Як інформує “УНІАН”, з’ясувалося, хто може отримати бронь від мобілізації – список вимог для компаній.

Нещодавно Кабмін продовжив чинне бронювання від мобілізації на один місяць. Цей термін спливає наприкінці лютого 2025-го. Ті компанії, які пройдуть перегляд на право звільняти своїх працівників від служби в ЗСУ, зможуть бронювати їх на 12 місяців.

Щоб отримати таке право, щорічні податки і збори компаній мають перевищувати півтора мільйона євро, а надходження в іноземній валюті – перевищувати суму в еквіваленті мільйонів євро на рік.

Крім того, важливо мати статус стратегічно важливого підприємства для економіки та громад, регулярно сплачувати ЄСВ і не бути боржником перед державою. Бронювання від мобілізації також доступне резидентам і тим, хто постачає мобільний зв’язок та інтернет.

Підприємства приватної форми власності, які забезпечили своїм співробітникам середню зарплату на рівні від 20 000 грн за останній квартал, регулярно сплачували податки та не мають заборгованостей, потрапляють до переліку тих, хто може розраховувати на бронь від мобілізації. Утім, останній пункт стосується всіх компаній.

Важливо пам’ятати, що до 28.02.2025 підприємства та організації, які визнані критично важливими, зобов’язані підтвердити цей статус, щоб мати можливість бронювати працівників.

Хто не може оформити бронь від мобілізації з 1 січня

Громадяни України, які не оновили дані, не перебувають на обліку в ТЦК, а також перебувають у розшуку, не можуть бути в списку тих, хто має право на бронь під час мобілізації в Україні.

Для того щоб працівника державних органів і тих підприємств, що визнані критично важливими, могли забронювати, він повинен мати зарплату мінімум 20 000 грн. Це правило не стосується тільки співробітників комунальної сфери або державних структур.

Існує 100% бронь від мобілізації – список тих, хто може її отримати не дуже довгий. Це стосується чиновників вищого корпусу, керівників організацій на рівні району та області, а також голови рад в областях, районах, селах і селищах.

Крім них, на привілей можуть розраховувати мери, члени нацради та бенефіціарні власники підприємств зі статусом критично важливого.

У звичайних робітників також є можливість отримати звільнення від служби, якщо вони:

працюють на паливно-енергетичних комплексах зі статусом критично важливого підприємства;

працюють в установах Організації Об’єднаних Націй спеціалізованого типу;

значаться працівниками технічного напряму в компанії, яка постачає послуги мобільного зв’язку та інтернету.

є представниками міжнародних організацій.

Крім того, на бронь, хоч і в обсязі 50% співробітників, можуть претендувати інші держслужбовці, працівники правоохоронних органів, пожежники і рятувальники.

Як перевірити бронь від мобілізації

Існує кілька способів самостійно перевірити, чи підлягаєте ви мобілізації. Так, повну та актуальну інформацію з цього питання можна отримати звернувшись до вашого територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Також можна дізнатися у свого роботодавця, чи оформляв він для вас бронь. Раніше компанії подавали списки до відповідних органів, а потім отримували відповідь – хто зі співробітників заброньований. Однак згідно з нововведенням, тепер процедура здійснюється тільки через портал “Дія”. Заявку розглядають протягом 72 годин. Якщо ж у роботодавця немає коду ЄДРПОУ або в “Дії” немає можливості сформувати список на бронювання, то його подають до держоргану, що ухвалював рішення про критичну важливість компанії, і вже його чиновники займаються питанням далі.

Якщо і третій спосіб – перевірити інформацію в застосунку “Резерв+”. Він покаже актуальні дані з реєстру, зокрема, чи є у людини відстрочка або бронь.

Чеські підприємці активно шукають на роботу українців і заохочують високими зарплатами. Обіцяють від 30 до 90 тисяч гривень на місяць. Такі дані оприлюднила рекрутингова компанія.

Про це розповіли в ефірі “Сніданку з 1+1”.

Найбільше чеські підприємці потребують різноробочих на харчових виробництвах, електриків і різноробочих на складах. Чехія цього року збільшила квоту для працівників з України до 40 тисяч осіб на рік. І роботодавці більше надають перевагу саме нашим співвітчизникам. Пояснюють – українці більш працьовиті, швидко навчаються і у них майже відсутній мовний бар’єр.

