Дослідження міграційної платформи EWL показало, що майже половина українських біженців (45%) планує залишитись у Польщі на рік чи кілька років після закінчення повномасштабної війни з росією.

При цьому у березні минулого року про таке бажання заявив лише 31% українців у Польщі.

Водночас частка тих, хто хоче залишитись у цій країні на постійне проживання, зменшилась на 1 процентний пункт і зараз становить 6%.

Приблизно третина (32%) респондентів хоче якнайшвидше повернутися до України, а 16% поки що не знають про свої плани щодо повернення.

Як вважають автори дослідження, великий відсоток охочих залишитись став результатом роботи польського суспільства, роботодавців та органів влади, які впоралися з прийняттям, адаптацією законодавства та професійною активізацією біженців з України.

Більшість біженців, а саме 84% знайшли роботу, влаштували дітей у садки та школи, відкрили свій бізнес і здобувають у Польщі освіту. Дехто вже створив сім’ю, деяким нікуди їхати через розбомблені будинки. Тому перед ними постане вибір – повертатися в Україну або продовжувати життя у Польщі, – зазначив директор департаменту міжнародної рекрутації EWL Марцін Колодзейчик.

Відповідна нова Інструкція з діловодства для закладів загальної середньої освіти набула чинності 5 жовтня 2018 року. Інструкція є типовою, а відтак кожна школа на її основі розробляє власну. Це дозволяє закладам освіти організувати діловодство з урахуванням своїх особливостей, а також убезпечить від надмірних вимог органів управління освітою. Необов’язковими є плани роботи класних керівників, вихователів, бібліотекарів, методичних об’єднань, гуртків, спортивних секцій, поурочні плани, що складаються на основі календарно-тематичних. Ці документи можуть створюватись лише за рішенням педагогічної ради закладу освіти та мати довільну форму й структуру, що має полегшити щоденну роботу вчителя.

Довільну форму передбачено і для календарно-тематичних планів, головною вимогою до яких залишається відповідність навчальній програмі. У цьому випадку має бути забезпечена автономія та академічна свобода кожного вчителя.

Пише – джерело.

Про це заявив глава МОЗ Максим Степанов на брифінгу 2 лютого і уточнив, що станом на початок цього місяця в Україні немає червоних зон епідемічної небезпеки щодо поширення коронавірусної хвороби COVID-19. “Відповідно до нашої стратегії, ми хочемо перейти до адаптивного карантину. Зараз ми зробили розрахунки – і найближчим часом винесемо на засідання Кабінету міністрів цю постанову”, – сказав Степанов.

“Це результат нашої спільної діяльності щодо боротьби з “ковідом”: у нас на сьогоднішній день за тими показниками, які були, немає жодної адміністративно-територіальної одиниці, яка була в червоній зоні”, – додав глава МОЗ.

Степанов уточнив, що за минулий тиждень в Україні виявили 27,157 тис. хворих на COVID-19, а за перший тиждень грудня було виявлено 89,322 тис. заражених. “Кількість госпіталізованих скоротилася на 10 тисяч, кількість виявлених – утричі”, – розповів міністр. Степанов також зазначив, що за рівнем смертності на 1 млн осіб Україна перебуває на 34-му місці серед країн Європи.

Про це на презентації в Укрінформі соціологічного дослідження “Працівник з України: між Польщею та Німеччиною” сказав директор міжнародної рекрутації EWL Марцін Колодзєйчик.

“45% наших респондентів планують їхати в інші країни на роботу, 30% ще не вирішили, а 25% планують залишитися в Польщі. Найпопулярніша країна – Німеччина (35%), друге місце (13%) – Чехія, ми знаємо, що чеський ринок праці також відкритий для українців. Далі – країни Північної Європи: Швеція, Нідерланди, Норвегія, які зараз дуже популярні в Польщі. Ми думаємо, що українці також дивляться на те, куди ідуть поляки працювати, і також їдуть у ці країни”, – сказав Колодзєйчик.

Причини зміни країни праці стандартні – високі заробітки та високий рівень життя.

При цьому 12% опитаних готові змінити місце роботи вже у 2019 році, 18,8% планують зробити це в 2020-му, 6% – у 2021-му, 7,4% – після 2021 року.

До США з Польщі готові переїхати працювати 6,5% українців, до Великої Британії – 5,5%. До Росії поїхати на заробітки готові лише 1,9% опитаних респондентів, що працюють в Польщі.

За словами Колодзєйчика, 75% опитаних заявили, що знають про спрощення Німеччиною у 2020 році процедури працевлаштування працівників з країн, які не входять в ЄС. Водночас майже 53% не знають , яким критеріям треба відповідати, щоб отримати роботу в ФРН. 37% назвали таким критерієм знання німецької мови, а 10,7% вважають, що потрібно мати професійно-технічну освіту.

