У с. Морозівка Баришівського району Київської області московський піп-українофоб вигнав з церкви матір, батька та двох дітей загиблого на фронті “кіборга” Дениса Поповича.

Про це розповіла мати військового Наталія Леонідівна, пише “Україна молода”.

За словами жінки, на день народження покійного сина вона з чоловіком та двома дітьми Дениса прийшли у місцевий храм, щоб замовити службу та поставити свічку за вбитого окупантами чоловіка.

Проте місцевий піп-українофоб з Московського патріархату влаштував істерику та вигнав родину “кіборга” з храму.

“Священник вигнав нас під паркан. Просто на дощ… Я була готова під землю провалитися від сорому через цю людину перед дітьми”, — розповіла мати військовослужбовця.

Жінка зазначила, що вона все життя ходила у церкву Московського патріархату, бо для неї основним була не церковна політика, а Бог.

“Зараз, коли наша сім’я для священника — вороги, бо мій син захищав Україну, я не можу навіть поставити тут за нього свічку. Повинна їхати до Києва чи в сусіднє село і панахиду замовляти в іншого священника”, – розповіла жінка.

Мати Дениса Поповича розповіла, що на ділянці, котру дала держава її покійному сину, вона мріє побудувати новий храм, звідки ніколи нікого не проженуть.

Як виявилося, батюшка Олександр не тільки вміє горланити у мікрофон про «згубу християнської душі» від ідентифікаційних кодів та  маневрувати юрбою бабусь, а й пише поетичні  рядки проросійським терористам. Оцінити творчість о.Олександра Марценюка на українських сайтах не вдасться, а от на російському релігійному ресурсі «Москва – Третій Рим» якраз.

Вірша «ОБНІМІТЬСЯ» О.Марценюк  написав 9 лютого 2017 року, «дізнавшись про вбивство «Гіві», воїна Михаїла», як його називає автор. Саме так, священник РПЦ в Україні, який мешкає у Почаєві присвячує співчутливу поезію ліквідованому терористу Михаїлу Толстих, командиру загону  «Сомалі».

До речі, на момент написання священником Олександром Марценюком вірша про «Гіві», у війні з Росією Україна, за даними Генштабу ЗСУ, втратила 2652 воїнів, ще 9578 захисників України дістали поранень, українці з болем згадували жертв Іловайська та Дебальцево. О.Марценюк на той час, схоже, горював лише за «воїном Михаїлом», підкресливши свій поетичний доробок блюзнірською  картинкою «брати на віки».

Про далеко не проукраїнські погляди почаївського батюшки свідчать і його коментарі на цьому ж російському порталі «Москва – Третій Рим». Мріє О.Олександр про об’єднання «Русских земель под рукой православного монарха», вважає «Центральну Україну і далі до Росії російською землею», називає українських воїнів не інакше як «убийцами Донбасса» та усім серцем вболіває за перемогу «ДНР/ЛНР». От такі вони, почаївські батюшки…