Російські окупанти 27 червня завдали ракетного удару по піцерії у Краматорську, внаслідок якого було відомо про 12 загиблих. Письменниця Вікторія Амеліна стала 13-ю жертвою ворога. Вона саме обідала в кафе з колумбійськими письменником Гектором Абадом, політиком Серхіо Харамільйо та журналісткою Каталіною Гомес, коли росіяни влаштували атаку. Усі, крім українки, отримали легкі поранення. Вона ж опинилася в лікарні у важкому стані із травмою голови.

Як повідомили в Українському ПЕН, лікарі та парамедики у Краматорську та Дніпрі робили все задля порятунку життя Амеліної, однак поранення виявилося смертельним. В останні дні життя Вікторії поруч із нею були рідні та друзі. У письменниці залишився маленький син.

Що відомо про Вікторію Амеліну
Амеліна народилася 1 січня 1986 року у Львові. У шкільні роки переїхала з батьком до Канади, однак згодом повернулася до України. Здобула ступінь магістра комп’ютерних технологій з відзнакою у “Львівській політехніці”. Протягом 2005-2015 років працювала в міжнародних технологічних компаніях.

Дебютний роман Амеліної “Синдром листопаду, або Homo Compatiens” вийшов 2014 року та увійшов до 10 найкращих прозових творів за версією премії “ЛітАкцент року-2014”.

2015 року Амеліна призупинила кар’єру в IT, аби присвятити час письменницькій роботі. Наступного року вона видала першу дитячу книжку “Хтось, або Водяне Серце”, а згодом – ще одну дитячу книжку “Е-е-есторії екскаватора Еки”.

Другий роман письменниці “Дім для Дома” вийшов 2017 року та увійшов до коротких списків національних та міжнародних премій: “ЛітАкцент року-2017”, Премії міста літератури ЮНЕСКО, Європейської літературної премії. Запорізька книжкова толока назвала “Дім для Дома” найкращою прозовою книжкою року.

2021 року Вікторія стала лавреаткою літературної Премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського. Того ж року вона заснувала Нью-Йоркський літературний фестиваль в однойменному селищі Бахмутського району Донеччини.

Твори Амеліної перекладені та опубліковані польською, чеською, німецькою, нідерландською та англійською мовами. Нещодавно роман “Дім для Дома” було перекладено іспанською.

Чим займалася Вікторія Амеліна після повномасштабного вторгнення
Після початку повномасштабної війни Росії проти України Амеліна приєдналася до правозахисної організації Truth Hounds. Разом із командою вона була документаторкою воєнних злочинів на деокупованих територіях сходу, півдня та півночі України. Зокрема, у Капитолівці Ізюмського району Харківської області Вікторія знайшла щоденник убитого росіянами українського письменника Володимира Вакуленка.

Водночас Амеліна розпочала роботу над першою нон-фікшн книжкою англійською мовою War and Justice Diary: Looking at Women Looking at War. Невдовзі твір має вийти друком за кордоном. Авторка книжки розповідає в ній про українських жінок, які документують воєнні злочини, та їхнє життя під час війни.

Під час повномасштабної війни Вікторія займалася і адвокаційною роботою: зверталася до урядів інших країн з закликом про зброю для України, вимагала справедливості та створення спеціального міжнародного трибуналу для всіх винуватців воєнних злочинів проти України.

На початку червня 2023 року Амеліна опублікувала у Мережі фото, на якому вона знімкує зруйнований будинок.

“На цьому фото я. Я українська письменниця. У мене на сумці портрети великих українських поетів. Я маю такий вигляд, ніби я мала б фотографувати книги, мистецтво та свого маленького сина. Але я документую воєнні злочини Росії і слухаю звуки обстрілів, а не вірші. Чому? #StopRussiaNow”, – йшлося в повідомленні письменниці.

Про це йдеться на її сторінці в Facebook.

«Вона любила писати казки зі щасливим кінцем. А для себе написати не встигла… Сьогодні о 06:50 Лена пішла. Вона співає нам зверху. Спасибі вам, люди», – йдеться в повідомленні.

Кілька років тому у письменниці Олени Касьян діагностували рак молочної залози. Вона перенесла кілька операцій, зокрема, видалення грудей, восьми лімфовузлів і метастаз в головному мозку.

За кілька годин до смерті Олена розмістила у себе в соцмережі останній пост:

«Дорогі мої, на сьогоднішній день ситуація не тільки не покращилася, але погіршилася. Схоже, я на фінішній прямій… Не знаю, наскільки вона довга. Не треба порад, рецептів і т.д. Практично не ходжу вже. Завтра привезуть пластирі з опіатами. Почала відніматися права рука. Точно так само було, коли починав зростати метастаз в головному мозку. Я не транспортабельна, значить, гамма-ніж мені недоступний (враховуючи аналізи і стан, тим більше). Декілька разів на тиждень приходить знайомий священик, сповідує і причащає. Я дуже вас всіх люблю, дуже вам всім вдячна. Все ще з вами».

Касьян народилася у Львові. Отримала режисерську освіту, брала участь в різних фестивалях і конкурсах авторської пісні на Україні, в Росії і Естонії. Пізніше почала гастролювати з сольними концертами.

Касьян випустила три поетичні збірки: «До запитання» (2010), «Відправлено точка» (2013) і «Fragile» (2016). Її вірші публікувалися в журналах та альманахах «Жовтень», «Аврора», «Ковчег», «Кінець епохи», «Білий ворон».

Дівчинка у віці 9 років випустила власну книгу ” Надзвичайні пригоди Кохи, Айка та Дзю”. Презентація днями пройшла у Києві. Відомо,  що спочатку це мало бути коміксом, але в процесі Софія так захопилась, що написала цілу книгу.

І, до речі, немаловажливо, що ця 9-річна дівчинка направила частину коштів від продажу книжки на лікування дітей.