Як зазначив на презентації PR-менеджер EWL Анатолій Зимнін, одним з головних критеріїв є знання німецької мови на рівні В1. Водночас 70% опитаних заявили, що не володіють німецькою мовою, на поганому рівні свої знання оцінили 21% опитаних, посередньо – лише 5,5%.
Також дослідники опитали тих українців, які готові їхати на роботу в Німеччину: 20% з них готові змінити країну роботи вже в 2019 році, майже 37% – у 2020 році, 25% – після 2020 року.
За даними дослідження, зараз лише 2,6% українців, котрі працюють в Польщі, відповідають вимогам щодо знання мови та рівня освіти, які висуває уряд Німеччини для роботи в цій країні.

За словами Зимніна, переважна більшість українських працівників у Польщі обирає ФРН через високий заробіток та високий рівень життя. Втім, за його словами, вони мають бути готовими до того, що можуть на півроку приїхати в Німеччину для пошуку роботи, але протягом цього часу не можуть претендувати на жодні соціальні виплати.

“Якщо цей закон, прийнятий німецьким парламентом (про спрощення міграційного законодавства для громадян країн, які не є членами ЄС — ред.), стане прецедентом, і інші країни, які також потребують кваліфікованої робочої сили, підуть шляхом Німеччини, то Україна і Польща можуть мати з цим проблеми, тому що охочі вже є”, – сказав Зимнін.

Він також повідомив, що опитані готові повернутися в Україну за умови високих заробітків – 75% назвали це як головний аргумент, для 51% важливі стабільність політичної та економічної ситуації, 41% назвали викорінення корупції. 10% опитаних не повернуться з заробітків в Україну.

Соціологічне дослідження “Працівник з України – між Польщею і Німеччиною” було проведено 17 квітня – 31 травня 2019 року компанією EWL S.A., Фондом підтримки мігрантів на ринку праці EWL та Центром східноєвропейських студій Варшавського університету. Методом безпосереднього індивідуального анкетування було опитано 855 громадян України, які приїхали на роботу до Польщі.

Трьом знакам Зодіаку у новому році буде досить непросто, їх будуть чекати конфлікти, провокації і невдачі.

Для людей, що народилися під знаком Овна причиною проблем і невдач може стати агресивний настрій. Вони самі будуть учасниками провокацій та конфліктів. Астрологи застерігають представників цього знака від такої поведінки. Вони рекомендують обходити гострі кути, суперечки і не вступати в конфлікти.

У той же час для Близнюків 2019 рік стане часом змін. Астрологи зазначають, що Уран і Нептун об’єднають свої сили проти Близнюків, і це буде тривати до 20 червня. В цей період буде чимало невдач, розчарувань, розіб’ються багато планів і мрій. Однак, як зазначають астрологи, всі неприємності в 2019 році Близнюкам слід сприймати, як точки росту. Якщо проводити своєчасний аналіз, то можна зробити для себе цілком успішний рік.

І нарешті Рибам в 2019 році доведеться на собі відчути серйозний вплив Венери, що буде загрожувати частими конфліктами і непорозумінням у родині. Для Риб подолання цієї кризи стане однією з головних завдань 2019 року. Але будуть і позитивні моменти: люди цього сузір’я зможуть домогтися в лютому успіху в діловій сфері, здійснити прорив у кар’єрі. Але для цього потрібна завзятість і позитивний настрій.

Тоді дівчата збиралися разом, розважалися і базікали, співали, працювали: пряли, ткали і шили на всю сім’ю, деякі вишивали. Іноді грали в цей вечір.

Життєдайну нитку — перша, яку випрялі в цей день, зазвичай з вовни — потрібно було пов’язати на ліву руку. Можна це зробити і собі і дітям, вона допомагає від пристріту і має таку велику силу, що її навіть заговорювати не потрібно.

Що ще потрібно зробити сьогодні

• Завершіть всі свої незакінчені справи, якщо це можливо.
• Віддайте людям або банкам борги, навіть невеликі.
• Сьогодні потрібно звільнятися від морального і матеріального непотрібного вантажу.
• Складіть план на майбутнє і помрійте, піддайтеся фантазіям і виберіть собі за мету на найближчий час.
• Якщо вирушаєте на важливу зустріч, не можна надягати нічого нового з одягу і аксесуарів.
• Провітрені, але старі, речі принесуть сьогодні удачу, в них ви відчуваєте себе більш впевнено і комфортно.
• Якщо відносини у вашій парі стали, як Американські гірки, то злети, то падіння, вам обом потрібно купити срібні кільця і надіти їх один одному на середній палець на лівій руці.
• Якщо у вас є знайомий знахар, то сьогодні вони знімають порчу та зурочення.
• Діти, які народилися сьогодні дуже сильні духом, особливо вони відрізняються стійкістю, а їх камінь талісман може бути або аметист, або рубін.

І ось глава уряду Володимир Гройсман разом з президентом Петром Порошенком цього тижня анонсували зростання мінімальних зарплат до 3200 гривень з 1 січня 2017 року. Спочатку українці подумали, що це такий жарт від влади на фоні зростання тарифів. Однак, і Гройсман і Порошенко заявили, що дійсно хочуть підвищити мінімальну зарплату до 3200 гривень і що на це нібито є ресурси. Також вони стверджують, що бюджет-2017 року буде готуватися, виходячи з саме такого розміру мінімальної зарплати. Яка причина такого дивного і несподіваного кроку, який викликає масову недовіру у багатьох?

