Голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак офіційно відмовився від наукового ступеня доктора технічних наук.

Про це він повідомив у Telegram.

Бабак нагадав слова українського філософа Володимира Єрмоленка про те, що “в суспільстві панує лицемірство, марнославство, прагнення вивищитися над іншими”.

“Це як ярмарок марнославства, де мета – не стати кращим, а пересвідчитися, що мене вважають кращим за інших. Так і у нас: формалізовані наукові ступені часто є «необхідним аксесуаром» і не відображають внутрішньої суті науковця. Науковця, в першу чергу, визначають якість, цитованість наукових праць та впроваджені наукові розробки, а не формалізований диплом. Формування нової культури в суспільстві варто починати з відмови від старої. Це стосується і питань академічної доброчесності”, – написав він.

Бабак розповів, що місяць тому віддав на перевірку текст своєї докторської дисертації. Декілька експертиз показали, що там є часткові збіги тексту з іншими роботами.

“Хоча їх всі можна пояснити, формально це є порушенням. А через те, що наша задача – сформувати нову культуру академічної доброчесності, будемо відмовлятися від старої. І потрібно починати з себе. Тому вчора я офіційно відмовився від наукового ступеню доктора технічних наук”, – зазначив голова парламентського комітету.

“Наступний крок – закон «Про академічну доброчесність», який зараз на стадії обговорення і доопрацювання.

Спільними зусиллями очистимось і в цій сфері”, – додав Бабак.

Нагадаємо, сьогодні уряд затвердив механізм добровільної відмови від наукового ступеня. Першим його випробував міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

Лісового призначили міністром освіти і науки в березні цього року. Він очолив міністерство після Сергія Шкарлета, призначеного міністром мінімальною кількістю голосів у грудні 2020-го. Протести через Шкарлета почалися ще до його призначення – через скандал із плагіатом. У червні 2020, коли він був лише претендентом, на сайті помилок і фальсифікації в наукових дослідженнях опублікували інформацію про плагіат у монографії в співавторстві ректора Чернігівського НТУ і кандидата в міністри освіти Сергія Шкарлета.

Не минуло й доби після того, як міністро став Лісовий, зʼявилась інформація щодо можливого плагіату в його кандидатській. Лісовий заяив, що подав дисертацію на перевірку до Нацагентства із забезпечення якості вищої освіти, а в разі виявлення порушень – відмовиться від наукового ступеня.

У інтервʼю LB.ua Лісовий розповідав, що саме МОН хоче змінити, аби сформувати нову культуру доброчесності.

Джерело:

Lb.ua

Натомість на сьогодні Міносвіти займається формуванням нової культури доброчесності. Також працює над відповідними змінами до законодавства, наголосив міністр освіти.

Лісовий анонсував нову культуру доброчесності
Так, очільник МОН розповів, що зараз формулюють нову ідею доброчесності, нові правила. Які саме, поки не уточнив, але зауважив, що у дисертаціях будуть “надавати більше академічної свободи університетам”.

Не має бути такого, що вимагається певний об’єм і автор мусить “надувати” дисертацію або диплом, бо його дослідження вміщується в 15 сторінок, а треба 100. У нас уже немає кандидатських дисертацій як таких, є PhD, це вже наближено значною мірою до світової моделі,
– сказав міністр.

І додав, що на нього досить довго тиснула радянська культура, в якій свого часу він та інші українці жили. За його словами, тоді ненормальним вважалося очолювати заклад і не бути кандидатом.

До слова, свою кандидатську дисертацію із філософської антропології та філософії культури Лісовий захистив у 2012 році. Тоді очільником МОН був проросійський Дмитро Табачник. У той час, зізнався Лісовий, почалися серйозні репресії всіх, хто не так думав.

Мене звільнили відразу. Але я недовго побув звільненим – депутатам вдалося відстояти МАН і відстояти мене. Тоді мені сказали люди, які підтримували МАН, що треба вибудовувати певну стратегію оборони, бо від мене не відчепляться,
– уточнив нинішній очільник Міносвіти.

І додав, що спочатку займався темою дисертації, дискутував, багато читав і писав ключові речі. Потім потихеньку ставало все більше формальностей, до яких він поставився недостатньо уважно.

Питання в тому, чи це потрібно взагалі і чи можна це назвати наукою. Тому сьогодні ми працюємо над формуванням нової культури доброчесності. Зараз на експертизі відповідні законопроєкти. І буде ряд політик і змін, які я особисто буду підтримувати і впроваджувати,
– резюмував міністр освіти.

