Під час боїв з російськими загарбниками на фронті загинув український письменник, автор роману “Завод” Ігор Мисяк (позивний “Поет”).

Відповідне повідомлення зʼявилось на Facebook-сторінці Комітету гуманітарної та інформаційної політики.

“Захищаючи Україну, загинув письменник, автор роману «Завод» Ігор Мисяк”, – йдеться у повідомленні.

Боєць із позивним «Поет» навчався на історичному факультеті Дрогобицького педагогічного університету. Був активним учасником Революції Гідності. У 2014-2015 рр. проходив службу в полку «Азов», санітаром на «швидкій» і бійцем-рятувальником.

На початку березня 2022 року приєднався до підрозділу Сил територіальної оборони ЗС України. Згодом опинився в лавах окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового походу, де прослужив останні пів року. Брав участь у звільненні Херсонщини від російських окупантів.

Про це повідомляється в Telegram Національної спілки журналістів України.

Після всіх знущань російські військові відпустили 78-річного Баля 21 березня зі словами “не воюємо з ветеранами флоту СРСР”.

Але чоловік не зміг отямитися після знущань – його серце зупинилося 2 квітня.

Деталі трагедії
Журналіст, письменник, волонтер, член Національної спілки журналістів України та Національної Спілки письменників України Євген Баль жив під Маріуполем, в Мелекіно. 18 березня окупанти прийшли в будинок чоловіка і незаконно його заарештували.

“Приводом для затримання нібито стали “компрометуючі” фото разом з українськими військовими. Окупанти перевернули догори дном будинок, а самого господаря забрали “на підвал”. Через три дні його, жорстоко побитого, відпустили”, – розповіла перша секретар НСЖУ Ліна Кущ.

Євген Баль був капітаном 1 рангу у відставці, моряком-підводником. Він писав книги про початок війни на Донбасі, описував події 2014 року. Також зустрічався з морськими піхотинцями, з бійцями полку” Азов”, з морськими прикордонниками – з багатьма військовими підрозділами, які обороняли Маріуполь і Україну.

У 2014 році Баль був одним з жителів Мелекіно, які не дозволили підняти над селом прапор країни-окупанта.

Він помер на 77 році життя. Письменник і літератор народився в Києві в 1944 році. Його мати-балерина Лідія Герасимчук, батько-інженер-Меліоратор Абрам Насушкін.

Близько 17 років Лесь Герасимчук очолював відділ інформації в Інституті комплексного використання водних ресурсів. Заснував і видавав ряд галузевих журналів, в яких вів англійську частину.

Протягом 20 років Герасимчук співпрацював з всесоюзним бюро науково-технічного перекладу. Він оперував системами 4 мов: англійська, українська, польська та російська. Його таланту буде не вистачати, з ним дійсно йде покоління великих літераторів.

Також Герасимчук багато працював над перекладами наукових праць. Завдяки перекладачеві, українському читачеві стали доступні роботи “Дух ранньохристиянської думки” Роберта Луїса Вілкена,”Ісус” Едуарда Шуре,” перегляд позитивного мислення на основі нової науки про мотивацію ” психолога Гебріела Еттінгена.

Крім цього він переклав Даніеля Дефо і його найвідоміші твори, зокрема “Життя і незвичайні і дивовижні пригоди Робінзона Крузо”, “Північні розповіді” Джека Лондона, поезії Уолта Вітмена.

Про це повідомила його жінка-українка Ольга Кайрод на своїй сторінці у Фейсбуці.

Передає – джерело.

“Нова книга Массіміліано Ді Паскуале Massimiliano Di Pasquale (другий том) “Українське Abbecedario II, Від Середньовіччя до Чорнобильської трагедії” -“Abbecedario Ucraino II, Dal Medioevo alla tragedia di Chernobyl”, – повідомила Ольга Кайрод.