Єдине, з чим можна погодитися з владою, так це те, що нинішній рівень мінімальних соціальних стандартів українців є надто мізерним і не відповідає поточному стану цін. Тому логічно його піднімати. Бо людина на 1450 гривень чи 1600 гривень зарплати за сучасного рівня цін приречена на напівжебрацьке існування. Єдине, що вона може собі дозволити за такої зарплати – це не померти з голоду. Щоправда, значною мірою у зубожінні населення винна соціально-економічна політика урядів Яценюка і Гройсмана, але про це вони самі ніколи не скажуть. Далі починаються питання. Чи не є анонсоване підвищення зарплат у 2 рази звичайним піаром? Звідки такі ресурси в уряду, який нарікає на дефіцит бюджету? Чи не сприятиме таке масове зростання виплат розгону інфляції? Чи реально піднімати зарплату до 3200 гривень в умовах фактичної стагнації економіки? Чи втримається гривня від подальшого знецінення після збільшення мінімалки? Чи захочуть підприємці, які звикли платити гроші у конвертах, переводити своїх працівників на таку зарплату? Чітких відповідей на ці питання немає.

Звідки взагалі взялася ця цифра 3200 гривень? Андрій Рева, який є міністром соціальної політики, повідомив, що вона – наслідок розрахунку вартості нового споживчого кошику, який провів Кабмін. Вважається, що саме така зарплата і має забезпечити цей споживчий кошик у 2017 році. Можливо, це і схоже на правду. Проте міністр фінансів Олександр Данилюк був не такий багатослівний в питанні пошуку джерел для зростання зарплат. Він сказав, що це питання ще потрібно вивчити і пошукати ресурси. Де їх шукатимуть – не сказав.

Зараз близько 4 мільйонів українців отримує мінімальну зарплату. Якщо з наступного року її підвищать до 3200 гривень, то доведеться додатково виплатити їм 7 мільярдів гривень. Теоретично такі гроші віднайти можна. Треба врахувати той момент, що із офіційним зростанням зарплати зростуть відрахування у Пенсійний фонд, а також від податку на доходи фізичних осіб. А це дозволить зменшити дефіцит Пенсійного фонду і поповнити бюджети різних рівнів. Крім того, сьогодні близько 5,5 млн українських сімей отримує субсидії при оплаті комунальних послуг. Не секрет, що причина призначення субсидій полягає в тому, що офіційно чимало українців декларує мінімальну зарплату і завдяки цьому їм призначається субсидія. Хоча насправді багато хто може отримувати значно вищі доходи. Якщо мінімальну зарплату піднімуть до 3200 гривень, то кількість грошей, які потрібно уряду виділяти на субсидії, суттєво зменшиться. За проектом бюджету-2017 на виплату субсидій закладено 50 мільярдів гривень. Зрозуміло, що при рості офіційних доходів не субсидії будуть виділяти менше коштів з державного бюджету.

Однак, якщо ще можна припустити, що гроші на виплату мінімалки у 3200 гривень для працівників бюджетної сфери таки зможуть знайти, то невідомо як на таку ініціативу відреагує бізнес. Економічна ситуація в Україні далека від оптимальної. Велика кількість підприємців перебуває не в найкращому становищі через останні події в державі. Зрозуміло, що дрібний бізнес буде опиратися планам підвищення зарплати. Адже тоді єдиний соціальний внесок підвищиться до 704 гривень з кожного працівника, яка отримуватиме 3200 гривень. На жаль, недосконала державна політика і несприятливі умови для бізнесу в Україні негативно вплинули на свідомість підприємців. Багато з них просто звикли платити офіційно мінімальну зарплату і змусити їх змінити цю звичку навіть через зменшення розміру єдиного соціального внеску до 22% з 36,7% – 49,7% поки що не вдалося. Тому у випадку затвердження мінімальної зарплати на рівні 3200 гривень частина підприємців може і не почути прохання влади вийти з тіні. Натомість вона обере варіант переведення працівників на півставки. Або продовжити платити зарплату в конверті. З одного боку підприємців можна зрозуміти. Але з іншого боку велика кількість підприємців, які займаються банальним «купи-продай», нажили чималі статки неофіційно, купили собі нерухомість та нові авто, але своїм працівникам, які мерзнуть на ринках, звикли платити мізер. І з цим потрібно боротися.

Є й інші ризики у випадку втілення планів Гройсмана. Нова мінімальна зарплата може розігнати інфляцію та сприяти падінню курсу гривні. В цьому випадку зростання зарплат буде швидко нівельоване. Економіка не відроджуватиметься, а падатиме. Інфляція зашкалюватиме. Ніхто точно не знає, за яким сценарієм розвиватиметься Україна у випадку реалізації на практиці намірів збільшити мінімальну зарплату до 3200 гривень. Але досвід і попередній аналіз робити нинішньої влади змушує ставитися до її ініціатив дуже обережно та скептично.