За словами українки Світлани Тимошенко, яка виїхала з України після початку війни та оселилася у місті Руан, регіону Нормандія, раніше проїзд для неї був безкоштовним, але днями у поїзді до Парижа її попросили сплатити квиток.

“Також був і другий випадок. Їздила до сусіднього з Руаном села. Показала український паспорт, але цього було недостатньо. Сказали, мовляв, із вас 6 євро”, – ділиться вона.

Біженка каже, що такі ситуації траплялися і з іншими українцями у Європі. Деякі перевізники, бачачи український паспорт, просять заплатити менше, ніж складає базовий тариф. Наприклад, 10 євро замість 20.

Безкоштовний проїзд надається:

SNCF : за українськими паспортами, ID-картами або з квитком helpukraine, який можна отримати у DB Reisezentrum (центрах подорожей DB) на будь-якій залізничній станції.

Транскордонні перевізники : біженці можуть переміщатися безкоштовно українським паспортом або ID-картою з Франції до Бельгії (Thalys), Англії (необхідна віза) (Eurostar), Швейцарії (TGV Lyria), Німеччини (Deutsche Bahn), Італії (TGV) та Іспанії (Renfe-SNCF).

У Польщі проїзд поїздом для українців залишається безкоштовним. Проблеми можуть виникнути з подорожами автобусом. Українка Іванна Дідок розповідає, що їздила до аеропорту міста Жешув за гроші.

“Ціна за проїзд туди була зовсім невисока. З центру міста до самого аеропорту можна дістатися приблизно за 30-35 гривень в еквіваленті на наші гроші. Набагато дешевше, ніж зазвичай беруть у нас до аеропорту. Я зайшла в автобус і запитала, чи можна проїхати. Водій відповів, що Польща перевозить українців безкоштовно, але це відбувається “неофіційно”. Він, мабуть, мав на увазі, що перевізники вирішують самі, брати з наших біженців гроші чи ні”, – розповідає вона.

За словами українки, питання зазвичай вирішується індивідуально у спілкуванні з перевізником. Хтось дуже охоче пропускає, а хтось просить сплатити за проїзд.

У Кабінеті міністрів продовжують рухатися до реалізації ідеї монетизації пільг в Україні. Уряд схвалив законопроєкт щодо заміни пільг з оплати проїзду в транспорті грошовою компенсацією. Про це стало відомо під час онлайн-трансляції засідання Кабміну. Законопроєкт розробили в Міністерстві соціальної політики за окремим дорученням глави уряду Дениса Шмигаля.

Проект стосується скасування безкоштовного проїзду для пенсіонерів, людей з інвалідністю та інших категорій пільговиків. Даний вид соціальних пільг вирішено монетизувати. У зазначеному законопроекті також затверджений порядок монетизації пільг на оплату комунальних послуг.

Замість можливості проїхати безкоштовно в громадському транспорті пільговикам будуть виплачувати певну суму грошей, які вони повинні будуть витрачати на проїзд. Що стосується суми, то її будуть встановлювати місцеві влади, виходячи із можливостей бюджету громади. У Кабміні вважають, що монетизація пільг буде сприяти адресності їх надання.

Варто відзначити, що Україна йде шляхом монетизації будь-яких видів соціальної допомоги від держави населенню. Якщо Верховна Рада прийме цей законопроект, то пільговики всіх категорій змушені будуть платити гроші за проїзд в громадському транспорті.

Польща як і раніше залишається головним нашим конкурентом з вирощування ягідних культур і основним претендентом на українських працівників у цій сфері. І якщо карантинний рік дозволив стримати відтік трудових мігрантів з українських полів, то цього року місцеві аграрії налаштовані не так оптимістично.

“Ми в основному намагаємося залучати працівників з прилеглої до нас області. Торік кордони були закриті й охочих працювати було більше. В позаминулому році був дефіцит. У цьому – поки бачимо, що охочі є, але подивимося, як люди будуть приїжджати. Псування врожаю ми не допустимо і повинні зібрати в термін, а в разі чого будемо піднімати тарифи на працю збирачів”, – коментує головний агроном компанії “Еко Парк” Федір Прима.

Ручну працю не замінять машинами

Ручна праця залишається незамінною для збору найбільш популярних у споживачів ягід: полуниці, малини, лохини, чорниці, ожини й суниці. Комбайнами збирається тільки чорна смородина, яка в основному йде на переробку – для виробництва джемів і варення.

