, пороли за нами. Було, що відправляли продукцію, а частина потім верталася. Вони нас не штрафували, але показували, що це не добре. Тепер до нас не приїжджають роками. Замовники через Інтернет пересилають замальовку виробу з детальною інструкцією, де описаний кожен шов”, – розповідає керівник.
Робоча сила
Через велике навантаження інколи доводиться відмовляти і новим клієнтам з Європи. Підприємство має потенціал до збільшення виробничих потужностей і може собі це дозволити.
Однак, попри нарікання у суспільстві на безробіття, компанії бракує робочої сили. У цей час тут працюють близько двох сотень майстринь. Це сильна команда, перевірена роками. За словами пані Галини, у порівнянні з початком 90-х років, кількість робочих рук скоротилася в рази. Студенти швейного училища сюди більше не поспішають на практику, надаючи перевагу приватним ательє. А після практики залишатися не хочуть, прагнучи працювати легше і більше заробляти. До слова, зарплата на підприємстві 5-6 тисяч гривень, але за швейною машинкою потрібно висидіти по 8 годин на день.
При тому, що швеї працюють на старому обладнанні, але при цьому роботу виконують ідеально.
“Є підприємства, які закупили нову техніку, яка заміняє багато людських рук. Є півавтомати, автомати, які роблять наприклад, кишені. Потрібно лиш понатискати кнопки, ввести дані – і пішло масове виробництво. А в нас є люди, які роками це роблять вручну. Їх робота настільки чиста, що іноземці, коли приїжджають, дуже дивуються цьому. Кожен виріб має свою душу, тому що це людські руки зробили”, – каже директор.
Папери
З 1 січня 2016 року запрацювала Глибока і всеосяжна зона вільної торгівлі (ГВЗВТ). Здавалось б, це мало полегшити роботу компаній, які працюють на європейсський ринок. Проте Галина Ковбас каже, що безпосередньо на діяльності швейної фабрики ГВЗВТ особливо не позначилася. Зате легше стало іноземним партнерам, які ввозять в Україну сировину, а забирають готовий одяг.
“В нас нічого не змінилося. Ми працюємо в тому ж режимі, що і раніше. Але це напрацьовано за 20 з лишком років. За цей час вже кожна дрібничка знайома”, – стверджує керівник.
Документацію завжди тут ретельно ведуть у відповідності до усіх законів і правил. Кожен клаптик матеріалу чи обгортка має документ, що підтверджує його походження з-за кордону та подальший вивіз назад, або документ про утилізацію решток. Вага вхідного і вихідного вантажу (готового одягу) завжди має збігатися.
ПАТ “Івано-Франківське виробничо-торгівельне швейне підприємство “Галичина” стало одним із перших в Україні підприємств легкої промисловості, які працюють на експорт за давальницькою схемою, у 2013 році пройшло митну перевірку. Протягом місяця митники перевіряли кожен документ і робили зауваження.
“Ми готували усю документацію власними силами, бо не мали в кого вчитися. Тому і були якісь неточності. Великих порушень не було, –стверджує пані Галина. – Коли перевірка завершилась, до нас почали дзвонити з інших фабрик України і просили про допомогу, адже “Галичина” мала ідеальну документацію і стала прикладом в Україні.”
Кожна людина на підприємстві, звісно, офіційно працевлаштована. Керівник наголошує, що за весь час роботи “Галичини” не було жодного випадку, щоб працівнику заплатили хоча би частину зарплати “у конверті”: “Все офіційно та відкрито.”
Конкуренція
Загалом, на Івано-Франківщині нараховується 185 підприємств, що працюють у галузі легкої промисловості. Найбільше компаній в обласному центрі – 53, у Коломиї – 26, Тименицькому районі – 16, у Калуші – 15, у Долинському районі – 11, в інших районах області – по кілька підприємств у кожному.
Діаграма з сайту Бізнес-гід
За даними Головного управління статистики в Івано-Франківській області, підприємства текстильного виробництва, виробництва одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів у січні-червні 2016 року проти аналогічного періоду торік збільшили випуск пальт, півпальт, накидок, плащів, жіночих та дівчачих на 18%. Випуск жакетів та блейзерів (крім трикотажних), жіночих та дівчачих, зменшився на 55%, пальт, дощовиків, півпальт, накидок, плащів, анораків, чоловічих та хлопчачих, – на 22%.
Раніше по Україні було багато фабрик легкої промисловості, і лише одиниці пройшли складний період та вийшли на європейські ринки. Вони усі працюють і досі. Для ПАТ “Івано-Франківське виробничо-торгівельне швейне підприємство “Галичина” конкурентів з пошиття верхнього одягу для Європи немає. Тим більше, фабрика працює лише зі старими надійними клієнтами.
Скасування мит зі вступом у дію ГВЗВТ, здавалось би, могло сприяти розвитку нових конкурентних фабрик та просуванню їх на ринки ЄС. Проте, щоб довести європейським клієнтам, що молоде підприємство здатне виконувати замовлення якісно і вкладатися в терміни, потрібен час і немалі інвестиції.