Нагадаємо, раніше посол України в Республіці Польща Андрій Дещиця повідомив, що в країні нараховується близько 1,5 мільйонів українських трудових мігрантів. Він також зазначив, що українські мігранти відкривають у Польщі свої власні підприємства і кількість таких бізнесів зростає.

Підприємцям запропонували йти працювати в лікарні. Про це на брифінгу заявила заступниця міністра охорони здоров’я Ірина Микичак. Микичак запропонувала малому бізнесу “перетворювати проблеми у нові можливості”. “Ми просто просимо оглянутися навколо себе і знайти інші додаткові джерела доходу, де можна заробляти під час карантину, – з дому, онлайн, дистанційно, надаючи дистанційні послуги на винос, на вивіз і тому подібне”, – сказала вона.

Тимчасові робочі місця, за її словами, для підприємців готові надати лікарні. Микичак зазначила, що наразі лікарні та центри медичної допомоги потребують “сильних і здорових робочих рук”: економістів, бухгалтерів, санітарів, техніків, працівників пральні і кухні, електриків, водіїв, сторожів, вахтерів, різноробів тощо.

Зазначається, що санкції застосовано до суб’єктів господарювання ФОП Козака Ю.М. та ФОП Стасів Н.М.

Книжки, які розповсюджувалися без дозвільних документів, вилучено з обігу, а на підприємців накладено адміністративно-господарські штрафи у розмірі 37 тис. 230 грн. У разі повторного порушення, сума штрафу складатиме вже 186 тис. 150 грн.

Станом на 30 жовтня уповноваженими посадовими особами Держкомтелерадіо складено 23 протоколи про накладення адміністративно-господарських штрафів. Загальна сума штрафних санкцій становить 856 290 грн.

У Держкомтелерадіо нагадали, що 1 січня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту», згідно з яким видавнича продукція, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, може бути ввезена на митну територію України та розповсюджена на її території за умови наявності відповідного дозволу, крім видавничої продукції, що ввозиться громадянами в ручній поклажі або супроводжуваному багажі загальною кількістю не більше 10 примірників.

Люди розповідають, позаду деяких контейнерів вж видніється вода. Аби запобігти біді, підприємці вирішили заздалегідь вивезти все із секторів. Зокрема, найчастіе від затоплення страждає 5 сектор, де знаходяться килими. Там люди фурами забирають все, що може постраждати від води.

Також, товар з продуктового сектору почали вивозити звечора 29 червня.

Люди розповідають, повінь 2008-го року добре навчила берегти власний товар. Якщо не вдається вивезти, то хоча б перекласти на верхні яруси контейнерів. Лиш би врятувати.

У Кабінеті міністрів пропонують зобов’язати встановити платіжні термінали всіх суб’єктів господарювання, в тому числі платників єдиного податку.

Відповідний проект постанови Кабміну розробило Міністерство економічного розвитку і торгівлі, повідомляє 1NEWS з посиланням на   Delo.ua.

Мінекономіки пропонує зобов’язати всіх без винятку суб’єктів господарювання, які продають товари (включаючи продажі дистанційним способом) або надають послуги, забезпечити можливість безготівкових розрахунків з використанням терміналів.

Торговці, які працюють на загальній системі оподаткування, повинні будуть встановити платіжні термінали до 1 липня 2018 року.

Платники єдиного податку другої та третьої груп з торговою площею до 20 кв. м, які працюють в містах, повинні забезпечити можливість безготівкового розрахунку до 1 січня 2019 року.

Для «єдинників» другої і третьої груп з торговою площею до 20 кв.м. і для працюючих в селах торговців норма стане обов’язковою з 1 липня 2019 року.

Спрощенці першої групи повинні обзавестися платіжними терміналами до 1 січня 2020 року.

При цьому контролювати установку платіжних терміналів буде Державна фіскальна служба.

У Міністерстві економіки підрахували, що введення таких вимог вплине приблизно на 183 тисячі малих і мікропідприємців.

Згідно з оцінками відомства, на установку платіжного терміналу і його обслуговування один суб’єкт протягом першого року витратить понад 6 тисяч грн.

