Цією чуттєвою фотосесією, відомий лондонський фотограф Суджата Сетія довела, що кохання живе не три, не п’ять років, а все життя. Цінуйте, кохайте, поважайте своє кохання, бережіть один одного, проводьте якомога більше часу разом і тоді нічого не страшно, всі негаразди разом легше подолати.
Дійсно, розповідати історії, аналізувати їх і підштовхувати людей робити висновки професорці Коледжу соціальної роботи Університету Х’юстона вдається найкраще.
Найбільше Брене Браун цікавить тема вразливості людини – почуттів сорому, страху, самопереконання у тому, що ми недостатньо хороші для чогось.
Перша книга Браун після 6 років дослідження теми називалася “Жінки і сором” – усі видавництва, куди вона зверталася, відкидали її пропозицію, вимагаючи забрати слово “сором” із назви.
Письменниця не поступилася й видала книжку власним коштом. Після цього, права на текст попросив видавничий дім Penguin. І хоча слово “сором” все-таки прибрали – Брене не спустила свої дослідження нанівець.
Вона вийшла на сцену TEDx і розповіла – люди, які усвідомлюють, що гідні любові, приязні та щирості, не бояться бути недосконалими. Вони приймають свою вразливість, бояться і соромляться, але вдячні за це. Тому що бути вразливим – це бути живим.
Її виступ тривалий час входив до 10 найпопулярніших на платформі TEDx, а книга “Дари недосконалості” входила до списку бестселлерів The New York Times.
Кілька цитат із промови Брене переконають у тому, що бути недосконалим – прекрасно. А якщо навіть вони не зможуть цього довести – відео її виступів мало кого лишить байдужим.
“Пропрацювавши 10 років соціальним працівником, усвідомлюєш, що ми тут заради стосунків. Стосунки – це мета і зміст нашого життя. Ця здатність відчувати прив’язаність – закладена на нейробіологічному рівні, це те, чому ми тут. Коли ти запитуєш людей про кохання, вони розповідають про розчарування. А коли ти запитуєш людей про стосунки, вони розповідають історії про їхню втрату”.
“Я наткнулась на безіменне поняття, яке розкрило стосунки з тієї сторони, яку я ніколи не розуміла і не помічала. І виявилось, що це сором. І сором легко зрозуміти, як страх втрати стосунків. Чи є в мені щось таке, що, якщо інші люди дізнаються про це або помітять, я не буду вартий стосунків з ними. І я скажу вам – це почуття універсальне, воно властиве всім. Сорому не відчувають лише ті люди, які не здатні до співчуття. Почуття сорому підкріплює фраза “Я недостатньо хороший”, нам всім знайоме це почуття: “Я недостатньо білий. Я недостатньо стрункий, недостатньо багатий, красивий, розумний чи успішний”. В основі цього лежала надзвичайна вразливість.
“Люди, які вірять у те, що вони гідні любові, не бояться бути вразливими. Це все. І для мене, складність, яка заважає нашим стосункам – це страх, що ми не гідні стосунків… Вони вважають, те, що робить їх вразливими, робить їх гарними. Вони не говорять, що почуття вразливості приємне, але й не вважають його нестерпним. Вони говорять лише про те, що воно необхідне”.
“Люди, що прийняли свою вразливість мають готовність сказати першими “Я тебе кохаю”, готовність робити, не маючи жодних гарантій, що все вийде якнайкраще, готовність спокійно чекати дзвінка від лікаря, після того, як зробили мамограму. Вони готові вкладатися у стосунки, які можливо складуться, а можливо й ні. Вони надають цьому першочергового значення”.
“Проблема полягає у тому, що ми не можемо вибірково стримувати емоції. Не можна сказати, ось це для мене погано. Ось вразливість, ось горе, ось сором, ось страх, ось розчарування, я не хочу це відчувати. Я візьму кілька пляшок пива і тістечко з бананом та горіхами. Я не хочу цього відчувати. Ми не можемо стримувати неприємні почуття, не стримуючи наслідки, наші емоції. Тож коли робимо це – пригнічуємо радість, пригнічуємо вдячність, пригнічуємо щастя. І тоді ми нещасні, і ми шукаємо мету та зміст, і ми почуваємо себе вразливими, і тоді ми беремо кілька пляшок пива і тістечко з бананом та горіхами. І починається небезпечне коло”.
“Найважливіше, на мою думку, – вірити у те, що ми повноцінні. Бо коли ми переконані, що повноцінні, тоді припиняємо кричати і починаємо слухати, тоді ми стаємо добрішими і ніжнішими до людей, які нас оточують, і добрішими та ніжнішими до себе”.