Для своїх – дешевше
Представництв деяких брендів, для яких шиє “Галичина”, в Україні взагалі немає. Тому, щоб придбати вироби франківських майстринь з статусними бірками, доведеться запланувати подорож до Європи. При фабриці діє магазин з дуже демократичними цінами, порівняно з європейськими. Якщо за кордоном пальто буде коштувати 500-650 євро, то тут подібне можна придбати в межах 1000 гривень. Воно пошите так само, як і для відомого елітного бренду, але деякі деталі все ж мають бути змінені.
“Ми фізично не встигаємо. Дуже маленький відсоток йде на внутрішній ринок. Але восени люди приходять, і ми під сезон намагаємося закупити тканину, – пояснює директор підприємства. – В Україні дуже важко придбати якісну гарну тканину. Надзвичайно дорога натуральна хороша тканина”.
Попри повну завантаженість підприємство встигає ще допомогти військовим: тут шиють кітелі, плащ-палатки.
Галина Ковбас прогнозує, що в такому темпі і в такому колективі підприємство може пропрацювати ще років десять, доки більша частина працівниць не повиходить на пенсію. Подальшу долю фабрики передбачити складно. Надія – на нове прогресивне і завзяте покоління.
“Нам би тільки робочі руки. Ми будемо помалу закупляти нове обладнання. Доходи є! Ми їх бачимо. Збільшення курсової різниці “підштовнуло” підприємство. Всі поступлення у валюті… Як тільки у людей з’явиться бажання працювати, то підприємство буде працювати і після нас”.
Олена БАС
Матеріал публікується в рамках проекту “Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа”, що реалізується Громадською організацією “Інтерньюз-Україна” у партнерстві з Товариством Лева та Фондом міжнародної солідарності (Польща).
Публікація цього матеріалу стала можливою завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Зміст публікації є виключно відповідальністю журналіста АН “КУРС” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та МЗС Польщі.
А чесних людей, які могли б керувати державними підприємствами, в країні не залишилось? Невже один і той самий – розумний,талановитий, фаховий, можливо, навіть із західною освітою, топ-менеджер, якщо його поставлять керувати приватним підприємством, зробить із нього «лялю». І… перетворить на «годівницю корупції» те саме підприємство, якщо воно належатиме державі. Я правильно розумію?
В Україні 3 500 державних підприємств. 1 700 із них не підлягають приватизації. Позиція уряду – цей перелік треба скорочувати, залишивши державі лише стратегічні підприємства. Решту – продати. Є ті, хто проти приватизації взагалі.
Часто цю думку озвучують пересічні українці, які не мають стосунку до бізнесу. Є категорія експертів, які ЗА приватизацію ВСЬОГО державного майна. Навіть «Укрзалізниці», лікарень і підприємств оборонного комплексу.
Не дивуйтесь, така думка теж існує. Її до уваги не беремо, оскільки просувати таку ідею в країні, яка знаходиться в стані війни, – безглуздо. Щодо «Укрзалізниці», то її приватизація заборонена законом. Ідея екс-міністра охорони здоров’я Олександра Квіташвілі про приватизацію лікарень теж підтримки не знайшла. Оборонні підприємства – навіть не обговорюється.
Щодо «нестратегічних» об’єктів
У всіх на вустах одне з найбільших підприємств хімічної промисловості України – Одеський припортовий завод. Знаходиться він у місті Южне Одеської області. Озвучена стартова ціна 99,6 % акцій цього підприємства – 13,175 млрд гривень.
У ЗМІ можна знайти назви компаній, які виявили зацікавленість до конкурсу з продажу ОПЗ: норвезька компанія Yara, американська IBЕ Trade, а ще Koch Fertilizers, CF Industries, польська Ciech. У Фонді держмайна припускають, що серед міноритарних акціонерів може опинитися й добре відома в Україні структура – Європейський банк реконструкції і розвитку. Інформаційні повідомлення довкола ОПЗ і його приватизації з’являються постійно.
Це означає, що приватизація цього підприємства, а також його подальша робота буде під пильною увагою влади, суспільства, преси. До інших підприємств, які контролюватимуть, можемо віднести й обленерго, акції котрих теж виставлятимуть на продаж. ( По 25 % акцій «ДТЕК Західенерго», «ДТЕК Дніпроенерго», «ДТЕК Дніпрообленерго» і «Київенерго», «Донбасенерго», «Сумиобленерго» й «Одесаобленерго». 99,9% акцій Миколаївської теплоелектроцентралі, 70 % акцій «Хмельницькобленерго» і 50,1 % акцій «Тернопільобленерго», 78,29 % енергогенеруючої компанії «Центренерго»).
Але як щодо тих підприємств, назви котрих особливо не фігуруватимуть у ЗМІ? А отже, й слідкуватимуть за їх долею не так прискіпливо? Експерти застерігають від ситуації, коли покупцям вистачить грошей тільки на придбання компаній, однак не буде коштів на інвестиції, модернізацію та розвиток підприємств.
Більше того, якщо не вирішити проблему офшорів – де гарантії, що підприємства, які перейдуть з державних рук до приватних, не почнуть мінімізувати податки? А ми й надалі нарікатимемо на виведення грошей в офшори та рахуватимемо, скільки втрачає держава. Можливо, є сенс спершу вирішити проблему оптимізації податків, а потім оголошувати приватизацію? І пошукати чесних керівників?
]]>