Передмова до книги. “Історію України найчастіше писали інші, а ще, зазвичай, неправильно розуміли та спотворювали. Проте, історія продовжує відігравати певну роль у сьогоденні. Цей том представляє ключові постаті та події країни від Середньовіччя до розпаду СРСР, надаючи історичний контекст, для розуміння сьогоднішніх політичних та культурних проблем. Ім’я Степан Бандера продовжує мати широке відлуння.

Хто був цей чоловік? Чому Радянський союз направив вбивцю КДБ, щоб знищити його в Мюнхені в 1959 році і спробувати зробити так, щоб це було схоже на інфаркт? Массіміліано Ді Паскуале прослідковує історію ХХ століття та виявляє, як українські дисиденти 1960-х років проклали шлях до незалежності в 1990-х.

Письменник розповідає, яким чином історик Михайло Грушевський став першим українським президентом у 1918 р., що з ним сталося далі, і як його новаторська 10-томна «Історія України-Руси» кинула виклик російському імперському історичному наративу”.

Про нову книгу Marta Dyczok (Університет Західного Онтаріо, Канада): “У нинішню епоху постправди ця публікація дійсно корисна для італійської громадськості. Хоча деякі використовують інформацію, як зброю проти України, Ді Паскуале пояснює захоплююче та складне минуле й сьогодення цієї сучасної, але давньої нації. Роблячи це, він допомагає розвіяти міфи, які подаються як істина.

Якщо перший том, що вийшов у липні 2018 року, був зосереджений на останніх 26 роках, епосі сучасної української держави, другий том надає історичний та культурний контекст, оскільки Україна не з’явилася нізвідки в 1991 році. Він робить це, представляючи також серія коротких портретів людей та подій, які формували історію країни в минулому та визначають її сьогодення…”

Такий прогноз озвучив відомий український письменник Юрій Андрухович в інтерв’ю журналістці Яніні Соколовій для програми “Рандеву”, передає “Обозреватель”.

Він не виключив, що історія Зеленського стане свого роду повторенням епохи утікача Януковича, якого також привів до влади електорат, не здатний мислити критично.

“Мені перестають подобатися люди, співвітчизники. Я починаю на них дивитися з точки зору “ой, цей, мабуть, теж голосував за Зе”. Або “ця схожа на таку, що голосувала”. Мені дуже не подобається ця зміна влади. Моя інтуїція підказує мені, що це колективний або переформатований Янукович-2 і слід налаштовуватися на агресивну, віроломну, підступну і в кінцевому підсумку антиукраїнську хвилю. Сподіваюся, що якась чергова хвиля змете цю ситуацію раніше, ніж можна було очікувати. А з іншого боку, якщо не змете, то це назавжди”, – попередив Андрухович.

У цьому контексті він запропонував Соколовій укласти парі з переконанням, що новообраний президент Зеленський не дотримає обіцянку про один президентський термін, якщо йому не прийдеться терміново піти з політики.

Андрухович додав, що зараз на всю країну можна піти на парі, що якщо Зеленський відбуде повний термін, то він не виконає обіцянку бути президентом тільки один термін, а залишиться.

“Якщо для них не мають значення ті речі, які вони вчора говорили, то яке значення матиме те, що вони п’ять років тому говорили?” – підсумував письменник.

Як пише “Комсомольська правда”, проросійськи налаштований Олександр Нікітін є членом Спілки письменників республіки Крим, лауреатом фестивалів “Пристань менестрелів”, “Чеховська осінь”, “Кримська пригода -2016” і т.д. 34-річний Сава Нікітін теж виріс у Ялті, закінчив гуманітарно-педагогічну академію, відслужив в армії, одружився і п’ять років тому переїхав до Москви. Молода сім’я з дитиною щоліта бувала в гостях у дідуся.

За словами письменника, Сава завжди відрізнявся спокійним характером і не був схильний до агресії. Останній раз із сином та онуком чоловік спілкувався за кілька днів до трагедії.