Витрати всіх суб’єктів, які потраплять під регулювання, протягом першого року становитимуть понад 1,21 млрд грн.

Нагадаємо, починаючи з травня 2017 року всі магазини (зареєстровані за спрощеною системою оподаткування та інтернет-магазини), повинні продавати побутові товари та електроніку через касовий апарат.

У перелік продукції, яку потрібно продавати виключно через РРО, потрапили понад 300 товарів: холодильники, плити, насоси, котли, кондиціонери, пральні машини, пилососи, бойлери, принтери, сканери, ноутбуки, телефони, колонки і навіть електронні книги з зовнішніми жорсткими дисками.

Фіскальна служба з початку року по грудень 2017 року провела 343 перевірки продавців техніки і електроніки. Але сума санкцій, застосована до всіх суб’єктів за невидачу фіскальних чеків, незначна — лише 189,2 тис. грн.

Під перевірку потраплять юридичні особи з обсягами задекларованих доходів понад 1,2 мільярда гривень.

Повідомляється, що відбір компаній для планових перевірок проведено з урахуванням критеріїв ризику, включаючи низький рівень сплати податку на прибуток або ПДВ для галузі, від’ємне значення об’єкта оподаткування, розбіжності між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом.

З метою зняття бюрократичних перешкод та спрощення умов роботи для бізнесу та банків НБУ вніс зміни до низки нормативно-правових актів.

“Відтепер клієнти уповноважених банків, які бажають здійснити валютну операцію, зможуть не засвідчувати печатками документи, які подаються для проведення цих операцій. Також не вимагатиметься засвідчення печатками документів, що подаються до Національного банку України. Також у цілому ряді випадків знято вимогу щодо нотаріального засвідчення для оригіналів чи копій документів, що стосуються проведення валютних операцій”, – йдеться у повідомленні.

При цьому, НБУ зазначив, що нотаріальне погодження перекладу договорів та інших документів, що подаються банками та їх клієнтами до Національного банку залишається обов’язковим.

Зміни набувають чинності 13 жовтня 2017 року.

Про це розповів міністр соціальної політики Андрій Рева, повідомляє “Еспресо”.

“Чотири відсотки персоналу на кожному підприємстві повинні бути заброньовані для людей з інвалідністю. Це ж саме повинно стосуватися людей певних вікових груп, яким треба допрацювати певний віковий стаж, а їх не беруть через дискримінацію по віку”, – розповів Рева.

Міністр переконаний, що квота на людей віком від 45 років мотивуватиме роботодавців брати на роботу таких працівників.

“Краще взяти людину на роботу, платити їй заробітну плату, щоб вона приносила користь, ніж потім платити значно більше грошей, щоб утримувати цю людину від 45 років за ті ж кошти, які платить у бюджет”, – зазначив Рева.

Сьогодні, 23 березня, Верховна Рада (після декількох невдалих спроб) таки підтримала в другому читанні законопроект №4194 “Про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними-особами підприємцями”. За документ проголосували 226 нардепів.

Законом внесено зміни до низки законодавчих актів, якими виключаються вимоги про обов’язкове використання печаток (незалежно від їх наявності у суб’єктів господарювання) та необхідність використання печаток у взаємовідносинах суб’єктів господарювання з державними органами та органами місцевого самоврядування.
Окрім того, внесено зміни до КУпАП, якими встановлено адміністративну відповідальність за вимогу посадової особи про наявність відбитку печатки суб’єкта господарювання, що ним подається до органу державної влади або органу місцевого самоврядування.
Як повідомляє прес-служба ВРУ, Закон прийнято з техніко-юридичними правками. Поки що остаточний текст Закону не оприлюднений. Про це повідомимо додатково.
Нагадаємо, що цей законопроект був зареєстрований у ВРУ ще 10 березня 2016 р., а 8 вересня 2016 р. прийнятий у першому читанні.

За інформацією порталу, про таку вимогу говорить новий законопроект №6165, який зареєстрований у Верховній раді. Згідно з новим законом, дрібним підприємцям і фрілансерам доведеться сплачувати єдиний соцвнесок.