]]>
Своїми висновками стосовно шлюб та стосунків в ньому поділився Шері Пол — консультант та автор бестселерів, яка допомагає тисячам людей по всьому світу налагодити своє життя.
Але пам’ятайте, ця стаття — це лише верхівка айсберга!
1. Шлюб не доповнює тебе
Хтось може сказати, що шлюб — це коли дві половинки знаходять один одного і стають одним цілісними. Однак здоровий шлюб насправді складається з двох цілих людей, які стають партнерами для створення когось третього.
Іншими словами, один плюс один не дає один чи навіть два, насправді — це три. Ви відповідальні за влаштування власного життя, а ваш партнер — за влаштування свого.
2. Ви не завжди відчуватимете потяг до свого партнера
Більшість людей, коли стикаються із відсутністю потягу до партнера, починають панікувати. Тому що протягом всього життя нам закладали думку про те, що якщо ви не приваблюєте свого партнера, значить це не та людина, яка вам потрібна. Але це не так!
Ми бачимо наших партнерів у різних образах — від елегантно одягнутого на важливу подію до людини, у якої діарея. Навіть протягом години чи дня тяжіння може коливатись, і це нормально. Розуміючи це, можна позбутись багатьох непотрібних занепокоєнь.
3. Ви не завжди подобатиметесь своєму партнеру
Його жарти будуть зводити вас з розуму. Її сміх звучатиме, як нігті по дошці. Це все може бути саме так, якщо ви проводите багато часу з однією людино. Ми допускаємо це, коли мова йде про дружбу чи родину, але з партнером ми вибираємо фантазії, що в ньому нам має подобатись геть усе і завжди.
4. Закоханість — етап стосунків, який не триватиме вічно
Романтична модель стосунків каже: “Ви зустрічаєтесь, закохуєтесь і живете довго та щасливо”. Однак ми пропускаємо важливий рівень — коли почуття остигають.
І ще одне — якщо у вас не було стадії палкої закоханості, це ще не означає, що ваші стосунки приречені. Одні люди переживають такі почуття, інші — ні. Не існує правильного взаємозв’язку між стадією захоплення та успіху в шлюбі.
5. Любов може рости з часом та зусиллями
Істина полягає в тому, що справжня любов міцнішає з часом. Вона починається в порожньому саду, який вимагає уваги та турботи. І якщо його ретельно поливати, квіти будуть цвісти протягом усього життя.
6. Ви не повинні відчувати любов, щоб дарувати її
Наша культура каже, що любов — це почуття. Тому легко заплутатись, коли ці почуття гаснуть. І ми починаємо опиратись на пораду, яка звучить так: “Вдавай, поки це не стане правдою”. А це означає, що навіть якщо ви не хочете поцілувати свого партнера зранку, ви все одно це зробите.
7. Секс — акт віддачі та отримання
В сучасному світі ми дізнаємось з поп-культури, від однолітків, а також з порнографічної продукції, що секс — це те, що ти використовуєш для отримання схвалення, утвердження та впевненості. Але ніщо із цього не є здоровим сексом. Тому що він — це дія, коли ви практикуєте мистецтво і майстерність дарувати та отримувати.
8. Шлюб — це тигель, який допомагає вам рости
Шлюб — це не “жити довго та щасливо”, це не кінець шляху чи остання точка для вічного щастя. Шлюб — це одна із найскладніших і корисних стежок, які дані нам, як людським істотам.
Таким чином, він активує кожен елемент горя, страху, перехідного періоду і освічує їх та помилкові переконання, які з’явились через диктування правил сьогодення.
9. Ваші дії інформують, як ви ставитесь до шлюбу
Якщо ви стали свідком здорового шлюбу, то теж зможете реалізувати принципи і поведінку, необхідні для успішного шлюбу.
З іншого боку, якщо ви стали свідком шлюбу, в якому є місце постійній критиці, ниттю, відстані, суперечкам чи насиллю, вам прийдеться постійно боротись із цим шаблоном.
Це нелегка робота, і в будь-якому випадку не означає, що ви обрали не ту людину. Якщо ви любите свого партнера, то ця робота є ознакою того, що ви виступаєте проти свого дисфункційного чи обмеженого плану, і готові стати частиною здорового партнерства.
10. Життя з малими дітьми — це стрес
Саме так: це стрес, багатство і краса — і ці труднощі переживають навіть найкращі шлюби. Часто ми спостерігаємо, як пари ставлять власні потреби на друге місце, виховуючи дітей, і через це стосунки інколи страждають.
Однак, ви повинні пам’ятати, що, незважаючи ні на що, ви маєте знаходити час на себе і свій шлюб.
У будь-якому випадку, ми бажаємо вам здорових стосунків, наповнених взаєморозумінням, повагою та, звичайно, любов’ю!