Оксена Лісового звинуватили у плагіаті
21 березня Верховна Рада України призначила на посаду міністра освіти і науки України Оксена Лісового.
Оксен Лісовий – воїн, науковець та директор Малої академії наук.
Однак нового очільника МОН вже встигли звинуватити у плагіаті.
Мовиться про кандидатську дисертацію з філософії, яку Лісовий захистив у 2012 році.
Про історію з плагіатом дізналися на тлі позитивних відгуків про новообраного міністра. Уперше це опублікували на сторінці “Українського руху пацифістів”. Ця організація відома тим, що виступає за “мирне закінчення війни і права кожної людини на відмову від військової служби”. Засновником якої є журналіст з Івано-Франківська Руслан Коцаба. Його обвинувачують у держзраді.
Членкиня освітнього комітету Верховної Ради Наталя Піпа підтвердила те, що у дисертації Лісового є помилка. Однак вона не така масштабна, щоб не призначати автора роботи на посаду міністра, вважає Піпа.
У МАН повідомили, що Оксен Лісовий заявив про свою нульову толерантність до академічної недоброчесності.
Новопризначений очільник Міносвіти зранку 23 березня оголосив, що подав свою дисертацію на перевірку до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. І заявив, що з нетерпінням чекає на результати. При цьому додав: якщо у його роботі виявлять порушення, відмовиться від ступеня кандидата наук.
Свою дисертацію на перевірку подав також і очільник освітнього Комітету Ради Сергій Бакак.
У Національному агентстві із забезпечення якості вищої освіти заявили, що отримали дисертації.
Перевірятимуть наукові роботи до 3 місяців, заявили у НАЗЯВО.

Колишня співробітниця Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка Ірина Чайка звинуватила у викрадені тексту з робіт інших науковців та навіть рефератів студентів для своєї докторського дисертації ректора університету Богдана Буяка. Пізніше факт плагіату підтвердила і координаторка антиплагіатної платформи ініціативи «Дисергейт» Світлана Благодєтєлєва-Вовк. На звинувачення ректор вишу наразі не відповідає.

Колишня директорка університетської бібліотеки Ірина Чайка знайшла у докторській дисертації з філософії Богдана Буяка ознаки плагіату на 400 сторінках. Зі своїми підозрами вона звернулася до судового експерта, – повідомляє у своїй програмі відомий журналіст-розслідувач Ілля Лукаш. Судовий експерт Сергій Петренко ретельно вивчив дисертацію і оформив свій висновок у порівняльній таблиці на 90 сторінках, де, на його думку, чітко видно збіги між роботою ректора вишу і працями інших науковців та студентів, які були написані раніше.

Аналізувала роботу ректора також і координаторка антиплагіатної платформи ініціативи «Дисергейт» Світлана Благодєтєлєва-Вовк.

«У дисертації є запозичений текст з контрольної роботи, з рефератів студентів, є тексти з підручників. Це говорить про рівень роботи, адже це списування не у якихось світочей наукових», – розповіла Світлана Благодєтєлєва-Вовк.

У висновку судовий експерт теж порівняв роботи студентів інших вузів, зокрема з Дніпра, та вишу Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», які були написані раніше, і знайшов збіги з дисертацією Богдана Буяка. Окрім того, Світлана Благодєтєлєва-Вовк зазначила, що докторська робота ректора не несе ніякого наукового змісту, адже в ній не має доданих нових знань.

Додамо, що Богдан Буяк став доктором філософських наук у 2013 році. У інтерв’ю журналісту-розслідувачу ректор зазначив, що в 2012 році його робота була перевірена усіма антиплагіатними програмами і тоді збіг тексту становив 5 %.

ВИСНОВОК ЕКСПЕРТА

Дія Порядку буде поширюватися на рішення про присудження ступенів вищої освіти “молодший бакалавр”, “бакалавр” і “магістр” та присвоєння відповідних кваліфікацій.

Так у МОН хочуть стимулювати студентів дотримуватися академічної доброчесності.

“Урядом ухвалено важливе рішення, а саме – створення правових умов, які будуть стимулювати здобувачів освіти дотримуватись академічної доброчесності та нести відповідальність у разі порушень.

Важливо, що відтепер на державному рівні чітко визначені процедура ухвалення рішення про скасування ступеня чи кваліфікації фахівця й коло уповноважених на такі дії суб’єктів. Мова виключно про заклади вищої освіти”, – розповів міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.

Скасувати ступінь може навчальний заклад, який ухвалив рішення про його присудження.

Позбавити ступеня можуть при виявлення, зокрема у кваліфікаційній роботі, академічного плагіату, фабрикацій, фальсифікацій, списування, обману, хабарництва.

Людина також самостійно може відмовитися від ступеня вищої освіти до подання експертного висновку, подавши заяву у виш.