Першу робочу силу починають залучати ще в травні, коли в парниках дозріває полуниця. Однак використання ремонтантних сортів (цвітуть кілька разів за сезон) значно розширило сезон ягід в Україні і дозволило отримувати урожай аж до перших заморозків у жовтні.

Цей фактор посприяв зростанню інтересу у працівників до місцевих господарств і дозволив бути при роботі впродовж шести місяців. У час, що залишився року більшість зі збирачів можуть встати на біржу праці й отримувати соціальні виплати.

“Багато українських ферм почали співпрацювати з іншими господарствами – тими, хто вирощує більш пізні ягоди або фрукти. Наприклад, ті ж черешні ми механічним шляхом струшуємо, а перебираємо на продаж вручну. Потім йдуть персик, нектарин, яблука. Тут же і овочеві культури, які вимагають багато ручної праці – починаючи з прополювання, прибирання – не в увсіх це поставлено на механізацію. Це допомагає утримати людей і розраховувати, що вони повернуться до вас на наступний рік”, – говорить керівник проекту “АПК-Інформ: овочі і фрукти” Олександр Хорєв.

Будують поля і будинки для трудяг

У північних і центральних частинах країни відтік трудящих ще вдається якось стримувати, проте близькість західних областей до кордону з Польщею створює там велику конкуренцію за працівника.

У пошуках нових способів заохочення місцеві роботодавці тепер готові пропонувати не тільки трансфер і питну воду, а й повноцінні обіди, будують безкоштовні гуртожитки і навіть футбольні поля для проведення дозвілля – аби люди залишалися.

Польща, у свою чергу, хоч і відчуває дефіцит працівників, але на особливі інвестиції не готова. Максимум – безкоштовне проживання в кемпінгу в безпосередній близькості до поля. А залучають в основному зарплатними пропозиціями.

За яку ягоду більше платять

Порівнюючи зарплати, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник робить акцент на тому, що цей бізнес прямо залежить від погодних умов.

“За збір ягід у Польщі цьогоріч сплачують від $ 800 до $ 1200 / міс. Але якщо йде дощ – не вийдеш в поле, а плата йде саме за обсяг зібраного. Також, якщо неврожай – десь заморозки, десь не встигла ягода дозріти і т.д. – це теж впливає на підсумковий заробіток. Потрібно зібрати не менше 40 кг ягоди в день. Чи вдасться вам стільки зібрати? Той же самий формат в Україні”, – говорить він.

Наразі найбільші ставки за збір врожаю в Україні озвучують фермери, які вирощують лохину і малину. Вони очікують від 10-12 грн / кг зібраної ягоди і обіцяють щоденний дохід від 400 до 600 грн в залежності від працездатності найманця.

Для порівняння, в Польщі запропонують уже 800-1000 грн.

Високі оклади для цих видів ягід пов’язані з тим, що вирощують її суто на експорт і за останні роки було добре налагоджено ланцюг оптових закупівель. Минулого неврожайного року лохину продавали за $ 10 за кг. Цьогоріч ціну можуть трохи зменшити зважаючи на хороші прогнози на врожай.

На малину вартість може бути в районі торішніх 40 грн / кг. І оскільки за останні два роки ціна на ці ягоди зросла, ніхто з учасників ринку не зацікавлений у несвоєчасному зборі.

“Якщо буде не вистачати рук – я можу заплатити і більше. Пропозиція робочої сили збільшилася і мені вже зараз телефонують, що хочуть працювати. А два роки тому я сам шукав людей. Зараз у мене внутрішня пропозиція вище, ніж затребуваність робочої сили”, – ділиться керівник фермерського господарства “Файна поляна” Тарас Андрійчук.

З переваг роботи в Україні фермери називають більш нормований робочий день, тоді як у Польщі збір ягоди може проходити з 6:00 ранку до 12:00 ночі. Наші фермери пропонують роботу з 9:00 до 18:00, що особливо приваблює жінок – вони закінчують роботу в поле і після цього можуть повноцінно приділити час домашньому господарству і сім’ї.

Чи захочуть українці їхати в Польщу

Якщо українські власники погодяться платити збирачам ягід гідну зарплату, дефіциту працівників цього року вони відчувати не будуть. Однак їм варто задуматися і над тим, що в наступні роки складнощів з попаданням наших працівників до Польщі через пандемію не буде, і дефіцит робочої сили буде більш відчутним.

“За копійки працювати ніхто не захоче і це – нові реалії, тому їм доведеться переглядати власні бізнес-моделі”, – коментує заступник директора інформаційної компанії “ПроАгро Груп” Марія Колесник.

