початкова школа – УКРАЇНА LIVE

Нова ера освіти: Репетиторство в початковій школі для сучасних викликів

Христина — Fri, 23 Jun 2023 13:06:18 +0000

У сучасному світі, що швидко розвивається, освіта стикається з новими викликами. Учні початкових класів потребують індивідуальної уваги та підтримки для успішного подолання цих викликів.

У цій статті ми розглянемо концепцію репетиторства в початковій школі і те, як воно революціонізує освіту в сучасну епоху. Більшість батьків вважає, що до випускних екзаменів додаткові заняття непотрібні. Проте досвід викладачів з сервісу Buki показує, що важливо вибудовувати фундамент з самого дитинства:

Навчити навчатись;
Навчити пріорітизації задач;
Навчити задавати правильні питання і шукати відповіді;
Навчити пропрацьовувати проблемні моменти.
Цих навичок важливо набути саме в дитинстві, адже від цього залежить здатність людини до навчання в старшому віці і самодисципліні.

Роль вчителів початкової школи
Вчителі початкової школи надають індивідуальну увагу, визначають сильні і слабкі сторони учнів і адаптують свої методи навчання відповідно до потреб кожного учня. Педагогічна експертиза і здатність створювати сприятливу навчальну атмосферу є невід’ємною складовою успішної початкової освіти.

1. Репетиторство: задоволення унікальних навчальних потреб

Репетитори початкової школи працюють з учнями один на один або в невеликих групах, що дозволяє їм адаптувати стратегії викладання до конкретних потреб кожного учня. Репетитори можуть використовувати різноманітні методи і підходи, такі як інтерактивне навчання та ігрові елементи, щоб забезпечити цікавість та активну участь учнів

2. Вплив репетиторства на самооцінку та мотивацію учнів

Репетиторство відіграє важливу роль у вихованні в учнів позитивного ставлення до навчання, підвищенні самооцінки та мотивації.

Розвиток важливих навичок 21-го століття через репетиторство
Репетиторство в початковій школі виходить за рамки академічної підтримки і активно зосереджується на розвитку важливих навичок, необхідних у сучасному світі. Цей підхід спрямований на інтеграцію критичного мислення, вирішення проблем, творчості, співпраці та цифрової грамотності в заняття з репетиторами. Давайте розглянемо, як ці аспекти впливають на розвиток учнів у початковій школі.

Інтеграція критичного мислення
Цей підхід навчає учнів розпізнавати різні джерела інформації, аналізувати їх достовірність та формувати обґрунтовані висновки. Важливо, щоб учні навчалися ставити запитання, робити припущення та знаходити альтернативні рішення, що сприяє їхньому розвитку як критичних мислителів.

Вирішення проблем та творчості
Це допомагає учням розвинути навички самостійного мислення, вміння генерувати ідеї, шукати нестандартні рішення та бути творчими у вирішенні завдань.

Співпраця та комунікація
Це дозволяє їм розвивати навички комунікації, вміння слухати інших, виражати свої думки та доброзичливо співпрацювати з однолітками.

Цифрова грамотність
З розвитком сучасних технологій, репетиторство в початковій школі включає і цифрову грамотність. Репетитори вчать учнів використовувати різні цифрові інструменти та ресурси для навчання і дослідження.

Репетиторство в початковій школі стало трансформаційним підходом до освіти в сучасну епоху. Зосереджуючись на персоналізованій увазі, індивідуальній підтримці та розвитку необхідних навичок, репетиторство переосмислює те, як учні долають труднощі та досягають успіху в навчанні.

У Міносвіти розробили ЗНО для вчителів початкової школи

Христина — Thu, 03 Feb 2022 07:03:18 +0000

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт Програми незалежного тестування фахових знань та вмінь учителів початкових класів закладів загальної середньої освіти.

Соціальні групи населення та заінтересовані сторони, на які поширюватиметься дія: учителі початкових класів закладів загальної середньої освіти.

Можливі наслідки запровадження Програми незалежного тестування фахових знань та вмінь учителів початкових класів закладів загальної середньої освіти для різних соціальних груп населення та заінтересованих сторін: оцінювання фахових знань та когнітивних умінь як складників професійних компетентностей учителів початкових класів закладів загальної середньої освіти, визначених професійним стандартом за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)» затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 23.12.2020 року № 2736.

Після завершення початкової школи будуть давати сертифікат

Саша — Sat, 28 Aug 2021 09:47:47 +0000

Після закінчення початкових класів дітям даватимуть електронні свідоцтва.

Наказ Міністерства освіти і науки набуває чинності з 1 вересня 2021 року.

У документі будуть вказувати результати річного оцінювання та державної підсумкової атестації учнів.

Свідоцтва про початкову освіту будуть лише електронними.

“Школі не потрібно обліковувати видачу свідоцтв про початкову освіту”, – зазначили в МОН.

Але за бажанням батьків школа видаватиме паперову копію свідоцтва, засвідчену підписом директора школи та печаткою.

Якщо батьки загублять паперову копію, вони можуть звернутися до школи для нової.

