Одіозний прессекретар Путіна Дмитро Пєсков, котрий, сподіваємося, рано чи пізно опиниться на лаві підсудних за скоєні ним злочини, є спадковим дипломатом і за свою кар’єру доволі багато часу провів за межами Росії.

Дипломатом був батько Пєскова, який працював у Лівії, Єгипті, Арабських Еміратах, тому Дмитро навчався у різних країнах, закінчив англійську спецшколу в Москві та вступив до Інституту країн Азії та Африки. Від 1989 року працював у системі МЗС СРСР.

2000 року, після призначення Володимира Путіна виконувачем обов’язків президента та подальшого його обрання на цю посаду, Дмитра Пєскова було призначено начальником відділу зв’язків зі ЗМІ управління пресслужби адміністрації президента Росії.

25 квітня 2008 року Пєсков був призначений прессекретарем голови Уряду Російської Федерації. Після офіційного вступу Володимира Путіна на посаду голови Уряду Дмитро став його прессекретарем.

Відтоді Пєсков служить Путіну, як то кажуть, вірою і правдою. Він озвучує всі найдикунські тези російської влади, не кліпнувши оком, бреше всьому світові і чудово при цьому почувається. Ось кілька його цитат:

“Фактично президент і прем’єр-міністр у нашій країні були, умовно кажучи, найбільш низькооплачуваними представниками вищої влади.”

“Росія не становить загрози для жодної країни. Ми намагаємося домогтися дружніх, взаємовигідних відносин, дійти діалогу, проте мовчати у відповідь на дискримінацію та наклеп не будемо.”

“Росія не планувала та не планує нікого поглинати, ніколи цим не займалася”.

“Я не маю жодного стосунку до політики. Держслужбовець – це не політик. Політики – це ті, кого обирають люди.”

“Що стосується нашої реальної сили, то у нас із реальною силою все гаразд. Але цей бронепоїзд у нас стоїть на запасному шляху. І не дай боже його звідти виганяти!”

Тут слід зазначити, що, всупереч звичці, про бронепоїзд Пєсков якраз не збрехав, він дійсно в Росії є, його навіть спробували використати в ході широкомасштабного вторгнення, чим чимало насмішили весь цивілізований світ.

Чималий інтерес викликає спосіб життя Пєскова. Живе речник Путіна на широку ногу. За що неодноразово ставав героєм розслідувань російського опозиціонера Олексія Навального. Фонду боротьби з корупцією вдалося знайти багато цікавого: дуже дорогий годинник, яхту, будинок і навіть розкішну квартиру в Парижі.

Звичайно, чиновник все заперечує, звично бреше і відмовчується. Показово, що з боку шефа Пєскова – Путіна – не було ніякої реакції на жоден корупційний скандал за участі його підлеглого. Тому що крадіжки в керівництві Росії не засуджуються, на них видається своєрідна індульгенція за вірну службу диктаторові.

Ще одна яскрава грань особистості Пєскова – його приватне життя. Одружений речник Путіна був тричі, і всі три рази дуже вдало.

Першою дружиною майбутнього чиновника стала Анастасія Будьонна – онука Семена Будьонного, одного з найвідоміших воєначальників Радянського Союзу, командувача Першої кінної армії, яка в Україні відзначилася масштабними пограбуваннями та погромами.

Онука більшовицького воєначальника стала дружиною молодого працівника МЗС Дмитра Пєскова 1988 року, і за два роки у молодят народився син, якого назвали Миколою. На той час Дмитро закінчив інститут, де спеціалізувався на країнах Азії та Африки. Далі його направили на роботу до Міністерства закордонних справ СРСР.

Не варто сумніватися в тому, що стрімкому стартові кар’єри майбутнього прессекретаря Путіна чимало сприяли чималі зв’язки сім’ї його дружини та вплив його батька, який, нагадаємо, також був дипломатом.

Незабаром молодий співробітник міністерства отримує нову посаду. Його призначають секретарем при аташе та референтом до Туреччини. Тут у Пєскова починається новий роман. У російській пресі пишуть, що близькі стосунки одруженого Пєскова та Катерини Солоцинської, доньки посла СРСР у Туреччині, розпочалися 1990 року, коли Анастасія Будьонна була вагітною, а новій пасії чиновника заледве виповнилося 14 років. Усе це відбувалося 1990 року. І Пєсков цілком міг би сісти до в’язниці за розбещення малолітньої, та батьки дівчини вирішили не виносити бруд із хати, або, можливо, розгледіли у Пєскові перспективного нареченого. Як би там не було, вони дочекалися повноліття доньки та видали її за молодого дипломата заміж.

Цей союз був для Пєскова новим шансом, оскільки з розвалом СРСР родина Будьонних втрачала свій вплив, а Солоцинські могли ще бути дуже корисними. Батько Катерини Солоцинської 1976 року був високопосадовим дипломатом. 1994 року, після весілля, Дмитро Пєсков перевівся на престижну посаду до центрального апарату МЗС Росії.

Як стверджує Катерина Солоцинська, Дмитро не був зразковим чоловіком та сім’янином, і часто заводив романи на стороні. Один із таких романів стався у нього з олімпійською чемпіонкою з фігурного катання Тетяною Навкою. Роман був настільки серйозним, що призвів до розлучення з Катериною та нового шлюбу, в якому у Пєскова народилася донька. Весілля Навки і Пєскова, до речі, наробило багато галасу.

Після розлучення з Пєсковим Катерина Солоцинська з дітьми виїхала до Парижа і одружилася вдруге. У столиці Франції друга дружина чиновника живе на широку ногу, влаштовує прийоми і російські вечірки, з обов’язковими циганочкою, горілкою та балалайкою.

Діти Пєскова ведуть не менш незіставний із доходами чиновника спосіб життя.

Старший син Микола, який невдовзі після розлучення батьків поїхав зі своєю мамою до Британії, і там не вирізнявся зразковою поведінкою. Він не здобув освіти і займався дрібним бандитизмом, відбираючи у перехожих гроші та телефони. Як наслідок, він потрапив до британської в’язниці на кілька місяців. Після цього юнак повернувся до свого знаменитого та багатого батька до Росії, де влаштувався кореспондентом у Russia Today до добре відомої нам Маргарити Симоньян. Справи у сина Пєскова різко пішли вгору, і тепер він може похизуватися дорогими машинами, мандрівками та іншими атрибутами розкішного життя.

Дочка Пєскова – Єлизавета – теж заслуговує на нашу увагу. Вона мешкає і в Росії, і у Великій Британії, виставляє напоказ своє розкішне життя і часто розбурхує громадську думку різкими і неоднозначними висловлюваннями.

Нещодавно США запровадили санкції проти дружини прессекретаря президента Росії та його дорослих дітей. Пєсков у відповідь на це сказав:

“Ну, чесно кажучи, я здивувався, особливо я здивувався через дітей. Діти здивувалися ще більше за мене. Але, з іншого боку, це, мабуть, було найкращим підтвердження моїх розповідей про ті недружні кроки, які робляться щодо нашої країни. Вони раптом зрозуміли, що все, що я їм розповідав, – це правда.

Санкції, запроваджені проти російських бізнесменів, він прокоментував ще різкіше:

“На жаль, багато провідних підприємців країни, які, власне, є міжнародними підприємцями, те, що колективний захід виробляє стосовно них, ніяк не назвеш інакше, аніж бандитизмом на міжнародному рівні”.