Ще один фактор не на користь Польщі – перехід з відкритого ґрунту в закритий: парники, теплиці. Робота в них в спеку значно ускладнюється і стає майже нестерпною. Працівники розповідають, що готові були працювати в купальниках, щоб хоч якось полегшити умови роботи.

Проте експерти згодні, що при хороших погодних умовах і високій продуктивності заробити в Польщі вийде вдвічі більше, ніж в Україні. Але явище це може бути тимчасовим.

“За деякими видами популярних ягід поляки знижують обсяги виробництва саме через успішне українське виробництво. Наприклад, малина з України за останні чотири роки сильно витіснила польську. Польща закуповує заморожену ягоду в Україні і перепродує її в інші країни під своїми брендами”, – говорить економіст інвестиційного департаменту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак.

Тому, якщо українці і будуть продовжувати їздити в Польщу для збору ягід, то швидше за все цілеспрямовано на полуницю. На сьогодні площа посадок під неї в цій країні займає майже 90% від усіх ягідних плантацій.

Відповідні зміни розглядають у Міністерстві освіти та науки України. Законопроєкт винесли на обговорення громадськості.

Зокрема, школярі, які захочуть здати більше тестових предметів, ніж це передбачено МОН, будуть повинні заплатити за них.

Щодо встановленої кількості предметів, з яких наразі відбувається тестування, то проведення продовжать фінансувати за рахунок коштів з державного бюджету.

Порядок оплати за участь в додаткових тестах відомство планує розробити та реалізувати до 2022 року. Для введення нових змін в дію потрібна тривала підготовка.

Про це передає avianews.

Розмір збору за роздрукування на стійці складе 18 євро або еквівалент цієї суми в національній валюті. Він почне стягуватися з 1 вересня на внутрішніх рейсах і з 1 жовтня на міжнародних рейсах.

Безкоштовно зареєструватися можна на сайті авіакомпанії. Онлайн-реєстрація відкривається за 48 години до вильоту і закривається за 5 годин до відправлення за розкладом.

Як і раніше безкоштовно зареєструватися на рейс SkyUp зможуть пасажири чартерних рейсів, а також летять регулярними рейсами пасажири старше 60 років, люди з 1 і 2 групою інвалідності, учасники АТО.

Також безкоштовної залишиться реєстрація на рейси в тих аеропортах, де недоступна реєстрація через інтернет.

Зараз зареєструватися дистанційно можна при вильоті з Борисполя, Запоріжжя, Львова, Одеси, Харкова, Херсона, Ларнаки, Неаполя, Тель-Авіва, Тівата і Тирани.

Відповідні законопроєкти №3545 і №3544 вже зареєстрували в Парламенті.

Так, за проїзд українськими дорогами можуть платити водії фур. Таким чином “Укравтодор” має намір отримати додаткове фінансування для утримання трас на території нашої країни.

Про це пише Сьогодні.

До слова, цьогоріч на дороги планують витратити 69,7 млрд грн. Проте, на думку влади, цих коштів недостатньо, адже вони мають намір у 2020 побудувати 4,2 тис. км доріг.

Чому саме вантажівки

Саме фури зношують дороги в 50 тисяч разів більше, ніж легковики. І в системі оподаткування ця різниця не враховується.

До слова, у ЄС тариф оплати становить від 2,2 до 11 грн за кілометр дороги.

Для яких вантажівок проїзд можуть зробити платним

Пропонують брати гроші з вантажівок вагою понад 12 тонн. Оплата буде збиратися через супутникові технології (систем GNSS). А на дорогах встановлять спеціальне обладнання, що буде зчитувати з вантажівок дані.

За порушення норми буде штраф у розмірі 8500 грн, а водієві – 3220. Повторно водія можуть оштрафувати вже на 6460 грн.

Якщо законопроєкт ухвалять, то зміни набудуть чинності вже з 1 січня 2021-го.

З 20 січня 2020 року 23 найбільші українські канали закодують супутниковий сигнал. Кодування торкнеться всіх, хто користується супутниковим типом прийому і не сплачує абонплату.
Вже зараз такі користувачі періодично бачать на екранах своїх телевізорів попередження про вимкнення.

Факти ICTV поспілкувалися з Миколою Фаєнгольдом, комерційним директором дивізіону Digital&PayTV StarLightMedia.

Він пояснив, навіщо канали пішли на такий крок, як зміниться українське телебачення після кодування, що станеться з шахраями та скільки доведеться платити за перегляд найпопулярніших каналів.

– Супутниковий сигнал кодують одразу чотири найбільші медіагрупи. Чому вони йдуть на цей крок?