За бажанням батьків може бути виготовлена паперова копія електронного свідоцтва шрифтом Брайля.

Оригінал електронного свідоцтва про початкову освіту зберігатиметься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти в Реєстрі документів про освіту.

Учнів початкової школи оцінюватимуть по-новому

Христина — Mon, 19 Jul 2021 19:01:58 +0000

Міністерство освіти та науки затвердило нові методичні рекомендації щодо оцінювання учнів початкових класів.

Про це йдеться на сайті НУШ.

На заміну узагальненій бальній оцінці розробники пропонують використовувати вербальну оцінку окремих результатів навчання, яка, окрім оцінювального судження, може також називати рівень результату навчання.

Для уніфікації термінів і зручності їх використання введення оцінювальне судження пропонують називати вербальною оцінкою, а оцінювальне судження із зазначенням рівня – рівневою оцінкою. Обидві оцінки можна виражати як усно, так і письмово.

Для позначення рівня міністерство пропонує використовувати такі позначки:

П (початковий рівень);

С (середній рівень);

Д (достатній рівень);

В (високий рівень).

За рекомендацією, частіше варто використовувати саме вербальну оцінку. Вона підходить як для оцінювання особистих надбань учнів початкових класів, так і для об’єктивних результатів навчання. Рівнева оцінка може допускатися лише для результатів навчання учнів 3–4 класів (на підставі рішення педради).

Школи відмовляться від карального оцінювання, – Гриневич

annashchesna — Sun, 18 Jun 2017 16:03:12 +0000

Нова українська школа відмовиться від карального оцінювання дітей. Про це, під час спілкування з освітянами Одеської області, заявила міністр освіти Лілія Гриневич.

«Сьогодні Україна має великі проблеми саме з ідеологією оцінювання – воно каральне. У Новій українській школі буде створено стимулюючу систему – де досягнення підкреслюватимуться на рівні з помилками», – зазначила міністр.

Вона також повідомила, що у початкова школа не буде повністю відмовлятись від оцінювання дітей.

«Ми не зніматимемо оцінювання у початковий школі повністю. Перший-другий клас має бути без оцінок, але у третьому-четвертому діти мають звикати до бальної системи», – зазначила Гриневич.

Міністр також нагадала, що для засвоєння нових методик викладання, підходів до оцінювання та інших елементів нової школи, напередодні старту реформи у першому класі 22 тисячі учителів, які працюватимуть з першокласниками, пройдуть комплексне перенавчання.

Навіщо приховувати оцінки в початковій школі?

annashchesna — Wed, 07 Sep 2016 04:00:27 +0000

Софія Рябчук, перекладачка, менеджерка культурних та освітніх проектів, дослідниця гармонійного розвитку дитини

Одна з нових методичних рекомендацій вчителям початкової школи від Міністерства освіти і науки стосується оцінок.

Чимало предметів переведено на усне оцінювання — переважно естетичного циклу і фізичних навантажень. Але всі оцінки — письмові та усні відтепер стають конфіденційними.

Відповідно до наказу, опублікованому на сайті МОН, результати навчання “не озвучуються в класі та на батьківських зборах”, бо “ця інформація стосується тільки вчителя-учня-батьків і має відбуватися описово, з детальним поясненням успіхів і недоліків дитини та доброзичливою допомогою”.

Цей пункт викликав чимало дискусій. Дехто з вчителів вважає, що такий норматив нічого не змінює, оскільки в молодших класах вони все одно не ставлять поганих оцінок, лише заохочувальні. А також не складають жодних рейтингів.

Дехто з батьків стверджує, що нерозуміння, хто яку оцінку отримав у класі, розохотить дитину, позбавивши конкурентного середовища. Бо скасує можливість порівнювати себе з іншими.

У нашому суспільстві і справді постійні порівняння здаються природними. Для нас звичні фрази: “Подивися, як він гарно вчиться/поводиться/тримає маму за руку”, і неважливо, до якого покоління ми належимо.

Популярна в нашому суспільстві любов мірятися статками, одягом, машинами частково закорінена в ці традиції. Хоча логічно замислившись, ми всі розуміємо, що порівнювати себе з кимсь абсолютно не має сенсу, оскільки завжди буде хтось “кращий” і “гірший” у певній сфері.

Понад сто років тому Зиґмунд Фройд сказав свою знамениту фразу: “Єдина людина, з якою ви маєте порівнювати себе — це ви в минулому. І єдина людина, від якої ви маєте стати кращим, — це той, ким ви є зараз”.

І сьогодні дитячі психологи теж наполягають на цьому в різних формулюваннях. Як-от у своїй новій книзі психолог Світлана Ройз звертається до уявної дитини: “Будь ласка, порівнюй себе тільки з собою. У тебе, як і в кожного, є своє особливе місце у світі”.

Але як тоді бути з відчуттям конкуренції, яка може стимулювати розвиток?

Про це психологи цілого світу ведуть дискусії вже багато років.