“Зараз розумію, що був привід для занепокоєння, але тоді не надав значення. Син зазвичай довго балакав, а тут раптом мовчазним став. Нічого майже не розповів і дав трубку онукові Марку. Він щось по-дитячому розповів про нові іграшки. Єдине дізнався, що син шукає роботу”, — розповів Олександр Нікітін.

Він додав, що навряд чи у Сави були фінансові труднощі: “Сказав би мені, я допоміг. Але нічого не просив. А роботу він недавно втратив. Раніше в охороні працював. Але він не скаржився, просто шукав нове місце”.

Кримський письменник припустив, що конфлікт спровокувала 29-річна дружина. “Жінки іноді можуть щось сказати або зробити, що навіть самий спокійний чоловік може вийти з себе. Можливо, вона якось його спровокувала”, — зазначив Нікітін-старший.

За сюжетом 223-сторінкового роману, інженер із заходу Ірландії Маркус Конуей ненадовго воскресає з мертвих в День поминання покійних. «Політика, сім’я, мистецтво, шлюб, здоров’я, громадянський обов’язок і екологія — лише деякі з тем, яких автор торкається в ході розповіді, виконаного ліричною, але міцної прозою», — прокоментував рішення журі його голова, професор Блейк Моррісон. За його словами, письменнику вдалося нестандартно зобразити життя звичайного роботяги.

51-річний Майк МакКормек став третім за останні три роки автором з Ірландії, який отримав престижну нагороду і приз в 10 тис. Фунтів. Літературна премія лондонського Голдсмітського університету за інновації в літературі була заснована в 2013 році. На неї можуть претендувати британські та ірландські письменники.

Майк Маккормак почав літературну кар’єру в 1996 році. Тоді за дебютну збірку оповідань він отримав ірландську літературну премію Rooney Prize.

Оповідання «Льовушка» – зворушливі спогади єврейського хлопчика про дитинство, проведене під пильним наглядом двох безмежно дбайливих бабусь. Коли письменник пише про непрості речі, зачіпає важливі суперечливі аспекти – неможливо повною мірою описати події твору. Крим пише про найважливіше:  «Люди, все найголовніше залишають на потім, і серед цього найголовнішого є ті слова, що їх можеш і не встигнути вимовити..». Твір заслуговує на пильну увагу читачів, адже автор дає можливість читачу розгледіти важливе і цінне в, на перший погляд, незначному.

Особливої уваги потребує мова, якою написані оповідання в збірці. Вдало і гармонічно Анатолій Крим зображує персонажів та атмосферу післявоєнного київського провулку на Подолі. Оповідання  «Льовушка» вперше представлено читачам чотирма мовами: українською, російською, англійською та польською, до книги також увійшли гарно відомі твори : «Лист до Бога» та «Ревізія-Шмавізія».

Рекомендую до прочитання усім, хто цінує і підтримує якісну українську прозу.

КИЇВ. 17 вересня. УНН. Сьогодні помер український письменник, громадський діяч, один з організаторів Товариства української мови імені Т.Шевченка Роман Іваничук, його поховають в понеділок на Личаківському кладовищі у Львові, передає УНН з посиланням на прес-службу Львівської міськради.

“Сьогодні відійшов у вічність Роман Іваничук, український письменник, громадський діяч, один з організаторів Товариства української мови ім. Т.Шевченка, член Спілки письменників України, депутат Верховної Ради України І-го скликання, Заслужений працівник культури України”, – йдеться у повідомленні.

Вказано, що поховають Героя України на Личаківському кладовищі в понеділок.

“Завтра, 18 вересня, о 19.30 год відбудеться парастас у храмі на вул Тершаківців. У понеділок з 10.00 до 11.30 год триватиме прощання. О 11.30 год у храмі розпочнеться панахида. Опісля похоронна процесія вирушить пішою ходою на Личаківське кладовище. Чин похорону відбудеться на Личаківському кладовищі о 13:00. Поховають Романа Іваничука в родинному гробівці (поле №3)”, – додали у міськраді.