– Це давно необхідний та обов’язковий для медіагруп крок в телеіндустрії. Насамперед, це вимога правовласників – захист авторського права та контенту. Сьогодні іноземний фільм, який ми купуємо і транслюємо на наших каналах, доступний в зоні всього покриття супутника, зокрема і за межами України.

А за нашими зобов’язаннями, ми повинні транслювати його лише на території України. Відповідно, кодування дозволить нам в подальшому купувати більш цікавий контент. Окрім того, це посилить нашу позицію в боротьбі з незаконними ретрансляцією каналів і використанням контенту.

– Ми зможемо дати глядачеві цікавіший і якісніший продукт. Зокрема, в цей період відбудеться перехід каналів на HD-версії мовлення. Люди, у яких є сучасний телевізор, зможуть дивитися наші телеканали в HD. Зображення буде набагато краще.

– Коли канали почнуть транслювати в HD?

– HD-версії повинні бути доступні в першому кварталі 2020 року. Ми готуємося і робимо все можливе, щоб це збіглося з моментом кодування каналів.

Для того, щоб ті абоненти, які переходитимуть на новий сигнал, одразу дивились нас у HD. До речі, М1 та М2 вже в HD-якості у частини ОТТ-провайдерів.

– Що необхідно глядачеві для прийому нас у HD? Телевізор, який підтримує HD-сигнал, і провайдер, технології якого дозволяють його приймати.

Серед них ОТТ-провайдери, супутникові DTH-провайдери, IPTV і цифрове кабельне телебачення. Але краще – зателефонувати і спершу запитати у провайдера, чи буде він надавати доступ до HD.

– За підрахунками, близько 4 млн домогосподарств користуються послугами безкоштовного супутника. Куди вони перейдуть після кодування?

– Проводилися дослідження, за результатами яких близько 50% домогосподарств перейдуть до платних сервісів – ОТТ, IPTV, кабельне або платне супутникове ТБ.

Ще близько 50% використовуватимуть Т2, яке дозволить дивитися ті ж канали, але у гіршій якості.

– Чому українець платитиме за телебачення?

– У вас з’являється гарантована послуга. Коли ти комусь платиш гроші, він несе відповідальність за якість сигналу. Коли у тебе безкоштовне супутникове ТБ і ти телефонуєш майстру, не завжди виходить вирішити проблему. Тут у тебе є цілодобова підтримка, call-сервіси. Ти ж платиш гроші, відповідно, можеш вимагати якість надання послуг.

За дослідженням, більше 50% домогосподарств вже купили хоча б один плоский телевізор. Хочеться на ньому дивитися більш якісну картинку – вони ж вклали кошти. Після кодування HD-зображення буде доступне всюди, крім аналогового кабельного сигналу.

Також додаткові послуги. Коли ми говоримо про ОТТ-сервіси, там доступні онлайн-кінотеатри, запис програм. Тепер є мотив звернути на них увагу і використовувати.

Багато сервісів надають безкоштовний доступ протягом семи днів, інші – за 1 грн за умови реєстрації картки. Є цілий спектр можливостей. Я б не втрачав час, а пробував.

– Насправді, ми ментально до цього вже готові. Подивіться, як багато країн, куди ми приїжджаємо і дивуємося, що не можемо розрахуватися за допомогою телефону.

Ми звикли до технологій, а до технологічного телебачення – ще ні. Цей перехід також збільшить кількість людей, які почнуть використовувати сучасні технології.

– Зараз в України лише два провайдери супутникового телебачення – Viasat та ExtraTV, а середня вартість їх послуг – 49 грн на місяць. Чи зміниться це після кодування сигналу?

– Зрозуміло, наш ринок привертає увагу платних супутникових систем, адже більше 4 млн домогосподарств постануть перед вибором, куди перейти. Населення деяких європейських країн, на території яких працюють супутникові провайдери, менше за 4 млн.

За кількістю домогосподарств – це цікаво і приваблює. Але коли ми говоримо про економіку, виникають питання. Середня вартість абонплати – 49 грн на місяць, а це $2.

Наступного року, за заявами провайдерів, послуги стартуватимуть приблизно з $3-3,5, тобто 80-90 грн – мінімальний набір базових послуг.

– Коли ми говоримо про 80-90 грн, важливо зрозуміти, що ця сума означає. Я нещодавно був у хімчистці. Здати туди куртку коштувало значно дорожче, ніж плата за телебачення на місяць.