Американський дослідник Олфі Кон, який вже 30 років вивчає тему конкуренції і написав 14 книжок з цього приводу, переконаний, що ми конкуруємо між собою не тому, що це наша вроджена потреба, а тому, що нас так навчили.

А насправді кожен має розвиватися відповідно до власних потреб, власним темпом, використовуючи власні таланти. Навіть його опонент, професор психології Джон Тавер, погоджується, що конкуренція не завжди йде на користь, та наполягає, що ми не можемо просто взяти і її позбутися, “щоб кожен робив все, що хоче і коли хоче. Це просто нереально”.

Професор Тавер провів дослідження серед підлітків 9-14 років, які займаються баскетболом. Завдання було з’ясувати, в яких конкурентних ситуаціях дитина відчуває більше задоволення і досягає кращих результатів.

Дослідник змоделював три ситуації: кидання м’яча в кошик по одному на рахунок (конкуренція між двома), кидання м’яча в кошик двом разом на спільний рахунок (співпраця без конкуренції), кидання м’яча в кошик на рахунок двоє проти двох (співпраця + конкуренція).

У підсумку виявилось, що конкуренція “на самоті” приносить найменше задоволення, а найкращий результат і найбільше задоволення гравці отримали у третій ситуації.

До речі, ця “третя” ситуація найрідше трапляється в українських школах — у нас немає традиції групової співпраці.

Вчителі стверджують, що на поділ класу на малі групи чи роботу в парах при перевантаженій програмі просто немає часу. Хоч якраз ці два види співпраці — парний і в малій групі — найчастіше трапляються у житті, і моделювати їх у школі було би надзвичайно корисно.

Практика озвучення оцінок безпосередньо дитині без свідків притаманна багатьом освітнім системам світу.

Зокрема, у прогресивній Фінляндії, учитель не лише індивідуально обговорює оцінку з дитиною чи її батьками, але й має обов’язок у найгіршій роботі угледіти якийсь позитивний аспект і за нього похвалити учня.

Там також існують “приховані тестові завдання”, коли діти не знають, що сьогоднішня робота — це тест, занурюються у процес і не підозрюють, що вчитель за це виставив оцінки лише “для себе”, щоб розуміти, як хто засвоїв матеріал.

Але навіщо все це приховування?

По-перше, воно корисне для учня, який отримав гіршу оцінку і не хоче виносити це на публіку. Регулярна демонстрація поганих оцінок певної дитини перед цілим класом зміцнює дитину в думці, що “я ні на що не здатна, і хай так буде”.

Закріплює несправедливу і низьку самооцінку.

По-друге, приховування оцінок зменшує звичку до постійних порівнянь себе з іншими.

І по-третє, дає учневі можливість додаткової комунікації з вчителем — про свої результати і можливості їх змінювати.

В Україні є прогресивні школи, де не прийнято озвучувати перед класом оцінки за контрольні роботи. Вчителі таких шкіл розповідають, що учні, які впевнені в добрій оцінці просять озвучити її публічно, а ті, хто не впевнений, просить: “Мою не кажіть”.

Коли контрольні роздають дітям на руки, дехто (особливо в молодшій школі) навіть ховає від сусіда свою роботу, бо не хоче показувати оцінку. Це свідчить про потребу дитини не демонструвати на загальний огляд власні недопрацьовки.

І справді, однокласники не будуть знати, що там у контрольній роботі, знатимуть тільки, що про неї думає вчитель.

Натомість діти завжди бачать приблизний потенціал один одного, бо разом працюють у класі. Бачать, як хто відповідає усно, і завжди можуть це оцінити. А також сприймати чиюсь кращу підготовку до уроку як конкурентну мотивацію для себе.

У цьому сенсі оцінка нічого не змінює. Навпаки, підсилює бажання орієнтуватися не на цифру, яку поставить учитель, а на сам навчальний процес з усіма його конкуретно-мотиваційними проявами.

Оцінка — це насамперед про “виграв/програв”. Увесь спектр почуттів, які “лежать” між цими двома — розчиняється. Прихована оцінка з пізнішим коментарем учителя якраз допоможе зануритися у цей спектр і розуміти, куди рухатись далі.

Працюючи з дітьми у сфері образотворчого мистецтва, я давно засвоїла урок — у відповідь на продемонстрований малюнок, ніколи не обмежуватись словом “Молодець” (двома руками підтримую скасування оцінок за творчі роботи), а завжди підібрати кілька слів коментаря.

І головне — навіть у найменш старанній роботі можна знайти щось варте похвали.

Ми всі знаємо, що найкращою мотивацією є не так похвала за добрий результат, як вмінняпідкреслити важливість потрачених зусиль дитини.

Конфіденційні оцінки і відмова від рейтингів — це дуже важливий, але тільки перший крок.

Цей крок матиме ще більшу силу, якщо його підкріпити похвалою за певні старання, і ця похвала цілком може бути публічною.

Якщо вчитель створить таку атмосферу в класі, діти дуже швидко підхоплять її. І ганяючи м’яча на перерві, казатимуть навіть найгіршому гравцю: “Це був класний удар, молодець”. І це буде точно найкращою мотивацією розвитку.