Крім того, за новим законопроектом значно розширена сама категорія самозайнятих українців. В даний час до неї зараховані члени творчих об’єднань та творчі працівники, які в них не входять, а також суб’єкти підприємницької діяльності.

Водночас в нову версію законопроекту включили українців, які займаються науковою, викладацькою, літературною, артистичною, художньою діяльністю, а також ведуть медичну та юридичну практику.

Для цієї категорії працюючих українців хочуть встановити новий податок – єдиний соціальний внесок (ЄСВ).

Нагадаємо, ЄСВ для самозайнятих громадян існував й раніше. Проте наприкінці 2015 року, коли вносилися правки до Податкового кодексу, депутати виключили фізосіб-підприємців і громадян зі списку платників.

В результаті, як йдеться у пояснювальній записці, самозайнятим українцям не будуть оплачувати лікарняний та робити виплати по інвалідності та багато іншого.

Автор законопроекту пропонує встановити для самозайнятих українців щоквартальний і щорічний режими сплати ЄСВ. При цьому сума внеску залишається колишньою – від 4,2 тисячі гривень (для платників єдиного податку першої групи з доходом до 300 тисяч гривень в рік) до 8,4 тисяч гривень (для другої групи) на рік. Від сплати єдиного податку, згідно із законопроектом, повністю звільнити планується тільки самозайнятих

Ключові положення закону:

вилучення з Кодексу законів про працю неймовірних штрафів для підприємців в 320 тис. грн.;
приведення штрафів за порушення законодавства про працю у відповідність з іншими адміністративними правопорушеннями. Зокрема, за самовільне користування надрами, незаконну вирубку лісів та ін.;
відміна «податку на повітря» – обов’язкової сплати мінімального страхового внеску підприємцями на загальній системі оподаткування за періоди, коли вони не отримували доходи;
відміна відповідальності за невчасне подання звіту, якщо це не призвело до втрати бюджетів різних рівнів чи Пенсійного фонду України;
відміна штрафів за недопуск до незаконної перевірки.
«Нові драконівські штрафи викликали величезну хвилю обурення підприємців. Це політика терору щодо тих, хто працює сам і не чекає на допомогу держави. Замість того, щоб створити умови для самозайнятості, стимулювати економічну активність, урядовці, навпаки, заганяють економіку в тінь і стимулюють нову хвилю безробіття. Підприємець, отримавши штраф в 320 тис. грн., може втратити житло, яке в нього забере держава за рішенням суду. Якщо терміново не змінити законодавство, це призведе до подальшої економічної стагнації і масових акцій протесту. Саме тому я наполягатиму на прийнятті нового закону», – зазначила Оксана Продан.

На її думку, розмір штрафів має бути співставний з порушенням. Коли підприємців карають штрафами в 96 000 – 320 000 грн., а за самовільне користування надрами максимальний штраф – 510 грн., за викрадення чужого майна – 510 грн., за незаконну вирубку лісу – 170 грн, це свідчить, що урядовці дбають не про людей та економіку, а лише про власні інтереси.

Про це свідчать дані сервісу моніторингу реєстраційних даних українських компаній OpenDataBot.

Як зазначається, з кінця грудня постійно знижується кількість зареєстрованих приватних підприємців.

Масове закриття ФОПів здійснюється в кожній області України. Найбільше у: Київській (17176), Харьківській (12390) та Дніпропетровській (11196) області.

Найбільше закриваються підприємці роздрібної (43275) та оптової (8931) торгівлі , складських (10798) та транспортних послуг (7040).

Нагадаємо, 27 грудня президент Петро Порошенко підписав зміни до законодавства щодо роботи фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до нових норм, вже з 1 січня окремі категорії ФОПів, зокрема другої та третьої груп, будуть змушені платити єдиний соціальний внесок 704 гривні на місяць, навіть якщо тимчасово не мають жодного прибутку.

Раніше ФОП, коли у певному періоді мав прибуток, то сплачував 5% податок та ЄСВ. Якщо ж руху коштів не було, то сплачувати не було необхідності.Тому багато підприємців тримали відкриті ФОПи, а платили податки тільки тоді, коли мали реальні прибутки.

Нововведення ще до почату дії призвело до масового закриття ФОПів людьми, які використовували їх не постійно – так званих “сплячих ФОПів”