Друг навів мені чудовий приклад з фотографією – зробити одне миттєве фото на документи теж коштує дорожче, ніж пакет ТВ-послуг. Але спеціально для тих, хто не готовий платити, ми залишаємо доступ до Т2, адже за нього платять медіагрупи, а не користувачі.

“Ми вивчили ці законопроекти і хотілося б сказати, що ніколи не було так тривожно за інтернет в країні, як після того, коли держава вирішила допомогти в його розвитку”, – сказав голова правління Інтернет Асоціації України (ІнАУ) Анатолій Пятніков, повідомляє InternetUA.

“Навіть не фахівцю в телеком-галузі повинно бути зрозуміло, що таким чином під це визначення потрапляє і Facebook, Telegram, Office 365. YouTube і взагалі все, що завгодно і хто завгодно, навіть журналісти. І всі вони повинні будуть, в разі прийняття закону, звітувати перед регулятором, підписувати тільки ті договори і тільки в тій формі, яка буде встановлена нашими чиновниками, і надавати послуги за правилами і тарифами, які визначає регулятор “- пояснює голова Правління ІнАУ.

В ІнАУ закликають відкликати законопроекти і приділити якийсь час розробки “нормального закону”, який, якщо і вводить якесь регулювання, то міг би відповісти на питання: яку проблему це регулювання вирішує.

Також в Асоціації вважають цілком можливим, що додаткова адміністративна навантаження на малого і середнього оператора в результаті призведе до суттєвого стрибка цінника послуги доступу до інтернету для споживача до “європейського рівня”: “Цінник буде встановлювати регулятор. Спочатку пройде повільне і тихе знищення ринку. А потім, коли залишиться, як в Європі, три-чотири оператори, тоді цінник і виросте. У результаті споживачеві варто готуватися до вартості послуги в 40-50 євро.”

В асоціації закликають відкликати законопроекти і приділити час розробці нормального закону, який, якщо і вводить регулювання, то міг би відповісти на питання: яку проблему це саме регулювання вирішує.

В Україні компанія-виробник телекомунікаційного обладнання зі Швеції і один з українських мобільних операторів можуть почати тестувати 5G вже в грудні цього року. Експеримент планують реалізувати в шести містах – Києві, Одесі, Дніпрі, Харкові, Черкасах і Львові. Нацкомісія з регулювання зв’язку та інформації вже погодила заходи безпеки для випробувань інтернету п’ятого покоління, щоб уникнути ризику для здоров’я людей і тварин.

“Рахункова палата розпочала контрольний захід по “Нафтогазу”, а саме аудит ефективності управління об’єктами державної власності у нафтогазовому комплексі, що мають фінансові наслідки для державного бюджету”, — написав Пацкан.

Він зазначив, що раніше заявив про це на засіданні уряду і наголосив на неприпустимості перешкоджання діяльності аудиторів РП.

“Якщо ні — будемо вживати інші заходи, запрошувати правоохоронні органи. Ми розраховуємо на підтримку Кабміну в цьому питанні. Адже у червні Прем’єр-міністр сам звернувся до Рахункової палати та інших органів щодо перевірки формування ціни на газ, у зв’язку з підвищенням цін для населення. Суспільство чекає від усіх нас ефективної роботи і чітких відповідей по багатьох питаннях у цій сфері”, – додав він.

Нововведення передбачають наступне:

– українці будуть платити штраф за прострочення платежів;

– буде введена абонентська плата на комунальні послуги (платіжки будуть складатися з двох частин: постійної та змінної; постійну доведеться платити навіть у тому випадку, якщо ви на все літо виїхали з міста і жодного разу не користувалися ні водою, ні світлом, ні опаленням);

– українці будуть зобов’язані впускати в квартиру комунальників;

– комунальникам дозволять відключати послуги за борги;

– комунальники будуть оштрафовані за відключення послуг без причини;

– українці зобов’язані будуть через півроку після вступу закону вибрати постачальника комунальних послуг та модель роботи (кожен укладає договір сам; один управитель укладає договір від імені всіх мешканців; ОСББ укладає угоду від імені всіх мешканців).

Розмір штрафу складе 0,01% від боргу. У свою чергу платіжний максимум прив’язали до мінімальної зарплати.

Розмір абонентської плати буде визначатися за формулою:

мінімальна зарплата × 2,58 × коефіцієнт витрати,

коефіцієнт витрати: гаряча вода і тепло – 0,004; холодна вода – 0,0035; вивезення сміття – 0,0015.

У 2019 році максимальна абонплата на тепло і гарячу воду складе 43 грн, на холодну воду – 37,6 грн і на вивіз сміття – 16,1 грн.