Якщо рішення про присудження ступеня вищої освіти та присвоєння відповідної кваліфікації скасують, диплом бакалавра або магістра стане недійсним.

Нагадаємо, НАЗЯВО знайшло плагіат в наукових роботах Шкарлета, але суд постановив, що шукали плагіат у роботах міністра незаконно.

Про це повідомили в програмі “Викриття” на LIVE.

Як з’ясувалося, образ іронічної і простої людини Дзідзьо запозичив у співака і продюсера Андрія Підлужного, який пише пісні для Тіни Кароль.

“Взагалі ця мова, цей суржик, “ходи сюди, малий”, “чуйош” – це мова, яку придумав я і Ігор Пелих, мій кум. Тернополянин, сонячний чоловічок. Це наша тернопільська мова. “Бичий сленг” як ми його називали. А Михайло, звичайно, талановитий хлопець, але образ у мене запозичив. Я його ж спеціально придумав для роботи на телеканалі “, – прокоментував Андрій Підлужний.

Раніше артист був ведучим на одному з українських телеканалів, де виступав в образі Діда Андрона – колоритного українця.

Однак через розбіжності з керівництвом був змушений покинути місце роботи. Вже потім на українській естраді з’явився DZIDZIO. Більшість глядачів довгий час вважали, що персонаж Дід Андрон і співак DZIDZIO – один і той же.

Цікаво, що сам Михайло Хома ніколи не коментує, звідки з’явився його сценічний образ.

Фотодоказ був опублікований в акаунті “Фосфорна Горлівка” у Twitter.

“Ка*ап в постолах і з трембітами, Карл! “Немытые” настільки жалюгідні, що крадуть навіть дизайн української мінералки. Бананова супердержава”, – підписав фото інтернет-користувач.

Справді, на фото видно, що російський виробник не полінувався частково змінити лише назву мінеральної води та одяг гуцула.

На російській етикетці назва води звучить як “Поляна песен”, а росіянин у постолах і з українською трембітою все ж виглядає доволі дивно.

АААААА! Кацап в лаптях и с ТРЕМБИТОЙ, Карл! 😂 Немытые настолько жалкие, что воруют даже дизайн украинской минералки) Банановая супердержава) pic.twitter.com/FL78YmnVoV

— Фосфорная Горловка (@natohawks) 14 липня 2017 р.

Схожість помітив грузинський художник Ладо Почхуа, розповівши на Facebook, що Кунс із асистентами просто збільшив фарфорову роботу української майстрині, забувши повідомити про авторство.

Майже 14-метрову “Балерину, яка сидить” (13,7 м) можна побачити до 2 червня, йдеться на сайті Рокфеллер-Центру.

Раніше Кунс виставляв 2 свої роботи на тому ж місці (у 2000-му та 2014-му роках).

На відкритті митець зауважив, що “Балерина, яка сидить” та будівлі Рокфеллер-Центру доповнюють одне одного та творять гармонію.

Нова скульптура – збільшена копія із металу його давнішої дерев’яної роботи серії “Старовина”. Кунс розповідав, що на створення його надихнула фарфорова статуетка, “знайдена на російській фабриці”, йдеться на Аrtnet.

Оксана Жникруп переважно працювала у жанрі скульптури малих форм, чим вплинула на розвиток фарфорової пластики в Україні 2-ї половини ХХ ст.

Майстрині імпонували ліричні теми, світ балету, танцю, цирку. Її роботи брали участь у міжнародних виставках-ярмарках в Лейпцігу, Чикаго, Загребі, Салоніках, Туреччині й Канаді.

Художник Олександр Ройтбурд відреагував на знахідку колеги Почхуа, написавши на Facebook:

“На відміну від шановного Ладо я не вважаю Кунса бездарним. І навіть радий шо він так популяризує українське мистецтво. Сподіваюся, він вказав джерело? Якщо забув, то я порекомендував би державі Україна подати на нього в суд. Авторські права Оксани Жникруп ще діють, у неї начебто є спадкоємці. Процес може бути гучним як безсмертне ім’я Кунса. І країні такий-сякий піар перепаде – Америка з подивом виявить, що у нас є не тільки війна і корупція, а й мистецтво”.

Мистецтвознавиця Олена Червоник відреагувала на розголос щодо робіт Кунса і Жникруп, назвавши плагіат і судові позови частиною художньої практики американського митця.

Всього він виявив схожість з п’ятьма композиціям Stereophonics: «Graffiti On The Train», «I Wanna Get Lost With You», «Mr. Writer», «Handbags And Gladrags» і «Maybe Tomorrow».

Пугачов виклав посилання на відповідні кліпи британської групи, підписавши їх наступним чином: